Картвелологія, або ж грузинознавство — комплексна гуманітарна дисципліна, предметом вивчення якої є грузинська культура, історія, лінгвістика, літературознавство, мистецтво, археологія, фольклор, етнографія та джерелознавство. Іноді даний термін визначають у вузькому сенсі (картвелістика) — як науку, що вивчає грузинську філологію та літературу.
Грузія (Сакартвело), спадкоємець стародавньої Колхіди та Іберії, лежить на кордоні Європи та Азії, на схід від Чорного моря, у південно-західній частині Кавказу.
Королівство Картлі, згадуване в класичних джерелах, як Іберія, виникло на рубежі IV-III ст. до н. е., приблизно на території сучасної Грузії. Писана історія країни починається з того часу.
З 1991 року розпочинається історія незалежної Грузії. Сьогодні вона є географічним, економічним та культурним мостом між Сходом і Заходом.
Протягом останніх десятиліть інтерес до картвелології зростає. Найперспективніші теми наукових розробок:
- проблеми грузинського етногенезу та (середньовічної Грузії) в контексті культурних і політичних відносин із західними та східними країнами;
- оригінальність грузинської мови та її зв'язок із сім'ями індоєвропейських та семітських мов;
- грузинські міфи і грузино-кавказький світ у класичній міфології;
- прямі або типологічні відносини багатої грузинської літературної спадщини з візантійською та східною літературою, паралелі з європейською ідеєю Відродження, зв'язки з сучасною (європейською) та (російською літературою) тощо.
Дослідники грузинської проблематики
Ще на початку XV cт. європейці вже мали уявлення про Кавказ завдяки «Книзі пізнання світу» [ru] (1404). Пізніше цікавість до Грузії виникла завдяки мандрівці Кавказом французького ботаніка Жозефа Піттона де Турнефора та історичним розвідкам царевича [en]. Початок науковому вивченню грузинської історії та археології поклав француз Марі-Фелісіте Броссе.
Великий внесок у розбудову картвелології внесли дослідники ХІХ-ХХІ століть:
- [en] (1814—1891)
- [ru] (1844—1929)
- [en] (1852—1927)
- [en] (1864—1948)
- Микола Марр (1864—1934)
- [ru] (1866—1912)
- Марджорі Уордроп (1869—1909)
- Іване Джавахішвілі (1876—1940)
- [ru] (1879—1962)
- [en] (1886—1950)
- Акакій Шанідзе (1887—1987)
- [en] (1895—1981)
- Жорж Дюмезіль (1898—1986)
- [en] (1898—1992)
- [fr] (1899—1974)
- [en] (1901—1986)
- [en] (1901—1973)
- [en] (1901—1968)
- [en] (1903—1986)
- [en] (1913—1997)
- [fr] (1914—1992)
- [hu] (1914—1990)
- (1917—2010)
- Георгій Мелікішвілі (1918—2002)
- Девід Ленґ (1924—1991)
- [ru] (1928—1997)
- Діляра Алієва (1929—1991)
- Тамаз Гамкрелідзе (1929—2021)
- [en] (1930—2010)
- [ru] (1934—2003)
- [en] (1937)
- Роїн Метревелі (1939)
- [de] (1941)
- Дональд Рейфільд (1942)
- [en] (1952)
- [en] (1954)
- Йост Гіпперт (1956)
- [en] (1972) та ін.
Українська картвелологія
Перші українські розвідки на грузинську тематику з'являються в XIX ст. Перу українського вченого Миколи Гулака належать праці «Про „Барсову шкуру“ Руставелі» (1884) та «Про місце грузинської мови в сім'ї індоєвропейських мов» (1899). Його двоюрідний брат Олександр Навроцький вперше переклав українською мовою «Витязя в тигровій шкурі» Шота Руставелі.
Г. Лебединцем було знайдено у праці імперського полковника [ru] «Поїздка до вільної Сванетії в 1853 році» згадку про можливе проживання там асимільованих нащадків (запорожців). Ця гіпотеза ним була суттєво доповнена і обґрунтована.
