Вардзіа (груз. ვარძია) — печерний монастирський комплекс XII–XIII століть на півдні Грузії, в Джавахеті. Видатна пам'ятка середньовічної грузинської архітектури. Розташований в Аспіндзському районі провінції Самцхе-Джавахеті, в долині річки Кури (Мткварі), приблизно за 70 км на південь від міста Боржомі, поблизу .
ვარძია | |
---|---|
Монастир Вардзіа, вид із дзвіниці | |
41°22′51″ пн. ш. 43°17′01″ сх. д. / 41.3808416666947778° пн. ш. 43.283761111138773003° сх. д.Координати: 41°22′51″ пн. ш. 43°17′01″ сх. д. / 41.3808416666947778° пн. ш. 43.283761111138773003° сх. д. | |
Розташування | Грузія |
Конфесія | Православ'я |
Тип монастиря | Чоловічий монастир |
Заснування | XII-XIII століття |
Зруйнування | 1283 через землетрус, 1551 військами |
Відбудови | 2004 |
Стан | діючий монастир |
Вардзіа у Вікісховищі |
Протягом 900 м уздовж лівого берега Кури в прямовисній стіні туфової гори Ерушеті (Ведмежа) висічено до 600 приміщень: церков, каплиць, житлових келій, комор, лазень, трапезних, казносховищ, бібліотек. Приміщення комплексу йдуть на 50 метрів углиб скелі і піднімаються на висоту у вісім поверхів. Збереглися потаємні ходи, що зв'язували приміщення, залишки водопроводу і зрошувальної системи.
В центрі монастиря розташований головний храм на честь Успіння Пресвятої Богородиці. Храм зального типу перекритий коробовим склепінням (на підпружних арках) і прикрашений пілястрами, на стінах — унікальні фрескові розписи (у тому числі зображення царя Георгія III та цариці Тамари, 1180-і, майстер Георгій). Велику історико-художню цінність мають фрески Успіння Божої Матері, Вознесіння Господнього і Преображення Господа нашого Ісуса Христа.
Ансамбль монастиря Вардзіа був створений в основному в 1156–1205 роках, за правління Георгія III і його дочки цариці Тамари. Розташований на південно-західному кордоні Грузії, монастир-фортеця перекривав ущелину річки Кури для вторгнення іранців і турків з півдня. У ту пору всі приміщення монастиря були приховані скелею, з поверхнею їх з'єднували лише три підземні ходи, через які великі загони воїнів могли з'явитися абсолютно несподівано для ворога. В 1193–1195 роках, під час війни з турками-сельджуками, цариця Тамара перебувала зі своїм двором у Вардзіа.
Народна етимологія пояснює походження назви «Вардзіа» наступною легендою. Одного разу, коли цариця Тамара була ще маленькою дівчинкою, вона грала зі своїм дядьком в печерах тоді ще недобудованого монастиря. У якийсь момент чоловік втратив дитину з уваги в лабіринтах печер, і тоді малолітня Тамара крикнула: «Я тут, дядьку!» (груз. «აქ ვარ, ძია», «Ак вар, Дзіан!»). Цар Георгій III наказав зробити вигук своєї доньки назвою монастиря.
1283 року в Самцхе стався великий землетрус, в результаті якого від скелі відокремився і впав в Куру пласт породи товщиною до 15 метрів. До двох третин комплексу було зруйновано або сильно пошкоджено, багато приміщень оголилися. Таким чином, Вардзіа втратив оборонне значення. В кінці XIII — на початку XIV століть, у правління самцхійского князя Беки Джакелі, монастир відновлювався і добудовувався; зокрема, зовні була побудована дзвіниця.
У 1551 році монастир був захоплений і частково зруйнований військами перського шаха Тахмаспа, а в кінці XVI століття захоплений турками. Турецькі воїни заживо спалили хворих і знесилених ченців прямо в приміщенні головного храму монастиря. Цей акт жорстокості і варварства сприяв, однак, збереженню унікальних фресок храму — вони були законсервовані під товстим шаром кіптяви. Згодом шар кіптяви ріс завдяки вогнищам турецьких пастухів, що ховалися взимку в печерах монастиря.
