Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Юрій Федорович Шумовський 23 березня 1908 2003 український археолог православний священик родом з Волині капелан француз

Шумовський Юрій Федорович

Шумовський Юрій Федорович

Юрій Федорович Шумовський (23 березня 1908 — †2003) — український археолог, православний священик родом з Волині; капелан французьких військ у Німеччині, брат Арсена, Павла і Петра Шумовських. Дослідник Судану. Дійсний член низки французьких наукових товариств, зокрема міжнародної Вільної академії наук в Парижі, міжнародного Африканського інституту в Лондоні, дійсний член НТШ у діаспорі (з 1958 р.).

Юрій Федорович Шумовський
image
Юрій Шумовський
Юрій Шумовський
Народився 23 березня 1908(1908-03-23)
Мирогоща
Помер 2003(2003)
Саванна, США
Місце проживання Мирогоща, Ковель, Рівне, Бамако, Саванна
Країна image Російська імперія
image Польща
image СРСР
image США
Діяльність антрополог, археолог, викладач університету, православний священник
Alma mater Варшавський університет
Галузь археологія
Членство Наукове товариство імені Шевченка
Батько Шумовський Федір
Мати Цеховська Марія
У шлюбі з Лопухович Марія
Нагороди
image
Хрест Заслуги (Польща)

Життєпис

Народився у родині священика Шумовського Федора в селі Мирогощі Дубенського повіту Волинської губернії Російської імперії; матір — Цеховська Марія.

У 1932 році мав хіротонію на священика у м. Варшаві. У 1932 році закінчив Варшавський університет із дипломом магістра теологічних наук, у 1934 році — 38 делеґат з Волині Варшавського археологічного музею, віднайшов рештки палеомастодонта в селі Вілігори біля Рівного.

У 1932—1934 роках працював у Дубенській державній гімназії імені С. Конарського, з 1 вересня 1934 року до 25 червня 1935 року викладав українську мову в молодших класах і релігію в усіх класах Рівненської української приватної гімназії, у приватній українській початковій школі імені Івана Мазепи. Був викладачем української мови та літератури в середній школі й технікумі. У 1935—1936 роках був вікарієм у Мирогощі, у 1936—1939 роках — працював в гімназіях Ковеля «як професор української мови, латині і релігії»; у 1939—1940 роках працював учителем російської та української мов у середній школі м. Здолбунова, у 1940—1941 роках викладав українську мову та літературу в 7–10 класах Ровенської середньої школи № 3.

За радянської влади став співробітником Рівненського краєзнавчого музею. За німецької окупації СРСР до 1944 року — директор Рівенського обласного музею. Зі статусом «Ді-пі» (біженця) втік до Німеччини; працював у Музеї доісторичної археології у м. Фрайбурзі та в Інституті людини в Парижі.

У 1951—1956 роках за доручення Французького Інституту Чорної Африки в Судані провадив археологічні розкопки в Африці, був директором музею у Бамако. Опублікував нариси «Під гарячим сонцем Африки» (1956); автор статті у фахових журналах; дійсний член НТШ (з 1958). Останні роки — священик у США, де отримав парафію й викладав в університетах Америки археологію, антропологію та етнологію.

Життя і діяльність на Волині 1908—1944

Навчання у Дубенській гімназії та Кременецькій духовній семінарії

«Мої дорогі і незабутні Тато і Мама… мене посвятили Богові і народові. Тому і віддали мене до духовної семінарії в м. Крем'янець, а після на теологічний факультет Варшавського університету. Отож, зі світського оточення гімназійного я перейшов до духовного», у спогадах написав про свої юнацькі роки Ю. Шумовський. Батьки Юрія, митрофорний протоієрей Федір Шумовський та Марія Шумовська (дівоче — Цеховська), маючи чотирьох синів та дві дочки, бажали, щоб найменший їх син Юрій став спадкоємцем батькового місця та звання у Мирогощі, адже так велося у родині три сотні років. Ось тому після закінчення гімназії Юрій продовжує навчання у духовній семінарії, що мала 10 класів, з котрих два останні були чисто богословські.

«Вивчати довелось мені тут ще і грецьку мову, яка була для мене тяжким предметом і не по смаку. Рівно ж не любив я математики, тригонометрії, тощо, натомість любив чисто богословські предмети, літературу, історію та латинську мову». Нелюбов до грецької не зміг подолати і під час навчання на теологічному факультеті Варшавського університету, чого майбутній археолог не міг собі подарувати.

