Імеретія იმერეთის მხარე Imeretis Mkhare | |
---|---|
Сучасний адміністративний поділ | |
Адміністративний центр | Кутаїсі |
Губернатор | Звіад Шаламберідзе |
ISO 3166 код | GE-IM |
Муніципалітети | 11 (а також 1 місто) |
Площа | 6 552 км² |
Населення | 533 906 (2014) |
Історичний регіон Імеретія в Грузії |
Імеретія (груз. იმერეთი) — (мхаре) та історична область Західної Грузії, в басейні середньої течії річки Ріоні та її приток. Центр регіону — Кутаїсі.
Історія
У кінці XV століття, унаслідок феодальних міжусобиць, що посилилися після навали Тамерлана, Імеретія відділилася від грузинської держави і стала самостійною феодальною державою — Імеретинське царство (поряд з Картлі і Кахетією) — зі столицею Кутаїсі.
У кінці XVI століття Імеретинське царство обмежувалося територією Імеретії.
За персько-османським миром 1555 року Імеретинське царство було підпорядковано Османській Імперії та сплачувало данину невільниками чи грошима й натурою. Історія Імеретинського царства пов'язана з постійними феодальними смутами та процвітанням работоргівлі. Феодальні міжусобиці особливо посилилися в XVII столітті.
Лише цар Соломон I (1752-1784) зміг зміцнити царську владу. Він заборонив работоргівлю, прагнув до об'єднання всієї Західної Грузії. Багаторічна війна Соломона I з турками ознаменувалася перемогою у 1757 і військовим союзом з царем Картлі Іраклієм II у 1758 році.
У XVIII столітті царі Імеретинського царства неодноразово зверталися за допомогою до Росії, але прохання відхилялися, заради уникнення ускладнень відносин з Туречинною. Нарешті, у 1769 р. Катериною II в Грузію був відправлений корпус генерала (згодом замінений генералом Сухотиним). Тотлебену вдалося взяти турецькі фортеці в Імеретії і зайняти Кутаїсі. Він також взяв в облогу місто і фортецю Поті. Незважаючи на короткочасність перебування російських військ, ці військові успіхи вплинули на подальші мирні переговори з Туреччиною: за Кючук-Кайнарджійським російсько-турецьким договором 1774 року данина Імеретинського царства Туреччині була скасована. Фортеці, взяті Тотлебеном, турки не повернули.
У 1811 Імеретинське царство було перетворено в Імеретинську область Російської імперії.
Адміністративний поділ
Імеретія в адміністративному відношенні поділяється на 12 муніципалітетів:
- Місто Кутаїсі
- (Багдаті)
- Ванський муніципалітет (Вані)
- Зестафонський муніципалітет (Зестафоні)
- Самтредський муніципалітет (Самтредіа)
- Сачхерський муніципалітет Грузія зараховує до Сачхерського району Імеретії; південний захід Південної Осетії, непідконтрольний Грузії (Сачхере)
- Терджольський муніципалітет (Терджола)
- Ткібульський муніципалітет (Ткібулі)
- Хараґаульський муніципалітет (Хараґаулі)
- Хонський муніципалітет (Хоні)
- Цхалтубський муніципалітет (Цхалтубо)
- Чіатурський муніципалітет (Чіатура)
Міста
Населення
Жителі області (імеретини) говорять імеретинським діалектом грузинської мови. У минулому вони мали деякі особливості культури й побуту.
