Гру́зія[⇨] (груз. საქართველო МФА: [sɑkʰɑrtʰvɛlɔ]) — держава в Східній Європі, на південно-східному узбережжі Чорного моря. Розташована на перехресті Європи й Азії. Має спільні кордони з такими країнами: на півночі — Росія, на півдні — Туреччина і Вірменія, на сході — Азербайджан. Грузія є членом Ради Європи, Євроконтролю, Організації з безпеки і співробітництва в Європі, і Організації за демократію та економічний розвиток.
Грузія | |||||
| |||||
Девіз: ძალა ერთობაშია Сила в єднанні | |||||
Гімн: Свобода
| |||||
Столиця | Тбілісі | ||||
---|---|---|---|---|---|
Найбільше місто | Тбілісі | ||||
Офіційні мови | грузинська | ||||
Форма правління | Унітарна парламентська республіка | ||||
Президент Прем'єр-міністр Голова Парламенту | Саломе Зурабішвілі Іраклі Кобахідзе Шалва Папуашвілі | ||||
Формування | |||||
- Колхида та Іберія | 13 століття до н. е. — 580 н. е. | ||||
- Королівство Абхазьке та | 786—1008 | ||||
- Королівство Грузинське | 1008 | ||||
- тристоронній розподіл | 1463—1810 | ||||
- російська окупація та анексія | 12 вересня 1801 | ||||
- незалежність від Російської імперії | 26 травня 1918 | ||||
- радянська окупація та анексія | 25 лютого 1921 | ||||
- Відновлення незалежності (від СРСР) | 9 квітня 1991 | ||||
- Прийняття чинної конституції | 24 серпня 1995 | ||||
Площа | |||||
- Загалом | 69 700 км² (121-а) | ||||
Населення | |||||
- перепис 2015 | 3 729 500 | ||||
- Густота | 53,5/км² (137) | ||||
ВВП (ПКС) | 2021 р., оцінка | ||||
- Повний | $61,58 млрд. (110) | ||||
- На душу населення | $16 590 (83) | ||||
ВВП (ном.) | 2021 рік, оцінка | ||||
- Повний | $17,85 млрд. (124) | ||||
- На душу населення | $4 808 (125) | ||||
ІЛР (2019) | ▲ 0.812 (дуже високий) (61) | ||||
Валюта | ларі () (GEL ) | ||||
Часовий пояс | Грузинський час () | ||||
Коди ISO 3166 | 268 / GEO / GE | ||||
Домен | .ge | ||||
Телефонний код | +995 | ||||
|
Столиця й найбільше місто — Тбілісі. Грузія займає територію 69 700 км² (26 911 квадратних миль), її населення складає майже 4 млн осіб. Грузія є унітарною, напівпрезидентською республікою, з урядом, обраним за принципом представницької демократії.
У класичну епоху на території сучасної Грузії з'явилося кілька незалежних царств. Царства Колхиди й Іберії прийняли християнство на початку IV століття, що зробило раніше домінуючі язичництво, зороастризм і мітраїзм маргінальними течіями. Об'єднане королівство Грузії досягло піку своєї політичної й економічної потужності під час правління царя Давида IV і цариці Тамари в XI—XII століттях. Після цього країна опинилася під владою різних великих імперій упродовж століть. Наприкінці XVIII століття Картлі-Кахетинське царство уклало союз з Російською імперією, й область була приєднана до Росії в 1801 році. Право останньої над Грузією підтверджено в 1813 році Ґюлістанським мирним договором. Після короткого періоду незалежності, що настав після Російської революції 1917 р., Грузія була захоплена РРФСР у 1921 році, ставши частиною Радянського Союзу, спочатку як частина Закавказької Соціалістичної Федеративної Радянської Республіки, а з 1936 року — як окрема Грузинська Радянська Соціалістична Республіка. Після здобуття незалежності в 1991 році посткомуністична Грузія постраждала від цивільних заворушень та економічної кризи 1990-х. Загалом це продовжувалося до трояндової революції 2003 р., після чого новий уряд розпочав демократичні та економічні реформи.
Після війни в Грузії в 2008 році, два регіони — Абхазія й Південна Осетія проголосили свою незалежність та отримали обмежене міжнародне визнання. Грузія і більша частина міжнародного співтовариства розглядають ці регіони, як частину території Грузії, що перебувають під .
Походження назви
Міністерство закордонних справ Грузії висловило прохання до всіх країн світу називати їхню державу — Джорджією (Georgia), на англійський манір або Сакартвело, як звучить назва держави грузинською. У травні 2018 року в Литві Державна комісія з литовської мови ухвалила альтернативну назву держави, що вживатиметься в литовській мові, зокрема й у офіційних документах — Сакартвело. 21 грудня 2020 року Державна комісія з литовської мови встановила офіційну назву держави Грузія — Sakartvelas. Назва Грузія залишиться в публічному просторі.
Український поет Юрій Дараган, який був сином грузинки, виступав за зміну української назви Грузії на «Картвелія».
Природа
Територія Грузії характеризується надзвичайною різноманітністю природи. Приналежність Грузії до рухомого альпійського поясу земної кори зумовила на невеликій площі різку зміну інтенсивних неотектонічних височин та низин. Цими рухами створено контрастний рельєф країни і зрештою її різноманітні ландшафти з безліччю типів клімату, гідрології, ґрунтового покриву, рослинності і тваринного світу. Істотну роль у формуванні такого різноманіття природи відіграє також прикордонне положення на рубежі напіввологого Середземномор'я, аридної безстічної й континентальних Передньозіатських нагір'їв.
Берегова лінія Чорного моря (308 км) відрізняється рівними рисами. Описуючи плавну дугу, берег позбавлений значних заток і півостровів.
Географія
Цей розділ статті ще . |
Рельєф
Близько 87 % території Грузії займають гори й передгір'я Кавказу, 13 % — низини і рівнини (Колхидська та низини, ). Найвищі точки Грузії — гора Шхара (5068 м) та гора Казбеґі (5033 м). Крайній південь Грузії зайнятий .
Клімат
На заході країни клімат субтропічний, на сході — перехідний від субтропічного до помірного. Середні температури січня від +3 (Колхіда) до −2 (Іверійськая западина), серпня від +23 до +26 °C. У Західній Грузії, зверненій до Чорного моря, випадає від 1000 до 2800 мм. (у горах) опадів на рік, у Східній Грузії 300—600 мм.
У західних районах, біля Чорного моря, літо — вологе і тепле, клімат субтропічний. У східних районах Грузії клімат формується під впливом континентальної повітряної маси. На рівнинах літо більш тривале та спекотне. Погода в горах мінлива. Раптові похолодання супроводжуються сильними снігопадами, зливами, градом і фенами (сильними вітрами, що дують з гір в долини).
Заледеніння
Сучасне заледеніння Грузії зосереджене в осьовій смузі Великого Кавказу і носить переважно гірсько-долинний характер. Всього нараховується 786 льодовиків загальною площею 556 км². Найбільші льодовики розташовані в Сванетії (Лекзірі, Цанері, Твібері, Чалааті, Адіши) і Раче (Зонхито, Киртішо тощо). Нижче за всіх (до 1900 м) спускаються льодовики Лекзірі і Чалааті.
Природні райони
Для високогірної області Великого Кавказу характерні гірсько-лісові, гірсько-лугові і пояси. Західний і Центральний Кавказ відрізняється від Східного Кавказу вологішим кліматом і зниженим поясом, суцільним розповсюдженням льодовиків, наявністю темнохвойних лісів. Для Центрального і Східного Кавказу характерні молоді вулканічні споруди. Східному Кавказу на його північному схилі властиві соснові ліси.
Рівнинно-горбиста волога субтропічна область Колхиди. Рівнинно-горбиста лісостепова область Іберії складається з Внутрішньокартлійської, Нижньокартлійської і Алазанської міжгірських рівнин і Іорського плоскогір'я. Сухий в порівнянні із Західною Грузією клімат обумовлює майже безлісий (лісостеповий і степовий) характер ландшафту. Ліси збереглися уздовж деяких річок (тугайні ліси уздовж річок Іорі, Алазані, Кура та інши) і на схилах найбільш високих хребтів (Сагурамський та інші).
Середньогірська область Малого Кавказу, з гірсько-лісовими і переривистим гірсько-луговим поясами, складається з районів, які рясно зволожуються, з широко розвиненими темно-хвойними лісами і елементами колхидської флори (Шавшетський і Месхетський хребти, Аджарська улоговина, західна частина північного схилу Тріалетського хребта) і районів менш вологих (Ахалцихська улоговина, решта частини Тріалетського хребта, Среднехрамський гірський вузол і Локський хребет). Нагірна степова і лугова область Південної Грузії складається з районів з альпійським ландшафтом (Самсарський, Джавахетський, Ерушетський хребти) і нагірно-степових плато (Лхалкалакське, Гомаретське, Дманісське).
Внутрішні води
Природним умовам Грузії значну своєрідність додає наявність великої кількості річок і озер — близько 25 000. У Західній Грузії найбільша густина річкової мережі. До Каспійського басейну належить Кура зі своїми крупними притоками Арагві, Іорі, Алазані, , Храмі; річки Чорноморського басейну — Ріоні, Інгурі, Кеда, . Всі річки повноводні і мають в своєму розпорядженні значні запаси гідроенергії. Багато хто з них використовується для енергетичних і іригаційних цілей. Потенціал гідроенергетичних ресурсів країни становить 60 млрд кВт/г, а повний теоретичний потенціал всіх річок перевищує 100 млрд кВт/г, в той час як для власних енергетичних потреб Грузії достатньо і 25 млрд. Проте практично використовується незначна частина цих ресурсів — менше 10 %.
Ґрунти
Ґрунти Грузії носять різноманітний, строкатий до мозаїчності характер, обумовлений різноманіттям ґрунтоутворювальних чинників. Червоноземні ґрунти, близькі до тропічних латеритних, поширені в горбистій смузі Західної Грузії — особливо в Аджарії і Гурії і в основному є реліктом ґрунтоутворення геологічного минулого. Там само поширені жовтоземи, чорноземи, каштанові, коричневі і сіро-коричневі ґрунти властиві східній частині міжгірської депресії. Крім того, чорноземи розвинені на платоподібних частинах . У горах під лісом сформовані бурі лісові ґрунти, у вапнякових районах перехідні в перегнійно-карбонатні, а під альпійською рослинністю — в гірсько-лучні ґрунти. Болотяні і субтропічні підзолисті ґрунти утворюють крупні масиви в Колхидській низовині. В гірській місцевості можуть спостерігатися зсуви ґрунту, які інколи спричиняють чисельні людські жертви.
Геологія
Територія Грузії представлена фрагментами головних геотектонічних одиниць Кавказу: герцинськоальпійська складчаста система Великого Кавказу на півночі, Закавказький серединний масив і дугоподібний мегантиклінорій Малого Кавказу на півдні. На контакті геосинкліналі Великого Кавказу з Закавказьким серединним масивом і на самому масиві у відособлених лагунно-дельтових басейнах в батську добу формувалися вугленосні товщі Бзибського, Ткварчельського, Маганського, Гелатського, Ткібульського та Шаорського кам'яновугільних родовищ.
Закавказький серединний масив розділений глибинними розломами, що зумовлюють його мозаїчну будову. У субплатформних структурах мезокайнозойського осадового чохла важлива роль належить депресіям, складеним марганценосною піщано-сіліцитовою формацією олігоцену. До Курінської і Колхідсьої міжгірних западин прив'язані нафтогазоносні структури Колхідського, Гурійського, Картлійського, Притбіліського і Кахетинського районів.
Сейсмічність
Для території Грузії характерна наявність сейсмічно активних глибинних структур — міжзональних, внутрішньозональних та трансзональних. Вогнища більшості землетрусів розташовані на глибині 10—25 км (рідко — 30—35 км).
Загальне сейсмічне тло країни — 7-бальне. На ньому виділяються три 8-бальні зони: Джавахетська, Гегечкірсько-Чхалтинська (Мегрельсько-Абхазька) та Казбегі-Лагодехська. Найбільш сейсмічно активні ділянки розташовані на Джавахетському нагір'ї та південному схилі Головного Кавказького хребта.
