Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Порт «Варна» - болгарський порт на Чорному морі. Розташований як на чорноморському узбережжі у місті Варна (Термінал «Варна-Схід»), так і всередині Білославського озера в Девня (Термінал «Варна-Захід»).
| Порт Варна | |
|---|---|
 Термінал Варна-Схід | |
| Розташування | |
| Розташування | Варна/Девня |
| Координати | 43°11′32″ пн. ш. 27°54′26″ сх. д. / 43.192222222249775° пн. ш. 27.907222222249779° сх. д. |
| [en] | BGVAR |
| Інформація | |
| Управління | „Пристанище Варна“ ЕАД |
| Власник | Болгарія |
| Статистика | |
| Річний тоннаж вантажів | 10 млн. т. |
| port-varna.bg | |
| Мапа | |
Історія
Варна була заснована під ім'ям Одессос як еллінська приморська колонія, і з часів античності досі є центром портової діяльності. У 339 році до н.е. Одессос входить до складу імперії Александра Македонського, а 302 р. до н. е. полководець Кассандра Плейстарх використовує порт, щоб перевести війська в Гераклею Понтійську на березі Малої Азії.
Вважається, що при створенні Одессоса порт розташовувався в районі сучасного підїзду до залізничного вокзалу, будівлі Транспортної поліції та АЗС, так як це місце залишалося незмінним до кінця XIX ст.. До 1369 року Варна є одним з найбільш важливих портів Тирновського царства, яке генуезькі торговці називали Загора. До середини XV століття порт переживає економічні труднощі через військові дії та османську експансію. У періоди затишку та миру торгівля і ремесла відроджуються, а в більшості випадків в порт заходять суди венеційців і генуезців. Скоро Чорне море перетворюється в замкнуте «турецьке» море, торгових шляхів, що проходять через Варну, стає менше, а порт втрачає поточне значення. Тільки у другій половині XVI століття до Варни приходять торговці з Дубровника та Анкона. Щодо тодішньої атмосфери в порту свідчать очевидці, наприклад, османський мандрівник Евлія Челебі, який побував у Варні в 1656 році:
...Портова торгівля в руках греків, арабів та аджемітів. На морському узбережжі несчисленна кількість заліза, шматків кам'яної солі, бочок, мішків з фореллю та всіх видів будівельних матеріалів. Порт досить жвавий - тисячі возів приїжджають та повертаються. Кожного року 1500 човнів ввозять і вивозять товари по всім морям. Порт віддає митному керівнику ілтізам в розмірі 170 гаманців...
Варна - це величезний скелет Болгарії. Кораблі різної величини можуть кинути тут якір і перезимувати в повній безпеці. Я знайшов тут закріпленими 14-15 велетнів довжиною від 20 до 22 аршинів та багато маленькіх човнів...— Шарль де Пейсонел, французький дипломат та географ, Шарль де Пейсонел, французький дипломат та географ
Ще століття після цього, у липні 1884 року, Костянтин Йосиф Їречек записував:
Саме місто процвітає. До моря збудований новий скелет з заліза та балок, і це було незаради дорогого будівництва набережної, бо це потребувало багато грошей, але було багато планів. Багато років говорять за переміщення порту з каналом в Девненське озеро, але його рівень трохи вищий і дно досить неглибоке.
Ще століття тому в цій частині Варни море досягає рівня сучасного Будинку транспортних робітників. Звідти починається «Великий скелет» тодішнього порту, який входив в море на глибину 40 метрів. Поруч з ним було побудовано ще один, який називали «Маленький скелет». Окрім місця для роботи, ввечері скелети були місцем для прогулянок, а навколо них були розташовані безліч таверн. Трохи вниз розташований і «Англійський скелет», побудований для потреб англійської торгової компанії «Ллойд». Через те що біля скелетів море дуже неглибоке, кораблі пришвартовуються в кілометрі від берега. Із судів товари перевантажують на великі човни — «мауни», які за допомогою невеликих гребних човнів доставляють їх до берега і там розвантажуються робітниками. Завантаження суден відбувається таким же чином, все це займає багато часу і потребує відповідних погодних умов. Пасажирів доставляють теж човнами. Питання щодо модернізації варненського порту, вочевидь, є болючим у той період. Дослідники Карайотов, Райчевськи, Іванов публікують статистику, згідно якої в 1885 році варненський порт є одним з найбільш важливих в економічному відношенні на Західному узбережжі Чорного моря, невраховуючи тільки .
