Дьяконов Ігор Михайлович (12 січня 1915 — 2 травня 1999) — російський радянський сходознавець, історик Стародавнього Сходу, лінгвіст, перекладач.
Дьяконов Ігор Михайлович | |
---|---|
рос. Игорь Михайлович Дьяконов | |
Народився | 30 грудня 1914 (12 січня 1915) Петроград, Російська імперія[2] |
Помер | 2 травня 1999[1] (84 роки) Санкт-Петербург, Росія |
Поховання | Богословське кладовище |
Країна | СРСР Росія |
Діяльність | мовознавець, історик, вірменознавець, перекладач, орієнталіст |
Галузь | історія, сходознавство і мовознавство |
Alma mater | d |
Науковий ступінь | доктор історичних наук (1960) |
Науковий керівник | Q106773434? |
Відомі учні | Гамкрелідзе Тамаз Валеріанович, d, d, d, Q4163986?, d і d |
Знання мов | російська[1] |
Заклад | d |
Членство | Американська академія мистецтв і наук |
Батько | d |
Нагороди | |
Джерела
|
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dyakonov Igor Mihajlovich 12 sichnya 1915 2 travnya 1999 rosijskij radyanskij shodoznavec istorik Starodavnogo Shodu lingvist perekladach Dyakonov Igor Mihajlovichros Igor Mihajlovich DyakonovNarodivsya 30 grudnya 1914 12 sichnya 1915 Petrograd Rosijska imperiya 2 Pomer 2 travnya 1999 1999 05 02 1 84 roki Sankt Peterburg RosiyaPohovannya Bogoslovske kladovisheKrayina SRSR RosiyaDiyalnist movoznavec istorik virmenoznavec perekladach oriyentalistGaluz istoriya shodoznavstvo i movoznavstvoAlma mater dNaukovij stupin doktor istorichnih nauk 1960 Naukovij kerivnik Q106773434 Vidomi uchni Gamkrelidze Tamaz Valerianovich d d d Q4163986 d i dZnannya mov rosijska 1 Zaklad dChlenstvo Amerikanska akademiya mistectv i naukBatko dNagorodi Chlen Britanskoyi akademiyiRoboti u Vikidzherelah Dyakonov Igor Mihajlovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 V 90 i roki HH stolittya jomu bulo prisvoyene zvannya pochesnogo gromadyanina Kirkenesa Napriklad jomu nalezhit tak zvana mushska teoriya pohodzhennya virmen Shidnij institut cogo universitetu ye odnim z najavtoritetnishih naukovih zakladiv svitu u galuzi istoriyi ta lingvistiki starodavnogo Blizkogo Shodu tomu pochesni zvannya cogo universitetu z assirologiyi yegiptologiyi semitologiyi iranistiki ye duzhe prestizhnimi ol section DzherelaStattya na sajti Institutu shidnih rukopisiv rosijskoyi akademiyi nauk 10 serpnya 2012 u Wayback Machine