Нагі́рно-Караба́ська Респу́бліка (вірм. Լեռնային Ղարաբաղի Հանրապետություն — Лернаїн Гарабагі Ганрапетуцюн, рос. Нагорно-Карабахская Республика), Респу́бліка Арца́х (вірм. Արցախի Հանրապետություն — Арцахі Ганрапетуцюн) – колишня невизнана держава, проголошена 2 вересня 1991 року на спільній сесії Нагірно-Карабаської обласної та Шаумянівської районної Ради народних депутатів Азербайджанської РСР. 20 вересня 2023 року внаслідок воєнних дій територія невизнаної республіки почала переходити під контроль Азербайджану, а 28 вересня 2023 року президентом Нагірно-Карабаської Республіки було підписано указ про припинення існування республіки з 1 січня 2024 року. 1 січня 2024 року НКР припинила своє існування.
Нагірно-Карабаська Республіка | |||||
| |||||
Гімн: «Вільний і незалежний Арцах» | |||||
Столиця | Степанакерт | ||||
---|---|---|---|---|---|
Найбільше місто | Степанакерт | ||||
Офіційні мови | вірменська, російська | ||||
Форма правління | Президентська республіка | ||||
- Президент | Шахраманян Самвел Сергійович | ||||
- Держміністр | |||||
- Спікер | |||||
Існувала з | 1991 по 2023(2024) | ||||
Площа | |||||
- Загалом | ~ 3 170 км² | ||||
Населення | |||||
- перепис 2015 | 150 932 | ||||
- Густота | 29/км² | ||||
ВВП (ПКС) | 2021 р., оцінка | ||||
- Повний | 713 млн $ | ||||
- На душу населення | 4803$ | ||||
Валюта | Драм (AMD ) | ||||
Часовий пояс | () | ||||
Домен | |||||
Телефонний код | +374 47 +374 97 (для мобільного зв'язку) | ||||
|
10 грудня 1991 р. проведено визнаний лише Вірменією референдум про статус НКР, на якому 99,89 % учасників висловилися за незалежність. Референдум бойкотувала азербайджанська меншість.
6 січня 1992 року парламент Республіки Арцах першого скликання («Верховна Рада НКР») — ухвалила декларацію «Про державну незалежність Нагірно-Карабаської Республіки». Проголошенню незалежності передував майже чотирирічний вірмено-азербайджанський конфлікт, що призвів до численних жертв та біженців з обох сторін, викликаних застосуванням масового насильства та етнічних чисток.
За конституцією Азербайджану, територія, в межах якої була проголошена НКР, є частиною Азербайджану. Територія, яку фактично контролювала НКР, лежить у південно-західній частині основної території Азербайджану та межувала з контрольованою Азербайджаном територією на півночі, сході, півдні й заході.
Під контролем Армії Оборони Нагірного Карабаху перебувала більша частина колишньої НКАО. До Другої карабаської війни під контролем армії Азербайджану перебували частини територій Мартакертського, Мартунинського та Шаумянівського районів НКР.
В ході Другої карабаської війни у 2020 році Азербайджан повернув контроль над своїми південними районами, а також частиною Нагірного Карабаху з містом Шушею (Шуші). Згідно з мирним договором, Вірменія повернула Азербайджану Агдамський район і території, утримувані вірменською стороною в Газаському районі Азербайджанської Республіки, Кельбаджарський район, Лачинський район (залишаючи при цьому за собою Лачинський коридор). 26 серпня 2022 Азербайджан повернув контроль над «Лачинським коридором».
19 вересня 2023 року Азербайджан розпочав «антитерористичну операцію» в Нагірному Карабасі та через добу оголосив про досягнення цілей цієї операції.
28 вересня 2023 президент НКР Самвел Шахраманян підписав указ згідно із яким офіційно з 1 січня 2024 року держава припиняє існування, «державні органи» розпускаються, хоча територія Карабаху фактично знаходиться під контролем Азербайджану з 20 вересня.
Етимологія
Нагірно-Карабаську Республіку нерідко називають просто Нагірним Карабахом, хоча заявлена республікою і фактично контрольована території географічно з Нагірним Карабахом збігаються частково. Нагірний Карабах вірменською мовою називають Լեռնային Ղարաբաղ (Лернаїн Ґарабаґ), азербайджанською мовою Dağlıq Qarabağ або Yuxarı Qarabağ. Слово «Карабах» складено з тюркського «кара» — чорний і перського «баг» — сад. Для позначення території вірмени також часто використовують назву десятої провінції Великої Вірменії Арцах (вірм. Արցախ), яка охоплювала цей край в давнину. Назва Арцах своєю чергою походить від імені вірменського короля Арташеса I. За іншою теорією назва походить від тюрксько-вірменського «Ктіш-Бахк», одного з царств Арцаху[]. В урартських записах (VII — IX ст. до н. е.) використовують назву Уртехіні.
Термін «Нагірний Карабах» вжитий вже 1918 року в записці тифліського карабаського земляцтва для позначення етнічно вірменської частини Карабаху, «суперечною між двома республіками». Поряд із терміном «Нагірний Карабах» вживаний також описовий термін «нагірна частина Карабаху».
Історія
За часів Бронзової доби, край Нагірного Карабаху перебував під сферою впливу Кура-аракської культури.
Античність
В кінці VIII століття до н. е. край був включений до складу Урарту. Її корінне населення, що складалося з корінного і кочового вірменського населення приєднано до складу Вірменського Королівства в 4 столітті до н. е. в епоху Єрвандидів, або в 2 столітті до н. е. в епоху Арташесидів. В цей період земля отримує назву історичного краю Арцах. Античне місто Тігранакерт було засноване у епоху Артаксидів.
У 387 р. н. е. Римська імперія та імперія Сасанідів підписали мирний договір, згідно з яким поділили Вірменію. У зв'язку з цим Арцах та Утік інтегруються у Кавказьку Албанію, підконтрольну Сасанідській імперії, хоча цілком можливо, що Арцах був приєднаний до Албанії після 451 р. У той же час закінчується процес вірменізації, не-вірмен вже не можна відрізнити від вірмен. Паралельно в краї поширюється християнство під дією Вірменської апостольської церкви, зокрема Месроп Маштоц відкриває Амарас — першу вірменську школу.
У 451 році, після Аварайрської битви, багато вірменських дворян віддалилися в гори і важкодоступні ліси, включаючи Арцах, який стає центром опору проти Персії.
Середньовіччя
З VII по IX століття Закавказзя перебувало під домінуванням Халіфату. Принци Арцаху у 7 столітті підпадали під вплив суверенного Сюніку. На початку 9 століття два вірменські князі Сахл Смбатян та Єсаї абу Мусе повстали проти арабів та змогли створити два незалежних князівства — Хачен та Дізак. Два князівства стали царствами в кінці X ст. Хачен потім був розподілений між чотирма синами Хасана I Великого, який помер 1201 року, хоча зрікся 1182 р. Вірменія потрапила під Татаро-монгольську навалу і втратила свої землі, потім утворилася Кара-Коюнлу Джаханшаха після 1441, отримавши титул «меліка».
Перська епоха
Мелікства були включені до Сефевідської Персії. Аббас I визнавав автономію краю. Після розпаду династії Сефівидів та військового втручання Османської імперії в Східному Закавказзі, мелікства після революції Давіда Бека на короткий строк отримали незалежність між 1722 та 1730 рр..
Надір Шах підтвердив автономію краю у вигляді Карабаського ханства. У 1747 році Панах Алі-хан Джаванширський, вождь туркменів в результаті заколоту вбиває Надір-шаха і шахом стає його племінник (син брата) Алікулі-хан, під ім'ям Аділь-шаха. Він відкинув іранський сюзеренітет в 1748 році. Його син Ібрагім Халіл-хан припинив діяльність автономії останніх вірменських мелікств, які досі не визнавали його владу. Однак земля була повернута Іраном завдяки Ага Мохаммед хану.
Ханство тимчасово окуповано росіянами під час російської експедиції до Персії в 1796, перед нападом на Іран.
Російська епоха
Російська імперія окупувала цей край 1805 року під час російсько-перської війни 1804 — 1813 року, приєднання підтверджене Ґюлістанським договором, підписаним 12 жовтня 1813 року. А в 1868 році була включена до складу Єлизаветпольської губернії.
Після перевороту 1917 року територія Нагірного Карабаху стала предметом суперечки між Вірменською та Азербайджанською республіками. Проте британці, що контролювали цей край після Першої світової війни дали згоду на призначення азербайджанського говерлора. 1919 року мали місце погроми вірмен. 22 серпня 1919 р., представники краю підтримують тимчасову владу Азербайджану, до остаточного врегулювання (яке так і не прийшло) — питання на Паризькій мирній конференції. Як наслідок, у березні 1920 року вірменське населення Шуші знищено, після чого до краю ввійшла вірменська армія.
Радянська епоха
Азербайджан був окупований СРСР у квітні 1920 р., вірменські війська повинні були бути виведені з краю в травні. Тоді більшовики прийшли до влади у Вірменії у листопаді 1920 року і створили Вірменську Радянську Соціалістичну Республіку. 4 липня 1921 р. у присутності Сталіна, Кавказьке бюро ЦК більшовицької партії, що раніше ухвалило рішення на користь Вірменії, ухвалило рішення про включення Нагірного Карабаху до Азербайджанської Радянської Соціалістичної Республіки. У той час, населення території на 94 % складалося з вірменів. У 1923 році створена автономна область Нагірного Карабаху, яка була розділена Лачинським коридором Азербайджану, ще населеним вірменами.
Протягом сімдесяти років ситуація не зазнавала змін. У 1988 році, скориставшись перебудовою, автономна область оголошує про свій вихід 20 лютого 1988 року. За даними перепису населення 1989 року в області налічувалося 189 000 мешканців (41 000 азербайджанців і 145 500 вірмен). 15 червня 1988 р., Азербайджан заявив, що приєднує Нагірний Карабах як свою територію. В тому ж році піднялася хвиля насильства в Азербайджані та Вірменії. Кілька сотень вірмен загинуло у погромах, зокрема в Сумгаїті (1988 р.) та в Баку (1990 р.).
Період після розпаду СРСР
- 2 вересня 1991 року на спільній сесії Нагірно-Карабаської обласної та Шаумянівської районної Ради народних депутатів проголошено утворення Нагірно-Карабаської Республіки у складі СРСР у межах Нагірно-Карабаської автономної області і Шаумянівського району, населених переважно вірменами. Трохи пізніше до складу Нагірно-Карабаської Республіки включена невелика частина Ханларського району (так званий «Геташенський підрайон»)
- 10 грудня 1991 року проведено референдум про незалежність Нагірно-Карабаської Республіки
- 28 грудня 1991 року проведено парламентські вибори, за результатами яких сформовано перший уряд
- У 1992 році розгорається збройний конфлікт, в ході якого Азербайджан встановив контроль над територіями на північ від Мравського хребта і частиною Мартакертського і Мартунинського районів Нагірно-Карабаської Республіки. Під контролем Нагірно-Карабаської Республіки після підписання в травні 1994 року угоди про припинення вогню залишилася більша частина території, заявленої в 1991 році, а також зайняті в ході конфлікту колишні Кельбаджарський, Лачинський, Кубатлинський, Джебраїльський, Зангеланський і частини Агдамського і Фізулінського районів Азербайджану. Згодом у статті 142 Конституції Нагірно-Карабаської Республіки зазначили, що до відновлення цілісності державної території Нагірно-Карабаської Республіки та уточнення меж, публічна влада керуватиме територією, що фактично перебуває під юрисдикцією Нагірно-Карабаської Республіки.
- 22 грудня 1994 — Парламент НКР обрав Роберта Кочаряна першим Президентом НКР.
- 24 листопада 1996 — Кочаряна обрано «президентом» НКР
- 1 вересня 1997 — «президентом» НКР обрано Аркадія Гукасяна
- 19 липня 2007 — третім «президентом» НКР обрано Бако Саакяна.
У жовтні 2023 року владою Азербайджану було затримано колишніх «президентів» Нагірного Карабаху Аркадія Гукасяна, Бако Саакяна та «голову парламенту» Давида Ішханяна, їх було доставлено до Баку.
Географія
Розташування та рельєф
Територія НКР була розташована в південно-східній частині Малого Кавказу в східній частині Карабаського плато і в Аракській долині, що становить більшу частину Куро-Аракської низовини. Нагірно-Карабаська Республіка межувала на заході з Республікою Вірменія, на півдні по річці Аракс з Ісламською Республікою Іран та на сході та півночі з Азербайджанською Республікою.
Завдяки нахилу майже всі річки Нагірно-Карабаської Республіки течуть з гір з заходу і південного заходу на схід і південний схід у Арцаську долину. Це швидкоплинні гірські річки протягом століть перетворили рельєф гірського краю в глибокі ущелини і мальовничі долини. З них значні, зокрема, долини річок Тартар, Хачен, Ішхан, Варанда, Каркар та Акарі. Гірський рельєф порізаний глибокими ущелинами і долинами швидкоплинних гірських річок, найбільша з них — долина річки Тартар, розташована в Мартакертському районі. Низинними є тільки східні частини Мартакертського і Мартунинського районів.
Середня висота над рівнем моря становить 1100 метрів.
З півночі на південь по всьому західному кордоні Нагорного Карабаху тягнеться Карабаський хребет, з якого беруть початок та тягнуться по території краю із заходу на схід кілька гілок хребта. По північній частині тягнеться Мравський хребет, де розташовані найвищі гірські вершини — Гомшасар (3724 м) і (3343 м), які розташовані на північному заході Мартакертського району. У Карабаський хребет входять розташована в Аскеранському районі гірська вершина , висота якої 2828 м, і вершини (2725 м) і (2480 м). Великий Кірс був розташований на стику Шушинського і Гадрутського районів, а Дізапайт — у Гадрутському районі.
Арцаське нагір'я подібно всьому Вірменському нагір'ю характеризується активною сейсмічністю. Велике місце займають виниклі в давнину вулканічні гірські породи: вапняк, інші осадові породи, пов'язані з юрського і крейдового періоду.
Клімат
Клімат в землях НКР м'який і помірний, на значній території встановлений сухий субтропічний. Середньорічна температура повітря — 10,5 °С. Найспекотніші місяці — липень і серпень, коли середня температура становить 21,7 °С і 21,4 °С. Найтеплішими місцевостями є низинні зони Мартунинського і Мартакертського районів.
У холодний період середня температура в січні-лютому коливається від −0,2 °С до −0,9 °С.
Тривалі холода і спека, як правило, відстуні, найменша температура в низинній зоні опускається до −16 °С, у передгір'ї — до −19 °С, високогір'я — від −20 °С до −23 °С. Найвища температура в низинних і передгірських місцевостях доходить до +40 °С, середньогірських і гірських місцевостях — від +32 °С до +37 °С.
Флора та фауна
Рослинний світ різноманітний, росте близько 2 тисяч видів рослин, голі скелі трапляються лише у високогірних районах, гірські масиви покриті лісами, чагарниками і трав'яною рослинністю.
Фауна краю різноманітна.
Ссавці. У рівнинній зоні можна зустріти джейран, диких кіз і свиней. У лісах водяться різноманітні види ссавців: ведмідь бурий, вовк, кіт лісовий, рись, лисиця руда, заєць сірий, вивірка кавказька, кріт і свиня дика.
Птахи. З птахів поширені дикі гуси, качки, куріпки, сороки, ворони, горобці, голуби, шуліки, зозулі, горлиці, дятли, жайворонки, сови та інші.
У рівнинних частинах і кам'янистих передгірних поясах поширено безліч видів змій, черепах, їжаків. Різноманітні також види сарани, жуків і метеликів. У відносно великих річках водиться риба.
Корисні копалини
У геолого-дослідницькому аспекті ця територія вивчена порівняно слабо.
Виявлено проявлення кам'яного вугілля, численних видів металів, особливо цинку, свинцю, міді, золота, сірчаного колчедану, заліза, мармуру і мармурізованого вапняку, граніту, базальту, туфу, а також сировини для виробництва цементу, графіту, літографського каменю, гіпсу, піску та глини.
Відома велика кількість джерел мінеральної води.
Адміністративно-територіальний поділ
|
Степанакерт був розташований у центрі Республіки. Місто мало спеціальний статус, тому не входило до жодного району. Площа — 25,7 км². Населення міста становило 52 900 осіб, що більше третини усього населення НКР. Місто з півночі, сходу та півдня межувало з Аскеранським районом, а з заходу з Шушинським районом.
Аскеранський район був розташований на сході Нагірно-Карабаської Республіки. Районний центр — місто Аскеран. Площа — 1196,3 км². Населення району становило 17 900 осіб. У районі нараховувалось 42 общини. На півночі межував з Мартакертським районом, на північному заході межував з Кашатазьким районом, на заході межував з Шушинським районом та містом Степанакерт, на південному заході межував з Гадрутським районом, на півдні межував з Мартунинським районом та на сході межував з Азербайджаном.
Гадрутський район був розташований на півдні Нагірно-Карабаської Республіки. Районний центр — місто Гадрут. Площа — 1876,8 км². Населення району становило 12 800 осіб. У районі нараховується 30 общин. На півночному сході межував з Мартунинським районом, на півночі межував з Аскеранським та Шушинським районом, на заході з Кашатазьким районом, на півдні через прикордонну річку Аракс межував з Іраном, а на південному сході з Азербайджаном.
Кашатазький район був розташований на заході та південному заході Нагірно-Карабаської Республіки. Районний центр — місто Бердзор. Інші міста — Ковсакан та Міджнаван. Площа — 3376,6 км². За площею район є найбільшим. Населення району становило 8 000 осіб. У районі нараховується 53 общини. На південному сході межував з Гадрутським районом, на сході межував з Шушинським та Аскеранським районом, на північному сході з Мартакертським районом, на півночі з Шаумянівським районом, на північному заході з Вайоц-Дзором, на заході з Сюніком та на півдні через прикордонну річку Аракс проходить державний кордон з Іраном.
Мартакертський район був розташований на північному сході Нагірно-Карабаської Республіки. Районний центр — місто Мартакерт. Площа — 1795,1 км². Населення району становило 20 000 осіб. У районі нараховується 43 общини. На півдні межував з Аскеранським районом, на південному заході з Кашатазьким районом, з Шаумянівським районом межував на заході та на півночі (частина Шаумянівського району, з яким межував на півночі, перебуває під контролем Азербайджану) та на сході межував з Азербайджаном.
Мартунинський район був розташований на південному сході Нагірно-Карабаської Республіки. Районний центр — місто Мартуні. Площа — 951,1 км². Населення району становило 23 800 осіб. В районі найбільша щільність населення серед інших районів. У районі нараховується 36 общин. На півночі та північному заході межував з Аскеранським районом, на південному заході з Гадрутським районом, а на південному сході та сході з Азербайджаном.
Шаумянівський район був розташований на півночі та північному заході Нагірно-Карабаської Республіки. Районний центр — місто Карвачар. Площа — 1829,8 км². Населення району становило 2 800 осіб. У районі була найнижча щільність населення. У районі нараховувалось 52 общини. На сході з Мартакертським районом, на півдні межував з Кашатазьким районом, на південному заході з Вайоц-Дзором, на північному заході з Гегаркуніком, на півночі та північному сході з Азербайджаном.
