Богови́тини, Богови́тинови, Богови́тиновичі — руський (український, білоруський) боярський, панський рід у Великому князівстві Литовському та згодом у Короні Польській (на Волині й Берестейщині), гербу Корчак та Пелікан.
Корчак | |
---|---|
![]() | |
Деталі | |
Перша згадка | 1142 р. |
Роди | Всього 270 родів Див. розділ «Роди гербу Корчак» |
Пелікан | |
---|---|
![]() | |
Деталі | |
Ранні версії | 7 березня 1564 |
Використання | 49 родів |
Відомості
Українсько-білоруський шляхетський рід Боговитинів або ще Боговитиновичів започаткував пан Боговитин, руський вельможа, який жив у першій половині XV ст. Засновник роду був відомим під особистим ім'ям, а його діти користувалися його патронімом. Онуки, уживаючи той самий патронім у родовому відмінку, надали йому характеру прізвища. З часом суфікс -ович відпав і родова назва стала співзвучною з ім'ям предка.
Рід Боговитинів становив одне з відгалужень відомої геральдичної спільноти Корчаків, але приблизно на початку XVI ст. виклопотали собі у Священній Римській імперії ще один герб. До середини XVII ст. в роду змінилося 7 поколінь, які за відомими джерелами репрезентують 76 осіб.
Матримоніальні зв'язки з князівськими родами Сангушків, Чорторийських, Пронських, Масальських та провідними боярськими родами Волині засвідчують високий статус Боговитиновичів у тогочасному соціумі. За час існування роду через його руки пройшло понад 180 поселень. Найбільше на Волині (98 поселень), на Берестейщині — 59, у Новогродському й Троцькому воєводствах — по 10. Найдавніші володіння лежали у Кременецькому, Берестейському та Троцькому воєводствах. Значна частина маєтностей походила з вислуг. Найбільша активність роду припала на першу половину XVI ст. (час діяльности Лева Боговитиновича, Михайла-Богуша та Івана Боговитиновичів і Боговитина Петровича Шумбарського), також наприкінці XVI ст. (Адам та Анрій Климентовичі, Вацлав Павлович та Михайло Іванович). В останні десятиліття існування роду найпомітнішою постаттю за обсягом володінь була Марія Ярмолинська з Шумбарської гілки Боговитиновичів.
Представники роду Боговитинів відомі за назвами поселень (Колесники), Кутень, Шумськ і (Шумбар). Згодом вони почали додавати до своїх прізвищ відповідні й відносні прикметники: Колесницькі, Кутенські, Шумські, Шумбарські. Крім того з кінця XVI ст., представники цього роду почали додавати компонент, похідний від назви підляського маєтку Козеради в Берестейському воєводстві (у формах Козерадський та Козерад). Нині Козеради — це село Костянтинів (пол. Konstantynów), Ґміна Константинув, Більський повіт.
Польський історик Александер Яблоновський відносив Боговитиновичів до литовського походження, однак сучасні українські історики заперечують таке твердження.
Представники роду
- (Боговитин )— засновник роду, згаданий у 1431 році серед прихильників великого князя Свидригайла. Мав 3-х синів (Лева, Богуша й Петра) та 2-х дочок: Ганну, яка вийшла заміж в 1488 році за земського підскарбія Андрія Олександровича з роду Солтанів, й ще одну, ім'я якої невідоме, дружини князя Андрія Полубенського.
- (пом. після 1505) — королівський писар (1487—1495, 1502—1505), берестейський ключник (1487—1495), литовський чашник (1501—1505), кременецький намісник (з 1502).
- (Богуш Боговитинович) (зг. 1466 - 1501) — намісник перелайський, писар канцелярії короля Олександра Ягеллончика. У шлюбах з NN та N Мушатою.
- Богдан Боговитинович (зг. 1496)
- (Богуш-Михайло Боговитинович) (зг. 1499 - 1530) — державний діяч Великого князівства Литовського, дипломат. У шлюбі з Федорою кн. Сангушко.
- Ганна
- Федора
- Уляна
- (Василь Боговитинович). Нащадків не залишив.
- Война-Ян Боговитинович (зг. 1515 - 1545) — володів маєтками Шумськ і Козеради. У шлюбі з Євдокією N.
- Федір-Михайло
- Климент
- Іван
- Богдана
- (пом. до 1551) — державний діяч Великого князівства Литовського, дипломат. У шлюбах з NN та Ганною Копоть.
- Богдана Боговитівна, у шлюбах з Ігнатом Джусою, Олексієм Зенковичем.
- (Петро Боговитинович) (? — після 1504) — зем'янин у Волинській та Берестейській землях.
- (Боговитин Петрович Шумбарський) (? — до 1542)
- Михайло Боговитин (Шумбарський), 1552 року одружився з дочкою Олехна Борзобагатого, серед гостей на весіллі були присутні луцький владика Феодосій, володимирський — Йосиф;
- Павло Боговитин Шумбарський
- Вацлав Боговитин Шумбарський — волинський хорунжий, нащадок Богуша Михайла, чоловік дочки житомирського старости, княжни (Софії Михайлівни) Чорторийської, засновниці (Рохманівської друкарні);
- (Боговитин Петрович Шумбарський) (? — до 1542)
Інші представники:
- Бенедикт;
- Адам — чернігівський підкоморій, дружина — Варвара (Барбара) (Семашко), дочка (Олександра);
- Микола Боговитин Шумбарський — волинський зем'янин у 1584 році;
- Варвара (з Боговитинів-Козерадських) — дружина Миколи Чаплича.
Примітки
- Собчук В.Д. (2014). «Від коріння до корони» (українська) . Кременець. с. 257—258.
- . Архів оригіналу за 30 січня 2016. Процитовано 24 січня 2016.
- Левицький О. Сім'я і побут українців у XVI ст. // На переломі. — К. : Україна, 1994. — С. 220. — .
- Левицький О. Сім'я і побут українців у XVI ст. // На переломі… — С. 194.
- Książęta Czartoryscy (01)[ 21 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
- 23. Жовтня 2 — Запис про позов п. Федором Боговитиним пп. Михайла та Бенедикта Боговитинів у справі розподілу спадкового маєтку Литовищі та наїзд на Залузькі і Кутенські землі [ 4 лютого 2015 у Wayback Machine.].
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności… [ 25 травня 2015 у Wayback Machine.] — T. 4. — S. 80. (пол.)
- Там само. — С. 228.
- Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — 1900. — Cz. 1. — T. 3. — S. 270. (пол.)
Джерела
- Грушевський М. Історія України-Руси. — Т. V. — С. 14, 30-33, 266.
- Halecki O. Bohowitynowicz Bohusz Michał h. Korczak (Pelikan?) (†1530) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademii Umiejętności, 1936. — T. ІІ/1, zeszyt 1. — S. 226—227. (пол.)
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [ 9 січня 2015 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1728. — T. 1. — Cz. 2. — 761 s. — S. 129—130. (пол.)
- Баравы Р.В., Насевіч В.Л., Чарняўская Л.Л. «Багавіцінавічы» // Энцыклапедыя гісторыі Беларусі. Т. 1. — Менск, 1993. — С. 266.
- Собчук В.Д. «Від коріння до корони». Кременець 2014 р. – 506 ст. Ст. 205, 206, 216, 228.
Посилання
- . (пол.)
- Teczynski1 [ 5 березня 2014 у Wayback Machine.]. (пол.), (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет