Міжнаро́дний де́нь боротьби́ за права жінок (англ. International Women's Day), повна назва Міжнаро́дний де́нь боротьби́ за права́ жіно́к і міжнаро́дний мир (рішенням ООН від 1977 року) — є міжнародною датою, яку щорічно відзначають 8 березня на згадку про культурні, політичні та соціально-економічні досягнення жінок. Темою цієї дати теж є рух за права людини, виокремлюючи права жінок, привертаючи увагу до таких питань, як гендерна рівність, сексизм, репродуктивні права та насильство щодо жінок. Міжнародний день боротьби за права жінок розпочинався як соціалістичне політичне свято і є змішаним в культурі багатьох країн, насамперед в Європі, особливо в соціалістичному блоці. Протягом 20 століття він відзначався в СРСР та країнах соцтабору як державне свято. Міжнародний день боротьби за права жінок є найзначнішим з феміністичних свят.
Міжнародний день боротьби за права жінок | |
---|---|
Німецький плакат «Жіночий день» (1914): «Дайте нам, жінкам, виборче право. Жіночий день, 8 березня 1914. До цього часу забобони та реакційні погляди не мають повного цивільного права для жінок, які, як робітниці, матері та громадянки повністю виконують свій обов'язок, за яким повинні платити податки державі, а також муніципалітету. Боротьба за це природне право людини повинна бути непохитним наміром кожної жінки, кожної працівниці. У цьому ніякої паузи для відпочинку, ніякого перепочинку не допускається. Приходьте всі, жінки і дівчатка, 9-е громадське жіноче зібрання у неділю, 8 березня 1914, о 3 годині дня». | |
Ким святкується | Світ |
Засновано | 28 лютого 1909, 1922, 1949 і 8 березня 1917 |
Тип | Міжнародний |
Значення |
|
Дата | 8 березня |
Пов'язаний з | |
Міжнародний жіночий день у Вікісховищі |
Уперше відзначалось 28 лютого 1909 року в США з ініціативи Соціалістичної партії Америки як «Національний день жінки». Наступного року, натхненні американським прикладом, учасниці [en] в Копенгагені вирішили щороку за зразком Міжнародного дня праці відзначати «День жінок», присвячений передусім боротьбі за здобуття жінками виборчих прав.
19 березня 1911 року в Австро-Угорщині, Данії, Німеччині й Швейцарії уперше відбувся Міжнародний жіночий день, який протягом наступних кількох років відзначався в різні дні наприкінці лютого чи на початку березня[⇨]. З початку 1920-х років у Радянському Союзі затвердилась дата 8 березня, оскільки саме в цей день 1917 року з демонстрації робітниць почалась Лютнева революція. Відтоді день відзначався переважно в країнах колишнього «радянського блоку», доки його у 1967 році не взяли на озброєння феміністки (другої хвилі).
1977 року, за радянської ініціативи, рішенням Організації Об'єднаних Націй отримав статус міжнародного дня з повною назвою — Міжнаро́дний де́нь боротьби́ за права́ жіно́к і міжнаро́дний мир.
У таких країнах: Росія, Білорусь, Північна Корея, Азербайджан, Вірменія, Ангола, Буркіна-Фасо, Гвінея-Бісау, Камбоджа, Конго, Лаос, Монголія, Непал, Уганда та ще деяких 8 березня є вихідним днем.[]
У пострадянських державах та сателітів колишнього СРСР МЖД досі відображає своє політичне походження, у світі може відзначатися протестами та закликами до радикальних змін лівими активістами; в інших, особливо на Заході, воно підкреслює важливість боротьби за права жінок, зокрема за їх емансипацію, пам’ятаючи про соціальні, економічні, політичні досягнення та привертаючи увагу до таких питань, як гендерна рівність, репродуктивні права, дискримінація та насильство щодо жінок у світі.
Історія
8 березня 1857 року в Нью-Йорку американські текстильниці виступили з вимогами за рівну оплату праці з чоловіками, поліпшення умов праці, 10-годинного робочого дня («марш порожніх каструль»). Страйк не дав жодних результатів, а мирний мітинг було розігнано поліцією. Дослідники часто вказують на той факт, що у 1857 році 8 березня припало на вихідний, неділю, коли текстильниці не працювали.
8 березня 1908 року в Нью-Йорку відбулася демонстрація «соціалістичних жінок», пов'язана з текстильними страйками у 1857-58 роках. Тисячі жінок вимагали права голосу, виступили проти важких умов праці та проти праці дітей.
До 1908 року щорічні демонстрації стали настільки масштабними, що це спонукало Соціалістичну партію Америки оголосити 28 лютого 1909 першим Міжнародним днем жінок. У 1909–1910 рр. у США в останні тижні лютого відбулися марші та страйки жінок, очолені Соціалістичною партією Америки. Соціалістична партія Америки оголосила 28 лютого 1909 року першим Міжнародним днем жінок.
Свято швидко поширилося в Європі, коли Соціалістичний Інтернаціонал (всесвітня спілка соціалістичних та соціал-демократичних партій та організацій) ухвалив свято (без фіксованої дати) в Копенгагені в 1910 році.
Ідея Міжнародного жіночого дня запропонована Кларою Цеткін (Соціал-демократична партія Німеччини) на великій жіночій зустрічі на Другому світовому конгресі соціалістичної партії, організованому Соціалістичним Інтернаціоналом у Копенгагені 26 і 27 серпня 1910 року, що вітав учасників із 17 країн світу. Німецька соціалістка та журналістка Клара Цеткін запропонувала визнати 8 березня Міжнародним жіночим днем на честь пам'яті демонстрацій робочого жіноцтва в Америці. Так і народилося найвідоміше жіноче свято у світі, яке зараз відзначають в 40 країнах світу. Ухвалене свято було без фіксованої дати. Понад 100 учасниць із 17 країн вирішили щороку в березні відзначати Міжнародний жіночий день — день солідарності жінок у боротьбі за повні політичні, економічні та соціальні права. Точну дату дня на конференції визначено не було.
У резолюції, запропонованій Кларою Цеткін, зокрема, зазначалось:
У повній відповідності з класово-свідомими політичними профспілковими організаціями пролетаріату в кожній країні соціалістки всіх країн щорічно проводять Жіночий день, який в першу чергу слугує агітації за надання жінкам виборчого права. Ця вимога має бути висунена як складова частина всього жіночого питання в цілому і в повній відповідності з соціалістичними поглядами. Жіночому дню слід повсюдно надавати міжнародний характер, і він усюди має бути старанно підготовлений |
Перший Міжнародний жіночий день був проведений 19 березня 1911 року з вимогами жінок права голосу та займати державі посади, права на працю і припинення дискримінації на роботі. Відзначався в Німецькій імперії, Австро-Угорщині, Швейцарії та Данії в різні дні. Більш одного мільйона чоловіків і жінок по всій Європі взяли участь у мітингах з нагоди Міжнародного дня жінок. Німкені обрали 19 березня, бо саме 19 березня 1848 року король Пруссії перед загрозою збройного повстання пообіцяв (але згодом не виконав обіцянки) провести реформи — включно з узаконенням виборчого права для жінок. Жінки вимагали, щоб їм надали право голосувати і займати державні посади. У 1912 році свято відзначалося тими ж чотирма країнами, що й попереднього року, і знову в різні дні.. 1912 року день відзначили 12 травня. У перші роки існування жінки проводили свято на мітингах та акціях протесту, особливо, з початком Першої світової війни, у межах руху за мир.
У 1913 та 1914 роках, у рамках руху за мир напередодні Першої світової, мільйони жінок по всій Європі, Російській імперії і Північній Америці вийшли 8 березня з протестами проти насування Першої світової війни. Лише 1914 року день відзначався 8 березня одночасно в шести країнах: Австро-Угорській імперії, Данії, Німецькій імперії, Нідерландах, Російській імперії та Швейцарії.
Дата 8 березня була започаткована на ІІІ комуністичній Інтернаціональній зустрічі в 1921 році. Дата 8 березня визначена на 2-й Комуністичній жіночій конференції в 1921 році.
Без допомоги чоловіків — навіть проти їхньої волі — жіноцтво виходить під червоним прапором. Під цим прапором жінки будуть боротися за визнання своїх прав... Як робітник пригноблений капіталістом, так і жінка пригноблена чоловіком. І вона залишатиметься пригнобленою, доки не стане економічно незалежною [від чоловіка]... | ||
— Клара Цеткін розповідає про суть Дня солідарності жінок |
8 березня 1917 року жінки в Петрограді та інших містах по всій Російській імперії вийшли на демонстрації в неділю, 8 березня (за новим стилем), закликаючи до «хліба і миру», тому на думку ББС, дата святкування походить від Росії.
Після загибелі двох мільйонів солдатів на війні жінки в останню неділю лютого вийшли на демонстрацію з гаслом «хліб і мир», яка переросла в лютневу революцію. Ця історична неділя припадає на 23 лютого за юліанським календарем, або 8 березня за григоріанським. Жіночий рух вбачався ще одним джерелом для зміцнення більшовицької влади. Петроградські більшовики скористалися святкуванням Міжнародного жіночого дня для організації мітингів і зібрань проти війни, дорожнечі і важкого становища робітниць. Через чотири дні імператор Микола II зрікся престолу, і Тимчасовий уряд Росії надав жінкам право голосу. Таким чином, уперше в Росії, і лише в єдиному місті — Петрограді , вперше був відзначений жіночий день у 1913 році.
Протягом 1920-х і 1930-х років день був найбільш помітним як соціалістичний жіночий день.