Корисні копалини
Тривалий поліциклічний геологічний розвиток обумовив утворення на території Грузії великої кількості родовищ і рудопроявів різноманітних видів мінеральної сировини. Це паливно-енергетичні ресурси (нафта, газ, вугілля), марганець, арсен; кольорові і благородні метали (мідь, свинець, цинк, золото, срібло та інші); гірничо-хімічна сировина (барит, кальцит, бентонітові глини, тальк, андезит, базальт та інші); нерудна сировина для металургії (смолодоломіти, доломіт, флюсові вапняки, формівні піски); керамічна і порцелянова сировина (каолін, глини, трахіти, ріоліти, пегматити); кольорові камені (агат, онікс, гагат, яшма та інші), діатоміт, перліт, ріоліт; різноманітні будівельні матеріали (цементна сировина, шлак, мармур, туф, базальт, граніт, глини, піски, гравій, вапняки), а також літографський камінь, що використовується у виробництві штучних алмазів; агрономічні викопні корисні копалини (сапропель, торф); підземні води (прісні, термальні і мінеральні) і деякі інші. Найважливіші корисні копалини Грузії — марганцеві, мідні, арсенові, свинцеві і цинкові руди, руди рідкісних і дорогоцінних металів, нафта, вугілля, барит, діатоміт, бентонітові глини, доломіт, тальк, а також мінеральні і термальні води. Запаси вугілля, нафти і природного газу незначні. Сумарна вартість розвіданих запасів корисних копалин становить понад 50 млрд дол. США. Геологічні мінеральні резерви Грузії оцінюють в 100 млрд дол. США.
Флора і фауна
Флора
Рослинність в Грузії надзвичайно багата і різноманітна. За підрахунками ботаніків, кількість видів квіткових рослин — понад 4500. Тут спостерігаються реліктові і характерні для даної місцевості рослини (понтійський і кавказький рододендрон, самшит, хурма та інші).
Ліси займають понад третину території. Раніше лісом була покрита вся Колхидська низовина і велика частина . Зараз рівнинні ліси Колхиди і Алазанської долини майже усюди витіснені культурними насадженнями. Серед дерев найпоширеніші широколистяні (дуб, граб, каштан, бук) і хвойні (ялиця, ялина, сосна). Обширні альпійські луги тягнуться від верхньої межі лісу до 2800-3500 м. Степи в основному витіснені культурними насадженнями.
Серед специфічних ландшафтних зон Грузії відзначають колхідські широколистяні ліанові ліси з вічнозеленими деревами і чагарниками, а також лісові масиви з біля Піцунди, в Боржомській ущелині, в Східній Грузії. Близько 200 000 гектар Колхідської низовини займають болота.
Фауна
Тваринний світ Грузії характеризується різноманітністю. Він представлений більше 100 видами ссавців, 330 видами птахів і 160 видами риб. Багато представників фауни є ендеміками або напівендеміками, наприклад, ящірка артвінська і тур кубанський (роги якого в Грузії використовуються як судини для вина).
Вельми своєрідна фауна степів Східної Грузії. До недавнього часу там зустрічався джейран, що зберігся лише в окремих місцевостях Ширакського степу. У і Алазанській долині зустрічається смугаста гієна. З інших хижаків можна відзначити лисицю, шакала, очеретяного кота. У тваринницьких районах поширені вовки. Для степів типові гризуни: тушканчики, полівки, хом'яки. Серед птахів звичайні польовий горобець, сіра куріпка, перепел, степовий орел. Характерна велика кількість ящірок і черепах, а також змій (вуж звичайний і водяний, удав західний, полоз жовточеревий). У та Ширакському степах зустрічається гюрза.
Найбагатший тваринний світ лісів. У багатьох районах поширені кавказький олень, сарна, кабан, заєць-русак, вивірка перська, а з хижаків — бурий ведмідь, вовк, шакал, рись, лісовий кіт і лисиця. Ліси Грузії славляться великою кількістю і різноманітністю птахів. Звичайні такі види, як зяблик, чорноголова гаїчка, велика синиця, зеленушка, чорний дрізд та ін. З хижих видів птахів, занесених в , зустрічаються (переважно в заповідниках) бородань, беркут, білоголовий сип, чорний гриф та інші. У деяких місцевостях Колхіди та Кахетії ще можна побачити фазана. З плазунів в лісах Грузії найчисленніші ящірки, болотяні черепахи і змії (вуж, мідянка, кавказька гадюка).
Високогірна фауна краще збереглася в межах Головного Кавказького хребта. У його західній частині водиться кубанський тур, в східній — дагестанський. Обидва види на зиму спускаються в лісовий пояс. Майже повсюдно поширена козиця, а на сході зустрічається козел безоаровий. З характерних птахів високогір'я можна відзначити кавказького тетерука, кеклика, бороданя.
У гірських річках і озерах водяться форель, вусач, короп та інші
Заповідники
У Грузії 15 заповідників, головними з яких є: Лагодехський — з широколистяними лісами, субальпійськими і альпійськими лугами; серед представників фауни — дагестанський тур, козиця, олень, сарна, кабан, ведмідь; — з хвойно-широколистяними лісами; Ріцинський — з озером Ріца і темнохвойними лісами. Через прокладений нафтопровід Баку — Тбілісі — Джейхан.
Історія
Недавня історія: незалежна республіка 1918—1921, в 1921 році в результаті Тифліській операції в республіці була встановлена радянська влада. Входила разом із Вірменією й Азербайджаном в Закавказьку республіку в 1922–1936.
У серпні-вересні 1924 року в республіці відбулось антирадянське, так зване «Серпневе повстання», але воно було придушене силами Червоної армії та ЧК.
Починаючи з 1980-х почався підйом національного руху за незалежність; абхази вимагали відділення від Грузії, почалися безладдя на етнічному ґрунті в 1989. У вересні 1989 Грузія оголосила про політичний і економічний суверенітет. У 1990 Південна Осетія оголосила себе незалежною, що не було прийнято. Правляча Комуністична партія Грузії заявила про вихід із КПРС і про свою автономію. У 1991 Грузія оголосила себе незалежною. У 1992 увійшла до складу ООН, була прийнята в члени Конференції по безпеці і співробітництву в Європі. Колишній міністр закордонних справ СРСР Едуард Шеварнадзе став тимчасовим президентом. В Абхазії продовжуються воєнні дії між грузинськими й абхазькими військами. Продовжуються безладдя в Південній Осетії. Продовжується заперечення та противлення повернення півмільйонного народу турків месхетинців на історичну батьківщину в Месхетію тобто дискримінація за релігійними та етнічними ознаками.
Адміністративний поділ
Грузія на регіональному рівні складається із двох автономних республік (груз. ავტონომიური რესპუბლიკა), дев'яти регіонів (груз. მხარე, мхаре) та двох міст державного підпорядкування — Тбілісі та Поті. На середньому рівні: 69 районів, на найнижчому рівні: 55 міст, 50 селищ, 842 громад та 165 сіл.
Столицею Грузії є Тбілісі. За офіційними даними (2008) в місті проживає 1 106 500 осіб. Однак через великий дисбаланс доходів в провінціях та столиці, спостерігається значна міграція сільського населення в Тбілісі, за неофіційними підрахунками в місті проживає понад 2 млн мешканців.
Краї та Автономні республіки
У Грузії в результаті тривалої і поступової реформи, яка розпочалася ще на початку 1990-х років районне ділення країни замінене краєвим. Окрім двох автономних республік Абхазії і Аджарії, утворено 9 країв:
- Самегрело — Верхня Сванетія (центр — Зугдіді);
- Рача-Лечхумі — Нижня Сванетія (Амбролаурі);
- Гурія (Озурґеті);
- Імереті (Кутаїсі);
- Самцхе-Джавахеті (Ахалціхе);
- Шида-Картлі (Горі);
- Квемо Картлі (Руставі);
- Мцхета-Мтіанеті (Мцхета);
- Кахеті (Телаві).
Міста
Всього в Грузії 62 міста, два з яких Тбілісі та Поті, мають статус республіканського підпорядкування.
Станом на 2008 рік за офіційними даними, до найбільш міст належать:
Населення
Національний склад
На 1 січня 2009 року чисельність населення становить 4385,4 тисячі осіб, з яких етнічних грузинів 83,8 %, азербайджанців 6,5 %, вірмен 5,7 %, росіян 1,5 %, інших 2,5 % (2007). Грузинська мова поширена серед 71 % населення, російською мовою розмовляють 9 %, вірменською 7 %, азербайджанською 6 %, іншими 7 %.
Демографія
Демографічне становище в Грузії є надзвичайно гострим. Населення Грузії щороку зменшується, в основному за рахунок етнічних грузинів: якщо за офіційними даними населення Грузії в 1989 році становило більше 5,4 мільйона чоловік, у 2007 році населення країни становить близько 4,3 мільйона чоловік.
Зменшується група молодого віку і зростає частка населення пенсійного віку (вище 65 років). Ці процеси особливо проявили себе в після розпаду Радянського Союзу, і найбільше серед етнічних грузинів.
За даними у 2006 році 13 % мешканців, це особи у віці 65 років і старше, тоді як на початку 1990-х років таких становило близько 8 %. У той час, за свідченнями The World FactBook, на початок 2009 року, частка населення Грузії старше 65 років склала 16,4 %. При чому, доля жіночого населення країни і цій віковій категорії, на 50 % перевищує чоловічу, 453 110 та 302 103 відповідно.
У порівнянні з 1980 роком народжуваність впала вдвічі — 2005 року народилися 46 тисяч дітей.
За офіційними даними найбільша кількість дітей — 104 000, народилося в 1961 році. У 1960—1990 роках щорічно в середньому народжувалися 93 000 дітей.
Мови
Державною мовою Грузії є Грузинська мова, вона належить до картвельської групи іберійсько-кавказьких мов, в яку входять також мегрельська, сванська та лазська мови, має унікальний алфавіт, що використовується з найдавніших часів, він налічує 33 літери (5 голосних і 28 приголосних). Понад 98 % етнічних грузинів вважають грузинську мову рідною. Вона широко використовується в економічному, політичному і культурному житті країни. Згідно з Конституцією Грузії в Абхазькій автономії офіційною мовою також є абхазька.
Релігії
Більшість етнічних грузинів належить до грузинської православної церкви, гілки православного християнства. Східну Грузію у 330 р. н. е. навернула до християнства свята Ніно з Каппадокії, після чого вона стала другою (після Вірменії) державою, яка прийняла християнство як офіційну релігію. Грузинська православна церква тривалий час залишалася незалежною, але в 1811 р. її було включено до складу російської православної церкви. Статус автокефалії повернула в 1917 р.
У Грузії є невелика кількість католиків, відносно багато в Аджарії та уздовж південного кордону країни. Абхази — переважно мусульмани-суніти, але є і православні. Азербайджанці мусульмани-шиїти, ассирійці — католики/православні і курди — мусульмани-суніти. Більшість осетинів — православні. Вірмени, греки і росіяни мають власні православні церкви. Для Грузії характерна релігійна терпимість. У Тбілісі є багато храмів, включаючи синагоги і мечеть.
Політична система
Грузія — унітарна парламентська республіка з трьома гілками влади: законодавчою, виконавчою та судовою.
Інститут президента
Президент є главою держави, має прерогативу у визначенні напрямків внутрішньої та зовнішньої політики держави, а також у сфері оборони та безпеки. Обирається шляхом всенародного голосування строком на 5 років. Одна і та ж особа може бути обрана президентом не більше двох разів поспіль.
5-й Президент Грузії — Саломе Зурабішвілі (з 16 грудня 2018 р.) Зурабішвілі здобула перемогу в другому турі з результатом 59,56 %. Перша в історії країни жінка-президент.
4-й Президент Грузії — Георгій Маргвелашвілі (з 17 листопада 2013 р. до 16 грудня 2018 р.). Відсоток отриманих голосів — 62,12 % у першому ж турі.
Законодавча влада
Однопалатний парламент у складі 150 депутатів (по 77 за пропорційною і 73 за мажоритарною системами). Останні вибори — 1 жовтня 2012 року. Депутати представляють 2 політичні фракції:
- провладна партія «Грузинська мрія — Демократична Грузія»,
- Єдиний національний рух, Спікер Парламенту — Іраклі Кобахідзе.
Виконавча влада
Уряд Грузії — Прем'єр-міністр Грузії, який є безпосереднім керівником для міністерств уряду.
Уряд на чолі з прем'єр-міністром. Прем'єр є керівником всіх інших міністерств.
