Грузія — промислово-аграрна країна, що розвивається. Основні галузі промисловості: сталеливарна, авіаційна, машинобудівна, електромоторна, текстильна, хімічна, винна. Транспорт: залізничний, автомобільний, морський, трубопровідний. Головні морські порти: Батумі, Поті. Головний аеропорт країни — Тбілісі. Завдяки географічному положенню між Європейською Росією і Азією територія Грузії має важливе транзитне значення, особливо для виходу сусідніх Азербайджану і Вірменії до Чорного моря.
Економіка Грузії | |
---|---|
Нічний Батумі | |
Валюта | 1 грузинський ларі = 100 тетрі |
Фінансовий рік | календарний рік |
Організації | СОТ, ГУАМ |
Статистика | |
ВВП | ▲$33,1 млрд (2023) |
Зростання ВВП | ▲6,1 % (2023) |
ВВП на душу населення | $8,867 (2023) |
ВВП за секторами | сільське господарство: 9,2 %, промисловість: 22,1 %, послуги: 67,9 % (2015) |
Інфляція (ІСЦ) | 5,9 % (2023) |
Населення поза межею бідності | 13,1 % (2023) |
Індекс Джіні | 34,2 (2021) |
Робоча сила | 2,011,755 млн (2019) |
Робоча сила за секторами | сільське господарство (8,2 %), промисловість (23,7 %), послуги (35,5 %) (2006) |
Безробіття | 16,7 % (2023) |
Галузі виробництва | сталь, верстати, електроприлади, видобуток (марганець, мідь, золото), хімікати, вироби з дерева, молоде вино |
Зовнішня діяльність | |
Експорт | $3,043 млрд (2015) |
Експортні товари | транспортні засоби, феросплави, добрива, горіхи, металобрухт, золото, мідні руди |
Партнери | Азербайджан 10,9 % Болгарія 9,7 % Туреччина 8,4 % Вірменія 8,2 % Росія 7,4 % КНР 5,7 % США 4,7 % Узбекистан 4,4 %(2015) |
Імпорт | $7,363 млрд (2015) |
Імпортні товари | паливо, транспортні засоби, машини і комплектуючі, зерно та інші продукти, фармацевтичні препарати |
Партнери | Туреччина 17,2 % Росія 8,1 % КНР 7,6 % Азербайджан 7 % Ірландія 5,9 % Україна 5,9 % Німеччина 5,6 % (2015) |
Державні фінанси | |
Борг | 13,31 млрд (2015) |
Доходи | $3,966 млрд (2015) |
Витрати | $4,142 млрд (2015) |
Головне джерело: CIA World Fact Book |
Історія
До кінця 1980-х років в Грузії склалися і успішно працювали такі галузі промисловості, як гідроенергетика, видобуток вугілля, марганцю і міді, чорна металургія (виробництво феросплавів, чавуну і сталі), машинобудування (верстатобудування, приладобудування, випуск вантажівок, електровозів, морських суден), нафтопереробка, виробництво будівельних матеріалів (цементу, шиферу, блоків), хімічна (виробництво мінеральних добрив і хімічного волокна) і текстильна (шовкова, шерстяна, бавовняна). Розвивалися харчова і текстильна промисловість. У 1990 р. республіка виробила 0,2 % всієї світової промислової продукції, приблизно стільки ж, скільки Норвегія. Промисловість давала понад 40 % національного доходу країни. В період 1990-х рр. перехід на ринкову економіку супроводжувався економічною кризою. У 1992 виробництво загалом скоротилося на 40 % (в промисловості на 48 %, в сільському господарстві — на 32 %).
З 1995 року спостерігається позитивна тенденція виводу економіку з стану кризи. Зростання ВВП в 1996 досягло 14 % (в 1995 — 2,4 %). Було зареєстровано понад 30 тис. приватних підприємств. Загальна чисельність зайнятих в 1996 оцінювалася в 2,2 млн чол. (в промисловості і будівництві — 31 %, сільському і лісовому господарстві — 25 %, інших галузях — 44 %). У 1997 економічне зростання стимулювало розвиток дрібних і середніх приватних підприємств, які активно функціонували в сфері послуг, на транспорті, в будівництві і харчовій промисловості. Приватний сектор забезпечував понад 50 % ВВП. У його структурі 38,8 % складала частка сільського господарства, 12 % — промисловості, 39,1 % — послуг. Прискорилися темпи приватизації. У 1990-х рр. Грузія отримувала велику фінансову і гуманітарну допомогу від міжнародних організацій і країн-донорів.
За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001]: ВВП — $ 3,8 млрд. Темп зростання ВВП — 2,9 %. ВВП на душу населення — $703. Прямі закордонні інвестиції — $ 152,5 млн. Імпорт — $ 1,6 млрд (г.ч. країни ЄС — 28,4 %; Росія — 20,0 %; Азербайджан — 12,3 %; Туреччина — 11,9 %; США — 7,4 %). Експорт — $ 799 млн (г.ч. Росія — 28,4 %; країни ЄС — 18,8 %; Туреччина — 12,6 %; Азербайджан — 9,6 %; Вірменія — 9,5 %).
