Тама́з Валеріа́нович Гамкрелі́дзе (груз. თამაზ გამყრელიძე; 23 жовтня 1929, Кутаїсі — 10 лютого 2021) — грузинський мовознавець, член-кореспондент АН СРСР (1979), академік РАН (1984). Президент Національної академії наук Грузії. Брат академіка РАН та Грузинської АН, математика Реваза Гамкрелідзе.
Тамаз Валеріанович Гамкрелідзе | |
---|---|
груз. თამაზ ვალერიანის ძე გამყრელიძე | |
Ім'я при народженні | груз. თამაზ გამყრელიძე |
Народився | 23 жовтня 1929 (94 роки) Кутаїсі, Грузія |
Помер | 10 лютого 2021 (91 рік) Тбілісі, Грузія[1] |
Країна | СРСР Грузія |
Діяльність | мовознавець, викладач університету, політик, Hittitologist |
Alma mater | Тбіліський державний університет |
Галузь | мовознавець |
Заклад | президент Національної академії наук Грузії (з 2005) |
Посада | депутат Парламенту Грузії[d] |
Вчене звання | професор (1965), академік (1984) |
Науковий ступінь | доктор філологічних наук (1963) |
Вчителі | Дьяконов Ігор Михайлович |
Членство | Саксонська академія наук Австрійська академія наук Російська академія наук Академія наук СРСР Національна академія наук США Американська академія мистецтв і наук Угорська академія наук Грузинська національна академія наук Європейська академія[2] |
Брати, сестри | Гамкрелідзе Реваз Валеріанович |
Нагороди | |
Гамкрелідзе Тамаз Валеріанович у Вікісховищі |
Біографія
Народився 23 жовтня 1929 в Кутаїсі. Закінчив факультет сходознавства Тбіліського Державного Університету (1952). В 1956 — 1960 рр. працював в . З 1960 р. — завідувач кафедри структурної і прикладної лінгвістики (з 1999 — загальної і прикладної лінгвистіки Тбіліського Державного Університету ім. І. Джавахішвілі); професор Тбіліського Університету ім. І. Джавахішвілі (1964—2008). Директор (1973—2000). Академік-секретар Відділення мови і літератури НАН Грузії (2003-05), з 2005 р. — президент Національної академії наук Грузії. В 1988 — 1995 рр. — головний редактор журналу «Вопросы языкознания». Депутат Верховної Ради СРСР (1984 — 1989), народний депутат СРСР (1989 — 1990), депутат (1990 — 1991), член Парламенту Грузії (1992 — 2003).
Член-кореспондент з 1979 — Відділення літератури і мови.
Академік з 1984 — Відділення літератури і мови (мовознавство). Член-кореспондент Британської академії
Почесний громадянин Тбілісі (2000).
Наукові зацікавлення
Праці в області індоєвропейського, семітського та картвельського мовознавства. Тамаз Гамкрелідзе також є автором праць з теорії мовознаства, структурної і прикладної лінгвістики. Спільно з академіком Івановим В.В. (1929 -2018) розробив нову гіпотезу походження індоєвропейців, згідно з якою, з урахуванням подальших досліджень і розробок : перші індоєвропейці з'явились на Вірменському нагір'ї, можливо, у 8 - 7 тис. до н. е.; індоєвропейці, можливо, пов'язані з натуфійською, халафською, самаррською, убейдською (субареї), шумерською, куро-аракською культурами; хуррити з'явилися не в 2 пол. 3 тис. до н. е., а значно раніше, у 8-7 тис. до н е.; хуррити і їхні нащадки урарти, можливо, є гілкою індоєвропейців, а не окремою сім'єю народів; хуррити, можливо, є творцями куро-аракської культури; хуррити, можливо, мігрували на Балкани і на територію України, де стали творцями культури Кукутень-Трипілля; з Вірменського нагір'я одна частина перших індоєвропейцв мігрувала на Кавказ, потім у північні прикаспійські й причорноморські степи, де їх подальше становлення й розселення відбувалося згідно з гіпотезою М.Гімбутас, інші їх частини поселились : в Анатолії ( майбутні хетти, лувійці), в Ірані (іраноарії), в Афганістані ( майбутні пуштуни), в Індії ( індоарії ), в Центральній Азії ( майбутні согдійці, хорезмійці, таджики ), в Китаї ( майбутні тохари, псевдотохари ), в Монголії ( згідно з дослідженнями, в західній і центральній Монголії в давнину жили високі блакитноокі блондини ). Таким чином, імовірно, необхідно об'єднати гіпотезу Гамкрелідзе - Іванова і гіпотезу Гімбутас і розробити нову синтетичну гіпотезу походження індоєвропейців. На цьому шляху істориків, археологів і лінгвістів чекають нові важливі відкриття і здобутки, які дозволять створити нову об'єктивну картину Давнього світу взагалі і Давнього Сходу зокрема.