«Мушу зазначити, що перший рік, коли вступив я до семінарії, то в ній панував «русский дух», але коли ректором семінарії став відомий діяч, українець о. Табинський, то семінарія цілком зукраїнізувалась. В цьому допомагали і професори наші такі як Кульчицький, Кобрин, Вишнівський та інші, а також і сам секретар Консисторії І. Власовський».

Семінаристи назагал були усі свідомі українці, і в семінарії і поза школою «плекали українську духову культуру». Більше того, Юрій Шумовський став членом таємної пластунської організація. Він згадував пластовий перегляд, що відбувався на так званому «Гнилому озері» у лісах поблизу Крем'янця за участю Арсена Річинського, відомого організатора пластового руху. А на парадах з нагоди польських державних свят гімназія, що мала сотні прекрасних голосів, виконувала народні пісні «Гей там за Дунаєм», «Їхав стрілець на війноньку», «Червона калина».

«Завжди ми мали перевагу над оркестрами та заслуговували найбільше оплесків від народу, серед котрого переважно були містечкові жиди. В той час… між нами і жидівським населенням панувала приязнь і взаємна пошана».

Семінаристи приятелювали з ліцеїстами та гімназистами — польськими і українськими. Натомість доходило до кривавих бійок з так зв. «гречкосіями», коли учні рільничої школи з Білої Криниці «відбивали наших панночок». Юрій та його друзі любили м. Крем'янець, його чудові гори, ліси, глибокі яри, гору і замок королеви Бони, гору Черчу і охоче приїздили сюди на науку. На кінцевий іспит Юрій Шумовський вибрав «греку»… грецьку мову, чим здивував професора Вишнівського, читав першу «главу» Євангелія від Марка, переклав її українською, зробив граматичний розбір деяких слів і «сам не вірив, як іспит пройшов добре і всі мене гратулювали…». Він отримав диплом з правом вступу на богословський факультет Варшавського університету, від татка — годинник на руку, про який давно мріяв.

Ще під час канікул від відвідав родину відомого професора і математика А. Ковальського у м. Рівному, що за свої наукові та педагогічні праці, перший серед українців, отримав тоді від польської влади Золотий хрест «За заслуги». Там Ю. Шумовський запізнався з дочкою о. Олександра Лопуховича з с. Завізов на Волині. "Весела, молоденька та гарненька панна Марія враз впала мені в око та у глибину серця і я в той же вечір освідчився… Не хотів золота і лісів, а хотів як то кажуть «сухарі з водою, аби мила з тобою».

Недалеко від с. Завізова, де мало відбутися його весілля з ученицею 7 класу польської гімназії Марією Лопухович, у селі Могиляки йому пощастило знайти кілька шматків бурштину, досить великих. Свою назву село отримало через те, що тут було багато курганів доби козаччини та з доісторичних часів. «Пізніше, як археолог, я часто тут провадив розкопки і мав багато знахідок нашої стародавньої культури».

Навчання у Варшавському університеті

Серед відомих вчених, що тоді викладали на богословському факультеті Варшавського університету, був професор Іван Огієнко, котрий читав лекції з палеографії, церковно-слов'янської мови історії Кирила і Мефодія. «Проф. І. Огієнка ми також всі любили і на його виклади майже всі приходили». Але з ним у Юрія Шумовського трапилася прикрість, коли після «медового місяця» приніс йому семестрову працю про «Троязичну єресь». Часу для написання у нього не було, отож він її просто купив. За кілька хвилин до зустрічі з професором, Іван Огієнко уже тримав подібну роботу у своїх руках… Настала черга Юрія Шумовського. "За такий вчинок я вас можу викинути з університету. Але з огляду на те, що ви лише на першому році у нас, і що я добре ваших братів та думаю, що ви впали офірою не знаючи студентського життя, я вам прощаю цей злочин і прошу мені за три дні написати іншу працю: «Місія до хозар Кирила і Мефодія то місія до слов'ян». І знову були проблеми з грецькою мовою, які він розпочав вивчали лише у семінарії. Коли довелося здавати іспит у професора Арсеньєва, здавав його три рази, але так і не здобув задовільної оцінки. Врешті-решт сказав професорові, що ніколи не знатиме цієї мови і вона йому взагалі непотрібна, адже всі богословські предмети здав дуже добре. Професор лагідно посміхнувся: «Бог з вами, але колись-то ви пожалієте, що не вивчали грецьку мову». І то були пророчі слова, як згадував згодом Юрій Шумовський: «Тепер як священик я сам з греками служу і незнання мови мені дуже шкодить, як і в працях археологічних».

