Шу́мбар — село в Україні, у Шумській міській громаді Кременецького району Тернопільської області. Колишнє містечко. Розташоване на річці Вілія, на північному сході району.
село Шумбар | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район | Кременецький район |
Громада | Шумська міська громада |
Облікова картка | Шумбар |
Основні дані | |
Засноване | 1513 |
Населення | ▼ 746 (2014) |
Територія | 3.678 км² |
Поштовий індекс | 47133 |
Телефонний код | +380 3558 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°02′16″ пн. ш. 26°01′20″ сх. д. / 50.03778° пн. ш. 26.02222° сх. д.Координати: 50°02′16″ пн. ш. 26°01′20″ сх. д. / 50.03778° пн. ш. 26.02222° сх. д. |
Водойми | Вілія |
Відстань до районного центру | 15 км |
Найближча залізнична станція | Лепесівка |
Відстань до залізничної станції | 18 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 47100, Тернопільська обл., Кременецький р-н., м. Шумськ, вул Українська, 59 |
Карта | |
Шумбар | |
Шумбар | |
Мапа | |
Шумбар у Вікісховищі |
Населення — 746 осіб (2014).
Географія
Село Шумбар розташоване над річкою Вілія, лівої притока Горині, басейну Прип'яті, сточища Дніпра.
Село розташоване за 14 км від центру міської громади міста Шумська та 18 км від районного центру та найближчої залізничної станції Кременець. У селі є вулиці: Горбівці, Двірчисько, Козацька, Красна Гора, Набережна, Нагорного та Садова.
Кількість дворів становить 239.
Клімат
Клімат Шумбара | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Середній максимум, °C | −2 | −0,9 | 3,9 | 12,7 | 19,1 | 22,7 | 23,9 | 23,0 | 18,6 | 12,4 | 5,4 | 0,3 | 11 |
Середня температура, °C | −5,1 | −4 | 0,2 | 7,7 | 13,6 | 17,3 | 18,6 | 17,6 | 13,5 | 8,1 | 2,6 | −2,3 | 7 |
Середній мінімум, °C | −8,1 | −7,1 | −3,4 | 2,8 | 8,2 | 12,0 | 13,3 | 12,2 | 8,4 | 3,8 | −0,1 | −4,8 | 3 |
Норма опадів, мм | 32 | 30 | 28 | 43 | 64 | 82 | 90 | 67 | 55 | 37 | 38 | 39 | 605 |
Джерело: climate-data.org |
Історія
Археологічні знахідки
Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки пізнього палеоліту, мезолітичної стоянок (17-10 тис. років тому), поселення Трипільської культури (III тисячоліття до н. е.) та знайдено римські монети II ст. Поселення трипільської культури було виявлено під час розвідки Олександра Цинкаловського у 1930-х роках. Підйомний матеріал складається з уламків кераміки зі слідами орнаменту та сокири з опоки. Матеріал зберігається у Кременецькому краєзнавчому музеї.
На території села розкопано слов'янське підкурганне поховання VIII–IX століть.
Період Речі Посполитої
Перша писемна згадка про Шумбар датується 1513 роком. У той час село було маєтком волинського роду Боговитинів — Шумбарських. У 1513 році вельможа Богуш Боговитин обрав під забудову замку 20-ти сажену гору (60 м), оточену з трьох боків водою, побудував прекрасний замок та назвав себе Шумбарським. На даний час збереглись фундаменти цього замку (на них вже двічі будувалась православна церква).
Під час ревізії Кременецького замку виявлено: в 1545 році Шумбар належав до володінь Боговитинів, які мали там свої «городні» (городня — це частина укріплення в центрі оборонної системи за литовсько-польської влади на Волині).
У 1570 році частиною земель Шумбарського володів шляхтич Станіслав Лящанець. За поборовим реєстром Кременецького замку він платив від села 48 дим (одиниця оподаткування в давнішні часи), 18 городників (наймитів), 1 боярина, двоє млинських коліс, троє інших коліс.
У 1603 році, після смерті княгині Софії Михайлівни Чарторийської з Боговитинових, Шумбар разом з Рохманівським ключем переходить до князя Юрія Михайловича Чарторийського, а від нього — до графів Блєндовських.