Шушинський район розташований у центрі Нагірно-Карабаської Республіки. Районний центр — місто Шуші. Площа — 381,3 км². За площею район був найменшим. Населення району становило 5 400 осіб. У районі нараховувалось 7 общин. На півдні межував з Гадрутським районом, на заході з Кашатазьким районом, на півночі та сході з Аскеранським районом, а на північному сході зі столицею — містом Степанакерт.
Населення
Населення Нагірно-Карабаської АО у складі Азербайджанської РСР:
У 1995 (після азербайджано-карабаської війни 1991—1994) чисельність населення НКР становила 122 600 осіб, а за результатами перепису населення 2005 року — 137 737 осіб. У період після перепису, населення НКР збільшилося на 3700 осіб.
На 1 січня 2010 року 52,5 % становило міське населення, а 47,5 % — сільське. Середнє зростання питомої ваги міського населення в останні 6 років склало 0,35 %.
На початку 2010 року чоловіки становили 48,1 % населення НКР, жінки — 51,9 %. Середній вік населення — 33,4 року. За даними на початок року, 24,6 % населення НКР становили громадяни у віці 0-15 років, 62,2 % — працездатного віку, 13,2 % — вище працездатного віку.
Динаміка чисельності населення Нагірно-Карабаської Республіки:
Національний склад населення за переписом 2005 року:
Влада
НКР позиціонувала себе як президентська республіка.
Конституція
Конституція НКР була основним законом невизнаної держави і мала найвищу юридичну силу в рамках даної території. Конституція НКР складається з преамбули та 12 глав, які в свою чергу поділені на 142 статті. Конституція прийнята 10 грудня 2006 року на всенародному референдумі.
Відповідно до Конституції, НКР — суверенна, демократична, правова, соціальна держава.
Державна влада здійснювалась відповідно до Конституції і законів — на основі поділу та балансу законодавчої, виконавчої та судової влади.
Президент
Останнім президентом НКР був Шахраманян Самвел Сергійович.
Президент вважався главою держави, стежив за дотриманням Конституції, забезпечував нормальне функціонування законодавчої, виконавчої та судової влади, був гарантом суверенітету, незалежності, територіальної цілісності і безпеки Нагірно-Карабаської Республіки.
Президент обирався громадянами НКР шляхом загального рівного прямого таємного голосування за принципом один виборець — один голос (пропорційна виборча система) строком на п'ять років.
Парламент
Парламентом НКР є Національні Збори.
Національні Збори є єдиним органом законодавчої влади в республіці. Парламент НКР складається з 33 народних депутатів, які обираються за змішаною виборчою системою. Парламент очолює Голова Національних Зборів, яким наразі є Давид Ішханян.
За результатами останніх парламентських виборів, що відбулися 23 травня 2010 р., у парламент пройшли три партії — «Вільна Батьківщина», «Демократична партія Арцаха» та АРФ «Дашнакцутюн». Четверте місце зайняла Комуністична партія Арцаха, яка вже вкотре не може пробитися до парламенту.
Уряд
У Нагірно-Карабаській Республіці виконавчу владу здійснював Уряд. Держміністра та Уряд призначав Президент, а затверджував Парламент. Останнім держміністром НКР був .
До складу Уряду входили дванадцять міністерств:
- Охорони здоров'я
- Юстиції
- Закордонних справ
- Сільського господарства
- Апарату уряду
- Освіти і науки
- Культури та у справах молоді
- Оборони
- Соціального забезпечення
- Економічного розвитку
- Містобудування
- Фінансів
Виконавчу владу на місцях здійснювали місцеві державні адміністрації.
До 2017 року посада державного міністра мала назву «прем'єр-міністр».
Судова влада
Судова влада Нагірно-Карабаської Республіки здійснюється судами, відповідно до Конституції та законів НКР.
Судову систему в НКР складають:
- Верховний Суд;
- Апеляційний Суд;
- Суд першої інстанції загальної юрисдикції.
Конституція гарантує кожному право на судовий захист своїх прав та свобод. Кожен має право на публічний розгляд своєї справи в розумні строки незалежним та безпристрастним судом в умовах рівності, з дотриманням усіх вимог справедливості.
Прокуратура
Генерального прокурора НКР призначають Національні Збори за поданням Президента. Заступників Генерального прокурора призначає та звільняє Президент за поданням Генерального прокурора.
Чинним Генеральним прокурором НКР є Аршавір Гарамян.
Омбудсмен
Омбудсмен здійснює захист порушених державними органами, органами місцевого самоврядування та посадовими особами прав і свобод людини і громадянина в Нагірно-Карабаській Республіці.
Офіс Омбудсмена НКР сформований 16 квітня 2008. Омбудсменом НКР обраний Юрій Айрапетян.
Державні символи
Державний прапор НКР затверджений законом від 26 січня 1993 «Про державний прапор НКР». Автором прапора є Лаврент Галаян. Державний прапор НКР являє собою прямокутне полотнище з трьох горизонтальних смуг: верхньої — червоного, середньої — синього і нижньої — помаранчевого кольору, ширина кожної з яких становить 20 сантиметрів. З двох країв правої сторони полотнища починається білий п'ятизубчатий ступінчастий килимовий узор, що з'єднується на одній третій частині прапора. Відношення ширини прапора до його довжини становить 1:2 (60х120 см).
Державний герб НКР затверджений законом від 26 січня 1993 «Про державний герб НКР». Державний герб НКР являє собою зображення орла з розпростертими крилами, над яким розходяться промені сонця й поміщена корона династії Арташесидів. У центрі — зображення скульптури «Ми і наші гори» на тлі Державного прапора НКР і гори Кірс. Внизу, у кігтях орла — грона винограду, плоди шовковиці, колосся пшениці. У верхньому півколі зроблено напис вірменською «Нагірно-Карабаська Республіка — Арцах». На кольоровому зображенні державного герба НКР орел коричневого кольору, з чорними смугами, голова — біла, кігті помаранчеві. Промені сонця і колосся пшениці — помаранчеві.
Державний гімн є символом незалежної державності Нагірно-Карабаської Республіки. Державний гімн НКР ухвалено рішенням Верховної Ради республіки 17 листопада 1992. Автором слів «Гімн Арцаху» є Вардан Акопян, автором мелодії — Армен Насібян.
Культура
Релігія
Розповсюдження християнства у вірменському світі сходить до першого століття — періоду Апостольської проповіді. Першими проповідниками в Арцаху були одні з 72 учнів Ісуса Христа — Дадо і Єгіше, які, поширюючи світло християнства, пали мученицькою смертю.
Після прийняття у 301 християнства у Вірменії як державної релігії в Арцасі також були створені єпархії, що становили в духовному та адміністративному плані органічне ціле з вірменською церквою.
У період втрати Вірменією державності і виходячи з нових історичних реалій, вірменська церква приводила свою місію у відповідність до вимог часу, створюючи окремі . Одним з таких католікосатів був Агванський, який у духовному відношенні підкорявся Кафедральному Собору Св. Ечміадзіна. Місце розміщення католікосата неодноразово змінювалося, однак з 13 століття він остаточно влаштувався в Гандзасарському монастирі, у церкві Св. Ованеса Мкртіча (Іоанна Хрестителя), яка побудована на честь доставленої сюди голови Ованеса Мкртіча.
У 1805 Арцах перейшов від Персії до Росії. У 1815 російський уряд почав наступ на місцеве духівництво та знизив статус католікосата до статусу .
У 1923 радянським режимом Арцах разом з двома іншими історичними областями Утіком і Ґандзаком був насильно включенений до складу новоствореного Азербайджану, який планомірно став витісняти вірмен з цих регіонів, закривати монастирі та церкви, піддавати висилкам та розстрілам тисячі християнських священнослужителів. До 1930 року тут не залишилося жодної діючої церкви і священика.
У 1988, з початком національно-визвольного руху в Арцасі, представилася можливість відновлення Арцаської єпархії. Першою відкрилася в 1989 р. церква Гандзасар. Нині в єпархії — 10 священиків, відреставровані та відкриті 17 церков, у тому числі побудована одна нова, йдуть роботи з відновлення та будівництва інших.
Духовним центром єпархії є Гандзасарський монастир, у якого багаті історичні традиції, а адміністративним центром і резиденцією глави єпархії — місто Шуші з Кафедральним Собором — церквою Аменапркіч (Казанчецоц) («Аменапркіч» в перекладі з вірменської — «Всеспаситель»).
В єпархії діють теологічний центр «Гандзасар», де опубліковано понад 50 цінних релігійно-теологічних книг, ведеться релігійна радіопередача «Гандзасар», функціонує центр християнського виховання та проповіді, який стежить за діяльністю недільних шкіл та проведенням занять з релігії в загальноосвітніх школах Арцаху.
Також діють , інформаційний центр, центр Християнської культури, дитячий християнський театр, церковна братія та інше.
З моменту відновлення Арцаської єпархії в 1989 р. і до цього дня її предводителем є архієпископ .
Згідно Конституції НКР, дискримінація за ознаками релігії заборонена. Свобода вираження релігії і переконань може бути обмежена тільки законом на підставах, передбачених статтею 52 Конституції. Свобода діяльності релігійних організацій, що діють в установленому законом порядку, гарантується. Забороняється використання прав і свобод з метою розпалювання релігійної ненависті.
Вбрання
В давні часи чоловіки носили архалук і зверху чоху, шаровари, що підв'язувались шнуром хонджан. На ноги вдягались короткі шкарпетки — кюлба, зі шнуром для підв'язування та постоли із сирої шкіри. Взимку верхнім одягом слугувала довга овеча шуба — кюлк.
Старий жіночий костюм складається із довгої нижньої сорочки — шапік, що має довжину майже до п'яток, з довгими рукавами. Поверх неї одягають архалук, що прив'язується шовковим кушаком. У святкові дні одягається шуба (кюлк) червоного кольору. Складним є головний убір, який покриває нижню частину обличчя, майже до носа, а на лобі на ободку підвішані золоті чи позолочені монети. Традиційне жіноче взуття складається з чмошок чи кошів, які одягаються поверх візерунчатих панчіх.
Кухня
Карабаська кухня, як і історія Карабаху, сягає своїм корінням в глибоку старовину.
Вона являє собою дивовижну комбінацію всіляких смаків і ароматів, притаманних лише атмосфері, насиченій сонцем, теплими серцями і усмішками карабахців. Основним секретом знаменитого карабаського довголіття є використання екологічно чистих продуктів разом з помірним вживанням унікальною тутової або кизилової горілки, яка містить велику кількість природних цілющих ефірних олій.
Женгялов хац (хлібний коржик з зеленню) — дуже поширений, вживався в їжу в Карабасі цілий рік та не зустрічається в кухні інших регіонів Вірменії взагалі. Женгялов хац — страва майже обрядова — основний сенс його приготування в тому, щоб зібрати родичів і зробити загальне дійство — об'єднатися ще раз, щоб поговорити про те, про се, обмінятися новинами і просто зігріти душу поруч з люблячими серцями.
Карабах був відомий і своїми винами, зробленими з винограду сортів і Мускат — червоні, білі, десертні та сухі. Також широко відомі — з ожини, граната, і т. д. Серед міцних напоїв найбільш розповсюдженою була карабаська шовковична горілка міцністю 50-70 градусів.
Державні свята
Новий рік та Різдвяні свята — відзначалися з 31 грудня по 6 січня. 31 грудня — 2 січня (Новий рік), 3-5 січня (передріздвяні свята) і 6 січня (Різдво і Святе Богоявлення). Вірменська апостольська церква святкує Різдво 6 січня, в один день із Хрещенням Господнім. Всі ці дні були неробочими.
Свято | Відзначення | Статус |
---|---|---|
День поминання покійних | 7 січня | неробочий |
День відродження Арцаху | 20 лютого | робочий |
День рідної мови | 21 лютого | робочий |
День захисника Вітчизни | 23 лютого | робочий |
Міжнародний день жінок | 8 березня | неробочий |
Свято материнства і краси | 7 квітня | неробочий |
День пам'яті жертв Геноциду | 24 квітня | неробочий |
Міжнародний день солідарності трудящих | 1 травня | неробочий |
Свято Перемоги, День Армії Оборони Нагірно-Карабаської Республіки і звільнення Шуші | 9 травня | неробочий |
День Першої Вірменської Республіки | 28 травня | неробочий |
Міжнародний день захисту дітей | 1 червня | робочий |
День пам'яті полеглих за Батьківщину і безвісти зниклих | 29 червня | робочий |
День знань і освіти | 1 вересня | робочий |
День Нагірно-Карабаської Республіки (День незалежності) | 2 вересня | неробочий |
Свято перекладача | Друга субота жовтня | робочий |
День пам'яті жертв землетрусу | 7 грудня | робочий |
День референдуму про державну незалежність і День Конституції Нагірно-Карабаської Республіки | 10 грудня | неробочий |
Туризм
НКР має безліч туристичних об'єктів. Через невизнання території і військові конфлікти ними зазвичай користуються три групи туристів: вірмени, росіяни і місцеві жителі. Туристична галузь Вірменії та НКР є дуже взаємопов'язаними.
Релігійні пам'ятки
На території Нагірного Карабаху зберегися древні вірменські церкви та монастирі, серед яких Дадіванк, Гандзасар, Канач Жам, Собор Сурб Аменапркіч Казанчецоц та інші. Також збереглися, але не функціонують, окремі мечеті, зокрема мечеть у місті Шуші.
Археологічні пам'ятки
Стародавнє місто Тігранакерт, засноване в Арцасі вірменським царем Тіграном II Великим (95-55 рр. до н. е.), єдине з поселень, що носило його ім'я, місцезнаходження якого достовірно встановлено. Починаючи з 2005 р., тут проводяться дослідження Арцаською археологічною експедицією Інституту археології та етнографії НАН Республіки Вірменія. Керівником експедиційних робіт є завідувач кафедри культурології, доктор історичних наук Гамлет Петросян. В результаті розкопок знайдені: частина фортечної стіни цитаделі міста, внутрискальний фундамент огорожі Зміцненного кварталу, несуща стіна однієї з терас того ж кварталу, частина базиліки Центрального кварталу. Розвідувальні розкопки проведені також на деяких ділянках Зміцненного та Центрального кварталів, в ранньохристиянському некрополі.
Досліджені також культово-печерний комплекс, що розташований в околицях міста, внутрискальний канал, що проходить у його підніжжя, ранньосередньовічна фортеця, розташована на лівому березі річки Хаченагет. Розкопки свідчать, що Тігранакерт був багатоквартальним обширним білим містом, збудованим цільним плануванням, канонами та майстерністю елліністичного будівельного мистецтва. 30 травня 2010 р. у відреставрованій будівлі фортеці 18 ст. був відкритий музей, в якому зберігаються знайдені експонати. Музей оснащений сучасним усаткуванням і з часу свого відкриття став дуже популярним серед туристів.
У Нагірному Карабасі збереглося дуже багато фортець. Найпривабливішими для туристів є Шушинська, Аскеранська фортеці через їх зручне розташування в містах. З відкриттям музею стала дуже популярною фортеця , яка розташована біля розкопок однойменного стародавнього міста. Неподалік від Азоської печери, в сусідньому селі Тог Гадрутського району проводяться розкопки Княжого палацу мелікства Дізаку. Палац належить династії Єганів, які і наразі зараз проживають в ньому.
Не менш популярними є також Андаберд та Качакахаберд. Ще треба відзначити славнозвісну Ґюлістанську фортецю, в якій було підписано мирну угоду між Російською імперією та Персією, яка розташована у Мравських горах, у хребта Аракелоц.
Найвідомішою печерою в колишній Нагірно-Карабаській Республіці є Азоська печера, що розташована у Гадрутському районі. Археологічні розкопки в печері проводить спільна делегація, що складається з представників НКР, Республіки Вірменія, Ірландії, Іспанії та Великої Британії. Відомо про 25 карстових печер та 4 печери вулканічного та іншого походження.
У республіці зберіглося дуже багато старих кам'яних мостів як на основних річках, таких як Каркар та Трту, так і над невеликими річками. Мости були збудовані кілька століть тому і багато з них залишилися і сьогодні в задовільному стані, не зважаючи на війни та конфлікти. Але найвідомішими мостами є Худаферинські, які збудовані над найбільшою річкої країни, над прикордонною з Іраном річкою Аракс. Мости збудовані арабами для швидкого транспортування армії через річку на північ. Оскільки Худаферинські мости розташовані на прикордонній річці, доступ до прикордонної зони є обмеженим, але не забороненим для туристів. Питання відвідання Худаферинських мостів необхідно попередньо узгоджувати перед відвіданням.
Природні пам'ятки
Найпопулярніші та найвідоміші термальні джерела НКР розташовані у Карвачарському районі, а саме Зуар, Такджур та Джермаджур. Воклюзні джерела Шах ахбюр та Аналі ахбюр розташовані у Аскеранському та Шушинському районах відповідно. Кярізи зустрічаються в Аскеранському, Гадрутському та Мартунинському районах.
Наймальовничішими водоспадами Арцаху є Пулур цов, Патаринський, Хравандський, Саргсашенський, Хаченський, Шршан, Очанцький, Кирмикер, Таський та Левський.
Найстарішим в НКР деревом, яке добре збереглося є 2000-літній платан, що розташований у селі Схторашен Мартунинського району. Інші старі платани розташовані в Гадруті, Банадзорі, Гергері, Фізулі, Казанчі та Каварті. Кам'яні дерева розташовані у Даграві, Красні, Мартакерті та Хнапаті. На території НКР є дві культові рощі: Кармір єхці (карагачівська) у Гадрутському районі та Оратаг у Мартакертському районі.
- Термальне джерело з гарячими мінеральними водами в селі Зуар
- Джерело поруч з Зуаром, з якого б'є холодна газована мінеральна вода
- Водоспад неподалік від села Дадіванк
-
- Такджур (дослівно з вірм. — «гаряча вода») - термальне джерело між Карвачаром та Царом
Економіка
У 2005 році заявлений ВВП досяг $ 114 мільйонів, що вдвічі більше, ніж у 2001 році, деклароване економічне зростання 2005 року становило 14 % (за поточними цінами).
Згідно з офіційними оцінками статистичної служби НКР, ВВП у поточних (ринкових) цінах збільшився на 116 % у період між 2001 і 2007 роках. Індекс споживчих цін зріс лише на 34 % за цей період, що означає реальне зростання близько 60 % ВВП протягом шести років 2001—2007 рр. У 2007 році на сільське господарство припадало 16 % ВВП, обробну промисловість 15 %, будівництво 9 %, а сектор послуг 57 %. Частка сільського господарства у ВВП знизилася з 33 % у 2002 році до 16 % в 2007 році, а частка обробної промисловості та послуг, відповідно збільшалася. Дані, заявлені службою, є сумнівними через фактичну відсутність зовнішньої торгівлі (окрім Вірменії і РФ).
Більшість інвестицій йшли в телекомунікації, видобуток золота, полірування алмазів, ювелірні вироби і сільське господарство. У СРСР Нагірний Карабах був найбільшим виробником винограду на душу населення.
