Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Грузи́нська Демократи́чна Респу́бліка, (груз. საქართველოს დემოკრატიული რესპუბლიკა) (1918–1921) — самостійна грузинська держава з республіканською формою правління, проголошена 26 травня 1918 внаслідок розпаду Закавказької Федерації.
| |||||||||||||||||||||||||||||||||
Включала території Кутаїської й Тифліської губерній, Батумської області й Сухумського округу колишньої Російської імперії.
Провідну роль у політичному житті Грузинської Республіки відігравала партія меншовиків.
Унаслідок Радянсько-грузинської війни навесні 1921 Грузинську Демократичну Республіку було ліквідовано, у Грузії було встановлено окупаційну більшовицьку владу, після чого її включили до СРСР у складі ЗРФСР, згодом союзна республіка Грузинська РСР.
Передісторія
Створений в результаті Лютневої революції в Росії Тимчасовий уряд 9 (22) березня 1917 сформував у Тифлісі для управління Закавказзям (ОЗАКОМ), що складався із членів 4-ї Державної думи, які представляли буржуазно-націоналістичні партії. Більшість у Радах депутатів на території Грузії належала меншовикам, що підтримували Тимчасовий уряд.
Революція спричинила хаос та бродіння у військах Кавказького фронту. Більшість османських військ, що їм там протистояли, було відведено на південь, відбивати удари британських військ у Палестині й Месопотамії. Упродовж 1917 року російська армія поступово розкладалась, солдати дезертирували, вирушаючи по домівках, й до кінця року Кавказький фронт цілком розвалився.
Після Жовтневого перевороту ОЗАКОМ змінив Закавказький комісаріат — уряд Закавказзя, створений у Тифлісі 15 (28) листопада 1917. До його складу увійшли представники грузинських меншовиків, есерів, вірменських дашнаків та азербайджанських мусаватистів.
Історія
Створення Грузинської Демократичної Республіки
10 (23) лютого 1918 року в Тифлісі було скликано Закавказький сейм. До цього законодавчого органу увійшли депутати, обрані від Закавказзя до Установчих зборів, та представники місцевих політичних партій. 3 (16) березня було укладено Брестський мир, за яким до Османської імперії відходили від Росії населені грузинами та вірменами області Батума, Карса й Ардагана. Грузинські та вірменські представники у Закавказькому сеймі відкинули Брестський мир, оголосивши, що вважають себе у стані війни з Османською імперією.
Османські війська після тривалого перемир'я, що продовжувалось із 5 (18) грудня 1917 року, перешли у наступ. 11 березня пав Ерзерум, 13 квітня — Батум. Воєнні невдачі змусили закавказький уряд прохати про відновлення мирних перемовин, але Османська імперія як попередню умову зажадала офіційного проголошення незалежності Закавказзя й виходу його зі складу Росії. 9 (22) квітня Сейм ухвалив резолюцію про проголошення Закавказзя незалежною Закавказькою Демократичною Федеративною Республікою (ЗДФР). Тим часом османи продовжували просування, зайнявши упродовж двох місяців Карс, Ардаган, Батум, Озурґеті, Ахалцихе. Уряд ЗДФР, не мав сил для відсічі османському наступові й був змушений піти на мирні перемовини (за посередництва Німеччини).
Перемовини, що тривали у Батумі з 11 (24) травня до 26 травня, виявили гострі зовнішньополітичні протиріччя між Національними радами Грузії, Вірменії й Азербайджану, що врешті-решт призвело до створення окремих національних держав. На переговорах Османська імперія висунула ще більш важкі умови, ніж передбачала Брестська угода, — Закавказзя мало поступитись Османській імперії двома третинами території Ериванської губернії, Ахалциським та Ахалкалакським повітами Тифліської губернії, а також контролем над Закавказькою залізницею.
У цій ситуації Національна рада Грузії звернулась по допомогу й зверхність до Німецької імперії. Німецьке командування охоче відгукнулось на це звернення, оскільки Німеччина ще у квітні 1918 підписала з Османською імперією таємну угоду про розподіл сфер впливу у Закавказзі, відповідно до якої Грузинська Демократична Республіка й без того перебувала у сфері впливу Німецької імперії. Німецькі представники порадили Грузинській Демократичній Республіці негайно проголосити незалежність й офіційно прохати Німецьку імперію про допомогу, щоб уникнути османської навали й загибелі.