Радянська історія. Свято в Радянському Союзі
В Радянському Союзі, перед тим як свято укріпилось в громадському, а після цього і в сімейному побуті «робітників», активістам — комуністам і комсомольцям — довелося провести значну роз'яснюючу роботу. Радянські науковці у цій сфері своїми історіографічними працями були підкорені офіційній ідеології держави і, опираючись на положення офіційних державних документів, підкреслювали рівноправне становище жінок в СРСР та широкий спектр можливостей особистісного розвитку жінки, акцентували увагу на наступних ролях жінки в суспільстві: робітниця, мати, активна громадська діячка. Таким чином, попри те, що було ухвалено закони, які давали значні права, свободи та можливості жінкам у політичній, освітній, економічній, культурній та інших сферах, жінка все ж не позбавляється ролі хранительки домашнього вогнища та матері-господині, а ще й поступово перебирає на себе традиційно чоловічі обов'язки. Офіційна декларація гендерної рівності полегшила справу експлуатації жінок — на них відтепер покладалась подвійна функція — робота і материнство.
В СРСР за ініціативою В. І. Леніна для «захисту інтересів жіночого робочого руху» і пропаганди «робочого руху» був створений журнал , перший номер якого вийшов в 1914 році 23 лютого (8 березня) за новим стилем.
Підкреслюючи роль жінок у колгоспній праці, Йосип Сталін зазначав, що жінка відтепер працює вже не на батька і не на чоловіка, а насамперед на себе, саме колгоспний лад робить жінку-робітницю рівною чоловіку-робітнику.
Актуальні жіночі образи офіційна державна ідеологія творить також через періодику — «Радянська жінка», «Колгоспниця», «Селянка» та ін., літературу.
Олександра Коллонтай переконала Леніна зробити Міжнародний жіночий день офіційним радянським святом. В 1921 році було ухвалене рішення про надання дню 8 березня статусу державного свята. Проте становище жінок у тоталітарній державі було важким: вони працювали нарівні з чоловіками на виробництві та у сільському господарстві, а крім того дбали про дітей і займалися хатніми справами. Відсутність елементарних засобів гігієни, низький рівень медицини шкодили їхньому здоров'ю.
В Радянському Союзі результатом «боротьби за права жінок» було те, що жінки освоїли багато промислових і будівельних професій, успішно почали працювати на колгоспних полях і в тваринництві. І вже згодом жінки стануть ніби-то ініціаторами так званого «стаханівського руху» — Герої Соціалістичної праці Марія і Євдокія Виноградови, а Зінаїда Троїцька — перша жінка-машиніст — організувала першу в історії залізничного транспорта жіночу паровозну бригаду. З 20–30 років ХХ ст. жінка стає деталлю механізму радянської держави — безликою, усуспільненою та повністю підкореною загальній інерції суспільства.
В 1918 і 1919 роках в Радянському Союзі жінки-робітники висували бойові гасла «Все — для Червоної Армії!», «Все — для фронту!». В 1921 році, в день 8 березня перед жінками-робочими ставились завдання: боротись з холодом і розрухою, налагоджувати «народне господарство». Ленін писав на рахунок виборів в Московську Раду в лютому 1920 року так:
Нам потрібно, щоб жінка-робітниця добилася не лише за законом, але і в житті рівності з чоловіком-робітником. | ||
— Ленин В.И. Полн. собр. соч., т.40, с.157 |
8 березня 1922 року проходило як загальнопролетарське свято з основними лозунгами — об'єднання робочого класу навколо російської комуністичної партії більшовиків (РКП(б)) і профспілок, боротьба з голодом і жіночим безробіттям.
8 березня 1923 року проходило під закликами підвищення громадсько-політичного і культурного рівня і виробничої кваліфікації робітниць.
8 березня 1924 року проходило під лозунгом Леніна (покійного на той момент): «Розпочата Радянською владою справа може бути посунена вперед лише тоді, коли замість сотень жінок по всій Росії в ній візьмуть участь мільйони і мільйони жінок». В ці дні лави РКП(б) поповнились більш ніж на 4 тисячі робітниць.
Вже в другій половині 20-х років починають простежуватися деякі зміни в поданні жіночності на сторінках радянських жіночих журналів — з актуалізацією завдання збільшення народжуваності образ жінки практично не розділяється з материнством, на неї покладається повна відповідальність за дітей і сімейне вогнище — в пресі друкуються статті та поради для жінок щодо ведення господарства (прибирання дому, приготування їжі, пошиття одягу, прання) та догляду за дітьми, що свідчить про часткове повернення до старих патріархатних цінностей і означує збільшене навантаження на жінку — робітницю, матір та господиню.
В газеті «Известия» за 1927 рік повідомлялося, що Московською міською радою профспілок прийнято постанову, в котрій повідомлявся перелік святкових днів в 1928 році, коли заборонялося проводити роботи, а 8 березня — Міжнародний день робітниць, робочий день скорочено для робітниць на 2 години. 8 березня був святковим, але скороченим днем. Постановою ВЦВК, РНК РРФСР від 30.07.1928 року «Про зміну статей 111 та 112 Кодексу законів про працю РРФСР» де визначаються неробочі дні, вже не згадується 8 березня, тому, ймовірно, що цей день стає пам'ятним днем.
У 1927 році робітниці зустрічали цей день як своє свято, виконували прибирання в будинку, готували святкові обіди, одягались у найкраще вбрання. Сімейні риси у святкуванні 8 Березня продовжували розвиватись і в наступні роки. Крім зборів, мітингів, демонстрацій, на підприємствах влаштовувались сімейні вечори з іграми, піснями, танцями, частуванням.
Так нова традиція, яка не мала аналогів раніше, ввійшла в побут робочих мас.
Особливо важкою була робота з мусульманським Сходом. У 20-х роках для мусульманського світу стояло питання про зняття жінками покривала, яке закривало обличчя і яке шаріат (мусульманське право) підняв до закону, до принципу життя. Покривало мало різні форми, способи закривання обличчя жінками в різних народів Сходу теж відрізнялись, тому називалось по-різному: чадра, яшмак, паранджа, чадур, рубана, ферідже та ін.). Тобто боротьба проти чадри й паранджі була нерозривно пов'язана з боротьбою за соціальну рівність і права людини. При боротьбі з патріархально-байськими звичаями в 1924 році Туркестанським ЦВК був затверджений до 8 Березня декрет про скасування калиму; крім того, було встановлено для дівчат — 16 років (за шаріатом шлюбний вік — 9 років).
Станом на 1937 рік у Радянському Союзі на підприємствах і в організаціях уже працювали більш ніж 9 мільйонів жінок, що становило 35 % загальної кількості робітничого і службового складу.
Після Другої світової війни
Після Голодомору та масових репресій Радянському Союзу загрожувала демографічна криза і керівництво країни вживало заходів для збільшення народжуваності, пропаганда дедалі частіше звертала увагу на важливість материнства, адже після Другої світової війни СРСР за різними даними втратив, до 40 млн осіб. Пропагандистська машина формує два ґендерні образи: «чоловіка-захисника», якого вітають 23 лютого, і турботливої жінки — дружини, сестри, матері, яким потрібно подякувати за обід, чисті шкарпетки і випрасуваний одяг. З 26 квітня 1965 року святковими неробочими днями оголошено: 8 березня — Міжнародний день робітниць і 9 травня — День перемоги. До сьогодні 9 травня вважається неробочим днем і вшановується різними заходами (концерти, хвилина мовчання, покладення вінків до пам'ятників загиблих у війні тощо).
У СРСР 8 березня доволі тривалий час було звичайним робочим днем, але з 1966 року, напередодні 20-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні, відповідно до Указу Президії Верховної Ради СРСР від 8 травня 1965 року, Міжнародний жіночий день став неробочим, був оголошений святковим, а отже, і вихідним. У 1975 році, 1980 році, 1985 році до річниць Перемоги ЦК КПРС ухвалював спеціальні постанови щодо їх святкування, і припускають, що саме з нагоди свята Перемоги 8 березня було оголошено неробочим днем як визнання вагомого внеску радянських жінок «в ознаменування видатних заслуг радянських жінок в комуністичному будівництві, в захисті Батьківщини в роки Великої Вітчизняної війни, їх героїзму і самовідданості на фронті й у тилу, а також відзначаючи великий вклад жінок у зміцненні дружби між народами і боротьбу за мир». Як наслідок, подібне рішення перенесло святкування з публічного простору у приватну площину, в коло сім'ї.
Станом на 1977 рік в СРСР спостерігалася виразна гендерна нерівність, типова для радянської сім'ї: чоловік витрачав 0,7 % свого часу в робочий день на покупку продовольчих товарів, 0,1 % — на покупку непродовольчих і 2 % — на домашню роботу, а жінка відповідно 2 %, 0,5 % і 11 %, що відбувалося за рахунок зменшення часу відпочинку для жінок. Таким чином, вироблений західною історіографією концепт «подвійного тягаря» (обов'язок заробляти гроші та дбати про дім) у статусі жінки в радянському соціумі залишався справедливим і для брежнєвської епохи.
Інтернаціоналізація свята
1977 року Генеральна Асамблея ООН запропонувала державам-учасницям оголосити 8 березня Днем Організації Об'єднаних Націй для прав жінок і миру в усьому світі.16 грудня 1977 року Генеральна Асамблея ООН у резолюції 32/142 закликала всі держави проголосити відповідно до їхніх історичних і національних традицій будь-який день року Міжнародним днем прав жінок і миру, створювати сприятливі умови для викорінення дискримінації жінок і для їхнього повного й рівноправного залучення до соціального розвитку. Це рішення ухвалили після закінчення (1975) і (1976 — 1985), які раніше були проголошені Генеральною Асамблеєю.
- Австралійки на марші в Жіночий день, 1975.
У світі
Хоча свято сприймається радше як комуністичний пережиток, ніж справжній вираз феміністського руху, проте в низці пострадянських та соціалістичних країн 8 березня є державним святом. Традиції масштабного святкування 8 Березня прижилися переважно у країнах так званого «соціалістичного табору», на які мав вплив СРСР або Китай. За межами Східної Європи лише близько десяти країн визнають цей день офіційним вихідним: Алжир, Бразилія, Буркіна-Фасо, Камерун, Китай, Куба, Італія, Ізраїль, Лаос, Монголія, В'єтнам і Замбія.