| Статистика чорноморських портів в містах Бургас, Варна і Констанца в 1865 році | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Показники | Порт Бургас | Порт Варна | Порт Констанца | ||
| Кількість пришвартованих парусних човнів | 4487 | 1286 | 460 | ||
| Тоннаж парусних човнів | 250.693 | 112.503 | 92.675 | ||
| Кількість пришвартованих пароходів | 63 | 239 | 157 | ||
| Тонаж пароходів | 27.401 | 108.427 | 66.319 | ||
| Загальна кількість пришвартованих суден | 4550 | 1507 | 617 | ||
| Загальний тонаж всіх пришвартованих суден | 278.094 | 220.930 | 158.993 | ||
Аукціон з реконструкції старого варненського порту («Великий скелет») у відповідності з вимогами індустріального століття відбувся 4 лютого 1895 року. Проект засновувався на більш ранніх дослідженнях Чарльза Хартлі, але був дороблений Адольфом Жерардом, який виконав вимірювання місцевості. В кінці 1894 року Жерард, вже в якості інженера-радника уряду, презентував проект, що передбачав будівництво приморського пірсу в напрямку північ-південь, південного пірсу, перпендикулярного першому, набережних стін з насипними валами позаду та збільшення глибини порту. Попередня оцінка будівництва склала 8 290 385 золотих левів. В цю суму не входили кошти, необхідні для закупівлі гідравлічного вапна і цементу, які використовуються при такому будівництві. Вказані матеріали були безпосередньо забезпечені за рахунок уряду, який брав на себе і заробітні плати для керівників. В аукціоні беруть участь іноземні компанії з Гамбурга, Парижу і болгарського товариства «Михайловськи і Хайрабедиян».
Було обрано національну компанію і розпочалося будівництво після того, як була запропонована знижка в 16,5 % від початкової ціни аукціону або 6 922 472 золотих левів. Кам'яний матеріал для окремих об'єктів доставляється з кар'єру «Малик Аладин» (сучасне Єзерово), в 15 км від Варни. Хоча це відносно крихкий матеріал він має властивість тверднути у воді і це робить його відповідним до умов будівництва. Для його транспортування була побудована додаткова лінія, що з'єднувала кар'єр з залізничною лінією Варна — Русе. Для зручності в самому районі порту будуються тимчасові майстерні, склади, канцелярії, ливарне виробництво, установка для приготування цементного розчину, а також спеціальний центр для більш легкого навантаження скельних матеріалів. У будівництві використовуються один 40-тонний плавучий кран, ще два — 5 - і 9-тонні, 90 вагонів, з вантажопыдйомныстю до 15 тонн скельного матеріалу, три локомотива, підйомна машина для штучних блоків, один екскаватор для поглиблення дна порту і багато іншого. У 1897 році Варненський губернатор призначив першого болгарського начальника Варненського порту. Але в 1899 році фірма-підрядник переживає серйозні потрясіння — після двох зимових штормів, які пошкодили плавательний склад та споруди, компанія «Михайловські і Хайрабедиян» майже банкрут. Продовження започнатого будівництва передається нещодавно створеному анонімному акціонерному товариству, в якому головними акціонерами є учасники першого підприємства. З підписанням протоколу засновників починає існування «Акціонерне товариство без імені для будівництва Варненського порту», що зуміло довести проект до успішного завершення в 1906 році. Дані про це зберігаються в архівних файлах, ескізах та планах будівництва щодо умов зведення ангарів, ферм, складів, що були укладені між міністром торгівлі і сільського господарства та акціонерним товариством для будівництва порту. В церемонії відкриття 18 травня 1906 року бере участь особисто князь Фердинанд І, який прибуває на борту болгарського крейсера «Надія». Корабель перерізає трикольорову стрічку, натягнуту між двома пірсами. Ще 23 військових і цивільних парохода з Румунії, Італії, Німеччині, Англії, Австро-Угорщини, Греції, крейсери з Імператорського флоту Московського цартства і більше 300 офіційних гостей долучаються до церемонії відкриття. Подія відзначена 21 салютом з бортів зарубіжних військових пароходів і берегової артилерії.
