Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Морський порт Поті (англ. Poti Sea Port) — морський торговельний порт міста Поті, розташований в південній частині Чорноморського узбережжя Кавказу — на заході Грузії, в гирлі річки Ріоні. Заснований у 1858, став одним з головних трьох морських портів Грузії в XX столітті. Код — GEPTI. Один з найбільших портів в східній частині Чорного моря. Є важливою сполучною ланкою Південного Кавказу з Європою — в основному пов'язаний з чорноморськими портами в Одесі, Варні і Констанці. Пропускна здатність Потійського порту становить понад 7 млн т вантажів.
| Морський порт Поті | |
|---|---|
 | |
| Розташування | |
| Країна |  Грузія |
| Розташування | Поті, вул. Д. Агмашенебелі, 52 |
| Координати | 42°09′12″ пн. ш. 41°39′37″ сх. д. / 42.15333° пн. ш. 41.66028° сх. д.Координати: 42°09′12″ пн. ш. 41°39′37″ сх. д. / 42.15333° пн. ш. 41.66028° сх. д. |
| Інформація | |
| Відкритий | 1858 |
| Власник | (2011) |
| Загальна площа | 49 га |
| К-сть причалів | 15 (2900 м) |
| Статистика | |
| Річний тоннаж вантажів | 7,7 млн т (2007) |
| www.potiseaport.com | |
| Мапа | |
Історія
Порт у Поті заснований в 1858 році, але будівництво портових гідротехнічних споруд — причалів, огороджувальних молів, басейнів, берегоукріплювальні роботи — тривали з 1863 до 1905 року. Великий внесок у розвиток порту в Поті вніс потійський міський голова (1894—1907) Ніко Ніколадзе, який склав план і керував роботами з розширення порту міським коштом і експлуатації його міським громадським управлінням.
В радянський період Потійський морський порт входив до складу . Це було високомеханізоване транспортне підприємство, облаштоване для навантаження і розвантаження суден і вагонів причали, склади, портальні крани. 40-кілометровою залізничною гілкою порт поєднувався зі станцією лінії Ростов-на-Дону — Самтредіа. В порту перевантажувалися переважно марганцева руда, боксити, вугілля, метал, устаткування тощо.
З квітня 1941 в Поті дислокувалася також (скорочено Потійська ВМБ) — різнорідне об'єднання Чорноморського флоту ВМФ СРСР, а після її розформування у 1976 році і до 1992 — 184-а бригада охорони водного району ЧФ. До 2008 року, коли в ході російсько-грузинської війни Поті був захоплений окупантами, тут же базувалися основні сили ВМС Грузії. Після конфлікту, в якому Грузія втратила більшу частину своїх військово-морських сил, було прийнято рішення про об'єднання ВМС з береговою охороною.
Після отримання Грузією незалежності порт неодноразово модернізувався, в тому числі за рахунок грантів і кредитів уряду Нідерландів і Європейського Союзу. У квітні 2008 року 51 % акцій порту купила компанія з емірату Рас-ель-Хайма. Компанія, представлена своєю грузинською філією RAKIA Georgia Free Industrial Zone LLC, зайнялася облаштуванням нового терміналу і розвитком вільної промислової зони. 15 квітня 2008 року ВЕЗ відкрив особисто президент Грузії Міхеіл Саакашвілі. У 2009 році компанія RAKIA UAE придбала 49 % акцій порту, але через боргову кризу в Дубаї у 2009 році шейх продав основну частину активів за кордон в жовтні 2010 року. 80 % акцій Poti Sea Port були продані в квітні 2011 року компанії , дочірньому підприємству данської компанії .
Сьогодення
Власник порту, APM Terminals, інвестував у порт більше 70 млн доларів, переважно в модернізацію застарілої інфраструктури і несучасних допоміжних служб. Станом на 2016 рік Потійський порт мав 15 причалів, обладнаних для вантажно-розвантажувальних робіт, загальною протяжністю 2900 метрів, понад 20 портальних кранів. Побудований новий, п'ятнадцятий за рахунком, універсальний причал протяжністю 350 метрів. Він буде снащений сучасним японським обладнанням, в тому числі двома 40-тонними і двома 20-тонними портовими підйомними кранами. У травні 2013 року введений в експлуатацію перший в Грузії морський зерновий , здатний обробляти до 500 тис. тонн зерна на рік. Основне його призначення — перевалка середньоазійської пшениці. У 2014 побудований контейнерний термінал.
