Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Самтредія (груз. სამტრედია) — місто в (мхаре) Імеретія, західна Грузія, центр муніципалітету. Розташоване на Колхидській низовині, за 27 км на захід від Кутаїсі. Клімат субтропічний, м'який, вологий. Неподалік від міста річка Цхенісцкхалі впадає в річку Ріоні.
| груз. სამტრედია | ||||
 міський театр | ||||
| Основні дані | ||||
|---|---|---|---|---|
| H G O | ||||
| Країна |  Грузія | |||
| Мхаре | Імереті | |||
| Муніципалітет | ||||
| Адміністративний центр | Самтредський муніципалітет | |||
| | ||||
| Засновано | 1880 | |||
| Статус | з 1921 року | |||
| | ||||
| Природний район | Колхідська низовина (низовина) | |||
| Висота над р.м. | 25 ± 1 м | |||
| Населення | 25 318 (2014) | |||
| Часовий пояс | ||||
| Міста-побратими | Лод | |||
| Поштовий індекс | 3900[3] (Пошта Грузії) | |||
| Місцева влада | ||||
| Ідентифікатори і посилання | ||||
| GeoNames | 612126 | |||
| Відстань | ||||
| До центру краю | ||||
| До Тбілісі | ||||
| Карта | ||||
  Самтредія Самтредія (Грузія) | ||||
 Самтредія Самтредія (Імереті) | ||||
 Самтредія у Вікісховищі | ||||
Важливий залізничний центр Південного Кавказу (колії на Тбілісі, Батумі, Сухумі). За 10км. на схід від Самтредія знаходиться міжнародний аеропорт Кутаїсі.
З півночі до міста прилягає селище Кулаші.
Історія
Історія міста Самтредія, (1870 — 1917 роки).
Після проведення в Російській імперії реформи 1861 року, внаслідок розвитку ринкових, капіталістичних відносин взагалі, та у зв'язку із будівництвом залізниць у Грузії виникло чимало торговельно-промислових населених пунктів та міст історія яких є предметом спеціального дослідження. В контексті вивчення цього питання ми зробили спробу, спираючись на наявні в нас історичні матеріали, дослідити питання про виникнення та початковий етап розвитку міста Самтредії (Західна Грузія, регіон Імеретія).
Освоєння природних багатств Південного Кавказу та їх подальша експлуатація вимагало будівництва тут великої кількості залізничних магістралей, що до того ж мало ще велике стратегічне значення. Перша залізниця була прокладена у Грузії між містами Поті та Тбілісі. У 1883 році до Потійсько — Тбіліської залізниці була приєднана Батумська гілка від Самтредії. Будівництво залізниць та депо, що їх обслуговують, у другій половині XIX сторіччя спричинило виникнення у Західній Грузії низки великих населених пунктів, типовим прикладом чого можна вважати сучасне місто Самтредія. Будівництво залізниці, облаштування залізничних депо, а також подальший розвиток торгівлі та промисловості обумовили концентрацію на кордонах Кутаїського, Сенакського та Озургетського уїздів значної кількості робочої сили. Внаслідок чого утворилося торговельне — промислове селище міського типу Самтредія, на місті стародавнього та маловідомого села Санавардо, що поступово набувало ознак міста. Санавардо (груз. «місце відпочинку, прогулянок», «наварді» — «стрибки», «кінні і піші прогулянки») було відоме своїми садами. «У Санавардо багато невеликих лісів у вигляді гаїв з волоських горіхів, оповитих з виноградної лози, шовковиць, фіги, гранатових, персикових дерев, яблунь, груш, слив, айви та каштанів. Ніде інше я не зустрів такої кількості фруктових дерев і в такому природному змішанні, як тут» — писав в 1771 р. німецький дослідник, що працював у Петербурзькій Академії наук Йоганн Антон Гюльденштедт.