24-25 травня 1918 року на засіданні виконкому Національної ради Грузії цю пропозицію було прийнято. 26 травня Закавказький сейм оголосив про саморозпуск. Того ж дня свою незалежність проголосила Грузія (Грузинська Демократична Республіка), 28 травня (10 червня) — Азербайджан. 28 травня (10 червня) Вірменська національна рада у Тифлісі оголосила себе «верховною та єдиною владою вірменських повітів».
Головою першого (коаліційного) уряду Грузинської Демократичної Республіки був обраний меншовик Ной Рамішвілі. До його складу увійшли грузинські меншовики Євген Ґеґечкорі, Ной Жорданія, Акакій Чхенкелі, Іраклій Церетелі й ін., а також соціалісти-федералісти й націонал-демократи; пізніше в уряді, який очолив Н. Н. Жорданія, залишились тільки меншовики.
Закордонна військова інтервенція
Вже 28 травня Грузія та Німеччина підписали угоду, за якою тритисячний експедиційний корпус під командуванням був перекинутий морем із Криму до грузинського порту Поті; у подальшому він був підсилений німецькими військами, які було переведено сюди з Української держави та Османської Сирії, а також звільненими німецькими військовополоненими й мобілізованими німцями-колоністами. Об'єднані німецько-грузинські гарнізони були дислоковані у різних частинах Грузії; воєнна допомога Німецької імперії дозволила у червні 1918 року ліквідувати загрозу з боку більшовиків, що проголосили Радянську владу у Абхазії. Таким чином виявилась порушеною угода, підписана 9 лютого 1918 року між Національною радою Грузії та , що зафіксувала кордон Абхазії з Грузією річкою Інгурі й констатувала, що «форма майбутнього політичного устрою єдиної Абхазії має бути вироблена відповідно до принципу національного самовизначення на Установчих зборах Абхазії».
В результаті дипломатичного демаршу Берліна османський наступ у Грузинській Демократичній Республіці був зупинений. 4 червня у Батумі була підписана угода, відповідно до якої Грузія відмовлялась від претензій на Аджарію (Батумська область) з переважно мусульманським населенням, а також міста Ардаган, Артвін, Ахалцихе й Ахалкалакі. Підписання Німеччиною угод з урядом Грузії означало фактичне визнання грузинського уряду, однак до юридичного визнання справа так і не дійшла — багато в чому через негативне ставлення до цього з боку Радянської Росії.
Наприкінці 1918 року, зазнавши поразки у Першій світовій війні, Німеччина була змушена вивести свої війська з Грузії. Їм на зміну прийшли британці.
17 листопада 1918 року до Баку з Персії прибули британські війська під командуванням генерала Томсона. Упродовж листопада-грудня ними були зайняті стратегічні пункти Закавказзя — Баку, Тифліс, Батум, що дозволило контролювати Закавказьку залізницю й поставки нафти й гасу з Баку. До кінця грудня чисельність британських військ у Грузинській Демократичній Республіці досягла приблизно 25 тис., у всьому Закавказзі — 60 тис.
У лютому у Грузії були проведені загальні вибори та за їхніми результатами сформований однопартійний уряд меншовиків, який очолив Н. Жорданія.
Грузинський уряд вів перемовини з представниками США, сподіваючись на отримання статусу підмандатної території будь-якої з великих держав, однак цього так і не сталось. Упродовж 1919 року країни Антанти відмовлялися визнавати незалежність Грузії та інших закавказьких республік, розраховуючи на те, що армії генерала Денікіна вдасться взяти гору у Громадянській війні.
Лише 12 січня 1920 року, коли стало відомо про розгром Денікіна та наближення Червоної Армії до Кавказу, Верховна рада Антанти (Французька республіка, Велика Британія й Королівство Італія) визнала де-факто незалежність Грузинської Демократичної Республіки та Азербайджанської Демократичної Респубілки, а у подальшому й Вірменії, які мали стати буферними державами між РРФСР і країнами Сходу. Пізніше до цього рішення приєдналась Японська імперія. Що ж стосується США, то вони відмовились ухвалити постанову Верховної ради Антанти.
6 січня 1920 року РРФСР запропонувала Грузії та Азербайджану вступити у перемовини про укладення військової угоди проти Денікіна, однак Грузія не пристала на цю пропозицію, посилаючись на політику нейтралітету й невтручання, та запропонувала почати перемовини з політичного врегулювання стосунків із Радянською Росією.