На відміну від інших портів і терміналів Грузії, де від 85 до 100 % вантажів — нафта і нафтопродукти Каспійського регіону, морський порт Поті — єдиний реально універсальний порт Грузії і, на сьогоднішній день, основний порт, що забезпечує перевалку насипних, навалювальних, генеральних вантажів і контейнерів — порт типу лендлорд, що забезпечує і є відповідальним за розвиток інфраструктури з подальшою передачею терміналів операторським компаніям на довгостроковій основі. Частина терміналів, таких як поромний і контейнерні, оперуються безпосередньо портом. У порту повноцінно функціонують усі типи терміналів — генеральних, навалювальних вантажів, нафтоналивний, поромний і контейнерний. Щорічно здійснюється більше 2 тисяч суднозаходів.
У 2015 році сумарно порт Поті переробив 6,3 млн тонн навалювальних та генеральних вантажів. Генеральні вантажі це переважно заморожені продукти — м'ясо, риба, фрукти тощо. Навалювальні — насипні типу зернових — Поті є основним портом в Грузії з перевалки цього вантажу, перевантажує сумарно до 1 млн тонн зернових на рік. Особливу важливість має також контейнерна перевалка контейнерних вантажів: за даними 2015 року, порт Поті перевантажує до 85 % всіх контейнерних вантажів, що заходять в порти Грузії і займає друге місце в Чорному морі за обсягами перевантаження в порівнянні з іншими терміналами, випереджаючи термінал Одеського порту, але поступаючись лідеру — контейнерному терміналу порту Констанци. Важливий напрямок діяльності порту — залізнично-поромне сполучення. Поромне сполучення з'єднує Поті з портами України і Болгарії, при цьому українські, білоруські і вагони з балтійських країн транспортуються з Поті експедиторськими залізничними компаніями до залізничних станцій країн Південного Кавказу і далі до Центральної Азії, переважно транскаспійськими поромами з Баку.
У 2007 році уряд Грузії, з метою створення привабливого бізнес-середовища та забезпечення вільного потоку капіталу і сучасних технологій, створив в Потійському порту вільну індустріальну зону. Вільна індустріальна зона в Поті забезпечує привабливий інвестиційний клімат, низькі , міжнародні банківські послуги з вільною репатріацією капіталу. Компанії, зареєстровані у вільній зоні, звільнені від податку на прибуток, податку на додану вартість, митних та інших майнових податків та зборів. Державними службами Грузії були спрощені процедури з перевезення контейнерів з порту на приватні митні термінали зберігання, що знаходяться в межах міста Поті, так звані «сухі порти». Спрощена процедура діє в радіусі 10 км від порту, і це сприяє розвитку митних терміналів і надає додаткові послуги з перевантаження вантажів з контейнерів на інший транспорт. На зазначених терміналах фактично відсутні представники митниці, при цьому здійснюється онлайн спостереження, а у виключних випадках при необхідності огляду (коли вантаж потрапляє в «червоний коридор») здійснюється його догляд. Зважаючи на все це майже всі контейнери з порту перевозяться на приватні митні термінали, звідки видаються власникам вантажу або експедиторам для подальшого транспортування.
У 2018 році планується закінчити будівництво двох глибоководних причалів, здатних приймати вантажні судна місткістю 9 тис. TEU. Також планується будівництво пристані навпроти внутрішнього контейнерного терміналу, яка об'єднає причали, (сортувальну станцію), залізничний вузол і автодорожню розв'язку в єдину структуру. Збільшить пропускну здатністю порту до в 50 млн тонн і глибини води біля причалів до 16 метрів.
Примітки
- Потийский морской порт // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).
- Николадзе, Николай Яковлевич //Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. (рос.)
- Российский Черноморский флот. Исторический очерк / вице-адмирал А. Д. Клецков. — Симферополь : ДИАЙПИ, 2008. — 728 с. — 4000 екз.