Діячі православної церкви і деяких інших релігійних спільнот світу не визнають свято 8 Березня з огляду на його політичне походження.
Міжнародний день солідарності жінок 8 березня відзначається в Греції, але святкують його в основному комуністи. В Іспанії це день жіночого протесту, — той день, коли активістки феміністського руху публічно висловлюють невдоволення. У Китаї 8 березня є вихідним днем, але тільки для жінок — китаянки збираються разом й гуляють у парку. В Італії 8 березня офіційно не є вихідним, жінки святкують без чоловіків. У США, де свято було засновано, поступово відмовилися від нього, оскільки є День матері та День святого Валентина. А з 1981 році Конгрес США призначив тиждень навколо 8 березня Тижнем історії жінок, а з 1987 року Конгрес США розширив подію, оголосивши увесь березень Місячником жіночої історії і протягом місяця державні установи, школи, бібліотеки та інші організації зосереджують свої суспільні програми на жінок і їхні численні досягнення. В Польщі, як і в Німеччині, в цей день не роблять вихідний, деякі люди вважають що це комуністичне свято і його не потрібно святкувати. В Німеччині прийнято вітати жінок у травні на День матері. Проте феміністки та ліві політичні сили не втрачають нагоди влаштувати мітинги. У Франції «Міжнародний жіночий день» не є популярним і його святкують тільки комуністи та «ліві». У Болгарії свято 8 березня не є державним. У Великій Британії 8 Березня є звичайним робочим днем, традицій святкування, як на пострадянському просторі, немає, і лише різні рухи і організації за права жінок збираються на мітинги.
В Україні
Згідно КЗпП України, 8 березня є святковим (вихідним) днем.
Наприкінці існування СРСР міжнародний день жінок втратив своє політичне забарвлення і перетворився на одне з неполітичних свят.
5 березня 2013 року в місті Коломия (Івано-Франківська область) рішенням міської ради скасували свято з формулюванням: «Це свято, як і День захисника Вітчизни і День перемоги, не сприяє духовному збагаченню українців».
У лютому 2017 Український інститут національної пам'яті (УІНП) розробив пропозиції щодо декомунізації календаря державних свят. Замість вихідного дня 8 березня (Міжнародний жіночий день) було запропоновано встановити вихідний Шевченківський день (9 березня). У переліку від УІНП є свято, яке заплановано як альтернатива 8 березня. Йдеться про День матері (друга неділя травня). Однак це державне свято заплановано як робочий день. Також командою В'ятровича запропоновано зробити ще одне свято, яке може виступати як заміна 8 березня. У середині вересня може з'явитися День сім'ї, який заплановано зробити державним вихідним днем.
Згідно з результатами дослідження Соціологічної групи «Рейтинг», проведеного 27–28 лютого 2021 р., 68 % опитаних відповіли, що будуть 2021 року відзначати 8 березня, не будуть — 29 %. Соціологи відзначають, що «більш значущим цей день є для мешканців Півдня та Сходу, та тих, хто перебуває в шлюбі». На Заході України 8 березня не збираються святкувати майже 40 % опитаних.
14 лютого 2023 року депутати Верховної Ради України запропонувала внести до Кодексу законів про працю України певні зміни, які стосуються встановлення українських свят. Там же йшлося про скасування державних свят 8 Березня (Міжнародний жіночий день), 1 та 9 травня (День праці та День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні). До повномасштабного російського вторгнення в Україну вторгнення цей день завжди був вихідним, проте досі тривають дискусії: чи є доцільним це свято, адже воно пов'язане з радянським минулим
Законопроєкт № 9009 зареєстрований в парламенті, але все ще перебуває на опрацюванні в комітеті Верховної Ради України. Замість цих свят депутати пропонують створити українські аналоги, які стануть державними вихідними:
- 25 лютого — День української жінки (дата народження Лесі Українки);
- 9 березня — День народження Тараса Шевченка;
- друга неділя травня — День матері.
Однак наразі ці рішення ще не були ухваленими.
Напередодні 8 березня 2023 року українці вирішували: залишити цей день офіційним вихідним чи зробити робочим. Більшість користувачів Дії проголосували за те, щоб залишити 8 березня вихідним. Такий варіант підтримали понад 1,3 млн українців.
Критика
Цей розділ потрібно повністю переписати відповідно до Вікіпедії. Причина — недостатня значущість думки конкретно цих трьох осіб щодо свята для її виокремлення. (березень 2024) |
«Я вважаю, що нам, людям медійним, потрібно перестати популяризувати совкові рудименти». — Сергій Притула.
Наталя Гоцій: «По-перше, я 10 років жила в Нью-Йорку, де не існує свята „8 Березня“. А, по-друге, я абсолютно сучасна жінка, без будь-яких гендерних забобонів. Вважаю, що у нас кожен день повинен бути святом. І не потрібно малювати на календарі червону вісімку, щоб з'явився привід купити собі квіти. Я мовчу про те, щоб чекати їх від когось. Якщо копнути глибше, то „8 Березня“ — це не просто жіночий день, це день жіночої солідарності, який був створений, щоб нагадати чоловікам про рівні права. А не для того, щоб примусити їх купити тюльпани й торт. Я емансипована жінка, яка не дотримується радянських традицій. І двох своїх синів до них, до речі, теж не привчаю.».
Олена-Христина Лебідь: «Зізнаюся, у мене до свят специфічне ставлення. Я люблю тільки Новий рік — це для мене однозначно свято-свято. Ще день народження. Так склалося, що у мене з молодою людиною свято постійно. Іноді веселе, іноді химерне, іноді божевільне. Тому я не фокусуюсь: «Так-с, сьогодні „8 Березня“, ноги поголила, волосся уклала, манікюр зробила, сиджу, не рухаюсь, чекаю». Привітає з «8 Березня» — значить, привітає. Чи не привітає — то й добре. Я знаю, що ми все одно обіймемося, поцілуємося, наговоримо один одному приємностей, і більше нічого не треба! Я з тих людей, які більше люблять дарувати подарунки, ніж приймати. Для мене це окремий фетиш — вибирати, упаковувати, уявляти, як цей подарунок сприйметься. Щоб все ідеально-ідеально».
Феміністичні протести
З кінця 2000-х років в Україні майже щороку 8 березня проходять феміністичні марші. Перший відбувся 2008 року в Києві з ініціативи анархо-феміністичного колективу «Свободна». З міркувань безпеки учасниць і учасників маршу, про нього публічно не повідомляли напередодні. 2009 року різні за формою акції відбулися в Харкові, Львові та Чернівцях. 2011 року в Києві відбувся перший відкритий феміністичний марш, з ініціативи «Феміністичної Офензиви», ГО «Інсайт», Центру візуальної культури та інших організацій. З 2012 року марші, пристосовані до 8 Березня, зазнають ризиків нападу з боку праворадикалів.
Тематичні дні Міжнародного комітету Червоного Хреста
З нагоди Міжнародного дня жінок Міжнародний комітет Червоного Хреста починаючи з 2010 року проводить заходи з привернення уваги до однієї з проблем, від котрих потерпають жінки в контексті збройних конфліктів.
2010: Фокус на труднощах, що випали на долю жінок, переміщених внаслідок збройних конфліктів. Переміщені жінки часто живуть наодинці, з дітьми, часто стають жертвами сексуального насилля, дискримінації і залякування, страждають від бідності та соціальної ізоляції. Ось чому міжнародне гуманітарне право містить окремі положення на захист жінок, наприклад, вагітних або з дітьми молодшого віку.
2011: Комітет закликав держави та інших суб'єктів щорічно не послабляти зусиль із запобігання зґвалтуванням та іншим формам сексуального насильства, що впливають на життя і гідність незліченної кількості жінок у конфліктних зонах всього світу (Див. Воєнне сексуальне насильство).
2012: Заклик до акції допомоги жінкам, чиї родичі зникли безвісти у контексті збройного конфлікту (переважно це чоловіки), аби дати їм можливість відновити гідність і надію. Жінки та дівчата в подібних ситуаціях, крім страждань утрати та невідомості, часто стикаються з переважливими силами практичних труднощів. Комітет нагадав, що сторони збройного конфлікту несуть відповідальність за пошук зниклих безвісти осіб та інформування сімей.
2013: ООН вибрала тему: «Обіцянка є обіцянка, це час, аби вжити заходів, щоб покласти край насильству проти жінок».
2014: «Рівність жінок — прогрес для всіх людей».
2015: «Розширення прав і можливостей жінок — розширення прав і можливостей людства: уявіть!». Уряди, активісти по всьому світу відзначали 20-ту річницю та Платформи дій, історичної дорожньої карти, яка встановлює порядок денний для реалізації прав жінок.
2017: «Жінки в мінливому світі праці: планета 50-50 до 2030 року» (англ. Women in the Changing World of Work: Planet 50-50 by 2030).
Частина інформації в цій статті застаріла. (травень 2019) |
Дудли Google
Google щороку присвячує дудл Міжнародному жіночому дню. Зображення різних років демонструють, як змінювалось сприйняття Дня жінок з поступом феміністської боротьби та світовим зростанням гендерної рівності і .
Ця стаття недостатньо . |
Святкування
- Святкування у Камеруні, 2015
- Відзначення у Буркіна-Фасо, 2018
- Феміністське святкування в Іспанії, 2018
- Феміністське святкування в Іспанії, 2019
Примітки
- Nations, United. . United Nations (англ.). Архів оригіналу за 7 березня 2021. Процитовано 8 березня 2021.
- . International Women's Day (англ.). Архів оригіналу за 3 червня 2016. Процитовано 8 березня 2021.
- . iwd.uchicago.edu (англ.). Архів оригіналу за 8 квітня 2017. Процитовано 7 квітня 2017.