У Варшавському університеті для майбутнього археолога надзвичайно корисними стали лекції владики митрополита Діонісія, котрий викладав християнську археологію.

Дуже цікавила його і палеографія, цілком нова наука, яку викладав Іван Огієнко. У нього Юрій Шумовський був якийсь час асистентом і годинами просиджував у кабінеті вченого, перегортаючи старі рукописи і стародруки, вивчав написи на старовинних речах. "Пам'ятаю дуже оригінальний «ковш» металевий, срібний, який був списаний т.зв. «в'язю», характер старовинного слов'янського письма. Як виявилося після ретельного прочитання, начиння для пиття вина походило з царського двору: такий то боярин пив з нього «во здравіє государя імператора Петра першого».

По-справжньому зацікавила його конкретна археологія, коли вперше знайшов кілька камінних доісторичних знарядь у своєму рідному селі Мирогощі. «Я тоді постановив вивчати доісторичну археологію і вступив одночасно на археологічний факультет та вивчав цю науку у професора В. Антоневича, (був свого часу ректором Варшавського університету), Якимовича та інших, а після закінчення студій був призначений професором Якимовичем та Міністерством освіти на Волинь як делегат і археолог, де провадив розшуки, розкопки та досліди протягом багатьох років». Щоправда, після закінчення теологічного факультету 1932 року він турбувався щодо висвячення на священика та зайняття місця помічника настоятеля у своєму селі, щоб стати помічником батькові.

Примітки

  1. Енциклопедія українознавства / Наукове товариство імені Шевченка; гол. ред. Володимир Кубійович. — Львів: Молоде життя, 2000. — Т. 10. — С. 3905. — .
  2. Чорнописька Л. Професор Юрій Шумовський (до 100-річчя з дня народження) / Л. Чорнописька // Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. — Львів: Інститут українознавства імені І. Крип'якевича НАН України, 2008. — Вип. 12. — С. 444—447.
  3. Шумовський Юрій Федорович (1908—2004), сайт «Історична Волинь»
  4. «Зруйноване гніздо», підзаголовок «історія одної священицької родини на Волині», Том 1. Частина 2, 1991 р.