- Christina Tashkevich (April 16, 2008). President inaugurates Poti port project. The Messenger Online. Accessed on April 19, 2008. (англ.)
- Cover snory — RAK Special Report — The man who sold the world (англ.)
- Maersk unit buys 80 pct share of Georgian port [ 2011-04-24 у Wayback Machine.] (англ.)
- Вадим Латыш. (8.06.2015). . seafarers.com.ua. Всеукраинская морская газета «РаботникМоря». Архів оригіналу за 15 травня 2017. Процитовано 25.05.2017. (рос.)
- Эдуард Мачавариани. (12.05.2016). Морской порт Поти как транзитные ворота между Черноморским и Каспийским регионами. apk-inform.com. АПК-Информ: ИТОГИ №5 (23). Процитовано 25.05.2017. (рос.)
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Поті (морський порт) |
- Сашко Сівченко. (9.10.2013). Поті. Українська правда — Життя. Процитовано 25.05.2017.
- Морской порт Поти — Poti Seaport. Портал «Грузия.info». Процитовано 25.05.2017. (рос.)
- MarineTraffic : POTI Seaport. MarineTraffic. — рух суден в порту Поті онлайн
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Morskij port Poti angl Poti Sea Port morskij torgovelnij port mista Poti roztashovanij v pivdennij chastini Chornomorskogo uzberezhzhya Kavkazu na zahodi Gruziyi v girli richki Rioni Zasnovanij u 1858 stav odnim z golovnih troh morskih portiv Gruziyi v XX stolitti Kod GEPTI Odin z najbilshih portiv v shidnij chastini Chornogo morya Ye vazhlivoyu spoluchnoyu lankoyu Pivdennogo Kavkazu z Yevropoyu v osnovnomu pov yazanij z chornomorskimi portami v Odesi Varni i Konstanci Propuskna zdatnist Potijskogo portu stanovit ponad 7 mln t vantazhiv Morskij port PotiRoztashuvannyaKrayina GruziyaRoztashuvannya Poti vul D Agmashenebeli 52Koordinati 42 09 12 pn sh 41 39 37 sh d 42 15333 pn sh 41 66028 sh d 42 15333 41 66028 Koordinati 42 09 12 pn sh 41 39 37 sh d 42 15333 pn sh 41 66028 sh d 42 15333 41 66028InformaciyaVidkritij 1858Vlasnik 2011 Zagalna plosha 49 gaK st prichaliv 15 2900 m StatistikaRichnij tonnazh vantazhiv 7 7 mln t 2007 www potiseaport comMapaIstoriyaPort u Poti zasnovanij v 1858 roci ale budivnictvo portovih gidrotehnichnih sporud prichaliv ogorodzhuvalnih moliv basejniv beregoukriplyuvalni roboti trivali z 1863 do 1905 roku Velikij vnesok u rozvitok portu v Poti vnis potijskij miskij golova 1894 1907 Niko Nikoladze yakij sklav plan i keruvav robotami z rozshirennya portu miskim koshtom i ekspluataciyi jogo miskim gromadskim upravlinnyam Kateri VMS Gruziyi zatopleni v akvatoriyi portu Poti rosijskimi diversantami 25 veresnya 2008 Posol SShA Dzhon Bass vistupaye v Potijskomu portu na ceremoniyi zakladki PRM dlya BO Gruziyi 25 serpnya 2011 V radyanskij period Potijskij morskij port vhodiv do skladu Ce bulo visokomehanizovane transportne pidpriyemstvo oblashtovane dlya navantazhennya i rozvantazhennya suden i vagoniv prichali skladi portalni krani 40 kilometrovoyu zaliznichnoyu gilkoyu port poyednuvavsya zi stanciyeyu liniyi Rostov na Donu Samtredia V portu perevantazhuvalisya perevazhno marganceva ruda boksiti vugillya metal ustatkuvannya tosho Z kvitnya 1941 v Poti dislokuvalasya takozh skorocheno Potijska VMB riznoridne ob yednannya Chornomorskogo flotu VMF SRSR a pislya yiyi rozformuvannya u 1976 roci i do 1992 184 a brigada ohoroni vodnogo rajonu ChF Do 2008 roku koli v hodi rosijsko gruzinskoyi vijni Poti buv