- Second International Conference of Socialist Women p.21
- Rochelle Goldberg Ruthchild, «From West to East: International Women's Day, the First Decade», Aspasia: The International Yearbook of Central, Eastern, and Southeastern European Women's and Gender History, vol. 6 (2012): 1-24.
- Temma Kaplan, «On the Socialist Origins of International Women's Day», Feminist Studies, 11/1 (Spring, 1985)
- . www.un.org (EN) . Архів оригіналу за 8 березня 2020. Процитовано 7 березня 2020.
- Nations, United. . United Nations (англ.). Архів оригіналу за 9 березня 2022. Процитовано 8 березня 2021.
- На шляху до рівноправності / Газета «Медичний університет», колективу Харківського національного медичного університету. № 3-4 (2901—2902) П'ятниця, 27 лютого 2015 року
- Жіночий день. Як американський страйк став радянською традицією www.istpravda.com.ua
- Міжнародному жіночому дню виповнилося 100 років.[недоступне посилання з липня 2019]ТСН, 8.03.2011
- Хто і як відзначає Жіночий день [ 24 лютого 2014 у Wayback Machine.], Марія Щур, Радіо Свобода, 7.03.2011
- 8 березня в Україні та світі святкують Міжнародний жіночий день. 08.03.21 ТСН
- . Архів оригіналу за 7 січня 2012. Процитовано 8 березня 2011.
- Святкування Міжнародного жіночого дня [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] Газета Житомирського національного агроекологічного університету. Березень, 2014. № 3 (134)
- Прищепа, Ярослав (8 березня 2021). . Суспільне | Новини (укр.). Архів оригіналу за 24 травня 2021. Процитовано 24 травня 2021.
- . BBC News Україна (укр.). Архів оригіналу за 8 березня 2021. Процитовано 8 березня 2021.
- [ru] Международный женский день 8 марта // Современные праздники и обряды народов СССР / Л. А. Тульцева ; отв. ред. Ю. В. Бромлей ; АН СССР. — М. : Наука, 1985. — (Серия «Страны и народы»). — С. 32—39.(рос.)
- Кірсанова К. Повна рівність жінок в СРСР. — К., 1937. — С.9.
- Березіна З. Жінки Радянської України — активні будівники комунізму. — К., 1954. — 112 с.
- Кісь О. Повертаючи власне минуле: жіноча історія як джерело сили для сучасного жіночого руху в Україні // Міжнародний жіночий день — і100рія у фотографіях. — К., 2010. — С. 15
- Марія Музичка. Образ ідеальної домогосподарки в СРСР 16.01.2011. Історична правда
- Велика радянська енциклопедія
- Ленин В. И. Полн. собр. соч., т.39, с.204-205
- 8-е Марта. Материалы для проведения Международного женского коммунистического дня в 1928 г. М., 1928, с.21
- Лабур О. «Нова жінка»: унормовані образи жінки-суспільниці і жінки-трудівниці в радянській літературі України 1920–1930-х років // Краєзнавство. — 2010. — № 3. — С. 205—213.
- До питання становлення рядянської святкової культури / Т. І. Гаєвська // Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв: щоквартальний науковий журнал. — Київ: Міленіум, 2016. — № 3. — С. 194—199.
- Каспарова В. Раскрепощение женщины Востока, с.15
- Морев Н. Старое и новое: (Очерк из быта чухарей). — В кн.: Старый и новый быт, с.54
- Економічна історія України: Історико-економічне дослідження: в 2 т. / [ред. рада: В. М. Литвин (голова), Г. В. Боряк, В. М. Геєць та ін.; відп. ред. В. А. Смолій; авт. кол.: Т. А. Балабушевич, В. Д. Баран, В. К. Баран та ін.]. НАН України. Інститут історії України. — К.: Ніка-Центр, 2011. — Т.2. — 608 с. , (Том 2)
- . Архів оригіналу за 10 березня 2015. Процитовано 8 березня 2015.
- Як святкують 8 березня у світі: традиції різних країн www.ukrinform.ua
- Валентина Одарченко. Святкувати чи ігнорувати: 8 Березня очима церкви 07 березня 2011 www.radiosvoboda.org
- Оксана Кісь. Украдене свято: історичні трансформації смислу 8 березня [ 4 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- У Коломиї офіційно відмінили 8 березня [ 7 березня 2013 у Wayback Machine.] 5 березня, 2013
- . Архів оригіналу за 8 березня 2017. Процитовано 8 березня 2017.
- . ratinggroup.ua (англ.). Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 7 березня 2021.
- . Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 7 березня 2021.
- 8 Березня в Україні: чи скасовується святкування та чи буде вихідний. Главком. 6 березня 2024.
- Наймасовіше опитування у Дії: українці вирішили, чи залишити 8 березня вихідним.
- Дарина (6 березня 2019). . Україна Неймовірна (укр.). Архів оригіналу за 11 березня 2021. Процитовано 9 березня 2019.
- . Гендер в деталях. 16 березня 2018. Архів оригіналу за 26 травня 2021. Процитовано 2 серпня 2019.
- . Гендер в деталях. 14 травня 2019. Архів оригіналу за 2 серпня 2019. Процитовано 2 серпня 2019.
- . Архів оригіналу за 12 вересня 2017. Процитовано 2 жовтня 2017.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Міжнародний жіночий день |
- 8 Березня в Україні та світі: справжній сенс свята та його відмінність від стереотипів про «жінок і красу»
- Офіційна сторінка ініціативи IWD (International Women's Day [ 27 лютого 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
- Кітчеві радянські листівки до 8 березня [ 9 березня 2012 у Wayback Machine.] Історична правда
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mizhnaro dnij de n borotbi za prava zhinok angl International Women s Day povna nazva Mizhnaro dnij de n borotbi za prava zhino k i mizhnaro dnij mir rishennyam OON vid 1977 roku ye mizhnarodnoyu datoyu yaku shorichno vidznachayut 8 bereznya na zgadku pro kulturni politichni ta socialno ekonomichni dosyagnennya zhinok Temoyu ciyeyi dati tezh ye ruh za prava lyudini viokremlyuyuchi prava zhinok privertayuchi uvagu do takih pitan yak genderna rivnist seksizm reproduktivni prava ta nasilstvo shodo zhinok Mizhnarodnij den borotbi za prava zhinok rozpochinavsya yak socialistichne politichne svyato i ye zmishanim v kulturi bagatoh krayin nasampered v Yevropi osoblivo v socialistichnomu bloci Protyagom 20 stolittya vin vidznachavsya v SRSR ta krayinah soctaboru yak derzhavne svyato Mizhnarodnij den borotbi za prava zhinok ye najznachnishim z feministichnih svyat Mizhnarodnij den borotbi za prava zhinokMizhnarodnij den borotbi za prava zhinokNimeckij plakat Zhinochij den 1914 Dajte nam zhinkam viborche pravo Zhinochij den 8 bereznya 1914 Do cogo chasu zaboboni ta reakcijni poglyadi ne mayut povnogo civilnogo prava dlya zhinok yaki yak robitnici materi ta gromadyanki povnistyu vikonuyut svij obov yazok za yakim povinni platiti podatki derzhavi a takozh municipalitetu Borotba za ce prirodne pravo lyudini povinna buti nepohitnim namirom kozhnoyi zhinki kozhnoyi pracivnici U comu niyakoyi pauzi dlya vidpochinku niyakogo perepochinku ne dopuskayetsya Prihodte vsi zhinki i divchatka 9 e gromadske zhinoche zibrannya u nedilyu 8 bereznya 1914 o 3 godini dnya Kim svyatkuyetsyaSvitZasnovano28 lyutogo 1909 1922 1949 i 8 bereznya 1917TipMizhnarodnijZnachennyaDen gromadyanskoyi obiznanosti Den zhinok ta divchat Antiseksistskij den Den borotbi z diskriminaciyeyuData8 bereznyaPov yazanij zMizhnarodnij cholovichij den Rosijska revolyuciya Mizhnarodnij dityachij den Mizhnarodnij den praci Mizhnarodnij zhinochij den u Vikishovishi Upershe vidznachalos 28 lyutogo 1909 roku v SShA z iniciativi Socialistichnoyi partiyi Ameriki yak Nacionalnij den zhinki Nastupnogo roku nathnenni amerikanskim prikladom uchasnici en v Kopengageni virishili shoroku za zrazkom Mizhnarodnogo dnya praci vidznachati Den zhinok prisvyachenij peredusim borotbi za zdobuttya zhinkami viborchih prav 19 bereznya 1911 roku v Avstro Ugorshini Daniyi Nimechchini j Shvejcariyi upershe vidbuvsya Mizhnarodnij zhinochij den yakij protyagom nastupnih kilkoh rokiv vidznachavsya v rizni dni naprikinci lyutogo chi na pochatku bereznya Z pochatku 1920 h rokiv u Radyanskomu Soyuzi zatverdilas data 8 bereznya oskilki same v cej den 1917 roku z demonstraciyi robitnic pochalas Lyutneva revolyuciya Vidtodi den vidznachavsya perevazhno v krayinah kolishnogo radyanskogo bloku doki jogo u 1967 roci ne vzyali na ozbroyennya feministki drugoyi hvili 1977 roku za radyanskoyi iniciativi rishennyam Organizaciyi Ob yednanih Nacij otrimav