Внутрішні води Грузії — річки Грузії належать двом басейнам — Чорноморському і Каспійському. Річкова мережа розвинена нерівномірно, найбільшою густиною вона відрізняється в Західній Грузії, найменшій, — на , що пов'язане з розподілом модуля стоку (від 80-150 л/сек/км² на Західному Кавказі до 3 л/сек/км² на Іорськом плоскогір'ї та південному сході ). Грузія багата гідроенергоресурсами. Загальна потенційна потужність річок — 18,2 млн. квт, потенційні ресурси — 159,4 млрд. квт/г.
Каспійський басейн
Майже весь стік Каспійського басейну виноситься річкою Кура, серед приток якої значні річки Велика Ліахві, Ксані, Арагві, Іорі і Алазані (дві останні впадають в Мінгечаурське водосховище) — ліві; Паравані, Дзама, Тана, Тедзамі, Алгеті і Храмі — праві.
Чорноморський басейн
Річки Чорноморського басейну (Західна Грузія) не утворюють єдиної системи, впадаючи в морі самостійно. Головна з них Ріоні з притоками: Цхеннсцкалі, Техурі, Квіріла, що протікає на нижньому відрізку по осі Колхідської западини. Серед найпомітніших також Інгурі, Кодорі, Аджарісцкалі, Бзиб, Хобі, Галідзга. Річка Чорохі, що починається в Туреччині, протікає по Грузії впродовж 26 км нижньої течії. Більшість річок, що беруть початок в горах, мають максимальну витрату (повінь) навесні, при таненні снігу. Річки, одержуючи живлення головним чином з льодовиків (верхньої течії і притоки Кодорі, Інгурі, Ріоні), найповніші влітку і мають в цей час різко виражений добовий хід витрати з максимумом у вечірній годинник і мінімумом перед світанком. Для річок Аджарського узбережжя і північних схилів Месхетського хребта характерні осінньо-зимова повінь і часті паводки, пов'язані з дощами.
Гірські річки
Через швидку течією, гірські річки замерзають рідко; виняток становлять річки , що відрізняються оберненим подовжнім профілем (крутим в нижньої і пологим у верхньої течії). Райони, які складені з вапняків або лавових порід, виділяються сильно розвиненою підземною системою дренажу, вираженого у великій кількості велетенських джерел — «воклюз» (річки Чорна, Цачхурі, Речхи в Західній Грузії; Нардсвані, Ташбаши, Армутло та інші в ), перерозподілі і природній зарегульованості річкового стоку.
Озера
Грузія небагата озерами, але в окремих районах (, Колхидська низовина, , древньоледнікова зона Абхазії) є групи озер тектонічного, вулканічного, морського, річкового, льодовикового, обвального, карстового і іншого походження. Найбільше за площею озеро Паравані (37 км²); за ним слідують озера Карцахі (26,6 км²) і Палеостомі (17,3 км²). Найбільшими глибинами відрізняються запруджене озеро Ріца (116 м) і (72-122 м залежно від різких коливань рівня), глибина озера 75 м. Рибні промисли розвинені на озерах Табацкурі, Палеостомі тощо.
Джерела
- Большая Советская Энциклопедия [ 1 липня 2010 у Wayback Machine.](рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vnutrishni vodi Gruziyi richki Gruziyi nalezhat dvom basejnam Chornomorskomu i Kaspijskomu Richkova merezha rozvinena nerivnomirno najbilshoyu gustinoyu vona vidriznyayetsya v Zahidnij Gruziyi najmenshij na sho pov yazane z rozpodilom modulya stoku vid 80 150 l sek km na Zahidnomu Kavkazi do 3 l sek km na Iorskom ploskogir yi ta pivdennomu shodi Gruziya bagata gidroenergoresursami Zagalna potencijna potuzhnist richok 18 2 mln kvt potencijni resursi 159 4 mlrd kvt g Kaspijskij basejnMajzhe ves stik Kaspijskogo basejnu vinositsya richkoyu Kura sered pritok yakoyi znachni richki Velika Liahvi Ksani Aragvi Iori i Alazani dvi ostanni vpadayut v Mingechaurske vodoshovishe livi Paravani Dzama Tana Tedzami Algeti i Hrami pravi Chornomorskij basejnRichki Chornomorskogo basejnu Zahidna Gruziya ne utvoryuyut yedinoyi sistemi vpadayuchi v mori samostijno Golovna z nih Rioni z pritokami Chennsckali Tehuri Kvirila sho protikaye na nizhnomu vidrizku po osi Kolhidskoyi zapadini Sered najpomitnishih takozh Inguri Kodori Adzharisckali Bzib Hobi Galidzga Richka Chorohi sho pochinayetsya v Turechchini protikaye po Gruziyi vprodovzh 26 km nizhnoyi techiyi Bilshist richok sho berut pochatok v gorah mayut maksimalnu vitratu povin navesni pri tanenni snigu Richki oderzhuyuchi zhivlennya golovnim chinom z lodovikiv verhnoyi techiyi i pritoki Kodori Inguri Rioni najpovnishi vlitku i mayut v cej chas rizko virazhenij dobovij hid vitrati z maksimumom u vechirnij godinnik i minimumom pered svitankom Dlya richok Adzharskogo uzberezhzhya i pivnichnih shiliv Meshetskogo hrebta harakterni osinno zimova povin i chasti pavodki pov yazani z doshami Girski richkiCherez shvidku techiyeyu girski richki zamerzayut ridko vinyatok stanovlyat richki sho vidriznyayutsya obernenim podovzhnim profilem krutim v nizhnoyi i pologim u verhnoyi techiyi Rajoni yaki skladeni z vapnyakiv abo lavovih porid vidilyayutsya silno rozvinenoyu pidzemnoyu sistemoyu drenazhu virazhenogo u velikij kilkosti veletenskih dzherel voklyuz richki Chorna Cachhuri Rechhi v Zahidnij Gruziyi Nardsvani Tashbashi Armutlo ta inshi v pererozpodili i prirodnij zaregulovanosti richkovogo stoku OzeraGruziya nebagata ozerami ale v okremih rajonah Kolhidska nizovina drevnolednikova zona Abhaziyi ye grupi ozer tektonichnogo vulkanichnogo morskogo richkovogo lodovikovogo obvalnogo karstovogo i inshogo pohodzhennya Najbilshe za plosheyu ozero Paravani 37 km za nim sliduyut ozera Karcahi 26 6 km i Paleostomi 17 3 km Najbilshimi glibinami vidriznyayutsya zaprudzhene ozero Rica 116 m i 72 122 m zalezhno vid rizkih kolivan rivnya glibina ozera 75 m Ribni promisli rozvineni na ozerah Tabackuri Paleostomi tosho DzherelaBolshaya Sovetskaya Enciklopediya 1 lipnya 2010 u Wayback Machine ros