zahoplenij okupantami tut zhe bazuvalisya osnovni sili VMS Gruziyi Pislya konfliktu v yakomu Gruziya vtratila bilshu chastinu svoyih vijskovo morskih sil bulo prijnyato rishennya pro ob yednannya VMS z beregovoyu ohoronoyu Pislya otrimannya Gruziyeyu nezalezhnosti port neodnorazovo modernizuvavsya v tomu chisli za rahunok grantiv i kreditiv uryadu Niderlandiv i Yevropejskogo Soyuzu U kvitni 2008 roku 51 akcij portu kupila kompaniya z emiratu Ras el Hajma Kompaniya predstavlena svoyeyu gruzinskoyu filiyeyu RAKIA Georgia Free Industrial Zone LLC zajnyalasya oblashtuvannyam novogo terminalu i rozvitkom vilnoyi promislovoyi zoni 15 kvitnya 2008 roku VEZ vidkriv osobisto prezident Gruziyi Miheil Saakashvili U 2009 roci kompaniya RAKIA UAE pridbala 49 akcij portu ale cherez borgovu krizu v Dubayi u 2009 roci shejh prodav osnovnu chastinu aktiviv za kordon v zhovtni 2010 roku 80 akcij Poti Sea Port buli prodani v kvitni 2011 roku kompaniyi dochirnomu pidpriyemstvu danskoyi kompaniyi SogodennyaVlasnik portu APM Terminals investuvav u port bilshe 70 mln dolariv perevazhno v modernizaciyu zastariloyi infrastrukturi i nesuchasnih dopomizhnih sluzhb Stanom na 2016 rik Potijskij port mav 15 prichaliv obladnanih dlya vantazhno rozvantazhuvalnih robit zagalnoyu protyazhnistyu 2900 metriv ponad 20 portalnih kraniv Pobudovanij novij p yatnadcyatij za rahunkom universalnij prichal protyazhnistyu 350 metriv Vin bude snashenij suchasnim yaponskim obladnannyam v tomu chisli dvoma 40 tonnimi i dvoma 20 tonnimi portovimi pidjomnimi kranami U travni 2013 roku vvedenij v ekspluataciyu pershij v Gruziyi morskij zernovij zdatnij obroblyati do 500 tis tonn zerna na rik Osnovne jogo priznachennya perevalka serednoazijskoyi pshenici U 2014 pobudovanij kontejnernij terminal Na vidminu vid inshih portiv i terminaliv Gruziyi de vid 85 do 100 vantazhiv nafta i naftoprodukti Kaspijskogo regionu morskij port Poti yedinij realno universalnij port Gruziyi i na sogodnishnij den osnovnij port sho zabezpechuye perevalku nasipnih navalyuvalnih generalnih vantazhiv i kontejneriv port tipu lendlord sho zabezpechuye i ye vidpovidalnim za rozvitok infrastrukturi z podalshoyu peredacheyu terminaliv operatorskim kompaniyam na dovgostrokovij osnovi Chastina terminaliv takih yak poromnij i kontejnerni operuyutsya bezposeredno portom U portu povnocinno funkcionuyut usi tipi terminaliv generalnih navalyuvalnih vantazhiv naftonalivnij poromnij i kontejnernij Shorichno zdijsnyuyetsya bilshe 2 tisyach sudnozahodiv Zavantazhennya 43 tisyachotonnogo zernovoza v portu Poti U 2015 roci sumarno port Poti pererobiv 6 3 mln tonn navalyuvalnih ta generalnih vantazhiv Generalni vantazhi ce perevazhno zamorozheni produkti m yaso riba frukti tosho Navalyuvalni nasipni tipu zernovih Poti ye osnovnim portom v Gruziyi z perevalki cogo vantazhu perevantazhuye sumarno do 1 mln tonn zernovih na rik Osoblivu vazhlivist maye takozh kontejnerna perevalka kontejnernih vantazhiv za danimi 2015 roku port Poti perevantazhuye do 85 vsih kontejnernih vantazhiv sho zahodyat v porti Gruziyi i zajmaye druge misce v Chornomu mori za obsyagami perevantazhennya v porivnyanni z inshimi terminalami viperedzhayuchi terminal Odeskogo portu ale postupayuchis lideru kontejnernomu terminalu portu Konstanci Vazhlivij napryamok diyalnosti