Історія освоєння мінеральних ресурсів Грузії
До н.е — І тис. н.е
Початок видобутку корисних копалин на території Грузії — ранній палеоліт (кремінь, базальт, обсидіан, андезит, яшма, халцедон, пісковики). До IV тис. до н.е діяли численні майстерні з обробки кременю й обсидіану, пізніше камінь починають замінювати мідні вироби.
Розробка мідних руд, а також виплавка бронз на арсенових та стибієвих домішках починається ймовірно з кінця IV тис. до н.е В період III — II тис. до н.е гірничо-металургійне виробництво на території Грузії було одним з найрозвиненіших у світі. Діяли гірничо-металургійні центри: Абхазький, Сванетський, Рачинський, Кахетинський, Чорохсько-Аджарський, Болніський.
Серед видатних пам'яток гірництва слід відзначити мідні рудники в Гірській Рачі (верхоріччя Ріоні), які датовано серединою II-го — початком I-го тис. до н.е Відкрита розробка здійснювалась невеликими кар'єрами, або траншеями довжиною 20-60 м, шириною до 2 м й глибиною до 5 м. Поступово, просуваючись за жилою, гірники йшли вглиб надр. Давні підземні виробки свідчать про високу культуру гірничої справи грузинських племен.
Технологія видобутку включала вогневу та клиномолоткову відбійку, застосування ціликів для підтримки покрівлі, дерев'яне кріплення у вигляді стояків і рам, сортування руди, вентиляцію спеціальними виробками. Треба відзначити різноманітні форми перерізу гірничих виробок, в тому числі круглу, прямокутну, еліпсоїдну та найраціональнішу — аркову (більшість споруд). Виробки на підземних мідних копальнях досягали 150—200 м у довжину, а максимальна площа перерізу камер — до 300 кв. м.
У I тис. до н.е розвиваються Болніський та Колхідо-Халібський гірничо-металургійні райони (тільки між Батумі й Поті виявлено понад 400 об'єктів виробництва заліза). Письмові джерела античних часів і країн Давнього Сходу свідчать, що головною господарчою діяльністю кавказьких племен (халібів, тибаренів, месхі) в VI — III ст. до н.е були гірництво і металургія, які об'єднувались на той час в єдину виробничу культуру.
Видобуток золотоносного піску гірських рік методом вловлювання його у промасленій вовні баранячих шкур був відомий з II-го тис. до н.е і зберігся у Сванетії до початку XX ст. «Золотоносною Колхідою» називали ці місця Страбон та Пліній. Саме на пошуку «золотого руна» в Колхіді ґрунтується всесвітньо відомий міф про аргонавтів. Цікаво, що опис давньої технології вловлювання золота з гірських потоків за допомогою корит і шкур зустрічається у працях ряду авторів — Страбона, Плінія, грецького історика II ст. Аппіана, інших. Останній у своїй 12-й книзі про війни Мітрідату пише: «Дрібні частинки золота несуть багато річок Кавказу, і місцеві жителі розстелюють баранячі шкури глибоко по дну річки, збирають на них золотий пісок . Такою і була золоторунна шкура Аіта».
Раннє середньовіччя
З раннього середньовіччя збереглися залізні рудники Болніського району. Поряд з рудами в цей час розробляли вапняки, пісковики, туфи — як матеріал для будівництва храмів і житла. Підземне будівництво представлене комплексами печерних міст Уплісцихе (I — VI ст.), Давид Гареджа (Х — XIII ст.) та, найбільш відомим — Вардзіа (XII). Міста включали велику кількість відкрито-підземних камер, розташованих у кілька ярусів, а також підземні ходи довжиною 1-2 км.
В XIII — XVIII ст. гірнича справа занепадає, що зумовлено експансіями монголів, турків, персів й інших загарбників. Нові промислові розробки поліметалічних і мідних руд почалися у XVII ст. В цей час гірничо-металургійне виробництво давало до 40-50 % прибутків державної казни (період царя Іраклія ІІ). Розробка родовищ марганцю, кам'яного вугілля, нафти почалася в другій половині XIX ст. В цей же період починається широке застосування відомих мінеральних вод Грузії.
ХХ століття
У XX ст. в країні формується індустріальний сектор економіки. До кінця 1980-х років в Грузії склалися і успішно працювали такі галузі промисловості, як гідроенергетика, видобуток вугілля, марганцю і міді, чорна металургія (виробництво феросплавів, чавуну і сталі), машинобудування, нафтопереробка, виробництво будівельних матеріалів (цементу, шиферу, блоків), хімічна і текстильна. У 1990 р. республіка виробила 0,2 % всієї світової промислової продукції, приблизно стільки ж, скільки Норвегія. Промисловість давала понад 40 % національного доходу країни. В період 1990-х років перехід на ринкову економіку супроводжувався економічною кризою. З 1995 р. спостерігається позитивна тенденція виводу економіки зі стану кризи. Приватний сектор забезпечує понад 50 % ВВП.
