Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Корисні копалини Грузії
Загальна характеристика
Тривалий поліциклічний геологічний розвиток обумовив утворення на території Грузії великої кількості родовищ і рудопроявів різноманітних видів мінеральної сировини. Це паливно-енергетичні ресурси (нафта, газ, вугілля), марганець, арсен, кольорові і благородні метали (мідь, свинець, цинк, золото, срібло і інш.), гірничо-хімічна сировина (барит, кальцит, бентонітові глини, тальк, андезит, базальт і інш.), нерудна сировина для металургії (смолодоломіти, доломіт, флюсові вапняки, формівні піски), керамічна і порцелянова сировина (каолін, глини, трахіти, ріоліти, пегматити), кольорові камені (агат, онікс, гагат, яшма і інші), діатоміт, перліт, ріоліт, різноманітні буд. матеріали (цементна сировина, шлак, мармур, туф, базальт, граніт, глини, піски, гравій, вапняки), а також літографський камінь, що використовується у виробництві штучних алмазів, агрономічні викопні к.к. (сапропель, торф), підземні води (прісні, термальні і мінеральні) і деякі інші. Найважливіші к.к. Г. - марганцеві, мідні, арсенові, свинцеві і цинкові руди, руди рідкісних і дорогоцінних металів, нафта, вугілля, барит, діатоміт, бентонітові глини, доломіт, тальк, а також мінеральні і термальні води. Запаси вугілля, нафти і природного газу незначні (осн. к.к. див. табл.). Сумарна вартість розвіданих запасів к.к. Г. становить понад 50 млрд дол. США (2001). Геологічні мінеральні резерви Грузії оцінюють в US$100 млрд [Mining Annual Review 2002].
Таблиця. - Основні корисні копалини Грузії станом на 1998-99 рр.
Запаси | Вміст корисного компоненту в рудах, % | Частка у світі, % | ||
Підтверджені | Загальні | |||
Барит, тис. т | 5440 | 7120 | 42 - 60 (BaSO4) | 1,6 |
Золото, т | 30 | 45 | 1,8 г/т | 0,1 |
Марганцеві руди, млн т | 185 | 197 | 20 (Mn) | 5,2 |
Мідь, тис. т | 412 | 691 | 1,56 (Cu) | 0,1 |
Нафта, млн т | 6,6 |
|
|
|
Природний горючий газ, млрд м3 | 3,5 |
|
|
|
Свинець, тис. т | 112 | 225 | 1,56 (Pb) | 0,1 |
Срібло, т | 200 | 1500 | 150 г/т |
|
Вугілля, млн т | 425 | 481 |
|
|
Цинк, тис. т | 273 | 563 | 3,8 (Zn) | 0,1 |
Окремі види корисних копалин
Нафта і газ. Пром. нафтоносність пов'язана з відкладами верх. крейди-пліоцену. Притбіліський нафтогазоносний район представлений родов.: Самгорі-Патардзеулі, Норіо, Сацхенісі, Телеті, Півд. купол Самгорі. У Півд.-Кахетинському нафтогазоносному районі розташовані родов.: Тарібана, Патара-Шіракі і Мірзвані. В Гурійському районі – родов. Супса і Шромісубані-Цкалцмінда, в Колхідському районі – родов. Східне Чаладіді. Нафти цих родов. як правило, малосірчисті (вміст сірки 0,2-0,5%). Глибина залягання продуктивних горизонтів – 350-3500 м. Густина нафти в межах 820-930 кг/м³.
За оцінками американської компанії Anadarko (2002-2003) на грузинському шельфі Чорного моря можуть бути відкриті великі родовища нафти і газу, причому видобуток нафти при сучасних методах їх експлуатації буде рентабельним. Багаті запаси можуть бути знайдені на родовищах Дедоплісцкаро, Тарібана і інш.
Ресурси нафти в Грузії станом на 2001 р оцінені в 600 млн т (за експертними оцінками вони можуть бути збільшені до 1100 млн т), включаючи 200 млн т на шельфі Чорного моря і до 125 млрд м³ газу [Mining Annual Review 2002].