На початку XX ст. грузинську етнографію досліджував уродженець України Микола Державін. Його перу належать такі праці: «Короткий нарис історії Батумського краю» (1902), «Весілля у гурійців-мусульман в околицях Батума» (1902), «Історико-етнографічний нарис Батумського краю» (1906), «Сліди давньогрузинських цехових організацій за даними сучасної етнографії» (опублікована набагато пізніше за час написання — в 1926 році).
В 1930-х роках, у Харкові працював дослідник україно-грузинських літературних зв'язків Г. Наморадзе. Він займався перекладацькою роботою, ним також було написано «Короткий нарис грузинської літератури», працю «Культурні зв'язки України і Грузії». Цим вченим також була укладена частина українсько-грузинського словника, який так і не був виданий — в 1936 році картвелолога було репресовано.
Дослідження україно-грузинських взаємин сьогодні складають багату бібліографію різномовних видань. Давній період їх (до початку XIX ст.) ґрунтовніше висвітлений українськими та грузинськими істориками (О.Жужунадзе, Я.Цінцадзе, Д.Джанелія).
Упродовж півстоліття в Україні працює потужний колектив учених-картвелологів (академік, чотири доктори наук, п'ятеро перекладачів з оригіналу — членів СПУ, аспіранти), якими створено україномовну бібліотеку грузинської класичної й сучасної літератури. В Київському університеті ім. Т.Шевченка було готують спеціалістів за фахом «картвелологія, грузинську мова і література».
Одним з найвизначніших вітчизняних картвелологів є Григорій Халимоненко. У його творчому доробку монографія «Історія грузинської літератури», а також переклади письменників Т.Чіладзе, А.Сулакаурі, Г.Леонідзе, Шота Руставелі.
В 2014 році Артем Іванцов опублікував працю «Між двох Іберій», яка є масштабним історичним та топонімічним дослідженням на основі альтернативної картвелології.
Картвелознавчі центри
Нині на території Грузії існує ряд центрів і об'єднань, покликаних популяризувати власну культурну спадщину. Фонд картвельських (грузинських) досліджень є основою для діяльності Центру картвельських досліджень (засновано в 1992 році). Центр картвельських досліджень функціонує в Тбіліському державному університеті як самостійний культурно-освітній підрозділ. Центр націлений на сприяння розвитку грузинської культури та розвій картвелології як міжнародної дисципліни. Він координує дослідження та допомагає іноземним студентам та вченим, які займаються картвелологією. Це єдиний Центр картвелістичних досліджень у світі.
Крім цього, за активного сприяння доктора філологічних наук, професора Елгуджі Хінтібідзе () створено Школу картвелології, Міжнародну асоціацію підтримки картвелології, науковий журнал (грузинською і англійською мовами).
Кожні п'ять років у Тбілісі проходять симпозіуми картвелології, куди з'їжджаються провідні картвелісти з різних країн світу. В 2016 році відбувся VII Міжнародний симпозіум картвелології.
Див. також
- [en]
Примітки
- ИОАНН ДЕ ГАЛОНИФОНТИБУС. КНИГА ПОЗНАНИЯ МИРА [ 14 квітня 2018 у Wayback Machine.]
- . Архів оригіналу за 2 січня 2022. Процитовано 14 квітня 2018.
- Лебединец Г. Следы поселения запорожцев в Сванетии (из письма в редакцию) [ 16 березня 2018 у Wayback Machine.] // Киевская старина. — 1885. — Том XI. — С. 403—406.
- Мосенкіс Ю. Л. Спадщина академіка М. С. Державіна й сучасний навчальний процес [ 15 квітня 2022 у Wayback Machine.] // Компаративні дослідження слов'янських мов і літератур. — 2009. — Випуск 10. — С. 117.
- Грицик Людмила. Українознавство в Грузії: шляхи розвитку, проблеми, перспективи [ 15 квітня 2018 у Wayback Machine.]
- Артем Иванцов. Меж двух Иберий [ 3 жовтня 2018 у Wayback Machine.]. Днепропетровск. — 2014.
- З анотації книги: «Системне історико-лінгвістичне дослідження, що є доказом того, що весь древній світ говорив на мовах картвельської мовної сім'ї»
- Фонд картвельських досліджень [ 15 квітня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)(груз.)
