Грузія — країна на Кавказі, що знаходиться на крайньому схід континенту, на межі між Європою та Азією . Загальна площа країни 69 700 км² (121-ше місце у світі), з яких на суходіл припадає 69 700 км², а на поверхню внутрішніх вод — 0 км². Площа країни вдвічі більша за площу Одеської області України.
Географія Грузії | |
---|---|
Географічне положення Грузії | |
Географічне положення | |
Континент | Європа |
Регіон | Кавказ |
Координати | 42°00′ пн. ш. 43°30′ сх. д. / 42.000° пн. ш. 43.500° сх. д. |
Територія | |
Площа | 69 700 км² (121-ше) |
• суходіл | 100 % |
• води | 0 % |
Морське узбережжя | 310 км |
Державний кордон | 1814 км |
Рельєф | |
Тип | гірський |
Найвища точка | гора Шхара (5201 м) |
Найнижча точка | Чорне море (0 м) |
Клімат | |
Тип | субтропічний |
Внутрішні води | |
Найдовша річка | Алазані (391 км) |
Найбільше озеро | озеро Паравані (37 км² км²) |
Інше | |
Природні ресурси | деревина, гідроенергія, руди кольорових металів, залізні руди, кам'яне вугілля, вуглеводні, чай, цитрусові |
Стихійні лиха | землетруси, лавини, приморозки |
Екологічні проблеми | забруднення повітря, забруднення вод, забруднення ґрунтів |
Назва
Офіційна назва — Грузія (груз. საქართველო — Сакартвело). Назва країни, ймовірно, походить від перського найменування грузин «гург» (gurz), який був сприйнятий хрестоносцями і паломниками до Святої Землі через сирійську gurz-ān/gurz-iyān та арабську ĵurĵan/ĵurzan мови. Вони дали країні назву Джорганія, Георгиния (Jorgania, Georginia) і пов'язали з ім'ям Святого Георгія, який був популярний серед грузин, бо 12 правителів Грузії носило його ім'я. Цей топонім зустрічається в праці Марко Поло XIII століття. Перський же етнонім грузин, у свою чергу, виводиться з давньоіранської vrkān/waručān неясного походження. Однак існує подібний топонім у Прикаспії Ґорґан — земля вовків. Інший варіант, напряму від топоніму , що входив до складу Перської імперії, де «гурджі» — гірський і «стан» — держава. У часи козаччини грузин в Україні називали «гурджіями», пізніше була засвоєна московська назва Грузія. В описі подорожі ченця до Палестини 1389 року, згадується країна Гурзо, а в «Ходінні за три моря» Афанасія Нікітіна 1466-1472 років згадується Гурзинськая земля. У результаті перестановки звуків етнонім і топонім перетворились на грузин і Грузинську землю. За іншою теорією, назву виводять з дав.-гр. γεωργός — землероби, що населяли родючі землі Колхиди. Самоназва Сакартвело означає землю , де са і -о парні афікси, що використовуються для утворення позначення місця. Картлі — одна з історичних областей Грузії. Назву пов'язують з легендарним пращуром грузин Картлосом, братом , легендарного пращура вірменського народу, що є потомком біблійного Ноя.
Історія дослідження території
Географічне положення
Грузія — євразійська країна, що межує з чотирма іншими країнами: на півдні — з Вірменією (спільний кордон — 219 км), Туреччиною (273 км), на сході — з Азербайджаном (428 км), на півночі — з Російською Федерацією (894 км). Загальна довжина державного кордону — 1814 км. Грузія на заході омивається водами Чорного моря Середземноморської системи Атлантичного океану. Загальна довжина морського узбережжя 310 км.
- Карта Грузії від ООН (англ.)
- Порівняння розмірів території Грузії та США
- Південний Кавказ
Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км). Виключна економічна зона встановлена на відстань 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя.
Крайні пункти
Час
Час у Грузії: UTC+4 (+2 години різниці часу з Києвом).
Геологія
Територія Грузії характеризується приналежністю до рухомого альпійського поясу земної кори зумовила на невеликій площі різку зміну інтенсивних неотектонічних височин та низин. Цими рухами створено контрастний рельєф країни і зрештою її різноманітні ландшафти з безліччю типів клімату, гідрології, режиму, ґрунтового покриву, рослинності і тваринного світу.
Корисні копалини
Надра Грузії багаті на ряд корисних копалин: марганець, залізну руду, мідь, кам'яне вугілля, нафту.
Сейсмічність
Висока сейсмічність території (особливо на сході, землетруси до 5-7 балів).
Вулканізм
Рельєф
Середні висоти — 1432 м; найнижча точка — рівень вод Чорного моря (0 м); найвища точка — гора Шхара (5201 м), друга — Казбек (5033 м). Північна частина республіки зайнята гірською системою Великого Кавказу (Кавкасіоні) з висотами до 4500-5000 м над рівнем моря. Кавказ належить до молодих складчастих систем (тобто тектонічні процеси тут не завершені). Велика частина узбережжя Грузії поволі опускається. У середньому занурення суші Колхідської низовини становить близько 13 см у сторіччя.
У вододільній частині Центрального Кавказу знаходяться відомі перевали — (2384 м), Мамісонський (2829 м), (2996 м). (Грузія) і Північну Осетію-Аланію (Росія) зв'язує Рокський транспортний тунель . Всього через Кавказький хребет ведуть дві автомобільні дороги — і Військово-грузинська. Третій шлях — узбережжя Чорного моря — після грузино-абхазької війни практично закритий. Для високогірної частини країни характерні льодовики, на заході — карстові явища, а на сході — молоді вулканічні форми.