17 березня В. І. Ленін поставив завдання заволодіти Баку та захопити Азербайджан.
28 квітня, після загарбання Азербайджану, у грузинських газетах було опубліковано звернення голови грузинського уряду Н. Жорданія про оголошення мобілізації, започаткування Ради оборони, призначення головнокомандувача й оголошення Східної Грузії на воєнному стані. Ці дії були спричинені побоюваннями, що XI-а Армія вже готова продовжити наступ на територію Грузії.
У той самий час, однак, у Москві вже тривали конфіденційні перемовини грузинського представника Г. Уратадзе про укладення мирної угоди. До того ж Радянська Росія саме в ці дні була зайнята війною з Польщею. Радянське керівництво категорично заборонило своїм військам в Азербайджані рухатись у бік Грузії.
7 травня 1920 року у Москві була підписана між РРФСР та Грузією. РРФСР стала першою великою державою, що визнала Грузинську Демократичну Республіку де-юре та встановила з нею дипломатичні відносини. За її умовами Радянська Росія безумовно визнавала незалежність та самостійність Грузії та зобов'язувалась не втручатись до її внутрішніх справ.
Відповідно до таємного додатку до угоди Грузія зобов'язувалась легалізувати комуністичні організації, визнавши за ними «право вільного існування й діяльності, зокрема, право вільних зборів і право вільного видання (в тому числі органів друку)».
Сторони обмінялись дипломатичними представниками (радянським повноважним представником у Грузії став Сергій Кіров).
Одразу ж після цього Грузія спробувала з'ясувати можливість вступу до Ліги Націй.
Падіння Грузинської Демократичної Республіки
16 лютого 1921 радянські війська перетнули південний кордон Грузії. 25 лютого частини 11-ї армії увійшли до Тифлісу. До міста прибув Грузинський ревком, перетворений того ж дня на РНК Грузинської РСР. До конфлікту втрутилась також Туреччина, захопивши прикордонні території. 17 березня в Кутаїсі міністр оборони Грузії Грігол Лордкіпанідзе та повноважний представник радянської сторони Авель Єнукідзе уклали перемир'я, а 18 березня — угоду, що дозволяла Червоній Армії зайняти Батум. Таким чином закінчилося загарбання Грузії.
Територіальний устрій
Грузинська Демократична Республіка мала усталені кордони: на півночі — з Радянською Росією та Гірською республікою, на півдні — з Османською імперією, Вірменією та Азербайджаном. Її територія охоплювала приблизно 107 600 км². Для порівняння, вся площа сучасної Грузії становить лише 69 700 км².
Під час Грузинської демократичної республіки відповідно до Проекту поділу території Грузії на нові адміністративні одиниці (області), розробленого Комісією з самоврядування Установчих зборів Грузинської Демократичної Республіки в 1920 році (Видання Комітету Союзу Земств Грузії № 2, 1920 р. (Державна тип - 103 с.;Національна бібліотека Парламенту Грузії, Архівний фонд, Ф 7.876/4 - https://dspace.nplg.gov.ge/handle/1234/277728) було ліквідовано поділ на губернії та області, збереглися повіти та округи, перейменовані в області. Назви областей переважно були запропоновані за назвами їх адміністративних центрів. Були внесені незначні зміни до їхніх кордонів і кілька колишніх повітів та округів були об'єднані: Батумський та Артвінський округи – у Батумську область, Ахалцихський та Ахалкалацький повіти – в Ахалцихську область, Душетський та Тіанетський повіти в Ананурську область. Крім того, були створені три автономні освіти: Абхазька автономія (Сухумська область), Автономія Мусульманської Грузії (Батумська область) і Закатальська область. Було запроваджено дворівневе місцеве самоврядування: 18 областей та прирівняна до них столиця Грузії – м. Тіфліс (Тбілісі) на регіональному рівні та 356 міст та громад на місцевому рівні. Південна частина Ардаганського округу та Ольтинський округ - у разі встановлення над ними контролю НДР входять до складу створюваної Артаанської області.
