Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Державін Державін Микола Севастянович 3 15 грудня 1877 с Преслав 26 лю

Державін Микола Севастянович

Державін Микола Севастянович
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Державін.

Державін Микола Севастянович (3 [15] грудня 1877, с. Преслав  — 26 лютого 1953, м. Ленінград) — історик, філолог, етнограф, славіст. Академік АН СРСР (1931), почесний чл. Болгарської АН (1946).

Державін Микола Севастянович
рос. Николай Севастьянович Державин
Народився3 (15) грудня 1877[1][2][3] або 15 грудня 1877(1877-12-15)[4][1][3]
Преслав, Преславська волость, Бердянський повіт, Таврійська губернія, Російська імперія
Помер26 лютого 1953(1953-02-26)[5][4][…](75 років)
Ленінград, РРФСР, СРСР[5]
ПохованняЛітераторські мостки
Країнаimage Російська імперія
image Російська СФРР
image СРСР
Діяльністьфілолог, славіст, історик
Alma materГімназія № 1 ім. К.Д.Ушинського у Сімферополі
Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя
Галузьслов'янознавство[6], d[6], d[6] і російська література[6]
Закладd
d
d
Московський інститут філософії, літератури, історії
Санкт-Петербурзький державний університет
d
d
Науковий ступіньдоктор філологічних наук[d]
ЧленствоАкадемія наук СРСР
ПартіяКПРС
Нагороди
image
image
Автографimage

Біографія

Народився в с. Преслав Бердянського повіту Таврійської губернії (нині село Приморського району Запорізької області) в родині вчителя. Навчався в Петербурзькому університеті (1896—1897) і Ніжинському історико-філологічному інституті (1897—1900). У ці роки розпочав етнографічні дослідження болгар-поселенців Південної України (Таврійської губернії). 1900–07 працював викладачем у гімназіях Тифліса (нині м. Тбілісі) й Батумі (обидва нині міста в Грузії), водночас займався питаннями етнографії народів Закавказзя. 1903, 1909—1910 працював в архівах Болгарії. 1912—1917 — приват-доцент Петербурзького (від 1914 — Петроградського) університету. 1916 захистив магістерську дисертацію на тему «Болгарські колонії в Росії». Від 1917 — професор Петроградського (від 1924 — Ленінградського, нині — Санкт-Петербурзького) університету: 1922—1925 — ректор, 1925—1928 — декан факультету мови й літератури, 1925—1949 — зав. кафедри слов'янської філології. Багатогранна наукова, педагогічна, суспільна діяльність Державіна у справі розвитку слов'янознавства: 1931—1934 –директор Інституту слов'янознавства АН СРСР у Ленінграді (нині м. Санкт-Петербург); 1947—1953 — кер. Ленінградського відділення Інституту слов'янознавства АН СРСР, 1942 — член Всеслов'янського антифашистського комітету.

Творча спадщина різноманітна і складає понад 500 наукових праць. Основні роботи присвячені проблемам історії, культури, літератури, етнографії народу Болгарії та інших слов'янських народів. У спадщині вченого — чимало статей про Т.Шевченка(«Тарас Григорович Шевченко», 1921; «Творчість Т.Шевченка в його історичному та ідеологічному оточенні», 1932). Поділяв погляди радянського філолога й археолога М.Марра. Зазнав ідеологічного тиску. 1952 змушений був публічно — на сторінках журналу «Вопросы истории» покаятись за свої «помилки» в переконаннях.

Помер у м. Ленінград.

Примітки

  1. Литераторы Санкт-Петербурга. ХХ век / под ред. О. В. Богданова
    d:Track:Q124670547d:Track:Q108611244
  2. Сотрудники Российской национальной библиотеки
    d:Track:Q125019793
  3. Педагоги и психологи мира — 2012.
    d:Track:Q126722605
  4. The Fine Art Archive — 2003.
    d:Track:Q10855166
  5. Державин Николай Севастьянович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  6. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863

