Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Борис Миколайович Козубський (нар. 4 березня 1886, Житомир — пом. 17 лютого 1953, Мордовія) — український державний, громадський та політичний діяч, адвокат, журналіст.
| Борис Миколайович Козубський | |
|---|---|
 | |
| Народився | 4 березня 1886 Житомир |
| Помер | 17 лютого 1953 (66 років) Мордовія |
| Громадянство |  Російська імперія УРСР Українська держава (1941) |
| Національність | українець |
| Діяльність | український громадський та політичний діяч, адвокат, журналіст |
| Відомий завдяки | член Української Центральної Ради член Української Національної Ради у Львові |
| Alma mater | Київський університет, Харківський університет |
| Знання мов | польська і українська |
| Заклад | ХНУ ім. В. Н. Каразіна |
| Партія | УСДРП і УНДО |
| |
Життєпис
Походив із священицького роду з шляхетськими коренями. Народився в м. Житомирі у родині лікаря.
Закінчив Острозьку гімназію (1906). Однокласником Бориса був Дмитро Мануїльський, який пізніше приєднався до більшовицького руху, став першим секретарем ЦК КП(б)У, а після війни — міністром закордонних справ УРСР і представником від СРСР в ООН. 1906 Борис Козубський вступив на юридичний факультет Київського університету. Але через участь у революційних виступах змушений був перервати навчання. Переїхав до Харкова, де навчався в місцевому університеті, також на юридичному факультеті. Закінчив його в 1913 році.
Адвокат контори Миколи Міхновського, член Української соціал-демократичної робітничої партії з 1905, співпрацівник її тижневика «Слово» (редактор Симон Петлюра).
З 1916 — у Києві, член Української Центральної Ради (1917), голова міської думи м. Кременець.
Після окупації міста поляками — у таборі Домб'є (1919–1920). З 1920 — голова філії «Просвіти», організатор українських кооператив Кременеччини. Посол (депутат) сейму з 1922, член Українського парламентського клубу, проводу Українського національно-демократичного об'єднання. Переслідувався польською владою.
У 1939 році ув'язнений у Березі Картузькій. У липні 1941 обраний членом «Ради Сеньйорів» та Української Національної Ради у Львові. За гітлерівської окупації — юрисконсульт у Крем'янці. З 1944 працював у Львові коректором у редакції газети «Вільна Україна».
У серпні 1948-го його арештували, звинувативши в антирадянській пропаганді. Засуджений до 25 років ув'язнення в мордовських концтаборах. Були репресовані й вивезені в заслання його дружина й діти, а син Юрій був розстріляний ще 1941.
Помер у Мордовії (нині територія Російської Федерації). Реабілітований у 1991-му.
Родина
1912 року Борис Козубський одружився з дівчиною з давнього козацького роду Оленою Парфенівною Дікарєвою, вихованкою Єлизаветинського інституту шляхетних дівчат у Москві. У сім'ї Козубських росло четверо дітей: Юрій, Галина, Ірина та Олег. Діти, особливо Юрій і Галина, теж не стояли осторонь національно-визвольної боротьби, яка точилася в ті роки на теренах Західної України. Заарештовувалися польською поліцією, були засуджені. Після приходу на Західну Україну Совєтів загинули від рук НКВСівців обидва зяті Бориса Козубського — чоловіки його доньок. Сина Юрія Козубського енкаведисти арештували 12 жовтня 1939 року. А вже в грудні 1941 року Юрія розстріляли в Магадані.
На 25 років засудили і доньку Галину, студентку першого курсу Львівського медичного інституту. Місцем її каторги став табір в Іркутській області.
А 11 жовтня 1949 року енкаведисти арештували й інших членів родини: Олену Парфенівну, дружину Бориса Миколайовича, її доньку Ірину, сина Олега й маленьку Оксану — дочку Галини. Вивезли їх на спецпоселення в Хабаровський край, на станцію В'яземська. Згодом всі вони перебралися в Снятин Івано-Франківської області.