Нові адміністративно-територіальні одиниці Грузинської Демократичної Республіки – області («олки») (у дужках дано альтернативні назви областей):
1 – Тифліська область (Самокалако) – центр м. Тифліс
2 – Борчалинська область (Квемо-Картлі) – центр сел. Ратевані / Катериненфельд чи с. Квеші
3 – Ахалцихська область (Самцхе-Джавахеті) – центр м. Ахалціх
4 – Горійська область (Шида-Картлі) – центр м. Горі
5 – Ананурська область (Мтіулеті) – центр с. Ананур
6 – Телавська область (Шида-Кахеті) – центр м. Телав
7 – Сігнахська область (Кізики) – центр м. Сігнах
8 – Закатальська область (Саїніло) – центр м. Закатали
9 – Кутаїська область (Квемо-Імереті) – центр м. Кутаїс
10 – Зестафонська область (Земо-Імереті) – центр м. Зестафоні / Квірила
11 – Онська область (Рача) – центр сел. Вони
12 - Цагерська область (Лечхум-Сванеті) - центр с. Цагері
13 – Сухумська область (Апхазет-Самурзакано) – центр м. Сухум
14 – Зугдідська область (Земо-Одіші) – центр м. Зугдіді
15 – Сенакська область (Квемо-Одіші) – центр сел. Ахал-Сенакі / Ново-Сенакі
16 – Озургетська область (Гурія) – центр м. Озургети
17 – Батумська область (Ачара-Кларджеті) – центр м. Батум
18 – Артаанська область (Тао-Артаані) – центр сел. Артаані/Ардаган. Артаанська область планувалася до створення у разі встановлення контролю Грузії над південною частиною Ардаганського округу та Ольтинським округом Карської області.
19 – м. Тифліс – столиця Грузинської Демократичної Республіки.
Примітки
- Протоколи засідань мусульманських фракцій Закавказького Сейму та Азербайджанської Національної Ради 1918 р. — Баку, 2006, с. 123–125
Посилання
- Автандил Ментешашвілі. З історії взаємовідносин Грузинської Демократичної Республіки з Радянською Росією й Антантою. 1918–1921 рр. [ 31 жовтня 2010 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gruzi nska Demokrati chna Respu blika gruz საქართველოს დემოკრატიული რესპუბლიკა 1918 1921 samostijna gruzinska derzhava z respublikanskoyu formoyu pravlinnya progoloshena 26 travnya 1918 vnaslidok rozpadu Zakavkazkoyi Federaciyi Gruzinska Demokratichna Respublika საქართველოს დემოკრატიული რესპუბლიკაrespublika 26 travnya 1918 roku 18 bereznya 1921 roku Prapor GerbStolicya TiflisMova i GruzinskaReligiya HristiyanstvoPlosha 107 000 km Naselennya 2 500 000Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Gruzinska Demokratichna Respublika Vklyuchala teritoriyi Kutayiskoyi j Tifliskoyi gubernij Batumskoyi oblasti j Suhumskogo okrugu kolishnoyi Rosijskoyi imperiyi Providnu rol u politichnomu zhitti Gruzinskoyi Respubliki vidigravala partiya menshovikiv Unaslidok Radyansko gruzinskoyi vijni navesni 1921 Gruzinsku Demokratichnu Respubliku bulo likvidovano u Gruziyi bulo vstanovleno okupacijnu bilshovicku vladu pislya chogo yiyi vklyuchili do SRSR u skladi ZRFSR zgodom soyuzna respublika Gruzinska RSR PeredistoriyaStvorenij v rezultati Lyutnevoyi revolyuciyi v Rosiyi Timchasovij uryad 9 22 bereznya 1917 sformuvav u Tiflisi dlya upravlinnya Zakavkazzyam OZAKOM sho skladavsya iz chleniv 4 yi Derzhavnoyi dumi yaki predstavlyali burzhuazno nacionalistichni partiyi Bilshist u Radah deputativ na teritoriyi Gruziyi nalezhala menshovikam sho pidtrimuvali Timchasovij uryad Revolyuciya sprichinila haos ta brodinnya u vijskah Kavkazkogo frontu Bilshist osmanskih vijsk sho yim tam protistoyali bulo vidvedeno na pivden vidbivati udari britanskih vijsk