Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гірнича промисловість Грузії
Загальна характеристика
Гірнича промисловість — одна з перспективних галузей господарства Грузії, але станом на початок XXI ст. вона розвинута слабко. У 1930—1980 рр. до експлуатації залучено понад 200 родов. різних видів мінеральної сировини, в тому числі вугілля, арсену, кольорових металів, золота, нерудних к.к. — бариту, бентоніту, діатоміту, цеоліту та ін. У недавньому минулому в Грузії добувалося на рік: нафти до 3 млн т, вугілля до 3,2 млн т, марганцевої руди до 5,2 млн т, мідної руди до 1,5 млн т, баритових руд до 500 тис. т. Навіть у 1989 р, коли гірничодобувні галузі увійшли в смугу затяжної багаторічної кризи, тут була видобута сировина, яка у вигляді фактично реалізованої продукції оцінюється в 370 млн дол. США, з яких на експорт склав 180 млн дол. США.
На 2000 р з числа розвіданих родовищ в експлуатацію залучено 257, в резерві 259 родовищ. В Г. видобувають нафту, вугілля, марганцеву руду, золото, барит, андезит, бентоніт, діатоміт, літографський камінь, вапняк, буд. та виробний камінь. В останні роки згідно з Законом Грузії «Про надра» видано бл. 250 ліцензій користувачам надр на геологічні дослідження, розвідку та розробку родовищ. В цілому гірничодобувна промисловість Грузії має перспективи подальшого розвитку, однак масштаби виробництва залежатимуть від внутрішнього і зовнішнього ринків збуту.
Окремі галузі
Нафтодобувна промисловість (родовища в Кахетії) розвинута слабко: у 1997 р. видобуто лише 120 тис. тонн нафти. Місцева нафта забезпечує всього 4 % потреб країни; інша частина імпортується з Росії та Азербайджану. У 2000—2002 рр. Грузія видобувала по 110 тис. т нафти на рік. Крім державних структур працюють компанії Georgian-German Georgoil Servis, Georgian-US Frontera Eastern, Georgia and AndArco Georgia, Georgian-UK Ramco Kakhed O.L. та інші.
Станом на 2003 р. найбільшим в Грузії залишається нафтове родовище Ніноцмінда, що експлуатується компаніями Frontera і CanArgo. Річний видобуток нафти тут становить 170 т/добу (близько 60 тис. т на рік). (RIGZONE). Нафтопереробний завод і нафтосховища в Батумі, що забезпечуються бакинською нафтою — перспективні об'єкти нафтового господарства кавказького регіону.
Природний газ що забезпечує 44 % потреб країни з палива, імпортують г.ч. з Туркменістану.
Вуглевидобуток. В кінці ХХ ст. видобуток вугілля скорочувався. Вугільні шахти, розташовані поблизу міст Ткварчелі і Ткібулі на заході Грузії, забезпечували лише половину коксу, необхідного для Руставського металургійного заводу, їх внесок у виробництво електроенергії незначний. На початку XXI ст. відновлюється видобуток енергетичного вугілля Ткібулі-Шаорського родовища. Грузинський технічний університет розробив технологію брикетування вугілля Г., яку планують покласти в основу на новій брикетній фабриці в Ткібулі.
Марганеворудна підгалузь — одна з провідних в кінці «радянського періоду» економіки країни. Рудники Чиатурі у 1970-х роках давали 25 % всього видобутку марганцю в СРСР. В середині 1990-х років запаси марганцю в Грузії становили 200 млн тонн. На початку XXI ст. поновлено видобуток марганцевих руд на Чиатурському родовищі і переробка марганцевих концентратів на Зестафонському феросплавному заводі. Як і раніше важливою проблемою залишається те, що карбонатні і окиснені марганцеві руди Чиатури добуваються, але практично не використовуються. Відходи збагачення марганцевої руди придатні для використання в будівництві для виробництва силікатних стінових матеріалів, монолітних і збірних бетонних конструкцій, скла. Перспективним є будівництво на базі Чиатурського родовища нового підприємства з переробки пероксидних концентратів для одержання електролітичного діоксиду марганцю і гальванічних елементів з нього. Поле Чиатури на 2001 р за даними [Mining Annual Review 2002] містить видобувних бл. 200 млн т руди, з яких 60 % придатні для підземного видобутку і 40 % — відкритого.