Нагірний Карабах був відомий своєю горілкою з шовковиці (вірменською «тути оґі»). На додачу, широко споживався як самогон, комерційно вироблявся та експортувався під торговою маркою «Арцах» торговою компанією Арцах-Алко коньячним заводом у Аскеранському районі.
Сільське господарство
Основними галузями сільського господарства були зерноводство, виноградарство, плодівництво, овочівництво, картоплярство і тваринництво. Мартунинський район був лідером з виробництва зерна, овочів, фруктів, винограду та шовковиці. Кашатазький район був лідером з виробництва картоплі та баштанних.
Валовий обсяг сільськогосподарської продукції в Нагірно-Карабаській Республіці у 2010 році у фактичних цінах склав 32 млрд. 1 млн. драмів (близько $ 88 млн), зменшившись порівняно з минулим роком в порівнянних цінах на 11,3 %, що головним чином пов'язане з падінням валового виробництва продукції рослинництва на 19,7 %. Разом з тим на 3,7 % збільшилися обсяги валового виробництва продукції тваринництва.
У 2010 році посів сільгоспкультур зроблений на 51,3 тис. га, в тому числі зернових (включаючи кукурудзу) і злаково-бобових культур — на 48,9 тис. га, картоплі — 965,6 га, овочів — 907,3 га, баштанних — 207 га, кормових — 179,9 га, технічних — 109 га. У порівнянні з попереднім роком площі посівів зменшилися на 6 538,7 га. Площі посівів зернових культур склали 75,2 %. У 2010 році вироблено 59,1 тис. тонн зернових (включаючи кукурудзу) і злаково-бобових культур, 8,1 тис. тонн картоплі, 6,8 тис. тонн овочів, 3,5 тис. тонн баштанних культур, 7,3 тис. тонн винограду. У порівнянні з 2009 роком виробництво м'яса зменшилося на 0,6 %, виробництво молока збільшилося на 2,9 %, а виробництво яєць та вовни — відповідно на 16,2 % і 13 %.
Станом на 2007 рік, посівні площі становили 50,5 тис. га, а поголів'я худоби нараховувало 101,8 тис. голів.
Регіон | Відсоток посівних площ республіки | Відсоток поголів'я худоби республіки |
---|---|---|
Аскеранський район | 26,1 % | 17,8 % |
Гадрутський район | 14,1 % | 9,9 % |
Кашатазький район | 12,5 % | 18,7 % |
Мартакертський район | 14,1 % | 21,7 % |
Мартунинський район | 30,8 % | 18,6 % |
Шаумянівський район | 0,4 % | 8,0 % |
Шушинський район | 1,8 % | 1,9 % |
Степанакерт | 0,2 % | 3,4 % |
Промисловість
До галузевої структури промисловості входили легка, харчова, машинобудівна, , виробництво будівельних матеріалів, деревообробна, видобуток та збагачення поліметалічних руд та різноробне виробництво. З хімічної сировини видобувались вапняк, травертин та сірчаний колчедан.
У 2007 р. було вироблено:
- 90,4 кВт/год електроенергії (у 2006 р. — 69,1);
- меблів на 335 885,0 тис. драм (у 2006 р. — 137 994,8);
- 63,45 т вапна (у 2006 р. — 43,75);
- 15 551 м² облицювальних плит (у 2006 р. — 15 551,59);
- 128,3 тис. пар взуття (у 2006 р. — 100,8);
- 310,1 м² килимів (дані за 2006 р.);
- 16,7 тис. декалітрів виноградного вина (у 2006 р. — 12,3);
- 86,1 тис. декалітрів горілки (у 2006 р. — 52,9);
- 0,89 тис. декалітрів коньяку (у 2006 р. — 0,85);
- 532,2 т м'яса (у 2006 р. — 592,3);
- 1 777,2 т молочних продуктів (у 2006 р. — 2 143,1);
- 45,8 км ізольованих проводів (у 2006 р. — 32,5);
- 21 666,0 м² паркету (у 2006 р. — 12 089,0);
- 326 966 сухих тон руди (у 2006 р. — 289 312);
- 2 622 м³ пиломатеріалів (у 2006 р. — 2 927);
- 7 727,2 т хлібу та хлібобулочних виробів (у 2006 р. — 5 699,9).
У промисловості працюють 5 095 осіб, з них 2 610 у обробній промисловості, 1 482 у сфері виробництва електроенергії, розподілу газу та води та 1 003 у гірничорудній промисловості. У структурі промислової продукції обробна промисловість займає 46,2 %, виробництво електроенергії, розподіл газу та води — 34,9 % та гірничорудна промисловість — 18,9 %.
У структурі обробної промисловості за видами продукції наступний розподіл:
- харчові продукти, включаючі напої — 55,9 %;
- шкіра, шкіряні вироби та взуття — 10,1 %;
- меблі та інші види продукції — 9,5 %;
- обробка деревини, вироби з дерева — 7,1 %;
- медичне устаткування, вимірювальні та оптичні пристрої,
- годинники — 5,0 %;
- машини та устаткування (у тому числі електротехнічне) — 2,7 %,
- видавництво та поліграфія — 2,0 %;
- резинова та пластмасова продукція — 0,5 %;
- устаткування для радіо, телебачення та зв'язку — 0,4 %;
- інші види продукції — 6,8 %.
Недержавний сектор становить 80,2 % промисловості.
Регіон | % промислової продукції |
---|---|
Аскеранський район | 4,8 % |
Гадрутський район | 0,6 % |
Кашатазький район | 0,3 % |
Мартакертський район | 46,7 % |
Мартунинський район | 7,0 % |
Шушинський район | 0,3 % |
Степанакерт | 40,3 % |
Транспорт та зв'язок
Авіасполучення
Єдиним аеропортом на території НКР був Степанакертський аеропорт, що розташований у с. Ходжали за 10 км на північний схід від Степанакерту в Аскеранському районі. Раніше посадку тут могли виконувати лише малогабаритні літаки. Після реконструкції, аеропорт офіційно зданий в експлуатацію 1 жовтня 2012 року. Аеропорт збільшив свою пропускну спроможність та міг приймати широкофюзеляжні літаки, проте за час існування республіки пасажирських перевезень не здійснювалось. У розкладі столичного аеропорту були лиш нерегулярні рейси вертольотів в Єреван, доступні лише іноземним туристам і відрядженим з миротворчих організацій. Також аеропорт є місцем базування Військово-повітряних сил Армії НКР.
Залізниця
З початком Карабаського конфлікту залізничне сполучення було припинене. Залізнична система складалась з двох нефункціонуючих ділянок:
- Степанакерт — Аскеран — Євлах
- Мегрі — Міджнаван — Горадіз, з розгалуженням Міджнаван — Ковсакан — Капан
У 2009 р. прийнято рішення про будівництво залізниці, що буде пов'язувати Степанакерт з залізницею Вірменія — Іран, яка так і не була завершена.
За іншими даними (зокрема офіційний атлас НКР), нова залізниця мала проходити іншим шляхом — через Мартакертський та Шаумянівський район до існуючої вже ділянки у с. Сотк, що поблизу м. Варденіс у марзі Гегаркунік. Це пов'язано з тим, що на цій ділянці, у с. Дрмбон Мартакертського району був розташований найбільший у республіці промисловий об'єкт.
Автотранспорт
У НКР було кілька доріг високої якості, до яких примикають інші дороги. Перш за все це траса Єреван — Горіс — Степанакерт, що була однією з найкращих на усьому Кавказі. Це головна міжнародна артерія республіки. Друга за значенням, але не менш важлива траса — це внутрішньореспубліканська траса «Північ—Південь», що поєднувала північ та південь. Траса мала важливе стратегічне значення. Є також інші важливі місцеві траси.
По території республіки був налагоджений автобусний рух. За межі республіки ходили автобуси зі Степанакерту до Єревану, Ванадзору, Сісіану та Горісу, а також з Мартакерту, Ґетаван та Карвачару до Єревану. Згодом регулярне автобусне сполучення з'явилося і у важкодоступних населених пунктах. Зокрема, автобуси курсували за такими маршрутами:
- м. Степанакерт — м. Карвачар;
- м. Бердзор — с. Єзнаґомер;
- м. Бердзор — м. Ковсакан;
- м. Бердзор — с. Шалуа.
Відстань райцентрів до столиці автомобільними дорогами складає:
- Аскеран — 23 км;
- Бердзор — 58 км;
- Гадрут — 71 км;
- Карвачар — 120 км;
- Мартакерт — 69 км;
- Мартуні — 41 км;
- Шуші — 13 км;
Світлофори працювали у чотирьох найбільших містах республіки — Степанакерті, Мартуні, Мартакерті та Шуші.
В Степанакерті діяло до 10 маршрутів маршрутного таксі.
За офіційними даними, в НКР було зареєстровано близько 18 тис. автотранспортних засобів.
Зв'язок та інтернет
Монопольне становище на ринку зв'язку та частково інтернету мала компанія «Карабах-Телеком». Компанія надавала послуги зі стаціонарного та мобільного зв'язку, а також мала інтернет-клуби в усіх райцентрах республіки, окрім Карвачару. Отже, компанія була лідером у сфері зв'язку в НКР. Компанія надавала роумінг більше ніж 140 компаніям.
Загальний обсяг доходів у сфері послуг зв'язку в 2010 році у фактичних цінах склав 7,1 млрд. драмів (приблизно $ 19,4 млн), що в порівнянні з 2009 роком більше в порівнянних цінах на 12,3 %.
Республіканський поштовий центр був розташований у Степанакерті, а районні поштові центри — в усіх райцентрах, окрім Карвачару.
Супутникова станція та телевізійна студія були розташовані в столиці. Телевізійні станції також розташовані у Аскерані, Гадруті, Мартакерті, Мартуні та Шуші.
Інтернет доступний з 1994 р. У 2010 році в Нагірному Карабасі на 50 % збільшилася кількість користувачів інтернетом, досягши до кінця року 8 743 осіб.
Пошта
Послуги пошти у НКР надавало ЗАТ «Арцахпошта». Воно було національним оператором поштового зв'язку, 100 % пакету акцій якого належить державі. Загалом у республіці діяли приблизно 90 відділень пошти, а в компанії працює приблизно 250 співробітників.
Окрім надання послуг поштового зв'язку, у кожному відділені пошти можна було розрахуватися за комунальні послуги, сплатити державне мито та інші платежі.
Відповідно до угоди між «Арцахпоштою» та «Арменпоштою», покращена якість і оперативність поштових послуг. Якщо раніше «Арцахпошта» проводила обмін поштою раз на тиждень, то в 2010 вона стала це робити відбувається 5 разів на тиждень.
Освіта
Освіта у Нагірно-Карабаській Республіці включала дошкільну, середню, середню спеціальну та вищу освіти і опікується Міністерством освіти та науки НКР.
У сфері дошкільної освіти до Арцаської війни в НКАО діяло близько 100 дитсадків. У 2010 р. функціонували 23 дитячих садка. Дитсадки працюють майже з подвійним навантаженням — наприклад в одному з дитсадків Степанакерта замість передбачених 110 дітей навчається більш ніж 190. В сільській місцевості, зокрема в селах Хачен, Мачкалашен та Аракел ситуація була зовсім іншої. Дитсадки були збудовані за усіма європейськими нормами, але через невелику кількість дітей могли бути закриті.
Загальноосвітні школи функціонували у всіх заселених населених пунктах республіки. Кількість загальноосвітніх шкіл у НКР становить 233 одиниці, з них 73 % середні, 8 % початкові та 19 % дев'ятирічні.
Регіон | Школи |
---|---|
Степанакерт | 12 |
Аскеранський район | 38 |
Гадрутський район | 30 |
Кашатазький район | 50 |
Мартакертський район | 40 |
Мартунинський район | 40 |
Шаумянівський район | 15 |
Шушинський район | 8 |
Середня спеціальна освіта була представлена двома ремісничими училищами (в Степанакерті та Мартуні), чотирма коледжами в Степанакерті (сільськогосподарський, хореографічний, медичний та музичний), двома коледжами у Шуші та трьома гімназіями (філія Єреванської фізико-математичної школи ім. А. Шагіняна, Арцаського державного університету, Міністерства оборони НКР).
Вища освіта була представлена п'ятьма вищими навчальними закладами (на 2009 р.), усі в столиці — Степанакерті, з них 2 державних та 3 недержавних. Це Арцаський державний університет, Степанакертська філія аграрного університету Вірменії, університет «Грігор Нарекаці», університет «Месроп Маштоц» та інститут прикладної творчості «Акоп Гюрджян».
Спорт
В Нагірно-Карабаській Республіці функціонували 10 дитячо-юнацьких спортивних шкіл та 10 федерацій: з шахів, настільного тенісу, футболу, спортивних ігор, дзюдо, карате, самбо, важкої атлетики, боксу та ушу. Також у Нагірному Карабасі мав відроджуватися гандбол, який був досить популярним до війни.
У 2004 році вперше організовано Відкритий чемпіонат НКР з футболу. З 2009 року розпочато щорічний Чемпіонат НКР з футболу. В чемпіонаті НКР з футболу 2010 р. взяли участь 9 команд:
- (Мартуні);
- (Аскеран);
- (Бердзор);
- (Ванк);
- (Мартакерт);
- (Гадрут);
- (Шуші);
- Лернаїн Арцах (Степанакерт);
- (Шаумянівськ).
У 2010 р. несподівано перемогу здобув ФК Джраберд з Мартакерту, тоді як лідер та найстаріший футбольний клуб Лернаїн Арцах зі Степанакерту, що був заснований у 1927 р. здобув другу сходинку.
26 листопада 2010 р. у Степанакерті відкрите перше футбольне поле з штучним покриттям. У 2011 р. розпочалося будівництво штучних футбольних полів у таких містах як Шуші, Мартуні та Гадрут.
У 2012 році створено , яка через невизнаний статус країни не може входити до складу ФІФА чи УЄФА, проте входить до неофіційної організації КОНІФА. Перший матч провела у Сухумі 25 вересня 2012 року, де зіграла внічию зі збірною Абхазії, а вже 21 жовтня команда святкувала свою першу перемогу у матчі у відповідь, що пройшов на стадіоні Степанакерта, де перемогла з рахунком 3:0. У 2014 році збірна взяла участь у Кубку світу серед невизнаних збірних, що проходив під егідою організації КОНІФА у Швеції, де посіла 9-те місце.
Військовий конфлікт
Військовий конфлікт призвів до фактичної незалежності Нагірного Карабаху від Азербайджану.
Азербайджан до 10 жовтня 2020 року повністю або частково не контролював територію колишньої НКАО та семи прилеглих до неї районів, а НКР частково, або повністю не контролювало Мартакертський, Мартунинський та Шаумянівський райони.
В результаті конфлікту між вірменами і азербайджанцями понад 30 тисяч осіб загинули і близько 1 млн населення в обох країнах вимушені покинути свої будинки за етнічною ознакою. З 12 травня 1994 року, після підписання в Бішкеку договору про перемир'я, бойові дії припинилися. З 1992 року переговори з мирного врегулювання ведуться в рамках Мінської групи ОБСЄ, співголовами якої є США, Росія і Франція.
Впродовж наступних років в регіоні зберігався статус-кво. Азербайджан намагався впливати на невизнану республіку економічними методами, Вірменія надавала Нагірному Карабаху матеріальну допомогу, хоч і не визнавала офіційно його незалежність. На кордоні періодично відбувалися збройні зіткнення, найсерйозніше з яких відмічено у березні 2008 року, поблизу Мартакерта.
У листопаді 2007 року Співголовами підготовлені пропозиції за базовими принципами врегулювання (так званий Мадридський документ) з тим, щоб забезпечити основу для продовження переговорів на вищому рівні після проведення в 2008 році в обох країнах президентських виборів (у Вірменії — в березні, в Азербайджані — 15 жовтня). На минулих виборах перемоги здобули Алієв в Азербайджані й Саргсян у Вірменії.
2 листопада 2008 року президенти Росії Дмитро Медведєв, Азербайджану Ільхам Алієв і Вірменії Серж Саргсян підписали декларацію про мирне врегулювання карабаського конфлікту. Підписана ними декларація має на увазі міжнародні гарантії врегулювання карабаського конфлікту, що юридично зобов'язують.
Президенти поручилися сприяти оздоровленню ситуації на Південному Кавказі. Вони підтвердили важливість значення посередницьких зусиль ОБСЄ. Крім того, президенти підтвердили, що досягнення мирного врегулювання повинне супроводжуватися міжнародними гарантіями, що юридично зобов'язують. |
Домовилися продовжити роботу на вищому рівні за погодженням політичного врегулювання конфлікту і доручили головам МЗС активізувати кроки в переговорному процесі. |
27 вересня 2020 року почалась Друга Карабаська війна, яка тривала 44 дні та закінчилася успіхом для Азербайджану. Азербайджан повернув собі значну частину територій, окупованих Вірменією в ході Першої Карабаської війни (особливо на півдні). Мирна угода, яка набула чинності 10 листопада 2020 року, передбачає введення російських «миротворців», вихід вірменських сил з прилеглих до Нагірного Карабаху районів і залишення під контролем Азербайджану контрольованої ним частини території Нагірного Карабаху, зокрема міста Шуша.
19 вересня 2023 року Азербайджан розпочав «антитерористичну операцію» на території Нагірного Карабаху, але вже наступної доби країна встановила контроль над всією території Арцаху та оголосила про досягнення своїх цілей. 28 вересня 2023 року указом «президента Арцахської Республіки» Самвела Шахраманяна було оголошено про розпуск державних установ та припинення існування держави з 1 січня 2024 року.
Див. також
Примітки
- Андрейковець, Костя (28 вересня 2023). Невизнана Нагірно-Карабаська Республіка офіційно припиняє своє існування. . Процитовано 28 вересня 2023.
- Конституція на сайті МЗС [ 2010-07-10 у Wayback Machine.]Частина 2 статті 1 Конституції НКР проголошує, що назви Нагірно-Карабаська Республіка та Республіка Арцах є тотожними
- Чий Карабах? Як за добу "закінчився" 30-річний конфлікт Вірменії та Азербайджану. РБК-Украина (укр.). Процитовано 21 вересня 2023.
- Богданськ, Олена (28 вересня 2023). У Нагірному Карабаху повідомили про припинення існування невизнаної республіки з 1 січня (вид. Суспільне.Новини).
- Мегтієв, Раміз (2014). НАГІРНИЙ КАРАБАХ: історія, прочитана за джерелами (українська) . Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго. с. 200—201. ISBN .
- Нагірний Карабах: невизнана НКР припиняє існування з 2024-го – DW – 28.09.2023. dw.com (укр.). DW. Процитовано 3 жовтня 2023.
- Невизнана «Нагірно-Карабаська Республіка» припиняє існування з 1 січня — указ «влади». hromadske.ua (укр.). Громадське. 28 вересня 2023. Процитовано 3 жовтня 2023.
- Вибори у Нагірному Карабасі
- ЄС не визнає вибори в Нагірному Карабасі[недоступне посилання з липня 2019]
- David M. Lang, The Armenians: a People in Exile, Unwin, London, 1988 , с. x.