- Картвелолог [ 15 травня 2018 у Wayback Machine.]. Журнал грузинознавчих студій (англ.)(груз.)
- Зардашвили Н. Картвелолог я, картвелолог… [ 14 квітня 2018 у Wayback Machine.] // Русский клуб.
Посилання
- Георгіка [ 14 квітня 2018 у Wayback Machine.]. Журнал культури, мови та історії грузин та кавказців(нім.)
- Огляд грузинських та кавказьких досліджень [ 10 травня 2021 у Wayback Machine.](фр.)
- Сайт Інституту рукописів [ 30 вересня 2017 у Wayback Machine.](англ.)(груз.)
Джерела
- Ацамба Ф. М. Картвелология в ХХІ в. [ 15 квітня 2018 у Wayback Machine.] // Ежегодная богословская конференция православного Свято-Тихоновского гуманитарного университета. — 2009. — № 9. — Т.1. — С. 387—388.
- Эбралидзе М. «Беди картлиса» супругов Салия // Тбилисская неделя. — 2013. — № 9. [ 9 серпня 2017 у Wayback Machine.] — С. 9.
- Фурса А. О. Грузія-Україна: культурно-гуманітарний міждержавний діалог (1991—2009 рр.) [ 14 квітня 2018 у Wayback Machine.] // Науковий вісник Дипломатичної академії України. — 2013. — Вип. 20(1). — С. 223—231.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kartvelologiya abo zh gruzinoznavstvo kompleksna gumanitarna disciplina predmetom vivchennya yakoyi ye gruzinska kultura istoriya lingvistika literaturoznavstvo mistectvo arheologiya folklor etnografiya ta dzhereloznavstvo Inodi danij termin viznachayut u vuzkomu sensi kartvelistika yak nauku sho vivchaye gruzinsku filologiyu ta literaturu Gruziya Sakartvelo spadkoyemec starodavnoyi Kolhidi ta Iberiyi lezhit na kordoni Yevropi ta Aziyi na shid vid Chornogo morya u pivdenno zahidnij chastini Kavkazu Korolivstvo Kartli zgaduvane v klasichnih dzherelah yak Iberiya viniklo na rubezhi IV III st do n e priblizno na teritoriyi suchasnoyi Gruziyi Pisana istoriya krayini pochinayetsya z togo chasu Z 1991 roku rozpochinayetsya istoriya nezalezhnoyi Gruziyi Sogodni vona ye geografichnim ekonomichnim ta kulturnim mostom mizh Shodom i Zahodom Protyagom ostannih desyatilit interes do kartvelologiyi zrostaye Najperspektivnishi temi naukovih rozrobok problemi gruzinskogo etnogenezu ta serednovichnoyi Gruziyi v konteksti kulturnih i politichnih vidnosin iz zahidnimi ta shidnimi krayinami originalnist gruzinskoyi movi ta yiyi zv yazok iz sim yami indoyevropejskih ta semitskih mov gruzinski mifi i gruzino kavkazkij svit u klasichnij mifologiyi pryami abo tipologichni vidnosini bagatoyi gruzinskoyi literaturnoyi spadshini z vizantijskoyu ta shidnoyu literaturoyu paraleli z yevropejskoyu ideyeyu Vidrodzhennya zv yazki z suchasnoyu yevropejskoyu ta rosijskoyu literaturoyu tosho Doslidniki gruzinskoyi problematikiShe na pochatku XV ct yevropejci vzhe mali uyavlennya pro Kavkaz zavdyaki Knizi piznannya svitu ru 1404 Piznishe cikavist do Gruziyi vinikla zavdyaki mandrivci Kavkazom francuzkogo botanika Zhozefa Pittona de Turnefora ta istorichnim rozvidkam carevicha en Pochatok naukovomu vivchennyu gruzinskoyi istoriyi ta arheologiyi poklav francuz Mari Felisite Brosse Velikij vnesok u rozbudovu