Назва
Самтредія грузинською означає «три голуби». «Самі» — три, «мтреді» — голуби. В місцевих грузинів — імеретинців існує легенда про заснування Самтредії. Подейкують що імеретинський цар Соломон II полював у цих місцях, і під час полювання підстрелив трьох голубів. Оскільки цифра «три» у християнський релігії має велике значення, цар сприйняв це як добрий знак та розпорядився заснувати на цьому місці маєток, який так і назвав «самі мтреді». За іншою версією цар розпорядився встановити на місці полювання хрест, біля якого згодом і був збудований маєток.
Розвиток транспорту
У другій половині 1857 року «Російське Товариство Судноплавства та Торгівлі», (РТСТ) взяло на себе організацію судноплавства річкою Ріоні. З 1858 року розпочатий регулярний рух суден від Поті до Орпірі. У 1860 році РТСТ передає цю справу до відання підприємця Новосєльского, який займався цим до 1868 року, після чого РТСТ знов взяло справу організації судноплавства річкою Ріоні до своїх рук. Втім після проведення залізничного сполучення між Поті та Тбілісі судноплавство на річці Ріоні поступово втратило своє економічно-торговельне значення, та згодом припинилось повністю. У 60-70-ті роки XIX століття містечко Орпірі стає важливим центром річкового та суходільного транспорту в Західній Грузії.
Втім, після проведення у 1870 році залізничної гілки Батумі — Самтредія, Орпірі, як торговельний центр швидко втрачає своє значення. Селище знелюдніло, його будівлі та споруди почали руйнуватись, а місцевий ринок був ліквідований. Орпірі вже не міг задовольняти потреб тогочасної економіки, проте його конкурент — селище міського типу Самтредія — після проведення там залізничних магістралей швидко прогресував: орпірські купці змушені були переносити свою діяльність до Самтредії та об'єднуватись там із самтредськими торговцями. Селище Самтредія, як торговельно-промисловий пункт, почав розвиватись в тому місті, де була прокладена залізнична гілка і де економічні та технічні умови потребували облаштування залізничних станцій та депо. Селище Самтредія, закладене у 1870 році внаслідок свого вдалого розташування перетворилося на важливий торговельний центр Кутаїської губернії та місце збуту сільськогосподарчої продукції. До проведення залізничної гілки Самтредія займала невеличку територію у 364 десятини, згодом до нього відійшли землі селян села Кулаши, державних селян села Самтредії, власні землі князів Мікєладзе та землі прилеглі до залізничної станції та її спорудам. Територія де виникла залізнична станція Самтредія була заболочена та важко доступна, але з 1870 року після проведення залізничної магістралі ці землі набувають зовсім іншого вигляду.
У Центральному історичному архіві Грузії є журнал казенної платні, укладений 26 квітня 1882 року, черговою ревізією. Цей документ дає повне уявлення про тогочасний соціальний склад мешканців Самтредії та про перспективи його майбутнього розвитку. Згідно з журналом можна зробити висновок, що в Самтредії у стислі терміни було засновано багато торговельних закладів та майстерень. Там мешкали і заможні купці, з яких 10 осіб мали свідоцтва другої гільдії. У 1882 році 25 торгових закладів було відкрито у приватних будинках; 18 з них знаходилися під управлінням господарів будинків, які зазвичай робили справу за допомогою одного або двох найманих працівників. Майстрове виробництво у Самтредії було достатньо розгалужено.
Побудова Батумсько — Самтредської залізниці, у 1883 році, призвело до розширення Самтредського залізничного вузла та депо, що у свою чергу спричинило швидкий стрибок у розвитку місцевої промисловості та визначило потребу у додатковій робочій силі.