Тверді горючі корисні копалини представлені кам’яним і бурим вугіллям та торфом. Пром. значення має Ткварчельське родов. кам. вугілля, а на Грузинській брилі – Ткібулі-Шаорське родов. кам. вугілля. Осн. запаси кам. вугілля зосереджені на Ткібулі-Шаорському родов. (310 млн т). Потужність вугільної товщі бл. 60 м, кут падіння 10-45о, глибина залягання – 800-1200 м. Потужність робочих пластів до 6-12 м. Вугілля кларенове, газове. Буре вугілля в пром. масштабах відоме в Ахалцихському бас., розташованому в тектонічній депресії півд. частини Аджаро-Тріалецької складчастої зони. Продуктивною є товща потужністю до 180 м, в якій виділяються 5 пластів складної будови. Робочими з них є 2 крутоспадних пласта потужністю до 6 м. Вугілля гумусове, буре, високозольне – зольність 45%, теплотворна здатність до 6,475 МДж. Запаси бур. вугілля – 70 млн т. Запаси торфу бл. 65 млн т. Вони приурочені до низин узбережжя Чорного моря в районах Поті, Анакліа, Ланчхуті.
Марганцеві руди приурочені г.ч. до піщано-силіцитової товщі олігоцену. Понад 90% запасів марганцю зосереджено в унікальному Чиатурському родовищі в олігоценовій осадовій товщі з пологим заляганням рудних шарів. Прогнозні запаси руд марганцю бл. 500 млн т. Марганцевоносний горизонт залягає на глибині від 10 до 100-150 м. Загальна потужність марганцевого горизонту 0,5-10 м. Потужність промислової пачки близько 5 м. Руди окисні, карбонатні та окиснені з вмістом марганцю 17-25%. Переважають карбонатні руди (близько 47%) з середнім вмістом марганцю 16.5%. Змішані руди становлять 11.6% запасів родовища (при середньому змісті марганцю 20.9%); оксидні легкозбагачувані – близько 28% (26.4% Mn), в т.ч. пероксидні 2.4% (38.5% Mn); важкозбагачувані оксидні («мцварі») – 0.3% (24.3% Mn); окиснені – 13.6% (21.3% Mn). Видобуток руд проводиться і підземним, і відкритим способами.
Мідні руди зосереджені г.ч. в Болніському рудному районі, в родов.: Маднеулі, Цітелсопелі, Квемо-Болнісі, Тамарісі та ін. Гол. мінерали: пірит, барит, халькопірит, сфалерит, ґаленіт. Сер. вміст міді в пром. типах руд 1-4%. Розробляється Маднеульське родов. На 2001 р за даними [Mining Annual Review 2002] загальні запаси – бл. 460 тис.т, включаючи 300 тис.т доведених запасів, сер. вміст 1.29% Cu.
Благородні та кольорові метали. Перспективні нові родовища благородних і кольорових металів, прогнозні ресурси яких значні (золото – 500-700 т, срібло – 800-1000 т, мідь - 1,5-2,0 млн т, свинець – 800 тис. т, цинк – 2,1 млн т і т.д.). У найбільш освоєному Болніському рудному районі виявлено 6 комплексних родовищ (Маднеулі, Сакдрісі, Давид-Гареджі, Цітелісопелі, Квемо-Болнісі, Дамблудка) з розвіданими запасами категорій С1+С2: золото – близько 80 т (вміст в рудах 0,7-4,7 г/т), срібло – 725 т (2,12-27,9 г/т), мідь – близько 700 тис. т (0,8-1,4 %), баритові руди – 18,4 млн т (вміст BaSO4 в руді 19,3-27,1 %) і цілий ряд перспективних рудопроявів з сумарними прогнозними ресурсами золота – 100 т, міді – 500 тис. т, баритових руд – 6-7 млн т. В Рача-Сванетському рудному районі, де розробляються два родовища реальгар-аурипігментних і золото-арсенових руд, є серйозні перспективи виявлення великих запасів арсенових руд, що містять благородні метали. Південно-східніше в Кваїсинському рудному вузлі реальний значний приріст запасів свинцево-цинкових і баритових руд на площах поблизу залучених до експлуатації Кваїсинського свинцево-цинкового і Чордського баритового родовищ. Сприятливі перспективи по благородних і кольорових металах є в Аджарському, Гурійському, Дзама-Гуджарецькому рудних вузлах, а також в межах чорносланцевої зони південного схилу Великого Кавказу.