Президентом визначається кандидатура на пост прем'єр-міністра, який за погодженням з президентом формує список кандидатів до складу уряду. Склад уряду подається президентом до парламенту на затвердження.
Чинний Уряд Грузії сформовано в грудні-січні 2015—2016 років.
Прем'єр-міністр Грузії — Георгій Квірікашвілі (з 30 грудня 2015 року), колишній Міністр закордонних справ країни. Він став третім очільником уряду після Бідзіни Іванішвілі й Іраклі Гарібашвілі відтоді як коаліція Грузинська мрія очолила владу наприкінці жовтня 2012 року.
Міністр закордонних справ Грузії — .
Судова влада
Судова влада: Конституційний суд, Верховний суд та місцеві суди (міські, районні).
Судді Конституційного суду призначаються на паритетних засадах, по 3 члени за квотами Президента, Парламенту та Верховного суду.
Судді Верховного суду призначаються парламентом за квотою президента та голови Верховного суду.
Інші судді обираються Парламентом.
Партії
Провладна партія: Грузинська мрія — Демократична Грузія (лідер партії — Бідзіна Іванішвілі).
Зовнішня політика
Грузія підтримує добрі стосунки зі своїми безпосередніми сусідами — Вірменією, Азербайджаном, Туреччиною, є членом Організації Об'єднаних Націй, Ради Європи, Світової організації торгівлі, Організації Чорноморського Економічного Співробітництва, Організації з безпеки і співробітництва в Європі, Спільноти демократичного вибору, ГУАМ і Азійського банку розвитку. Грузія також підтримує політичні, економічні та військові відносини з Японією, Уругваєм, Південною Кореєю, Ізраїлем, Шрі-Ланкою, Україною та іншим країнами.
Зростаючий вплив США та Європейського союзу в Грузії пояснюються, зокрема пропозиціями та перспективами вступу до ЄС та НАТО, військовою програмою з допомоги та будівництва , часто напруженими відносинами Тбілісі з Москвою. Рішення Грузії, щоб підвищити свою присутність в коаліційних силах в Іраку, є важливою ініціативою.
Грузія наполегливо працює над тим, щоб стати повноправним членом НАТО. У серпні 2004 р. Плану дій індивідуального партнерства Грузії був представлений офіційно в НАТО. 29 жовтня 2004-го Північноатлантична рада НАТО схвалила для (IPAP) Грузії, і вона перейшла на другий етап євроатлантичної інтеграції. У 2005 р. за рішенням президента Грузії, була створена державна комісія для реалізації Індивідуального плану дій, яка являє собою міжвідомчу групу на чолі з прем'єр-міністром. Комісії було доручено координувати і контролювати реалізацію Плану дій з індивідуального партнерства.
Грузія активно працює з багатьма міжнародними організаціями. У 1999 р. стала повноправним членом Ради Європи і СОТ. Грузія була ініціатором розширення ГУУАМ (за рахунок Узбекистану). Вона тісно співпрацює з ООН та ОБСЄ, активно розвиває стосунки з НАТО. Грузія була членом СНД, але 17 серпня 2009 року добровільно вийшла з нього.
Відносини з Україною
Внутрішньополітичні проблеми
Після розпаду СРСР Грузія успадкувала проблеми з внутрішніми автономіями. В останні роки свого існування московська комуністична верхівка заохочувала сепаратистські настрої в автономіях союзних республік, і підтримувала оформлення квазідержавних установ за прямої участі російських військових і спецслужбових кадрів, що протистояли республіканському центру.
У 1992—1993 роках напруга переросла в збройне протистояння. За участі російських найманців і російської зброї в протистоянні Грузія втратила контроль над більшою частиною Абхазії та Південної Осетії, грузинські державні установи на цих територіях були згорнуті, а сепаратистські режими заохочували прийняття громадянами російського громадянства. До 2008 конфлікти тут перебували в замороженій стадії. У серпні 2008 Грузія за допомогою збройних сил спробувала відновити свій суверенітет над непідконтрольною частиною Південної Осетії, але у відповідь отримала повноцінне вторгнення російських військ 58-ї армії і приданих формувань авіації і флоту на свою територію. 26 серпня 2008 Росія одноосібно визнала незалежність Абхазії та Південної Осетії.
Абхазія
Шида Картлі (Південна Осетія)
Аджарія
Збройні сили
Збройні сили Грузії складені з Наземних військ, ВПС, ППО, ВМС і Національної гвардії і нараховують 33000 осіб. За угодою про партнерство з НАТО чисельність збройних сил не може перевищувати 25 тис. осіб. Мобілізаційний резерв — близько 100 тис. У 2007 році підготовлені резервісти зможуть скласти до 20 батальйонів.
Наземні війська
Чисельність 12,5 тис. (до 16,5 тис.).
- 205 танків (40 — Т-55, Т-54 і 165 — Т-72)
- 230 ББМ (40 — БМП-1, 55 — БМП-2, 11 — БРДМ-1, 37 — БТР-70 і 33 — БТР-80, 50 — МТЛБ)
- 373 одиниці артилерії: 3 — 152-мм гармати «Гіацинт-Б», 11 — 152-мм гаубиць «Мста-Б», 67 — 122-мм гаубиць Д-30, 62 — САУ (1 — 203-мм САУ «Піон», 1 — 152-мм САУ «Мста-С», 12 чеських 152-мм САУ «Дана», 13 — 152-мм САУ «Акація», 35 — 122-мм САУ «Гвоздика»), 21 — РСЗВ БМ-21 «Град», 6 — РСЗВ RM-70, 2 — РСЗВ «Ураган». міномети, СПГ, ПТРК «Малютка», «ФАГОТ», «Конкурс».
ВПС і ППО (2 тис. осіб): 58-74 літака, вертольоти, 40 ЗРК, 2 РЛС.
ВМС (3,1 тис. осіб). Головна база в Поті. База в Батумі. 2 ракетних катери, 2 артилерійських катери, 6 сторожових катерів, 1 патрульний катер, десантні катери.
Поліція — 23 тис. осіб. Державна охорона — 3300 осіб.
Військове співробітництво
Щорічний середній розмір американської військової допомоги становив близько 35 млн дол. Надається допомога у навчанні і дарування зброї. У 2004 році американські інструктори були помічені у зоні військових дій у Осетії.
У 2005 році розпочалося військове співробітництво України з Грузією. Почалася підготовка грузинських офіцерів у військових ВНЗ України, створення танкоремонтного заводу у Грузії, модернізація військової техніки на українських підприємствах і постачання зброї: комплекси РЛС (36Д6М), зенітні ракетні комплекси (ЗРК) Оса й Бук, ракети класу «земля-повітря», стрілецька зброя, САУ, вертольоти Мі-8 й Мі-24, 40 танків Т-72, бронетранспортери БТР-80, бойові машини піхоти БМП-2, літаки Су-27. За деякими даними[] поставки української зброї оплачують США.
Економіка
Грузія — промислово-аграрна країна, що розвивається. Основні галузі промисловості: сталеплавильна, авіаційна, машинобудівна, електромоторна, текстильна, хімічна, винна. Тр-т: залізничний, автомобільний, морський, трубопровідний. Гол. морські порти: Батумі, Поті. Головний аеропорт країни — Тбілісі. Завдяки географічному положенню між Європейською Росією і Азією територія Грузії має важливе транзитне значення, особливо для виходу сусідніх Азербайджану і Вірменії до Чорного моря.
За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001]: ВВП — $ 3,8 млрд. Темп зростання ВВП — 2,9 %. ВВП на душу населення — $703. Прямі закордонні інвестиції — $ 152,5 млн. Імпорт — $ 1,6 млрд (г.ч. країни ЄС — 28,4 %; Росія — 20,0 %; Азербайджан — 12,3 %; Туреччина — 11,9 %; США — 7,4 %). Експорт — $ 799 млн (г.ч. Росія — 28,4 %; країни ЄС — 18,8 %; Туреччина — 12,6 %; Азербайджан — 9,6 %; Вірменія — 9,5 %).
Протягом 2003—2011 економіка Грузії щорічно зростала на 4-12 %, станом на 2010 рік ВВП Грузії сягнув 22,44 млрд дол. США. У 2011 році економіка країни зросла на 6,5 %, згідно з рейтингом Doing Business це третій результат у світі. Зовнішньоекономічна діяльність Грузії переорієнтувалась на країни Європи, та середньої Азії. Так в 2009 році, географічна структура експорту Грузії була наступною: Туреччина 19,9 %, Азербайджан 14,6 %, Канада 10,3 %, Вірменія 7,8 %, Україна 7,3 %, Болгарія 7,2 %. Імпорт: Туреччина 17,9 %, Україна 9,5 %, Азербайджан 8,6 %, Німеччина 6,8 %, Росія 6,6 %, США 5,1 %.
Гідроенергетичний потенціал Грузії оцінюється у 88,5 млрд КВт/год за рік і перевищує сумарний гідроенергетичний потенціал Великої Британії, Швейцарії та Німеччини. На початку XXI ст. використовується менше 10 % цього потенціалу і виробляється майже 50 % всієї електроенергії в країні. В Грузії діють 72 електростанції, 64 з яких — ГЕС. Вони задовольняють 3/4 попиту на електроенергію.
На 2006 рік обсяг державного зовнішнього боргу і взятих під державні гарантії кредитів становив 1 млрд 688 млн доларів США. Грузія заборгувала 15 країнам 497 млн 918 тис. доларів.
Країна посіла дев'яте місце в рейтингу Світового банку «Doing Business» за 2013 рік. Найбільший банк країни — TBC Bank.
Промисловість
Промисловість Грузії формує 25,9 % ВВП країни (2009 р.). У структурі промислового виробництва найбільшу питому вагу займають переробна промисловість — 60-70 %, на частку виробництва і розподілу електроенергії, газо- і водопостачання доводилося 20-25 %, на видобувну промисловість — 5-7 %.
Провідними галузями промисловості Грузії є: харчова (виробництво чаю, вин і коньяків, тютюнових виробів, ефіроолійних культур, овочевих і фруктових консервів, мінеральних вод, лісових горіхів), легка (шовкова, вовняна, бавовняна, взуття, трикотаж, швейне виробництво), машинобудування (виробництво електровозів, автомобілів, верстатів. Центри машинобудування: Тбілісі, Кутаїсі, Батумі), чорна металургія (металургійний комбінат в Руставі, Зестафонський завод феросплавів, комбінат Чіатурмарганець), кольорова металургія (Маднеульскій комбінат), хімічна (виробництво азотних добрив, хімволокна, фарб, побутової хімії. Центр: Руставі).
Електрогенерація представлена тепловими та гідроелектростанціями. Найбільша гідроелектростанція знаходиться в місті Джварі, на річці Інгурі. А на річці Арагві (притока річки Кура) знаходиться Жинвальська ГЕС, яка виробляє електроенергію, виконує важливу функцію водопостачання міста Тбілісі.
Видобувна промисловість представлена мінерально-ресурсним комплексом, потенціал якого представлено 450 родовищами корисних копалин 27 видів, основними з яких є: високоякісні марганцеві руди (Чіатура, запаси — 200 млн т, щорічний видобуток — до 6 млн т), кам'яне вугілля (Ткібулі і на території Абхазії — Ткварчелі; запаси — 400 млн т), мідні руди (Маднеулі, запаси — 250 тис. т), нафта (Самгорі, Патердзеулі, Ніноцмінда, промислові запаси — 30 млн т).
Грузія має значні запаси будівельних матеріалів: бентонітової глини (17 млн т), доломіту, вапняку (200 млн т), глини для виробництва цементу (75 млн т) і цегли (47 млн м3), гіпсу, тальку, формувального піску.
У 2010 р. обсяг промислового виробництва порівняно з 2009 р. виріс на 27,7 % і склав 2920 млн дол. США.
Сільське господарство
Сільське господарство Грузії становить 12,1 % (2009 р.)валового внутрішнього продукту країни. Оброблювані землі займають близько 20—30 % території Грузії. Вертикальна поясність, притаманна гірським країнам, впливає на спеціалізацію сільського господарства Грузії — природні умови вологих субтропіків сприяли розвитку в країні унікального для всього регіону субтропічного типу АПК яке має своєрідну й багатогалузеву структуру. Рослинництво спеціалізується на вирощуванні винограду, баштанних культур, фруктів та овочів на низовинах та в передгір'ях. На основі їх переробки розвивається виноробна та коньячна промисловість, виробництво плодоовочевих консервів.