XVII—XVIII ст. Шумбар — стає містечком. Раніше поблизу Шумбара знаходилось село та маєток Кутно. Згодом містечко знову стало власністю графів Блєндовських. В описі Кременецького замку згадуються Андрій та Франциска Блєндовські, як власники Шумбару. Вони у 1727 році побудували в селі католицький тринітарний монастир у стилі бароко, що існував до 1762 року, а потім був перенесений до Кременця. У цей період село на короткий час стає містечком за Магдебурзьким правом. У Кременецькому костелі зберігалося декілька портретів Блєндовських з їх родинним гербом « Налєнч» (перев'язана срібна краватка в червоному полі), який, імовірно, виконував роль міського герба (водночас з 18 століття збереглися печатки Шумбарського монастиря, на яких виступає герб ордену тринітаріїв — увінчаний короною срібний щит з хрестом, вертикальний промінь якого червоний, а горизонтальний — блакитний).
У 1734 році власником Шумбару був Павло Шишковський.
У 1779 році в Шумбарі було збудовано дерев'яну православну церкву, що в роки радянської влади була розібрана та перенесена в одне із сіл Вишнівецького району, де знаходиться і досі. На місці цієї церкви у Шумбарі стоїть камінний хрест.
19-20 століття
У XIX столітті збудований у селі католицький костел, що став окрасою вулиці Красна гора.
У 1903-1906 роках на високій горі у центрі села на підвалинах старовинного замку Боговитинових-Шумбарських було збудовано православну Свято-Лукінську церкву.
За Брестським мирним договором село Шумбар відійшло до Польщі, в складі якої перебувало до 1939 року.
У вересні 1941 року в село увійшли німці, розпочалася трьохрічна німецька окупація. 26 лютого 1944 року село було звільнено. На території села активну боротьбу з фашистами вели загони УПА. У бойових діях під час ІІ Світової війни брали участь 285 жителів, 87 з них загинуло, 103 нагороджено орденами та медалями.
У 1948 році "совєти" силою загонили людей у колгосп, примушували писати заяви про вступ. З чоловіків села була створена охоронна служба полів (врожаїв) - "стрибки". Першим головою колгоспу імені "17 вересня" став Ваврисюк Юрій . За один трудодень людині платили 200 грамів зерна та 3 копійки. Повідбирали у селян вози, жорна, худобу, землю.
31 жовтня 1989 року у Шумбарі відбулося відкриття православної церкви Святого Апостола і Євангеліста Луки.
У 1990 році відбулося урочисте відкриття приміщення нової школи.
Період незалежності
До 24 липня 2015 року було адміністративним центром Шумбарської сільської ради. Відтак увійшло до складу Шумської міської громади.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Шумської міської громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Шумського району, село увійшло до складу Кременецького району.
4 квітня 2024 року у с. Шумбар відкрили меморіальну дошку загиблому Герою . Пам’ятний знак встановили на фасаді гімназії, де навчався захисник.
Населення
Зміни населення | ||
---|---|---|
Рік | Населення | Зміна |
2001 | 848 | — |
2007 | 819 | −3.4% |
2014 | 746 | −8.9% |
За даними перепису 2001 року в селі мешкало 848 осіб.
Пам'ятки
У 1779 році в Шумбарі було збудовано дерев'яну православну церкву, що в роки радянської влади була розібрана та перенесена в одне із сіл . На місці цієї церкви у Шумбарі стоїть камінний хрест.
У XIX столітті був збудований в селі католицький костел, що став окрасою вулиці Красна гора. Свідченням того, що костел існував, є сьогодні невеликий дзвін, що уцілів під час пожежі та знаходиться на дзвіниці шумбарської церкви.
1975 року споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні.
31 жовтня 1989 року відкрито муровану православну церкви Святого Апостола і Євангеліста Луки.
Із розповідей односельчан відомо, що село славилося відважними воїнами гетьмана Богдана Хмельницького. Від слів "гербові козаки" ("гербовці") походить назва центральної вулиці (Горбівці). Кажуть, що колись під час походів Богдана Хмельницького тут осіли та побудували перші хатини славні козаки. Про звитяжну боротьбу гербових козаків за волю українського народу залишились спогади – козацькі могили. Одна з них височить і сьогодні на межі чотирьох сіл – Шумбару, Загаєць, Темногаєць та Цеценівки. У 1960 році могилу розкопували і знайшли там багато шабель та інших речей, що належали убитим козакам.
Освіта та культура
У селі працюють ЗОШ І-ІІ ст., клуб та бібліотека.