Протягом XX ст. у країні постала розвинена гірнича промисловість. У 1930—1980 роках до експлуатації залучено понад 200 родовищ різних видів мінеральної сировини, в тому числі вугілля, арсену, кольорових металів, золота, нерудних корисних копалин — бариту, бентоніту, діатоміту, цеоліту та ін. У кінці 1980-х років у Грузії добувалося на рік: нафти до 3 млн т, вугілля до 3,2 млн т, марганцевої руди до 5,2 млн т, мідної руди до 1,5 млн т, баритових руд до 500 тис. т. Навіть у 1989 р, коли гірничодобувні галузі увійшли в смугу затяжної багаторічної кризи, тут була видобута сировина, яка у вигляді фактично реалізованої продукції оцінюється в 370 млн дол. США, з яких на експорт склав 180 млн дол. США.
На 2000 рік з числа розвіданих родовищ в експлуатацію залучено 257, в резерві 259 родовищ. На початку XXI ст. в Грузії видобувають нафту, вугілля, марганцеву руду, золото, барит, андезит, бентоніт, діатоміт, літографський камінь, вапняк, будівельний та виробний камінь. В останні роки згідно з Законом Грузії «Про надра» видано близько 250 ліцензій користувачам надр на геологічні дослідження, розвідку та розробку родовищ. В цілому гірничодобувна промисловість Грузії є перспективною.
Підготовка кадрів
Підготовку кадрів гірничо-геологічного профілю сьогодні здійснюють в Грузинському політехнічному університеті (1928 р.), а також на географічно-геологічному факультеті Тбіліського університету (1918 р.).
Див. також
Джерела
- Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv GruziyiDo n e I tis n ePochatok vidobutku korisnih kopalin na teritoriyi Gruziyi rannij paleolit kremin bazalt obsidian andezit yashma halcedon piskoviki Do IV tis do n e diyali chislenni majsterni z obrobki kremenyu j obsidianu piznishe kamin pochinayut zaminyuvati midni virobi Rozrobka midnih rud a takozh viplavka bronz na arsenovih ta stibiyevih domishkah pochinayetsya jmovirno z kincya IV tis do n e V period III II tis do n e girnicho metalurgijne virobnictvo na teritoriyi Gruziyi bulo odnim z najrozvinenishih u sviti Diyali girnicho metalurgijni centri Abhazkij Svanetskij Rachinskij Kahetinskij Chorohsko Adzharskij Bolniskij Sered vidatnih pam yatok girnictva slid vidznachiti midni rudniki v Girskij Rachi verhorichchya Rioni yaki datovano seredinoyu II go pochatkom I go tis do n e Vidkrita rozrobka zdijsnyuvalas nevelikimi kar yerami abo transheyami dovzhinoyu 20 60 m shirinoyu do 2 m j glibinoyu do 5 m Postupovo prosuvayuchis za zhiloyu girniki jshli vglib nadr Davni pidzemni virobki svidchat pro visoku kulturu girnichoyi spravi gruzinskih plemen Tehnologiya vidobutku vklyuchala vognevu ta klinomolotkovu vidbijku zastosuvannya cilikiv dlya pidtrimki pokrivli derev yane kriplennya u viglyadi stoyakiv i ram sortuvannya rudi ventilyaciyu specialnimi virobkami Treba vidznachiti riznomanitni formi pererizu girnichih virobok v tomu chisli kruglu pryamokutnu elipsoyidnu ta najracionalnishu arkovu bilshist sporud Virobki na pidzemnih midnih kopalnyah dosyagali 150 200 m u dovzhinu a maksimalna plosha pererizu kamer do 300 kv m U I tis do n e rozvivayutsya Bolniskij ta Kolhido Halibskij girnicho metalurgijni rajoni tilki mizh Batumi j Poti viyavleno ponad 400 ob yektiv virobnictva zaliza Pismovi dzherela antichnih chasiv i krayin Davnogo Shodu svidchat sho golovnoyu gospodarchoyu diyalnistyu kavkazkih plemen halibiv tibareniv meshi v VI III st do n e buli girnictvo i metalurgiya yaki ob yednuvalis na toj chas v yedinu virobnichu kulturu Vidobutok zolotonosnogo pisku girskih rik metodom vlovlyuvannya jogo u promaslenij vovni baranyachih shkur buv vidomij z II go tis do n e i zberigsya u Svanetiyi do pochatku XX st Zolotonosnoyu Kolhidoyu nazivali ci miscya Strabon ta Plinij Same na poshuku zolotogo runa v Kolhidi gruntuyetsya vsesvitno vidomij mif pro argonavtiv Cikavo sho opis davnoyi tehnologiyi vlovlyuvannya zolota z girskih potokiv za dopomogoyu korit i