Найбільший банк країни — TBC Bank.
Виробничий сектор
Майже все промислове виробництво Грузії сконцентроване у рівнинних районах країни. Більше ніж половина підприємств розташовані в містах Тбілісі, Руставі і Кутаїсі. Найвищий рівень економічного розвитку в східно-центральному регіоні (Тбілісі-Руставі), за ним ідуть західно-центральний регіон (Кутаїсі-Зестафоні), Абхазія, Південна Осетія і південні райони.
Важка промисловість включає виробництво сталі, залізничних локомотивів, вантажних автомобілів, суден і сільськогосподарських машин. Металургія, яка представлена Руставським металургійним заводом, виробляє труби і прокат для нафтової та автомобільної промисловості, а також для заводів, що виробляють залізничні локомотиви, судна і сільськогосподарські машини. Металургійне виробництво значною мірою залежить від поставок коксу і залізної руди з Росії, країн СНД.
Гідроенергетичний потенціал Грузії оцінюється у 88,5 млрд КВт/год за рік і перевищує сумарний гідроенергетичний потенціал Великої Британії, Швейцарії та ФРН. На початку XXI ст. використовується менше 10 % цього потенціалу і виробляється майже 50 % всієї електроенергії в країні. В Грузії діють 72 електростанції, 64 з яких — ГЕС. Вони задовольняють 3/4 попиту на електроенергію.
На 2006 рік обсяг державного зовнішнього боргу і взятих під державні гарантії кредитів перевищив 1 млрд 688 млн доларів США. Грузія заборгувала 15 країнам 497 млн 918 тис. доларів
Див. також
- Акт економічної свободи Грузії (укр. переклад) [ 22 грудня 2015 у Wayback Machine.]
- Корисні копалини Грузії,
- Історія освоєння мінеральних ресурсів Грузії,
- Гірнича промисловість Грузії,
- Геологія Грузії.
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник: у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X
Примітки
- Усі дані, якщо це не зазначені окремо, подані у доларах США.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gruziya promislovo agrarna krayina sho rozvivayetsya Osnovni galuzi promislovosti stalelivarna aviacijna mashinobudivna elektromotorna tekstilna himichna vinna Transport zaliznichnij avtomobilnij morskij truboprovidnij Golovni morski porti Batumi Poti Golovnij aeroport krayini Tbilisi Zavdyaki geografichnomu polozhennyu mizh Yevropejskoyu Rosiyeyu i Aziyeyu teritoriya Gruziyi maye vazhlive tranzitne znachennya osoblivo dlya vihodu susidnih Azerbajdzhanu i Virmeniyi do Chornogo morya Ekonomika GruziyiNichnij BatumiValyuta1 gruzinskij lari 100 tetriFinansovij rikkalendarnij rikOrganizaciyiSOT GUAMStatistikaVVP 33 1 mlrd 2023 Zrostannya VVP 6 1 2023 VVP na dushu naselennya 8 867 2023 VVP za sektoramisilske gospodarstvo 9 2 promislovist 22 1 poslugi 67 9 2015 Inflyaciya ISC 5 9 2023 Naselennya poza mezheyu bidnosti13 1 2023 Indeks Dzhini34 2 2021 Robocha sila2 011 755 mln 2019 Robocha sila za sektoramisilske gospodarstvo 8 2 promislovist 23 7 poslugi 35 5 2006 Bezrobittya16 7 2023 Galuzi virobnictvastal verstati elektropriladi vidobutok marganec mid zoloto himikati virobi z dereva molode vinoZovnishnya diyalnistEksport 3 043 mlrd 2015 Eksportni tovaritransportni zasobi ferosplavi dobriva gorihi metalobruht zoloto midni rudiPartneri Azerbajdzhan 10 9 Bolgariya 9 7 Turechchina 8 4 Virmeniya 8 2 Rosiya 7 4 KNR 5 7 SShA 4 7 Uzbekistan 4 4 2015 Import 7 363 mlrd 2015 Importni tovaripalivo transportni zasobi mashini i komplektuyuchi zerno ta inshi produkti farmacevtichni preparatiPartneri Turechchina 17 2 Rosiya 8 1 KNR 7 6 Azerbajdzhan 7 Irlandiya 5 9 Ukrayina 5 9 Nimechchina 5 6 2015 Derzhavni finansiBorg13 31 mlrd 2015 Dohodi 3 966 mlrd 2015 Vitrati 4 142 mlrd 2015 Golovne dzherelo CIA World Fact BookIstoriyaDo kincya 1980 h rokiv v Gruziyi sklalisya i uspishno pracyuvali taki galuzi promislovosti yak gidroenergetika vidobutok vugillya margancyu i midi