30 вересня 1927 року у селі відкрили один клас школи.
Охорона здоров'я
У селі діє ФАП.
Економіка
У селі працюють торговельні заклади.
Примітки
- Довідник поштових адрес України. ukrposhta.com. 2020. Процитовано 3 травня 2020.
- І. Фарина Шумбар // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 604-605. — .
- Cynkalowski A. Osiedli kultury tripolsikiej w Bodakah nad Hory-niem // Wiadomosci arheologiczne. — Warszawa, 1969. — T. XXXIV, 2. — стор. 223
- Rachmanów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 351. (пол.).— S. 351. (пол.)
- Kutno // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 963. (пол.).— S. 963. (пол.)
- Шумбар // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
- . shumska-gromada.gov.ua. Архів оригіналу за 20 вересня 2019. Процитовано 20 вересня 2019.
- . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 9 жовтня 2021.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Йому навіки 32: на Шумщині відкрили меморіальну дошку захиснику Тимофію Антощуку - 20 хвилин. te.20minut.ua (укр.). Процитовано 16 квітня 2024.
Джерела
- Бігус М., Хаварівський Б. Шумбар // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 654—655. — .
- Szumbar // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 71. (пол.). — S. 71. (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shu mbar selo v Ukrayini u Shumskij miskij gromadi Kremeneckogo rajonu Ternopilskoyi oblasti Kolishnye mistechko Roztashovane na richci Viliya na pivnichnomu shodi rajonu selo ShumbarKrayina UkrayinaOblast Ternopilska oblastRajon Kremeneckij rajonGromada Shumska miska gromadaOblikova kartka Shumbar Osnovni daniZasnovane 1513Naselennya 746 2014 Teritoriya 3 678 km Poshtovij indeks 47133Telefonnij kod 380 3558Geografichni daniGeografichni koordinati 50 02 16 pn sh 26 01 20 sh d 50 03778 pn sh 26 02222 sh d 50 03778 26 02222 Koordinati 50 02 16 pn sh 26 01 20 sh d 50 03778 pn sh 26 02222 sh d 50 03778 26 02222Vodojmi ViliyaVidstan do rajonnogo centru 15 kmNajblizhcha zaliznichna stanciya LepesivkaVidstan do zaliznichnoyi stanciyi 18 kmMisceva vladaAdresa radi 47100 Ternopilska obl Kremeneckij r n m Shumsk vul Ukrayinska 59KartaShumbarShumbarMapa Shumbar u Vikishovishi Naselennya 746 osib 2014 GeografiyaSelo Shumbar roztashovane nad richkoyu Viliya livoyi pritoka Gorini basejnu Prip yati stochisha Dnipra Selo roztashovane za 14 km vid centru miskoyi gromadi mista Shumska ta 18 km vid rajonnogo centru ta najblizhchoyi zaliznichnoyi stanciyi Kremenec U seli ye vulici Gorbivci Dvirchisko Kozacka Krasna Gora Naberezhna Nagornogo ta Sadova Kilkist dvoriv stanovit 239 Klimat Klimat ShumbaraPokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud RikSerednij maksimum C 2 0 9 3 9 12 7 19 1 22 7 23 9 23 0 18 6 12 4 5 4 0 3 11Serednya temperatura C 5 1 4 0 2 7 7 13 6 17 3 18 6 17 6 13 5 8 1 2 6 2 3 7Serednij minimum C 8 1 7 1 3 4 2 8 8 2 12 0 13 3 12 2 8 4 3 8 0 1 4 8 3Norma opadiv mm 32 30 28 43 64 82 90 67 55 37 38 39 605Dzherelo climate data orgIstoriyaArheologichni znahidki Poblizu sela viyavleno arheologichni pam yatki piznogo paleolitu mezolitichnoyi stoyanok 17 10 tis rokiv tomu poselennya Tripilskoyi kulturi III tisyacholittya do n e ta znajdeno rimski moneti II st Poselennya tripilskoyi kulturi bulo viyavleno pid chas rozvidki Oleksandra Cinkalovskogo u 1930 h rokah Pidjomnij material skladayetsya z ulamkiv keramiki zi slidami ornamentu ta sokiri z opoki Material zberigayetsya u Kremeneckomu krayeznavchomu muzeyi