- Рельєф Грузії
- Макет рельєфу Грузії
- Гіпсометрична карта Грузії
- Супутниковий знімок поверхні країни
- Карта країни (англ.)
На півдні країни — хребти Малого Кавказу (висоти до 2850 м). Між Великим і Малим Кавказом — Колхідська низовина, що має форму трикутника з основою, зверненою до Чорного моря, а на сході — , де тече річка Кура (Мткварі). Колхідська низовина нахилена на захід. У приморській смузі вона ледве підноситься над рівнем моря, а на сході поступово підвищується до 150 м, поки не упирається в гранітний хребет, що сполучає Великий і Малий Кавказ і що є вододілом між басейнами Чорного і Каспійського моря.
- Гора Шхара
- Алазанська долина
- Ландшафти Сванетії
- Чорноморське узбережжя, Батумі
На крайньому півдні Грузії розташовується Південно-грузинське (Джавахетське) вулканічне нагір'я, для якого характерні лавові плато, ланцюги вулканів і каньйоноподібні ущелини річок. Вища точка нагір'я — гора Діді-абулі, 3301 м.
Печери
У Грузії знаходиться найглибша (1370 м) на території колишнього СРСР печера-прірва Сніжна на Бзибському хребті. Сніг і лід в ній зустрічаються на глибині 200 м. Широко відома в Абхазії, яка до грузино-абхазької війни мала популярність серед туристів. Це щонайдовша (3285 м) і найбільша за площею (49 565 м²) печера. Всього на хребтах Великого Кавказу знайдено близько 500 печер.
Узбережжя
Берегова лінія Чорного моря (308 км), відрізняється рівними рисами. Описуючи плавну дугу, берег позбавлений значних заток і півостровів.
Клімат
Грузія лежить на кордоні семігумідного Середземномор'я, аридної безстічної і континентальних Передньозіатських нагір'їв. Територія Грузії лежить у субтропічному кліматичному поясі, перехідного типу до помірного, з безліччю відхилень. Влітку переважають тропічні повітряні маси з ясною тихою антициклонічною погодою, взимку — помірні з похмурою дощовою досить вітряною циклонічною. Значні сезонні амплітуди температури повітря і розподілу атмосферних опадів, можливе випадіння снігу.
Вологий субтропічний клімат Колхідської низовини від берега Чорного моря до висоти 500—600 м характеризується унікальними рисами: найтеплішою зимою (3-6°С), найменшою річною амплітудою температур (17-21°С) і великою кількістю атмосферних опадів (1200—2800 мм). Морози нижче —5°С бувають тільки в окремі роки і викликаються вторгненням арктичних повітряних мас. Для даного регіону характерні сильні, нерідко тривалі східні вітри типу фенів.
- Сонячна радіація (англ.)
- Кліматична карта Грузії (за Кеппеном)
Грузія є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою.
Внутрішні води
Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 63,33 км³. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 4,33 тис. км² зрошуваних земель.
- Гідрографічна мережа Грузії
- Річка Алазані
- Сточище Кури
- Злиття Арагві та Кури
Річки
Річки країни належать басейну Чорного моря Атлантичного океану — захід; на сході безстічні області басейну Каспійського моря. У Грузії налічується 25 075 річок загальною протяжністю 54,768 км. Найбільша річка східної Грузії — Мткварі, з її численними притоками (, , Арагві, Іорі, Алазані, Паравані, і Храмі), що впадає в Каспійське море. Найбільша річка західної Грузії — Ріоні з притоками (Цхеніцкалі, і Квіріла). Також до значних річок відносять Інгурі, Кодорі, Аджарісцкалі, і Хобі.
Озера
У Грузії більше 850 озер, проте їх загальна площа не перевищує 170 км². Найбільші за площею — озера Паравані (37 км²) і Паліастомі (17,3 км²) найглибші — Ріца (116 м) і (72 м).
- Озеро Паравані
Болота
Льодовики
Усього в Грузії понад 600 льодовиків з сумарною площею 520 км². Найбільш великі льодовики розташовані в Сванетії.
Ґрунтові води
Ґрунти
У ґрунтовому плані Грузія підрозділяється 3 ґрунтові округи:
- Західний. Для цього округу характерні зони рівнинних болотяних і підзолистих (Plintusol) ґрунтів, червоноземів і жовтих (Feralsol) ґрунтів передгір'їв, гірських лісових і лугових ґрунтів.
- Східний. У цьому окрузі основними ґрунтовими типами є каштанові і чорноземні ґрунти (у степовій зоні) і гідроморфні каштанові ґрунти в напівпустелі і південній частині узвишшя Іорі. Великі площі в степовій зоні Східної Грузії зайняті гумусно-карбонатними (Mollisol) ґрунтами (долини , і , адміністративний округ Марнеулі тощо). Солоні ґрунти (солончаки і солонці) широко поширені в долинах , Марнеулі і Гардабані, а так само в Елдарі.
- Південний. У цьому окрузі загалом представлені гірські і рівнинні чорноземи, а так само гірсько-лучні ґрунти. У західній частині округи є алювіальні карбонатні, гірські глеєві, в лісовій зоні — бурі лісові ґрунти.