Вирощування тютюну на схилах Кавказьких гір лежить в основі тютюново-ферментаційної промисловості. Важливою галуззю спеціалізації є субтропічне господарство, на базі якого розвиваються чайна та ефіроолійна промисловість, вирощування та переробка цитрусових та інших субтропічних культур.
Головні зернові культури — озима пшениця і кукурудза. Пшеницю вирощують у Східній, кукурудзу — у Західній Грузії. Гірські території спеціалізуються на тваринництві. Головні галузі тваринництва — скотарство, вівчарство (гірські і східні райони), свинарство (західні райони Грузії). Розвинуте птахівництво. Розвиток тваринництва ускладнюється такими чинниками як висока щільність тварин на землі, низький рівень механізації і практики відгінного вівчарства.
Гірнича промисловість
Суспільство
Спорт
Серед найпопулярніших видів спорту в Грузії є футбол, баскетбол, регбі, боротьба і важка атлетика. Історично склалося, що Грузія славилася своїм фізичним вихованням; відомо, що в Римі були зачаровані фізичними якостями грузин, побачивши методи навчання древної . Боротьба залишається історично важливим видом спорту Грузії, і деякі історики вважають, що греко-римський стиль боротьби містить багато грузинських елементів.
У Грузії одним із найпопулярніших стилів боротьби є кахетинський стиль. Існували ряд інших стилів в минулому, які не так широко використовуються і сьогодні. Наприклад, регіон Грузії Хевсуреті має три різні стилі боротьби. Іншими популярними видами спорту в XIX ст. у Грузії були поло і , традиційна грузинська гра, пізніше замінена регбі.
Футбольний клуб Динамо Тбілісі у 1981 році здобув Кубок кубків УЄФА.
Гоночна траса «Руставі» розташована за 20 км по прямій від столиці Грузії міста Тбілісі. Названа по імені найближчого населеного пункту — міста Руставі. У 2011—2012 рр. повністю реконструйована за стандартами Категорії 2 FIA і стала першим професійним автодромом, побудованим в регіоні Закавказзя. У церемонії відкриття оновленої траси, яка відбулася 29 квітня 2012 року, взяв участь президент Грузії Михеіл Саакашвілі за кермом боліда класу Формула-3.
Див. також
Примітки
- World Economic Outlook Database, October 2021. International Monetary Fund.
- Human Development Report 2020. Програма розвитку ООН.
- International Geographic Encyclopaedia and Atlas. Springer, 24/11/1979, 273
- Європейський парламент, European Parliament Resolution 2014/2717(RSP) [ 24 січня 2016 у Wayback Machine.], 07/17/2014: «…pursuant to Article 49 of the Treaty on European Union, Georgia, Moldova and Ukraine — like any other European state — have a European perspective and may apply to become members of the Union…»
- National Geographic Visual Atlas of the World, Національне географічне товариство, 2009, 291
- Британіка, Caucasus [ 4 травня 2020 у Wayback Machine.], 2020: «One widely accepted scheme draws the dividing line along the crest of the Greater Caucasus range, putting the portion of the region north of the line in Europe and the portion south of it in Asia…Still another scheme identifies the Aras River and the Turkish border as the line of continental demarcation, thereby locating…Georgia in Europe.»
- The Law of Georgia on Occupied Territories (431-IIs) [ 24 червня 2014 у Wayback Machine.]. Державне міністерство з реінтеграції. 23 жовтня 2008 року.
- Грузія наполягає, щоб її називали Джорджією. [ 4 жовтня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
- . Архів оригіналу за 14 січня 2021. Процитовано 14 січня 2021.
- . Архів оригіналу за 27 травня 2018. Процитовано 26 травня 2018.
- Чому Україна не перейменувала Грузію на Сакартвело [ 18 січня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
- . Лівий берег. 11 січня 2021. Архів оригіналу за 15 січня 2021. Процитовано 14 січня 2021.
- Срібні сурми / Юрій Дараган; Упоряд. та примітки Леонід Куценко.– Кіровоград: Спадщина, 2003.
- Советский Союз. Географическое описание в 22-х томах. Общий обзор. — М.: Мысль. 1972, стр.732(рос.)
- У Грузії внаслідок зсуву ґрунту кількість загиблих зросла до 17. 06.08.2023, 01:58
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 10 квітня 2007. Процитовано 17 квітня 2008.
- У складі цього краю — основна частина території, скасованої Південно-осетинської АО
- . Архів оригіналу за 7 червня 2009. Процитовано 17 квітня 2008.
- . Архів оригіналу за 13 листопада 2009. Процитовано 18 серпня 2009.
- не враховуючи Абхазію і колишню Південну Осетію
- Демографическая ситуация в Грузии начала выправлятся [ 18 травня 2009 у Wayback Machine.](рос.)
- The World FactBook. Georgia [ 16 жовтня 2015 у Wayback Machine.](англ.)
- Демографическое положение в Грузии [ 9 квітня 2009 у Wayback Machine.](рос.)
- . Архів оригіналу за 25 січня 2016. Процитовано 28 лютого 2016.
- Ministry of Foreign Affairs of Georgia – Oriental Republic of Uruguay. Mfa.gov.ge. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 5 травня 2009.
- U.S. Announces New Military Assistance Program for Georgia. Civil.Ge. 1 липня 2001. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 5 травня 2009.
- . Архів оригіналу за 16 жовтня 2015. Процитовано 19 серпня 2009.
- . Архів оригіналу за 26 травня 2013. Процитовано 12 лютого 2012.
- . Архів оригіналу за 6 лютого 2015. Процитовано 1 жовтня 2013.
- . Архів оригіналу за 27 грудня 2011. Процитовано 6 січня 2012.
- Римляни звели пам'ятник іберійського короля Фарсмана після того, як він продемонстрував грузинські методи навчання під час його візиту до Риму; , Roman History, LXIX, 15.3.
- Williams, Douglas. Georgia in my Heart, 1999.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Georgia |
Джерела та література
- მიხეილ სააკაშვილი. Пробудження Сили (авдіокнига)(укр.)
- Большая Советская Энциклопедия [ 1 липня 2010 у Wayback Machine.](рос.)
- (англ.), (нім.), (рос.)
- Гвоздецкий Н.А., физическая география Кавказа, т. 1—2, М., 1954—1958; (рос.)
- Природные ресурсы Грузинской ССР, т. 1—6, М., 1958-65(рос.)
- Кавказ, М., 1966 (Природные условия и естественные ресурсы СССР)(рос.)
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
Посилання
- Леся Шовкун. Країна, яку будує Міша // Україна молода, № 235, 15.12.2010 [ 10 серпня 2011 у Wayback Machine.]
- Україна молода, № 236, 16.12.2010 [ 17 вересня 2011 у Wayback Machine.]
- Подорож до Грузії [ 18 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
Чорне море | Росія | Росія |
Чорне море | Росія | |
Туреччина | Вірменія | Азербайджан |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zapit Kartveliya perenapravlyaye syudi pro asteroyid nazvanij na chest ciyeyi krayini div 781 Kartveliya Gru ziya gruz საქართველო MFA sɑkʰɑrtʰvɛlɔ derzhava v Shidnij Yevropi na pivdenno shidnomu uzberezhzhi Chornogo morya Roztashovana na perehresti Yevropi j Aziyi Maye spilni kordoni z takimi krayinami na pivnochi Rosiya na pivdni Turechchina i Virmeniya na shodi Azerbajdzhan Gruziya ye chlenom Radi Yevropi Yevrokontrolyu Organizaciyi z bezpeki i spivrobitnictva v Yevropi i Organizaciyi za demokratiyu ta ekonomichnij rozvitok Gruziya საქართველოPrapor GerbDeviz ძალა ერთობაშია Sila v yednanniGimn Svoboda source source track track track track Roztashuvannya GruziyiStolicya TbilisiNajbilshe misto TbilisiOficijni movi gruzinskaForma pravlinnya Unitarna parlamentska respublikaPrezident Prem yer ministr Golova Parlamentu Salome Zurabishvili Irakli Kobahidze Shalva PapuashviliFormuvannya Kolhida ta Iberiya 13 stolittya do n e 580 n e Korolivstvo Abhazke ta 786 1008 Korolivstvo Gruzinske 1008 tristoronnij rozpodil 1463 1810 rosijska okupaciya ta aneksiya 12 veresnya 1801 nezalezhnist vid Rosijskoyi imperiyi 26 travnya 1918 radyanska okupaciya ta aneksiya 25 lyutogo 1921 Vidnovlennya nezalezhnosti vid SRSR 9 kvitnya 1991 Prijnyattya chinnoyi konstituciyi 24 serpnya 1995 Plosha Zagalom 69 700 km 121 a Naselennya perepis 2015 3 729 500 Gustota 53 5 km 137 VVP PKS 2021 r ocinka Povnij 61 58 mlrd 110 Na dushu naselennya 16 590 83 VVP nom 2021 rik ocinka Povnij 17 85 mlrd 124 Na dushu naselennya 4 808 125 ILR 2019 0 812 duzhe visokij 61 Valyuta lari a href wiki D0 9A D0 BB D0 B0 D1 81 D0 B8 D1 84 D1 96 D0 BA D0 B0 D1 86 D1 96 D1 8F D0 B2 D0 B0 D0 BB D1 8E D1 82 ISO 4217 title Klasifikaciya valyut ISO 4217 GEL a Chasovij poyas Gruzinskij chas UTC 4 Kodi ISO 3166 268 GEO GEDomen geTelefonnij kod 995Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Gruziya Stolicya j najbilshe misto Tbilisi Gruziya zajmaye teritoriyu 69 700 km 26 911 kvadratnih mil yiyi naselennya skladaye majzhe 4 mln osib Gruziya ye unitarnoyu napivprezidentskoyu respublikoyu z uryadom obranim za principom predstavnickoyi demokratiyi U klasichnu epohu na teritoriyi suchasnoyi Gruziyi z yavilosya kilka nezalezhnih carstv Carstva Kolhidi j Iberiyi prijnyali hristiyanstvo na pochatku IV stolittya sho zrobilo ranishe dominuyuchi yazichnictvo zoroastrizm i mitrayizm marginalnimi techiyami Ob yednane korolivstvo Gruziyi dosyaglo piku svoyeyi politichnoyi j ekonomichnoyi potuzhnosti pid chas pravlinnya carya Davida IV i carici Tamari v XI XII stolittyah Pislya cogo krayina opinilasya pid vladoyu riznih velikih imperij uprodovzh stolit Naprikinci XVIII stolittya Kartli Kahetinske carstvo uklalo soyuz z Rosijskoyu imperiyeyu j oblast bula priyednana do Rosiyi v 1801 roci Pravo ostannoyi nad Gruziyeyu pidtverdzheno v 1813 roci Gyulistanskim mirnim dogovorom Pislya korotkogo periodu nezalezhnosti sho nastav pislya Rosijskoyi revolyuciyi 1917 r Gruziya bula zahoplena RRFSR u 1921 roci stavshi chastinoyu Radyanskogo Soyuzu spochatku yak chastina Zakavkazkoyi Socialistichnoyi Federativnoyi Radyanskoyi Respubliki a z 1936 roku yak okrema Gruzinska Radyanska Socialistichna Respublika Pislya zdobuttya nezalezhnosti v 