Вшанування пам'яті
Іменем Бориса Козубського названа одна з вулиць у Кременці. В цьому ж місті йому відкрита меморіальна дошка.
Іменем Бориса Козубського названо провулок в Житомирі, в якому мешкала його родина.
Джерела
- Бачинський М., Черняхівський Г. Козубський Борис Миколайович. В кн.: Українська журналістика в іменах, вип. 7. — Львів, 2000.
- Від батька до сина — шляхетна родина // Вільне життя плюс. — 2010. — 2 лип.
- Науменко К. Є. Козубський Борис Миколайович [ 18 Серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 439. — .
- Науменко К. Є. Козубський Борис Миколайович [ 18 Серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2013. — Т. 13 : Киї — Кок. — С. 685. — .
- Скакальська І. Державотворча діяльність Бориса Козубського. [1] // Літопис Волині. — 2017. — Число 17. — С.61-65.
- Стецько Я. 30 червня 1941. Торонто, 1967; Українська Центральна Рада: Документи і матеріали, т. 1–2. — К., 1996—1997.
- Українське державотворення. Акт 30 червня 1941: Збірник документів і матеріалів. — Львів; Київ, 2001.
- Чернихівський Г. І. Портрети пером: Статті, есе, рецензії. — Кременець; Тернопіль, 2001. — 307 с., іл. 55. — Тернисті дороги Козубських: с. 123—135.
Посилання
- Михайло Андрусяк. Брати вогню. Документально-художні повісті[недоступне посилання з липня 2019].
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Boris Mikolajovich Kozubskij nar 4 bereznya 1886 Zhitomir pom 17 lyutogo 1953 Mordoviya ukrayinskij derzhavnij gromadskij ta politichnij diyach advokat zhurnalist Boris Mikolajovich KozubskijNarodivsya4 bereznya 1886 1886 03 04 ZhitomirPomer17 lyutogo 1953 1953 02 17 66 rokiv MordoviyaGromadyanstvoRosijska imperiya URSR Ukrayinska derzhava 1941 NacionalnistukrayinecDiyalnistukrayinskij gromadskij ta politichnij diyach advokat zhurnalistVidomij zavdyakichlen Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi chlen Ukrayinskoyi Nacionalnoyi Radi u LvoviAlma materKiyivskij universitet Harkivskij universitetZnannya movpolska i ukrayinskaZakladHNU im V N KarazinaPartiyaUSDRP i UNDO Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPohodiv iz svyashenickogo rodu z shlyahetskimi korenyami Narodivsya v m Zhitomiri u rodini likarya Zakinchiv Ostrozku gimnaziyu 1906 Odnoklasnikom Borisa buv Dmitro Manuyilskij yakij piznishe priyednavsya do bilshovickogo ruhu stav pershim sekretarem CK KP b U a pislya vijni ministrom zakordonnih sprav URSR i predstavnikom vid SRSR v OON 1906 Boris Kozubskij vstupiv na yuridichnij fakultet Kiyivskogo universitetu Ale cherez uchast u revolyucijnih vistupah zmushenij buv perervati navchannya Pereyihav do Harkova de navchavsya v miscevomu universiteti takozh na yuridichnomu fakulteti Zakinchiv jogo v 1913 roci Advokat kontori Mikoli Mihnovskogo chlen Ukrayinskoyi social demokratichnoyi robitnichoyi partiyi z 1905 spivpracivnik yiyi tizhnevika Slovo redaktor Simon Petlyura Z 1916 u Kiyevi chlen Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi 1917 golova miskoyi dumi m Kremenec Pislya okupaciyi mista polyakami u tabori Domb ye 1919 1920 Z 1920 golova filiyi Prosviti organizator ukrayinskih kooperativ Kremenechchini Posol deputat sejmu z 1922 chlen Ukrayinskogo parlamentskogo klubu provodu Ukrayinskogo nacionalno demokratichnogo ob yednannya Peresliduvavsya polskoyu vladoyu U 1939 roci uv yaznenij u Berezi Kartuzkij U lipni 1941 obranij chlenom Radi Senjoriv ta Ukrayinskoyi Nacionalnoyi Radi u Lvovi Za gitlerivskoyi okupaciyi yuriskonsult u Krem yanci Z 1944 pracyuvav u Lvovi korektorom u redakciyi gazeti Vilna Ukrayina U serpni 1948 go jogo areshtuvali zvinuvativshi v antiradyanskij propagandi Zasudzhenij do 25 rokiv uv yaznennya v mordovskih konctaborah Buli represovani j vivezeni v zaslannya jogo druzhina j diti a sin Yurij buv rozstrilyanij she 1941 Pomer u Mordoviyi nini teritoriya Rosijskoyi Federaciyi Reabilitovanij u 1991 mu Rodina1912 roku Boris Kozubskij odruzhivsya z divchinoyu z davnogo kozackogo rodu Olenoyu Parfenivnoyu Dikaryevoyu vihovankoyu Yelizavetinskogo institutu shlyahetnih divchat u Moskvi U sim yi Kozubskih roslo chetvero ditej Yurij Galina Irina ta Oleg Diti osoblivo Yurij i Galina tezh ne stoyali ostoron nacionalno vizvolnoyi borotbi yaka tochilasya v ti roki na terenah Zahidnoyi Ukrayini Zaareshtovuvalisya polskoyu policiyeyu buli zasudzheni Pislya prihodu na Zahidnu Ukrayinu Sovyetiv zaginuli vid ruk NKVSivciv obidva zyati Borisa Kozubskogo choloviki jogo donok Sina Yuriya Kozubskogo enkavedisti areshtuvali 12 zhovtnya 1939 roku A vzhe v grudni 1941 roku Yuriya rozstrilyali v Magadani Na 25 rokiv zasudili i donku Galinu studentku pershogo kursu Lvivskogo medichnogo institutu Miscem yiyi katorgi stav tabir v Irkutskij oblasti A 11 zhovtnya 1949 roku enkavedisti areshtuvali j inshih chleniv rodini Olenu Parfenivnu druzhinu Borisa Mikolajovicha yiyi donku Irinu sina Olega j malenku Oksanu dochku Galini Vivezli yih na specposelennya v Habarovskij kraj na stanciyu V yazemska Zgodom vsi voni perebralisya v Snyatin Ivano Frankivskoyi oblasti Vshanuvannya pam yatiImenem Borisa Kozubskogo nazvana odna z vulic u Kremenci V comu zh misti jomu vidkrita memorialna doshka Imenem Borisa Kozubskogo nazvano provulok v Zhitomiri v yakomu meshkala jogo rodina DzherelaBachinskij M Chernyahivskij G Kozubskij Boris Mikolajovich V kn Ukrayinska zhurnalistika v imenah vip 7 Lviv 2000 Vid batka do sina shlyahetna rodina Vilne zhittya plyus 2010 2 lip Naumenko K Ye Kozubskij Boris Mikolajovich 18 Serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom S 439 ISBN 978 966 00 0692 8 Naumenko K Ye Kozubskij Boris Mikolajovich 18 Serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2013 T 13 Kiyi Kok S 685 ISBN 978 966 02 6814 2 Skakalska I Derzhavotvorcha diyalnist Borisa Kozubskogo 1 Litopis Volini 2017 Chislo 17 S 61 65 Stecko Ya 30 chervnya 1941 Toronto 1967 Ukrayinska Centralna Rada Dokumenti i materiali t 1 2 K 1996 1997 Ukrayinske derzhavotvorennya Akt 30 chervnya 1941 Zbirnik dokumentiv i materialiv Lviv Kiyiv 2001 Chernihivskij G I Portreti perom Statti ese recenziyi Kremenec Ternopil 2001 307 s il 55 Ternisti dorogi Kozubskih s 123 135 PosilannyaMihajlo Andrusyak Brati vognyu Dokumentalno hudozhni povisti nedostupne posilannya z lipnya 2019