kartvelologiyi vnesli doslidniki HIH HHI stolit en 1814 1891 ru 1844 1929 en 1852 1927 en 1864 1948 Mikola Marr 1864 1934 ru 1866 1912 Mardzhori Uordrop 1869 1909 Ivane Dzhavahishvili 1876 1940 ru 1879 1962 en 1886 1950 Akakij Shanidze 1887 1987 en 1895 1981 Zhorzh Dyumezil 1898 1986 en 1898 1992 fr 1899 1974 en 1901 1986 en 1901 1973 en 1901 1968 en 1903 1986 en 1913 1997 fr 1914 1992 hu 1914 1990 1917 2010 Georgij Melikishvili 1918 2002 Devid Leng 1924 1991 ru 1928 1997 Dilyara Aliyeva 1929 1991 Tamaz Gamkrelidze 1929 2021 en 1930 2010 ru 1934 2003 en 1937 Royin Metreveli 1939 de 1941 Donald Rejfild 1942 en 1952 en 1954 Jost Gippert 1956 en 1972 ta in Ukrayinska kartvelologiyaPershi ukrayinski rozvidki na gruzinsku tematiku z yavlyayutsya v XIX st Peru ukrayinskogo vchenogo Mikoli Gulaka nalezhat praci Pro Barsovu shkuru Rustaveli 1884 ta Pro misce gruzinskoyi movi v sim yi indoyevropejskih mov 1899 Jogo dvoyuridnij brat Oleksandr Navrockij vpershe pereklav ukrayinskoyu movoyu Vityazya v tigrovij shkuri Shota Rustaveli G Lebedincem bulo znajdeno u praci imperskogo polkovnika ru Poyizdka do vilnoyi Svanetiyi v 1853 roci zgadku pro mozhlive prozhivannya tam asimilovanih nashadkiv zaporozhciv Cya gipoteza nim bula suttyevo dopovnena i obgruntovana Na pochatku XX st gruzinsku etnografiyu doslidzhuvav urodzhenec Ukrayini Mikola Derzhavin Jogo peru nalezhat taki praci Korotkij naris istoriyi Batumskogo krayu 1902 Vesillya u gurijciv musulman v okolicyah Batuma 1902 Istoriko etnografichnij naris Batumskogo krayu 1906 Slidi davnogruzinskih cehovih organizacij za danimi suchasnoyi etnografiyi opublikovana nabagato piznishe za chas napisannya v 1926 roci V 1930 h rokah u Harkovi pracyuvav doslidnik ukrayino gruzinskih literaturnih zv yazkiv G Namoradze Vin zajmavsya perekladackoyu robotoyu nim takozh bulo napisano Korotkij naris gruzinskoyi literaturi pracyu Kulturni zv yazki Ukrayini i Gruziyi Cim vchenim takozh bula ukladena chastina ukrayinsko gruzinskogo slovnika yakij tak i ne buv vidanij v 1936 roci kartvelologa bulo represovano Doslidzhennya ukrayino gruzinskih vzayemin sogodni skladayut bagatu bibliografiyu riznomovnih vidan Davnij period yih do pochatku XIX st gruntovnishe visvitlenij ukrayinskimi ta gruzinskimi istorikami O Zhuzhunadze Ya Cincadze D Dzhaneliya Uprodovzh pivstolittya v Ukrayini pracyuye potuzhnij kolektiv uchenih kartvelologiv akademik chotiri doktori nauk p yatero perekladachiv z originalu chleniv SPU aspiranti yakimi stvoreno ukrayinomovnu biblioteku gruzinskoyi klasichnoyi j suchasnoyi literaturi V Kiyivskomu universiteti im T Shevchenka bulo gotuyut specialistiv za fahom kartvelologiya gruzinsku mova i literatura Odnim z najviznachnishih vitchiznyanih kartvelologiv ye Grigorij Halimonenko U jogo tvorchomu dorobku monografiya Istoriya gruzinskoyi literaturi a takozh perekladi pismennikiv T Chiladze A Sulakauri G Leonidze Shota Rustaveli V 2014 roci Artem Ivancov opublikuvav pracyu Mizh dvoh Iberij yaka ye masshtabnim