Цим періодом датуються і листування щодо будівництва морського каналу, який поєднує море та озеро; ситуаційні плани, надзвичайні ситуації, перехресні профілі та звіти щодо стану будівництва, а також листування на тему будівництва мосту над каналом. У 1907 році відкривають Варненську суднобудівну компанію у вже існуючих двох дерев'яних баржах, що знаходяться у власності Безіменного Акціонерного товариства. Балканські війни покладають кінець прогресуючому торговельному товарообігу, а відчуження Південної Добруджі від Болгарії та наплив біженців з Македонії, Тракії та Добруджі (більш ніж 30 тис. людей) до міста посилює безробіття, бідність та ускладнює нелегке післявоєнне положення жителів. Багато підприємств не витримують післявоєнної економічної кризи та стають банкрутами, що призводить до нової хвилі безробіття. Місто починає швидко губити своє торговельне значення.
| Варна | Бургас | |||
|---|---|---|---|---|
| Рік | Імпорт | Експорт | Імпорт | Експорт |
| 1920 | 47,80 % | 15,20 % | 14,20 % | 42,40 % |
| 1925 | 20,20 % | 13,50 % | 21,60 % | 36,10 % |
| 1930 | 14 % | 12,70 % | 18,60 % | 34,30 % |
| 1937 | 11,60 % | 15,80 % | 24,70 % | 27,40 % |
У 1938 році, відповідно до Наказу головного управління залізниць і портів, визначено три вантажно-пасажирські лінії, які повинні обслуговувати в Болгарській торгово-пароплавній компанії — приморська, Єгипетська і Західноєвропейська. У 1939 році порти в Болгарії об'єднуються в трьох областях — Варненська узбережна область, Бургаська узбережна область і Дунайська річкова область. Начальник порту Варна стає і главою Варненської узбережної області. Під час Другої світової війни варненський порт є об'єктом указів і вербальних нот збоку Французької республіки, Англійського посольства, Королівства Італії, Німецького посольства, збереглися кореспонденція та повідомлення про мінування морських шляхів, визначення безпечних зон і проведення контролю кораблів під прапорами нейтральних країн. У 1947 році порт було націоналізовано. Після трирічного розширення, 26 січня 1966 року вводять в експлуатацію нові портові споруди, а в 1968 році був побудований новий Морський вокзал з набережними стінами в 0,5 км. З 1974 року Варна має і свій другий порт Варна-захід. У 2011 році Порт «Варна» обробив 9.15 млн тонн вантажів, і за цим показником випередив порт Бургас.
Характеристика
Порт «Варна» має два термінали «Схід» і «Захід», які знаходяться приблизно в 30 км один від одного. Термінал «Схід» розташований на узбережжі Чорного моря, а термінал «Захід» — в найзахіднішій частині Белославського озера. Термінал «Схід» і термінал «Захід» мають по 17 причалів кожен, максимальна глибина на судноплавних місцях досягає 11.50 метрів. В акваторії Порту «Варна» є ще чотири портових комплекси: Петрол; ТЕЦ Єзерово; Леспорт і , з ними загальна кількість судноплавних місць досягає 45. Через обробку понад 10 млн тонн вантажу, 2013 рік стає найуспішнішою в історії порту. Більш 50 % усіх водних вантажів (річкових і морських), проходить через Порт «Варна», який позиціонує себе як найбільший порт і контейнерні ворота Болгарії.
Див. також
- Морський вокзал Варни
Джерела
- Порту Варна стало 111 років
- . Архів оригіналу за 23 вересня 2017. Процитовано 28 березня 2018.