У 1896 році всього в Самтредії було 413 торговельно-промислових будівель. З них: дрібних крамниць — 147, духанів — 50, бакалійних — 15, мануфактурних — 24, ковалень — 18, перукарень — 5, швейних майстерень — 19, чоботарень — 21, станцій для перевізників — 18, пекарень — 20, шорних та сідельних майстерень — 7, складів для зберігання вина — 13, складів для зберігання кукурудзи — 51, нафтових сховищ — 2, заводів мистецтв, мінеральних вод — 2, цегляний завод — 1. Торговельний оборот селища міського типу Самтредія в ті часи досягав 1,5 мільйони карбованців на рік. У Центральному історичному архіві Грузії містяться відомості про кількість осіб, зайнятих у Самтредських торговельно-промислових закладах; окрім працівників та службовців залізничної станції та депо їх кількість сягала понад 1220 осіб. У 1889 році в Самтредії було засновано ярмарку, що відбувалась раз на тиждень, щоп'ятниці. З цього часу до Самтредської ярмарки збиралося багато люду.
Прибуток селища міського типу Самтредія у 1899 році становив 3.685 карбованців, а в 1907 році 7.742 карбованці, що на 4057 карбованців більше. В 1899 році видатки міста склали 3700 карбованців, а в 1907 році 7490 карбованців тобто видатки за цей час зросли на 3790 карбованців. Також зазначимо, що у випадку надання селищу міського типу Самтредія статусу міста, його очікуваний прибуток за час з 1899 року до 1907 року зріс би удвічі. За описом 1893 року корінні мешканці Самтредія становили 370 дворів. З них селяни — власники та платники −266 дворів, державні селяни — 104 двори. Окрім того, за описом того ж року, у Самтредія тимчасово перебували 1028 осіб чоловічої та жіночої статі. В описі також зазначено, що 160 дворів, які вважають себе мешканцями села Кулаши, водночас були приписані до селища міського типу Самтредія. Також в описі згадуються 92 двори мешканці яких прибули до Самтредія з інших населених пунктів. Ця категорія населення Самтредія займалася переважним чином торговельно-промисловою діяльністю.
В 1905 році населення Самтредія складалося з 510 дворів та 9 тисяч душ. За свідченнями 1907 року населення Самтредія складалося з 8989 душ, не враховуючи залізничників. Соціальний склад населення Самтредія розподілявся таким чином: князів та дворян — 120 осіб, осіб духовного чину — 132, селян — 8736 осіб. Зазначимо, що селяни Самтредія займалися не лише сільськогосподарчим виробництвом, але й торговельно-промисловою діяльністю. За віросповіданням населення Самтредія розподілялось таким чином: православних — 8809, католиків — 110, вірмено -григоріан — 40, євреїв — 15, мусульман — 14. Щорічний приріст населення за останні три роки перед початком першої світової війни становив 319 душ. Після закінчення першої світової війни та початку відомих революційних подій заселення Самтредія збільшилось. За даними міської управи осіб, що оселилися у центрі міста Самтредія було удвічі більше аніж корінних мешканців. В 1917 році загальне населення Самтредія становило 10800 душ, а у 1919 році 12000 душ. Міський ярмарок Самтредія пов'язував місто з навколишнім сільським населенням.
Вимога щодо надання селищу міського типу Самтредія статусу міста мала на меті отримання усіх прав та преференцій, які надавала містам реформа міського управління від 1870 року. Од же 10 січня 1890 року було підняте питання про надання Самтредія статусу міста. 8 лютого того ж року на загальних зборах мешканців міста Самтредія, в тому числі проживаючих там купців був внесений відповідний проект постанови. Через три роки — 10 жовтня 1893 року знов відбулись загальні збори мешканців селища Самтредія з тією ж вимогою — надання селищу статусу міста. Збори знов ухвалили постанову про клопотання перед вищестоящими органами щодо надання селищу міського типу Самтредія статусу міста. З представників 370 дворів, що складали кількість постійного населення постанову про клопотання підписали 273 глави родин. Проект надання Самтредія статусу міста передбачав включення в межи міста і низки навколишніх сіл. Однак мешканці цих сіл — державні селяни, — в цьому питанні зайняли особливу позицію. Ці селяни мали землі, що знаходились у підпорядкуванні державної установи, од же без згоди цієї установи неможна було робити ніяких кроків щодо цих земель. З 104 селянських дворів, яких планували залучити у межі міста проти такого кроку висловилось 80 дворів. Таку свою позицію селяни пояснювали тим, що землеробство є головним джерелом їх життя та прибутку, тому вони погодяться на включення їх земель у межі міста лише в тому випадку коли їм буде надане право викупу (тобто приватизації) цих земель, що заборонялось тодішніми законами. В додаток до цього правління місцевої залізниці з невідомих причин також негативно поставилось до планів надання селищу Самтредія статусу міста, що суттєво загальмувало відповідний процес. Внаслідок цього справа надання Самтредія статусу міста затягнулась на довгі 27 років. Втім бюрократична система царської влади в Російській імперії значно гальмувала цей процес, тому питання про визнання Самтредія містом було вирішено вже після лютневої, буржуазно-демократичної революції 1917 року, та здобуття Грузією національної незалежності.