Мідно- і золотодобувна індустрія представлена Маднеульським ГЗК. На межі ХХ-XXI ст. створено умови для поновлення діяльності Маднеульського гірничо-збагачувального комбінату. У 2001 Маднеулі оброблено близько 1.5 млн т мідної руди і вироблено 57 000 т мідного концентрату. Динаміка позитивна. Покупець концентрату — Switzerland's Glencore.
Розвідана золоторудна база Маднеульського ГЗК і в рамках комбінату діє золотозбагачувальне підприємство, побудоване спільною грузино-австралійською фірмою «Кварцит». Австралійська компанія Bolnisi Gold має на цьому підприємстві 50 % акцій. Золото видобувають зі складованого матеріалу на гірничозбагачувальному підприємстві Маднеулі (Madneuli) в районі Казреті. В I кварталі 2002 р. вилучення Au становило 683 кг [World Gold (Gr. Brit.). — 2002. — 5, № 6. — Р. 7.].
Нерудна сировина. Станом на 2000 р. почато впровадження сучасних зарубіжних технологій видобутку і переробки нерудної сировини, що є важливою ланкою у відродження гірничої промисловості Грузії. Перспективною є розробка Південногрузинського (Джавахетського) родов. вулканічних шлаків і перліту, які за оцінками експертів можуть стати базою будівельної індустрії Закавказзя, виробництва фільтрувальних матеріалів, тепло- і звукоізоляційних виробів. Цьому в значній мірі сприяє розташування цих родовищ безпосередньо вздовж траси Південногрузинської залізниці.
Грузія увійшла до складу міжнародних транспортних коридорів, зокрема «TRASECA», що сприяє експлуатації старих і спорудженню нових магістральних нафто- і газопроводів через її територію, а також в цілому розвитку гірничодобувної галузі.
Наукові установи. Підготовка кадрів. Періодична преса
У області геології і гірн. науки в Г. ведуть дослідження: Геол. інститут ім. А. І. Джанелідзе НАН; Держ. інститут з проектування вугільних шахт; Політехн. інститут; Інститут геофізики НАН; Інститут гірн. механіки ім. М. А. Цулукідзе НАН; Інститут неорганіч. хімії і електрохімії НАН; Інститут металургії НАН; Інститут будів. механіки і сейсмостійкості НАН; Інститут фізич. і органіч. хімії ім. П. М. Мелікішвілі НАН; Інститут мінеральної сировини ім. А. А. Твалчрелідзе та ін. У 1999 р. був завершений перший етап реорганізації структури геологічної служби: в системі Департаменту геології створені і вже функціонують підприємства, наділені широкими повноваженнями і покликані не тільки вести геологорозвідувальні роботи, але і експлуатувати невеликі родовища.
Підготовка кадрів для геол. служби і гірн. промисловості
Здійснюється Політехнічним інститутом та Тбіліським університетом, Кутаїським гірн. технікумом. Праці в галузі геол. і гірн. наук видаються в журналах: «Повідомлення НАН Грузії» (з 1940); реферативний зб. «Марганець» (6 разів в рік, з 1963); «Вісті Геологічного товариства Грузії» (з 1959).