status mizhnarodnogo dnya z povnoyu nazvoyu Mizhnaro dnij de n borotbi za prava zhino k i mizhnaro dnij mir U takih krayinah Rosiya Bilorus Pivnichna Koreya Azerbajdzhan Virmeniya Angola Burkina Faso Gvineya Bisau Kambodzha Kongo Laos Mongoliya Nepal Uganda ta she deyakih 8 bereznya ye vihidnim dnem dzherelo U postradyanskih derzhavah ta satelitiv kolishnogo SRSR MZhD dosi vidobrazhaye svoye politichne pohodzhennya u sviti mozhe vidznachatisya protestami ta zaklikami do radikalnih zmin livimi aktivistami v inshih osoblivo na Zahodi vono pidkreslyuye vazhlivist borotbi za prava zhinok zokrema za yih emansipaciyu pam yatayuchi pro socialni ekonomichni politichni dosyagnennya ta privertayuchi uvagu do takih pitan yak genderna rivnist reproduktivni prava diskriminaciya ta nasilstvo shodo zhinok u sviti Istoriya8 bereznya 1857 roku v Nyu Jorku amerikanski tekstilnici vistupili z vimogami za rivnu oplatu praci z cholovikami polipshennya umov praci 10 godinnogo robochogo dnya marsh porozhnih kastrul Strajk ne dav zhodnih rezultativ a mirnij miting bulo rozignano policiyeyu Doslidniki chasto vkazuyut na toj fakt sho u 1857 roci 8 bereznya pripalo na vihidnij nedilyu koli tekstilnici ne pracyuvali 8 bereznya 1908 roku v Nyu Jorku vidbulasya demonstraciya socialistichnih zhinok pov yazana z tekstilnimi strajkami u 1857 58 rokah Tisyachi zhinok vimagali prava golosu vistupili proti vazhkih umov praci ta proti praci ditej Do 1908 roku shorichni demonstraciyi stali nastilki masshtabnimi sho ce sponukalo Socialistichnu partiyu Ameriki ogolositi 28 lyutogo 1909 pershim Mizhnarodnim dnem zhinok U 1909 1910 rr u SShA v ostanni tizhni lyutogo vidbulisya marshi ta strajki zhinok ocholeni Socialistichnoyu partiyeyu Ameriki Socialistichna partiya Ameriki ogolosila 28 lyutogo 1909 roku pershim Mizhnarodnim dnem zhinok Zhinocha demonstraciya za hlib i mir 8 bereznya 1917 Petrograd Svyato shvidko poshirilosya v Yevropi koli Socialistichnij Internacional vsesvitnya spilka socialistichnih ta social demokratichnih partij ta organizacij uhvaliv svyato bez fiksovanoyi dati v Kopengageni v 1910 roci Klara Cetkin zliva ta Roza Lyuksemburg na shlyahu do kongresu social demokratichnoyi partiyi Nimechchini Magdeburg sichen 1910 Ideya Mizhnarodnogo zhinochogo dnya zaproponovana Klaroyu Cetkin Social demokratichna partiya Nimechchini na velikij zhinochij zustrichi na Drugomu svitovomu kongresi socialistichnoyi partiyi organizovanomu Socialistichnim Internacionalom u Kopengageni 26 i 27 serpnya 1910 roku sho vitav uchasnikiv iz 17 krayin svitu Nimecka socialistka ta zhurnalistka Klara Cetkin zaproponuvala viznati 8 bereznya Mizhnarodnim zhinochim dnem na chest pam yati demonstracij robochogo zhinoctva v Americi Tak i narodilosya najvidomishe zhinoche svyato u sviti yake zaraz vidznachayut v 40 krayinah svitu Uhvalene svyato bulo bez fiksovanoyi dati Ponad 100 uchasnic iz 17 krayin virishili shoroku v berezni vidznachati Mizhnarodnij zhinochij den den solidarnosti zhinok u borotbi za povni politichni ekonomichni ta socialni prava Tochnu datu dnya na konferenciyi viznacheno ne bulo U rezolyuciyi zaproponovanij Klaroyu Cetkin zokrema zaznachalos U povnij vidpovidnosti z klasovo svidomimi politichnimi profspilkovimi organizaciyami proletariatu v kozhnij krayini socialistki vsih krayin shorichno provodyat Zhinochij den yakij v pershu chergu sluguye agitaciyi za nadannya zhinkam viborchogo prava Cya vimoga maye buti visunena yak skladova chastina vsogo zhinochogo pitannya v cilomu i v povnij vidpovidnosti z socialistichnimi poglyadami Zhinochomu dnyu slid povsyudno nadavati mizhnarodnij harakter i vin usyudi maye buti staranno pidgotovlenij Pershij Mizhnarodnij zhinochij den buv provedenij 19 bereznya 1911 roku z vimogami zhinok prava golosu ta zajmati derzhavi posadi prava na pracyu i pripinennya diskriminaciyi na roboti Vidznachavsya v Nimeckij imperiyi Avstro Ugorshini Shvejcariyi ta Daniyi v rizni dni Bilsh odnogo miljona cholovikiv i zhinok po vsij Yevropi vzyali uchast u mitingah z nagodi Mizhnarodnogo dnya zhinok Nimkeni obrali 19 bereznya bo same 19 bereznya 1848 roku korol Prussiyi pered zagrozoyu zbrojnogo povstannya poobicyav ale zgodom ne vikonav obicyanki provesti reformi vklyuchno z uzakonennyam viborchogo prava dlya zhinok Zhinki vimagali shob yim nadali pravo golosuvati i zajmati derzhavni posadi U 1912 roci svyato vidznachalosya timi zh chotirma krayinami sho j poperednogo roku i znovu v rizni dni 1912 roku den vidznachili 12 travnya U pershi roki isnuvannya zhinki provodili svyato na mitingah ta akciyah protestu osoblivo z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni u mezhah ruhu za mir U 1913 ta 1914 rokah u ramkah ruhu za mir naperedodni Pershoyi svitovoyi miljoni zhinok po vsij Yevropi Rosijskij imperiyi i Pivnichnij Americi vijshli 8 bereznya z protestami proti nasuvannya Pershoyi svitovoyi vijni Lishe 1914 roku den vidznachavsya 8 bereznya odnochasno v shesti krayinah Avstro Ugorskij imperiyi Daniyi Nimeckij imperiyi Niderlandah Rosijskij imperiyi ta Shvejcariyi Data 8 bereznya bula zapochatkovana na III komunistichnij Internacionalnij zustrichi v 1921 roci Data 8 bereznya viznachena na 2 j Komunistichnij zhinochij konferenciyi v 1921 roci Bez dopomogi cholovikiv navit proti yihnoyi voli zhinoctvo vihodit pid chervonim praporom Pid cim praporom zhinki budut borotisya za viznannya svoyih prav Yak robitnik prignoblenij kapitalistom tak i zhinka prignoblena cholovikom I vona zalishatimetsya prignoblenoyu doki ne stane ekonomichno nezalezhnoyu vid cholovika Klara Cetkin rozpovidaye pro sut Dnya solidarnosti zhinok 8 bereznya 1917 roku zhinki v Petrogradi ta inshih mistah po vsij Rosijskij imperiyi vijshli na demonstraciyi v nedilyu 8 bereznya za novim stilem zaklikayuchi do hliba i miru tomu na dumku BBS data svyatkuvannya pohodit vid Rosiyi Pislya zagibeli dvoh miljoniv soldativ na vijni zhinki v ostannyu nedilyu lyutogo vijshli na demonstraciyu z gaslom hlib i mir yaka pererosla v lyutnevu revolyuciyu Cya istorichna nedilya pripadaye na 23 lyutogo za yulianskim kalendarem abo 8 bereznya za grigorianskim Zhinochij ruh vbachavsya she odnim dzherelom dlya zmicnennya bilshovickoyi vladi Petrogradski bilshoviki skoristalisya svyatkuvannyam Mizhnarodnogo zhinochogo dnya dlya organizaciyi mitingiv i zibran proti vijni dorozhnechi i vazhkogo stanovisha robitnic Cherez chotiri dni imperator Mikola II zriksya prestolu i Timchasovij uryad Rosiyi nadav zhinkam pravo golosu Takim chinom upershe v Rosiyi i lishe v yedinomu misti Petrogradi vpershe buv vidznachenij zhinochij den u 1913 roci Protyagom 1920 h i 1930 h rokiv den buv najbilsh pomitnim yak socialistichnij zhinochij den Radyanska istoriya Svyato v Radyanskomu Soyuzi V Radyanskomu Soyuzi pered tim yak svyato ukripilos v gromadskomu a pislya cogo i v simejnomu pobuti robitnikiv aktivistam komunistam i komsomolcyam dovelosya provesti znachnu roz yasnyuyuchu robotu Radyanski naukovci u cij sferi svoyimi istoriografichnimi pracyami buli pidkoreni oficijnij ideologiyi derzhavi i opirayuchis na polozhennya oficijnih derzhavnih dokumentiv pidkreslyuvali rivnopravne stanovishe zhinok v SRSR ta shirokij spektr mozhlivostej osobistisnogo rozvitku zhinki akcentuvali uvagu na nastupnih rolyah zhinki v suspilstvi robitnicya mati aktivna gromadska diyachka Takim chinom popri te sho bulo uhvaleno zakoni yaki davali znachni prava svobodi ta mozhlivosti zhinkam u politichnij osvitnij ekonomichnij kulturnij ta inshih sferah zhinka vse zh ne pozbavlyayetsya roli hranitelki domashnogo vognisha ta materi gospodini a she j postupovo perebiraye na sebe tradicijno cholovichi obov yazki Oficijna deklaraciya gendernoyi rivnosti polegshila spravu ekspluataciyi zhinok na nih vidteper pokladalas podvijna funkciya robota i materinstvo V SRSR za iniciativoyu V I Lenina dlya zahistu interesiv zhinochogo robochogo ruhu i propagandi robochogo ruhu buv