- Іван Карайотов, Стоян Райчевски, Мітко Іванов: Історія Бургаса, 2011, , стор 107
- . Архів оригіналу за 15 липня 2018. Процитовано 28 березня 2018.
- Порту у Варні виповнюється 109 років
- Даніела Попова, СУДНОБУДУВАННЯ У ВАРНІ ДО 1944 РОКУ
- Стоянов П., Варна (1919—1939). сторінок 29
- Стоянов П., Варна (1919—1939). стор. 37
Посилання
- Офіційна сторінка Порту «Варна»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Port Varna bolgarskij port na Chornomu mori Roztashovanij yak na chornomorskomu uzberezhzhi u misti Varna Terminal Varna Shid tak i vseredini Biloslavskogo ozera v Devnya Terminal Varna Zahid Port VarnaTerminal Varna ShidRoztashuvannyaRoztashuvannyaVarna DevnyaKoordinati43 11 32 pn sh 27 54 26 sh d 43 192222222249775 pn sh 27 907222222249779 sh d 43 192222222249775 27 907222222249779 en BGVARInformaciyaUpravlinnya Pristanishe Varna EADVlasnikBolgariyaStatistikaRichnij tonnazh vantazhiv10 mln t port varna bgMapaIstoriyaVarna bula zasnovana pid im yam Odessos yak ellinska primorska koloniya i z chasiv antichnosti dosi ye centrom portovoyi diyalnosti U 339 roci do n e Odessos vhodit do skladu imperiyi Aleksandra Makedonskogo a 302 r do n e polkovodec Kassandra Plejstarh vikoristovuye port shob perevesti vijska v Gerakleyu Pontijsku na berezi Maloyi Aziyi Vvazhayetsya sho pri stvorenni Odessosa port roztashovuvavsya v rajoni suchasnogo pidyizdu do zaliznichnogo vokzalu budivli Transportnoyi policiyi ta AZS tak yak ce misce zalishalosya nezminnim do kincya XIX st Do 1369 roku Varna ye odnim z najbilsh vazhlivih portiv Tirnovskogo carstva yake genuezki torgovci nazivali Zagora Do seredini XV stolittya port perezhivaye ekonomichni trudnoshi cherez vijskovi diyi ta osmansku ekspansiyu U periodi zatishku ta miru torgivlya i remesla vidrodzhuyutsya a v bilshosti vipadkiv v port zahodyat sudi venecijciv i genuezciv Skoro Chorne more peretvoryuyetsya v zamknute turecke more torgovih shlyahiv sho prohodyat cherez Varnu staye menshe a port vtrachaye potochne znachennya Tilki u drugij polovini XVI stolittya do Varni prihodyat torgovci z Dubrovnika ta Ankona Shodo todishnoyi atmosferi v portu svidchat ochevidci napriklad osmanskij mandrivnik Evliya Chelebi yakij pobuvav u Varni v 1656 roci Portova torgivlya v rukah grekiv arabiv ta adzhemitiv Na morskomu uzberezhzhi neschislenna kilkist zaliza shmatkiv kam yanoyi soli bochok mishkiv z forellyu ta vsih vidiv budivelnih materialiv Port dosit zhvavij tisyachi voziv priyizhdzhayut ta povertayutsya Kozhnogo roku 1500 chovniv vvozyat i vivozyat tovari po vsim moryam Port viddaye mitnomu kerivniku iltizam v rozmiri 170 gamanciv Port do Vizvolennya Bolgariyi Varna ce velicheznij skelet Bolgariyi Korabli riznoyi velichini mozhut kinuti tut yakir i perezimuvati v povnij bezpeci Ya znajshov tut zakriplenimi 14 15 veletniv dovzhinoyu vid 20 do 22 arshiniv ta bagato malenkih chovniv Sharl de Pejsonel francuzkij diplomat ta geograf Sharl de Pejsonel francuzkij diplomat ta geograf She stolittya pislya cogo u lipni 1884 roku Kostyantin Josif Yirechek zapisuvav Same misto procvitaye Do morya