Відомі мешканці
У Самтредія народились відомий грузинський футболіст Каха Каладзе, політичний діяч [ru], журналіст, редактор Голембіовський Ігор Несторович, видатний хирург [ru], оперний співак та кіноактер , борець греко-римського стилю, призер чемпіонатів Європи та Олімпійських ігор Акакій Чачуа.
- Міміношвілі Омарі Ісидорович(* 1949) — доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки
- Вано Янтбелідзе (* 1954) — радянський та грузинський актор театру і кіно
- Соломон Кверквелія (* 1992) — грузинський футболіст, захисник московського «Локомотива» та збірної Грузії.
В селі Багдаді, що неподалік від Самтредія, народився видатний поет Маяковський Володимир Володимирович.
За низкою тверджень, в Самтредія мешкала найстарша людина сучасності Ніно Стуруа. Вона померла у червні 2002 року, не доживши 10 днів до свого 120-ліття..
Примітки
- მოსახლეობის საყოველთაო აღწერა 2014. საქართველოს სტატისტიკის ეროვნული სამსახური. November 2014. Процитовано 7 листопада 2016.
- https://www.geostat.ge/en/modules/categories/41/population
- Пошта Грузії — 1805.
- Рассылки @MAIL.RU :: Выпуск рассылки «Все женские новости от Saglaeva-News» от 24 мая 2002 года
- Кавказские хроники. Радіо Свобода (російська служба). 9 квітня 2002. оригіналу за 22 вересня 2005. Процитовано 13 лютого 2023. (рос.)
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Samtrediya gruz სამტრედია misto v mhare Imeretiya zahidna Gruziya centr municipalitetu Roztashovane na Kolhidskij nizovini za 27 km na zahid vid Kutayisi Klimat subtropichnij m yakij vologij Nepodalik vid mista richka Chenisckhali vpadaye v richku Rioni misto 1921 d Samtrediya gruz სამტრედიაmiskij teatrOsnovni dani42 09 45 pn sh 42 20 30 sh d H G O WD 42 9 45 N 42 20 30 EKrayina GruziyaMhare ImeretiMunicipalitet WD Samtredskij municipalitetAdministrativnij centr Samtredskij municipalitetZasnovano 1880Status z 1921 rokuPrirodnij rajon Kolhidska nizovina nizovina Visota nad r m 25 1 mNaselennya 25 318 2014 WD 22 201 osib 2023 2 Chasovij poyas UTC 4Mista pobratimi LodPoshtovij indeks 3900 3 Poshta Gruziyi Misceva vladaIdentifikatori i posilannyaGeoNames 612126VidstanDo centru krayuDo TbilisiKartaSamtrediyaSamtrediya Gruziya SamtrediyaSamtrediya Imereti Samtrediya u Vikishovishi Vazhlivij zaliznichnij centr Pivdennogo Kavkazu koliyi na Tbilisi Batumi Suhumi Za 10km na shid vid Samtrediya znahoditsya mizhnarodnij aeroport Kutayisi Z pivnochi do mista prilyagaye selishe Kulashi IstoriyaIstoriya mista Samtrediya 1870 1917 roki Pislya provedennya v Rosijskij imperiyi reformi 1861 roku vnaslidok rozvitku rinkovih kapitalistichnih vidnosin vzagali ta u zv yazku iz budivnictvom zaliznic u Gruziyi viniklo chimalo torgovelno promislovih naselenih punktiv ta mist istoriya yakih ye predmetom specialnogo doslidzhennya V konteksti vivchennya cogo pitannya mi zrobili sprobu spirayuchis na nayavni v nas istorichni materiali dosliditi pitannya pro viniknennya ta pochatkovij etap rozvitku