- [Robert H. Hewsen, Armenia: a Historical Atlas, University of Chicago Press, Chicago, 2001 , с. 119—120.]
- PanArmenian Network. Artsakh: From Ancient Time to 1918 [ 4 серпня 2009 у Wayback Machine.]. PanArmenian.net.
- "Під ім'ям Карабаху зазвичай розуміється майже вся північно-східна частина високого Вірменського плато (…) Хоча на схід від цього хребта тягнеться великий степ, що носить назву Карабаського, він являє собою абсолютно відокремлений в географічному та етнічному відносинах світ, чому і може бути легко виділений з Карабаху, спірного між двома республіками. Цей Нагірний Карабах в топографічному, орографічному і фізичних відносинах представляє одне нероздільне ціле з гірськими масивами Борчалінского повіту. // Записка о Карабахе, составленная Тифлисским земляческим союзом, от 10 июля 1918 г. ЦГИА Армении, ф. 200, оп. 1, д. 49, лл.6-9 об.//Нагорный Карабах в 1918—1923 гг. Сборник документов и материалов. Издательство АН Армении. Ереван, 1991, стр. 8
- Patrick Donabédian et Claude Mutafian (dir.), Les douze capitales d'Arménie, Somogy éditions d'art, Paris, 2010 , p. 273 et 278.
- Robert H. Hewsen, " Ethno-History and the Armenian Influence upon the Caucasian Albanians ", dans Thomas J. Samuelian, Classical Armenian Culture. Influences and Creativity, Scholars Pr, Chicago, 1982 , p. 27-40.
- Gérard Dédéyan (dir.), Histoire du peuple arménien, Privat, Toulouse, 2007 , p. 115.
- Robert H. Hewsen, op. cit., p. 32-33.
- Gérard Dédéyan (dir.), op. cit., p. 43.
- Robert H. Hewsen, Armenia: A Historical Atlas (op. cit.), p. 73.
- Marie-Louise Chaumont. Albania. Encyclopædia Iranica. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 16 juin 2010..
- Gérard Dédéyan (dir.), op. cit., p. 178.
- Peter Rutland, " Democracy and Nationalism in Armenia ", dans Europe-Asia Studies, vol. 46, numéro 5 (1994), p. 841
- Frank Viviano, " The Rebirth of Armenia ", dans National Geographic, mars 2004.
- Yéghichê, Histoire de Vartan et de la guerre des Arméniens, chapitre VII [1] [ 27 листопада 2010 у Wayback Machine.]
- Gérard Dédéyan (dir.), op. cit., p. 221.
- Patrick Donabédian et Claude Mutafian (dir.), op. cit., p. 275 et 279.
- Gérard Dédéyan (dir.), op. cit., p. 415.
- Gérard Dédéyan (dir.), op. cit., p. 416.
- Gérard Dédéyan (dir.), op. cit., p. 417.
- Gérard Dédéyan (dir.), op. cit., p. 460.
- Richard G. Hovannisian (dir.), Armenian People from Ancient to Modern Times, vol. II : Foreign Dominion to Statehood: the Fifteenth Century to the Twentieth Century, Palgrave Macmillan, New York, 1997 (réimpr. 2004) , p. 89.
- Antoine Constant, L'Azerbaïdajan, Karthala, 2002, p. 157.
- Richard Tapper, Frontier nomads of Iran: A political and social history of the Shahsevan, Cambridge University Press, 1997 , p. 114—115.
- Antoine Constant, op. cit., p. 170.
- Antoine Constant, op. cit., p. 172.
- Antoine Constant, op. cit., p. 174.
- Gérard Dédéyan (dir.), op. cit., p. 482
- Anahide Ter Minassian, 1918-1920 — La République d'Arménie, éditions Complexe, Bruxelles, 1989 (réimpr. 2006) , p. 130.
- Anahide Ter Minassian, op. cit., p. 133.
- Anahide Ter Minassian, op. cit., p. 135.
- Anahide Ter Minassian, op. cit., p. 137.
- Anahide Ter Minassian, op. cit., p. 202.
- Anahide Ter Minassian, op. cit., p. 199.
- Anahide Ter Minassian, op. cit., p. 203.
- Anahide Ter Minassian, op. cit., p. 226—229.
- Anahide Ter Minassian, op. cit., p. 261.
- Anahide Ter Minassian, op. cit., p. 260.
- Gérard Dédéyan (dir.), op. cit., p. 651.
- Gérard Dédéyan (dir.), op. cit., p. 666.
- Gérard Dédéyan (dir.), op. cit., p. 652.
- Архів оригіналу за 22 липня 2009. Процитовано 2 січня 2011.
- . Архів оригіналу за 18 серпня 2009. Процитовано 9 вересня 2009.
- Колишніх лідерів Нагірного Карабаху затримали в Азербайджані, - ЗМІ. РБК-Украина (укр.). Процитовано 4 жовтня 2023.
- General Characteristics of the Nagorno-Karabakb Republic (PDF). The National Statistical Service of Nagorno-Karabakh Republic. Процитовано 1er juin 2010..
- . Архів оригіналу за 4 грудня 2013. Процитовано 18 березня 2014.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 22 липня 2020. Процитовано 18 березня 2014.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 24 червня 2010. Процитовано 7 вересня 2010.
- LLC, Helix Consulting. . www.aysor.am (англ.). Архів оригіналу за 3 грудня 2020. Процитовано 26 листопада 2017.
- . Архів оригіналу за 19.12.2013. Процитовано 22.09.2010.
- . Архів оригіналу за 07.09.2010. Процитовано 22.09.2010.
- . Архів оригіналу за 10.04.2006. Процитовано 22.09.2010.
- . Архів оригіналу за 22 квітня 2010. Процитовано 26 вересня 2010.
- Конституція НКР на офіційному сайті МЗС [ 2010-07-10 у Wayback Machine.] Витяги з ч. 2 ст. 21, ч. 2, 3 ст. 26 та ч. 2 ст. 55 Конституції Нагірно-Карабаської Республіки
- Армяне Нагорного Карабаха [ 30 червня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- . Архів оригіналу за 1 березня 2012. Процитовано 2 січня 2011.
- . Архів оригіналу за 25 червня 2016. Процитовано 19 березня 2022.
- Степанакертський аеропорт офіційно зданий в експлуатацію [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]. PanArmenian.net
- . Радіо Свобода. Архів оригіналу за 19 вересня 2016. Процитовано 20 липня 2016.
- . Архів оригіналу за 21 грудня 2010. Процитовано 18 грудня 2010.
- . Архів оригіналу за 5 березня 2011. Процитовано 6 березня 2011.
- . Архів оригіналу за 28 жовтня 2011. Процитовано 4 вересня 2010.
- . Архів оригіналу за 27 вересня 2010. Процитовано 4 вересня 2010.
- http://stepanakert.info/publ/pokazateli_obrazovanija_v_nkr/1-1-0-2[недоступне посилання з квітня 2019]
- . Архів оригіналу за 9 лютого 2018. Процитовано 29 вересня 2010.
- . Архів оригіналу за 1 березня 2012. Процитовано 6 січня 2011.
- В НКР будут возрождать гандбол[недоступне посилання]
- . Архів оригіналу за 2 червня 2014. Процитовано 6 січня 2011.
- . Архів оригіналу за 20 серпня 2016. Процитовано 20 липня 2016.
- . Архів оригіналу за 11 липня 2016. Процитовано 20 липня 2016.
Посилання
- Президент НКР [ 14 липня 2016 у Wayback Machine.] (вірм.) (англ.) (рос.)
- (вірм.) (англ.) (рос.)
- Міністерство закордонних справ НКР [ 28 вересня 2009 у Wayback Machine.] (вірм.) (англ.) (рос.) *: Постійне представництво НКР у Вашингтоні [ 18 червня 2013 у Wayback Machine.] (англ.) Постійне представництво НКР у Парижі [ 13 березня 2022 у Wayback Machine.] (фр.)
- (вірм.) (англ.) (рос.)
- (вірм.) (англ.) (рос.)
- Національна статистична служба НКР [ 10 березня 2011 у Wayback Machine.] (вірм.) (англ.) (рос.)
- (вірм.) (англ.) (рос.)
- Офіційний сайт Міністерства Оборони НКР [ 16 березня 2022 у Wayback Machine.] (вірм.) (англ.) (рос.)
- (вірм.) (рос.)
- Karabakh Telecom — мобільний оператор зв'язку [ 28 липня 2016 у Wayback Machine.] (вірм.) (англ.) (рос.)
- Арцахпошта — поштовий оператор зв'язку [ 13 травня 2021 у Wayback Machine.] (вірм.) (англ.) (рос.)
- (вірм.) (англ.) (рос.)
- Азат Арцах — республіканська щоденна газета [ 11 липня 2016 у Wayback Machine.] (вірм.) (англ.) (рос.)
- Арцах ГЕС — гідроелектростанції НКР [ 5 лютого 2011 у Wayback Machine.] (вірм.) (англ.) (рос.)
- Репортаж про НКР на телеканалі Інтер [ 27 липня 2013 у Wayback Machine.]
- Репортаж про Нагірно-Карабаську Республіку на телеканалі Euronews (англ.)
- Репортаж про Нагірно-Карабаську Республіку на телеканалі France 24 [ 10 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- Репортаж про Нагірно-Карабаську Республіку на телеканалі AlJazeera [ 11 липня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
- на сайті газети «Географія». (рос.)
- Марки Нагірно-Карабаської Республіки [ 6 листопада 2008 у Wayback Machine.] (англ.)
- Арцах.ру — неофіційний сайт, присвячений НКР [ 16 липня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
- Фотогалерея [ 4 липня 2010 у Wayback Machine.] (англ.) (рос.)
- Самопроголошене піднебесся [ 13 грудня 2011 у Wayback Machine.] (укр.)
Джерела
- Атлас Нагірно-Карабаської Республіки, 2009, Єреван (видавництво «Тігран Мец»), 96 с., ISBN 978-9941-0-336-2 (англ.), (вірм.), (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nagi rno Karaba ska Respu blika virm Լեռնային Ղարաբաղի Հանրապետություն Lernayin Garabagi Ganrapetucyun ros Nagorno Karabahskaya Respublika Respu blika Arca h virm Արցախի Հանրապետություն Arcahi Ganrapetucyun kolishnya neviznana derzhava progoloshena 2 veresnya 1991 roku na spilnij sesiyi Nagirno Karabaskoyi oblasnoyi ta Shaumyanivskoyi rajonnoyi Radi narodnih deputativ Azerbajdzhanskoyi RSR 20 veresnya 2023 roku vnaslidok voyennih dij teritoriya neviznanoyi respubliki pochala perehoditi pid kontrol Azerbajdzhanu a 28 veresnya 2023 roku prezidentom Nagirno Karabaskoyi Respubliki bulo pidpisano ukaz pro pripinennya isnuvannya respubliki z 1 sichnya 2024 roku 1 sichnya 2024 roku NKR pripinila svoye isnuvannya Nagirno Karabaska Respublika Respublika Arcah virm Լեռնային Ղարաբաղի Հանրապետություն ros Nagorno Karabahskaya Respublika Prapor Gerb Gimn Vilnij i nezalezhnij Arcah Roztashuvannya Arcahu Stolicya Stepanakert Najbilshe misto Stepanakert Oficijni movi virmenska rosijska Forma pravlinnya Prezidentska respublika Prezident Shahramanyan Samvel Sergijovich Derzhministr Spiker Isnuvala z 1991 po 2023 2024 Plosha Zagalom 3 170 km Naselennya perepis 2015 150 932 Gustota 29 km VVP PKS 2021 r ocinka Povnij 713 mln Na dushu naselennya 4803 Valyuta Dram a href wiki D0 9A D0 BB D0 B0 D1 81 D0 B8 D1 84 D1 96 D0 BA D0 B0 D1 86 D1 96 D1 8F D0 B2 D0 B0 D0 BB D1 8E D1 82 ISO 4217 title Klasifikaciya valyut ISO 4217 AMD a Chasovij poyas UTC 4 Domen Telefonnij kod 374 47 374 97 dlya mobilnogo zv yazku Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Nagirno Karabaska Respublika Istoriya VirmeniyiDerzhavi ta utvorennyaAjraratske carstvo Velika Virmeniya Mala Virmeniya Copk Sofena Marzpanska Virmeniya Virmenskij emirat Anijske carstvo Syunik Vaspurakan Tashir Dzoraget Arcah Hachen Kars Carstvo Varazhnuni Kesun Kilikiya Shah Armenidi Chuhur Saad Karabah Erivanska guberniya Yelizavetpolska guberniya Persha Respublika Virmenska RSR Respublika Virmeniya NKRVijni Turechchina Gruziya Azerbajdzhan Karabah Bitvi Tigranakert Avarajr Mancikert Garni Bitlis Sardarapat KarakilisReligiyiYazichnictvo Mitrayizm Virmenska apostolska cerkva Pavlikiani KatolicizmGeografiya Zahidna Shidna Virmenske nagir ya KilikiyaGajkidi Yervandidi Artashesidi Arshakuni Arcrunidi Bagratuni Rubenidi Hetumidi Luzinyani KyurikidiArmenakan Dashnakcutyun Fidayi Cegakron ASALA MiacumTematichni stattiVirmeni Kultura Mova Virmenske pitannya Genocid Amshenci Stolici Matenadaran Virmenoznavstvo Virmenske Vidrodzhennya ShlyahtaHronologiyaPortal Virmeniya pereglyanutiobgovoritiredaguvati Roztashuvannya mizh Respublikoyu Virmeniya ta Azerbajdzhanskoyu Respublikoyu Teritoriya kolishnoyi avtonomnoyi respubliki vtrachena virmenami u vijni 1992 r pomaranchevij kolir teritoriyi priyednani virmenami pid chas vijni 1992 r ale vtracheni u vijni 2020 r chervonij v boyah zashtrihovanij za mirnoyu ugodoyu 10 grudnya 1991 r provedeno viznanij lishe Virmeniyeyu referendum pro status NKR na yakomu 99 89 uchasnikiv vislovilisya za nezalezhnist Referendum bojkotuvala azerbajdzhanska menshist 6 sichnya 1992 roku parlament Respubliki Arcah pershogo sklikannya Verhovna Rada NKR uhvalila deklaraciyu Pro derzhavnu nezalezhnist Nagirno Karabaskoyi Respubliki Progoloshennyu nezalezhnosti pereduvav majzhe chotiririchnij virmeno azerbajdzhanskij konflikt sho prizviv do chislennih zhertv ta bizhenciv z oboh storin viklikanih zastosuvannyam masovogo nasilstva ta etnichnih chistok Za konstituciyeyu Azerbajdzhanu teritoriya v mezhah yakoyi bula progoloshena NKR ye chastinoyu Azerbajdzhanu Teritoriya yaku faktichno kontrolyuvala NKR lezhit u pivdenno zahidnij chastini osnovnoyi teritoriyi Azerbajdzhanu ta mezhuvala z kontrolovanoyu Azerbajdzhanom teritoriyeyu na pivnochi shodi pivdni j zahodi Pid kontrolem Armiyi Oboroni Nagirnogo Karabahu perebuvala bilsha chastina kolishnoyi NKAO Do Drugoyi karabaskoyi vijni pid kontrolem armiyi Azerbajdzhanu perebuvali chastini teritorij Martakertskogo Martuninskogo ta Shaumyanivskogo rajoniv NKR V hodi Drugoyi karabaskoyi vijni u 2020 roci Azerbajdzhan povernuv kontrol nad svoyimi pivdennimi rajonami a takozh chastinoyu Nagirnogo Karabahu z mistom Shusheyu Shushi Zgidno z mirnim dogovorom Virmeniya povernula Azerbajdzhanu Agdamskij rajon i teritoriyi utrimuvani virmenskoyu storonoyu v Gazaskomu rajoni Azerbajdzhanskoyi Respubliki Kelbadzharskij rajon Lachinskij rajon zalishayuchi pri comu za soboyu Lachinskij koridor 26 serpnya 2022 Azerbajdzhan povernuv kontrol nad Lachinskim koridorom 19 veresnya 2023 roku Azerbajdzhan rozpochav antiteroristichnu operaciyu v Nagirnomu Karabasi ta cherez dobu ogolosiv pro dosyagnennya cilej ciyeyi operaciyi 28 veresnya 2023 prezident NKR Samvel Shahramanyan pidpisav ukaz zgidno iz yakim oficijno z 1 sichnya 2024 roku derzhava pripinyaye isnuvannya derzhavni organi rozpuskayutsya hocha teritoriya Karabahu faktichno znahoditsya pid kontrolem Azerbajdzhanu z 20 veresnya EtimologiyaNagirno Karabasku Respubliku neridko nazivayut prosto Nagirnim Karabahom hocha zayavlena respublikoyu i faktichno kontrolovana teritoriyi geografichno z Nagirnim Karabahom zbigayutsya chastkovo Nagirnij Karabah virmenskoyu movoyu nazivayut Լեռնային Ղարաբաղ Lernayin Garabag azerbajdzhanskoyu movoyu Dagliq Qarabag abo Yuxari Qarabag Slovo Karabah skladeno z tyurkskogo kara chornij i perskogo bag sad Dlya poznachennya teritoriyi virmeni takozh chasto vikoristovuyut nazvu desyatoyi provinciyi Velikoyi Virmeniyi Arcah virm Արցախ yaka ohoplyuvala cej kraj v davninu Nazva Arcah svoyeyu chergoyu pohodit vid imeni virmenskogo korolya Artashesa I Za inshoyu teoriyeyu nazva pohodit vid tyurksko virmenskogo Ktish Bahk odnogo z carstv Arcahu vidsutnye v dzhereli V urartskih zapisah VII IX st do n e vikoristovuyut nazvu Urtehini Termin Nagirnij Karabah vzhitij vzhe 1918 roku v zapisci tifliskogo karabaskogo zemlyactva dlya poznachennya etnichno virmenskoyi chastini Karabahu superechnoyu mizh dvoma respublikami Poryad iz terminom Nagirnij Karabah vzhivanij takozh opisovij termin nagirna chastina Karabahu IstoriyaIstoriya Nagirnogo KarabahuDavnya istoriyaAzoska pecheraVelika Virmeniya Arcah Kavkazka AlbaniyaSerednovichchyaHachenPerska epohaKarabaske p yatiknyaztvoKarabaske hanstvoRosijska epohaVirmeniya u skladi Rosijskoyi imperiyiYelizavetpolska guberniyaRadyanska epohaNagirno Karabaska avtonomna oblastBorotba za nezalezhnistKarabaskij konfliktMinska grupaNagirno Karabaska Respublikapereglyanutiredaguvati Dokladnishe Istoriya Nagirno Karabaskoyi Respubliki Za chasiv Bronzovoyi dobi kraj Nagirnogo Karabahu perebuvav pid sferoyu vplivu Kura arakskoyi kulturi Antichnist Dokladnishe Arcah Korolivstvo Virmeniya ta Kavkazka Albaniya V kinci VIII stolittya do n e kraj buv vklyuchenij do skladu Urartu Yiyi korinne naselennya sho skladalosya z