Рослинність
У Грузії можна знайти такі унікальні екосистеми як з вічнозеленим підліском, субальпійське криволісся, ліси на затоплюваних територіях, альпійські луки, екосистеми печер і каньйонів, хвойні і листопадні ліси, аридні світлі ліси, степи. Колхіда є однією з рефугіумів, в якому ще збереглася багата третинного періоду — 88 видів дерев і чагарників.
Земельні ресурси Грузії (оцінка 2011 року):
- придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 35,5 %,
- орні землі — 5,8 %,
- багаторічні насадження — 1,8 %,
- землі, що постійно використовуються під пасовища — 27,9 %;
- землі, зайняті лісами і чагарниками — 39,4 %;
- інше — 25,1 %.
Тваринний світ
Зоогеографічно територія країни належить до Голарктичної області.
Охорона природи
Грузія є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища:
- Конвенції про транскордонне забруднення повітря (CLRTAP),
- Конвенції про біологічне різноманіття (CBD),
- Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC),
- Кіотського протоколу до Рамкової конвенції,
- Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням (UNCCD),
- Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES),
- Базельської конвенції протидії транскордонному переміщенню небезпечних відходів,
- Конвенції з міжнародного морського права,
- Монреальського протоколу з охорони озонового шару,
- (MARPOL),
- Рамсарської конвенції із захисту водно-болотних угідь.
Стихійні лиха та екологічні проблеми
На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха:
- землетруси;
- сходження снігових лавин;
- приморозки в гірських долинах у вегетаційний період.
Діяльність людини у відносно недавньому минулому викликала драматичні зміни природних екосистем Грузії. Площі, вкриті лісовою і семіаридною рослинністю значно скоротилися, відповідно, площі, зайняті другорядними луками і сільськогосподарськими угіддями, навпаки, збільшилися. Більш ніж ¾ Колхідської низовини і прилеглі підніжжя пагорбів повністю змінилися, в основному, завдяки осушенню заболочених територій.
Серед екологічних проблем варто відзначити:
- забруднення повітря, особливо в Руставі;
- забруднення вод річки Мткварі та вод Чорного моря поблизу від узбережжя;
- недостатні запаси питної води;
- забруднення ґрунтів токсичними хімікатами.
Фізико-географічне районування
Сильно пересічений рельєф і складна конфігурація гірських хребтів забезпечують географічну і екологічну ізоляцію екосистем Грузії. Унаслідок кліматичних відмінностей між східною і західною частинами, значно варіюється і висотна поясна. У Західній Грузії є тільки п'ять висотних зон: лісова (нижче 1900 м), субальпійська (1900—2500 м), альпійська (2500-3100 м), субнівальна (3100-3600 м) і нівальна (понад 3600 м); тоді як в Східній Грузії — сім: напівпустель, сухих долин і світлого лісу (150—600 м), лісова (600—1900 м), субальпійська (1900—2500 м), альпійська (2500-3000 м), субнівальна (3000-3500 м) і нівальна (понад 3500 м).
У фізико-географічному відношенні територію Грузії можна розділити на райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом:
Територія Грузії розподіляється між 4 біогеографічними регіонами:
- Східним середземноморським,
- Північним бореальним,
- Ірано-Туранським,
- Колхідським.
Див. також
Примітки
- Georgia, Geography. Factbook.
- Котляков В. М., 2006.
- Поспелов Е. М., 2005.
- Атлас світу, 2005.
- Part II : ( )[англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
- Part VI : ( )[англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
- Time zone converter : ( )[англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 16 June. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
- Грузія // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — С. 3. — .
- Атлас. Географія материків і океанів, 2014.
- ФГАМ, 1964.
- Members : ( )[англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.
- Ramsar Sites Information Service : ( )[англ.] : [ 8 березня 2019 року] // rsis.ramsar.org. — Convention on Wetlands. — Дата звернення: 8 березня 2019 року.
Література
Українською
- Атлас світу / голов. ред. ; зав. ред. ; відп. ред. . — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — .
- Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів / Укладачі , Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2014.
- Бєлозоров С. Т. Географія материків. — К. : Вища школа, 1971. — 371 с.
- Фізична географія материків і океанів : навч. посіб. для студентів ВНЗ : [у 2 ч.]. — Н. : Ніжинський державний університет ім. Миколи Гоголя, 2013. — 306 с. — .
- Грузія // Гірничий енциклопедичний словник : [у 3-х тт.] / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — .
- Панасенко Б. Д. Фізична географія материків : навч. посіб. : в 2 ч. — В. : ЕкоБізнесЦентр, 1999. — 200 с.
- Фізична географія материків та океанів : підруч. для студ. вищ. навч. закл. : у 2 т / за ред. П. Г. Шищенка. — К. : Видавництво Київського нац. ун-т ім. Т. Шевченка, 2009. — Т. 1. : Азія. — 643 с. — .
- Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни: Підручник. — 2-ге. — К. : Либідь, 2001. — 416 с. — .
Англійською
- (англ.) . The Encyclopedia of World Geography. — Andromeda, 2002. — 288 с. — .
Російською
- (рос.) , , Водохранилища. — М. : Мысль, 1987. — 326 с. — (Природа мира)
- (рос.) Алисов Б. П., , Курс климатологии [в 3-х тт.] / под. ред. . — Л. : Гидрометиздат, 1954. — Т. 3. Климаты земного шара. — 320 с.