mista Samtrediyi Zahidna Gruziya region Imeretiya Osvoyennya prirodnih bagatstv Pivdennogo Kavkazu ta yih podalsha ekspluataciya vimagalo budivnictva tut velikoyi kilkosti zaliznichnih magistralej sho do togo zh malo she velike strategichne znachennya Persha zaliznicya bula prokladena u Gruziyi mizh mistami Poti ta Tbilisi U 1883 roci do Potijsko Tbiliskoyi zaliznici bula priyednana Batumska gilka vid Samtrediyi Budivnictvo zaliznic ta depo sho yih obslugovuyut u drugij polovini XIX storichchya sprichinilo viniknennya u Zahidnij Gruziyi nizki velikih naselenih punktiv tipovim prikladom chogo mozhna vvazhati suchasne misto Samtrediya Budivnictvo zaliznici oblashtuvannya zaliznichnih depo a takozh podalshij rozvitok torgivli ta promislovosti obumovili koncentraciyu na kordonah Kutayiskogo Senakskogo ta Ozurgetskogo uyizdiv znachnoyi kilkosti robochoyi sili Vnaslidok chogo utvorilosya torgovelne promislove selishe miskogo tipu Samtrediya na misti starodavnogo ta malovidomogo sela Sanavardo sho postupovo nabuvalo oznak mista Sanavardo gruz misce vidpochinku progulyanok navardi stribki kinni i pishi progulyanki bulo vidome svoyimi sadami U Sanavardo bagato nevelikih lisiv u viglyadi gayiv z voloskih gorihiv opovitih z vinogradnoyi lozi shovkovic figi granatovih persikovih derev yablun grush sliv ajvi ta kashtaniv Nide inshe ya ne zustriv takoyi kilkosti fruktovih derev i v takomu prirodnomu zmishanni yak tut pisav v 1771 r nimeckij doslidnik sho pracyuvav u Peterburzkij Akademiyi nauk Jogann Anton Gyuldenshtedt Nazva Samtrediya gruzinskoyu oznachaye tri golubi Sami tri mtredi golubi V miscevih gruziniv imeretinciv isnuye legenda pro zasnuvannya Samtrediyi Podejkuyut sho imeretinskij car Solomon II polyuvav u cih miscyah i pid chas polyuvannya pidstreliv troh golubiv Oskilki cifra tri u hristiyanskij religiyi maye velike znachennya car sprijnyav ce yak dobrij znak ta rozporyadivsya zasnuvati na comu misci mayetok yakij tak i nazvav sami mtredi Za inshoyu versiyeyu car rozporyadivsya vstanoviti na misci polyuvannya hrest bilya yakogo zgodom i buv zbudovanij mayetok Rozvitok transportu U drugij polovini 1857 roku Rosijske Tovaristvo Sudnoplavstva ta Torgivli RTST vzyalo na sebe organizaciyu sudnoplavstva richkoyu Rioni Z 1858 roku rozpochatij regulyarnij ruh suden vid Poti do Orpiri U 1860 roci RTST peredaye cyu spravu do vidannya pidpriyemcya Novosyelskogo yakij zajmavsya cim do 1868 roku pislya chogo RTST znov vzyalo spravu organizaciyi sudnoplavstva richkoyu Rioni do svoyih ruk Vtim pislya provedennya zaliznichnogo spoluchennya mizh Poti ta Tbilisi sudnoplavstvo na richci Rioni postupovo vtratilo svoye ekonomichno torgovelne znachennya ta zgodom pripinilos povnistyu U 60 70 ti roki XIX stolittya mistechko Orpiri staye vazhlivim centrom richkovogo ta suhodilnogo transportu v Zahidnij Gruziyi Vtim pislya provedennya u 1870 roci zaliznichnoyi gilki Batumi Samtrediya Orpiri yak torgovelnij centr