u Palestini j Mesopotamiyi Uprodovzh 1917 roku rosijska armiya postupovo rozkladalas soldati dezertiruvali virushayuchi po domivkah j do kincya roku Kavkazkij front cilkom rozvalivsya Pislya Zhovtnevogo perevorotu OZAKOM zminiv Zakavkazkij komisariat uryad Zakavkazzya stvorenij u Tiflisi 15 28 listopada 1917 Do jogo skladu uvijshli predstavniki gruzinskih menshovikiv eseriv virmenskih dashnakiv ta azerbajdzhanskih musavatistiv IstoriyaStvorennya Gruzinskoyi Demokratichnoyi Respubliki Memorialna tablichka 26 travnya 1918 roku u cij zali Nacionalna rada Gruziyi prijnyala deklaraciyu pro nezalezhnist tim samim vidnovivshi gruzinsku derzhavnist 10 23 lyutogo 1918 roku v Tiflisi bulo sklikano Zakavkazkij sejm Do cogo zakonodavchogo organu uvijshli deputati obrani vid Zakavkazzya do Ustanovchih zboriv ta predstavniki miscevih politichnih partij 3 16 bereznya bulo ukladeno Brestskij mir za yakim do Osmanskoyi imperiyi vidhodili vid Rosiyi naseleni gruzinami ta virmenami oblasti Batuma Karsa j Ardagana Gruzinski ta virmenski predstavniki u Zakavkazkomu sejmi vidkinuli Brestskij mir ogolosivshi sho vvazhayut sebe u stani vijni z Osmanskoyu imperiyeyu Osmanski vijska pislya trivalogo peremir ya sho prodovzhuvalos iz 5 18 grudnya 1917 roku pereshli u nastup 11 bereznya pav Erzerum 13 kvitnya Batum Voyenni nevdachi zmusili zakavkazkij uryad prohati pro vidnovlennya mirnih peremovin ale Osmanska imperiya yak poperednyu umovu zazhadala oficijnogo progoloshennya nezalezhnosti Zakavkazzya j vihodu jogo zi skladu Rosiyi 9 22 kvitnya Sejm uhvaliv rezolyuciyu pro progoloshennya Zakavkazzya nezalezhnoyu Zakavkazkoyu Demokratichnoyu Federativnoyu Respublikoyu ZDFR Tim chasom osmani prodovzhuvali prosuvannya zajnyavshi uprodovzh dvoh misyaciv Kars Ardagan Batum Ozurgeti Ahalcihe Uryad ZDFR ne mav sil dlya vidsichi osmanskomu nastupovi j buv zmushenij piti na mirni peremovini za poserednictva Nimechchini Akt pro derzhavnu nezalezhnist Gruziyi Peremovini sho trivali u Batumi z 11 24 travnya do 26 travnya viyavili gostri zovnishnopolitichni protirichchya mizh Nacionalnimi radami Gruziyi Virmeniyi j Azerbajdzhanu sho vreshti resht prizvelo do stvorennya okremih nacionalnih derzhav Na peregovorah Osmanska imperiya visunula she bilsh vazhki umovi nizh peredbachala Brestska ugoda Zakavkazzya malo postupitis Osmanskij imperiyi dvoma tretinami teritoriyi Erivanskoyi guberniyi Ahalciskim ta Ahalkalakskim povitami Tifliskoyi guberniyi a takozh kontrolem nad Zakavkazkoyu zalizniceyu U cij situaciyi Nacionalna rada Gruziyi zvernulas po dopomogu j zverhnist do Nimeckoyi imperiyi Nimecke komanduvannya ohoche vidguknulos na ce zvernennya oskilki Nimechchina she u kvitni 1918 pidpisala z Osmanskoyu imperiyeyu tayemnu ugodu pro rozpodil sfer vplivu u Zakavkazzi vidpovidno do yakoyi Gruzinska Demokratichna Respublika j bez togo perebuvala u sferi vplivu Nimeckoyi imperiyi Nimecki predstavniki poradili Gruzinskij Demokratichnij Respublici negajno progolositi nezalezhnist j oficijno prohati Nimecku imperiyu pro dopomogu shob uniknuti osmanskoyi navali j zagibeli 24 25 travnya 1918 roku na zasidanni vikonkomu Nacionalnoyi radi Gruziyi cyu propoziciyu bulo prijnyato 26 travnya Zakavkazkij sejm ogolosiv pro samorozpusk Togo zh dnya svoyu nezalezhnist progolosila Gruziya Gruzinska Demokratichna Respublika 28 travnya 10 chervnya Azerbajdzhan 