stvorenij zhurnal pershij nomer yakogo vijshov v 1914 roci 23 lyutogo 8 bereznya za novim stilem Pidkreslyuyuchi rol zhinok u kolgospnij praci Josip Stalin zaznachav sho zhinka vidteper pracyuye vzhe ne na batka i ne na cholovika a nasampered na sebe same kolgospnij lad robit zhinku robitnicyu rivnoyu choloviku robitniku Aktualni zhinochi obrazi oficijna derzhavna ideologiya tvorit takozh cherez periodiku Radyanska zhinka Kolgospnicya Selyanka ta in literaturu Oleksandra Kollontaj perekonala Lenina zrobiti Mizhnarodnij zhinochij den oficijnim radyanskim svyatom V 1921 roci bulo uhvalene rishennya pro nadannya dnyu 8 bereznya statusu derzhavnogo svyata Prote stanovishe zhinok u totalitarnij derzhavi bulo vazhkim voni pracyuvali narivni z cholovikami na virobnictvi ta u silskomu gospodarstvi a krim togo dbali pro ditej i zajmalisya hatnimi spravami Vidsutnist elementarnih zasobiv gigiyeni nizkij riven medicini shkodili yihnomu zdorov yu V Radyanskomu Soyuzi rezultatom borotbi za prava zhinok bulo te sho zhinki osvoyili bagato promislovih i budivelnih profesij uspishno pochali pracyuvati na kolgospnih polyah i v tvarinnictvi I vzhe zgodom zhinki stanut nibi to iniciatorami tak zvanogo stahanivskogo ruhu Geroyi Socialistichnoyi praci Mariya i Yevdokiya Vinogradovi a Zinayida Troyicka persha zhinka mashinist organizuvala pershu v istoriyi zaliznichnogo transporta zhinochu parovoznu brigadu Z 20 30 rokiv HH st zhinka staye detallyu mehanizmu radyanskoyi derzhavi bezlikoyu ususpilnenoyu ta povnistyu pidkorenoyu zagalnij inerciyi suspilstva V 1918 i 1919 rokah v Radyanskomu Soyuzi zhinki robitniki visuvali bojovi gasla Vse dlya Chervonoyi Armiyi Vse dlya frontu V 1921 roci v den 8 bereznya pered zhinkami robochimi stavilis zavdannya borotis z holodom i rozruhoyu nalagodzhuvati narodne gospodarstvo Lenin pisav na rahunok viboriv v Moskovsku Radu v lyutomu 1920 roku tak Nam potribno shob zhinka robitnicya dobilasya ne lishe za zakonom ale i v zhitti rivnosti z cholovikom robitnikom Lenin V I Poln sobr soch t 40 s 157 8 bereznya 1922 roku prohodilo yak zagalnoproletarske svyato z osnovnimi lozungami ob yednannya robochogo klasu navkolo rosijskoyi komunistichnoyi partiyi bilshovikiv RKP b i profspilok borotba z golodom i zhinochim bezrobittyam 8 bereznya 1923 roku prohodilo pid zaklikami pidvishennya gromadsko politichnogo i kulturnogo rivnya i virobnichoyi kvalifikaciyi robitnic Apolitichna radyanska listivka privitannya 1930 ti roki Poshtova marka SRSR 1949 r 8 bereznya 1924 roku prohodilo pid lozungom Lenina pokijnogo na toj moment Rozpochata Radyanskoyu vladoyu sprava mozhe buti posunena vpered lishe todi koli zamist soten zhinok po vsij Rosiyi v nij vizmut uchast miljoni i miljoni zhinok V ci dni lavi RKP b popovnilis bilsh nizh na 4 tisyachi robitnic Vzhe v drugij polovini 20 h rokiv pochinayut prostezhuvatisya deyaki zmini v podanni zhinochnosti na storinkah radyanskih zhinochih zhurnaliv z aktualizaciyeyu zavdannya zbilshennya narodzhuvanosti obraz zhinki praktichno ne rozdilyayetsya z materinstvom na neyi pokladayetsya povna vidpovidalnist za ditej i simejne vognishe v presi drukuyutsya statti ta poradi dlya zhinok shodo vedennya gospodarstva pribirannya domu prigotuvannya yizhi poshittya odyagu prannya ta doglyadu za ditmi sho svidchit pro chastkove povernennya do starih patriarhatnih cinnostej i oznachuye zbilshene navantazhennya na zhinku robitnicyu matir ta gospodinyu V gazeti Izvestiya za 1927 rik povidomlyalosya sho Moskovskoyu miskoyu radoyu profspilok prijnyato postanovu v kotrij povidomlyavsya perelik svyatkovih dniv v 1928 roci koli zaboronyalosya provoditi roboti a 8 bereznya Mizhnarodnij den robitnic robochij den skorocheno dlya robitnic na 2 godini 8 bereznya buv svyatkovim ale skorochenim dnem Postanovoyu VCVK RNK RRFSR vid 30 07 1928 roku Pro zminu statej 111 ta 112 Kodeksu zakoniv pro pracyu RRFSR de viznachayutsya nerobochi dni vzhe ne zgaduyetsya 8 bereznya tomu jmovirno sho cej den staye pam yatnim dnem U 1927 roci robitnici zustrichali cej den yak svoye svyato vikonuvali pribirannya v budinku gotuvali svyatkovi obidi odyagalis u najkrashe vbrannya Simejni risi u svyatkuvanni 8 Bereznya prodovzhuvali rozvivatis i v nastupni roki Krim zboriv mitingiv demonstracij na pidpriyemstvah vlashtovuvalis simejni vechori z igrami pisnyami tancyami chastuvannyam Tak nova tradiciya yaka ne mala analogiv ranishe vvijshla v pobut robochih mas Osoblivo vazhkoyu bula robota z musulmanskim Shodom U 20 h rokah dlya musulmanskogo svitu stoyalo pitannya pro znyattya zhinkami pokrivala yake zakrivalo oblichchya i yake shariat musulmanske pravo pidnyav do zakonu do principu zhittya Pokrivalo malo rizni formi sposobi zakrivannya oblichchya zhinkami v riznih narodiv Shodu tezh vidriznyalis tomu nazivalos po riznomu chadra yashmak parandzha chadur rubana feridzhe ta in Tobto borotba proti chadri j parandzhi bula nerozrivno pov yazana z borotboyu za socialnu rivnist i prava lyudini Pri borotbi z patriarhalno bajskimi zvichayami v 1924 roci Turkestanskim CVK buv zatverdzhenij do 8 Bereznya dekret pro skasuvannya kalimu krim togo bulo vstanovleno dlya divchat 16 rokiv za shariatom shlyubnij vik 9 rokiv Stanom na 1937 rik u Radyanskomu Soyuzi na pidpriyemstvah i v organizaciyah uzhe pracyuvali bilsh nizh 9 miljoniv zhinok sho stanovilo 35 zagalnoyi kilkosti robitnichogo i sluzhbovogo skladu Pislya Drugoyi svitovoyi vijni Pislya Golodomoru ta masovih represij Radyanskomu Soyuzu zagrozhuvala demografichna kriza i kerivnictvo krayini vzhivalo zahodiv dlya zbilshennya narodzhuvanosti propaganda dedali chastishe zvertala uvagu na vazhlivist materinstva adzhe pislya Drugoyi svitovoyi vijni SRSR za riznimi danimi vtrativ do 40 mln osib Propagandistska mashina formuye dva genderni obrazi cholovika zahisnika yakogo vitayut 23 lyutogo i turbotlivoyi zhinki druzhini sestri materi yakim potribno podyakuvati za obid chisti shkarpetki i viprasuvanij odyag Z 26 kvitnya 1965 roku svyatkovimi nerobochimi dnyami ogolosheno 8 bereznya Mizhnarodnij den robitnic i 9 travnya Den peremogi Do sogodni 9 travnya vvazhayetsya nerobochim dnem i vshanovuyetsya riznimi zahodami koncerti hvilina movchannya pokladennya vinkiv do pam yatnikiv zagiblih u vijni tosho U SRSR 8 bereznya dovoli trivalij chas bulo zvichajnim robochim dnem ale z 1966 roku naperedodni 20 richchya Peremogi u Velikij Vitchiznyanij vijni vidpovidno do Ukazu Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 8 travnya 1965 roku Mizhnarodnij zhinochij den stav nerobochim buv ogoloshenij svyatkovim a otzhe i vihidnim U 1975 roci 1980 roci 1985 roci do richnic Peremogi CK KPRS uhvalyuvav specialni postanovi shodo yih svyatkuvannya i pripuskayut sho same z nagodi svyata Peremogi 8 bereznya bulo ogolosheno nerobochim dnem yak viznannya vagomogo vnesku radyanskih zhinok v oznamenuvannya vidatnih zaslug radyanskih zhinok v komunistichnomu budivnictvi v zahisti Batkivshini v roki Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni yih geroyizmu i samoviddanosti na fronti j u tilu a takozh vidznachayuchi velikij vklad zhinok u zmicnenni druzhbi mizh narodami i borotbu za mir Yak naslidok podibne rishennya pereneslo svyatkuvannya z publichnogo prostoru u privatnu ploshinu v kolo sim yi Stanom na 1977 rik v SRSR sposterigalasya virazna genderna nerivnist tipova dlya radyanskoyi sim yi cholovik vitrachav 0 7 svogo chasu v robochij den na pokupku prodovolchih tovariv 0 1 na pokupku neprodovolchih i 2 na domashnyu robotu a zhinka vidpovidno 2 0 5 i 11 sho vidbuvalosya za rahunok zmenshennya chasu vidpochinku dlya zhinok Takim chinom viroblenij zahidnoyu istoriografiyeyu koncept podvijnogo tyagarya obov yazok zaroblyati groshi ta dbati pro dim u statusi zhinki v radyanskomu sociumi zalishavsya spravedlivim i dlya brezhnyevskoyi epohi Internacionalizaciya svyata 1977 roku Generalna Asambleya OON zaproponuvala derzhavam uchasnicyam ogolositi 8 