- (рос.) Апродов В. А. Вулканы. — М. : Мысль, 1982. — 368 с. — (Природа мира)
- (рос.) Апродов В. А. Зоны землетрясений. — М. : Мысль, 2010. — 462 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Бабаев А. Г., , Дроздов Н. Н., Пустыни. — М. : Мысль, 1986. — 320 с. — (Природа мира)
- (рос.) Букштынов А. Д., , Крылов Г. В. Леса. — М. : Мысль, 1981. — 316 с. — (Природа мира)
- (рос.) Власова Т. В. Физическая география материков. С прилегающими частями океанов. Евразия, Северная Америка. — 4-е, перераб. — М. : Просвещение, 1986. — 417 с.
- (рос.) Гвоздецкий Н. А. Карст. — М. : Мысль, 1981. — 214 с. — (Природа мира)
- (рос.) Гвоздецкий Н. А., Голубчиков Ю. Н. Горы. — М. : Мысль, 1987. — 400 с. — (Природа мира)
- (рос.) , Ледники. — М. : Мысль, 1989. — 448 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Географический энциклопедический словарь: географические названия / под. ред. А. Ф. Трёшникова. — 2-е изд., доп. — М. : Советская энциклопедия, 1989. — 585 с. — .
- (рос.) Исаченко А. Г., Ландшафты. — М. : Мысль, 1989. — 504 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Каплин П. А., Леонтьев О. К., , Берега. — М. : Мысль, 1991. — 480 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Словарь современных географических названий / под общей редакцией акад. В. М. Котлякова. — Екатеринбург : У-Фактория, 2006.
- (рос.) Лобова Е. В., Хабаров А. В. Почвы. — М. : Мысль, 1983. — 304 с. — (Природа мира)
- (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — .
- (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — .
- (рос.) Грузия // Поспелов Е. М. Топонимический словарь. — М. : АСТ, 2005. — 229 с. — .
- (рос.) Азия. — М. : Прогресс, 1982. — 316 с. — (Континенты, на которых мы живем)
- (рос.) География / под ред. проф. А. П. Горкина. — М. : Росмэн-Пресс, 2006. — 624 с. — (Современная иллюстрированная энциклопедия) — .
- (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и Главное управление геодезии и картографии ГУГК СССР, 1964. — 298 с.
- (рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — .
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Географія Грузії |
- Вікісховище : Атлас Грузії.
- Карти Грузії : ( )[англ.] // Perry–Castañeda Library Map Collection. — Дата звернення: 21 листопада 2017 року.
- Georgia : ( )[англ.] : [арх. 31 березня 2019 року] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 16 June. — Дата звернення: 21 лютого 2019 року. — ISSN 1553-8133.
- Добірка публікацій про Грузію : ( )[рос.] // «Вокруг света». — Дата звернення: 23 грудня 2017 року.
- European Digital Archive on the Soil Maps of the world : ( )[англ.] // (ESDAC). — Дата звернення: 23 грудня 2017 року. — карти ґрунтового покрову Грузії.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gruziya krayina na Kavkazi sho znahoditsya na krajnomu shid kontinentu na mezhi mizh Yevropoyu ta Aziyeyu Zagalna plosha krayini 69 700 km 121 she misce u sviti z yakih na suhodil pripadaye 69 700 km a na poverhnyu vnutrishnih vod 0 km Plosha krayini vdvichi bilsha za ploshu Odeskoyi oblasti Ukrayini Geografiya GruziyiGeografichne polozhennya GruziyiGeografichne polozhennyaKontinent YevropaRegion KavkazKoordinati 42 00 pn sh 43 30 sh d 42 000 pn sh 43 500 sh d 42 000 43 500TeritoriyaPlosha 69 700 km 121 she suhodil 100 vodi 0 Morske uzberezhzhya 310 kmDerzhavnij kordon 1814 kmRelyefTip girskijNajvisha tochka gora Shhara 5201 m Najnizhcha tochka Chorne more 0 m KlimatTip subtropichnijVnutrishni vodiNajdovsha richka Alazani 391 km Najbilshe ozero ozero Paravani 37 km km InshePrirodni resursi derevina gidroenergiya rudi kolorovih metaliv zalizni rudi kam yane vugillya vuglevodni chaj citrusoviStihijni liha zemletrusi lavini primorozkiEkologichni problemi zabrudnennya povitrya zabrudnennya vod zabrudnennya gruntivNazvaOficijna nazva Gruziya gruz საქართველო Sakartvelo Nazva krayini jmovirno pohodit vid perskogo najmenuvannya gruzin gurg gurz yakij buv sprijnyatij hrestonoscyami i palomnikami do Svyatoyi Zemli cherez sirijsku gurz an gurz iyan ta arabsku ĵurĵan ĵurzan movi Voni dali krayini nazvu Dzhorganiya Georginiya Jorgania Georginia i pov yazali z im yam Svyatogo Georgiya yakij buv populyarnij