28 travnya 10 chervnya Virmenska nacionalna rada u Tiflisi ogolosila sebe verhovnoyu ta yedinoyu vladoyu virmenskih povitiv Karta teritorialnih pretenzij Gruziyi yaku bulo zaproponovano gruzinskoyu delegaciyeyu na Parizkij mirnij konferenciyi 1919 roku do vklyuchennya do skladu Gruzinskoyi Demokratichnoyi Respubliki Golovoyu pershogo koalicijnogo uryadu Gruzinskoyi Demokratichnoyi Respubliki buv obranij menshovik Noj Ramishvili Do jogo skladu uvijshli gruzinski menshoviki Yevgen Gegechkori Noj Zhordaniya Akakij Chhenkeli Iraklij Cereteli j in a takozh socialisti federalisti j nacional demokrati piznishe v uryadi yakij ocholiv N N Zhordaniya zalishilis tilki menshoviki Zakordonna vijskova intervenciya Dokladnishe GDR na karti rozpadu Rosijskoyi imperiyi veresen 1918 Karta zmini teritoriyi Gruzinskoyi Demokratichnoyi Respubliki u 1918 1921 rokah Vzhe 28 travnya Gruziya ta Nimechchina pidpisali ugodu za yakoyu tritisyachnij ekspedicijnij korpus pid komanduvannyam buv perekinutij morem iz Krimu do gruzinskogo portu Poti u podalshomu vin buv pidsilenij nimeckimi vijskami yaki bulo perevedeno syudi z Ukrayinskoyi derzhavi ta Osmanskoyi Siriyi a takozh zvilnenimi nimeckimi vijskovopolonenimi j mobilizovanimi nimcyami kolonistami Ob yednani nimecko gruzinski garnizoni buli dislokovani u riznih chastinah Gruziyi voyenna dopomoga Nimeckoyi imperiyi dozvolila u chervni 1918 roku likviduvati zagrozu z boku bilshovikiv sho progolosili Radyansku vladu u Abhaziyi Takim chinom viyavilas porushenoyu ugoda pidpisana 9 lyutogo 1918 roku mizh Nacionalnoyu radoyu Gruziyi ta sho zafiksuvala kordon Abhaziyi z Gruziyeyu richkoyu Inguri j konstatuvala sho forma majbutnogo politichnogo ustroyu yedinoyi Abhaziyi maye buti viroblena vidpovidno do principu nacionalnogo samoviznachennya na Ustanovchih zborah Abhaziyi V rezultati diplomatichnogo demarshu Berlina osmanskij nastup u Gruzinskij Demokratichnij Respublici buv zupinenij 4 chervnya u Batumi bula pidpisana ugoda vidpovidno do yakoyi Gruziya vidmovlyalas vid pretenzij na Adzhariyu Batumska oblast z perevazhno musulmanskim naselennyam a takozh mista Ardagan Artvin Ahalcihe j Ahalkalaki Pidpisannya Nimechchinoyu ugod z uryadom Gruziyi oznachalo faktichne viznannya gruzinskogo uryadu odnak do yuridichnogo viznannya sprava tak i ne dijshla bagato v chomu cherez negativne stavlennya do cogo z boku Radyanskoyi Rosiyi Naprikinci 1918 roku zaznavshi porazki u Pershij svitovij vijni Nimechchina bula zmushena vivesti svoyi vijska z Gruziyi Yim na zminu prijshli britanci 17 listopada 1918 roku do Baku z Persiyi pribuli britanski vijska pid komanduvannyam generala Tomsona Uprodovzh listopada grudnya nimi buli zajnyati strategichni punkti Zakavkazzya Baku Tiflis Batum sho dozvolilo kontrolyuvati Zakavkazku zaliznicyu j postavki nafti j gasu z Baku Do kincya grudnya chiselnist britanskih vijsk u Gruzinskij Demokratichnij Respublici dosyagla priblizno 25 tis u vsomu Zakavkazzi 60 tis 1919 1920 Ministri Gruzinskoyi Demokratichnoyi RespublikiNarodna gvardiya Gruzinskoyi Demokratichnoyi Respubliki U lyutomu u Gruziyi buli provedeni zagalni vibori ta za yihnimi rezultatami sformovanij odnopartijnij uryad menshovikiv yakij ocholiv N Zhordaniya Gruzinskij uryad viv peremovini z predstavnikami SShA spodivayuchis na otrimannya statusu pidmandatnoyi teritoriyi bud yakoyi z velikih derzhav