Na teritoriyi sela rozkopano slov yanske pidkurganne pohovannya VIII IX stolit Period Rechi Pospolitoyi Shumbar na mapi Zigmunda Gerstmana Persha pisemna zgadka pro Shumbar datuyetsya 1513 rokom U toj chas selo bulo mayetkom volinskogo rodu Bogovitiniv Shumbarskih U 1513 roci velmozha Bogush Bogovitin obrav pid zabudovu zamku 20 ti sazhenu goru 60 m otochenu z troh bokiv vodoyu pobuduvav prekrasnij zamok ta nazvav sebe Shumbarskim Na danij chas zbereglis fundamenti cogo zamku na nih vzhe dvichi buduvalas pravoslavna cerkva Pid chas reviziyi Kremeneckogo zamku viyavleno v 1545 roci Shumbar nalezhav do volodin Bogovitiniv yaki mali tam svoyi gorodni gorodnya ce chastina ukriplennya v centri oboronnoyi sistemi za litovsko polskoyi vladi na Volini U 1570 roci chastinoyu zemel Shumbarskogo volodiv shlyahtich Stanislav Lyashanec Za poborovim reyestrom Kremeneckogo zamku vin plativ vid sela 48 dim odinicya opodatkuvannya v davnishni chasi 18 gorodnikiv najmitiv 1 boyarina dvoye mlinskih kolis troye inshih kolis U 1603 roci pislya smerti knyagini Sofiyi Mihajlivni Chartorijskoyi z Bogovitinovih Shumbar razom z Rohmanivskim klyuchem perehodit do knyazya Yuriya Mihajlovicha Chartorijskogo a vid nogo do grafiv Blyendovskih XVII XVIII st Shumbar staye mistechkom Ranishe poblizu Shumbara znahodilos selo ta mayetok Kutno Zgodom mistechko znovu stalo vlasnistyu grafiv Blyendovskih V opisi Kremeneckogo zamku zgaduyutsya Andrij ta Franciska Blyendovski yak vlasniki Shumbaru Voni u 1727 roci pobuduvali v seli katolickij trinitarnij monastir u stili baroko sho isnuvav do 1762 roku a potim buv perenesenij do Kremencya U cej period selo na korotkij chas staye mistechkom za Magdeburzkim pravom U Kremeneckomu kosteli zberigalosya dekilka portretiv Blyendovskih z yih rodinnim gerbom Nalyench perev yazana sribna kravatka v chervonomu poli yakij imovirno vikonuvav rol miskogo gerba vodnochas z 18 stolittya zbereglisya pechatki Shumbarskogo monastirya na yakih vistupaye gerb ordenu trinitariyiv uvinchanij koronoyu sribnij shit z hrestom vertikalnij promin yakogo chervonij a gorizontalnij blakitnij U 1734 roci vlasnikom Shumbaru buv Pavlo Shishkovskij U 1779 roci v Shumbari bulo zbudovano derev yanu pravoslavnu cerkvu sho v roki radyanskoyi vladi bula rozibrana ta perenesena v odne iz sil Vishniveckogo rajonu de znahoditsya i dosi Na misci ciyeyi cerkvi u Shumbari stoyit kaminnij hrest 19 20 stolittya U XIX stolitti zbudovanij u seli katolickij kostel sho stav okrasoyu vulici Krasna gora U 1903 1906 rokah na visokij gori u centri sela na pidvalinah starovinnogo zamku Bogovitinovih Shumbarskih bulo zbudovano pravoslavnu Svyato Lukinsku cerkvu Za Brestskim mirnim dogovorom selo Shumbar vidijshlo do Polshi v skladi yakoyi perebuvalo do 1939 roku U veresni 1941 roku v selo uvijshli nimci rozpochalasya trohrichna nimecka okupaciya 26 lyutogo 1944 roku selo bulo zvilneno Na teritoriyi sela aktivnu borotbu z fashistami veli zagoni UPA U bojovih diyah pid chas II Svitovoyi vijni brali uchast 285 zhiteliv 87 z nih zaginulo 103 nagorodzheno ordenami ta medalyami U 1948 roci sovyeti siloyu zagonili lyudej u kolgosp primushuvali pisati zayavi pro vstup Z cholovikiv sela bula stvorena ohoronna sluzhba poliv vrozhayiv stribki Pershim golovoyu kolgospu imeni 17 veresnya stav Vavrisyuk Yurij Za odin trudoden lyudini platili 200 gramiv zerna ta 3 kopijki Povidbirali u selyan vozi zhorna hudobu zemlyu 31 zhovtnya 1989 roku u Shumbari vidbulosya vidkrittya