istorichnim ta toponimichnim doslidzhennyam na osnovi alternativnoyi kartvelologiyi Kartveloznavchi centriNini na teritoriyi Gruziyi isnuye ryad centriv i ob yednan poklikanih populyarizuvati vlasnu kulturnu spadshinu Fond kartvelskih gruzinskih doslidzhen ye osnovoyu dlya diyalnosti Centru kartvelskih doslidzhen zasnovano v 1992 roci Centr kartvelskih doslidzhen funkcionuye v Tbiliskomu derzhavnomu universiteti yak samostijnij kulturno osvitnij pidrozdil Centr nacilenij na spriyannya rozvitku gruzinskoyi kulturi ta rozvij kartvelologiyi yak mizhnarodnoyi disciplini Vin koordinuye doslidzhennya ta dopomagaye inozemnim studentam ta vchenim yaki zajmayutsya kartvelologiyeyu Ce yedinij Centr kartvelistichnih doslidzhen u sviti Krim cogo za aktivnogo spriyannya doktora filologichnih nauk profesora Elgudzhi Hintibidze stvoreno Shkolu kartvelologiyi Mizhnarodnu asociaciyu pidtrimki kartvelologiyi naukovij zhurnal gruzinskoyu i anglijskoyu movami Kozhni p yat rokiv u Tbilisi prohodyat simpoziumi kartvelologiyi kudi z yizhdzhayutsya providni kartvelisti z riznih krayin svitu V 2016 roci vidbuvsya VII Mizhnarodnij simpozium kartvelologiyi Div takozh en PrimitkiIOANN DE GALONIFONTIBUS KNIGA POZNANIYa MIRA 14 kvitnya 2018 u Wayback Machine Arhiv originalu za 2 sichnya 2022 Procitovano 14 kvitnya 2018 Lebedinec G Sledy poseleniya zaporozhcev v Svanetii iz pisma v redakciyu 16 bereznya 2018 u Wayback Machine Kievskaya starina 1885 Tom XI S 403 406 Mosenkis Yu L Spadshina akademika M S Derzhavina j suchasnij navchalnij proces 15 kvitnya 2022 u Wayback Machine Komparativni doslidzhennya slov yanskih mov i literatur 2009 Vipusk 10 S 117 Gricik Lyudmila Ukrayinoznavstvo v Gruziyi shlyahi rozvitku problemi perspektivi 15 kvitnya 2018 u Wayback Machine Artem Ivancov Mezh dvuh Iberij 3 zhovtnya 2018 u Wayback Machine Dnepropetrovsk 2014 Z anotaciyi knigi Sistemne istoriko lingvistichne doslidzhennya sho ye dokazom togo sho ves drevnij svit govoriv na movah kartvelskoyi movnoyi sim yi Fond kartvelskih doslidzhen 15 kvitnya 2018 u Wayback Machine angl gruz Kartvelolog 15 travnya 2018 u Wayback Machine Zhurnal gruzinoznavchih studij angl gruz Zardashvili N Kartvelolog ya kartvelolog 14 kvitnya 2018 u Wayback Machine Russkij klub PosilannyaGeorgika 14 kvitnya 2018 u Wayback Machine Zhurnal kulturi movi ta istoriyi gruzin ta kavkazciv nim Oglyad gruzinskih ta kavkazkih doslidzhen 10 travnya 2021 u Wayback Machine fr Sajt Institutu rukopisiv 30 veresnya 2017 u Wayback Machine angl gruz DzherelaAcamba F M Kartvelologiya v HHI v 15 kvitnya 2018 u Wayback Machine Ezhegodnaya bogoslovskaya konferenciya pravoslavnogo Svyato Tihonovskogo gumanitarnogo universiteta 2009 9 T 1 S 387 388 Ebralidze M Bedi kartlisa suprugov Saliya Tbilisskaya nedelya 2013 9 9 serpnya 2017 u Wayback Machine S 9 Fursa A O Gruziya Ukrayina kulturno gumanitarnij mizhderzhavnij dialog 1991 2009 rr 14 kvitnya 2018 u Wayback Machine Naukovij visnik Diplomatichnoyi akademiyi Ukrayini 2013 Vip 20 1 S 223 231