odnak cogo tak i ne stalos Uprodovzh 1919 roku krayini Antanti vidmovlyalisya viznavati nezalezhnist Gruziyi ta inshih zakavkazkih respublik rozrahovuyuchi na te sho armiyi generala Denikina vdastsya vzyati goru u Gromadyanskij vijni Lishe 12 sichnya 1920 roku koli stalo vidomo pro rozgrom Denikina ta nablizhennya Chervonoyi Armiyi do Kavkazu Verhovna rada Antanti Francuzka respublika Velika Britaniya j Korolivstvo Italiya viznala de fakto nezalezhnist Gruzinskoyi Demokratichnoyi Respubliki ta Azerbajdzhanskoyi Demokratichnoyi Respubilki a u podalshomu j Virmeniyi yaki mali stati bufernimi derzhavami mizh RRFSR i krayinami Shodu Piznishe do cogo rishennya priyednalas Yaponska imperiya Sho zh stosuyetsya SShA to voni vidmovilis uhvaliti postanovu Verhovnoyi radi Antanti 6 sichnya 1920 roku RRFSR zaproponuvala Gruziyi ta Azerbajdzhanu vstupiti u peremovini pro ukladennya vijskovoyi ugodi proti Denikina odnak Gruziya ne pristala na cyu propoziciyu posilayuchis na politiku nejtralitetu j nevtruchannya ta zaproponuvala pochati peremovini z politichnogo vregulyuvannya stosunkiv iz Radyanskoyu Rosiyeyu 17 bereznya V I Lenin postaviv zavdannya zavoloditi Baku ta zahopiti Azerbajdzhan 28 kvitnya pislya zagarbannya Azerbajdzhanu u gruzinskih gazetah bulo opublikovano zvernennya golovi gruzinskogo uryadu N Zhordaniya pro ogoloshennya mobilizaciyi zapochatkuvannya Radi oboroni priznachennya golovnokomanduvacha j ogoloshennya Shidnoyi Gruziyi na voyennomu stani Ci diyi buli sprichineni poboyuvannyami sho XI a Armiya vzhe gotova prodovzhiti nastup na teritoriyu Gruziyi U toj samij chas odnak u Moskvi vzhe trivali konfidencijni peremovini gruzinskogo predstavnika G Uratadze pro ukladennya mirnoyi ugodi Do togo zh Radyanska Rosiya same v ci dni bula zajnyata vijnoyu z Polsheyu Radyanske kerivnictvo kategorichno zaboronilo svoyim vijskam v Azerbajdzhani ruhatis u bik Gruziyi 7 travnya 1920 roku u Moskvi bula pidpisana mizh RRFSR ta Gruziyeyu RRFSR stala pershoyu velikoyu derzhavoyu sho viznala Gruzinsku Demokratichnu Respubliku de yure ta vstanovila z neyu diplomatichni vidnosini Za yiyi umovami Radyanska Rosiya bezumovno viznavala nezalezhnist ta samostijnist Gruziyi ta zobov yazuvalas ne vtruchatis do yiyi vnutrishnih sprav Vidpovidno do tayemnogo dodatku do ugodi Gruziya zobov yazuvalas legalizuvati komunistichni organizaciyi viznavshi za nimi pravo vilnogo isnuvannya j diyalnosti zokrema pravo vilnih zboriv i pravo vilnogo vidannya v tomu chisli organiv druku Storoni obminyalis diplomatichnimi predstavnikami radyanskim povnovazhnim predstavnikom u Gruziyi stav Sergij Kirov Odrazu zh pislya cogo Gruziya sprobuvala z yasuvati mozhlivist vstupu do Ligi Nacij Gruzinska kavaleriya u 1918 rociPadinnya Gruzinskoyi Demokratichnoyi Respubliki Dokladnishe Radyansko gruzinska vijna 16 lyutogo 1921 radyanski vijska peretnuli pivdennij kordon Gruziyi 25 lyutogo chastini 11 yi armiyi uvijshli do Tiflisu Do mista pribuv Gruzinskij revkom peretvorenij togo zh dnya na RNK Gruzinskoyi RSR Do konfliktu vtrutilas takozh Turechchina zahopivshi prikordonni teritoriyi 17 bereznya v Kutayisi ministr oboroni Gruziyi Grigol Lordkipanidze ta povnovazhnij predstavnik radyanskoyi storoni Avel Yenukidze uklali peremir ya a 18 bereznya ugodu sho dozvolyala Chervonij Armiyi zajnyati Batum Takim chinom zakinchilosya zagarbannya Gruziyi Teritorialnij