pravoslavnoyi cerkvi Svyatogo Apostola i Yevangelista Luki U 1990 roci vidbulosya urochiste vidkrittya primishennya novoyi shkoli Period nezalezhnosti Do 24 lipnya 2015 roku bulo administrativnim centrom Shumbarskoyi silskoyi radi Vidtak uvijshlo do skladu Shumskoyi miskoyi gromadi 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 724 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Ternopilskoyi oblasti uvijshlo do skladu Shumskoyi miskoyi gromadi 19 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Shumskogo rajonu selo uvijshlo do skladu Kremeneckogo rajonu 4 kvitnya 2024 roku u s Shumbar vidkrili memorialnu doshku zagiblomu Geroyu Pam yatnij znak vstanovili na fasadi gimnaziyi de navchavsya zahisnik NaselennyaZmini naselennyaRik Naselennya Zmina2001 848 2007 819 3 4 2014 746 8 9 Za danimi perepisu 2001 roku v seli meshkalo 848 osib Pam yatkiU 1779 roci v Shumbari bulo zbudovano derev yanu pravoslavnu cerkvu sho v roki radyanskoyi vladi bula rozibrana ta perenesena v odne iz sil Na misci ciyeyi cerkvi u Shumbari stoyit kaminnij hrest U XIX stolitti buv zbudovanij v seli katolickij kostel sho stav okrasoyu vulici Krasna gora Svidchennyam togo sho kostel isnuvav ye sogodni nevelikij dzvin sho uciliv pid chas pozhezhi ta znahoditsya na dzvinici shumbarskoyi cerkvi 1975 roku sporudzheno pam yatnik voyinam odnoselcyam poleglim u nimecko radyanskij vijni 31 zhovtnya 1989 roku vidkrito murovanu pravoslavnu cerkvi Svyatogo Apostola i Yevangelista Luki Iz rozpovidej odnoselchan vidomo sho selo slavilosya vidvazhnimi voyinami getmana Bogdana Hmelnickogo Vid sliv gerbovi kozaki gerbovci pohodit nazva centralnoyi vulici Gorbivci Kazhut sho kolis pid chas pohodiv Bogdana Hmelnickogo tut osili ta pobuduvali pershi hatini slavni kozaki Pro zvityazhnu borotbu gerbovih kozakiv za volyu ukrayinskogo narodu zalishilis spogadi kozacki mogili Odna z nih visochit i sogodni na mezhi chotiroh sil Shumbaru Zagayec Temnogayec ta Cecenivki U 1960 roci mogilu rozkopuvali i znajshli tam bagato shabel ta inshih rechej sho nalezhali ubitim kozakam Osvita ta kulturaU seli pracyuyut ZOSh I II st klub ta biblioteka 30 veresnya 1927 roku u seli vidkrili odin klas shkoli Ohorona zdorov yaU seli diye FAP EkonomikaU seli pracyuyut torgovelni zakladi PrimitkiDovidnik poshtovih adres Ukrayini ukrposhta com 2020 Procitovano 3 travnya 2020 I Farina Shumbar Ternopilshina Istoriya mist i sil u 3 t Ternopil TzOV Terno graf 2014 T 3 M Sh S 604 605 ISBN 978 966 457 246 7 Cynkalowski A Osiedli kultury tripolsikiej w Bodakah nad Hory niem Wiadomosci arheologiczne Warszawa 1969 T XXXIV 2 stor 223 Rachmanow Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1888 T IX S 351 pol S 351 pol Kutno Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1883 T IV S 963 pol S 963 pol Shumbar Oblikova kartka na oficijnomu vebsajti Verhovnoyi Radi Ukrayini shumska gromada gov ua Arhiv originalu za 20 veresnya 2019 Procitovano 20 veresnya 2019 www kmu gov ua ua Arhiv originalu za 23 sichnya 2022 Procitovano 9 zhovtnya 2021 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Jomu naviki 32 na Shumshini vidkrili memorialnu doshku zahisniku Timofiyu Antoshuku 20 hvilin te 20minut ua ukr Procitovano 16 kvitnya 2024 DzherelaPortal Ternopilshina Bigus M Havarivskij B Shumbar Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2008 T 3 P Ya S 654 655 ISBN 978 966 528 279 2 Szumbar Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1892 T XII S 71 pol S 71 pol