Інші корисні копалини. Крім того, в Г. відомі родов. залізних руд (заг. запаси 150 млн т., вміст заліза 20-30%), ртутних руд (в Абхазії та Півд. Осетії), стибієвих руд (промислове значення має Зопхітське родов. у Верхній Рачі, вміст металу в руді 7-17%), свинцево-цинкової руди (Кваїське родов.), родов. бариту і кальциту (Гагрсько-Джавська зона Вел. Кавказу та Болніський рудний район Артвіно-Болніської брили), арсенової руди (Лухумське родов. в Верхній Рачі і Цанське родов. в Нижній Сванетії), андезиту (Казбегське і Кобійське родов.), родов. бентонітових глин (Гумбрське, Асканське та ін. родов.), а також родов. діатоміту, тальку, серпентиніту, цеоліту, дорогоцінного і виробного каміння (обсидіан, агат, бірюза, аметист, яшма, ґранат, топаз та ін), нерудної індустріальної сировини. Баритові родовища Грузії можуть стати базою для виробництва баритів-обважнювачів бурильних розчинів.
На тер. Грузії відомо понад 100 родовищ і виявів облицювальних каменів і понад 200 родовищ різних будівельних матеріалів зі значними розвіданими запасами і прогнозними ресурсами.
Грузія багата на мінеральні (“Боржомі” і інш.) та термальні води, сумарний дебіт яких 1300 л/с, ресурси 8100 л/с. Це еквівалентно 2 млн т. умовного палива.
Див. також
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
- U.S. Geological Survey, 2021, Mineral commodity summaries 2021: U.S. Geological Survey, 200 p. [ 7 серпня 2020 у Wayback Machine.], https://doi.org/10.3133/mcs2020.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Korisni kopalini GruziyiZagalna harakteristikaTrivalij policiklichnij geologichnij rozvitok obumoviv utvorennya na teritoriyi Gruziyi velikoyi kilkosti rodovish i rudoproyaviv riznomanitnih vidiv mineralnoyi sirovini Ce palivno energetichni resursi nafta gaz vugillya marganec arsen kolorovi i blagorodni metali mid svinec cink zoloto sriblo i insh girnicho himichna sirovina barit kalcit bentonitovi glini talk andezit bazalt i insh nerudna sirovina dlya metalurgiyi smolodolomiti dolomit flyusovi vapnyaki formivni piski keramichna i porcelyanova sirovina kaolin glini trahiti rioliti pegmatiti kolorovi kameni agat oniks gagat yashma i inshi diatomit perlit riolit riznomanitni bud materiali cementna sirovina shlak marmur tuf bazalt granit glini piski gravij vapnyaki a takozh litografskij kamin sho vikoristovuyetsya u virobnictvi shtuchnih almaziv agronomichni vikopni k k sapropel torf pidzemni vodi prisni termalni i mineralni i deyaki inshi Najvazhlivishi k k G margancevi midni arsenovi svincevi i cinkovi rudi rudi ridkisnih i dorogocinnih metaliv nafta vugillya barit diatomit bentonitovi glini dolomit talk a takozh mineralni i termalni vodi Zapasi vugillya nafti i prirodnogo gazu neznachni osn k k div tabl Sumarna vartist rozvidanih zapasiv k k G stanovit ponad 50 mlrd dol SShA 2001 Geologichni mineralni rezervi Gruziyi ocinyuyut v US 100 mlrd Mining Annual Review 2002 Tablicya Osnovni korisni kopalini Gruziyi stanom na 1998 99 rr Korisni kopalini Zapasi Vmist korisnogo komponentu v rudah Chastka u sviti Pidtverdzheni Zagalni Barit tis t 5440 7120 42 60 BaSO4 1 6 Zoloto t 30 45 1 8 g t 0 1 Margancevi rudi mln t 185 197 20 Mn 5 2 Mid tis t 412 691 1 56 Cu 0 1 Nafta mln t 6 6 Prirodnij goryuchij gaz