zbudovanij novij skelet z zaliza ta balok i ce bulo nezaradi dorogogo budivnictva naberezhnoyi bo ce potrebuvalo bagato groshej ale bulo bagato planiv Bagato rokiv govoryat za peremishennya portu z kanalom v Devnenske ozero ale jogo riven trohi vishij i dno dosit negliboke She stolittya tomu v cij chastini Varni more dosyagaye rivnya suchasnogo Budinku transportnih robitnikiv Zvidti pochinayetsya Velikij skelet todishnogo portu yakij vhodiv v more na glibinu 40 metriv Poruch z nim bulo pobudovano she odin yakij nazivali Malenkij skelet Okrim miscya dlya roboti vvecheri skeleti buli miscem dlya progulyanok a navkolo nih buli roztashovani bezlich tavern Trohi vniz roztashovanij i Anglijskij skelet pobudovanij dlya potreb anglijskoyi torgovoyi kompaniyi Llojd Cherez te sho bilya skeletiv more duzhe negliboke korabli prishvartovuyutsya v kilometri vid berega Iz sudiv tovari perevantazhuyut na veliki chovni mauni yaki za dopomogoyu nevelikih grebnih chovniv dostavlyayut yih do berega i tam rozvantazhuyutsya robitnikami Zavantazhennya suden vidbuvayetsya takim zhe chinom vse ce zajmaye bagato chasu i potrebuye vidpovidnih pogodnih umov Pasazhiriv dostavlyayut tezh chovnami Pitannya shodo modernizaciyi varnenskogo portu vochevid ye bolyuchim u toj period Doslidniki Karajotov Rajchevski Ivanov publikuyut statistiku zgidno yakoyi v 1885 roci varnenskij port ye odnim z najbilsh vazhlivih v ekonomichnomu vidnoshenni na Zahidnomu uzberezhzhi Chornogo morya nevrahovuyuchi tilki Statistika chornomorskih portiv v mistah Burgas Varna i Konstanca v 1865 roci Pokazniki Port Burgas Port Varna Port Konstanca Kilkist prishvartovanih parusnih chovniv 4487 1286 460 Tonnazh parusnih chovniv 250 693 112 503 92 675 Kilkist prishvartovanih parohodiv 63 239 157 Tonazh parohodiv 27 401 108 427 66 319 Zagalna kilkist prishvartovanih suden 4550 1507 617 Zagalnij tonazh vsih prishvartovanih suden 278 094 220 930 158 993 Obladnannya pid chas budivelnih robit Aukcion z rekonstrukciyi starogo varnenskogo portu Velikij skelet u vidpovidnosti z vimogami industrialnogo stolittya vidbuvsya 4 lyutogo 1895 roku Proekt zasnovuvavsya na bilsh rannih doslidzhennyah Charlza Hartli ale buv doroblenij Adolfom Zherardom yakij vikonav vimiryuvannya miscevosti V kinci 1894 roku Zherard vzhe v yakosti inzhenera radnika uryadu prezentuvav proekt sho peredbachav budivnictvo primorskogo pirsu v napryamku pivnich pivden pivdennogo pirsu perpendikulyarnogo pershomu naberezhnih stin z nasipnimi valami pozadu ta zbilshennya glibini portu Poperednya ocinka budivnictva sklala 8 290 385 zolotih leviv V cyu sumu ne vhodili koshti neobhidni dlya zakupivli gidravlichnogo vapna i cementu yaki vikoristovuyutsya pri takomu budivnictvi Vkazani materiali buli bezposeredno zabezpecheni za rahunok uryadu yakij brav na sebe i zarobitni plati dlya kerivnikiv V aukcioni berut uchast inozemni kompaniyi z Gamburga Parizhu i bolgarskogo tovaristva Mihajlovski i Hajrabediyan Pershij vhidnij mayak z bilim svitlom yakij migaye cherez tri sekundi v kinci pirsu Bulo obrano nacionalnu kompaniyu i rozpochalosya