Основні праці
- The Akkado-Hittite syllabary and the problem of the origin of the Hittite script, «Archiv Orientalni» (vol. 29). 1960
- Anatolian languages and the problem of Indo-European migration to Asia Minor, Studies in General and Oriental Linguistics. Tokyo, 1970
- Разом з Івановим В'ячеславом Всеволодовичем: «Indo-european language and Indoeuropeans» (vols. I—II). Berlin / New York, 1994—1995
- Алфавитное письмо и древнегрузинская письменность (Типология и происхождение алфавитных систем письма) [ 24 лютого 2012 у Wayback Machine.], Тбилиси, 1989.
Примітки
- Catalog of the German National Library
- https://www.ae-info.org/ae/User/Gamkrelidze_Thomas
- GAMKRELIDZE [ 29 листопада 2014 у Wayback Machine.](англ.)
- Гордость нашего города // Мерія Тбілісі(рос.)
Посилання
- Гамкрелідзе Тамаз Валеріанович // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін. ; за ред. Л. Л. Звонської. — 2-ге вид. випр. і допов. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 104. — .
- Персональна сторінка Тамаза Валеріановича Гамкрелідзе на офіційному сайті РАН (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tama z Valeria novich Gamkreli dze gruz თამაზ გამყრელიძე 23 zhovtnya 1929 Kutayisi 10 lyutogo 2021 gruzinskij movoznavec chlen korespondent AN SRSR 1979 akademik RAN 1984 Prezident Nacionalnoyi akademiyi nauk Gruziyi Brat akademika RAN ta Gruzinskoyi AN matematika Revaza Gamkrelidze Tamaz Valerianovich Gamkrelidzegruz თამაზ ვალერიანის ძე გამყრელიძეIm ya pri narodzhenni gruz თამაზ გამყრელიძეNarodivsya 23 zhovtnya 1929 1929 10 23 94 roki Kutayisi GruziyaPomer 10 lyutogo 2021 2021 02 10 91 rik Tbilisi Gruziya 1 Krayina SRSR GruziyaDiyalnist movoznavec vikladach universitetu politik HittitologistAlma mater Tbiliskij derzhavnij universitetGaluz movoznavecZaklad prezident Nacionalnoyi akademiyi nauk Gruziyi z 2005 Posada deputat Parlamentu Gruziyi d Vchene zvannya profesor 1965 akademik 1984 Naukovij stupin doktor filologichnih nauk 1963 Vchiteli Dyakonov Igor MihajlovichChlenstvo Saksonska akademiya nauk Avstrijska akademiya nauk Rosijska akademiya nauk Akademiya nauk SRSR Nacionalna akademiya nauk SShA Amerikanska akademiya mistectv i nauk Ugorska akademiya nauk Gruzinska nacionalna akademiya nauk Yevropejska akademiya 2 Brati sestri Gamkrelidze Revaz ValerianovichNagorodi d d Gamkrelidze Tamaz Valerianovich u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Gamkrelidze BiografiyaNarodivsya 23 zhovtnya 1929 v Kutayisi Zakinchiv fakultet shodoznavstva Tbiliskogo Derzhavnogo Universitetu 1952 V 1956 1960 rr pracyuvav v Z 1960 r zaviduvach kafedri strukturnoyi i prikladnoyi lingvistiki z 1999 zagalnoyi i prikladnoyi lingvistiki Tbiliskogo Derzhavnogo Universitetu im I Dzhavahishvili profesor Tbiliskogo Universitetu im I Dzhavahishvili 1964 2008 Direktor 1973 2000 Akademik sekretar Viddilennya movi i literaturi NAN Gruziyi 2003 05 z 2005 r prezident Nacionalnoyi akademiyi nauk Gruziyi V 1988 1995 rr golovnij redaktor zhurnalu Voprosy yazykoznaniya Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 1984 1989 narodnij deputat SRSR 1989 1990 deputat 