korinnogo i kochovogo virmenskogo naselennya priyednano do skladu Virmenskogo Korolivstva v 4 stolitti do n e v epohu Yervandidiv abo v 2 stolitti do n e v epohu Artashesidiv V cej period zemlya otrimuye nazvu istorichnogo krayu Arcah Antichne misto Tigranakert bulo zasnovane u epohu Artaksidiv Monastir Amaras U 387 r n e Rimska imperiya ta imperiya Sasanidiv pidpisali mirnij dogovir zgidno z yakim podilili Virmeniyu U zv yazku z cim Arcah ta Utik integruyutsya u Kavkazku Albaniyu pidkontrolnu Sasanidskij imperiyi hocha cilkom mozhlivo sho Arcah buv priyednanij do Albaniyi pislya 451 r U toj zhe chas zakinchuyetsya proces virmenizaciyi ne virmen vzhe ne mozhna vidrizniti vid virmen Paralelno v krayi poshiryuyetsya hristiyanstvo pid diyeyu Virmenskoyi apostolskoyi cerkvi zokrema Mesrop Mashtoc vidkrivaye Amaras pershu virmensku shkolu U 451 roci pislya Avarajrskoyi bitvi bagato virmenskih dvoryan viddalilisya v gori i vazhkodostupni lisi vklyuchayuchi Arcah yakij staye centrom oporu proti Persiyi Serednovichchya Dokladnishe Hachen ta Karabah Z VII po IX stolittya Zakavkazzya perebuvalo pid dominuvannyam Halifatu Princi Arcahu u 7 stolitti pidpadali pid vpliv suverennogo Syuniku Na pochatku 9 stolittya dva virmenski knyazi Sahl Smbatyan ta Yesayi abu Muse povstali proti arabiv ta zmogli stvoriti dva nezalezhnih knyazivstva Hachen ta Dizak Dva knyazivstva stali carstvami v kinci X st Hachen potim buv rozpodilenij mizh chotirma sinami Hasana I Velikogo yakij pomer 1201 roku hocha zriksya 1182 r Virmeniya potrapila pid Tataro mongolsku navalu i vtratila svoyi zemli potim utvorilasya Kara Koyunlu Dzhahanshaha pislya 1441 otrimavshi titul melika Perska epoha Melikstva buli vklyucheni do Sefevidskoyi Persiyi Abbas I viznavav avtonomiyu krayu Pislya rozpadu dinastiyi Sefividiv ta vijskovogo vtruchannya Osmanskoyi imperiyi v Shidnomu Zakavkazzi melikstva pislya revolyuciyi Davida Beka na korotkij strok otrimali nezalezhnist mizh 1722 ta 1730 rr Nadir Shah pidtverdiv avtonomiyu krayu u viglyadi Karabaskogo hanstva U 1747 roci Panah Ali han Dzhavanshirskij vozhd turkmeniv v rezultati zakolotu vbivaye Nadir shaha i shahom staye jogo pleminnik sin brata Alikuli han pid im yam Adil shaha Vin vidkinuv iranskij syuzerenitet v 1748 roci Jogo sin Ibragim Halil han pripiniv diyalnist avtonomiyi ostannih virmenskih melikstv yaki dosi ne viznavali jogo vladu Odnak zemlya bula povernuta Iranom zavdyaki Aga Mohammed hanu Hanstvo timchasovo okupovano rosiyanami pid chas rosijskoyi ekspediciyi do Persiyi v 1796 pered napadom na Iran Rosijska epoha Dokladnishe Virmeniya u skladi Rosijskoyi imperiyi ta Yelizavetpolska guberniya Rosijska imperiya okupuvala cej kraj 1805 roku pid chas rosijsko perskoyi vijni 1804 1813 roku priyednannya pidtverdzhene Gyulistanskim dogovorom pidpisanim 12 zhovtnya 1813 roku A v 1868 roci bula vklyuchena do skladu Yelizavetpolskoyi guberniyi Shushi pislya pogromu virmenskogo naselennya Pislya perevorotu 1917 roku teritoriya Nagirnogo Karabahu stala predmetom superechki mizh Virmenskoyu ta Azerbajdzhanskoyu respublikami Prote britanci sho kontrolyuvali cej kraj pislya Pershoyi svitovoyi vijni dali zgodu na priznachennya azerbajdzhanskogo goverlora 1919 roku mali misce pogromi virmen 22 serpnya 1919 r predstavniki krayu pidtrimuyut timchasovu vladu Azerbajdzhanu do ostatochnogo vregulyuvannya yake tak i ne prijshlo pitannya na Parizkij mirnij konferenciyi Yak naslidok u berezni 1920 roku virmenske naselennya Shushi znisheno pislya chogo do krayu vvijshla virmenska armiya Radyanska epoha Dokladnishe Nagirno Karabaska avtonomna oblast Azerbajdzhan buv okupovanij SRSR u kvitni 1920 r virmenski vijska povinni buli buti vivedeni z krayu v travni Todi bilshoviki prijshli do vladi u Virmeniyi u listopadi 1920 roku i stvorili Virmensku Radyansku Socialistichnu Respubliku 4 lipnya 1921 r u prisutnosti Stalina Kavkazke byuro CK bilshovickoyi partiyi sho ranishe uhvalilo rishennya na korist Virmeniyi uhvalilo rishennya pro vklyuchennya Nagirnogo Karabahu do Azerbajdzhanskoyi Radyanskoyi Socialistichnoyi Respubliki U toj chas naselennya teritoriyi na 94 skladalosya z virmeniv U 1923 roci stvorena avtonomna oblast Nagirnogo Karabahu yaka bula rozdilena Lachinskim koridorom Azerbajdzhanu she naselenim virmenami Protyagom simdesyati rokiv situaciya ne zaznavala zmin U 1988 roci skoristavshis perebudovoyu avtonomna oblast ogoloshuye pro svij vihid 20 lyutogo 1988 roku Za danimi perepisu naselennya 1989 roku v oblasti nalichuvalosya 189 000 meshkanciv 41 000 azerbajdzhanciv i 145 500 virmen 15 chervnya 1988 r Azerbajdzhan zayaviv sho priyednuye Nagirnij Karabah yak svoyu teritoriyu V tomu zh roci pidnyalasya hvilya nasilstva v Azerbajdzhani ta Virmeniyi Kilka soten virmen zaginulo u pogromah zokrema v Sumgayiti 1988 r ta v Baku 1990 r Period pislya rozpadu SRSR Dokladnishe Karabaska vijna Minska grupa Miacum ta Voyenni diyi v Karabasi 2023 Samoprogolosheni respubliki Kavkazu na pochatku 1990 h Mapa teritorij yaki kontrolyuvala Respublika Arcah z 1994 po 2020 rik zhovtim Deklarovani ale ne kontrolovani teritoriyi poznacheni zelenim kolorom 2 veresnya 1991 roku na spilnij sesiyi Nagirno Karabaskoyi oblasnoyi ta Shaumyanivskoyi rajonnoyi Radi narodnih deputativ progolosheno utvorennya Nagirno Karabaskoyi Respubliki u skladi SRSR u mezhah Nagirno Karabaskoyi avtonomnoyi oblasti i Shaumyanivskogo rajonu naselenih perevazhno virmenami Trohi piznishe do skladu Nagirno Karabaskoyi Respubliki vklyuchena nevelika chastina Hanlarskogo rajonu tak zvanij Getashenskij pidrajon 10 grudnya 1991 roku provedeno referendum pro nezalezhnist Nagirno Karabaskoyi Respubliki 28 grudnya 1991 roku provedeno parlamentski vibori za rezultatami yakih sformovano pershij uryad U 1992 roci rozgorayetsya zbrojnij konflikt v hodi yakogo Azerbajdzhan vstanoviv kontrol nad teritoriyami na pivnich vid Mravskogo hrebta i chastinoyu Martakertskogo i Martuninskogo rajoniv Nagirno Karabaskoyi Respubliki Pid kontrolem Nagirno Karabaskoyi Respubliki pislya pidpisannya v travni 1994 roku ugodi pro pripinennya vognyu zalishilasya bilsha chastina teritoriyi zayavlenoyi v 1991 roci a takozh zajnyati v hodi konfliktu kolishni Kelbadzharskij Lachinskij Kubatlinskij Dzhebrayilskij Zangelanskij i chastini Agdamskogo i Fizulinskogo rajoniv Azerbajdzhanu Zgodom u statti 142 Konstituciyi Nagirno Karabaskoyi Respubliki zaznachili sho do vidnovlennya cilisnosti derzhavnoyi teritoriyi Nagirno Karabaskoyi Respubliki ta utochnennya mezh publichna vlada keruvatime teritoriyeyu sho faktichno perebuvaye pid yurisdikciyeyu Nagirno Karabaskoyi Respubliki 22 grudnya 1994 Parlament NKR obrav Roberta Kocharyana pershim Prezidentom NKR 24 listopada 1996 Kocharyana obrano prezidentom NKR 1 veresnya 1997 prezidentom NKR obrano Arkadiya Gukasyana 19 lipnya 2007 tretim prezidentom NKR obrano Bako Saakyana U zhovtni 2023 roku vladoyu Azerbajdzhanu bulo zatrimano kolishnih prezidentiv Nagirnogo Karabahu Arkadiya Gukasyana Bako Saakyana ta golovu parlamentu Davida Ishhanyana yih bulo dostavleno do Baku GeografiyaRoztashuvannya ta relyef Sarsanske vodoshovishe Martakertskij rajon najbilshe v respublici vodoshovishe Teritoriya NKR bula roztashovana v pivdenno shidnij chastini Malogo Kavkazu v shidnij chastini Karabaskogo plato i v Arakskij dolini sho stanovit bilshu chastinu Kuro Arakskoyi nizovini Nagirno Karabaska Respublika mezhuvala na zahodi z Respublikoyu Virmeniya na pivdni po richci Araks z Islamskoyu Respublikoyu Iran ta na shodi ta pivnochi z Azerbajdzhanskoyu Respublikoyu Dolina richki u Shaumyanivskomu rajoni Zavdyaki nahilu majzhe vsi richki Nagirno Karabaskoyi Respubliki techut z gir z zahodu i pivdennogo zahodu na shid i pivdennij shid u Arcasku dolinu Ce shvidkoplinni girski richki protyagom stolit peretvorili relyef girskogo krayu v gliboki ushelini i malovnichi dolini Z nih znachni zokrema dolini richok Tartar Hachen Ishhan Varanda Karkar ta Akari Girskij relyef porizanij glibokimi ushelinami i dolinami shvidkoplinnih girskih richok najbilsha z nih dolina richki Tartar roztashovana v Martakertskomu rajoni Nizinnimi ye tilki shidni chastini Martakertskogo i Martuninskogo rajoniv Serednya visota nad rivnem morya stanovit 1100 metriv Z pivnochi na pivden po vsomu zahidnomu kordoni Nagornogo Karabahu tyagnetsya Karabaskij hrebet z yakogo berut pochatok ta tyagnutsya po teritoriyi krayu iz zahodu na shid kilka gilok hrebta Po pivnichnij chastini tyagnetsya Mravskij hrebet de roztashovani najvishi girski vershini Gomshasar 3724 m i 3343 m yaki roztashovani na pivnichnomu zahodi Martakertskogo rajonu U Karabaskij hrebet vhodyat roztashovana v Askeranskomu rajoni girska vershina visota yakoyi 2828 m i vershini 2725 m i 2480 m Velikij Kirs buv roztashovanij na stiku Shushinskogo i Gadrutskogo rajoniv a Dizapajt u Gadrutskomu rajoni Arcaske nagir ya podibno vsomu Virmenskomu nagir yu harakterizuyetsya aktivnoyu sejsmichnistyu Velike misce zajmayut vinikli v davninu vulkanichni girski porodi vapnyak inshi osadovi porodi pov yazani z yurskogo i krejdovogo periodu Klimat Odin z derzhavnih simvoliv NKR orel Klimat v zemlyah NKR m yakij i pomirnij na znachnij teritoriyi vstanovlenij suhij subtropichnij Serednorichna temperatura povitrya 10 5 S Najspekotnishi misyaci lipen i serpen koli serednya temperatura stanovit 21 7 S i 21 4 S Najteplishimi miscevostyami ye nizinni zoni Martuninskogo i Martakertskogo rajoniv U holodnij period serednya temperatura v sichni lyutomu kolivayetsya vid 0 2 S do 0 9 S Trivali holoda i speka yak pravilo vidstuni najmensha temperatura v nizinnij zoni opuskayetsya do 16 S u peredgir yi do 19 S visokogir ya vid 20 S do 23 S Najvisha temperatura v nizinnih i peredgirskih miscevostyah dohodit do 40 S serednogirskih i girskih miscevostyah vid 32 S do 37 S Flora ta fauna Yashirka sho dryapayetsya vgoru u kanjoni richki Trtu Roslinnij svit riznomanitnij roste blizko 2 tisyach vidiv roslin goli skeli traplyayutsya lishe u visokogirnih rajonah girski masivi pokriti lisami chagarnikami i trav yanoyu roslinnistyu Fauna krayu riznomanitna Ssavci U rivninnij zoni mozhna zustriti dzhejran dikih kiz i svinej U lisah vodyatsya riznomanitni vidi ssavciv vedmid burij vovk kit lisovij ris lisicya ruda zayec sirij vivirka kavkazka krit i svinya dika Ptahi Z ptahiv poshireni diki gusi kachki kuripki soroki voroni gorobci golubi shuliki zozuli gorlici dyatli zhajvoronki sovi ta inshi U rivninnih chastinah i kam yanistih peredgirnih poyasah poshireno bezlich vidiv zmij cherepah yizhakiv Riznomanitni takozh vidi sarani zhukiv i metelikiv U vidnosno velikih richkah voditsya riba Korisni kopalini U geologo doslidnickomu aspekti cya teritoriya vivchena porivnyano slabo Viyavleno proyavlennya kam yanogo vugillya chislennih vidiv metaliv osoblivo cinku svincyu midi zolota sirchanogo kolchedanu zaliza marmuru i marmurizovanogo vapnyaku granitu bazaltu tufu a takozh sirovini dlya virobnictva cementu grafitu litografskogo kamenyu gipsu pisku ta glini Vidoma velika kilkist dzherel mineralnoyi vodi Administrativno teritorialnij podilAdministrativno teritorialnij podil Nagirno Karabaskoyi Respubliki Dokladnishe Administrativno teritorialnij podil Nagirno Karabaskoyi Respubliki Region Naselennya 2010 Plosha km Administrativnij centr Stepanakert 52 900 25 65 Stepanakert Askeranskij rajon 17 900 1196 27 Askeran Gadrutskij rajon 12 800 1869 08 Gadrut Kashatazkij rajon 8000 3376 57 Berdzor Martakertskij rajon 20 000 1795 07 Martakert Martuninskij rajon 23 800 951 16 Martuni Shaumyanivskij rajon 2800 1837 53 Karvachar Shushinskij rajon 5400 381 33 Shushi Teritoriya skladayetsya zi stolici ta 7 rajoniv Askeranskogo Gadrutskogo Kashatazkogo Martakertskogo Martuninskogo Shaumyanivskogo ta Shushinskogo Kashatazkij Shushinskij Gadrutskij Askeranskij Martakertskij Martuninskij Shaumyanivskij Shaumyanivskij Stepanakert Stepanakert buv roztashovanij u centri Respubliki Misto malo specialnij status tomu ne vhodilo do zhodnogo rajonu Plosha 25 7 km Naselennya mista stanovilo 52 900 osib sho bilshe tretini usogo naselennya NKR Misto z pivnochi shodu ta pivdnya mezhuvalo z Askeranskim rajonom a z zahodu z Shushinskim rajonom Odna z golovnih vulic v Askerani Askeranskij rajon buv roztashovanij na shodi Nagirno Karabaskoyi Respubliki Rajonnij centr misto Askeran Plosha 1196 3 km Naselennya rajonu stanovilo 17 900 osib U rajoni narahovuvalos 42 obshini Na pivnochi mezhuvav z Martakertskim rajonom na pivnichnomu zahodi mezhuvav z Kashatazkim rajonom na zahodi mezhuvav z Shushinskim rajonom ta mistom Stepanakert na pivdennomu zahodi mezhuvav z Gadrutskim rajonom na pivdni mezhuvav z Martuninskim rajonom ta na shodi mezhuvav z Azerbajdzhanom Plosha v Gadruti Gadrutskij rajon buv roztashovanij na pivdni Nagirno Karabaskoyi Respubliki Rajonnij centr misto Gadrut Plosha 1876 8 km Naselennya rajonu stanovilo 12 800 osib U rajoni narahovuyetsya 30 obshin Na pivnochnomu shodi mezhuvav z Martuninskim rajonom na pivnochi mezhuvav z Askeranskim ta Shushinskim rajonom na zahodi z Kashatazkim rajonom na pivdni cherez prikordonnu richku Araks mezhuvav z Iranom a na pivdennomu shodi z Azerbajdzhanom Viglyad na odin zi spalnih rajoniv v Berdzori Kashatazkij rajon buv roztashovanij na zahodi ta pivdennomu zahodi Nagirno Karabaskoyi Respubliki Rajonnij centr misto Berdzor Inshi mista Kovsakan ta Midzhnavan Plosha 3376 6 km Za plosheyu rajon ye najbilshim Naselennya rajonu stanovilo 8 000 osib U rajoni narahovuyetsya 53 obshini Na pivdennomu shodi mezhuvav z Gadrutskim rajonom na shodi mezhuvav z Shushinskim ta Askeranskim rajonom na pivnichnomu shodi z Martakertskim rajonom na pivnochi z Shaumyanivskim rajonom na pivnichnomu zahodi z Vajoc Dzorom na zahodi z Syunikom ta na pivdni cherez prikordonnu richku Araks prohodit derzhavnij kordon z Iranom Aleya Slavi na chest vizvoliteliv Martakertu Martakertskij rajon buv roztashovanij na pivnichnomu shodi Nagirno Karabaskoyi Respubliki Rajonnij centr misto Martakert Plosha 1795 1 km Naselennya rajonu stanovilo 20 000 osib U rajoni narahovuyetsya 43 obshini Na pivdni mezhuvav z Askeranskim rajonom na pivdennomu zahodi z Kashatazkim rajonom z Shaumyanivskim rajonom mezhuvav na zahodi ta na pivnochi chastina Shaumyanivskogo rajonu z yakim mezhuvav na pivnochi perebuvaye pid kontrolem Azerbajdzhanu ta na shodi mezhuvav z Azerbajdzhanom Odna z osnovnih vulic v Martuni Martuninskij rajon buv roztashovanij na pivdennomu shodi Nagirno Karabaskoyi Respubliki Rajonnij centr misto Martuni Plosha 951 1 km Naselennya rajonu stanovilo 23 800 osib V rajoni najbilsha shilnist naselennya sered inshih rajoniv U rajoni narahovuyetsya 36 obshin Na pivnochi ta pivnichnomu zahodi mezhuvav z Askeranskim rajonom na pivdennomu zahodi z Gadrutskim rajonom a na pivdennomu shodi ta shodi z Azerbajdzhanom Centralna vulicya Karvacharu Shaumyanivskij rajon buv