Джерела

Посилання

  • Кабінет історії імені Юрія Шумовського
  • Африканські пригоди волинського археолога Юрія Шумовського
  • Бардецький Андрій, Ткач Віталій, Поховальні пам'ятки, відкриті Ю. Ф. Шумовським У 1930-х роках в с. Мирогоща Дубенського р-ну Рівненської обл.: Аналіз та інтерпретація даних, Волино-Подільські археологічні студії — С. 153—162.
  • Шумовський Юрій Федорович (1908—2004) // Історична Волинь.
image Це незавершена стаття про археолога.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Yurij Fedorovich Shumovskij 23 bereznya 1908 2003 ukrayinskij arheolog pravoslavnij svyashenik rodom z Volini kapelan francuzkih vijsk u Nimechchini brat Arsena Pavla i Petra Shumovskih Doslidnik Sudanu Dijsnij chlen nizki francuzkih naukovih tovaristv zokrema mizhnarodnoyi Vilnoyi akademiyi nauk v Parizhi mizhnarodnogo Afrikanskogo institutu v Londoni dijsnij chlen NTSh u diaspori z 1958 r Yurij Fedorovich ShumovskijYurij Shumovskij Yurij ShumovskijNarodivsya 23 bereznya 1908 1908 03 23 MirogoshaPomer 2003 2003 Savanna SShAMisce prozhivannya Mirogosha Kovel Rivne Bamako SavannaKrayina Rosijska imperiya Polsha SRSR SShADiyalnist antropolog arheolog vikladach universitetu pravoslavnij svyashennikAlma mater Varshavskij universitetGaluz arheologiyaChlenstvo Naukove tovaristvo imeni ShevchenkaBatko Shumovskij FedirMati Cehovska MariyaU shlyubi z Lopuhovich MariyaNagorodi Hrest Zaslugi Polsha ZhittyepisNarodivsya u rodini svyashenika Shumovskogo Fedora v seli Mirogoshi Dubenskogo povitu Volinskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi matir Cehovska Mariya U 1932 roci mav hirotoniyu na svyashenika u m Varshavi U 1932 roci zakinchiv Varshavskij universitet iz diplomom magistra teologichnih nauk u 1934 roci 38 delegat z Volini Varshavskogo arheologichnogo muzeyu vidnajshov reshtki paleomastodonta v seli Viligori bilya Rivnogo U 1932 1934 rokah pracyuvav u Dubenskij derzhavnij gimnaziyi imeni S Konarskogo z 1 veresnya 1934 roku do 25 chervnya 1935 roku vikladav ukrayinsku movu v molodshih klasah i religiyu v usih klasah Rivnenskoyi ukrayinskoyi privatnoyi gimnaziyi u privatnij ukrayinskij pochatkovij shkoli imeni Ivana Mazepi Buv vikladachem ukrayinskoyi movi ta literaturi v serednij shkoli j tehnikumi U 1935 1936 rokah buv vikariyem u Mirogoshi u 1936 1939 rokah pracyuvav v gimnaziyah Kovelya yak profesor ukrayinskoyi movi latini i religiyi u 1939 1940 rokah pracyuvav uchitelem rosijskoyi ta ukrayinskoyi mov u serednij shkoli m Zdolbunova u 1940 1941 rokah vikladav ukrayinsku movu ta literaturu v 7 10 klasah Rovenskoyi serednoyi shkoli 3 Za radyanskoyi vladi stav spivrobitnikom Rivnenskogo krayeznavchogo muzeyu Za nimeckoyi okupaciyi SRSR do 1944 roku direktor Rivenskogo oblasnogo muzeyu Zi statusom Di pi bizhencya vtik do Nimechchini pracyuvav u Muzeyi doistorichnoyi arheologiyi u m Frajburzi ta v Instituti lyudini v Parizhi U 1951 1956 rokah za doruchennya Francuzkogo Institutu Chornoyi Afriki v Sudani provadiv arheologichni rozkopki v Africi buv direktorom muzeyu u Bamako Opublikuvav narisi Pid garyachim soncem Afriki 1956 avtor statti u fahovih zhurnalah dijsnij chlen NTSh z 1958 Ostanni roki svyashenik u SShA de otrimav parafiyu j vikladav v universitetah Ameriki arheologiyu antropologiyu ta etnologiyu Zhittya i diyalnist na Volini 1908 1944 Navchannya u Dubenskij gimnaziyi ta Kremeneckij duhovnij seminariyi Moyi dorogi i nezabutni Tato i Mama mene posvyatili Bogovi i narodovi Tomu i viddali mene do duhovnoyi seminariyi v m Krem yanec a pislya na teologichnij fakultet Varshavskogo universitetu Otozh zi svitskogo otochennya gimnazijnogo ya perejshov do duhovnogo u spogadah napisav pro svoyi yunacki roki Yu Shumovskij Batki Yuriya mitrofornij protoiyerej Fedir Shumovskij ta Mariya Shumovska divoche Cehovska mayuchi chotiroh siniv ta dvi dochki bazhali shob najmenshij yih sin Yurij stav spadkoyemcem batkovogo miscya ta zvannya u Mirogoshi adzhe tak velosya u rodini tri sotni rokiv Os tomu pislya