chorna metalurgiya virobnictvo ferosplaviv chavunu i stali mashinobuduvannya verstatobuduvannya priladobuduvannya vipusk vantazhivok elektrovoziv morskih suden naftopererobka virobnictvo budivelnih materialiv cementu shiferu blokiv himichna virobnictvo mineralnih dobriv i himichnogo volokna i tekstilna shovkova sherstyana bavovnyana Rozvivalisya harchova i tekstilna promislovist U 1990 r respublika virobila 0 2 vsiyeyi svitovoyi promislovoyi produkciyi priblizno stilki zh skilki Norvegiya Promislovist davala ponad 40 nacionalnogo dohodu krayini V period 1990 h rr perehid na rinkovu ekonomiku suprovodzhuvavsya ekonomichnoyu krizoyu U 1992 virobnictvo zagalom skorotilosya na 40 v promislovosti na 48 v silskomu gospodarstvi na 32 Z 1995 roku sposterigayetsya pozitivna tendenciya vivodu ekonomiku z stanu krizi Zrostannya VVP v 1996 dosyaglo 14 v 1995 2 4 Bulo zareyestrovano ponad 30 tis privatnih pidpriyemstv Zagalna chiselnist zajnyatih v 1996 ocinyuvalasya v 2 2 mln chol v promislovosti i budivnictvi 31 silskomu i lisovomu gospodarstvi 25 inshih galuzyah 44 U 1997 ekonomichne zrostannya stimulyuvalo rozvitok dribnih i serednih privatnih pidpriyemstv yaki aktivno funkcionuvali v sferi poslug na transporti v budivnictvi i harchovij promislovosti Privatnij sektor zabezpechuvav ponad 50 VVP U jogo strukturi 38 8 skladala chastka silskogo gospodarstva 12 promislovosti 39 1 poslug Priskorilisya tempi privatizaciyi U 1990 h rr Gruziya otrimuvala veliku finansovu i gumanitarnu dopomogu vid mizhnarodnih organizacij i krayin donoriv Ingurska GES yaka viroblyaye 46 elektroenergiyi Gruziyi Za danimi Index of Economic Freedom The Heritage Foundation U S A 2001 VVP 3 8 mlrd Temp zrostannya VVP 2 9 VVP na dushu naselennya 703 Pryami zakordonni investiciyi 152 5 mln Import 1 6 mlrd g ch krayini YeS 28 4 Rosiya 20 0 Azerbajdzhan 12 3 Turechchina 11 9 SShA 7 4 Eksport 799 mln g ch Rosiya 28 4 krayini YeS 18 8 Turechchina 12 6 Azerbajdzhan 9 6 Virmeniya 9 5 Najbilshij bank krayini TBC Bank Virobnichij sektorMajzhe vse promislove virobnictvo Gruziyi skoncentrovane u rivninnih rajonah krayini Bilshe nizh polovina pidpriyemstv roztashovani v mistah Tbilisi Rustavi i Kutayisi Najvishij riven ekonomichnogo rozvitku v shidno centralnomu regioni Tbilisi Rustavi za nim idut zahidno centralnij region Kutayisi Zestafoni Abhaziya Pivdenna Osetiya i pivdenni rajoni Vazhka promislovist vklyuchaye virobnictvo stali zaliznichnih lokomotiviv vantazhnih avtomobiliv suden i silskogospodarskih mashin Metalurgiya yaka predstavlena Rustavskim metalurgijnim zavodom viroblyaye trubi i prokat dlya naftovoyi ta avtomobilnoyi promislovosti a takozh dlya zavodiv sho viroblyayut zaliznichni lokomotivi sudna i silskogospodarski mashini Metalurgijne virobnictvo znachnoyu miroyu zalezhit vid postavok koksu i zaliznoyi rudi z Rosiyi krayin SND Gidroenergetichnij potencial Gruziyi ocinyuyetsya u 88 5 mlrd KVt god za rik i perevishuye sumarnij gidroenergetichnij potencial Velikoyi Britaniyi Shvejcariyi ta FRN Na pochatku XXI st vikoristovuyetsya menshe 10 cogo potencialu i viroblyayetsya majzhe 50 vsiyeyi elektroenergiyi v krayini V Gruziyi diyut 72 elektrostanciyi 64 z yakih GES Voni zadovolnyayut 3 4 popitu na elektroenergiyu Na 2006 rik obsyag derzhavnogo zovnishnogo borgu i vzyatih pid derzhavni garantiyi kreditiv perevishiv 1 mlrd 688 mln dolariv SShA Gruziya zaborguvala 15 krayinam 497 mln 918 tis dolarivDiv takozhAkt ekonomichnoyi svobodi Gruziyi ukr pereklad 22 grudnya 2015 u Wayback Machine Korisni kopalini Gruziyi Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Gruziyi Girnicha promislovist Gruziyi Geologiya Gruziyi DzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 XPrimitkiUsi dani yaksho ce ne zaznacheni okremo podani u dolarah SShA