roztashovanij na pivnochi ta pivnichnomu zahodi Nagirno Karabaskoyi Respubliki Rajonnij centr misto Karvachar Plosha 1829 8 km Naselennya rajonu stanovilo 2 800 osib U rajoni bula najnizhcha shilnist naselennya U rajoni narahovuvalos 52 obshini Na shodi z Martakertskim rajonom na pivdni mezhuvav z Kashatazkim rajonom na pivdennomu zahodi z Vajoc Dzorom na pivnichnomu zahodi z Gegarkunikom na pivnochi ta pivnichnomu shodi z Azerbajdzhanom Cerkva Surb Kazanchecoc v Shushi Shushinskij rajon roztashovanij u centri Nagirno Karabaskoyi Respubliki Rajonnij centr misto Shushi Plosha 381 3 km Za plosheyu rajon buv najmenshim Naselennya rajonu stanovilo 5 400 osib U rajoni narahovuvalos 7 obshin Na pivdni mezhuvav z Gadrutskim rajonom na zahodi z Kashatazkim rajonom na pivnochi ta shodi z Askeranskim rajonom a na pivnichnomu shodi zi stoliceyu mistom Stepanakert NaselennyaDokladnishe Naselennya Nagirno Karabaskoyi Respubliki Naselennya Nagirno Karabaskoyi AO u skladi Azerbajdzhanskoyi RSR 1959 301 910 1970 390 098 1979 436 004 1989 512 072 U 1995 pislya azerbajdzhano karabaskoyi vijni 1991 1994 chiselnist naselennya NKR stanovila 122 600 osib a za rezultatami perepisu naselennya 2005 roku 137 737 osib U period pislya perepisu naselennya NKR zbilshilosya na 3700 osib Na 1 sichnya 2010 roku 52 5 stanovilo miske naselennya a 47 5 silske Serednye zrostannya pitomoyi vagi miskogo naselennya v ostanni 6 rokiv sklalo 0 35 Na pochatku 2010 roku choloviki stanovili 48 1 naselennya NKR zhinki 51 9 Serednij vik naselennya 33 4 roku Za danimi na pochatok roku 24 6 naselennya NKR stanovili gromadyani u vici 0 15 rokiv 62 2 pracezdatnogo viku 13 2 vishe pracezdatnogo viku Dinamika chiselnosti naselennya Nagirno Karabaskoyi Respubliki 2005 137 737 2013 143 574 Nacionalnij sklad naselennya za perepisom 2005 roku virmeni 137 380 99 7 rosiyani 171 0 1 ukrayinci 21 inshi 165VladaNKR pozicionuvala sebe yak prezidentska respublika Konstituciya Dokladnishe Konstituciya Nagirno Karabaskoyi Respubliki Konstituciya NKR bula osnovnim zakonom neviznanoyi derzhavi i mala najvishu yuridichnu silu v ramkah danoyi teritoriyi Konstituciya NKR skladayetsya z preambuli ta 12 glav yaki v svoyu chergu podileni na 142 statti Konstituciya prijnyata 10 grudnya 2006 roku na vsenarodnomu referendumi Vidpovidno do Konstituciyi NKR suverenna demokratichna pravova socialna derzhava Derzhavna vlada zdijsnyuvalas vidpovidno do Konstituciyi i zakoniv na osnovi podilu ta balansu zakonodavchoyi vikonavchoyi ta sudovoyi vladi Prezident Dokladnishe Prezident Nagirno Karabaskoyi Respubliki Ostannim prezidentom NKR buv Shahramanyan Samvel Sergijovich Prezident vvazhavsya glavoyu derzhavi stezhiv za dotrimannyam Konstituciyi zabezpechuvav normalne funkcionuvannya zakonodavchoyi vikonavchoyi ta sudovoyi vladi buv garantom suverenitetu nezalezhnosti teritorialnoyi cilisnosti i bezpeki Nagirno Karabaskoyi Respubliki Prezident obiravsya gromadyanami NKR shlyahom zagalnogo rivnogo pryamogo tayemnogo golosuvannya za principom odin viborec odin golos proporcijna viborcha sistema strokom na p yat rokiv Parlament Dokladnishe Nacionalni Zbori Nagirno Karabaskoyi Respubliki Parlamentom NKR ye Nacionalni Zbori Nacionalni Zbori ye yedinim organom zakonodavchoyi vladi v respublici Parlament NKR skladayetsya z 33 narodnih deputativ yaki obirayutsya za zmishanoyu viborchoyu sistemoyu Parlament ocholyuye Golova Nacionalnih Zboriv yakim narazi ye David Ishhanyan Za rezultatami ostannih parlamentskih viboriv sho vidbulisya 23 travnya 2010 r u parlament projshli tri partiyi Vilna Batkivshina Demokratichna partiya Arcaha ta ARF Dashnakcutyun Chetverte misce zajnyala Komunistichna partiya Arcaha yaka vzhe vkotre ne mozhe probitisya do parlamentu Uryad Dokladnishe Uryad Nagirno Karabaskoyi Respubliki U Nagirno Karabaskij Respublici vikonavchu vladu zdijsnyuvav Uryad Derzhministra ta Uryad priznachav Prezident a zatverdzhuvav Parlament Ostannim derzhministrom NKR buv Do skladu Uryadu vhodili dvanadcyat ministerstv Ohoroni zdorov ya Yusticiyi Zakordonnih sprav Silskogo gospodarstva Aparatu uryadu Osviti i nauki Kulturi ta u spravah molodi Oboroni Socialnogo zabezpechennya Ekonomichnogo rozvitku Mistobuduvannya Finansiv Vikonavchu vladu na miscyah zdijsnyuvali miscevi derzhavni administraciyi Do 2017 roku posada derzhavnogo ministra mala nazvu prem yer ministr Sudova vlada Dokladnishe Sudova sistema Nagirno Karabaskoyi Respubliki Askeranskij rajonnij sud Odin z sudiv pershoyi instanciyi zagalnoyi yurisdikciyi Sudova vlada Nagirno Karabaskoyi Respubliki zdijsnyuyetsya sudami vidpovidno do Konstituciyi ta zakoniv NKR Sudovu sistemu v NKR skladayut Verhovnij Sud Apelyacijnij Sud Sud pershoyi instanciyi zagalnoyi yurisdikciyi Konstituciya garantuye kozhnomu pravo na sudovij zahist svoyih prav ta svobod Kozhen maye pravo na publichnij rozglyad svoyeyi spravi v rozumni stroki nezalezhnim ta bezpristrastnim sudom v umovah rivnosti z dotrimannyam usih vimog spravedlivosti Prokuratura Dokladnishe Prokuratura Nagirno Karabaskoyi Respubliki Generalnogo prokurora NKR priznachayut Nacionalni Zbori za podannyam Prezidenta Zastupnikiv Generalnogo prokurora priznachaye ta zvilnyaye Prezident za podannyam Generalnogo prokurora Chinnim Generalnim prokurorom NKR ye Arshavir Garamyan Ombudsmen Dokladnishe Zahisnik prav lyudini Nagirno Karabaskoyi Respubliki Ombudsmen zdijsnyuye zahist porushenih derzhavnimi organami organami miscevogo samovryaduvannya ta posadovimi osobami prav i svobod lyudini i gromadyanina v Nagirno Karabaskij Respublici Ofis Ombudsmena NKR sformovanij 16 kvitnya 2008 Ombudsmenom NKR obranij Yurij Ajrapetyan Derzhavni simvoli Prapor Nagirno Karabaskoyi Respubliki Dokladnishe Prapor Nagirno Karabaskoyi Respubliki Gerb Nagirno Karabaskoyi Respubliki ta Gimn Nagirno Karabaskoyi Respubliki Derzhavnij prapor NKR zatverdzhenij zakonom vid 26 sichnya 1993 Pro derzhavnij prapor NKR Avtorom prapora ye Lavrent Galayan Derzhavnij prapor NKR yavlyaye soboyu pryamokutne polotnishe z troh gorizontalnih smug verhnoyi chervonogo serednoyi sinogo i nizhnoyi pomaranchevogo koloru shirina kozhnoyi z yakih stanovit 20 santimetriv Z dvoh krayiv pravoyi storoni polotnisha pochinayetsya bilij p yatizubchatij stupinchastij kilimovij uzor sho z yednuyetsya na odnij tretij chastini prapora Vidnoshennya shirini prapora do jogo dovzhini stanovit 1 2 60h120 sm Gerb Nagirno Karabaskoyi Respubliki Derzhavnij gerb NKR zatverdzhenij zakonom vid 26 sichnya 1993 Pro derzhavnij gerb NKR Derzhavnij gerb NKR yavlyaye soboyu zobrazhennya orla z rozprostertimi krilami nad yakim rozhodyatsya promeni soncya j pomishena korona dinastiyi Artashesidiv U centri zobrazhennya skulpturi Mi i nashi gori na tli Derzhavnogo prapora NKR i gori Kirs Vnizu u kigtyah orla grona vinogradu plodi shovkovici kolossya pshenici U verhnomu pivkoli zrobleno napis virmenskoyu Nagirno Karabaska Respublika Arcah Na kolorovomu zobrazhenni derzhavnogo gerba NKR orel korichnevogo koloru z chornimi smugami golova bila kigti pomaranchevi Promeni soncya i kolossya pshenici pomaranchevi Derzhavnij gimn ye simvolom nezalezhnoyi derzhavnosti Nagirno Karabaskoyi Respubliki Derzhavnij gimn NKR uhvaleno rishennyam Verhovnoyi Radi respubliki 17 listopada 1992 Avtorom sliv Gimn Arcahu ye Vardan Akopyan avtorom melodiyi Armen Nasibyan KulturaReligiya Dokladnishe Arcaska yeparhiya Virmenskoyi apostolskoyi cerkvi Rozpovsyudzhennya hristiyanstva u virmenskomu sviti shodit do pershogo stolittya periodu Apostolskoyi propovidi Pershimi propovidnikami v Arcahu buli odni z 72 uchniv Isusa Hrista Dado i Yegishe yaki poshiryuyuchi svitlo hristiyanstva pali muchenickoyu smertyu Pislya prijnyattya u 301 hristiyanstva u Virmeniyi yak derzhavnoyi religiyi v Arcasi takozh buli stvoreni yeparhiyi sho stanovili v duhovnomu ta administrativnomu plani organichne cile z virmenskoyu cerkvoyu Gandzasarskij monastir U period vtrati Virmeniyeyu derzhavnosti i vihodyachi z novih istorichnih realij virmenska cerkva privodila svoyu misiyu u vidpovidnist do vimog chasu stvoryuyuchi okremi Odnim z takih katolikosativ buv Agvanskij yakij u duhovnomu vidnoshenni pidkoryavsya Kafedralnomu Soboru Sv Echmiadzina Misce rozmishennya katolikosata neodnorazovo zminyuvalosya odnak z 13 stolittya vin ostatochno vlashtuvavsya v Gandzasarskomu monastiri u cerkvi Sv Ovanesa Mkrticha Ioanna Hrestitelya yaka pobudovana na chest dostavlenoyi syudi golovi Ovanesa Mkrticha U 1805 Arcah perejshov vid Persiyi do Rosiyi U 1815 rosijskij uryad pochav nastup na misceve duhivnictvo ta zniziv status katolikosata do statusu U 1923 radyanskim rezhimom Arcah razom z dvoma inshimi istorichnimi oblastyami Utikom i Gandzakom buv nasilno vklyuchenenij do skladu novostvorenogo Azerbajdzhanu yakij planomirno stav vitisnyati virmen z cih regioniv zakrivati monastiri ta cerkvi piddavati visilkam ta rozstrilam tisyachi hristiyanskih svyashennosluzhiteliv Do 1930 roku tut ne zalishilosya zhodnoyi diyuchoyi cerkvi i svyashenika U 1988 z pochatkom nacionalno vizvolnogo ruhu v Arcasi predstavilasya mozhlivist vidnovlennya Arcaskoyi yeparhiyi Pershoyu vidkrilasya v 1989 r cerkva Gandzasar Nini v yeparhiyi 10 svyashenikiv vidrestavrovani ta vidkriti 17 cerkov u tomu chisli pobudovana odna nova jdut roboti z vidnovlennya ta budivnictva inshih Sobor Surb Amenaprkich Kazanchecoc Duhovnim centrom yeparhiyi ye Gandzasarskij monastir u yakogo bagati istorichni tradiciyi a administrativnim centrom i rezidenciyeyu glavi yeparhiyi misto Shushi z Kafedralnim Soborom cerkvoyu Amenaprkich Kazanchecoc Amenaprkich v perekladi z virmenskoyi Vsespasitel V yeparhiyi diyut teologichnij centr Gandzasar de opublikovano ponad 50 cinnih religijno teologichnih knig vedetsya religijna radioperedacha Gandzasar funkcionuye centr hristiyanskogo vihovannya ta propovidi yakij stezhit za diyalnistyu nedilnih shkil ta provedennyam zanyat z religiyi v zagalnoosvitnih shkolah Arcahu Takozh diyut informacijnij centr centr Hristiyanskoyi kulturi dityachij hristiyanskij teatr cerkovna bratiya ta inshe Z momentu vidnovlennya Arcaskoyi yeparhiyi v 1989 r i do cogo dnya yiyi predvoditelem ye arhiyepiskop Zgidno Konstituciyi NKR diskriminaciya za oznakami religiyi zaboronena Svoboda virazhennya religiyi i perekonan mozhe buti obmezhena tilki zakonom na pidstavah peredbachenih statteyu 52 Konstituciyi Svoboda diyalnosti religijnih organizacij sho diyut v ustanovlenomu zakonom poryadku garantuyetsya Zaboronyayetsya vikoristannya prav i svobod z metoyu rozpalyuvannya religijnoyi nenavisti Vbrannya Virmenska sim ya z sela Vank u nacionalnomu kostyumi V davni chasi choloviki nosili arhaluk i zverhu chohu sharovari sho pidv yazuvalis shnurom hondzhan Na nogi vdyagalis korotki shkarpetki kyulba zi shnurom dlya pidv yazuvannya ta postoli iz siroyi shkiri Vzimku verhnim odyagom sluguvala dovga ovecha shuba kyulk Starij zhinochij kostyum skladayetsya iz dovgoyi nizhnoyi sorochki shapik sho maye dovzhinu majzhe do p yatok z dovgimi rukavami Poverh neyi odyagayut arhaluk sho priv yazuyetsya shovkovim kushakom U svyatkovi dni odyagayetsya shuba kyulk chervonogo koloru Skladnim ye golovnij ubir yakij pokrivaye nizhnyu chastinu oblichchya majzhe do nosa a na lobi na obodku pidvishani zoloti chi pozolocheni moneti Tradicijne zhinoche vzuttya skladayetsya z chmoshok chi koshiv yaki odyagayutsya poverh vizerunchatih panchih Kuhnya Zhengyalov hac ce zelen v lavashi yaka ye nevid yemnim elementom karabaskoyi kuhni Karabaska kuhnya yak i istoriya Karabahu syagaye svoyim korinnyam v gliboku starovinu Vona yavlyaye soboyu divovizhnu kombinaciyu vsilyakih smakiv i aromativ pritamannih lishe atmosferi nasichenij soncem teplimi sercyami i usmishkami karabahciv Osnovnim sekretom znamenitogo karabaskogo dovgolittya ye vikoristannya ekologichno chistih produktiv razom z pomirnim vzhivannyam unikalnoyu tutovoyi abo kizilovoyi gorilki yaka mistit veliku kilkist prirodnih cilyushih efirnih olij Zhengyalov hac hlibnij korzhik z zelennyu duzhe poshirenij vzhivavsya v yizhu v Karabasi cilij rik ta ne zustrichayetsya v kuhni inshih regioniv Virmeniyi vzagali Zhengyalov hac strava majzhe obryadova osnovnij sens jogo prigotuvannya v tomu shob zibrati rodichiv i zrobiti zagalne dijstvo ob yednatisya she raz shob pogovoriti pro te pro se obminyatisya novinami i prosto zigriti dushu poruch z lyublyachimi sercyami Karabah buv vidomij i svoyimi vinami zroblenimi z vinogradu sortiv i Muskat chervoni bili desertni ta suhi Takozh shiroko vidomi z ozhini granata i t d Sered micnih napoyiv najbilsh rozpovsyudzhenoyu bula karabaska shovkovichna gorilka micnistyu 50 70 gradusiv Derzhavni svyata Novij rik ta Rizdvyani svyata vidznachalisya z 31 grudnya po 6 sichnya 31 grudnya 2 sichnya Novij rik 3 5 sichnya peredrizdvyani svyata i 6 sichnya Rizdvo i Svyate Bogoyavlennya Virmenska apostolska cerkva svyatkuye Rizdvo 6 sichnya v odin den iz Hreshennyam Gospodnim Vsi ci dni buli nerobochimi Svyato Vidznachennya Status Den pominannya pokijnih 7 sichnya nerobochij Den vidrodzhennya Arcahu 20 lyutogo robochij Den ridnoyi movi 21 lyutogo robochij Den zahisnika Vitchizni 23 lyutogo robochij Mizhnarodnij den zhinok 8 bereznya nerobochij Svyato materinstva i krasi 7 kvitnya nerobochij Den pam yati zhertv Genocidu 24 kvitnya nerobochij Mizhnarodnij den solidarnosti trudyashih 1 travnya nerobochij Svyato Peremogi Den Armiyi Oboroni Nagirno Karabaskoyi Respubliki i zvilnennya Shushi 9 travnya nerobochij Den Pershoyi Virmenskoyi Respubliki 28 travnya nerobochij Mizhnarodnij den zahistu ditej 1 chervnya robochij Den pam yati poleglih za Batkivshinu i bezvisti zniklih 29 chervnya robochij Den znan i osviti 1 veresnya robochij Den Nagirno Karabaskoyi Respubliki Den nezalezhnosti 2 veresnya nerobochij Svyato perekladacha Druga subota zhovtnya robochij Den pam yati zhertv zemletrusu 7 grudnya robochij Den referendumu pro derzhavnu nezalezhnist i Den Konstituciyi Nagirno Karabaskoyi Respubliki 10 grudnya nerobochijTurizmDokladnishe Turizm u Virmeniyi Nagirno Karabaska Respublika NKR maye bezlich turistichnih ob yektiv Cherez neviznannya teritoriyi i vijskovi konflikti nimi zazvichaj koristuyutsya tri grupi turistiv virmeni rosiyani i miscevi zhiteli Turistichna galuz Virmeniyi ta NKR ye duzhe vzayemopov yazanimi Religijni pam yatki Na teritoriyi Nagirnogo Karabahu zberegisya drevni virmenski cerkvi ta monastiri sered yakih Dadivank Gandzasar Kanach Zham Sobor Surb Amenaprkich Kazanchecoc ta inshi Takozh zbereglisya ale ne funkcionuyut okremi mecheti zokrema mechet u misti Shushi Arheologichni pam yatki Rozkopki nizhnoyi chastini Tigranakertu Fortecya XVIII stolittya sho roztashovana poruch z starodavnim mistom Tigranakert v yakomu zaraz roztashovanij muzej Starodavnye misto Tigranakert zasnovane v Arcasi virmenskim carem Tigranom II Velikim 95 55 rr do n e yedine z poselen sho nosilo jogo im ya