Джерела та література

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Derzhavin Derzhavin Mikola Sevastyanovich 3 15 grudnya 1877 s Preslav 26 lyutogo 1953 m Leningrad istorik filolog etnograf slavist Akademik AN SRSR 1931 pochesnij chl Bolgarskoyi AN 1946 Derzhavin Mikola Sevastyanovichros Nikolaj Sevastyanovich DerzhavinNarodivsya3 15 grudnya 1877 1 2 3 abo 15 grudnya 1877 1877 12 15 4 1 3 Preslav Preslavska volost Berdyanskij povit Tavrijska guberniya Rosijska imperiyaPomer26 lyutogo 1953 1953 02 26 5 4 75 rokiv Leningrad RRFSR SRSR 5 PohovannyaLiteratorski mostkiKrayina Rosijska imperiya Rosijska SFRR SRSRDiyalnistfilolog slavist istorikAlma materGimnaziya 1 im K D Ushinskogo u Simferopoli Nizhinskij derzhavnij universitet imeni Mikoli GogolyaGaluzslov yanoznavstvo 6 d 6 d 6 i rosijska literatura 6 Zakladd d d Moskovskij institut filosofiyi literaturi istoriyi Sankt Peterburzkij derzhavnij universitet d dNaukovij stupindoktor filologichnih nauk d ChlenstvoAkademiya nauk SRSRPartiyaKPRSNagorodiAvtografBiografiyaNarodivsya v s Preslav Berdyanskogo povitu Tavrijskoyi guberniyi nini selo Primorskogo rajonu Zaporizkoyi oblasti v rodini vchitelya Navchavsya v Peterburzkomu universiteti 1896 1897 i Nizhinskomu istoriko filologichnomu instituti 1897 1900 U ci roki rozpochav etnografichni doslidzhennya bolgar poselenciv Pivdennoyi Ukrayini Tavrijskoyi guberniyi 1900 07 pracyuvav vikladachem u gimnaziyah Tiflisa nini m Tbilisi j Batumi obidva nini mista v Gruziyi vodnochas zajmavsya pitannyami etnografiyi narodiv Zakavkazzya 1903 1909 1910 pracyuvav v arhivah Bolgariyi 1912 1917 privat docent Peterburzkogo vid 1914 Petrogradskogo universitetu 1916 zahistiv magistersku disertaciyu na temu Bolgarski koloniyi v Rosiyi Vid 1917 profesor Petrogradskogo vid 1924 Leningradskogo nini Sankt Peterburzkogo universitetu 1922 1925 rektor 1925 1928 dekan fakultetu movi j literaturi 1925 1949 zav kafedri slov yanskoyi filologiyi Bagatogranna naukova pedagogichna suspilna diyalnist Derzhavina u spravi rozvitku slov yanoznavstva 1931 1934 direktor Institutu slov yanoznavstva AN SRSR u Leningradi nini m Sankt Peterburg 1947 1953 ker Leningradskogo viddilennya Institutu slov yanoznavstva AN SRSR 1942 chlen Vseslov yanskogo antifashistskogo komitetu Tvorcha spadshina riznomanitna i skladaye ponad 500 naukovih prac Osnovni roboti prisvyacheni problemam istoriyi kulturi literaturi etnografiyi narodu Bolgariyi ta inshih slov yanskih narodiv U spadshini vchenogo chimalo statej pro T Shevchenka Taras Grigorovich Shevchenko 1921 Tvorchist T Shevchenka v jogo istorichnomu ta ideologichnomu otochenni 1932 Podilyav poglyadi radyanskogo filologa j arheologa M Marra Zaznav ideologichnogo tisku 1952 zmushenij buv publichno na storinkah zhurnalu Voprosy istorii pokayatis za svoyi pomilki v perekonannyah Pomer u m Leningrad PrimitkiLiteratory Sankt Peterburga HH vek pod red O V Bogdanova d Track Q124670547d Track Q108611244 Sotrudniki Rossijskoj nacionalnoj biblioteki d Track Q125019793 Pedagogi i psihologi mira 2012 d Track Q126722605 The Fine Art Archive 2003 d Track Q10855166 Derzhavin Nikolaj Sevastyanovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Czech National Authority Database d Track Q13550863Dzherela ta literaturaKomarenko T O Derzhavin Mikola Sevastyanovich 22 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D 518 s il ISBN 966 00 0405 2

Дата публікації:
Топ