Галерея
-
- Кутаїсі
-
Примітки
- Імеретини // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Посилання
Самеґрело-Земо Сванеті | Рача-Лечхумі та Квемо Сванеті | Рача-Лечхумі та Квемо Сванеті |
Самеґрело-Земо Сванеті | Шида Картлі | |
Гурія | Самцхе-Джавахеті | Самцхе-Джавахеті |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Imeretiya იმერეთის მხარე Imeretis MkhareSuchasnij administrativnij podil Administrativnij centr KutayisiGubernator Zviad ShalamberidzeISO 3166 kod GE IMMunicipaliteti 11 a takozh 1 misto Plosha 6 552 km Naselennya 533 906 2014 Istorichnij region Imeretiya v Gruziyi Imeretiya gruz იმერეთი mhare ta istorichna oblast Zahidnoyi Gruziyi v basejni serednoyi techiyi richki Rioni ta yiyi pritok Centr regionu Kutayisi Imeretiya rajon Chaltubo IstoriyaU kinci XV stolittya unaslidok feodalnih mizhusobic sho posililisya pislya navali Tamerlana Imeretiya viddililasya vid gruzinskoyi derzhavi i stala samostijnoyu feodalnoyu derzhavoyu Imeretinske carstvo poryad z Kartli i Kahetiyeyu zi stoliceyu Kutayisi U kinci XVI stolittya Imeretinske carstvo obmezhuvalosya teritoriyeyu Imeretiyi Za persko osmanskim mirom 1555 roku Imeretinske carstvo bulo pidporyadkovano Osmanskij Imperiyi ta splachuvalo daninu nevilnikami chi groshima j naturoyu Istoriya Imeretinskogo carstva pov yazana z postijnimi feodalnimi smutami ta procvitannyam rabotorgivli Feodalni mizhusobici osoblivo posililisya v XVII stolitti Lishe car Solomon I 1752 1784 zmig zmicniti carsku vladu Vin zaboroniv rabotorgivlyu pragnuv do ob yednannya vsiyeyi Zahidnoyi Gruziyi Bagatorichna vijna Solomona I z turkami oznamenuvalasya peremogoyu u 1757 i vijskovim soyuzom z carem Kartli Irakliyem II u 1758 roci U XVIII stolitti cari Imeretinskogo carstva neodnorazovo zvertalisya za dopomogoyu do Rosiyi ale prohannya vidhilyalisya zaradi uniknennya uskladnen vidnosin z Turechinnoyu Nareshti u 1769 r Katerinoyu II v Gruziyu buv vidpravlenij korpus generala zgodom zaminenij generalom Suhotinim Totlebenu vdalosya vzyati turecki forteci v Imeretiyi i zajnyati Kutayisi Vin takozh vzyav v oblogu misto i fortecyu Poti Nezvazhayuchi na korotkochasnist perebuvannya rosijskih vijsk ci vijskovi uspihi vplinuli na podalshi mirni peregovori z Turechchinoyu za Kyuchuk Kajnardzhijskim rosijsko tureckim dogovorom 1774 roku danina Imeretinskogo carstva Turechchini bula skasovana Forteci vzyati Totlebenom turki ne povernuli U 1811 Imeretinske carstvo bulo peretvoreno v Imeretinsku oblast Rosijskoyi imperiyi Administrativnij podilImeretiya v administrativnomu vidnoshenni podilyayetsya na 12 municipalitetiv Misto Kutayisi Bagdati Vanskij municipalitet Vani Zestafonskij municipalitet Zestafoni Samtredskij municipalitet Samtredia Sachherskij municipalitet Gruziya zarahovuye do Sachherskogo rajonu Imeretiyi pivdennij zahid Pivdennoyi Osetiyi nepidkontrolnij Gruziyi Sachhere Terdzholskij municipalitet Terdzhola Tkibulskij municipalitet Tkibuli Haragaulskij municipalitet Haragauli Honskij municipalitet Honi Chaltubskij municipalitet Chaltubo Chiaturskij municipalitet Chiatura Mista Kutayisi 147 635 osib 2014 Samtredia 25 318 Zestafoni 20 814 Chiatura 12 803 Chaltubo 11 281 Tkibuli 9 770 Honi 89 87 Sachhere 6 140 Terdzhola 4 644 Vani 3 744 Bagdati 3 707 Haragauli 1 965 NaselennyaZhiteli oblasti imeretini govoryat imeretinskim dialektom gruzinskoyi movi U minulomu voni mali deyaki osoblivosti kulturi j pobutu GalereyaKutayisi KutayisiPrimitkiImeretini Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 PosilannyaSamegrelo Zemo Svaneti Racha Lechhumi ta Kvemo Svaneti Racha Lechhumi ta Kvemo SvanetiSamegrelo Zemo Svaneti Shida KartliGuriya Samche Dzhavaheti Samche Dzhavaheti