shkur zustrichayetsya u pracyah ryadu avtoriv Strabona Pliniya greckogo istorika II st Appiana inshih Ostannij u svoyij 12 j knizi pro vijni Mitridatu pishe Dribni chastinki zolota nesut bagato richok Kavkazu i miscevi zhiteli rozstelyuyut baranyachi shkuri gliboko po dnu richki zbirayut na nih zolotij pisok Takoyu i bula zolotorunna shkura Aita Rannye serednovichchyaPecherne misto Vardzia XII st Z rannogo serednovichchya zbereglisya zalizni rudniki Bolniskogo rajonu Poryad z rudami v cej chas rozroblyali vapnyaki piskoviki tufi yak material dlya budivnictva hramiv i zhitla Pidzemne budivnictvo predstavlene kompleksami pechernih mist Upliscihe I VI st David Garedzha H XIII st ta najbilsh vidomim Vardzia XII Mista vklyuchali veliku kilkist vidkrito pidzemnih kamer roztashovanih u kilka yarusiv a takozh pidzemni hodi dovzhinoyu 1 2 km V XIII XVIII st girnicha sprava zanepadaye sho zumovleno ekspansiyami mongoliv turkiv persiv j inshih zagarbnikiv Novi promislovi rozrobki polimetalichnih i midnih rud pochalisya u XVII st V cej chas girnicho metalurgijne virobnictvo davalo do 40 50 pributkiv derzhavnoyi kazni period carya Irakliya II Rozrobka rodovish margancyu kam yanogo vugillya nafti pochalasya v drugij polovini XIX st V cej zhe period pochinayetsya shiroke zastosuvannya vidomih mineralnih vod Gruziyi HH stolittyaU XX st v krayini formuyetsya industrialnij sektor ekonomiki Do kincya 1980 h rokiv v Gruziyi sklalisya i uspishno pracyuvali taki galuzi promislovosti yak gidroenergetika vidobutok vugillya margancyu i midi chorna metalurgiya virobnictvo ferosplaviv chavunu i stali mashinobuduvannya naftopererobka virobnictvo budivelnih materialiv cementu shiferu blokiv himichna i tekstilna U 1990 r respublika virobila 0 2 vsiyeyi svitovoyi promislovoyi produkciyi priblizno stilki zh skilki Norvegiya Promislovist davala ponad 40 nacionalnogo dohodu krayini V period 1990 h rokiv perehid na rinkovu ekonomiku suprovodzhuvavsya ekonomichnoyu krizoyu Z 1995 r sposterigayetsya pozitivna tendenciya vivodu ekonomiki zi stanu krizi Privatnij sektor zabezpechuye ponad 50 VVP Protyagom XX st u krayini postala rozvinena girnicha promislovist U 1930 1980 rokah do ekspluataciyi zalucheno ponad 200 rodovish riznih vidiv mineralnoyi sirovini v tomu chisli vugillya arsenu kolorovih metaliv zolota nerudnih korisnih kopalin baritu bentonitu diatomitu ceolitu ta in U kinci 1980 h rokiv u Gruziyi dobuvalosya na rik nafti do 3 mln t vugillya do 3 2 mln t margancevoyi rudi do 5 2 mln t midnoyi rudi do 1 5 mln t baritovih rud do 500 tis t Navit u 1989 r koli girnichodobuvni galuzi uvijshli v smugu zatyazhnoyi bagatorichnoyi krizi tut bula vidobuta sirovina yaka u viglyadi faktichno realizovanoyi produkciyi ocinyuyetsya v 370 mln dol SShA z yakih na eksport sklav 180 mln dol SShA Na 2000 rik z chisla rozvidanih rodovish v ekspluataciyu zalucheno 257 v rezervi 259 rodovish Na pochatku XXI st v Gruziyi vidobuvayut naftu vugillya margancevu rudu zoloto barit andezit bentonit diatomit litografskij kamin vapnyak budivelnij ta virobnij kamin V ostanni roki zgidno z Zakonom Gruziyi Pro nadra vidano blizko 250 licenzij koristuvacham nadr na geologichni doslidzhennya rozvidku ta rozrobku rodovish V cilomu girnichodobuvna promislovist Gruziyi ye perspektivnoyu Pidgotovka kadrivPidgotovku kadriv girnicho geologichnogo profilyu sogodni zdijsnyuyut v Gruzinskomu politehnichnomu universiteti 1928 r a takozh na geografichno geologichnomu fakulteti Tbiliskogo universitetu 1918 r Div takozhKorisni kopalini Gruziyi Girnicha promislovist Gruziyi Geologiya Gruziyi Girnicha promislovist Gruziyi Geologiya Gruziyi Gidrogeologiya Gruziyi Sejsmichnist GruziyiDzherelaBileckij V S Gajko G I Hronologiya girnictva v krayinah svitu Doneck Donecke viddilennya NTSh Redakciya girnichoyi enciklopediyi UKCentr 2006 224 s Gajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s