mlrd m3 3 5 Svinec tis t 112 225 1 56 Pb 0 1 Sriblo t 200 1500 150 g t Vugillya mln t 425 481 Cink tis t 273 563 3 8 Zn 0 1Okremi vidi korisnih kopalinNafta i gaz Prom naftonosnist pov yazana z vidkladami verh krejdi pliocenu Pritbiliskij naftogazonosnij rajon predstavlenij rodov Samgori Patardzeuli Norio Sachenisi Teleti Pivd kupol Samgori U Pivd Kahetinskomu naftogazonosnomu rajoni roztashovani rodov Taribana Patara Shiraki i Mirzvani V Gurijskomu rajoni rodov Supsa i Shromisubani Ckalcminda v Kolhidskomu rajoni rodov Shidne Chaladidi Nafti cih rodov yak pravilo malosirchisti vmist sirki 0 2 0 5 Glibina zalyagannya produktivnih gorizontiv 350 3500 m Gustina nafti v mezhah 820 930 kg m Za ocinkami amerikanskoyi kompaniyi Anadarko 2002 2003 na gruzinskomu shelfi Chornogo morya mozhut buti vidkriti veliki rodovisha nafti i gazu prichomu vidobutok nafti pri suchasnih metodah yih ekspluataciyi bude rentabelnim Bagati zapasi mozhut buti znajdeni na rodovishah Dedoplisckaro Taribana i insh Resursi nafti v Gruziyi stanom na 2001 r ocineni v 600 mln t za ekspertnimi ocinkami voni mozhut buti zbilsheni do 1100 mln t vklyuchayuchi 200 mln t na shelfi Chornogo morya i do 125 mlrd m gazu Mining Annual Review 2002 Tverdi goryuchi korisni kopalini predstavleni kam yanim i burim vugillyam ta torfom Prom znachennya maye Tkvarchelske rodov kam vugillya a na Gruzinskij brili Tkibuli Shaorske rodov kam vugillya Osn zapasi kam vugillya zoseredzheni na Tkibuli Shaorskomu rodov 310 mln t Potuzhnist vugilnoyi tovshi bl 60 m kut padinnya 10 45o glibina zalyagannya 800 1200 m Potuzhnist robochih plastiv do 6 12 m Vugillya klarenove gazove Bure vugillya v prom masshtabah vidome v Ahalcihskomu bas roztashovanomu v tektonichnij depresiyi pivd chastini Adzharo Trialeckoyi skladchastoyi zoni Produktivnoyu ye tovsha potuzhnistyu do 180 m v yakij vidilyayutsya 5 plastiv skladnoyi budovi Robochimi z nih ye 2 krutospadnih plasta potuzhnistyu do 6 m Vugillya gumusove bure visokozolne zolnist 45 teplotvorna zdatnist do 6 475 MDzh Zapasi bur vugillya 70 mln t Zapasi torfu bl 65 mln t Voni priurocheni do nizin uzberezhzhya Chornogo morya v rajonah Poti Anaklia Lanchhuti Margancevi rudi priurocheni g ch do pishano silicitovoyi tovshi oligocenu Ponad 90 zapasiv margancyu zoseredzheno v unikalnomu Chiaturskomu rodovishi v oligocenovij osadovij tovshi z pologim zalyagannyam rudnih shariv Prognozni zapasi rud margancyu bl 500 mln t Margancevonosnij gorizont zalyagaye na glibini vid 10 do 100 150 m Zagalna potuzhnist margancevogo gorizontu 0 5 10 m Potuzhnist promislovoyi pachki blizko 5 m Rudi okisni karbonatni ta okisneni z vmistom margancyu 17 25 Perevazhayut karbonatni rudi blizko 47 z serednim vmistom margancyu 16 5 Zmishani rudi stanovlyat 11 6 zapasiv rodovisha pri serednomu zmisti margancyu 20 9 oksidni legkozbagachuvani blizko 28 26 4 Mn v t ch peroksidni 2 4 38 5 Mn vazhkozbagachuvani oksidni mcvari 0 3 24 3 Mn okisneni 13 6 21 3 Mn Vidobutok rud provoditsya i pidzemnim i vidkritim sposobami Midni rudi zoseredzheni g ch v Bolniskomu rudnomu rajoni v rodov Madneuli Citelsopeli Kvemo Bolnisi Tamarisi ta in Gol minerali pirit barit halkopirit sfalerit galenit Ser vmist midi v prom tipah rud 1 4 Rozroblyayetsya