budivnictvo pislya togo yak bula zaproponovana znizhka v 16 5 vid pochatkovoyi cini aukcionu abo 6 922 472 zolotih leviv Kam yanij material dlya okremih ob yektiv dostavlyayetsya z kar yeru Malik Aladin suchasne Yezerovo v 15 km vid Varni Hocha ce vidnosno krihkij material vin maye vlastivist tverdnuti u vodi i ce robit jogo vidpovidnim do umov budivnictva Dlya jogo transportuvannya bula pobudovana dodatkova liniya sho z yednuvala kar yer z zaliznichnoyu liniyeyu Varna Ruse Dlya zruchnosti v samomu rajoni portu buduyutsya timchasovi majsterni skladi kancelyariyi livarne virobnictvo ustanovka dlya prigotuvannya cementnogo rozchinu a takozh specialnij centr dlya bilsh legkogo navantazhennya skelnih materialiv U budivnictvi vikoristovuyutsya odin 40 tonnij plavuchij kran she dva 5 i 9 tonni 90 vagoniv z vantazhopydjomnystyu do 15 tonn skelnogo materialu tri lokomotiva pidjomna mashina dlya shtuchnih blokiv odin ekskavator dlya pogliblennya dna portu i bagato inshogo U 1897 roci Varnenskij gubernator priznachiv pershogo bolgarskogo nachalnika Varnenskogo portu Ale v 1899 roci firma pidryadnik perezhivaye serjozni potryasinnya pislya dvoh zimovih shtormiv yaki poshkodili plavatelnij sklad ta sporudi kompaniya Mihajlovski i Hajrabediyan majzhe bankrut Prodovzhennya zapochnatogo budivnictva peredayetsya neshodavno stvorenomu anonimnomu akcionernomu tovaristvu v yakomu golovnimi akcionerami ye uchasniki pershogo pidpriyemstva Z pidpisannyam protokolu zasnovnikiv pochinaye isnuvannya Akcionerne tovaristvo bez imeni dlya budivnictva Varnenskogo portu sho zumilo dovesti proekt do uspishnogo zavershennya v 1906 roci Dani pro ce zberigayutsya v arhivnih fajlah eskizah ta planah budivnictva shodo umov zvedennya angariv ferm skladiv sho buli ukladeni mizh ministrom torgivli i silskogo gospodarstva ta akcionernim tovaristvom dlya budivnictva portu V ceremoniyi vidkrittya 18 travnya 1906 roku bere uchast osobisto knyaz Ferdinand I yakij pribuvaye na bortu bolgarskogo krejsera Nadiya Korabel pererizaye trikolorovu strichku natyagnutu mizh dvoma pirsami She 23 vijskovih i civilnih parohoda z Rumuniyi Italiyi Nimechchini Angliyi Avstro Ugorshini Greciyi krejseri z Imperatorskogo flotu Moskovskogo cartstva i bilshe 300 oficijnih gostej doluchayutsya do ceremoniyi vidkrittya Podiya vidznachena 21 salyutom z bortiv zarubizhnih vijskovih parohodiv i beregovoyi artileriyi Robitniki pid chas budivnictva golovnogo prichalu Portu Varni na zadnomu plani chastina mista Vnutrishnya chastina Portu Varna pri budivnictvi naberezhnih stin i nasipiv vid na mis Galata Cim periodom datuyutsya i listuvannya shodo budivnictva morskogo kanalu yakij poyednuye more ta ozero situacijni plani nadzvichajni situaciyi perehresni profili ta zviti shodo stanu budivnictva a takozh listuvannya na temu budivnictva mostu nad kanalom U 1907 roci vidkrivayut Varnensku sudnobudivnu kompaniyu u vzhe isnuyuchih dvoh derev yanih barzhah sho znahodyatsya u vlasnosti Bezimennogo Akcionernogo tovaristva Balkanski vijni pokladayut kinec progresuyuchomu torgovelnomu tovaroobigu a