shvidko vtrachaye svoye znachennya Selishe znelyudnilo jogo budivli ta sporudi pochali rujnuvatis a miscevij rinok buv likvidovanij Orpiri vzhe ne mig zadovolnyati potreb togochasnoyi ekonomiki prote jogo konkurent selishe miskogo tipu Samtrediya pislya provedennya tam zaliznichnih magistralej shvidko progresuvav orpirski kupci zmusheni buli perenositi svoyu diyalnist do Samtrediyi ta ob yednuvatis tam iz samtredskimi torgovcyami Selishe Samtrediya yak torgovelno promislovij punkt pochav rozvivatis v tomu misti de bula prokladena zaliznichna gilka i de ekonomichni ta tehnichni umovi potrebuvali oblashtuvannya zaliznichnih stancij ta depo Selishe Samtrediya zakladene u 1870 roci vnaslidok svogo vdalogo roztashuvannya peretvorilosya na vazhlivij torgovelnij centr Kutayiskoyi guberniyi ta misce zbutu silskogospodarchoyi produkciyi Do provedennya zaliznichnoyi gilki Samtrediya zajmala nevelichku teritoriyu u 364 desyatini zgodom do nogo vidijshli zemli selyan sela Kulashi derzhavnih selyan sela Samtrediyi vlasni zemli knyaziv Mikyeladze ta zemli prilegli do zaliznichnoyi stanciyi ta yiyi sporudam Teritoriya de vinikla zaliznichna stanciya Samtrediya bula zabolochena ta vazhko dostupna ale z 1870 roku pislya provedennya zaliznichnoyi magistrali ci zemli nabuvayut zovsim inshogo viglyadu U Centralnomu istorichnomu arhivi Gruziyi ye zhurnal kazennoyi platni ukladenij 26 kvitnya 1882 roku chergovoyu reviziyeyu Cej dokument daye povne uyavlennya pro togochasnij socialnij sklad meshkanciv Samtrediyi ta pro perspektivi jogo majbutnogo rozvitku Zgidno z zhurnalom mozhna zrobiti visnovok sho v Samtrediyi u stisli termini bulo zasnovano bagato torgovelnih zakladiv ta majsteren Tam meshkali i zamozhni kupci z yakih 10 osib mali svidoctva drugoyi gildiyi U 1882 roci 25 torgovih zakladiv bulo vidkrito u privatnih budinkah 18 z nih znahodilisya pid upravlinnyam gospodariv budinkiv yaki zazvichaj robili spravu za dopomogoyu odnogo abo dvoh najmanih pracivnikiv Majstrove virobnictvo u Samtrediyi bulo dostatno rozgaluzheno Pobudova Batumsko Samtredskoyi zaliznici u 1883 roci prizvelo do rozshirennya Samtredskogo zaliznichnogo vuzla ta depo sho u svoyu chergu sprichinilo shvidkij stribok u rozvitku miscevoyi promislovosti ta viznachilo potrebu u dodatkovij robochij sili U 1896 roci vsogo v Samtrediyi bulo 413 torgovelno promislovih budivel Z nih dribnih kramnic 147 duhaniv 50 bakalijnih 15 manufakturnih 24 kovalen 18 perukaren 5 shvejnih majsteren 19 chobotaren 21 stancij dlya pereviznikiv 18 pekaren 20 shornih ta sidelnih majsteren 7 skladiv dlya zberigannya vina 13 skladiv dlya zberigannya kukurudzi 51 naftovih shovish 2 zavodiv mistectv mineralnih vod 2 ceglyanij zavod 1 Torgovelnij oborot selisha miskogo tipu Samtrediya v ti chasi dosyagav 1 5 miljoni karbovanciv na rik U Centralnomu istorichnomu arhivi Gruziyi mistyatsya vidomosti pro kilkist osib zajnyatih u Samtredskih torgovelno promislovih zakladah