zakinchennya gimnaziyi Yurij prodovzhuye navchannya u duhovnij seminariyi sho mala 10 klasiv z kotrih dva ostanni buli chisto bogoslovski Vivchati dovelos meni tut she i grecku movu yaka bula dlya mene tyazhkim predmetom i ne po smaku Rivno zh ne lyubiv ya matematiki trigonometriyi tosho natomist lyubiv chisto bogoslovski predmeti literaturu istoriyu ta latinsku movu Nelyubov do greckoyi ne zmig podolati i pid chas navchannya na teologichnomu fakulteti Varshavskogo universitetu chogo majbutnij arheolog ne mig sobi podaruvati Mushu zaznachiti sho pershij rik koli vstupiv ya do seminariyi to v nij panuvav russkij duh ale koli rektorom seminariyi stav vidomij diyach ukrayinec o Tabinskij to seminariya cilkom zukrayinizuvalas V comu dopomagali i profesori nashi taki yak Kulchickij Kobrin Vishnivskij ta inshi a takozh i sam sekretar Konsistoriyi I Vlasovskij Seminaristi nazagal buli usi svidomi ukrayinci i v seminariyi i poza shkoloyu plekali ukrayinsku duhovu kulturu Bilshe togo Yurij Shumovskij stav chlenom tayemnoyi plastunskoyi organizaciya Vin zgaduvav plastovij pereglyad sho vidbuvavsya na tak zvanomu Gnilomu ozeri u lisah poblizu Krem yancya za uchastyu Arsena Richinskogo vidomogo organizatora plastovogo ruhu A na paradah z nagodi polskih derzhavnih svyat gimnaziya sho mala sotni prekrasnih golosiv vikonuvala narodni pisni Gej tam za Dunayem Yihav strilec na vijnonku Chervona kalina Zavzhdi mi mali perevagu nad orkestrami ta zaslugovuvali najbilshe opleskiv vid narodu sered kotrogo perevazhno buli mistechkovi zhidi V toj chas mizh nami i zhidivskim naselennyam panuvala priyazn i vzayemna poshana Seminaristi priyatelyuvali z liceyistami ta gimnazistami polskimi i ukrayinskimi Natomist dohodilo do krivavih bijok z tak zv grechkosiyami koli uchni rilnichoyi shkoli z Biloyi Krinici vidbivali nashih pannochok Yurij ta jogo druzi lyubili m Krem yanec jogo chudovi gori lisi gliboki yari goru i zamok korolevi Boni goru Cherchu i ohoche priyizdili syudi na nauku Na kincevij ispit Yurij Shumovskij vibrav greku grecku movu chim zdivuvav profesora Vishnivskogo chitav pershu glavu Yevangeliya vid Marka pereklav yiyi ukrayinskoyu zrobiv gramatichnij rozbir deyakih sliv i sam ne viriv yak ispit projshov dobre i vsi mene gratulyuvali Vin otrimav diplom z pravom vstupu na bogoslovskij fakultet Varshavskogo universitetu vid tatka godinnik na ruku pro yakij davno mriyav She pid chas kanikul vid vidvidav rodinu vidomogo profesora i matematika A Kovalskogo u m Rivnomu sho za svoyi naukovi ta pedagogichni praci pershij sered ukrayinciv otrimav todi vid polskoyi vladi Zolotij hrest Za zaslugi Tam Yu Shumovskij zapiznavsya z dochkoyu o Oleksandra Lopuhovicha z s Zavizov na Volini Vesela molodenka ta garnenka panna Mariya vraz vpala meni v oko ta u glibinu sercya i ya v toj zhe vechir osvidchivsya Ne hotiv zolota i lisiv a hotiv yak to kazhut suhari z vodoyu abi mila z toboyu Nedaleko vid s Zavizova de malo vidbutisya jogo vesillya z ucheniceyu 7 klasu polskoyi gimnaziyi Mariyeyu Lopuhovich u seli Mogilyaki jomu poshastilo znajti kilka shmatkiv burshtinu dosit velikih Svoyu nazvu selo otrimalo cherez te sho tut bulo bagato kurganiv dobi kozachchini ta z doistorichnih chasiv Piznishe yak arheolog ya chasto tut provadiv rozkopki i mav bagato znahidok nashoyi starodavnoyi kulturi Navchannya u Varshavskomu universiteti Sered vidomih vchenih sho todi vikladali na bogoslovskomu fakulteti Varshavskogo universitetu buv profesor Ivan Ogiyenko kotrij chitav lekciyi z paleografiyi cerkovno slov yanskoyi movi istoriyi Kirila i Mefodiya Prof I Ogiyenka mi takozh vsi lyubili i na jogo vikladi majzhe vsi prihodili Ale z nim u Yuriya Shumovskogo trapilasya prikrist koli pislya medovogo misyacya prinis jomu semestrovu pracyu pro Troyazichnu yeres Chasu dlya napisannya u nogo ne bulo otozh vin yiyi prosto kupiv Za kilka hvilin do zustrichi z profesorom Ivan Ogiyenko uzhe trimav podibnu robotu u svoyih rukah Nastala cherga Yuriya Shumovskogo Za takij vchinok