1990 1991 chlen Parlamentu Gruziyi 1992 2003 Chlen korespondent z 1979 Viddilennya literaturi i movi Akademik z 1984 Viddilennya literaturi i movi movoznavstvo Chlen korespondent Britanskoyi akademiyi Pochesnij gromadyanin Tbilisi 2000 Naukovi zacikavlennyaPraci v oblasti indoyevropejskogo semitskogo ta kartvelskogo movoznavstva Tamaz Gamkrelidze takozh ye avtorom prac z teoriyi movoznastva strukturnoyi i prikladnoyi lingvistiki Spilno z akademikom Ivanovim V V 1929 2018 rozrobiv novu gipotezu pohodzhennya indoyevropejciv zgidno z yakoyu z urahuvannyam podalshih doslidzhen i rozrobok pershi indoyevropejci z yavilis na Virmenskomu nagir yi mozhlivo u 8 7 tis do n e indoyevropejci mozhlivo pov yazani z natufijskoyu halafskoyu samarrskoyu ubejdskoyu subareyi shumerskoyu kuro arakskoyu kulturami hurriti z yavilisya ne v 2 pol 3 tis do n e a znachno ranishe u 8 7 tis do n e hurriti i yihni nashadki urarti mozhlivo ye gilkoyu indoyevropejciv a ne okremoyu sim yeyu narodiv hurriti mozhlivo ye tvorcyami kuro arakskoyi kulturi hurriti mozhlivo migruvali na Balkani i na teritoriyu Ukrayini de stali tvorcyami kulturi Kukuten Tripillya z Virmenskogo nagir ya odna chastina pershih indoyevropejcv migruvala na Kavkaz potim u pivnichni prikaspijski j prichornomorski stepi de yih podalshe stanovlennya j rozselennya vidbuvalosya zgidno z gipotezoyu M Gimbutas inshi yih chastini poselilis v Anatoliyi majbutni hetti luvijci v Irani iranoariyi v Afganistani majbutni pushtuni v Indiyi indoariyi v Centralnij Aziyi majbutni sogdijci horezmijci tadzhiki v Kitayi majbutni tohari psevdotohari v Mongoliyi zgidno z doslidzhennyami v zahidnij i centralnij Mongoliyi v davninu zhili visoki blakitnooki blondini Takim chinom imovirno neobhidno ob yednati gipotezu Gamkrelidze Ivanova i gipotezu Gimbutas i rozrobiti novu sintetichnu gipotezu pohodzhennya indoyevropejciv Na comu shlyahu istorikiv arheologiv i lingvistiv chekayut novi vazhlivi vidkrittya i zdobutki yaki dozvolyat stvoriti novu ob yektivnu kartinu Davnogo svitu vzagali i Davnogo Shodu zokrema Osnovni praciThe Akkado Hittite syllabary and the problem of the origin of the Hittite script Archiv Orientalni vol 29 1960 Anatolian languages and the problem of Indo European migration to Asia Minor Studies in General and Oriental Linguistics Tokyo 1970 Razom z Ivanovim V yacheslavom Vsevolodovichem Indo european language and Indoeuropeans vols I II Berlin New York 1994 1995 Alfavitnoe pismo i drevnegruzinskaya pismennost Tipologiya i proishozhdenie alfavitnyh sistem pisma 24 lyutogo 2012 u Wayback Machine Tbilisi 1989 PrimitkiCatalog of the German National Library d Track Q23833686 https www ae info org ae User Gamkrelidze Thomas GAMKRELIDZE 29 listopada 2014 u Wayback Machine angl Gordost nashego goroda Meriya Tbilisi ros PosilannyaGamkrelidze Tamaz Valerianovich Enciklopedichnij slovnik klasichnih mov L L Zvonska N V Korolova O V Lazer Pankiv ta in za red L L Zvonskoyi 2 ge vid vipr i dopov K VPC Kiyivskij universitet 2017 S 104 ISBN 978 966 439 921 7 Personalna storinka Tamaza Valerianovicha Gamkrelidze na oficijnomu sajti RAN ros