vidchuzhennya Pivdennoyi Dobrudzhi vid Bolgariyi ta napliv bizhenciv z Makedoniyi Trakiyi ta Dobrudzhi bilsh nizh 30 tis lyudej do mista posilyuye bezrobittya bidnist ta uskladnyuye nelegke pislyavoyenne polozhennya zhiteliv Bagato pidpriyemstv ne vitrimuyut pislyavoyennoyi ekonomichnoyi krizi ta stayut bankrutami sho prizvodit do novoyi hvili bezrobittya Misto pochinaye shvidko gubiti svoye torgovelne znachennya Mizhnarodnij tovaroobig v Chornomorskih portah Varna Burgas Rik Import Eksport Import Eksport 1920 47 80 15 20 14 20 42 40 1925 20 20 13 50 21 60 36 10 1930 14 12 70 18 60 34 30 1937 11 60 15 80 24 70 27 40 U 1938 roci vidpovidno do Nakazu golovnogo upravlinnya zaliznic i portiv viznacheno tri vantazhno pasazhirski liniyi yaki povinni obslugovuvati v Bolgarskij torgovo paroplavnij kompaniyi primorska Yegipetska i Zahidnoyevropejska U 1939 roci porti v Bolgariyi ob yednuyutsya v troh oblastyah Varnenska uzberezhna oblast Burgaska uzberezhna oblast i Dunajska richkova oblast Nachalnik portu Varna staye i glavoyu Varnenskoyi uzberezhnoyi oblasti Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni varnenskij port ye ob yektom ukaziv i verbalnih not zboku Francuzkoyi respubliki Anglijskogo posolstva Korolivstva Italiyi Nimeckogo posolstva zbereglisya korespondenciya ta povidomlennya pro minuvannya morskih shlyahiv viznachennya bezpechnih zon i provedennya kontrolyu korabliv pid praporami nejtralnih krayin U 1947 roci port bulo nacionalizovano Pislya tririchnogo rozshirennya 26 sichnya 1966 roku vvodyat v ekspluataciyu novi portovi sporudi a v 1968 roci buv pobudovanij novij Morskij vokzal z naberezhnimi stinami v 0 5 km Z 1974 roku Varna maye i svij drugij port Varna zahid U 2011 roci Port Varna obrobiv 9 15 mln tonn vantazhiv i za cim pokaznikom viperediv port Burgas HarakteristikaPort Varna maye dva terminali Shid i Zahid yaki znahodyatsya priblizno v 30 km odin vid odnogo Terminal Shid roztashovanij na uzberezhzhi Chornogo morya a terminal Zahid v najzahidnishij chastini Beloslavskogo ozera Terminal Shid i terminal Zahid mayut po 17 prichaliv kozhen maksimalna glibina na sudnoplavnih miscyah dosyagaye 11 50 metriv V akvatoriyi Portu Varna ye she chotiri portovih kompleksi Petrol TEC Yezerovo Lesport i z nimi zagalna kilkist sudnoplavnih misc dosyagaye 45 Cherez obrobku ponad 10 mln tonn vantazhu 2013 rik staye najuspishnishoyu v istoriyi portu Bilsh 50 usih vodnih vantazhiv richkovih i morskih prohodit cherez Port Varna yakij pozicionuye sebe yak najbilshij port i kontejnerni vorota Bolgariyi Karta Beloslavskogo i Varnenskogo ozerDiv takozhMorskij vokzal VarniDzherelaPortu Varna stalo 111 rokiv Arhiv originalu za 23 veresnya 2017 Procitovano 28 bereznya 2018 Ivan Karajotov Stoyan Rajchevski Mitko Ivanov Istoriya Burgasa 2011 ISBN 978 954 92689 1 1 stor 107 Arhiv originalu za 15 lipnya 2018 Procitovano 28 bereznya 2018 Portu u Varni vipovnyuyetsya 109 rokiv Daniela Popova SUDNOBUDUVANNYa U VARNI DO 1944 ROKU Stoyanov P Varna 1919 1939 storinok 29 Stoyanov P Varna 1919 1939 stor 37PosilannyaOficijna storinka Portu Varna