sered gruzin bo 12 praviteliv Gruziyi nosilo jogo im ya Cej toponim zustrichayetsya v praci Marko Polo XIII stolittya Perskij zhe etnonim gruzin u svoyu chergu vivoditsya z davnoiranskoyi vrkan warucan neyasnogo pohodzhennya Odnak isnuye podibnij toponim u Prikaspiyi Gorgan zemlya vovkiv Inshij variant napryamu vid toponimu sho vhodiv do skladu Perskoyi imperiyi de gurdzhi girskij i stan derzhava U chasi kozachchini gruzin v Ukrayini nazivali gurdzhiyami piznishe bula zasvoyena moskovska nazva Gruziya V opisi podorozhi chencya do Palestini 1389 roku zgaduyetsya krayina Gurzo a v Hodinni za tri morya Afanasiya Nikitina 1466 1472 rokiv zgaduyetsya Gurzinskaya zemlya U rezultati perestanovki zvukiv etnonim i toponim peretvorilis na gruzin i Gruzinsku zemlyu Za inshoyu teoriyeyu nazvu vivodyat z dav gr gewrgos zemlerobi sho naselyali rodyuchi zemli Kolhidi Samonazva Sakartvelo oznachaye zemlyu de sa i o parni afiksi sho vikoristovuyutsya dlya utvorennya poznachennya miscya Kartli odna z istorichnih oblastej Gruziyi Nazvu pov yazuyut z legendarnim prashurom gruzin Kartlosom bratom legendarnogo prashura virmenskogo narodu sho ye potomkom biblijnogo Noya Istoriya doslidzhennya teritoriyiGeografichne polozhennyaGruziya yevrazijska krayina sho mezhuye z chotirma inshimi krayinami na pivdni z Virmeniyeyu spilnij kordon 219 km Turechchinoyu 273 km na shodi z Azerbajdzhanom 428 km na pivnochi z Rosijskoyu Federaciyeyu 894 km Zagalna dovzhina derzhavnogo kordonu 1814 km Gruziya na zahodi omivayetsya vodami Chornogo morya Seredzemnomorskoyi sistemi Atlantichnogo okeanu Zagalna dovzhina morskogo uzberezhzhya 310 km Karta Gruziyi vid OON angl Porivnyannya rozmiriv teritoriyi Gruziyi ta SShA Pivdennij Kavkaz Zgidno z Konvenciyeyu Organizaciyi Ob yednanih Nacij z morskogo prava UNCLOS 1982 roku protyazhnist teritorialnih vod krayini vstanovleno v 12 morskih mil 22 2 km Viklyuchna ekonomichna zona vstanovlena na vidstan 200 morskih mil 370 4 km vid uzberezhzhya Krajni punkti Dokladnishe Chas Dokladnishe Chas u Gruziyi Chas u Gruziyi UTC 4 2 godini riznici chasu z Kiyevom GeologiyaDokladnishe Geologiya Gruziyi Teritoriya Gruziyi harakterizuyetsya prinalezhnistyu do ruhomogo alpijskogo poyasu zemnoyi kori zumovila na nevelikij ploshi rizku zminu intensivnih neotektonichnih visochin ta nizin Cimi ruhami stvoreno kontrastnij relyef krayini i zreshtoyu yiyi riznomanitni landshafti z bezlichchyu tipiv klimatu gidrologiyi rezhimu gruntovogo pokrivu roslinnosti i tvarinnogo svitu Div takozh Gidrogeologiya Gruziyi Korisni kopalini Dokladnishe Korisni kopalini Gruziyi Nadra Gruziyi bagati na ryad korisnih kopalin marganec zaliznu rudu mid kam yane vugillya naftu Sejsmichnist Dokladnishe Sejsmichnist Gruziyi Visoka sejsmichnist teritoriyi osoblivo na shodi zemletrusi do 5 7 baliv Vulkanizm Div takozh RelyefDokladnishe Relyef Gruziyi Seredni visoti 1432 m najnizhcha tochka riven vod Chornogo morya 0 m najvisha tochka gora Shhara 5201 m druga Kazbek 5033 m Pivnichna chastina respubliki zajnyata girskoyu sistemoyu Velikogo Kavkazu Kavkasioni z visotami do 4500 5000 m nad rivnem morya Kavkaz nalezhit do molodih skladchastih sistem tobto tektonichni procesi tut ne zaversheni Velika chastina uzberezhzhya Gruziyi povoli opuskayetsya U serednomu zanurennya sushi Kolhidskoyi nizovini stanovit blizko 13 sm u storichchya U vododilnij chastini Centralnogo Kavkazu znahodyatsya vidomi perevali 2384 m Mamisonskij 2829 m 2996 m Gruziya i Pivnichnu Osetiyu Alaniyu Rosiya zv yazuye Rokskij transportnij tunel Vsogo cherez Kavkazkij hrebet vedut dvi avtomobilni dorogi i Vijskovo gruzinska Tretij shlyah uzberezhzhya Chornogo morya pislya gruzino abhazkoyi vijni praktichno zakritij Dlya visokogirnoyi chastini krayini harakterni lodoviki na zahodi karstovi yavisha a na shodi molodi vulkanichni formi Relyef Gruziyi Maket relyefu Gruziyi Gipsometrichna karta Gruziyi Suputnikovij znimok poverhni krayini Karta krayini angl Na pivdni krayini hrebti Malogo Kavkazu visoti do 2850 m Mizh Velikim i Malim Kavkazom Kolhidska nizovina sho maye formu trikutnika z osnovoyu zvernenoyu do Chornogo morya a na shodi de teche richka Kura Mtkvari