okrim pracivnikiv ta sluzhbovciv zaliznichnoyi stanciyi ta depo yih kilkist syagala ponad 1220 osib U 1889 roci v Samtrediyi bulo zasnovano yarmarku sho vidbuvalas raz na tizhden shop yatnici Z cogo chasu do Samtredskoyi yarmarki zbiralosya bagato lyudu Pributok selisha miskogo tipu Samtrediya u 1899 roci stanoviv 3 685 karbovanciv a v 1907 roci 7 742 karbovanci sho na 4057 karbovanciv bilshe V 1899 roci vidatki mista sklali 3700 karbovanciv a v 1907 roci 7490 karbovanciv tobto vidatki za cej chas zrosli na 3790 karbovanciv Takozh zaznachimo sho u vipadku nadannya selishu miskogo tipu Samtrediya statusu mista jogo ochikuvanij pributok za chas z 1899 roku do 1907 roku zris bi udvichi Za opisom 1893 roku korinni meshkanci Samtrediya stanovili 370 dvoriv Z nih selyani vlasniki ta platniki 266 dvoriv derzhavni selyani 104 dvori Okrim togo za opisom togo zh roku u Samtrediya timchasovo perebuvali 1028 osib cholovichoyi ta zhinochoyi stati V opisi takozh zaznacheno sho 160 dvoriv yaki vvazhayut sebe meshkancyami sela Kulashi vodnochas buli pripisani do selisha miskogo tipu Samtrediya Takozh v opisi zgaduyutsya 92 dvori meshkanci yakih pribuli do Samtrediya z inshih naselenih punktiv Cya kategoriya naselennya Samtrediya zajmalasya perevazhnim chinom torgovelno promislovoyu diyalnistyu V 1905 roci naselennya Samtrediya skladalosya z 510 dvoriv ta 9 tisyach dush Za svidchennyami 1907 roku naselennya Samtrediya skladalosya z 8989 dush ne vrahovuyuchi zaliznichnikiv Socialnij sklad naselennya Samtrediya rozpodilyavsya takim chinom knyaziv ta dvoryan 120 osib osib duhovnogo chinu 132 selyan 8736 osib Zaznachimo sho selyani Samtrediya zajmalisya ne lishe silskogospodarchim virobnictvom ale j torgovelno promislovoyu diyalnistyu Za virospovidannyam naselennya Samtrediya rozpodilyalos takim chinom pravoslavnih 8809 katolikiv 110 virmeno grigorian 40 yevreyiv 15 musulman 14 Shorichnij pririst naselennya za ostanni tri roki pered pochatkom pershoyi svitovoyi vijni stanoviv 319 dush Pislya zakinchennya pershoyi svitovoyi vijni ta pochatku vidomih revolyucijnih podij zaselennya Samtrediya zbilshilos Za danimi miskoyi upravi osib sho oselilisya u centri mista Samtrediya bulo udvichi bilshe anizh korinnih meshkanciv V 1917 roci zagalne naselennya Samtrediya stanovilo 10800 dush a u 1919 roci 12000 dush Miskij yarmarok Samtrediya pov yazuvav misto z navkolishnim silskim naselennyam Vimoga shodo nadannya selishu miskogo tipu Samtrediya statusu mista mala na meti otrimannya usih prav ta preferencij yaki nadavala mistam reforma miskogo upravlinnya vid 1870 roku Od zhe 10 sichnya 1890 roku bulo pidnyate pitannya pro nadannya Samtrediya statusu mista 8 lyutogo togo zh roku na zagalnih zborah meshkanciv mista Samtrediya v tomu chisli prozhivayuchih tam kupciv buv vnesenij vidpovidnij proekt postanovi Cherez tri roki 10 zhovtnya 1893 roku znov vidbulis zagalni zbori meshkanciv selisha Samtrediya z tiyeyu zh vimogoyu