ya vas mozhu vikinuti z universitetu Ale z oglyadu na te sho vi lishe na pershomu roci u nas i sho ya dobre vashih brativ ta dumayu sho vi vpali ofiroyu ne znayuchi studentskogo zhittya ya vam proshayu cej zlochin i proshu meni za tri dni napisati inshu pracyu Misiya do hozar Kirila i Mefodiya to misiya do slov yan I znovu buli problemi z greckoyu movoyu yaki vin rozpochav vivchali lishe u seminariyi Koli dovelosya zdavati ispit u profesora Arsenyeva zdavav jogo tri razi ale tak i ne zdobuv zadovilnoyi ocinki Vreshti resht skazav profesorovi sho nikoli ne znatime ciyeyi movi i vona jomu vzagali nepotribna adzhe vsi bogoslovski predmeti zdav duzhe dobre Profesor lagidno posmihnuvsya Bog z vami ale kolis to vi pozhaliyete sho ne vivchali grecku movu I to buli prorochi slova yak zgaduvav zgodom Yurij Shumovskij Teper yak svyashenik ya sam z grekami sluzhu i neznannya movi meni duzhe shkodit yak i v pracyah arheologichnih U Varshavskomu universiteti dlya majbutnogo arheologa nadzvichajno korisnimi stali lekciyi vladiki mitropolita Dionisiya kotrij vikladav hristiyansku arheologiyu Duzhe cikavila jogo i paleografiya cilkom nova nauka yaku vikladav Ivan Ogiyenko U nogo Yurij Shumovskij buv yakijs chas asistentom i godinami prosidzhuvav u kabineti vchenogo peregortayuchi stari rukopisi i starodruki vivchav napisi na starovinnih rechah Pam yatayu duzhe originalnij kovsh metalevij sribnij yakij buv spisanij t zv v yazyu harakter starovinnogo slov yanskogo pisma Yak viyavilosya pislya retelnogo prochitannya nachinnya dlya pittya vina pohodilo z carskogo dvoru takij to boyarin piv z nogo vo zdraviye gosudarya imperatora Petra pershogo Po spravzhnomu zacikavila jogo konkretna arheologiya koli vpershe znajshov kilka kaminnih doistorichnih znaryad u svoyemu ridnomu seli Mirogoshi Ya todi postanoviv vivchati doistorichnu arheologiyu i vstupiv odnochasno na arheologichnij fakultet ta vivchav cyu nauku u profesora V Antonevicha buv svogo chasu rektorom Varshavskogo universitetu Yakimovicha ta inshih a pislya zakinchennya studij buv priznachenij profesorom Yakimovichem ta Ministerstvom osviti na Volin yak delegat i arheolog de provadiv rozshuki rozkopki ta doslidi protyagom bagatoh rokiv Shopravda pislya zakinchennya teologichnogo fakultetu 1932 roku vin turbuvavsya shodo visvyachennya na svyashenika ta zajnyattya miscya pomichnika nastoyatelya u svoyemu seli shob stati pomichnikom batkovi PrimitkiEnciklopediya ukrayinoznavstva Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red Volodimir Kubijovich Lviv Molode zhittya 2000 T 10 S 3905 ISBN 5 7707 4048 5 Chornopiska L Profesor Yurij Shumovskij do 100 richchya z dnya narodzhennya L Chornopiska Materiali i doslidzhennya z arheologiyi Prikarpattya i Volini Lviv Institut ukrayinoznavstva imeni I Krip yakevicha NAN Ukrayini 2008 Vip 12 S 444 447 Shumovskij Yurij Fedorovich 1908 2004 sajt Istorichna Volin Zrujnovane gnizdo pidzagolovok istoriya odnoyi svyashenickoyi rodini na Volini Tom 1 Chastina 2 1991 r DzherelaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Dobrochinska V A Yurij Shumovskij vihi zhittya ta diyalnosti 1908 2004 V A Dobrochinska Aktualni problemi vitchiznyanoyi ta vsesvitnoyi istoriyi zb nauk pr Nauk zap Rivnen derzh gumanitar un tu Rivne 2010 Vip 19 S 68 72 Chornopiska L Profesor Yurij Shumovskij do 100 richchya z dnya narodzhennya L Chornopiska Materiali i doslidzhennya z arheologiyi Prikarpattya i Volini Lviv Institut ukrayinoznavstva imeni I Krip yakevicha NAN Ukrayini 2008 Vip 12 S 444 447 PosilannyaKabinet istoriyi imeni Yuriya Shumovskogo Afrikanski prigodi volinskogo arheologa Yuriya Shumovskogo Bardeckij Andrij Tkach Vitalij Pohovalni pam yatki vidkriti Yu F Shumovskim U 1930 h rokah v s Mirogosha Dubenskogo r nu Rivnenskoyi obl Analiz ta interpretaciya danih Volino Podilski arheologichni studiyi S 153 162 Shumovskij Yurij Fedorovich 1908 2004 Istorichna Volin Ce nezavershena stattya pro arheologa Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