1991 roci postkomunistichna Gruziya postrazhdala vid civilnih zavorushen ta ekonomichnoyi krizi 1990 h Zagalom ce prodovzhuvalosya do troyandovoyi revolyuciyi 2003 r pislya chogo novij uryad rozpochav demokratichni ta ekonomichni reformi Pislya vijni v Gruziyi v 2008 roci dva regioni Abhaziya j Pivdenna Osetiya progolosili svoyu nezalezhnist ta otrimali obmezhene mizhnarodne viznannya Gruziya i bilsha chastina mizhnarodnogo spivtovaristva rozglyadayut ci regioni yak chastinu teritoriyi Gruziyi sho perebuvayut pid Pohodzhennya nazviDokladnishe Nazva Gruziyi Ministerstvo zakordonnih sprav Gruziyi vislovilo prohannya do vsih krayin svitu nazivati yihnyu derzhavu Dzhordzhiyeyu Georgia na anglijskij manir abo Sakartvelo yak zvuchit nazva derzhavi gruzinskoyu U travni 2018 roku v Litvi Derzhavna komisiya z litovskoyi movi uhvalila alternativnu nazvu derzhavi sho vzhivatimetsya v litovskij movi zokrema j u oficijnih dokumentah Sakartvelo 21 grudnya 2020 roku Derzhavna komisiya z litovskoyi movi vstanovila oficijnu nazvu derzhavi Gruziya Sakartvelas Nazva Gruziya zalishitsya v publichnomu prostori Ukrayinskij poet Yurij Daragan yakij buv sinom gruzinki vistupav za zminu ukrayinskoyi nazvi Gruziyi na Kartveliya PrirodaTeritoriya Gruziyi harakterizuyetsya nadzvichajnoyu riznomanitnistyu prirodi Prinalezhnist Gruziyi do ruhomogo alpijskogo poyasu zemnoyi kori zumovila na nevelikij ploshi rizku zminu intensivnih neotektonichnih visochin ta nizin Cimi ruhami stvoreno kontrastnij relyef krayini i zreshtoyu yiyi riznomanitni landshafti z bezlichchyu tipiv klimatu gidrologiyi gruntovogo pokrivu roslinnosti i tvarinnogo svitu Istotnu rol u formuvanni takogo riznomanittya prirodi vidigraye takozh prikordonne polozhennya na rubezhi napivvologogo Seredzemnomor ya aridnoyi bezstichnoyi j kontinentalnih Perednoziatskih nagir yiv Svanetiya Beregova liniya Chornogo morya 308 km vidriznyayetsya rivnimi risami Opisuyuchi plavnu dugu bereg pozbavlenij znachnih zatok i pivostroviv Geografiya Dokladnishe Geografiya Gruziyi Cej rozdil statti she ne napisano Vi mozhete dopomogti proyektu napisavshi jogo Relyef Dokladnishe Relyef Gruziyi Ushba Kavkazki gori Blizko 87 teritoriyi Gruziyi zajmayut gori j peredgir ya Kavkazu 13 nizini i rivnini Kolhidska ta nizini Najvishi tochki Gruziyi gora Shhara 5068 m ta gora Kazbegi 5033 m Krajnij pivden Gruziyi zajnyatij TushetiKlimat Dokladnishe Klimat Gruziyi Na zahodi krayini klimat subtropichnij na shodi perehidnij vid subtropichnogo do pomirnogo Seredni temperaturi sichnya vid 3 Kolhida do 2 Iverijskaya zapadina serpnya vid 23 do 26 C U Zahidnij Gruziyi zvernenij do Chornogo morya vipadaye vid 1000 do 2800 mm u gorah opadiv na rik u Shidnij Gruziyi 300 600 mm Chorne more u Batumi U zahidnih rajonah bilya Chornogo morya lito vologe i teple klimat subtropichnij U shidnih rajonah Gruziyi klimat formuyetsya pid vplivom kontinentalnoyi povitryanoyi masi Na rivninah lito bilsh trivale ta spekotne Pogoda v gorah minliva Raptovi poholodannya suprovodzhuyutsya silnimi snigopadami zlivami gradom i fenami silnimi vitrami sho duyut z gir v dolini Zaledeninnya Suchasne zaledeninnya Gruziyi zoseredzhene v osovij smuzi Velikogo Kavkazu i nosit perevazhno girsko dolinnij harakter Vsogo narahovuyetsya 786 lodovikiv zagalnoyu plosheyu 556 km Najbilshi lodoviki roztashovani v Svanetiyi Lekziri Caneri Tviberi Chalaati Adishi i Rache Zonhito Kirtisho tosho Nizhche za vsih do 1900 m spuskayutsya lodoviki Lekziri i Chalaati Prirodni rajoni Dlya visokogirnoyi oblasti Velikogo Kavkazu harakterni girsko lisovi girsko lugovi i poyasi Zahidnij i Centralnij Kavkaz vidriznyayetsya vid Shidnogo Kavkazu vologishim klimatom i znizhenim poyasom sucilnim rozpovsyudzhennyam lodovikiv nayavnistyu temnohvojnih lisiv Dlya Centralnogo i Shidnogo Kavkazu harakterni molodi vulkanichni sporudi Shidnomu Kavkazu na jogo pivnichnomu shili vlastivi sosnovi lisi Rivninno gorbista vologa subtropichna oblast Kolhidi Rivninno gorbista lisostepova oblast Iberiyi skladayetsya z Vnutrishnokartlijskoyi Nizhnokartlijskoyi i Alazanskoyi mizhgirskih rivnin i Iorskogo ploskogir ya Suhij v porivnyanni iz Zahidnoyu Gruziyeyu klimat obumovlyuye majzhe bezlisij lisostepovij i stepovij harakter landshaftu Lisi zbereglisya uzdovzh deyakih richok tugajni lisi uzdovzh richok Iori Alazani Kura ta inshi i na shilah najbilsh visokih hrebtiv Saguramskij ta inshi Serednogirska oblast Malogo Kavkazu z girsko lisovimi i pererivistim girsko lugovim poyasami skladayetsya z rajoniv yaki ryasno zvolozhuyutsya z shiroko rozvinenimi temno hvojnimi lisami i elementami kolhidskoyi flori Shavshetskij i Meshetskij hrebti Adzharska ulogovina zahidna chastina pivnichnogo shilu Trialetskogo hrebta i rajoniv mensh vologih Ahalcihska ulogovina reshta chastini Trialetskogo hrebta Srednehramskij girskij vuzol i Lokskij hrebet Nagirna stepova i lugova oblast Pivdennoyi Gruziyi skladayetsya z rajoniv z alpijskim landshaftom Samsarskij Dzhavahetskij Erushetskij hrebti i nagirno stepovih plato Lhalkalakske Gomaretske Dmanisske Vnutrishni vodi Dokladnishe Vnutrishni vodi Gruziyi Dokladnishe Gidrogeologiya Gruziyi Prirodnim umovam Gruziyi znachnu svoyeridnist dodaye nayavnist velikoyi kilkosti richok i ozer blizko 25 000 U Zahidnij Gruziyi najbilsha gustina richkovoyi merezhi Do Kaspijskogo basejnu nalezhit Kura zi svoyimi krupnimi pritokami Aragvi Iori Alazani Hrami richki Chornomorskogo basejnu Rioni Inguri Keda Vsi richki povnovodni i mayut v svoyemu rozporyadzhenni znachni zapasi gidroenergiyi Bagato hto z nih vikoristovuyetsya dlya energetichnih i irigacijnih cilej Potencial gidroenergetichnih resursiv krayini stanovit 60 mlrd kVt g a povnij teoretichnij potencial vsih richok perevishuye 100 mlrd kVt g v toj chas yak dlya vlasnih energetichnih potreb Gruziyi dostatno i 25 mlrd Prote praktichno vikoristovuyetsya neznachna chastina cih resursiv menshe 10 Grunti Grunti Gruziyi nosyat riznomanitnij strokatij do mozayichnosti harakter obumovlenij riznomanittyam gruntoutvoryuvalnih chinnikiv Chervonozemni grunti blizki do tropichnih lateritnih poshireni v gorbistij smuzi Zahidnoyi Gruziyi osoblivo v Adzhariyi i Guriyi i v osnovnomu ye reliktom gruntoutvorennya geologichnogo minulogo Tam samo poshireni zhovtozemi chornozemi kashtanovi korichnevi i siro korichnevi grunti vlastivi shidnij chastini mizhgirskoyi depresiyi Krim togo chornozemi rozvineni na platopodibnih chastinah U gorah pid lisom sformovani buri lisovi grunti u vapnyakovih rajonah perehidni v peregnijno karbonatni a pid alpijskoyu roslinnistyu v girsko luchni grunti Bolotyani i subtropichni pidzolisti grunti utvoryuyut krupni masivi v Kolhidskij nizovini V girskij miscevosti mozhut sposterigatisya zsuvi gruntu yaki inkoli sprichinyayut chiselni lyudski zhertvi Geologiya Dokladnishe Geologiya Gruziyi Teritoriya Gruziyi predstavlena fragmentami golovnih geotektonichnih odinic Kavkazu gercinskoalpijska skladchasta sistema Velikogo Kavkazu na pivnochi Zakavkazkij seredinnij masiv i dugopodibnij megantiklinorij Malogo Kavkazu na pivdni Na kontakti geosinklinali Velikogo Kavkazu z Zakavkazkim seredinnim masivom i na samomu masivi u vidosoblenih lagunno deltovih basejnah v batsku dobu formuvalisya vuglenosni tovshi Bzibskogo Tkvarchelskogo Maganskogo Gelatskogo Tkibulskogo ta Shaorskogo kam yanovugilnih rodovish Zakavkazkij seredinnij masiv rozdilenij glibinnimi rozlomami sho zumovlyuyut jogo mozayichnu budovu U subplatformnih strukturah mezokajnozojskogo osadovogo chohla vazhliva rol nalezhit depresiyam skladenim margancenosnoyu pishano silicitovoyu formaciyeyu oligocenu Do Kurinskoyi i Kolhidsoyi mizhgirnih zapadin priv yazani naftogazonosni strukturi Kolhidskogo Gurijskogo Kartlijskogo Pritbiliskogo i Kahetinskogo rajoniv Sejsmichnist Dokladnishe Sejsmichnist Gruziyi Dlya teritoriyi Gruziyi harakterna nayavnist sejsmichno aktivnih glibinnih struktur mizhzonalnih vnutrishnozonalnih ta transzonalnih Vognisha bilshosti zemletrusiv roztashovani na glibini 10 25 km ridko 30 35 km Zagalne sejsmichne tlo krayini 7 balne Na nomu vidilyayutsya tri 8 balni zoni Dzhavahetska Gegechkirsko Chhaltinska Megrelsko Abhazka ta Kazbegi Lagodehska Najbilsh sejsmichno aktivni dilyanki roztashovani na Dzhavahetskomu nagir yi ta pivdennomu shili Golovnogo Kavkazkogo hrebta Korisni kopalini Dokladnishe Korisni kopalini Gruziyi Trivalij policiklichnij geologichnij rozvitok obumoviv utvorennya na teritoriyi Gruziyi velikoyi kilkosti rodovish i rudoproyaviv riznomanitnih vidiv mineralnoyi sirovini Ce palivno energetichni resursi nafta gaz vugillya marganec arsen kolorovi i blagorodni metali mid svinec cink zoloto sriblo ta inshi girnicho himichna sirovina barit kalcit bentonitovi glini talk andezit bazalt ta inshi nerudna sirovina dlya metalurgiyi smolodolomiti dolomit flyusovi vapnyaki formivni piski keramichna i porcelyanova sirovina kaolin glini trahiti rioliti pegmatiti kolorovi kameni agat oniks gagat yashma ta inshi diatomit perlit riolit riznomanitni budivelni materiali cementna sirovina shlak marmur tuf bazalt granit glini piski gravij vapnyaki a takozh litografskij kamin sho vikoristovuyetsya u virobnictvi shtuchnih almaziv agronomichni vikopni korisni kopalini sapropel torf pidzemni vodi prisni termalni i mineralni i deyaki inshi Najvazhlivishi korisni kopalini Gruziyi margancevi midni arsenovi svincevi i cinkovi rudi rudi ridkisnih i dorogocinnih metaliv nafta vugillya barit diatomit bentonitovi glini dolomit talk a takozh mineralni i termalni vodi Zapasi vugillya nafti i prirodnogo gazu neznachni Sumarna vartist rozvidanih zapasiv korisnih kopalin stanovit ponad 50 mlrd dol SShA Geologichni