1828 року Джавахетія була звільнена від турків російськими військами. Через деякий час православними греками в Вардзіа було відновлено монастирське життя.
В радянську епоху чернецтво в Грузії було скасовано; 1938 року комплекс Вардзіа був оголошений музеєм-заповідником. В 1980-і роки Патріарх-Католикос Грузії Ілія II почав боротьбу за відродження чернечого життя в Вардзіа. В кінці 80-х він відслужив в монастирі першу Божественну Літургію. Нині Вардзіа є чинним монастирем, хоча братія куди менш численна, ніж у попередні століття.
У вересні 2004 року Міністерством культури, охорони пам'ятників і спорту Грузії було проведено комплекс робіт з реабілітації монастирського комплексу: відновлення відвідних систем, очищення верхньої скелі комплексу, заповнення небезпечних тріщин і зупинка процесу їх розширення, відновлення підпор, що утримують камені.
В даний час печерний монастир Вардзіа є однією з головних туристичних визначних пам'яток південної Грузії. В 2007 р. комплекс було включено до попереднього списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Фотографії
Див. також
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вардзіа |
Примітки
- . Архів оригіналу за 4 липня 2019. Процитовано 17 травня 2021.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Посилання
- Вардзія, опис [ 25 березня 2012 у Wayback Machine.]
- Вардзія на сайті VOLOЦЮГИ [ 13 квітня 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vardzia gruz ვარძია pechernij monastirskij kompleks XII XIII stolit na pivdni Gruziyi v Dzhavaheti Vidatna pam yatka serednovichnoyi gruzinskoyi arhitekturi Roztashovanij v Aspindzskomu rajoni provinciyi Samche Dzhavaheti v dolini richki Kuri Mtkvari priblizno za 70 km na pivden vid mista Borzhomi poblizu VardziaვარძიაMonastir Vardzia vid iz dzvinici41 22 51 pn sh 43 17 01 sh d 41 3808416666947778 pn sh 43 283761111138773003 sh d 41 3808416666947778 43 283761111138773003 Koordinati 41 22 51 pn sh 43 17 01 sh d 41 3808416666947778 pn sh 43 283761111138773003 sh d 41 3808416666947778 43 283761111138773003RoztashuvannyaGruziyaKonfesiyaPravoslav yaTip monastiryaCholovichij monastirZasnuvannyaXII XIII stolittyaZrujnuvannya1283 cherez zemletrus 1551 vijskamiVidbudovi2004Standiyuchij monastir Vardzia u Vikishovishi Protyagom 900 m uzdovzh livogo berega Kuri v pryamovisnij stini tufovoyi gori Erusheti Vedmezha visicheno do 600 primishen cerkov kaplic zhitlovih kelij komor lazen trapeznih kaznoshovish bibliotek Primishennya kompleksu jdut na 50 metriv uglib skeli i pidnimayutsya na visotu u visim poverhiv Zbereglisya potayemni hodi sho zv yazuvali primishennya zalishki vodoprovodu i zroshuvalnoyi sistemi V centri monastirya roztashovanij golovnij hram na chest Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici Hram zalnogo tipu perekritij korobovim sklepinnyam na pidpruzhnih arkah i prikrashenij pilyastrami na stinah unikalni freskovi rozpisi u tomu chisli zobrazhennya carya Georgiya III ta carici Tamari 1180 i majster Georgij Veliku istoriko hudozhnyu cinnist mayut freski Uspinnya Bozhoyi Materi Voznesinnya Gospodnogo i Preobrazhennya Gospoda nashogo Isusa Hrista Freska sho zobrazhaye caricyu Tamaru Ansambl monastirya Vardzia buv stvorenij v osnovnomu v 1156 1205 rokah za pravlinnya Georgiya III i jogo dochki carici