Оса індекс ГРАУ 9К33 за класифікацією МО США і НАТО SA 8 Gecko радянський зенітно ракетний комплекс Комплекс має забезпе

«Оса» (індекс ГРАУ — 9К33, за класифікацією МО США і НАТО — SA-8 Gecko) — радянський зенітно-ракетний комплекс. Комплекс має забезпечувати протиповітряну оборону дивізійної ланки.

9K33 «Оса»

Тип	амфібія 6×6 зенітно ракетна система
Походження	СРСР
Історія використання
На озброєнні	1971–нині
Історія виробництва
Розробник	Дослідницький інститут
Розроблено	1960—1972
Виготовлення	1970—1988
Виготовлена кількість	1,200
Варіанти	OSA-A, OSA-AK, OSA-AKM, OSA-M
Характеристики (OSA-AKM)
Вага	17.5 тон
Довжина	9.14 м
Ширина	2.75 м
Висота	4.20 м (зі складеною радіолокаційною щоглою)
5 солдатів

Головне озброєння	6 9М33, 9М33М1, 9М33М2 або 9М33М3 ракети
Двигун	дизель 5Д20Б-300Б 300
Дорожній просвіт	400 мм
Операційна дальність	500 км
Швидкість	80 км/г 8 км/г (вплав)

Оса (ЗРК) у Вікісховищі

Бойова машина 9А33Б зенітно-ракетного комплексу 9К33 «Оса»

Розробка почалася 27 жовтня 1960 року, прийнятий на озброєння 4 жовтня 1971 року. Комплекс оснащений чотирма зенітними керованими ракетами 9M33, модифікація «Оса-АК» має 6 ракет 9М33М2, а «Оса-АКМ» — 6 ракет 9М33М3. На кінець 2007 року був найчисельнішим в Росії комплексом військової ППО. На озброєнні більше 400 машин.

Модифікації

9К33-1Т «Оса-1Т»

Запропонована модернізація білоруською компанією «Тетраедр» передбачала комплекс заходів, які включали б, серед іншого, заміну бортової електроніки на цифрову. До основних відмінностей від базового комплексу відносять:

нова система наведення ракети
збільшена автоматизація роботи системи
нова елементна база ЗРК

Цією ж компанією розроблено модернізований варіант цього зенітно-ракетного комплексу Т38 «Стилет», у якому замінено шасі та використовується нова зенітна ракета українського виробництва Т382.

Варіант «Укррадарпроєкт»

Варіант модернізації комплексу розроблений українським підприємством «Укррадарпроект», зокрема заміна на нову елементну базу, що передбачає:

заміну електронно-променевих трубок,
радіоламп та лампи біжної хвилі,
відикона та інших морально застарілих елементів,
встановлення ПЗЗ матриці в двох діапазонах,
доопрацьованої телевізійно-оптичної головки.

Також українська модернізація ЗРК «Оса» дозволяє отримувати зовнішні цілевказівки від зовнішнього командного пункту в радіусі 90 км та працювати в 4-х режимах віддаленості від зовнішнього командного пункту:

12 км
25 км
45 км
до 90 км

Окрім того введено режим автоматичного ведення цілі у видимому та інфрачервоному діапазоні, а для протидії сучасним засобам радіоелектронного виявлення введено секторний режим (робота від 6 до 360 градусів) та режим мерехтіння, що дозволяє зменшувати час перебування в ефірі й фактично ймовірність бути виявленим супротивником.

Ракета Т382 КБ «Луч»

Т382 — українська зенітна керована ракета (ЗКР) малої дальності, розроблена ДП "Державне Київське конструкторське бюро «Луч» для україно-білоруської модернізації ЗРК Оса — Т38 «Стилет». Існує лише у вигляді макету. Ракета має два ступені та здатна знищувати цілі на відстані від 1.5 до 20 км; для порівняння базова ракета 9М33 знищує цілі на вдвічі меншій максимальній відстані.

Бойове застосування

Російсько-українська війна

Докладніше: Війна на сході України

Комплекси «Оса» було використано у війні на сході України.

12 жовтня 2018 року українськими засобами протиповітряної оборони було виявлено два безпілотні літальні апарати, які перетнули лінію розмежування і рухалися в напрямку Лисичанського нафтопереробного заводу. Обидва БПЛА були ідентифіковані як ударні й такі, що становлять загрозу життю та здоров'ю мирних мешканців. Було прийнято рішення на застосування засобів ППО. В результаті відбиття повітряної атаки один безпілотний літальний апарат противника було збито на висоті близько 2 км, другому вдалося повернутися на непідконтрольну територію. Уламки від ракети впали на території місцевої школи та біля . Дітей довелось терміново евакуювати, ніхто з цивільного населення не постраждав.

Наступного дня в небі над Лисичанськом українським вертольотом вогневої підтримки Мі-24П було збито російський БПЛА «Орлан-10».

Громадянська війна в Сирії

Докладніше: Громадянська війна в Сирії

Один комплекс було захоплено озброєною опозицією. Ймовірно, з цього комплексу був збитий один вертоліт військ Асада.