bereznya Dnem Organizaciyi Ob yednanih Nacij dlya prav zhinok i miru v usomu sviti 16 grudnya 1977 roku Generalna Asambleya OON u rezolyuciyi 32 142 zaklikala vsi derzhavi progolositi vidpovidno do yihnih istorichnih i nacionalnih tradicij bud yakij den roku Mizhnarodnim dnem prav zhinok i miru stvoryuvati spriyatlivi umovi dlya vikorinennya diskriminaciyi zhinok i dlya yihnogo povnogo j rivnopravnogo zaluchennya do socialnogo rozvitku Ce rishennya uhvalili pislya zakinchennya 1975 i 1976 1985 yaki ranishe buli progolosheni Generalnoyu Asambleyeyu Avstralijki na marshi v Zhinochij den 1975 U svitiStatus mizhnarodnogo dnya zhinok u trudovomu zakonodavstvi v krayinah svitu chervonij vihidnij den pomaranchevij vihidnij dlya zhinok zhovtij neoficijne svyato Hocha svyato sprijmayetsya radshe yak komunistichnij perezhitok nizh spravzhnij viraz feministskogo ruhu prote v nizci postradyanskih ta socialistichnih krayin 8 bereznya ye derzhavnim svyatom Tradiciyi masshtabnogo svyatkuvannya 8 Bereznya prizhilisya perevazhno u krayinah tak zvanogo socialistichnogo taboru na yaki mav vpliv SRSR abo Kitaj Za mezhami Shidnoyi Yevropi lishe blizko desyati krayin viznayut cej den oficijnim vihidnim Alzhir Braziliya Burkina Faso Kamerun Kitaj Kuba Italiya Izrayil Laos Mongoliya V yetnam i Zambiya Diyachi pravoslavnoyi cerkvi i deyakih inshih religijnih spilnot svitu ne viznayut svyato 8 Bereznya z oglyadu na jogo politichne pohodzhennya Mizhnarodnij den solidarnosti zhinok 8 bereznya vidznachayetsya v Greciyi ale svyatkuyut jogo v osnovnomu komunisti V Ispaniyi ce den zhinochogo protestu toj den koli aktivistki feministskogo ruhu publichno vislovlyuyut nevdovolennya U Kitayi 8 bereznya ye vihidnim dnem ale tilki dlya zhinok kitayanki zbirayutsya razom j gulyayut u parku V Italiyi 8 bereznya oficijno ne ye vihidnim zhinki svyatkuyut bez cholovikiv U SShA de svyato bulo zasnovano postupovo vidmovilisya vid nogo oskilki ye Den materi ta Den svyatogo Valentina A z 1981 roci Kongres SShA priznachiv tizhden navkolo 8 bereznya Tizhnem istoriyi zhinok a z 1987 roku Kongres SShA rozshiriv podiyu ogolosivshi uves berezen Misyachnikom zhinochoyi istoriyi i protyagom misyacya derzhavni ustanovi shkoli biblioteki ta inshi organizaciyi zoseredzhuyut svoyi suspilni programi na zhinok i yihni chislenni dosyagnennya V Polshi yak i v Nimechchini v cej den ne roblyat vihidnij deyaki lyudi vvazhayut sho ce komunistichne svyato i jogo ne potribno svyatkuvati V Nimechchini prijnyato vitati zhinok u travni na Den materi Prote feministki ta livi politichni sili ne vtrachayut nagodi vlashtuvati mitingi U Franciyi Mizhnarodnij zhinochij den ne ye populyarnim i jogo svyatkuyut tilki komunisti ta livi U Bolgariyi svyato 8 bereznya ne ye derzhavnim U Velikij Britaniyi 8 Bereznya ye zvichajnim robochim dnem tradicij svyatkuvannya yak na postradyanskomu prostori nemaye i lishe rizni ruhi i organizaciyi za prava zhinok zbirayutsya na mitingi V UkrayiniZgidno KZpP Ukrayini 8 bereznya ye svyatkovim vihidnim dnem Naprikinci isnuvannya SRSR mizhnarodnij den zhinok vtrativ svoye politichne zabarvlennya i peretvorivsya na odne z nepolitichnih svyat 5 bereznya 2013 roku v misti Kolomiya Ivano Frankivska oblast rishennyam miskoyi radi skasuvali svyato z formulyuvannyam Ce svyato yak i Den zahisnika Vitchizni i Den peremogi ne spriyaye duhovnomu zbagachennyu ukrayinciv U lyutomu 2017 Ukrayinskij institut nacionalnoyi pam yati UINP rozrobiv propoziciyi shodo dekomunizaciyi kalendarya derzhavnih svyat Zamist vihidnogo dnya 8 bereznya Mizhnarodnij zhinochij den bulo zaproponovano vstanoviti vihidnij Shevchenkivskij den 9 bereznya U pereliku vid UINP ye svyato yake zaplanovano yak alternativa 8 bereznya Jdetsya pro Den materi druga nedilya travnya Odnak ce derzhavne svyato zaplanovano yak robochij den Takozh komandoyu V yatrovicha zaproponovano zrobiti she odne svyato yake mozhe vistupati yak zamina 8 bereznya U seredini veresnya mozhe z yavitisya Den sim yi yakij zaplanovano zrobiti derzhavnim vihidnim dnem Zgidno z rezultatami doslidzhennya Sociologichnoyi grupi Rejting provedenogo 27 28 lyutogo 2021 r 68 opitanih vidpovili sho budut 2021 roku vidznachati 8 bereznya ne budut 29 Sociologi vidznachayut sho bilsh znachushim cej den ye dlya meshkanciv Pivdnya ta Shodu ta tih hto perebuvaye v shlyubi Na Zahodi Ukrayini 8 bereznya ne zbirayutsya svyatkuvati majzhe 40 opitanih 14 lyutogo 2023 roku deputati Verhovnoyi Radi Ukrayini zaproponuvala vnesti do Kodeksu zakoniv pro pracyu Ukrayini pevni zmini yaki stosuyutsya vstanovlennya ukrayinskih svyat Tam zhe jshlosya pro skasuvannya derzhavnih svyat 8 Bereznya Mizhnarodnij zhinochij den 1 ta 9 travnya Den praci ta Den peremogi nad nacizmom u Drugij svitovij vijni Do povnomasshtabnogo rosijskogo vtorgnennya v Ukrayinu vtorgnennya cej den zavzhdi buv vihidnim prote dosi trivayut diskusiyi chi ye docilnim ce svyato adzhe vono pov yazane z radyanskim minulim Zakonoproyekt 9009 zareyestrovanij v parlamenti ale vse she perebuvaye na opracyuvanni v komiteti Verhovnoyi Radi Ukrayini Zamist cih svyat deputati proponuyut stvoriti ukrayinski analogi yaki stanut derzhavnimi vihidnimi 25 lyutogo Den ukrayinskoyi zhinki data narodzhennya Lesi Ukrayinki 9 bereznya Den narodzhennya Tarasa Shevchenka druga nedilya travnya Den materi Odnak narazi ci rishennya she ne buli uhvalenimi Naperedodni 8 bereznya 2023 roku ukrayinci virishuvali zalishiti cej den oficijnim vihidnim chi zrobiti robochim Bilshist koristuvachiv Diyi progolosuvali za te shob zalishiti 8 bereznya vihidnim Takij variant pidtrimali ponad 1 3 mln ukrayinciv Kritika Cej rozdil potribno povnistyu perepisati vidpovidno do standartiv yakosti Vikipediyi Prichina nedostatnya znachushist dumki konkretno cih troh osib shodo svyata dlya yiyi viokremlennya Vi mozhete dopomogti pererobivshi jogo Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin berezen 2024 Ya vvazhayu sho nam lyudyam medijnim potribno perestati populyarizuvati sovkovi rudimenti Sergij Pritula Natalya Gocij Po pershe ya 10 rokiv zhila v Nyu Jorku de ne isnuye svyata 8 Bereznya A po druge ya absolyutno suchasna zhinka bez bud yakih gendernih zaboboniv Vvazhayu sho u nas kozhen den povinen buti svyatom I ne potribno malyuvati na kalendari chervonu visimku shob z yavivsya privid kupiti sobi kviti Ya movchu pro te shob chekati yih vid kogos Yaksho kopnuti glibshe to 8 Bereznya ce ne prosto zhinochij den ce den zhinochoyi solidarnosti yakij buv stvorenij shob nagadati cholovikam pro rivni prava A ne dlya togo shob primusiti yih kupiti tyulpani j tort Ya emansipovana zhinka yaka ne dotrimuyetsya radyanskih tradicij I dvoh svoyih siniv do nih do rechi tezh ne privchayu Olena Hristina Lebid Ziznayusya u mene do svyat specifichne stavlennya Ya lyublyu tilki Novij rik ce dlya mene odnoznachno svyato svyato She den narodzhennya Tak sklalosya sho u mene z molodoyu lyudinoyu svyato postijno Inodi vesele inodi himerne inodi bozhevilne Tomu ya ne fokusuyus Tak s sogodni 8 Bereznya nogi pogolila volossya uklala manikyur zrobila sidzhu ne ruhayus chekayu Privitaye z 8 Bereznya znachit privitaye Chi ne privitaye to j dobre Ya znayu sho mi vse odno obijmemosya pociluyemosya nagovorimo odin odnomu priyemnostej i bilshe nichogo ne treba Ya z tih lyudej yaki bilshe lyublyat daruvati podarunki nizh prijmati Dlya mene ce okremij fetish vibirati upakovuvati uyavlyati yak cej podarunok sprijmetsya Shob vse idealno idealno Feministichni protesti Z kincya 2000 h rokiv v Ukrayini majzhe shoroku 8 bereznya prohodyat feministichni marshi Pershij vidbuvsya 2008 roku v Kiyevi z iniciativi anarho feministichnogo kolektivu Svobodna Z mirkuvan bezpeki uchasnic i uchasnikiv marshu pro nogo publichno ne povidomlyali naperedodni 2009 roku rizni za formoyu akciyi vidbulisya v Harkovi Lvovi ta Chernivcyah 2011 roku v Kiyevi vidbuvsya pershij vidkritij feministichnij marsh z iniciativi Feministichnoyi Ofenzivi GO