Tamari Roztashovanij na pivdenno zahidnomu kordoni Gruziyi monastir fortecya perekrivav ushelinu richki Kuri dlya vtorgnennya iranciv i turkiv z pivdnya U tu poru vsi primishennya monastirya buli prihovani skeleyu z poverhneyu yih z yednuvali lishe tri pidzemni hodi cherez yaki veliki zagoni voyiniv mogli z yavitisya absolyutno nespodivano dlya voroga V 1193 1195 rokah pid chas vijni z turkami seldzhukami caricya Tamara perebuvala zi svoyim dvorom u Vardzia Narodna etimologiya poyasnyuye pohodzhennya nazvi Vardzia nastupnoyu legendoyu Odnogo razu koli caricya Tamara bula she malenkoyu divchinkoyu vona grala zi svoyim dyadkom v pecherah todi she nedobudovanogo monastirya U yakijs moment cholovik vtrativ ditinu z uvagi v labirintah pecher i todi malolitnya Tamara kriknula Ya tut dyadku gruz აქ ვარ ძია Ak var Dzian Car Georgij III nakazav zrobiti viguk svoyeyi donki nazvoyu monastirya 1283 roku v Samche stavsya velikij zemletrus v rezultati yakogo vid skeli vidokremivsya i vpav v Kuru plast porodi tovshinoyu do 15 metriv Do dvoh tretin kompleksu bulo zrujnovano abo silno poshkodzheno bagato primishen ogolilisya Takim chinom Vardzia vtrativ oboronne znachennya V kinci XIII na pochatku XIV stolit u pravlinnya samchijskogo knyazya Beki Dzhakeli monastir vidnovlyuvavsya i dobudovuvavsya zokrema zovni bula pobudovana dzvinicya U 1551 roci monastir buv zahoplenij i chastkovo zrujnovanij vijskami perskogo shaha Tahmaspa a v kinci XVI stolittya zahoplenij turkami Turecki voyini zazhivo spalili hvorih i znesilenih chenciv pryamo v primishenni golovnogo hramu monastirya Cej akt zhorstokosti i varvarstva spriyav odnak zberezhennyu unikalnih fresok hramu voni buli zakonservovani pid tovstim sharom kiptyavi Zgodom shar kiptyavi ris zavdyaki vognisham tureckih pastuhiv sho hovalisya vzimku v pecherah monastirya 1828 roku Dzhavahetiya bula zvilnena vid turkiv rosijskimi vijskami Cherez deyakij chas pravoslavnimi grekami v Vardzia bulo vidnovleno monastirske zhittya V radyansku epohu chernectvo v Gruziyi bulo skasovano 1938 roku kompleks Vardzia buv ogoloshenij muzeyem zapovidnikom V 1980 i roki Patriarh Katolikos Gruziyi Iliya II pochav borotbu za vidrodzhennya chernechogo zhittya v Vardzia V kinci 80 h vin vidsluzhiv v monastiri pershu Bozhestvennu Liturgiyu Nini Vardzia ye chinnim monastirem hocha bratiya kudi mensh chislenna nizh u poperedni stolittya U veresni 2004 roku Ministerstvom kulturi ohoroni pam yatnikiv i sportu Gruziyi bulo provedeno kompleks robit z reabilitaciyi monastirskogo kompleksu vidnovlennya vidvidnih sistem ochishennya verhnoyi skeli kompleksu zapovnennya nebezpechnih trishin i zupinka procesu yih rozshirennya vidnovlennya pidpor sho utrimuyut kameni V danij chas pechernij monastir Vardzia ye odniyeyu z golovnih turistichnih viznachnih pam yatok pivdennoyi Gruziyi V 2007 r kompleks bulo vklyucheno do poperednogo spisku Vsesvitnoyi spadshini YuNESKO FotografiyiPechernij monastir Vardzia panorama Div takozhVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Vardzia Vanis KvabebiPrimitki Arhiv originalu za 4 lipnya 2019 Procitovano 17 travnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya PosilannyaVardziya opis 25 bereznya 2012 u Wayback Machine Vardziya na sajti VOLOCYuGI 13 kvitnya 2014 u Wayback Machine