Madneulske rodov Na 2001 r za danimi Mining Annual Review 2002 zagalni zapasi bl 460 tis t vklyuchayuchi 300 tis t dovedenih zapasiv ser vmist 1 29 Cu Blagorodni ta kolorovi metali Perspektivni novi rodovisha blagorodnih i kolorovih metaliv prognozni resursi yakih znachni zoloto 500 700 t sriblo 800 1000 t mid 1 5 2 0 mln t svinec 800 tis t cink 2 1 mln t i t d U najbilsh osvoyenomu Bolniskomu rudnomu rajoni viyavleno 6 kompleksnih rodovish Madneuli Sakdrisi David Garedzhi Citelisopeli Kvemo Bolnisi Dambludka z rozvidanimi zapasami kategorij S1 S2 zoloto blizko 80 t vmist v rudah 0 7 4 7 g t sriblo 725 t 2 12 27 9 g t mid blizko 700 tis t 0 8 1 4 baritovi rudi 18 4 mln t vmist BaSO4 v rudi 19 3 27 1 i cilij ryad perspektivnih rudoproyaviv z sumarnimi prognoznimi resursami zolota 100 t midi 500 tis t baritovih rud 6 7 mln t V Racha Svanetskomu rudnomu rajoni de rozroblyayutsya dva rodovisha realgar auripigmentnih i zoloto arsenovih rud ye serjozni perspektivi viyavlennya velikih zapasiv arsenovih rud sho mistyat blagorodni metali Pivdenno shidnishe v Kvayisinskomu rudnomu vuzli realnij znachnij pririst zapasiv svincevo cinkovih i baritovih rud na ploshah poblizu zaluchenih do ekspluataciyi Kvayisinskogo svincevo cinkovogo i Chordskogo baritovogo rodovish Spriyatlivi perspektivi po blagorodnih i kolorovih metalah ye v Adzharskomu Gurijskomu Dzama Gudzhareckomu rudnih vuzlah a takozh v mezhah chornoslancevoyi zoni pivdennogo shilu Velikogo Kavkazu Inshi korisni kopalini Krim togo v G vidomi rodov zaliznih rud zag zapasi 150 mln t vmist zaliza 20 30 rtutnih rud v Abhaziyi ta Pivd Osetiyi stibiyevih rud promislove znachennya maye Zophitske rodov u Verhnij Rachi vmist metalu v rudi 7 17 svincevo cinkovoyi rudi Kvayiske rodov rodov baritu i kalcitu Gagrsko Dzhavska zona Vel Kavkazu ta Bolniskij rudnij rajon Artvino Bolniskoyi brili arsenovoyi rudi Luhumske rodov v Verhnij Rachi i Canske rodov v Nizhnij Svanetiyi andezitu Kazbegske i Kobijske rodov rodov bentonitovih glin Gumbrske Askanske ta in rodov a takozh rodov diatomitu talku serpentinitu ceolitu dorogocinnogo i virobnogo kaminnya obsidian agat biryuza ametist yashma granat topaz ta in nerudnoyi industrialnoyi sirovini Baritovi rodovisha Gruziyi mozhut stati bazoyu dlya virobnictva baritiv obvazhnyuvachiv burilnih rozchiniv Na ter Gruziyi vidomo ponad 100 rodovish i viyaviv oblicyuvalnih kameniv i ponad 200 rodovish riznih budivelnih materialiv zi znachnimi rozvidanimi zapasami i prognoznimi resursami Gruziya bagata na mineralni Borzhomi i insh ta termalni vodi sumarnij debit yakih 1300 l s resursi 8100 l s Ce ekvivalentno 2 mln t umovnogo paliva Div takozhGirnicha promislovist Gruziyi Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Gruziyi Geologiya Gruziyi Gidrogeologiya Gruziyi Sejsmichnist Gruziyi Ekonomika GruziyiDzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Bileckij V S Gajko G I Hronologiya girnictva v krayinah svitu Doneck Donecke viddilennya NTSh Redakciya girnichoyi enciklopediyi UKCentr 2006 224 s Gajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s U S Geological Survey 2021 Mineral commodity summaries 2021 U S Geological Survey 200 p 7 serpnya 2020 u Wayback Machine https doi org 10 3133 mcs2020