mineralni rezervi Gruziyi ocinyuyut v 100 mlrd dol SShA Flora i fauna Dokladnishe Flora i fauna Gruziyi Flora Roslinnist v Gruziyi nadzvichajno bagata i riznomanitna Za pidrahunkami botanikiv kilkist vidiv kvitkovih roslin ponad 4500 Tut sposterigayutsya reliktovi i harakterni dlya danoyi miscevosti roslini pontijskij i kavkazkij rododendron samshit hurma ta inshi Girski kviti u Kazbegi Lisi zajmayut ponad tretinu teritoriyi Ranishe lisom bula pokrita vsya Kolhidska nizovina i velika chastina Zaraz rivninni lisi Kolhidi i Alazanskoyi dolini majzhe usyudi vitisneni kulturnimi nasadzhennyami Sered derev najposhirenishi shirokolistyani dub grab kashtan buk i hvojni yalicya yalina sosna Obshirni alpijski lugi tyagnutsya vid verhnoyi mezhi lisu do 2800 3500 m Stepi v osnovnomu vitisneni kulturnimi nasadzhennyami Sered specifichnih landshaftnih zon Gruziyi vidznachayut kolhidski shirokolistyani lianovi lisi z vichnozelenimi derevami i chagarnikami a takozh lisovi masivi z bilya Picundi v Borzhomskij ushelini v Shidnij Gruziyi Blizko 200 000 gektar Kolhidskoyi nizovini zajmayut bolota Fauna Tvarinnij svit Gruziyi harakterizuyetsya riznomanitnistyu Vin predstavlenij bilshe 100 vidami ssavciv 330 vidami ptahiv i 160 vidami rib Bagato predstavnikiv fauni ye endemikami abo napivendemikami napriklad yashirka artvinska i tur kubanskij rogi yakogo v Gruziyi vikoristovuyutsya yak sudini dlya vina Kavkazkij vivchar Velmi svoyeridna fauna stepiv Shidnoyi Gruziyi Do nedavnogo chasu tam zustrichavsya dzhejran sho zberigsya lishe v okremih miscevostyah Shirakskogo stepu U i Alazanskij dolini zustrichayetsya smugasta giyena Z inshih hizhakiv mozhna vidznachiti lisicyu shakala ocheretyanogo kota U tvarinnickih rajonah poshireni vovki Dlya stepiv tipovi grizuni tushkanchiki polivki hom yaki Sered ptahiv zvichajni polovij gorobec sira kuripka perepel stepovij orel Harakterna velika kilkist yashirok i cherepah a takozh zmij vuzh zvichajnij i vodyanij udav zahidnij poloz zhovtocherevij U ta Shirakskomu stepah zustrichayetsya gyurza Najbagatshij tvarinnij svit lisiv U bagatoh rajonah poshireni kavkazkij olen sarna kaban zayec rusak vivirka perska a z hizhakiv burij vedmid vovk shakal ris lisovij kit i lisicya Lisi Gruziyi slavlyatsya velikoyu kilkistyu i riznomanitnistyu ptahiv Zvichajni taki vidi yak zyablik chornogolova gayichka velika sinicya zelenushka chornij drizd ta in Z hizhih vidiv ptahiv zanesenih v zustrichayutsya perevazhno v zapovidnikah borodan berkut bilogolovij sip chornij grif ta inshi U deyakih miscevostyah Kolhidi ta Kahetiyi she mozhna pobachiti fazana Z plazuniv v lisah Gruziyi najchislennishi yashirki bolotyani cherepahi i zmiyi vuzh midyanka kavkazka gadyuka Sterv yatnik nad gorami Gruziyi Visokogirna fauna krashe zbereglasya v mezhah Golovnogo Kavkazkogo hrebta U jogo zahidnij chastini voditsya kubanskij tur v shidnij dagestanskij Obidva vidi na zimu spuskayutsya v lisovij poyas Majzhe povsyudno poshirena kozicya a na shodi zustrichayetsya kozel bezoarovij Z harakternih ptahiv visokogir ya mozhna vidznachiti kavkazkogo teteruka keklika borodanya U girskih richkah i ozerah vodyatsya forel vusach korop ta inshi Zapovidniki U Gruziyi 15 zapovidnikiv golovnimi z yakih ye Lagodehskij z shirokolistyanimi lisami subalpijskimi i alpijskimi lugami sered predstavnikiv fauni dagestanskij tur kozicya olen sarna kaban vedmid z hvojno shirokolistyanimi lisami Ricinskij z ozerom Rica i temnohvojnimi lisami Cherez prokladenij naftoprovid Baku Tbilisi Dzhejhan IstoriyaDokladnishe Istoriya Gruziyi ta Rosijsko gruzinska vijna 2008 Nedavnya istoriya nezalezhna respublika 1918 1921 v 1921 roci v rezultati Tifliskij operaciyi v respublici bula vstanovlena radyanska vlada Vhodila razom iz Virmeniyeyu j Azerbajdzhanom v Zakavkazku respubliku v 1922 1936 U serpni veresni 1924 roku v respublici vidbulos antiradyanske tak zvane Serpneve povstannya ale vono bulo pridushene silami Chervonoyi armiyi ta ChK Pochinayuchi z 1980 h pochavsya pidjom nacionalnogo ruhu za nezalezhnist abhazi vimagali viddilennya vid Gruziyi pochalisya bezladdya na etnichnomu grunti v 1989 U veresni 1989 Gruziya ogolosila pro politichnij i ekonomichnij suverenitet U 1990 Pivdenna Osetiya ogolosila sebe nezalezhnoyu sho ne bulo prijnyato Pravlyacha Komunistichna partiya Gruziyi zayavila pro vihid iz KPRS i pro svoyu avtonomiyu U 1991 Gruziya ogolosila sebe nezalezhnoyu U 1992 uvijshla do skladu OON bula prijnyata v chleni Konferenciyi po bezpeci i spivrobitnictvu v Yevropi Kolishnij ministr zakordonnih sprav SRSR Eduard Shevarnadze stav timchasovim prezidentom V Abhaziyi prodovzhuyutsya voyenni diyi mizh gruzinskimi j abhazkimi vijskami Prodovzhuyutsya bezladdya v Pivdennij Osetiyi Prodovzhuyetsya zaperechennya ta protivlennya povernennya pivmiljonnogo narodu turkiv meshetinciv na istorichnu batkivshinu v Meshetiyu tobto diskriminaciya za religijnimi ta etnichnimi oznakami Administrativnij podilMapa GruziyiDokladnishe Administrativnij podil Gruziyi Dokladnishe Mista Gruziyi Gruziya na regionalnomu rivni skladayetsya iz dvoh avtonomnih respublik gruz ავტონომიური რესპუბლიკა dev yati regioniv gruz მხარე mhare ta dvoh mist derzhavnogo pidporyadkuvannya Tbilisi ta Poti Na serednomu rivni 69 rajoniv na najnizhchomu rivni 55 mist 50 selish 842 gromad ta 165 sil Stoliceyu Gruziyi ye Tbilisi Za oficijnimi danimi 2008 v misti prozhivaye 1 106 500 osib Odnak cherez velikij disbalans dohodiv v provinciyah ta stolici sposterigayetsya znachna migraciya silskogo naselennya v Tbilisi za neoficijnimi pidrahunkami v misti prozhivaye ponad 2 mln meshkanciv Krayi ta Avtonomni respubliki U Gruziyi v rezultati trivaloyi i postupovoyi reformi yaka rozpochalasya she na pochatku 1990 h rokiv rajonne dilennya krayini zaminene krayevim Okrim dvoh avtonomnih respublik Abhaziyi i Adzhariyi utvoreno 9 krayiv Samegrelo Verhnya Svanetiya centr Zugdidi Racha Lechhumi Nizhnya Svanetiya Ambrolauri Guriya Ozurgeti Imereti Kutayisi Samche Dzhavaheti Ahalcihe Shida Kartli Gori Kvemo Kartli Rustavi Mcheta Mtianeti Mcheta Kaheti Telavi Mista Vsogo v Gruziyi 62 mista dva z yakih Tbilisi ta Poti mayut status respublikanskogo pidporyadkuvannya Stanom na 2008 rik za oficijnimi danimi do najbilsh mist nalezhat Tbilisi 1 106 500 meshkanciv Kutayisi 188 600 najstarishe misto krayini i regionalnij centr Zahidnoyi Gruziyi Batumi 122 200 golovnij port i naftovij terminal Gruziyi Suhumi 119 200 1989 Rustavi 117 300 Zugdidi 72 100 Gori 50 400 Poti 47 400 Chinvali 42 300 1989 NaselennyaDokladnishe Naselennya Gruziyi Dinamika zmenshennya naselennya Gruziyi u 1988 2005 rokahNacionalnij sklad Na 1 sichnya 2009 roku chiselnist naselennya stanovit 4385 4 tisyachi osib z yakih etnichnih gruziniv 83 8 azerbajdzhanciv 6 5 virmen 5 7 rosiyan 1 5 inshih 2 5 2007 Gruzinska mova poshirena sered 71 naselennya rosijskoyu movoyu rozmovlyayut 9 virmenskoyu 7 azerbajdzhanskoyu 6 inshimi 7 Demografiya Rozpodil naselennya Gruziyi po vikovih grupah Demografichne stanovishe v Gruziyi ye nadzvichajno gostrim Naselennya Gruziyi shoroku zmenshuyetsya v osnovnomu za rahunok etnichnih gruziniv yaksho za oficijnimi danimi naselennya Gruziyi v 1989 roci stanovilo bilshe 5 4 miljona cholovik u 2007 roci naselennya krayini stanovit blizko 4 3 miljona cholovik Zmenshuyetsya grupa molodogo viku i zrostaye chastka naselennya pensijnogo viku vishe 65 rokiv Ci procesi osoblivo proyavili sebe v pislya rozpadu Radyanskogo Soyuzu i najbilshe sered etnichnih gruziniv Za danimi u 2006 roci 13 meshkanciv ce osobi u vici 65 rokiv i starshe todi yak na pochatku 1990 h rokiv takih stanovilo blizko 8 U toj chas za svidchennyami The World FactBook na pochatok 2009 roku chastka naselennya Gruziyi starshe 65 rokiv sklala 16 4 Pri chomu dolya zhinochogo naselennya krayini i cij vikovij kategoriyi na 50 perevishuye cholovichu 453 110 ta 302 103 vidpovidno U porivnyanni z 1980 rokom narodzhuvanist vpala vdvichi 2005 roku narodilisya 46 tisyach ditej Za oficijnimi danimi najbilsha kilkist ditej 104 000 narodilosya v 1961 roci U 1960 1990 rokah shorichno v serednomu narodzhuvalisya 93 000 ditej Movi Dokladnishe Gruzinska mova Derzhavnoyu movoyu Gruziyi ye Gruzinska mova vona nalezhit do kartvelskoyi grupi iberijsko kavkazkih mov v yaku vhodyat takozh megrelska svanska ta lazska movi maye unikalnij alfavit sho vikoristovuyetsya z najdavnishih chasiv vin nalichuye 33 literi 5 golosnih i 28 prigolosnih Ponad 98 etnichnih gruziniv vvazhayut gruzinsku movu ridnoyu Vona shiroko vikoristovuyetsya v ekonomichnomu politichnomu i kulturnomu zhitti krayini Zgidno z Konstituciyeyu Gruziyi v Abhazkij avtonomiyi oficijnoyu movoyu takozh ye abhazka Religiyi Kafedralnij patriarshij hram Gruzinskoyi pravoslavnoyi cerkvi u Mcheti Bilshist etnichnih gruziniv nalezhit do gruzinskoyi pravoslavnoyi cerkvi gilki pravoslavnogo hristiyanstva Shidnu Gruziyu u 330 r n e navernula do hristiyanstva svyata Nino z Kappadokiyi pislya chogo vona stala drugoyu pislya Virmeniyi derzhavoyu yaka prijnyala hristiyanstvo yak oficijnu religiyu Gruzinska pravoslavna cerkva trivalij chas zalishalasya nezalezhnoyu ale v 1811 r yiyi bulo vklyucheno do skladu rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi Status avtokefaliyi povernula v 1917 r U Gruziyi ye nevelika kilkist katolikiv vidnosno bagato v Adzhariyi ta uzdovzh pivdennogo kordonu krayini Abhazi perevazhno musulmani suniti ale ye i pravoslavni Azerbajdzhanci musulmani shiyiti assirijci katoliki pravoslavni i kurdi musulmani suniti Bilshist osetiniv pravoslavni Virmeni greki i rosiyani mayut vlasni pravoslavni cerkvi Dlya Gruziyi harakterna religijna terpimist U Tbilisi ye