Мирогоща Перша

Мирого́ща Пе́рша — село в Україні, у Мирогощанській сільській громаді Дубенського району Рівненської області, центр Мирогощанської об'єднаної громади. Населення становить 1941 осіб.

село Мирогоща Перша
Країна	Україна
Область	Рівненська область
Район	Дубенський
Громада	Мирогощанська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA56040170090038650
Основні дані
Засноване	1545
Населення	1941
Площа	0,306 км²
Густота населення	6343,14 осіб/км²
Поштовий індекс	35623
Телефонний код	+380 3656
Географічні дані
Географічні координати	50°25′38″ пн. ш. 25°52′01″ сх. д. / 50.42722° пн. ш. 25.86694° сх. д. / 50.42722; 25.86694Координати: 50°25′38″ пн. ш. 25°52′01″ сх. д. / 50.42722° пн. ш. 25.86694° сх. д. / 50.42722; 25.86694
Середня висота над рівнем моря	206 м
Місцева влада
Адреса ради	35623, Рівненська обл., Дубенський р-н, с. Мирогоща Друга, вул. Миру буд. 100
Карта
Мирогоща Перша
Мирогоща Перша
Мапа
Мирогоща Перша у Вікісховищі

Садиба Козакевича (мур.), с. Мирогоща Перша,.jpg

Географія

Через село тече річка (Липка), права притока Ікви.

Історія

Михайлівська церква (дер.), с. Мирогоща Перша,.jpg

Дзвіниця Михайлівської церкви (дер.), с. Мирогоща Перша,.jpg

Пам'ятник комбригу С. М. Патолічеву, с. Мирогоща Перша,.jpg

Меморіальна дошка на честь В. Поліщука, с. Мирогоща Перша,.jpg

Братська могила жертв НКВД, с. Мирогоща Перша, старе кладовище.jpg

Вперше згадується у 1545 році. Тоді Мирогоща належала до Гнівоша Яловецького.

У 1562 році згадується в скарзі боярина з с. Княгинина, а в 1583 р. до Дмитра Яловецького (Єловицького), який з Мирогощи і платив від 28 димів, 20 город, 2 вальних коліс, 1 попа.

Після поділу Речі Посполитої 1793 року територія, до якої належить Птича, відійшла (анексована) до Російської імперії. Містечко знаходилось у складі (Дубенської волості) Дубенського повіту Волинської губернії. Тоді було 56 дворів і 399 жителів, дерев'яна церква з 1787, збудована Яловицькими, початкова школа з 1865 р.

За переписом 1911 року в містечку було 1281 жителів, серед яких було багато колоністів. В селі працювали 2-класова школа, 5 крамниць, горілчана крамниця, ресторан, сушарня хмелю, броварня, бібліотека. До великої земельної власності належало 125 десятин. Велику власність і осередок-фільварок розкупили чехи-колоністи, які піднесли тут рільничу культуру і запровадили промислове виробництво.

В часи Першої світової війни біля Мирогощі проходила лінія фронту. З осені 1915 року перебувало під владою німецьких чи австро-угорських військ. В червні 1916 року захоплене російськими військами в ході Брусиловського прориву.

У 1917 році село входить до складу Української Народної Республіки.

Внаслідок поразки Перших визвольних змагань, а також підписання Польщею сепаратного (Ризького мирного договору) село опиняється під владою Республіки Польща.

З 1919 року село входить до складу (Дубенської ґміни) Дубенського повіту Волинського воєводства.

Літом 1920 року в селі відбувались бої між польськими та радянськими військами.

17 вересня 1939 року поблизу села дві бронемашини під командуванням старшого лейтенанта Аксьонова зупинили 4 ешелони з польськими військами, деморалізовані поляки здалися.

У вересні 1939 року, згідно із пактом Молотова — Ріббентропа, село відійшло до СРСР. 1940 Мирогоща ввійшла до складу (Вербського району) новоутвореної Ровенської області.

У червні 1941 було в епіцентрі найбільшої танкової битви в історії — Дубно—Луцьк—Броди.

У березні 1944 року село зайняте радянськими військами.

З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України.

Навчальні заклади Мирогощі

У селі є: аграрний коледж та середня школа.

Відомі люди

• Кирилюк Людмила — художниця-муралістка.
• (Медведєв Максим Анатолійович) (1983—2015) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни 2014—2017 рр.
• Шумовський Арсен — інженер-механік, спеціаліст у ділянці будови локомотивів і зварювання, науковець і громадський діяч.
• Шумовський Павло — громадсько-політичний діяч, інженер-агроном, біолог, член-засновник УГВР.
• (Шумовський Петро) — громадський діяч, лікар.
• Шумовський Юрій Федорович — український археолог, дослідник археології Судану, палеонтолог, православний священник.
• Пшеничний Микола Іванович — український поет, видавець, краєзнавець, громадський діяч.

Див. також

• Мирогоща Друга

Примітки

1. Пам'ятники Волині. — том 4, від стор. 2-126, 127
2. Опис акт книги № 2037, стор. 10
3. Пам'ятники Волині — том 4, від стор. 2 до 126, 127
4. Архив Юго-Западной Руси — ч. 2, том 1, стор. 10
5. . Архів оригіналу за 1 червня 2017. Процитовано 17 квітня 2017.
6. Пшеничний Микола Іванович. Вікіпедія (укр.). 22 березня 2023. Процитовано 17 травня 2024.

Література

• Солдатюк М. С. Мирогоща // М. С. Солдатюк, Л. А. Пшенична. -Дубно, 2009. −256 с. (примітка: У виданні подається 50 джерел)
• Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1986. — Т. 2 : Л — Я. — 578 с.

Посилання

• Погода в селі Мирогоща Перша [ 19 вересня 2016 у Wayback Machine.]
• Археологічні пам'ятки села Мирогоща [ 15 березня 2019 у Wayback Machine.]
• Багатошарове поселення Мирогоща-ур. Зашляховці [ 12 січня 2017 у Wayback Machine.]
• Mirohoszcz // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 495. (пол.)
• Mirohoszcza // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 338. (пол.)