Див. також
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Girnicha promislovist GruziyiZagalna harakteristikaGirnicha promislovist odna z perspektivnih galuzej gospodarstva Gruziyi ale stanom na pochatok XXI st vona rozvinuta slabko U 1930 1980 rr do ekspluataciyi zalucheno ponad 200 rodov riznih vidiv mineralnoyi sirovini v tomu chisli vugillya arsenu kolorovih metaliv zolota nerudnih k k baritu bentonitu diatomitu ceolitu ta in U nedavnomu minulomu v Gruziyi dobuvalosya na rik nafti do 3 mln t vugillya do 3 2 mln t margancevoyi rudi do 5 2 mln t midnoyi rudi do 1 5 mln t baritovih rud do 500 tis t Navit u 1989 r koli girnichodobuvni galuzi uvijshli v smugu zatyazhnoyi bagatorichnoyi krizi tut bula vidobuta sirovina yaka u viglyadi faktichno realizovanoyi produkciyi ocinyuyetsya v 370 mln dol SShA z yakih na eksport sklav 180 mln dol SShA Na 2000 r z chisla rozvidanih rodovish v ekspluataciyu zalucheno 257 v rezervi 259 rodovish V G vidobuvayut naftu vugillya margancevu rudu zoloto barit andezit bentonit diatomit litografskij kamin vapnyak bud ta virobnij kamin V ostanni roki zgidno z Zakonom Gruziyi Pro nadra vidano bl 250 licenzij koristuvacham nadr na geologichni doslidzhennya rozvidku ta rozrobku rodovish V cilomu girnichodobuvna promislovist Gruziyi maye perspektivi podalshogo rozvitku odnak masshtabi virobnictva zalezhatimut vid vnutrishnogo i zovnishnogo rinkiv zbutu Okremi galuziNaftodobuvna promislovist rodovisha v Kahetiyi rozvinuta slabko u 1997 r vidobuto lishe 120 tis tonn nafti Misceva nafta zabezpechuye vsogo 4 potreb krayini insha chastina importuyetsya z Rosiyi ta Azerbajdzhanu U 2000 2002 rr Gruziya vidobuvala po 110 tis t nafti na rik Krim derzhavnih struktur pracyuyut kompaniyi Georgian German Georgoil Servis Georgian US Frontera Eastern Georgia and AndArco Georgia Georgian UK Ramco Kakhed O L ta inshi Stanom na 2003 r najbilshim v Gruziyi zalishayetsya naftove rodovishe Ninocminda sho ekspluatuyetsya kompaniyami Frontera i CanArgo Richnij vidobutok nafti tut stanovit 170 t dobu blizko 60 tis t na rik RIGZONE Naftopererobnij zavod i naftoshovisha v Batumi sho zabezpechuyutsya bakinskoyu naftoyu perspektivni ob yekti naftovogo gospodarstva kavkazkogo regionu Prirodnij gaz sho zabezpechuye 44 potreb krayini z paliva importuyut g ch z Turkmenistanu Vuglevidobutok V kinci HH st vidobutok vugillya skorochuvavsya Vugilni shahti roztashovani poblizu mist Tkvarcheli i Tkibuli na zahodi Gruziyi zabezpechuvali lishe polovinu koksu neobhidnogo dlya Rustavskogo metalurgijnogo zavodu yih vnesok u virobnictvo elektroenergiyi neznachnij Na pochatku XXI st vidnovlyuyetsya vidobutok energetichnogo vugillya Tkibuli Shaorskogo rodovisha Gruzinskij tehnichnij universitet rozrobiv tehnologiyu briketuvannya vugillya G yaku planuyut poklasti v osnovu na novij briketnij fabrici v Tkibuli Marganevorudna pidgaluz odna z providnih v kinci radyanskogo periodu ekonomiki krayini Rudniki Chiaturi u 1970 h rokah davali 25 vsogo vidobutku margancyu v SRSR V seredini 1990 h rokiv zapasi margancyu v Gruziyi stanovili 200 mln tonn Na pochatku XXI st ponovleno vidobutok margancevih rud na Chiaturskomu rodovishi i pererobka margancevih koncentrativ na Zestafonskomu ferosplavnomu zavodi Yak i ranishe vazhlivoyu problemoyu zalishayetsya te sho karbonatni i okisneni margancevi rudi Chiaturi dobuvayutsya ale praktichno ne vikoristovuyutsya Vidhodi zbagachennya margancevoyi rudi pridatni dlya vikoristannya v budivnictvi dlya virobnictva silikatnih stinovih materialiv monolitnih i zbirnih