Kolhidska nizovina nahilena na zahid U primorskij smuzi vona ledve pidnositsya nad rivnem morya a na shodi postupovo pidvishuyetsya do 150 m poki ne upirayetsya v granitnij hrebet sho spoluchaye Velikij i Malij Kavkaz i sho ye vododilom mizh basejnami Chornogo i Kaspijskogo morya Gora Shhara Alazanska dolina Landshafti Svanetiyi Chornomorske uzberezhzhya Batumi Na krajnomu pivdni Gruziyi roztashovuyetsya Pivdenno gruzinske Dzhavahetske vulkanichne nagir ya dlya yakogo harakterni lavovi plato lancyugi vulkaniv i kanjonopodibni ushelini richok Visha tochka nagir ya gora Didi abuli 3301 m Pecheri Dokladnishe U Gruziyi znahoditsya najglibsha 1370 m na teritoriyi kolishnogo SRSR pechera prirva Snizhna na Bzibskomu hrebti Snig i lid v nij zustrichayutsya na glibini 200 m Shiroko vidoma v Abhaziyi yaka do gruzino abhazkoyi vijni mala populyarnist sered turistiv Ce shonajdovsha 3285 m i najbilsha za plosheyu 49 565 m pechera Vsogo na hrebtah Velikogo Kavkazu znajdeno blizko 500 pecher Uzberezhzhya Beregova liniya Chornogo morya 308 km vidriznyayetsya rivnimi risami Opisuyuchi plavnu dugu bereg pozbavlenij znachnih zatok i pivostroviv KlimatDokladnishe Klimat Gruziyi Gruziya lezhit na kordoni semigumidnogo Seredzemnomor ya aridnoyi bezstichnoyi i kontinentalnih Perednoziatskih nagir yiv Teritoriya Gruziyi lezhit u subtropichnomu klimatichnomu poyasi perehidnogo tipu do pomirnogo z bezlichchyu vidhilen Vlitku perevazhayut tropichni povitryani masi z yasnoyu tihoyu anticiklonichnoyu pogodoyu vzimku pomirni z pohmuroyu doshovoyu dosit vitryanoyu ciklonichnoyu Znachni sezonni amplitudi temperaturi povitrya i rozpodilu atmosfernih opadiv mozhlive vipadinnya snigu Vologij subtropichnij klimat Kolhidskoyi nizovini vid berega Chornogo morya do visoti 500 600 m harakterizuyetsya unikalnimi risami najteplishoyu zimoyu 3 6 S najmenshoyu richnoyu amplitudoyu temperatur 17 21 S i velikoyu kilkistyu atmosfernih opadiv 1200 2800 mm Morozi nizhche 5 S buvayut tilki v okremi roki i viklikayutsya vtorgnennyam arktichnih povitryanih mas Dlya danogo regionu harakterni silni neridko trivali shidni vitri tipu feniv Sonyachna radiaciya angl Klimatichna karta Gruziyi za Keppenom Gruziya ye chlenom Vsesvitnoyi meteorologichnoyi organizaciyi WMO v krayini vedutsya sistematichni sposterezhennya za pogodoyu Vnutrishni vodiDokladnishe Gidrografiya Gruziyi Zagalni zapasi vidnovlyuvanih vodnih resursiv gruntovi i poverhnevi prisni vodi stanovlyat 63 33 km Stanom na 2012 rik v krayini nalichuvalos 4 33 tis km zroshuvanih zemel Gidrografichna merezha Gruziyi Richka Alazani Stochishe Kuri Zlittya Aragvi ta Kuri Richki Dokladnishe Richki Gruziyi Richki krayini nalezhat basejnu Chornogo morya Atlantichnogo okeanu zahid na shodi bezstichni oblasti basejnu Kaspijskogo morya U Gruziyi nalichuyetsya 25 075 richok zagalnoyu protyazhnistyu 54 768 km Najbilsha richka shidnoyi Gruziyi Mtkvari z yiyi chislennimi pritokami Aragvi Iori Alazani Paravani i Hrami sho vpadaye v Kaspijske more Najbilsha richka zahidnoyi Gruziyi Rioni z pritokami Chenickali i Kvirila Takozh do znachnih richok vidnosyat Inguri Kodori Adzharisckali i Hobi Ozera Dokladnishe Ozera Gruziyi U Gruziyi bilshe 850 ozer prote yih zagalna plosha ne perevishuye 170 km Najbilshi za plosheyu ozera Paravani 37 km i Paliastomi 17 3 km najglibshi Rica 116 m i 72 m Ozero Paravani Bolota Dokladnishe Lodoviki Dokladnishe Lodoviki Gruziyi Usogo v Gruziyi ponad 600 lodovikiv z sumarnoyu plosheyu 520 km Najbilsh veliki lodoviki roztashovani v Svanetiyi Gruntovi vodiGruntiDokladnishe U gruntovomu plani Gruziya pidrozdilyayetsya 3 gruntovi okrugi Zahidnij Dlya cogo okrugu harakterni zoni rivninnih bolotyanih i pidzolistih Plintusol gruntiv chervonozemiv i zhovtih Feralsol gruntiv peredgir yiv girskih lisovih i lugovih gruntiv Shidnij U comu okruzi osnovnimi gruntovimi tipami ye kashtanovi i chornozemni grunti u stepovij zoni i gidromorfni kashtanovi grunti v napivpusteli i pivdennij chastini uzvishshya Iori Veliki ploshi v stepovij zoni Shidnoyi Gruziyi zajnyati gumusno karbonatnimi Mollisol gruntami dolini i administrativnij okrug Marneuli tosho Soloni grunti solonchaki i solonci