ustrijGruzinska Demokratichna Respublika mala ustaleni kordoni na pivnochi z Radyanskoyu Rosiyeyu ta Girskoyu respublikoyu na pivdni z Osmanskoyu imperiyeyu Virmeniyeyu ta Azerbajdzhanom Yiyi teritoriya ohoplyuvala priblizno 107 600 km Dlya porivnyannya vsya plosha suchasnoyi Gruziyi stanovit lishe 69 700 km Pid chas Gruzinskoyi demokratichnoyi respubliki vidpovidno do Proektu podilu teritoriyi Gruziyi na novi administrativni odinici oblasti rozroblenogo Komisiyeyu z samovryaduvannya Ustanovchih zboriv Gruzinskoyi Demokratichnoyi Respubliki v 1920 roci Vidannya Komitetu Soyuzu Zemstv Gruziyi 2 1920 r Derzhavna tip 103 s Nacionalna biblioteka Parlamentu Gruziyi Arhivnij fond F 7 876 4 https dspace nplg gov ge handle 1234 277728 bulo likvidovano podil na guberniyi ta oblasti zbereglisya poviti ta okrugi perejmenovani v oblasti Nazvi oblastej perevazhno buli zaproponovani za nazvami yih administrativnih centriv Buli vneseni neznachni zmini do yihnih kordoniv i kilka kolishnih povitiv ta okrugiv buli ob yednani Batumskij ta Artvinskij okrugi u Batumsku oblast Ahalcihskij ta Ahalkalackij poviti v Ahalcihsku oblast Dushetskij ta Tianetskij poviti v Ananursku oblast Krim togo buli stvoreni tri avtonomni osviti Abhazka avtonomiya Suhumska oblast Avtonomiya Musulmanskoyi Gruziyi Batumska oblast i Zakatalska oblast Bulo zaprovadzheno dvorivneve misceve samovryaduvannya 18 oblastej ta pririvnyana do nih stolicya Gruziyi m Tiflis Tbilisi na regionalnomu rivni ta 356 mist ta gromad na miscevomu rivni Pivdenna chastina Ardaganskogo okrugu ta Oltinskij okrug u razi vstanovlennya nad nimi kontrolyu NDR vhodyat do skladu stvoryuvanoyi Artaanskoyi oblasti Novi administrativno teritorialni odinici Gruzinskoyi Demokratichnoyi Respubliki oblasti olki u duzhkah dano alternativni nazvi oblastej Karta proektu podilu teritoriyi Gruziyi na novi administrativni odinici oblasti u 1920 roci 1 Tifliska oblast Samokalako centr m Tiflis 2 Borchalinska oblast Kvemo Kartli centr sel Ratevani Katerinenfeld chi s Kveshi 3 Ahalcihska oblast Samche Dzhavaheti centr m Ahalcih 4 Gorijska oblast Shida Kartli centr m Gori 5 Ananurska oblast Mtiuleti centr s Ananur 6 Telavska oblast Shida Kaheti centr m Telav 7 Signahska oblast Kiziki centr m Signah 8 Zakatalska oblast Sayinilo centr m Zakatali 9 Kutayiska oblast Kvemo Imereti centr m Kutayis 10 Zestafonska oblast Zemo Imereti centr m Zestafoni Kvirila 11 Onska oblast Racha centr sel Voni 12 Cagerska oblast Lechhum Svaneti centr s Cageri 13 Suhumska oblast Aphazet Samurzakano centr m Suhum 14 Zugdidska oblast Zemo Odishi centr m Zugdidi 15 Senakska oblast Kvemo Odishi centr sel Ahal Senaki Novo Senaki 16 Ozurgetska oblast Guriya centr m Ozurgeti 17 Batumska oblast Achara Klardzheti centr m Batum 18 Artaanska oblast Tao Artaani centr sel Artaani Ardagan Artaanska oblast planuvalasya do stvorennya u razi vstanovlennya kontrolyu Gruziyi nad pivdennoyu chastinoyu Ardaganskogo okrugu ta Oltinskim okrugom Karskoyi oblasti 19 m Tiflis stolicya Gruzinskoyi Demokratichnoyi Respubliki PrimitkiProtokoli zasidan musulmanskih frakcij Zakavkazkogo Sejmu ta Azerbajdzhanskoyi Nacionalnoyi Radi 1918 r Baku 2006 s 123 125PosilannyaAvtandil Menteshashvili Z istoriyi vzayemovidnosin Gruzinskoyi Demokratichnoyi Respubliki z Radyanskoyu Rosiyeyu j Antantoyu 1918 1921 rr 31 zhovtnya 2010 u Wayback Machine