portu zaliznichno poromne spoluchennya Poromne spoluchennya z yednuye Poti z portami Ukrayini i Bolgariyi pri comu ukrayinski biloruski i vagoni z baltijskih krayin transportuyutsya z Poti ekspeditorskimi zaliznichnimi kompaniyami do zaliznichnih stancij krayin Pivdennogo Kavkazu i dali do Centralnoyi Aziyi perevazhno transkaspijskimi poromami z Baku U 2007 roci uryad Gruziyi z metoyu stvorennya privablivogo biznes seredovisha ta zabezpechennya vilnogo potoku kapitalu i suchasnih tehnologij stvoriv v Potijskomu portu vilnu industrialnu zonu Vilna industrialna zona v Poti zabezpechuye privablivij investicijnij klimat nizki mizhnarodni bankivski poslugi z vilnoyu repatriaciyeyu kapitalu Kompaniyi zareyestrovani u vilnij zoni zvilneni vid podatku na pributok podatku na dodanu vartist mitnih ta inshih majnovih podatkiv ta zboriv Derzhavnimi sluzhbami Gruziyi buli sprosheni proceduri z perevezennya kontejneriv z portu na privatni mitni terminali zberigannya sho znahodyatsya v mezhah mista Poti tak zvani suhi porti Sproshena procedura diye v radiusi 10 km vid portu i ce spriyaye rozvitku mitnih terminaliv i nadaye dodatkovi poslugi z perevantazhennya vantazhiv z kontejneriv na inshij transport Na zaznachenih terminalah faktichno vidsutni predstavniki mitnici pri comu zdijsnyuyetsya onlajn sposterezhennya a u viklyuchnih vipadkah pri neobhidnosti oglyadu koli vantazh potraplyaye v chervonij koridor zdijsnyuyetsya jogo doglyad Zvazhayuchi na vse ce majzhe vsi kontejneri z portu perevozyatsya na privatni mitni terminali zvidki vidayutsya vlasnikam vantazhu abo ekspeditoram dlya podalshogo transportuvannya U 2018 roci planuyetsya zakinchiti budivnictvo dvoh glibokovodnih prichaliv zdatnih prijmati vantazhni sudna mistkistyu 9 tis TEU Takozh planuyetsya budivnictvo pristani navproti vnutrishnogo kontejnernogo terminalu yaka ob yednaye prichali sortuvalnu stanciyu zaliznichnij vuzol i avtodorozhnyu rozv yazku v yedinu strukturu Zbilshit propusknu zdatnistyu portu do v 50 mln tonn i glibini vodi bilya prichaliv do 16 metriv Panorama Potijskogo morskogo portu 2007 rikPrimitkiPotijskij morskoj port Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Nikoladze Nikolaj Yakovlevich Enciklopedicheskij slovar v 86 t 82 t i 4 dop SPb F A Brokgauz I A Efron 1890 1907 ros Rossijskij Chernomorskij flot Istoricheskij ocherk vice admiral A D Kleckov Simferopol DIAJPI 2008 728 s 4000 ekz Christina Tashkevich April 16 2008 President inaugurates Poti port project The Messenger Online Accessed on April 19 2008 angl Cover snory RAK Special Report The man who sold the world angl Maersk unit buys 80 pct share of Georgian port 2011 04 24 u Wayback Machine angl Vadim Latysh 8 06 2015 seafarers com ua Vseukrainskaya morskaya gazeta RabotnikMorya Arhiv originalu za 15 travnya 2017 Procitovano 25 05 2017 ros Eduard Machavariani 12 05 2016 Morskoj port Poti kak tranzitnye vorota mezhdu Chernomorskim i Kaspijskim regionami apk inform com APK Inform ITOGI 5 23 Procitovano 25 05 2017 ros PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Poti morskij port Sashko Sivchenko 9 10 2013 Poti Ukrayinska pravda Zhittya Procitovano 25 05 2017 Morskoj port Poti Poti Seaport Portal Gruziya info Procitovano 25 05 2017 ros MarineTraffic POTI Seaport MarineTraffic ruh suden v portu Poti onlajn