shiroko poshireni v dolinah Marneuli i Gardabani a tak samo v Eldari Pivdennij U comu okruzi zagalom predstavleni girski i rivninni chornozemi a tak samo girsko luchni grunti U zahidnij chastini okrugi ye alyuvialni karbonatni girski gleyevi v lisovij zoni buri lisovi grunti RoslinnistDokladnishe Flora Gruziyi U Gruziyi mozhna znajti taki unikalni ekosistemi yak z vichnozelenim pidliskom subalpijske krivolissya lisi na zatoplyuvanih teritoriyah alpijski luki ekosistemi pecher i kanjoniv hvojni i listopadni lisi aridni svitli lisi stepi Kolhida ye odniyeyu z refugiumiv v yakomu she zbereglasya bagata tretinnogo periodu 88 vidiv derev i chagarnikiv Zemelni resursi Gruziyi ocinka 2011 roku pridatni dlya silskogospodarskogo obrobitku zemli 35 5 orni zemli 5 8 bagatorichni nasadzhennya 1 8 zemli sho postijno vikoristovuyutsya pid pasovisha 27 9 zemli zajnyati lisami i chagarnikami 39 4 inshe 25 1 Div takozh Tvarinnij svitDokladnishe Fauna Gruziyi Zoogeografichno teritoriya krayini nalezhit do Golarktichnoyi oblasti Div takozh Ssavci Gruziyi Ptahi Gruziyi taOhorona prirodiDokladnishe Gruziya ye uchasnikom ryadu mizhnarodnih ugod z ohoroni navkolishnogo seredovisha Konvenciyi pro transkordonne zabrudnennya povitrya CLRTAP Konvenciyi pro biologichne riznomanittya CBD Ramkovoyi konvenciyi OON pro zminu klimatu UNFCCC Kiotskogo protokolu do Ramkovoyi konvenciyi Konvenciyi OON pro borotbu z opustelyuvannyam UNCCD Konvenciyi pro mizhnarodnu torgivlyu vidami dikoyi fauni i flori sho perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya CITES Bazelskoyi konvenciyi protidiyi transkordonnomu peremishennyu nebezpechnih vidhodiv Konvenciyi z mizhnarodnogo morskogo prava Monrealskogo protokolu z ohoroni ozonovogo sharu MARPOL Ramsarskoyi konvenciyi iz zahistu vodno bolotnih ugid Stihijni liha ta ekologichni problemiDokladnishe Na teritoriyi krayini sposterigayutsya nebezpechni prirodni yavisha i stihijni liha zemletrusi shodzhennya snigovih lavin primorozki v girskih dolinah u vegetacijnij period Diyalnist lyudini u vidnosno nedavnomu minulomu viklikala dramatichni zmini prirodnih ekosistem Gruziyi Ploshi vkriti lisovoyu i semiaridnoyu roslinnistyu znachno skorotilisya vidpovidno ploshi zajnyati drugoryadnimi lukami i silskogospodarskimi ugiddyami navpaki zbilshilisya Bilsh nizh Kolhidskoyi nizovini i prilegli pidnizhzhya pagorbiv povnistyu zminilisya v osnovnomu zavdyaki osushennyu zabolochenih teritorij Sered ekologichnih problem varto vidznachiti zabrudnennya povitrya osoblivo v Rustavi zabrudnennya vod richki Mtkvari ta vod Chornogo morya poblizu vid uzberezhzhya nedostatni zapasi pitnoyi vodi zabrudnennya gruntiv toksichnimi himikatami Fiziko geografichne rajonuvannyaSilno peresichenij relyef i skladna konfiguraciya girskih hrebtiv zabezpechuyut geografichnu i ekologichnu izolyaciyu ekosistem Gruziyi Unaslidok klimatichnih vidminnostej mizh shidnoyu i zahidnoyu chastinami znachno variyuyetsya i visotna poyasna U Zahidnij Gruziyi ye tilki p yat visotnih zon lisova nizhche 1900 m subalpijska 1900 2500 m alpijska 2500 3100 m subnivalna 3100 3600 m i nivalna ponad 3600 m todi yak v Shidnij Gruziyi sim napivpustel suhih dolin i svitlogo lisu 150 600 m lisova 600 1900 m subalpijska 1900 2500 m alpijska 2500 3000 m subnivalna 3000 3500 m i nivalna ponad 3500 m U fiziko geografichnomu vidnoshenni teritoriyu Gruziyi mozhna rozdiliti na rajoni sho vidriznyayutsya odin vid odnogo relyefom klimatom roslinnim pokrivom Teritoriya Gruziyi rozpodilyayetsya mizh 4 biogeografichnimi regionami Shidnim seredzemnomorskim Pivnichnim borealnim Irano Turanskim Kolhidskim Div takozh Div takozhZahidna Aziya Pivdennij KavkazPrimitkiGeorgia Geography Factbook Kotlyakov V M 2006 Pospelov E M 2005 Atlas svitu 2005 Part II angl United Nations Convention on the Law of the Sea N Y United Nations Data zvernennya 21 lyutogo 2017 roku Part VI angl United Nations Convention on the Law of the Sea N Y United Nations Data zvernennya 21 lyutogo 2017 roku Time zone converter angl Kalkulyator riznici v chasi mizh dvoma punktami The Time Now 2017 16 June Data zvernennya 21 grudnya 2017 roku Gruziya Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 