Друга Карабаська війна

Докладніше: Друга Карабаська війна

Станом на кінець жовтня 2020 року вірменські військові втратили до 16 пускових установок ЗРК «Оса». Всі вони були уражені високоточними боєприпасами з ударних БПЛА Bayraktar TB2 та «дронів-камікадзе» IAI Harop. Окрім цих пускових установок, зафіксовано ураження і однієї транспортно-заряджальної машини зенітного ракетного комплексу «Оса».

Оскільки ці ЗРК стали одними з найбажаніших цілей для ударів із дронів Азербайджану, у Вірменії активно використовують і їх макети, аби опонент використовував дороговартісні боєприпаси не за призначенням.

Оператори

Алжир
Ангола — 15 одиниць.
Вірменія
Азербайджан — Поліпшені до Оса-1Т.
Білорусь
Болгарія — 24 одиниці.
Куба
Еквадор
Грузія
Греція — 38 систем. Планується передати Україні.
Північна Корея
Марокко
Індія — Оновлені ОСА-АК
Йорданія: Наприкінці вересня 2017 року, не знайшовши коштів на модернізацію ЗРК «Оса», армія Йорданії вирішила продати наявні у неї 52 комплекси. Перед цим розглядалася ймовірність проведення модернізації цих комплексів у Білорусі. Серед зацікавлених покупців була названа Україна.
Росія
Україна

Восени 2021 року, на полігоні Ягорлик в рамках навчань «Об'єднані зусилля-2021» відбулись бойові стрільби підрозділів протиповітряної оборони Збройних Сил України. Для їх проведення були залучені ЗРК «Оса-АКМ» із складу частин ППО Сухопутних військ ЗС України.

Галерея

Український зенітний ракетний комплекс Оса під час тренувального маршу перед парадом на День незалежності, 22 серпня 2014 року, Київ, Україна.
На тренуваннях, 2021 рік
На тренуваннях, 2021 рік

Примітки

Прочие с долевым участием. www.kupol.ru. оригіналу за 6 грудня 2011. Процитовано 28 березня 2012.
. Архів оригіналу за 24 травня 2013. Процитовано 28 березня 2012.
Pike, John. SA-8 GECKO / 9K33M3 Osa-AKM. www.globalsecurity.org. оригіналу за 12 березня 2018. Процитовано 11 березня 2018.
Архив новостей^{[недоступне посилання з червня 2019]}
. Український мілітарний портал. 28 жовтня 2017. Архів оригіналу за 30 жовтня 2017. Процитовано 30 жовтня 2017.
Жирохов М. (20.12.2015). . Ukrainian Military Pages. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 21 грудня 2015.
. Інтерфакс. 12 жовтня 2018. Архів оригіналу за 16 жовтня 2018. Процитовано 16 жовтня 2018.
. Радіо "Свобода". 12 жовтня 2018. Архів оригіналу за 16 жовтня 2018. Процитовано 16 жовтня 2018.
. Укрінформ. 13 жовтня 2018. Архів оригіналу за 16 жовтня 2018. Процитовано 16 жовтня 2018.
Люксіков Михайло (31 жовтня 2020). . Український мілітарний портал. Архів оригіналу за 1 листопада 2020. Процитовано 2 листопада 2020.
Греція розриває контракт на обслуговування російських ЗРК Тор-М1 та Оса-АКМ і відправляє їх в Україну. Цензор.нет. 25 серпня 2023. Процитовано 25 серпня 2023.
. defence-ua.com (укр.). Архів оригіналу за 13 грудня 2021. Процитовано 13 грудня 2021.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Оса (ЗРК)

[1] Прочие с долевым участием. www.kupol.ru. оригіналу за 6 грудня 2011. Процитовано 28 березня 2012.

[2] . Архів оригіналу за 24 травня 2013. Процитовано 28 березня 2012.

[3] Pike, John. SA-8 GECKO / 9K33M3 Osa-AKM. www.globalsecurity.org. оригіналу за 12 березня 2018. Процитовано 11 березня 2018.

[4] Архив новостей^{[недоступне посилання з червня 2019]}

[miu.28-10-2017-5] . Український мілітарний портал. 28 жовтня 2017. Архів оригіналу за 30 жовтня 2017. Процитовано 30 жовтня 2017.

[milpages.20.12.15-6] Жирохов М. (20.12.2015). . Ukrainian Military Pages. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 21 грудня 2015.

[7] . Інтерфакс. 12 жовтня 2018. Архів оригіналу за 16 жовтня 2018. Процитовано 16 жовтня 2018.

[8] . Радіо "Свобода". 12 жовтня 2018. Архів оригіналу за 16 жовтня 2018. Процитовано 16 жовтня 2018.

[9] . Укрінформ. 13 жовтня 2018. Архів оригіналу за 16 жовтня 2018. Процитовано 16 жовтня 2018.

[mil.2020-10-31-10] Люксіков Михайло (31 жовтня 2020). . Український мілітарний портал. Архів оригіналу за 1 листопада 2020. Процитовано 2 листопада 2020.

[11] Греція розриває контракт на обслуговування російських ЗРК Тор-М1 та Оса-АКМ і відправляє їх в Україну. Цензор.нет. 25 серпня 2023. Процитовано 25 серпня 2023.

[12] . defence-ua.com (укр.). Архів оригіналу за 13 грудня 2021. Процитовано 13 грудня 2021.