nadannya selishu statusu mista Zbori znov uhvalili postanovu pro klopotannya pered vishestoyashimi organami shodo nadannya selishu miskogo tipu Samtrediya statusu mista Z predstavnikiv 370 dvoriv sho skladali kilkist postijnogo naselennya postanovu pro klopotannya pidpisali 273 glavi rodin Proekt nadannya Samtrediya statusu mista peredbachav vklyuchennya v mezhi mista i nizki navkolishnih sil Odnak meshkanci cih sil derzhavni selyani v comu pitanni zajnyali osoblivu poziciyu Ci selyani mali zemli sho znahodilis u pidporyadkuvanni derzhavnoyi ustanovi od zhe bez zgodi ciyeyi ustanovi nemozhna bulo robiti niyakih krokiv shodo cih zemel Z 104 selyanskih dvoriv yakih planuvali zaluchiti u mezhi mista proti takogo kroku vislovilos 80 dvoriv Taku svoyu poziciyu selyani poyasnyuvali tim sho zemlerobstvo ye golovnim dzherelom yih zhittya ta pributku tomu voni pogodyatsya na vklyuchennya yih zemel u mezhi mista lishe v tomu vipadku koli yim bude nadane pravo vikupu tobto privatizaciyi cih zemel sho zaboronyalos todishnimi zakonami V dodatok do cogo pravlinnya miscevoyi zaliznici z nevidomih prichin takozh negativno postavilos do planiv nadannya selishu Samtrediya statusu mista sho suttyevo zagalmuvalo vidpovidnij proces Vnaslidok cogo sprava nadannya Samtrediya statusu mista zatyagnulas na dovgi 27 rokiv Vtim byurokratichna sistema carskoyi vladi v Rosijskij imperiyi znachno galmuvala cej proces tomu pitannya pro viznannya Samtrediya mistom bulo virisheno vzhe pislya lyutnevoyi burzhuazno demokratichnoyi revolyuciyi 1917 roku ta zdobuttya Gruziyeyu nacionalnoyi nezalezhnosti Vidomi meshkanciU Samtrediya narodilis vidomij gruzinskij futbolist Kaha Kaladze politichnij diyach ru zhurnalist redaktor Golembiovskij Igor Nestorovich vidatnij hirurg ru opernij spivak ta kinoakter borec greko rimskogo stilyu prizer chempionativ Yevropi ta Olimpijskih igor Akakij Chachua Miminoshvili Omari Isidorovich 1949 doktor medichnih nauk profesor zasluzhenij diyach nauki i tehniki Ukrayini laureat Derzhavnoyi premiyi Ukrayini v galuzi nauki i tehniki Vano Yantbelidze 1954 radyanskij ta gruzinskij aktor teatru i kino Solomon Kverkveliya 1992 gruzinskij futbolist zahisnik moskovskogo Lokomotiva ta zbirnoyi Gruziyi V seli Bagdadi sho nepodalik vid Samtrediya narodivsya vidatnij poet Mayakovskij Volodimir Volodimirovich Za nizkoyu tverdzhen v Samtrediya meshkala najstarsha lyudina suchasnosti Nino Sturua Vona pomerla u chervni 2002 roku ne dozhivshi 10 dniv do svogo 120 littya Primitkiმოსახლეობის საყოველთაო აღწერა 2014 საქართველოს სტატისტიკის ეროვნული სამსახური November 2014 Procitovano 7 listopada 2016 https www geostat ge en modules categories 41 population Poshta Gruziyi 1805 d Track Q12869041 Rassylki MAIL RU Vypusk rassylki Vse zhenskie novosti ot Saglaeva News ot 24 maya 2002 goda Kavkazskie hroniki Radio Svoboda rosijska sluzhba 9 kvitnya 2002 originalu za 22 veresnya 2005 Procitovano 13 lyutogo 2023 ros Posilannya