S 3 ISBN 966 7804 78 X Atlas Geografiya materikiv i okeaniv 2014 FGAM 1964 Members angl World Meteorological Organization WMO Data zvernennya 22 lyutogo 2017 roku Ramsar Sites Information Service angl 8 bereznya 2019 roku rsis ramsar org Convention on Wetlands Data zvernennya 8 bereznya 2019 roku LiteraturaUkrayinskoyu Atlas svitu golov red zav red vidp red K DNVP Kartografiya 2005 336 s ISBN 9666315467 Atlas 7 klas Geografiya materikiv i okeaniv Ukladachi N I Chanceva K DNVP Kartografiya 2014 Byelozorov S T Geografiya materikiv K Visha shkola 1971 371 s Fizichna geografiya materikiv i okeaniv navch posib dlya studentiv VNZ u 2 ch N Nizhinskij derzhavnij universitet im Mikoli Gogolya 2013 306 s ISBN 978 617 527 106 3 Gruziya Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 h tt za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Krayinoznavchij slovnik dovidnik 5 te vid pererob i dop K Znannya 2008 839 s ISBN 978 966 346 330 8 Panasenko B D Fizichna geografiya materikiv navch posib v 2 ch V EkoBiznesCentr 1999 200 s Fizichna geografiya materikiv ta okeaniv pidruch dlya stud vish navch zakl u 2 t za red P G Shishenka K Vidavnictvo Kiyivskogo nac un t im T Shevchenka 2009 T 1 Aziya 643 s ISBN 978 966 439 257 7 Yurkivskij V M Regionalna ekonomichna i socialna geografiya Zarubizhni krayini Pidruchnik 2 ge K Libid 2001 416 s ISBN 966 06 0092 5 Anglijskoyu angl The Encyclopedia of World Geography Andromeda 2002 288 s ISBN 1871869587 Rosijskoyu ros Vodohranilisha M Mysl 1987 326 s Priroda mira ros Alisov B P Kurs klimatologii v 3 h tt pod red L Gidrometizdat 1954 T 3 Klimaty zemnogo shara 320 s ros Aprodov V A Vulkany M Mysl 1982 368 s Priroda mira ros Aprodov V A Zony zemletryasenij M Mysl 2010 462 s Priroda mira ISBN 978 5 244 01122 7 ros Babaev A G Drozdov N N Pustyni M Mysl 1986 320 s Priroda mira ros Bukshtynov A D Krylov G V Lesa M Mysl 1981 316 s Priroda mira ros Vlasova T V Fizicheskaya geografiya materikov S prilegayushimi chastyami okeanov Evraziya Severnaya Amerika 4 e pererab M Prosveshenie 1986 417 s ros Gvozdeckij N A Karst M Mysl 1981 214 s Priroda mira ros Gvozdeckij N A Golubchikov Yu N Gory M Mysl 1987 400 s Priroda mira ros Ledniki M Mysl 1989 448 s Priroda mira ISBN 5 244 00315 1 ros Geograficheskij enciklopedicheskij slovar geograficheskie nazvaniya pod red A F Tryoshnikova 2 e izd dop M Sovetskaya enciklopediya 1989 585 s ISBN 5 85270 057 6 ros Isachenko A G Landshafty M Mysl 1989 504 s Priroda mira ISBN 5 244 00177 9 ros Kaplin P A Leontev O K Berega M Mysl 1991 480 s Priroda mira ISBN 5 244 00449 2 ros Slovar sovremennyh geograficheskih nazvanij pod obshej redakciej akad V M Kotlyakova Ekaterinburg U Faktoriya 2006 ros Lobova E V Habarov A V Pochvy M Mysl 1983 304 s Priroda mira ros Maksakovskij V P Geograficheskaya kartina mira Kniga I Obshaya harakteristika mira M Drofa 2008 495 s ISBN 978 5 358 05275 8 ros Maksakovskij V P Geograficheskaya kartina mira Kniga II Regionalnaya harakteristika mira M Drofa 2009 480 s ISBN 978 5 358 06280 1 ros Gruziya Pospelov E M Toponimicheskij slovar M AST 2005 229 s ISBN 5 17 016407 6 ros Aziya M Progress 1982 316 s Kontinenty na kotoryh my zhivem ros Geografiya pod red prof A P Gorkina M Rosmen Press 2006 624 s Sovremennaya illyustrirovannaya enciklopediya ISBN 5 353 02443 5 ros Fiziko geograficheskij atlas mira M Akademiya nauk SSSR i Glavnoe upravlenie geodezii i kartografii GUGK SSSR 1964 298 s ros Enciklopediya stran mira glav red N A Simoniya M NPO Ekonomika RAN otdelenie obshestvennyh nauk 2004 1319 s ISBN 5 282 02318 0 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Geografiya Gruziyi Vikishovishe Atlas Gruziyi Karti Gruziyi angl Perry Castaneda Library Map Collection Data zvernennya 21 listopada 2017 roku Georgia angl arh 31 bereznya 2019 roku The World Factbook Washington D C Central Intelligence Agency 2017 16 June Data zvernennya 21 lyutogo 2019 roku ISSN 1553 8133 Dobirka publikacij pro Gruziyu ros Vokrug sveta Data zvernennya 23 grudnya 2017 roku European Digital Archive on the Soil Maps of the world angl ESDAC Data zvernennya 23 grudnya 2017 roku karti gruntovogo pokrovu Gruziyi