misceznahodzhennya yakogo dostovirno vstanovleno Pochinayuchi z 2005 r tut provodyatsya doslidzhennya Arcaskoyu arheologichnoyu ekspediciyeyu Institutu arheologiyi ta etnografiyi NAN Respubliki Virmeniya Kerivnikom ekspedicijnih robit ye zaviduvach kafedri kulturologiyi doktor istorichnih nauk Gamlet Petrosyan V rezultati rozkopok znajdeni chastina fortechnoyi stini citadeli mista vnutriskalnij fundament ogorozhi Zmicnennogo kvartalu nesusha stina odniyeyi z teras togo zh kvartalu chastina baziliki Centralnogo kvartalu Rozviduvalni rozkopki provedeni takozh na deyakih dilyankah Zmicnennogo ta Centralnogo kvartaliv v rannohristiyanskomu nekropoli Doslidzheni takozh kultovo pechernij kompleks sho roztashovanij v okolicyah mista vnutriskalnij kanal sho prohodit u jogo pidnizhzhya rannoserednovichna fortecya roztashovana na livomu berezi richki Hachenaget Rozkopki svidchat sho Tigranakert buv bagatokvartalnim obshirnim bilim mistom zbudovanim cilnim planuvannyam kanonami ta majsternistyu ellinistichnogo budivelnogo mistectva 30 travnya 2010 r u vidrestavrovanij budivli forteci 18 st buv vidkritij muzej v yakomu zberigayutsya znajdeni eksponati Muzej osnashenij suchasnim usatkuvannyam i z chasu svogo vidkrittya stav duzhe populyarnim sered turistiv Askeranska fortecya Fortecya Andaberd U Nagirnomu Karabasi zbereglosya duzhe bagato fortec Najprivablivishimi dlya turistiv ye Shushinska Askeranska forteci cherez yih zruchne roztashuvannya v mistah Z vidkrittyam muzeyu stala duzhe populyarnoyu fortecya yaka roztashovana bilya rozkopok odnojmennogo starodavnogo mista Nepodalik vid Azoskoyi pecheri v susidnomu seli Tog Gadrutskogo rajonu provodyatsya rozkopki Knyazhogo palacu melikstva Dizaku Palac nalezhit dinastiyi Yeganiv yaki i narazi zaraz prozhivayut v nomu Ne mensh populyarnimi ye takozh Andaberd ta Kachakahaberd She treba vidznachiti slavnozvisnu Gyulistansku fortecyu v yakij bulo pidpisano mirnu ugodu mizh Rosijskoyu imperiyeyu ta Persiyeyu yaka roztashovana u Mravskih gorah u hrebta Arakeloc Azoska pechera Najvidomishoyu pecheroyu v kolishnij Nagirno Karabaskij Respublici ye Azoska pechera sho roztashovana u Gadrutskomu rajoni Arheologichni rozkopki v pecheri provodit spilna delegaciya sho skladayetsya z predstavnikiv NKR Respubliki Virmeniya Irlandiyi Ispaniyi ta Velikoyi Britaniyi Vidomo pro 25 karstovih pecher ta 4 pecheri vulkanichnogo ta inshogo pohodzhennya Najbilsha richka NKR Trtu U respublici zberiglosya duzhe bagato starih kam yanih mostiv yak na osnovnih richkah takih yak Karkar ta Trtu tak i nad nevelikimi richkami Mosti buli zbudovani kilka stolit tomu i bagato z nih zalishilisya i sogodni v zadovilnomu stani ne zvazhayuchi na vijni ta konflikti Ale najvidomishimi mostami ye Hudaferinski yaki zbudovani nad najbilshoyu richkoyi krayini nad prikordonnoyu z Iranom richkoyu Araks Mosti zbudovani arabami dlya shvidkogo transportuvannya armiyi cherez richku na pivnich Oskilki Hudaferinski mosti roztashovani na prikordonnij richci dostup do prikordonnoyi zoni ye obmezhenim ale ne zaboronenim dlya turistiv Pitannya vidvidannya Hudaferinskih mostiv neobhidno poperedno uzgodzhuvati pered vidvidannyam Prirodni pam yatki Najpopulyarnishi ta najvidomishi termalni dzherela NKR roztashovani u Karvacharskomu rajoni a same Zuar Takdzhur ta Dzhermadzhur Voklyuzni dzherela Shah ahbyur ta Anali ahbyur roztashovani u Askeranskomu ta Shushinskomu rajonah vidpovidno Kyarizi zustrichayutsya v Askeranskomu Gadrutskomu ta Martuninskomu rajonah Najmalovnichishimi vodospadami Arcahu ye Pulur cov Patarinskij Hravandskij Sargsashenskij Hachenskij Shrshan Ochanckij Kirmiker Taskij ta Levskij Najstarishim v NKR derevom yake dobre zbereglosya ye 2000 litnij platan sho roztashovanij u seli Shtorashen Martuninskogo rajonu Inshi stari platani roztashovani v Gadruti Banadzori Gergeri Fizuli Kazanchi ta Kavarti Kam yani dereva roztashovani u Dagravi Krasni Martakerti ta Hnapati Na teritoriyi NKR ye dvi kultovi roshi Karmir yehci karagachivska u Gadrutskomu rajoni ta Oratag u Martakertskomu rajoni Termalne dzherelo z garyachimi mineralnimi vodami v seli Zuar Dzherelo poruch z Zuarom z yakogo b ye holodna gazovana mineralna voda Vodospad nepodalik vid sela Dadivank Dvohtisyacholitnij platan v seli Shtorashen Takdzhur doslivno z virm garyacha voda termalne dzherelo mizh Karvacharom ta CaromEkonomikaU 2005 roci zayavlenij VVP dosyag 114 miljoniv sho vdvichi bilshe nizh u 2001 roci deklarovane ekonomichne zrostannya 2005 roku stanovilo 14 za potochnimi cinami Zgidno z oficijnimi ocinkami statistichnoyi sluzhbi NKR VVP u potochnih rinkovih cinah zbilshivsya na 116 u period mizh 2001 i 2007 rokah Indeks spozhivchih cin zris lishe na 34 za cej period sho oznachaye realne zrostannya blizko 60 VVP protyagom shesti rokiv 2001 2007 rr U 2007 roci na silske gospodarstvo pripadalo 16 VVP obrobnu promislovist 15 budivnictvo 9 a sektor poslug 57 Chastka silskogo gospodarstva u VVP znizilasya z 33 u 2002 roci do 16 v 2007 roci a chastka obrobnoyi promislovosti ta poslug vidpovidno zbilshalasya Dani zayavleni sluzhboyu ye sumnivnimi cherez faktichnu vidsutnist zovnishnoyi torgivli okrim Virmeniyi i RF Bilshist investicij jshli v telekomunikaciyi vidobutok zolota poliruvannya almaziv yuvelirni virobi i silske gospodarstvo U SRSR Nagirnij Karabah buv najbilshim virobnikom vinogradu na dushu naselennya Nagirnij Karabah buv vidomij svoyeyu gorilkoyu z shovkovici virmenskoyu tuti ogi Na dodachu shiroko spozhivavsya yak samogon komercijno viroblyavsya ta eksportuvavsya pid torgovoyu markoyu Arcah torgovoyu kompaniyeyu Arcah Alko konyachnim zavodom u Askeranskomu rajoni Silske gospodarstvo Plantaciyi u Martuninskomu rajoni Osnovnimi galuzyami silskogo gospodarstva buli zernovodstvo vinogradarstvo plodivnictvo ovochivnictvo kartoplyarstvo i tvarinnictvo Martuninskij rajon buv liderom z virobnictva zerna ovochiv fruktiv vinogradu ta shovkovici Kashatazkij rajon buv liderom z virobnictva kartopli ta bashtannih Valovij obsyag silskogospodarskoyi produkciyi v Nagirno Karabaskij Respublici u 2010 roci u faktichnih cinah sklav 32 mlrd 1 mln dramiv blizko 88 mln zmenshivshis porivnyano z minulim rokom v porivnyannih cinah na 11 3 sho golovnim chinom pov yazane z padinnyam valovogo virobnictva produkciyi roslinnictva na 19 7 Razom z tim na 3 7 zbilshilisya obsyagi valovogo virobnictva produkciyi tvarinnictva U 2010 roci posiv silgospkultur zroblenij na 51 3 tis ga v tomu chisli zernovih vklyuchayuchi kukurudzu i zlakovo bobovih kultur na 48 9 tis ga kartopli 965 6 ga ovochiv 907 3 ga bashtannih 207 ga kormovih 179 9 ga tehnichnih 109 ga U porivnyanni z poperednim rokom ploshi posiviv zmenshilisya na 6 538 7 ga Ploshi posiviv zernovih kultur sklali 75 2 U 2010 roci virobleno 59 1 tis tonn zernovih vklyuchayuchi kukurudzu i zlakovo bobovih kultur 8 1 tis tonn kartopli 6 8 tis tonn ovochiv 3 5 tis tonn bashtannih kultur 7 3 tis tonn vinogradu U porivnyanni z 2009 rokom virobnictvo m yasa zmenshilosya na 0 6 virobnictvo moloka zbilshilosya na 2 9 a virobnictvo yayec ta vovni vidpovidno na 16 2 i 13 Stanom na 2007 rik posivni ploshi stanovili 50 5 tis ga a pogoliv ya hudobi narahovuvalo 101 8 tis goliv Region Vidsotok posivnih plosh respubliki Vidsotok pogoliv ya hudobi respubliki Askeranskij rajon 26 1 17 8 Gadrutskij rajon 14 1 9 9 Kashatazkij rajon 12 5 18 7 Martakertskij rajon 14 1 21 7 Martuninskij rajon 30 8 18 6 Shaumyanivskij rajon 0 4 8 0 Shushinskij rajon 1 8 1 9 Stepanakert 0 2 3 4 Promislovist Viviska na najbilshomu promislovomu pidpriyemstvi u respublici Selo Drmbon Martakertskij rajon Do galuzevoyi strukturi promislovosti vhodili legka harchova mashinobudivna virobnictvo budivelnih materialiv derevoobrobna vidobutok ta zbagachennya polimetalichnih rud ta riznorobne virobnictvo Z himichnoyi sirovini vidobuvalis vapnyak travertin ta sirchanij kolchedan U 2007 r bulo virobleno 90 4 kVt god elektroenergiyi u 2006 r 69 1 mebliv na 335 885 0 tis dram u 2006 r 137 994 8 63 45 t vapna u 2006 r 43 75 15 551 m oblicyuvalnih plit u 2006 r 15 551 59 128 3 tis par vzuttya u 2006 r 100 8 310 1 m kilimiv dani za 2006 r 16 7 tis dekalitriv vinogradnogo vina u 2006 r 12 3 86 1 tis dekalitriv gorilki u 2006 r 52 9 0 89 tis dekalitriv konyaku u 2006 r 0 85 532 2 t m yasa u 2006 r 592 3 1 777 2 t molochnih produktiv u 2006 r 2 143 1 45 8 km izolovanih provodiv u 2006 r 32 5 21 666 0 m parketu u 2006 r 12 089 0 326 966 suhih ton rudi u 2006 r 289 312 2 622 m pilomaterialiv u 2006 r 2 927 7 727 2 t hlibu ta hlibobulochnih virobiv u 2006 r 5 699 9 U promislovosti pracyuyut 5 095 osib z nih 2 610 u obrobnij promislovosti 1 482 u sferi virobnictva elektroenergiyi rozpodilu gazu ta vodi ta 1 003 u girnichorudnij promislovosti U strukturi promislovoyi produkciyi obrobna promislovist zajmaye 46 2 virobnictvo elektroenergiyi rozpodil gazu ta vodi 34 9 ta girnichorudna promislovist 18 9 U strukturi obrobnoyi promislovosti za vidami produkciyi nastupnij rozpodil harchovi produkti vklyuchayuchi napoyi 55 9 shkira shkiryani virobi ta vzuttya 10 1 mebli ta inshi vidi produkciyi 9 5 obrobka derevini virobi z dereva 7 1 medichne ustatkuvannya vimiryuvalni ta optichni pristroyi godinniki 5 0 mashini ta ustatkuvannya u tomu chisli elektrotehnichne 2 7 vidavnictvo ta poligrafiya 2 0 rezinova ta plastmasova produkciya 0 5 ustatkuvannya dlya radio telebachennya ta zv yazku 0 4 inshi vidi produkciyi 6 8 Nederzhavnij sektor stanovit 80 2 promislovosti Region promislovoyi produkciyi Askeranskij rajon 4 8 Gadrutskij rajon 0 6 Kashatazkij rajon 0 3 Martakertskij rajon 46 7 Martuninskij rajon 7 0 Shushinskij rajon 0 3 Stepanakert 40 3 Transport ta zv yazok Aviaspoluchennya Yedinim aeroportom na teritoriyi NKR buv Stepanakertskij aeroport sho roztashovanij u s Hodzhali za 10 km na pivnichnij shid vid Stepanakertu v Askeranskomu rajoni Ranishe posadku tut mogli vikonuvati lishe malogabaritni litaki Pislya rekonstrukciyi aeroport oficijno zdanij v ekspluataciyu 1 zhovtnya 2012 roku Aeroport zbilshiv svoyu propusknu spromozhnist ta mig prijmati shirokofyuzelyazhni litaki prote za chas isnuvannya respubliki pasazhirskih perevezen ne zdijsnyuvalos U rozkladi stolichnogo aeroportu buli lish neregulyarni rejsi vertolotiv v Yerevan dostupni lishe inozemnim turistam i vidryadzhenim z mirotvorchih organizacij Takozh aeroport ye miscem bazuvannya Vijskovo povitryanih sil Armiyi NKR Zaliznicya Z pochatkom Karabaskogo konfliktu zaliznichne spoluchennya bulo pripinene Zaliznichna sistema skladalas z dvoh nefunkcionuyuchih dilyanok Stepanakert Askeran Yevlah Megri Midzhnavan Goradiz z rozgaluzhennyam Midzhnavan Kovsakan Kapan U 2009 r prijnyato rishennya pro budivnictvo zaliznici sho bude pov yazuvati Stepanakert z zalizniceyu Virmeniya Iran yaka tak i ne bula zavershena Za inshimi danimi zokrema oficijnij atlas NKR nova zaliznicya mala prohoditi inshim shlyahom cherez Martakertskij ta Shaumyanivskij rajon do isnuyuchoyi vzhe dilyanki u s Sotk sho poblizu m Vardenis u marzi Gegarkunik Ce pov yazano z tim sho na cij dilyanci u s Drmbon Martakertskogo rajonu buv roztashovanij najbilshij u respublici promislovij ob yekt Avtotransport Budivlya avtovokzalu v Stepanakerti Trasa Yerevan Goris Stepanakert u Berdzori Marshrutne taksi v Stepanakerti U NKR bulo kilka dorig visokoyi yakosti do yakih primikayut inshi dorogi Persh za vse ce trasa Yerevan Goris Stepanakert sho bula odniyeyu z najkrashih na usomu Kavkazi Ce golovna mizhnarodna arteriya respubliki Druga za znachennyam ale ne mensh vazhliva trasa ce vnutrishnorespublikanska trasa Pivnich Pivden sho poyednuvala pivnich ta pivden Trasa mala vazhlive strategichne znachennya Ye takozh inshi vazhlivi miscevi trasi Po teritoriyi respubliki buv nalagodzhenij avtobusnij ruh Za mezhi respubliki hodili avtobusi zi Stepanakertu do Yerevanu Vanadzoru Sisianu ta Gorisu a takozh z Martakertu Getavan ta Karvacharu do Yerevanu Zgodom regulyarne avtobusne spoluchennya z yavilosya i u vazhkodostupnih naselenih punktah Zokrema avtobusi kursuvali za takimi marshrutami m Stepanakert m Karvachar m Berdzor s Yeznagomer m Berdzor m Kovsakan m Berdzor s Shalua Vidstan rajcentriv do stolici avtomobilnimi dorogami skladaye Askeran 23 km Berdzor 58 km Gadrut 71 km Karvachar 120 km Martakert 69 km Martuni 41 km Shushi 13 km Svitlofori pracyuvali u chotiroh najbilshih mistah respubliki Stepanakerti Martuni Martakerti ta Shushi V Stepanakerti diyalo do 10 marshrutiv marshrutnogo taksi Za oficijnimi danimi v NKR bulo zareyestrovano blizko 18 tis avtotransportnih zasobiv Zv yazok ta internet Viddilennya Karabahtelekomu v Berdzori Monopolne stanovishe na rinku zv yazku ta chastkovo internetu mala kompaniya Karabah Telekom Kompaniya nadavala poslugi zi stacionarnogo ta mobilnogo zv yazku a takozh mala internet klubi v usih rajcentrah respubliki okrim Karvacharu Otzhe kompaniya bula liderom u sferi zv yazku v NKR Kompaniya nadavala rouming bilshe nizh 140 kompaniyam Zagalnij obsyag dohodiv u sferi poslug zv yazku v 2010 roci u faktichnih cinah sklav 7 1 mlrd dramiv priblizno 19 4 mln sho v porivnyanni z 2009 rokom bilshe v porivnyannih cinah na 12 3 Respublikanskij poshtovij centr buv roztashovanij u Stepanakerti a rajonni poshtovi centri v usih rajcentrah okrim Karvacharu Suputnikova stanciya ta televizijna studiya buli roztashovani v stolici Televizijni stanciyi takozh roztashovani u Askerani Gadruti Martakerti Martuni ta Shushi Internet dostupnij z 1994 r U 2010 roci v Nagirnomu Karabasi na 50 zbilshilasya kilkist koristuvachiv internetom dosyagshi do kincya roku 8 743 osib Poshta Viddilennya Arcahposhti v Berdzori Poslugi poshti u NKR nadavalo ZAT Arcahposhta Vono bulo nacionalnim operatorom poshtovogo zv yazku 100 paketu akcij yakogo nalezhit derzhavi Zagalom u respublici diyali priblizno 90 viddilen poshti a v kompaniyi pracyuye priblizno 250 spivrobitnikiv Okrim nadannya poslug poshtovogo zv yazku u kozhnomu viddileni poshti mozhna bulo rozrahuvatisya za komunalni poslugi splatiti derzhavne mito ta inshi platezhi Vidpovidno do ugodi mizh Arcahposhtoyu ta Armenposhtoyu pokrashena yakist i operativnist poshtovih poslug Yaksho ranishe Arcahposhta provodila obmin poshtoyu raz na tizhden to v 2010 vona stala ce robiti vidbuvayetsya 5 raziv na tizhden OsvitaDokladnishe Osvita u Nagirno Karabaskij Respublici Serednya shkola sela Car Shaumyanivskij rajon Zovnishnij viglyad klasu v shkoli sela Myehmana Martakertskogo rajonu Osvita u Nagirno Karabaskij Respublici vklyuchala doshkilnu serednyu serednyu specialnu ta vishu osviti i opikuyetsya Ministerstvom osviti ta nauki NKR U sferi doshkilnoyi osviti do Arcaskoyi vijni v NKAO diyalo blizko 100 ditsadkiv U 2010 r funkcionuvali 23 dityachih sadka Ditsadki pracyuyut majzhe z podvijnim navantazhennyam napriklad v odnomu z ditsadkiv Stepanakerta zamist peredbachenih 110 ditej navchayetsya bilsh