betonnih konstrukcij skla Perspektivnim ye budivnictvo na bazi Chiaturskogo rodovisha novogo pidpriyemstva z pererobki peroksidnih koncentrativ dlya oderzhannya elektrolitichnogo dioksidu margancyu i galvanichnih elementiv z nogo Pole Chiaturi na 2001 r za danimi Mining Annual Review 2002 mistit vidobuvnih bl 200 mln t rudi z yakih 60 pridatni dlya pidzemnogo vidobutku i 40 vidkritogo Midno i zolotodobuvna industriya predstavlena Madneulskim GZK Na mezhi HH XXI st stvoreno umovi dlya ponovlennya diyalnosti Madneulskogo girnicho zbagachuvalnogo kombinatu U 2001 Madneuli obrobleno blizko 1 5 mln t midnoyi rudi i virobleno 57 000 t midnogo koncentratu Dinamika pozitivna Pokupec koncentratu Switzerland s Glencore Rozvidana zolotorudna baza Madneulskogo GZK i v ramkah kombinatu diye zolotozbagachuvalne pidpriyemstvo pobudovane spilnoyu gruzino avstralijskoyu firmoyu Kvarcit Avstralijska kompaniya Bolnisi Gold maye na comu pidpriyemstvi 50 akcij Zoloto vidobuvayut zi skladovanogo materialu na girnichozbagachuvalnomu pidpriyemstvi Madneuli Madneuli v rajoni Kazreti V I kvartali 2002 r viluchennya Au stanovilo 683 kg World Gold Gr Brit 2002 5 6 R 7 Nerudna sirovina Stanom na 2000 r pochato vprovadzhennya suchasnih zarubizhnih tehnologij vidobutku i pererobki nerudnoyi sirovini sho ye vazhlivoyu lankoyu u vidrodzhennya girnichoyi promislovosti Gruziyi Perspektivnoyu ye rozrobka Pivdennogruzinskogo Dzhavahetskogo rodov vulkanichnih shlakiv i perlitu yaki za ocinkami ekspertiv mozhut stati bazoyu budivelnoyi industriyi Zakavkazzya virobnictva filtruvalnih materialiv teplo i zvukoizolyacijnih virobiv Comu v znachnij miri spriyaye roztashuvannya cih rodovish bezposeredno vzdovzh trasi Pivdennogruzinskoyi zaliznici Gruziya uvijshla do skladu mizhnarodnih transportnih koridoriv zokrema TRASECA sho spriyaye ekspluataciyi starih i sporudzhennyu novih magistralnih nafto i gazoprovodiv cherez yiyi teritoriyu a takozh v cilomu rozvitku girnichodobuvnoyi galuzi Naukovi ustanovi Pidgotovka kadriv Periodichna presaU oblasti geologiyi i girn nauki v G vedut doslidzhennya Geol institut im A I Dzhanelidze NAN Derzh institut z proektuvannya vugilnih shaht Politehn institut Institut geofiziki NAN Institut girn mehaniki im M A Culukidze NAN Institut neorganich himiyi i elektrohimiyi NAN Institut metalurgiyi NAN Institut budiv mehaniki i sejsmostijkosti NAN Institut fizich i organich himiyi im P M Melikishvili NAN Institut mineralnoyi sirovini im A A Tvalchrelidze ta in U 1999 r buv zavershenij pershij etap reorganizaciyi strukturi geologichnoyi sluzhbi v sistemi Departamentu geologiyi stvoreni i vzhe funkcionuyut pidpriyemstva nadileni shirokimi povnovazhennyami i poklikani ne tilki vesti geologorozviduvalni roboti ale i ekspluatuvati neveliki rodovisha Pidgotovka kadriv dlya geol sluzhbi i girn promislovostiZdijsnyuyetsya Politehnichnim institutom ta Tbiliskim universitetom Kutayiskim girn tehnikumom Praci v galuzi geol i girn nauk vidayutsya v zhurnalah Povidomlennya NAN Gruziyi z 1940 referativnij zb Marganec 6 raziv v rik z 1963 Visti Geologichnogo tovaristva Gruziyi z 1959 Div takozhKorisni kopalini Gruziyi Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Gruziyi Gidrogeologiya Gruziyi Sejsmichnist Gruziyi Geologiya Gruziyi Ekonomika GruziyiDzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Bileckij V S Gajko G I Hronologiya girnictva v krayinah svitu Doneck Donecke viddilennya NTSh Redakciya girnichoyi enciklopediyi UKCentr 2006 224 s Gajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s