bagato hramiv vklyuchayuchi sinagogi i mechet Politichna sistemaDokladnishe Politichna sistema Gruziyi Gruziya unitarna parlamentska respublika z troma gilkami vladi zakonodavchoyu vikonavchoyu ta sudovoyu Institut prezidenta Salome Zurabishvili 5 j Prezident Gruziyi Prezident ye glavoyu derzhavi maye prerogativu u viznachenni napryamkiv vnutrishnoyi ta zovnishnoyi politiki derzhavi a takozh u sferi oboroni ta bezpeki Obirayetsya shlyahom vsenarodnogo golosuvannya strokom na 5 rokiv Odna i ta zh osoba mozhe buti obrana prezidentom ne bilshe dvoh raziv pospil 5 j Prezident Gruziyi Salome Zurabishvili z 16 grudnya 2018 r Zurabishvili zdobula peremogu v drugomu turi z rezultatom 59 56 Persha v istoriyi krayini zhinka prezident 4 j Prezident Gruziyi Georgij Margvelashvili z 17 listopada 2013 r do 16 grudnya 2018 r Vidsotok otrimanih golosiv 62 12 u pershomu zh turi Zakonodavcha vlada Odnopalatnij parlament u skladi 150 deputativ po 77 za proporcijnoyu i 73 za mazhoritarnoyu sistemami Ostanni vibori 1 zhovtnya 2012 roku Deputati predstavlyayut 2 politichni frakciyi provladna partiya Gruzinska mriya Demokratichna Gruziya Yedinij nacionalnij ruh Spiker Parlamentu Irakli Kobahidze Vikonavcha vlada Uryad Gruziyi Prem yer ministr Gruziyi yakij ye bezposerednim kerivnikom dlya ministerstv uryadu Uryad na choli z prem yer ministrom Prem yer ye kerivnikom vsih inshih ministerstv Prezidentom viznachayetsya kandidatura na post prem yer ministra yakij za pogodzhennyam z prezidentom formuye spisok kandidativ do skladu uryadu Sklad uryadu podayetsya prezidentom do parlamentu na zatverdzhennya Chinnij Uryad Gruziyi sformovano v grudni sichni 2015 2016 rokiv Prem yer ministr Gruziyi Georgij Kvirikashvili z 30 grudnya 2015 roku kolishnij Ministr zakordonnih sprav krayini Vin stav tretim ochilnikom uryadu pislya Bidzini Ivanishvili j Irakli Garibashvili vidtodi yak koaliciya Gruzinska mriya ocholila vladu naprikinci zhovtnya 2012 roku Ministr zakordonnih sprav Gruziyi Sudova vlada Sudova vlada Konstitucijnij sud Verhovnij sud ta miscevi sudi miski rajonni Suddi Konstitucijnogo sudu priznachayutsya na paritetnih zasadah po 3 chleni za kvotami Prezidenta Parlamentu ta Verhovnogo sudu Suddi Verhovnogo sudu priznachayutsya parlamentom za kvotoyu prezidenta ta golovi Verhovnogo sudu Inshi suddi obirayutsya Parlamentom Partiyi Provladna partiya Gruzinska mriya Demokratichna Gruziya lider partiyi Bidzina Ivanishvili Zovnishnya politika Dokladnishe Zovnishnya politika Gruziyi Pronatovskij poster u Tbilisi Gruziya pidtrimuye dobri stosunki zi svoyimi bezposerednimi susidami Virmeniyeyu Azerbajdzhanom Turechchinoyu ye chlenom Organizaciyi Ob yednanih Nacij Radi Yevropi Svitovoyi organizaciyi torgivli Organizaciyi Chornomorskogo Ekonomichnogo Spivrobitnictva Organizaciyi z bezpeki i spivrobitnictva v Yevropi Spilnoti demokratichnogo viboru GUAM i Azijskogo banku rozvitku Gruziya takozh pidtrimuye politichni ekonomichni ta vijskovi vidnosini z Yaponiyeyu Urugvayem Pivdennoyu Koreyeyu Izrayilem Shri Lankoyu Ukrayinoyu ta inshim krayinami Zrostayuchij vpliv SShA ta Yevropejskogo soyuzu v Gruziyi poyasnyuyutsya zokrema propoziciyami ta perspektivami vstupu do YeS ta NATO vijskovoyu programoyu z dopomogi ta budivnictva chasto napruzhenimi vidnosinami Tbilisi z Moskvoyu Rishennya Gruziyi shob pidvishiti svoyu prisutnist v koalicijnih silah v Iraku ye vazhlivoyu iniciativoyu Gruziya napoleglivo pracyuye nad tim shob stati povnopravnim chlenom NATO U serpni 2004 r Planu dij individualnogo partnerstva Gruziyi buv predstavlenij oficijno v NATO 29 zhovtnya 2004 go Pivnichnoatlantichna rada NATO shvalila dlya IPAP Gruziyi i vona perejshla na drugij etap yevroatlantichnoyi integraciyi U 2005 r za rishennyam prezidenta Gruziyi bula stvorena derzhavna komisiya dlya realizaciyi Individualnogo planu dij yaka yavlyaye soboyu mizhvidomchu grupu na choli z prem yer ministrom Komisiyi bulo dorucheno koordinuvati i kontrolyuvati realizaciyu Planu dij z individualnogo partnerstva Gruziya aktivno pracyuye z bagatma mizhnarodnimi organizaciyami U 1999 r stala povnopravnim chlenom Radi Yevropi i SOT Gruziya bula iniciatorom rozshirennya GUUAM za rahunok Uzbekistanu Vona tisno spivpracyuye z OON ta OBSYe aktivno rozvivaye stosunki z NATO Gruziya bula chlenom SND ale 17 serpnya 2009 roku dobrovilno vijshla z nogo Vidnosini z Ukrayinoyu Dokladnishe Ukrayinsko gruzinski vidnosini Vnutrishnopolitichni problemi Pislya rozpadu SRSR Gruziya uspadkuvala problemi z vnutrishnimi avtonomiyami V ostanni roki svogo isnuvannya moskovska komunistichna verhivka zaohochuvala separatistski nastroyi v avtonomiyah soyuznih respublik i pidtrimuvala oformlennya kvaziderzhavnih ustanov za pryamoyi uchasti rosijskih vijskovih i specsluzhbovih kadriv sho protistoyali respublikanskomu centru U 1992 1993 rokah napruga pererosla v zbrojne protistoyannya Za uchasti rosijskih najmanciv i rosijskoyi zbroyi v protistoyanni Gruziya vtratila kontrol nad bilshoyu chastinoyu Abhaziyi ta Pivdennoyi Osetiyi gruzinski derzhavni ustanovi na cih teritoriyah buli zgornuti a separatistski rezhimi zaohochuvali prijnyattya gromadyanami rosijskogo gromadyanstva Do 2008 konflikti tut perebuvali v zamorozhenij stadiyi U serpni 2008 Gruziya za dopomogoyu zbrojnih sil sprobuvala vidnoviti svij suverenitet nad nepidkontrolnoyu chastinoyu Pivdennoyi Osetiyi ale u vidpovid otrimala povnocinne vtorgnennya rosijskih vijsk 58 yi armiyi i pridanih formuvan aviaciyi i flotu na svoyu teritoriyu 26 serpnya 2008 Rosiya odnoosibno viznala nezalezhnist Abhaziyi ta Pivdennoyi Osetiyi Abhaziya Dokladnishe Abhaziya Dokladnishe Gruzino abhazkij konflikt Shida Kartli Pivdenna Osetiya Dokladnishe Pivdenna Osetiya Dokladnishe Vijna u Pivdennij Osetiyi 2008 Adzhariya Dokladnishe AdzhariyaZbrojni siliDokladnishe Zbrojni sili Gruziyi Zbrojni sili Gruziyi skladeni z Nazemnih vijsk VPS PPO VMS i Nacionalnoyi gvardiyi i narahovuyut 33000 osib Za ugodoyu pro partnerstvo z NATO chiselnist zbrojnih sil ne mozhe perevishuvati 25 tis osib Mobilizacijnij rezerv blizko 100 tis U 2007 roci pidgotovleni rezervisti zmozhut sklasti do 20 bataljoniv Nazemni vijska Chiselnist 12 5 tis do 16 5 tis 205 tankiv 40 T 55 T 54 i 165 T 72 230 BBM 40 BMP 1 55 BMP 2 11 BRDM 1 37 BTR 70 i 33 BTR 80 50 MTLB 373 odinici artileriyi 3 152 mm garmati Giacint B 11 152 mm gaubic Msta B 67 122 mm gaubic D 30 62 SAU 1 203 mm SAU Pion 1 152 mm SAU Msta S 12 cheskih 152 mm SAU Dana 13 152 mm SAU Akaciya 35 122 mm SAU Gvozdika 21 RSZV BM 21 Grad 6 RSZV RM 70 2 RSZV Uragan minometi SPG PTRK Malyutka FAGOT Konkurs VPS i PPO 2 tis osib 58 74 litaka vertoloti 40 ZRK 2 RLS VMS 3 1 tis osib Golovna baza v Poti Baza v Batumi 2 raketnih kateri 2 artilerijskih kateri 6 storozhovih kateriv 1 patrulnij kater desantni kateri Policiya 23 tis osib Derzhavna ohorona 3300 osib Vijskove spivrobitnictvo Shorichnij serednij rozmir amerikanskoyi vijskovoyi dopomogi stanoviv blizko 35 mln dol Nadayetsya dopomoga u navchanni i daruvannya zbroyi U 2004 roci amerikanski instruktori buli pomicheni u zoni vijskovih dij u Osetiyi U 2005 roci rozpochalosya vijskove spivrobitnictvo Ukrayini z Gruziyeyu Pochalasya pidgotovka gruzinskih oficeriv u vijskovih VNZ Ukrayini stvorennya tankoremontnogo zavodu u Gruziyi modernizaciya vijskovoyi tehniki na ukrayinskih pidpriyemstvah i postachannya zbroyi kompleksi RLS 36D6M zenitni raketni kompleksi ZRK Osa j Buk raketi klasu zemlya povitrya strilecka zbroya SAU vertoloti Mi 8 j Mi 24 40 tankiv T 72 bronetransporteri BTR 80 bojovi mashini pihoti BMP 2 litaki Su 27 Za deyakimi danimi dzherelo postavki ukrayinskoyi zbroyi oplachuyut SShA EkonomikaDokladnishe Ekonomika Gruziyi Nichnij Batumi Gruziya promislovo agrarna krayina sho rozvivayetsya Osnovni galuzi promislovosti staleplavilna aviacijna mashinobudivna elektromotorna tekstilna himichna vinna Tr t zaliznichnij avtomobilnij morskij truboprovidnij Gol morski porti Batumi Poti Golovnij aeroport krayini Tbilisi Zavdyaki geografichnomu polozhennyu mizh Yevropejskoyu Rosiyeyu i Aziyeyu teritoriya Gruziyi maye vazhlive tranzitne znachennya osoblivo dlya vihodu susidnih Azerbajdzhanu i Virmeniyi do Chornogo morya Serednya zarobitna plata u Gruziyi doll SShA Eduard Shevarnadze 60 2003 r Mihajlo Saakashvili 400 3 kv 2011 r Za danimi Index of Economic Freedom The Heritage Foundation U S A 2001 VVP 3 8 mlrd Temp zrostannya VVP 2 9 VVP na dushu naselennya 703 Pryami zakordonni investiciyi 152 5 mln Import 1 6 mlrd g ch krayini YeS 28 4 Rosiya 20 0 Azerbajdzhan 12 3 Turechchina 11 9 SShA 7 4 Eksport 799 mln g ch Rosiya 28 4 krayini YeS 18 8 Turechchina 12 6 Azerbajdzhan 9 6 Virmeniya 9 5 Gruzinska zaliznicya Protyagom 2003 2011 ekonomika Gruziyi shorichno zrostala na 4 12 stanom na 2010 rik VVP Gruziyi syagnuv 22 44 mlrd dol SShA U 2011 roci ekonomika krayini zrosla na 6 5 zgidno z rejtingom Doing Business ce tretij rezultat u sviti Zovnishnoekonomichna diyalnist Gruziyi pereoriyentuvalas na krayini Yevropi ta serednoyi Aziyi Tak v 2009 roci geografichna struktura eksportu Gruziyi bula nastupnoyu Turechchina 19 9 Azerbajdzhan 14 6 Kanada 10 3 Virmeniya 7 8 Ukrayina 7 3 Bolgariya 7 2 Import Turechchina 17 9 Ukrayina 9 5 Azerbajdzhan 8 6 Nimechchina 6 8 Rosiya 6 6 SShA 5 1 Gidroenergetichnij potencial Gruziyi ocinyuyetsya u 88 5 mlrd KVt god za rik i perevishuye sumarnij gidroenergetichnij potencial Velikoyi Britaniyi Shvejcariyi ta Nimechchini Na pochatku XXI st vikoristovuyetsya menshe 10 cogo potencialu i viroblyayetsya majzhe 50 vsiyeyi elektroenergiyi v krayini V Gruziyi diyut 72 elektrostanciyi 64 z yakih GES Voni zadovolnyayut 3 4 popitu na elektroenergiyu