nizh 190 V silskij miscevosti zokrema v selah Hachen Machkalashen ta Arakel situaciya bula zovsim inshoyi Ditsadki buli zbudovani za usima yevropejskimi normami ale cherez neveliku kilkist ditej mogli buti zakriti Zagalnoosvitni shkoli funkcionuvali u vsih zaselenih naselenih punktah respubliki Kilkist zagalnoosvitnih shkil u NKR stanovit 233 odinici z nih 73 seredni 8 pochatkovi ta 19 dev yatirichni Region Shkoli Stepanakert 12 Askeranskij rajon 38 Gadrutskij rajon 30 Kashatazkij rajon 50 Martakertskij rajon 40 Martuninskij rajon 40 Shaumyanivskij rajon 15 Shushinskij rajon 8 Serednya specialna osvita bula predstavlena dvoma remisnichimi uchilishami v Stepanakerti ta Martuni chotirma koledzhami v Stepanakerti silskogospodarskij horeografichnij medichnij ta muzichnij dvoma koledzhami u Shushi ta troma gimnaziyami filiya Yerevanskoyi fiziko matematichnoyi shkoli im A Shaginyana Arcaskogo derzhavnogo universitetu Ministerstva oboroni NKR Visha osvita bula predstavlena p yatma vishimi navchalnimi zakladami na 2009 r usi v stolici Stepanakerti z nih 2 derzhavnih ta 3 nederzhavnih Ce Arcaskij derzhavnij universitet Stepanakertska filiya agrarnogo universitetu Virmeniyi universitet Grigor Narekaci universitet Mesrop Mashtoc ta institut prikladnoyi tvorchosti Akop Gyurdzhyan SportVhid do sportivnogo kompleksu v Martakerti V Nagirno Karabaskij Respublici funkcionuvali 10 dityacho yunackih sportivnih shkil ta 10 federacij z shahiv nastilnogo tenisu futbolu sportivnih igor dzyudo karate sambo vazhkoyi atletiki boksu ta ushu Takozh u Nagirnomu Karabasi mav vidrodzhuvatisya gandbol yakij buv dosit populyarnim do vijni U 2004 roci vpershe organizovano Vidkritij chempionat NKR z futbolu Z 2009 roku rozpochato shorichnij Chempionat NKR z futbolu V chempionati NKR z futbolu 2010 r vzyali uchast 9 komand Martuni Askeran Berdzor Vank Martakert Gadrut Shushi Lernayin Arcah Stepanakert Shaumyanivsk U 2010 r nespodivano peremogu zdobuv FK Dzhraberd z Martakertu todi yak lider ta najstarishij futbolnij klub Lernayin Arcah zi Stepanakertu sho buv zasnovanij u 1927 r zdobuv drugu shodinku 26 listopada 2010 r u Stepanakerti vidkrite pershe futbolne pole z shtuchnim pokrittyam U 2011 r rozpochalosya budivnictvo shtuchnih futbolnih poliv u takih mistah yak Shushi Martuni ta Gadrut U 2012 roci stvoreno yaka cherez neviznanij status krayini ne mozhe vhoditi do skladu FIFA chi UYeFA prote vhodit do neoficijnoyi organizaciyi KONIFA Pershij match provela u Suhumi 25 veresnya 2012 roku de zigrala vnichiyu zi zbirnoyu Abhaziyi a vzhe 21 zhovtnya komanda svyatkuvala svoyu pershu peremogu u matchi u vidpovid sho projshov na stadioni Stepanakerta de peremogla z rahunkom 3 0 U 2014 roci zbirna vzyala uchast u Kubku svitu sered neviznanih zbirnih sho prohodiv pid egidoyu organizaciyi KONIFA u Shveciyi de posila 9 te misce Vijskovij konfliktAleya Shahidiv v Baku Znishena azerbajdzhanska vijskova tehnika Tank T 72 pershij tank yakij uvijshov u misto Shusha Dokladnishe Karabaskij konflikt Vijskovij konflikt prizviv do faktichnoyi nezalezhnosti Nagirnogo Karabahu vid Azerbajdzhanu Azerbajdzhan do 10 zhovtnya 2020 roku povnistyu abo chastkovo ne kontrolyuvav teritoriyu kolishnoyi NKAO ta semi prileglih do neyi rajoniv a NKR chastkovo abo povnistyu ne kontrolyuvalo Martakertskij Martuninskij ta Shaumyanivskij rajoni V rezultati konfliktu mizh virmenami i azerbajdzhancyami ponad 30 tisyach osib zaginuli i blizko 1 mln naselennya v oboh krayinah vimusheni pokinuti svoyi budinki za etnichnoyu oznakoyu Z 12 travnya 1994 roku pislya pidpisannya v Bishkeku dogovoru pro peremir ya bojovi diyi pripinilisya Z 1992 roku peregovori z mirnogo vregulyuvannya vedutsya v ramkah Minskoyi grupi OBSYe spivgolovami yakoyi ye SShA Rosiya i Franciya Vprodovzh nastupnih rokiv v regioni zberigavsya status kvo Azerbajdzhan namagavsya vplivati na neviznanu respubliku ekonomichnimi metodami Virmeniya nadavala Nagirnomu Karabahu materialnu dopomogu hoch i ne viznavala oficijno jogo nezalezhnist Na kordoni periodichno vidbuvalisya zbrojni zitknennya najserjoznishe z yakih vidmicheno u berezni 2008 roku poblizu Martakerta U listopadi 2007 roku Spivgolovami pidgotovleni propoziciyi za bazovimi principami vregulyuvannya tak zvanij Madridskij dokument z tim shob zabezpechiti osnovu dlya prodovzhennya peregovoriv na vishomu rivni pislya provedennya v 2008 roci v oboh krayinah prezidentskih viboriv u Virmeniyi v berezni v Azerbajdzhani 15 zhovtnya Na minulih viborah peremogi zdobuli Aliyev v Azerbajdzhani j Sargsyan u Virmeniyi 2 listopada 2008 roku prezidenti Rosiyi Dmitro Medvedyev Azerbajdzhanu Ilham Aliyev i Virmeniyi Serzh Sargsyan pidpisali deklaraciyu pro mirne vregulyuvannya karabaskogo konfliktu Pidpisana nimi deklaraciya maye na uvazi mizhnarodni garantiyi vregulyuvannya karabaskogo konfliktu sho yuridichno zobov yazuyut Prezidenti poruchilisya spriyati ozdorovlennyu situaciyi na Pivdennomu Kavkazi Voni pidtverdili vazhlivist znachennya poserednickih zusil OBSYe Krim togo prezidenti pidtverdili sho dosyagnennya mirnogo vregulyuvannya povinne suprovodzhuvatisya mizhnarodnimi garantiyami sho yuridichno zobov yazuyut Domovilisya prodovzhiti robotu na vishomu rivni za pogodzhennyam politichnogo vregulyuvannya konfliktu i doruchili golovam MZS aktivizuvati kroki v peregovornomu procesi 27 veresnya 2020 roku pochalas Druga Karabaska vijna yaka trivala 44 dni ta zakinchilasya uspihom dlya Azerbajdzhanu Azerbajdzhan povernuv sobi znachnu chastinu teritorij okupovanih Virmeniyeyu v hodi Pershoyi Karabaskoyi vijni osoblivo na pivdni Mirna ugoda yaka nabula chinnosti 10 listopada 2020 roku peredbachaye vvedennya rosijskih mirotvorciv vihid virmenskih sil z prileglih do Nagirnogo Karabahu rajoniv i zalishennya pid kontrolem Azerbajdzhanu kontrolovanoyi nim chastini teritoriyi Nagirnogo Karabahu zokrema mista Shusha 19 veresnya 2023 roku Azerbajdzhan rozpochav antiteroristichnu operaciyu na teritoriyi Nagirnogo Karabahu ale vzhe nastupnoyi dobi krayina vstanovila kontrol nad vsiyeyu teritoriyi Arcahu ta ogolosila pro dosyagnennya svoyih cilej 28 veresnya 2023 roku ukazom prezidenta Arcahskoyi Respubliki Samvela Shahramanyana bulo ogolosheno pro rozpusk derzhavnih ustanov ta pripinennya isnuvannya derzhavi z 1 sichnya 2024 roku Div takozhDruga karabaska vijna Nagirnij Karabah Karabaskij konflikt Turizm u Virmeniyi Karabah futbolnij klub PrimitkiAndrejkovec Kostya 28 veresnya 2023 Neviznana Nagirno Karabaska Respublika oficijno pripinyaye svoye isnuvannya Procitovano 28 veresnya 2023 Konstituciya na sajti MZS 2010 07 10 u Wayback Machine Chastina 2 statti 1 Konstituciyi NKR progoloshuye sho nazvi Nagirno Karabaska Respublika ta Respublika Arcah ye totozhnimi Chij Karabah Yak za dobu zakinchivsya 30 richnij konflikt Virmeniyi ta Azerbajdzhanu RBK Ukraina ukr Procitovano 21 veresnya 2023 Bogdansk Olena 28 veresnya 2023 U Nagirnomu Karabahu povidomili pro pripinennya isnuvannya neviznanoyi respubliki z 1 sichnya vid Suspilne Novini Megtiyev Ramiz 2014 NAGIRNIJ KARABAH istoriya prochitana za dzherelami ukrayinska Kiyiv Vidavnichij dim Dmitra Burago s 200 201 ISBN 978 966 489 295 4 Nagirnij Karabah neviznana NKR pripinyaye isnuvannya z 2024 go DW 28 09 2023 dw com ukr DW Procitovano 3 zhovtnya 2023 Neviznana Nagirno Karabaska Respublika pripinyaye isnuvannya z 1 sichnya ukaz vladi hromadske ua ukr Gromadske 28 veresnya 2023 Procitovano 3 zhovtnya 2023 Vibori u Nagirnomu Karabasi YeS ne viznaye vibori v Nagirnomu Karabasi nedostupne posilannya z lipnya 2019 David M Lang The Armenians a People in Exile Unwin London 1988 ISBN 0 0440 0289 9 s x Robert H Hewsen Armenia a Historical Atlas University of Chicago Press Chicago 2001 ISBN 978 0 226 33228 4 s 119 120 PanArmenian Network Artsakh From Ancient Time to 1918 4 serpnya 2009 u Wayback Machine PanArmenian net Pid im yam Karabahu zazvichaj rozumiyetsya majzhe vsya pivnichno shidna chastina visokogo Virmenskogo plato Hocha na shid vid cogo hrebta tyagnetsya velikij step sho nosit nazvu Karabaskogo vin yavlyaye soboyu absolyutno vidokremlenij v geografichnomu ta etnichnomu vidnosinah svit chomu i mozhe buti legko vidilenij z Karabahu spirnogo mizh dvoma respublikami Cej Nagirnij Karabah v topografichnomu orografichnomu i fizichnih vidnosinah predstavlyaye odne nerozdilne cile z girskimi masivami Borchalinskogo povitu Zapiska o Karabahe sostavlennaya Tiflisskim zemlyacheskim soyuzom ot 10 iyulya 1918 g CGIA Armenii f 200 op 1 d 49 ll 6 9 ob Nagornyj Karabah v 1918 1923 gg Sbornik dokumentov i materialov Izdatelstvo AN Armenii Erevan 1991 str 8 Patrick Donabedian et Claude Mutafian dir Les douze capitales d Armenie Somogy editions d art Paris 2010 ISBN 978 2 7572 0343 9 p 273 et 278 Robert H Hewsen Ethno History and the Armenian Influence upon the Caucasian Albanians dans Thomas J Samuelian Classical Armenian Culture Influences and Creativity Scholars Pr Chicago 1982 ISBN 978 0 89130 565 1 p 27 40 Gerard Dedeyan dir Histoire du peuple armenien Privat Toulouse 2007 ISBN 978 2 7089 6874 5 p 115 Robert H Hewsen op cit p 32 33 Gerard Dedeyan dir op cit p 43 Robert H Hewsen Armenia A Historical Atlas op cit p 73 Marie Louise Chaumont Albania Encyclopaedia Iranica Arhiv originalu za 26 chervnya 2013 Procitovano 16 juin 2010 Gerard Dedeyan dir op cit p 178 Peter Rutland Democracy and Nationalism in Armenia dans Europe Asia Studies vol 46 numero 5 1994 p 841 Frank Viviano The Rebirth of Armenia dans National Geographic mars 2004 Yeghiche Histoire de Vartan et de la guerre des Armeniens chapitre VII 1 27 listopada 2010 u Wayback Machine Gerard Dedeyan dir op cit p 221 Patrick Donabedian et Claude Mutafian dir op cit p 275 et 279 Gerard Dedeyan dir op cit p 415 Gerard Dedeyan dir op cit p 416 Gerard Dedeyan dir op cit p 417 Gerard Dedeyan dir op cit p 460 Richard G Hovannisian dir Armenian People from Ancient to Modern Times vol II Foreign Dominion to Statehood the Fifteenth Century to the Twentieth Century Palgrave Macmillan New York 1997 reimpr 2004 ISBN 978 1 4039 6422 9 p 89 Antoine Constant L Azerbaidajan Karthala 2002 p 157 Richard Tapper Frontier nomads of Iran A political and social history of the Shahsevan Cambridge University Press 1997 ISBN 0 521 58336 5 p 114 115 Antoine Constant op cit p 170 Antoine Constant op cit p 172 Antoine Constant op cit p 174 Gerard Dedeyan dir op cit p 482 Anahide Ter Minassian 1918 1920 La Republique d Armenie editions Complexe Bruxelles 1989 reimpr 2006 ISBN 2 8048 0092 X p 130 Anahide Ter Minassian op cit p 133 Anahide Ter Minassian op cit p 135 Anahide Ter Minassian op cit p 137 Anahide Ter Minassian op cit p 202 Anahide Ter Minassian op cit p 199 Anahide Ter Minassian op cit p 203 Anahide Ter Minassian op cit p 226 229 Anahide Ter Minassian op cit p 261 Anahide Ter Minassian op cit p 260 Gerard Dedeyan dir op cit p 651 Gerard Dedeyan dir op cit p 666 Gerard Dedeyan dir op cit p 652 Arhiv originalu za 22 lipnya 2009 Procitovano 2 sichnya 2011 Arhiv originalu za 18 serpnya 2009 Procitovano 9 veresnya 2009 Kolishnih lideriv Nagirnogo Karabahu zatrimali v Azerbajdzhani ZMI RBK Ukraina ukr Procitovano 4 zhovtnya 2023 General Characteristics of the Nagorno Karabakb Republic PDF The National Statistical Service of Nagorno Karabakh Republic Procitovano 1er juin 2010 Arhiv originalu za 4 grudnya 2013 Procitovano 18 bereznya 2014 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 22 lipnya 2020 Procitovano 18 bereznya 2014 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 24 chervnya 2010 Procitovano 7 veresnya 2010 LLC Helix Consulting www aysor am angl Arhiv originalu za 3 grudnya 2020 Procitovano 26 listopada 2017 Arhiv originalu za 19 12 2013 Procitovano 22 09 2010 Arhiv originalu za 07 09 2010 Procitovano 22 09 2010 Arhiv originalu za 10 04 2006 Procitovano 22 09 2010 Arhiv originalu za 22 kvitnya 2010 Procitovano 26 veresnya 2010 Konstituciya NKR na oficijnomu sajti MZS 2010 07 10 u Wayback Machine Vityagi z ch 2 st 21 ch 2 3 st 26 ta ch 2 st 55 Konstituciyi Nagirno Karabaskoyi Respubliki Armyane Nagornogo Karabaha 30 chervnya 2015 u Wayback Machine ros Arhiv originalu za 1 bereznya 2012 Procitovano 2 sichnya 2011 Arhiv originalu za 25 chervnya 2016 Procitovano 19 bereznya 2022 Stepanakertskij aeroport oficijno zdanij v ekspluataciyu 5 bereznya 2016 u Wayback Machine PanArmenian net Radio Svoboda Arhiv originalu za 19 veresnya 2016 Procitovano 20 lipnya 2016 Arhiv originalu za 21 grudnya 2010 Procitovano 18 grudnya 2010 Arhiv originalu za 5 bereznya 2011 Procitovano 6 bereznya 2011 Arhiv originalu za 28 zhovtnya 2011 Procitovano 4 veresnya 2010 Arhiv originalu za 27 veresnya 2010 Procitovano 4 veresnya 2010 http stepanakert info publ pokazateli obrazovanija v nkr 1 1 0 2 nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Arhiv originalu za 9 lyutogo 2018 Procitovano 29 veresnya 2010 Arhiv originalu za 1 bereznya 2012 Procitovano 6 sichnya 2011 V NKR budut vozrozhdat gandbol nedostupne posilannya Arhiv originalu za 2 chervnya 2014 Procitovano 6 sichnya 2011 Arhiv originalu za 20 serpnya 2016 Procitovano 20 lipnya 2016 Arhiv originalu za 11 lipnya 2016 Procitovano 20 lipnya 2016 PosilannyaPrezident NKR 14 lipnya 2016 u Wayback Machine virm angl ros virm angl ros Ministerstvo zakordonnih sprav NKR 28 veresnya 2009 u Wayback Machine virm angl ros Postijne predstavnictvo NKR u Vashingtoni 18 chervnya 2013 u Wayback Machine angl Postijne predstavnictvo NKR u Parizhi 13 bereznya 2022 u Wayback Machine fr virm angl ros virm angl ros Nacionalna statistichna sluzhba NKR 10 bereznya 2011 u Wayback Machine virm angl ros virm angl ros Oficijnij sajt Ministerstva Oboroni NKR 16 bereznya 2022 u Wayback Machine virm angl ros virm ros Karabakh Telecom mobilnij operator zv yazku 28 lipnya 2016 u Wayback Machine virm angl ros Arcahposhta poshtovij operator zv yazku 13 travnya 2021 u Wayback Machine virm angl ros virm angl ros Azat Arcah respublikanska shodenna gazeta 11 lipnya 2016 u Wayback Machine virm angl ros Arcah GES gidroelektrostanciyi NKR 5 lyutogo 2011 u Wayback Machine virm angl ros Reportazh pro NKR na telekanali Inter 27 lipnya 2013 u Wayback Machine Reportazh pro Nagirno Karabasku Respubliku na telekanali Euronews angl Reportazh pro Nagirno Karabasku Respubliku na telekanali France 24 10 bereznya 2016 u Wayback Machine angl Reportazh pro Nagirno Karabasku Respubliku na telekanali AlJazeera 11 lipnya 2015 u Wayback Machine angl na sajti gazeti Geografiya ros Marki Nagirno Karabaskoyi Respubliki 6 listopada 2008 u Wayback Machine angl Arcah ru neoficijnij sajt prisvyachenij NKR 16 lipnya 2010 u Wayback Machine ros Fotogalereya 4 lipnya 2010 u Wayback Machine angl ros Samoprogoloshene pidnebessya 13 grudnya 2011 u Wayback Machine ukr DzherelaAtlas Nagirno Karabaskoyi Respubliki 2009 Yerevan vidavnictvo Tigran Mec 96 s ISBN 978 9941 0 336 2 angl virm ros