Insajt Centru vizualnoyi kulturi ta inshih organizacij Z 2012 roku marshi pristosovani do 8 Bereznya zaznayut rizikiv napadu z boku pravoradikaliv Tematichni dni Mizhnarodnogo komitetu Chervonogo HrestaZ nagodi Mizhnarodnogo dnya zhinok Mizhnarodnij komitet Chervonogo Hresta pochinayuchi z 2010 roku provodit zahodi z privernennya uvagi do odniyeyi z problem vid kotrih poterpayut zhinki v konteksti zbrojnih konfliktiv 2010 Fokus na trudnoshah sho vipali na dolyu zhinok peremishenih vnaslidok zbrojnih konfliktiv Peremisheni zhinki chasto zhivut naodinci z ditmi chasto stayut zhertvami seksualnogo nasillya diskriminaciyi i zalyakuvannya strazhdayut vid bidnosti ta socialnoyi izolyaciyi Os chomu mizhnarodne gumanitarne pravo mistit okremi polozhennya na zahist zhinok napriklad vagitnih abo z ditmi molodshogo viku 2011 Komitet zaklikav derzhavi ta inshih sub yektiv shorichno ne poslablyati zusil iz zapobigannya zgvaltuvannyam ta inshim formam seksualnogo nasilstva sho vplivayut na zhittya i gidnist nezlichennoyi kilkosti zhinok u konfliktnih zonah vsogo svitu Div Voyenne seksualne nasilstvo 2012 Zaklik do akciyi dopomogi zhinkam chiyi rodichi znikli bezvisti u konteksti zbrojnogo konfliktu perevazhno ce choloviki abi dati yim mozhlivist vidnoviti gidnist i nadiyu Zhinki ta divchata v podibnih situaciyah krim strazhdan utrati ta nevidomosti chasto stikayutsya z perevazhlivimi silami praktichnih trudnoshiv Komitet nagadav sho storoni zbrojnogo konfliktu nesut vidpovidalnist za poshuk zniklih bezvisti osib ta informuvannya simej 2013 OON vibrala temu Obicyanka ye obicyanka ce chas abi vzhiti zahodiv shob poklasti kraj nasilstvu proti zhinok 2014 Rivnist zhinok progres dlya vsih lyudej 2015 Rozshirennya prav i mozhlivostej zhinok rozshirennya prav i mozhlivostej lyudstva uyavit Uryadi aktivisti po vsomu svitu vidznachali 20 tu richnicyu ta Platformi dij istorichnoyi dorozhnoyi karti yaka vstanovlyuye poryadok dennij dlya realizaciyi prav zhinok 2017 Zhinki v minlivomu sviti praci planeta 50 50 do 2030 roku angl Women in the Changing World of Work Planet 50 50 by 2030 Chastina informaciyi v cij statti zastarila Vi mozhete dopomogti onovivshi yiyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin traven 2019 Dudli GoogleGoogle shoroku prisvyachuye dudl Mizhnarodnomu zhinochomu dnyu Zobrazhennya riznih rokiv demonstruyut yak zminyuvalos sprijnyattya Dnya zhinok z postupom feministskoyi borotbi ta svitovim zrostannyam gendernoyi rivnosti i Cya stattya nedostatno ilyustrovana Vi mozhete dopomogti proyektu dodavshi zobrazhennya do ciyeyi statti SvyatkuvannyaSvyatkuvannya u Kameruni 2015 Vidznachennya u Burkina Faso 2018 Feministske svyatkuvannya v Ispaniyi 2018 Feministske svyatkuvannya v Ispaniyi 2019PrimitkiNations United United Nations angl Arhiv originalu za 7 bereznya 2021 Procitovano 8 bereznya 2021 International Women s Day angl Arhiv originalu za 3 chervnya 2016 Procitovano 8 bereznya 2021 iwd uchicago edu angl Arhiv originalu za 8 kvitnya 2017 Procitovano 7 kvitnya 2017 Second International Conference of Socialist Women p 21 Rochelle Goldberg Ruthchild From West to East International Women s Day the First Decade Aspasia The International Yearbook of Central Eastern and Southeastern European Women s and Gender History vol 6 2012 1 24 Temma Kaplan On the Socialist Origins of International Women s Day Feminist Studies 11 1 Spring 1985 www un org EN Arhiv originalu za 8 bereznya 2020 Procitovano 7 bereznya 2020 Nations United United Nations angl Arhiv originalu za 9 bereznya 2022 Procitovano 8 bereznya 2021 Na shlyahu do rivnopravnosti Gazeta Medichnij universitet kolektivu Harkivskogo nacionalnogo medichnogo universitetu 3 4 2901 2902 P yatnicya 27 lyutogo 2015 roku Zhinochij den Yak amerikanskij strajk stav radyanskoyu tradiciyeyu www istpravda com ua Mizhnarodnomu zhinochomu dnyu vipovnilosya 100 rokiv nedostupne posilannya z lipnya 2019 TSN 8 03 2011 Hto i yak vidznachaye Zhinochij den 24 lyutogo 2014 u Wayback Machine Mariya Shur Radio Svoboda 7 03 2011 8 bereznya v Ukrayini ta sviti svyatkuyut Mizhnarodnij zhinochij den 08 03 21 TSN Arhiv originalu za 7 sichnya 2012 Procitovano 8 bereznya 2011 Svyatkuvannya Mizhnarodnogo zhinochogo dnya 2 kvitnya 2015 u Wayback Machine Gazeta Zhitomirskogo nacionalnogo agroekologichnogo universitetu Berezen 2014 3 134 Prishepa Yaroslav 8 bereznya 2021 Suspilne Novini ukr Arhiv originalu za 24 travnya 2021 Procitovano 24 travnya 2021 BBC News Ukrayina ukr Arhiv originalu za 8 bereznya 2021 Procitovano 8 bereznya 2021 ru Mezhdunarodnyj zhenskij den 8 marta Sovremennye prazdniki i obryady narodov SSSR L A Tulceva otv red Yu V Bromlej AN SSSR M Nauka 1985 Seriya Strany i narody S 32 39 ros Kirsanova K Povna rivnist zhinok v SRSR K 1937 S 9 Berezina Z Zhinki Radyanskoyi Ukrayini aktivni budivniki komunizmu K 1954 112 s Kis O Povertayuchi vlasne minule zhinocha istoriya yak dzherelo sili dlya suchasnogo zhinochogo ruhu v Ukrayini Mizhnarodnij zhinochij den i100riya u fotografiyah K 2010 S 15 Mariya Muzichka Obraz idealnoyi domogospodarki v SRSR 16 01 2011 Istorichna pravda Velika radyanska enciklopediya Lenin V I Poln sobr soch t 39 s 204 205 8 e Marta Materialy dlya provedeniya Mezhdunarodnogo zhenskogo kommunisticheskogo dnya v 1928 g M 1928 s 21 Labur O Nova zhinka unormovani obrazi zhinki suspilnici i zhinki trudivnici v radyanskij literaturi Ukrayini 1920 1930 h rokiv Krayeznavstvo 2010 3 S 205 213 Do pitannya stanovlennya ryadyanskoyi svyatkovoyi kulturi T I Gayevska Visnik Nacionalnoyi akademiyi kerivnih kadriv kulturi i mistectv shokvartalnij naukovij zhurnal Kiyiv Milenium 2016 3 S 194 199 Kasparova V Raskreposhenie zhenshiny Vostoka s 15 Morev N Staroe i novoe Ocherk iz byta chuharej V kn Staryj i novyj byt s 54 Ekonomichna istoriya Ukrayini Istoriko ekonomichne doslidzhennya v 2 t red rada V M Litvin golova G V Boryak V M Geyec ta in vidp red V A Smolij avt kol T A Balabushevich V D Baran V K Baran ta in NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini K Nika Centr 2011 T 2 608 s ISBN 978 966 521 571 4 ISBN 978 966 521 573 8 Tom 2 Arhiv originalu za 10 bereznya 2015 Procitovano 8 bereznya 2015 Yak svyatkuyut 8 bereznya u sviti tradiciyi riznih krayin www ukrinform ua Valentina Odarchenko Svyatkuvati chi ignoruvati 8 Bereznya ochima cerkvi 07 bereznya 2011 www radiosvoboda org Oksana Kis Ukradene svyato istorichni transformaciyi smislu 8 bereznya 4 kvitnya 2016 u Wayback Machine U Kolomiyi oficijno vidminili 8 bereznya 7 bereznya 2013 u Wayback Machine 5 bereznya 2013 Arhiv originalu za 8 bereznya 2017 Procitovano 8 bereznya 2017 ratinggroup ua angl Arhiv originalu za 4 bereznya 2021 Procitovano 7 bereznya 2021 Radio Svoboda ukr Arhiv originalu za 4 bereznya 2021 Procitovano 7 bereznya 2021 8 Bereznya v Ukrayini chi skasovuyetsya svyatkuvannya ta chi bude vihidnij Glavkom 6 bereznya 2024 Najmasovishe opituvannya u Diyi ukrayinci virishili chi zalishiti 8 bereznya vihidnim Darina 6 bereznya 2019 Ukrayina Nejmovirna ukr Arhiv originalu za 11 bereznya 2021 Procitovano 9 bereznya 2019 Gender v detalyah 16 bereznya 2018 Arhiv originalu za 26 travnya 2021 Procitovano 2 serpnya 2019 Gender v detalyah 14 travnya 2019 Arhiv originalu za 2 serpnya 2019 Procitovano 2 serpnya 2019 Arhiv originalu za 12 veresnya 2017 Procitovano 2 zhovtnya 2017 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Mizhnarodnij zhinochij den8 Bereznya v Ukrayini ta sviti spravzhnij sens svyata ta jogo vidminnist vid stereotipiv pro zhinok i krasu Oficijna storinka iniciativi IWD International Women s Day 27 lyutogo 2011 u Wayback Machine angl Kitchevi radyanski listivki do 8 bereznya 9 bereznya 2012 u Wayback Machine Istorichna pravdaDiv takozhFeminizm ta Sufrazhizm Spisok feministichnih dat Zhinoche viborche pravo Gendernij rozriv v oplati praci Neoplachuvana robota Prava zhinok Mizhnarodni dni OON Den materi Den praci Socialistichnij feminizm