Na 2006 rik obsyag derzhavnogo zovnishnogo borgu i vzyatih pid derzhavni garantiyi kreditiv stanoviv 1 mlrd 688 mln dolariv SShA Gruziya zaborguvala 15 krayinam 497 mln 918 tis dolariv Krayina posila dev yate misce v rejtingu Svitovogo banku Doing Business za 2013 rik Najbilshij bank krayini TBC Bank Promislovist Promislovist Gruziyi formuye 25 9 VVP krayini 2009 r U strukturi promislovogo virobnictva najbilshu pitomu vagu zajmayut pererobna promislovist 60 70 na chastku virobnictva i rozpodilu elektroenergiyi gazo i vodopostachannya dovodilosya 20 25 na vidobuvnu promislovist 5 7 Providnimi galuzyami promislovosti Gruziyi ye harchova virobnictvo chayu vin i konyakiv tyutyunovih virobiv efiroolijnih kultur ovochevih i fruktovih konserviv mineralnih vod lisovih gorihiv legka shovkova vovnyana bavovnyana vzuttya trikotazh shvejne virobnictvo mashinobuduvannya virobnictvo elektrovoziv avtomobiliv verstativ Centri mashinobuduvannya Tbilisi Kutayisi Batumi chorna metalurgiya metalurgijnij kombinat v Rustavi Zestafonskij zavod ferosplaviv kombinat Chiaturmarganec kolorova metalurgiya Madneulskij kombinat himichna virobnictvo azotnih dobriv himvolokna farb pobutovoyi himiyi Centr Rustavi Elektrogeneraciya predstavlena teplovimi ta gidroelektrostanciyami Najbilsha gidroelektrostanciya znahoditsya v misti Dzhvari na richci Inguri A na richci Aragvi pritoka richki Kura znahoditsya Zhinvalska GES yaka viroblyaye elektroenergiyu vikonuye vazhlivu funkciyu vodopostachannya mista Tbilisi Vidobuvna promislovist predstavlena mineralno resursnim kompleksom potencial yakogo predstavleno 450 rodovishami korisnih kopalin 27 vidiv osnovnimi z yakih ye visokoyakisni margancevi rudi Chiatura zapasi 200 mln t shorichnij vidobutok do 6 mln t kam yane vugillya Tkibuli i na teritoriyi Abhaziyi Tkvarcheli zapasi 400 mln t midni rudi Madneuli zapasi 250 tis t nafta Samgori Paterdzeuli Ninocminda promislovi zapasi 30 mln t Gruziya maye znachni zapasi budivelnih materialiv bentonitovoyi glini 17 mln t dolomitu vapnyaku 200 mln t glini dlya virobnictva cementu 75 mln t i cegli 47 mln m3 gipsu talku formuvalnogo pisku U 2010 r obsyag promislovogo virobnictva porivnyano z 2009 r viris na 27 7 i sklav 2920 mln dol SShA Silske gospodarstvo Subtropichne gospodarstvo vinograd frukti citrusovi chaj efirnoolijni Bogarne zemlerobstvo pshenicya kukurudza ovochi frukti M yasno molochne tvarinnictvo Pasovishne tvarinnictvo girskih rajoniv Pasovishne tvarinnictvo m yasnogo napryamku vivci velika rogata hudoba Virobnictvo vina u krayini zavzhdi bulo vazhlivoyu skladovoyu ekonomiki Silske gospodarstvo Gruziyi stanovit 12 1 2009 r valovogo vnutrishnogo produktu krayini Obroblyuvani zemli zajmayut blizko 20 30 teritoriyi Gruziyi Vertikalna poyasnist pritamanna girskim krayinam vplivaye na specializaciyu silskogo gospodarstva Gruziyi prirodni umovi vologih subtropikiv spriyali rozvitku v krayini unikalnogo dlya vsogo regionu subtropichnogo tipu APK yake maye svoyeridnu j bagatogaluzevu strukturu Roslinnictvo specializuyetsya na viroshuvanni vinogradu bashtannih kultur fruktiv ta ovochiv na nizovinah ta v peredgir yah Na osnovi yih pererobki rozvivayetsya vinorobna ta konyachna promislovist virobnictvo plodoovochevih konserviv Viroshuvannya tyutyunu na shilah Kavkazkih gir lezhit v osnovi tyutyunovo fermentacijnoyi promislovosti Vazhlivoyu galuzzyu specializaciyi ye subtropichne gospodarstvo na bazi yakogo rozvivayutsya chajna ta efiroolijna promislovist viroshuvannya ta pererobka citrusovih ta inshih subtropichnih kultur Golovni zernovi kulturi ozima pshenicya i kukurudza Pshenicyu viroshuyut u Shidnij kukurudzu u Zahidnij Gruziyi Girski teritoriyi specializuyutsya na tvarinnictvi Golovni galuzi tvarinnictva skotarstvo vivcharstvo girski i shidni rajoni svinarstvo zahidni rajoni Gruziyi Rozvinute ptahivnictvo Rozvitok tvarinnictva uskladnyuyetsya takimi chinnikami yak visoka shilnist tvarin na zemli nizkij riven mehanizaciyi i praktiki vidginnogo vivcharstva Girnicha promislovist Dokladnishe Girnicha promislovist Gruziyi Dokladnishe Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv GruziyiSuspilstvoSportDokladnishe Sport u Gruziyi Gruziya ta Rumuniya na KSR 2011 Sered najpopulyarnishih vidiv sportu v Gruziyi ye futbol basketbol regbi borotba i vazhka atletika Istorichno sklalosya sho Gruziya slavilasya svoyim fizichnim vihovannyam vidomo sho v Rimi buli zacharovani fizichnimi yakostyami gruzin pobachivshi metodi navchannya drevnoyi Borotba zalishayetsya istorichno vazhlivim vidom sportu Gruziyi i deyaki istoriki vvazhayut sho greko rimskij stil borotbi mistit bagato gruzinskih elementiv U Gruziyi odnim iz najpopulyarnishih stiliv borotbi ye kahetinskij stil Isnuvali ryad inshih stiliv v minulomu yaki ne tak shiroko vikoristovuyutsya i sogodni Napriklad region Gruziyi Hevsureti maye tri rizni stili borotbi Inshimi populyarnimi vidami sportu v XIX st u Gruziyi buli polo i tradicijna gruzinska gra piznishe zaminena regbi Futbolnij klub Dinamo Tbilisi u 1981 roci zdobuv Kubok kubkiv UYeFA Gonochna trasa Rustavi roztashovana za 20 km po pryamij vid stolici Gruziyi mista Tbilisi Nazvana po imeni najblizhchogo naselenogo punktu mista Rustavi U 2011 2012 rr povnistyu rekonstrujovana za standartami Kategoriyi 2 FIA i stala pershim profesijnim avtodromom pobudovanim v regioni Zakavkazzya U ceremoniyi vidkrittya onovlenoyi trasi yaka vidbulasya 29 kvitnya 2012 roku vzyav uchast prezident Gruziyi Miheil Saakashvili za kermom bolida klasu Formula 3 Div takozhKartvelologiya Spisok mist Gruziyi Ukrayinska diaspora v Gruziyi Ohorona zdorov ya v Gruziyi Transport u Gruziyi Trio Mandili ChichilakiPrimitkiWorld Economic Outlook Database October 2021 International Monetary Fund Human Development Report 2020 Programa rozvitku OON International Geographic Encyclopaedia and Atlas Springer 24 11 1979 273 Yevropejskij parlament European Parliament Resolution 2014 2717 RSP 24 sichnya 2016 u Wayback Machine 07 17 2014 pursuant to Article 49 of the Treaty on European Union Georgia Moldova and Ukraine like any other European state have a European perspective and may apply to become members of the Union National Geographic Visual Atlas of the World Nacionalne geografichne tovaristvo 2009 291 Britanika Caucasus 4 travnya 2020 u Wayback Machine 2020 One widely accepted scheme draws the dividing line along the crest of the Greater Caucasus range putting the portion of the region north of the line in Europe and the portion south of it in Asia Still another scheme identifies the Aras River and the Turkish border as the line of continental demarcation thereby locating Georgia in Europe The Law of Georgia on Occupied Territories 431 IIs 24 chervnya 2014 u Wayback Machine Derzhavne ministerstvo z reintegraciyi 23 zhovtnya 2008 roku Gruziya napolyagaye shob yiyi nazivali Dzhordzhiyeyu 4 zhovtnya 2013 u Wayback Machine ros Arhiv originalu za 14 sichnya 2021 Procitovano 14 sichnya 2021 Arhiv originalu za 27 travnya 2018 Procitovano 26 travnya 2018 Chomu Ukrayina ne perejmenuvala Gruziyu na Sakartvelo 18 sichnya 2021 u Wayback Machine ros Livij bereg 11 sichnya 2021 Arhiv originalu za 15 sichnya 2021 Procitovano 14 sichnya 2021 Sribni surmi Yurij Daragan Uporyad ta primitki Leonid Kucenko Kirovograd Spadshina 2003 Sovetskij Soyuz Geograficheskoe opisanie v 22 h tomah Obshij obzor M Mysl 1972 str 732 ros U Gruziyi vnaslidok zsuvu gruntu kilkist zagiblih zrosla do 17 06 08 2023 01 58 PDF Arhiv originalu PDF za 10 kvitnya 2007 Procitovano 17 kvitnya 2008 U skladi cogo krayu osnovna chastina teritoriyi skasovanoyi Pivdenno osetinskoyi AO Arhiv originalu za 7 chervnya 2009 Procitovano 17 kvitnya 2008 Arhiv originalu za 13 listopada 2009 Procitovano 18 serpnya 2009 ne vrahovuyuchi Abhaziyu i kolishnyu Pivdennu Osetiyu Demograficheskaya situaciya v Gruzii nachala vypravlyatsya 18 travnya 2009 u Wayback Machine ros The World FactBook Georgia 16 zhovtnya 2015 u Wayback Machine angl Demograficheskoe polozhenie v Gruzii 9 kvitnya 2009 u Wayback Machine ros Arhiv originalu za 25 sichnya 2016 Procitovano 28 lyutogo 2016 Ministry of Foreign Affairs of Georgia Oriental Republic of Uruguay Mfa gov ge Arhiv originalu za 22 chervnya 2013 Procitovano 5 travnya 2009 U S Announces New Military Assistance Program for Georgia Civil Ge 1 lipnya 2001 Arhiv originalu za 22 chervnya 2013 Procitovano 5 travnya 2009 Arhiv originalu za 16 zhovtnya 2015 Procitovano 19 serpnya 2009 Arhiv originalu za 26 travnya 2013 Procitovano 12 lyutogo 2012 Arhiv originalu za 6 lyutogo 2015 Procitovano 1 zhovtnya 2013 Arhiv originalu za 27 grudnya 2011 Procitovano 6 sichnya 2012 Rimlyani zveli pam yatnik iberijskogo korolya Farsmana pislya togo yak vin prodemonstruvav gruzinski metodi navchannya pid chas jogo vizitu do Rimu Roman History LXIX 15 3 Williams Douglas Georgia in my Heart 1999 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category GeorgiaDzherela ta literaturaმიხეილ სააკაშვილი Probudzhennya Sili avdiokniga ukr Bolshaya Sovetskaya Enciklopediya 1 lipnya 2010 u Wayback Machine ros angl nim ros Gvozdeckij N A fizicheskaya geografiya Kavkaza t 1 2 M 1954 1958 ros Prirodnye resursy Gruzinskoj SSR t 1 6 M 1958 65 ros Kavkaz M 1966 Prirodnye usloviya i estestvennye resursy SSSR ros Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X PosilannyaLesya Shovkun Krayina yaku buduye Misha Ukrayina moloda 235 15 12 2010 10 serpnya 2011 u Wayback Machine Ukrayina moloda 236 16 12 2010 17 veresnya 2011 u Wayback Machine Podorozh do Gruziyi 18 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Chorne more Rosiya RosiyaChorne more Rosiya Turechchina Virmeniya Azerbajdzhan