Мартакертський район (вірм. Մարտակերտի շրջան) — колишня адміністративна одиниця у складі невизнаної Нагірно-Карабаської Республіки. Адміністративний центр — Мартакерт.
Мартакертський район | |
---|---|
Մարտակերտի շրջան | |
| |
Районний центр | Мартакерт |
Найбільше місто | Мартакерт |
Країна | Нагірно-Карабаська Республіка |
Офіційна мова | вірменська |
Населення | |
- повне | 19 100 |
- густота | 10.56 |
Площа | |
- повна | 1 795 км² |
Часовий пояс | |
Дата ліквідації | 1 січня 2024 |
Вебсайт | gov.nkr.am/hy/regions/details/48/ |
Географія
На південному сході та півдні межував з Аскеранським районом, на південному заході з Кашатазьким районом, на заході та півночі з Шаумянівським районом (заштрихована на мапі на північ від Мартакертського району частина Шаумянівського району контролюється Азербайджаном) та на сході з Азербайджаном.
Район був розташований на північному сході Нагірно-Карабаської Республіки. В районі розташована найбільша водойма Нагірного Карабаху — Сарсанське водосховище. Найбільшими річками були: Трту, Єхшаракял, Трхі, Хаченагет, Колатак. Багато озер, а також канал Ванкасар.
Транспорт
У Мартакертському районі було кілька основних трас:
- Головна внутрішньореспубліканська траса «Північ — Південь» (Мартакерт — Дрмбон — Степанакерт — Кармір Шука — Гадрут);
- Відгалуження від траси «Північ — Південь» до села Ванк, в якому розташований монастир Гандзасар;
- Траса Мартакерт — Акн (з розвилкою на Аскеран, Степанакерт і Мартуні, Гадрут);
- Дрмбон — Карвачар (з розвилкою на Варденіс і Джермаджур).
Населення
Під час Літнього наступу азербайджанських військ (1992 р.) більша частина району, разом з райцентром Мартакертом перейшла під контроль Збройних сил Азербайджану, після чого розпочалися етнічні чистки проти вірмен (найвідоміша — Різня в Маразі). Район перейшов назад, під контроль Армії Оборони Нагірного Карабаху у 1993 р. Після цієї операції населення району зменшилося втричі та становило 18 963 осіб (2005 рік).
Пам'ятники історії та архітектури
- Монастир Гандзасар;
- Хаченські хачкари X—XIII століть с побутовими рельєфами (пустинь Кошик, поселення Паравадзор та Дарбаснер біля Ванку). В пізньому Середньовіччі подібні хачкари почали зустрічатися і в інших місцях, наприклад, в Гадруті та Тоху;
- Фортеця Хохнаберд (XIII століття) на горі Тарханасар напроти Гандзасарського монастиря.
- Княжий палац Хачена на північ від Хохнаберда;
- Монастир Аваптук (1163 рік), 5 км на південь від Гандзасара;
- Руїни хаченського поселення Вачар неподалік від села Цмакаох, церкви Сурб Степанос і Манка в селі;
- Руїни хаченського поселення Колатак і навколишніх селищ;
- Пам'ятники околиць Колатака: скеля Арснакар (скала-наречена), руїни фортеці Спітак-Пат (XIII століття), скеля Виннихетер з хачкарами XIII століття, кладовище, останки фортеці Хлен Кар, камінь Цаккар;
- Фортеця Качахакаберд на горі Геворгасар біля села Улупап;
- Монастир Акобаванк (853 рік);
- Пустинь Кошик за 8 км від Колатака;
- Пам'ятники Арарджадзора: церква Харва (XIII століття), церква Сурб Аствацацин (1668 рік);
- Монастирь Анапат за 3 км від села Кічан (XII століття);
- Пам'ятники села Члдран: останки древнього поселення, церква Аменапркич (1669 рік), церква Нахатак, церква Кармір, селище Хндзахут, грот Сарнатун, стародавні цвинтарі;
- Селище Казанчі: церкви Сурб Геворг (XIII століття), Кармір та Мехракер; кладовища, селища, руїны IX—XIV століть;
- Пам'ятники Гюлатаха: фортеця Мелік-Алавердянів, селище, давнє кладовище, церква Котрац Ехці, церква Овсеп, кінний завод;
- Пам'ятники Мартакерта: Мартакертська церква, селище із залишками язичницького кладовища, міст початку XX століття;
- Церква в селі Неркін Оратів;
- Пам'ятники Кусапата: церква Сурб Аствацацін (1269 рік), місце паломництва Нахатак, цвинтар;
- Церква в селі Мохратаг (1883 рік);
- Монастирський комплекс Інн Мас (Хін Мохратаг — Старий Мохратаг): руїни старовинних культових споруд, церква 1881 року, палац-фортеця Мелік-Ісраелянів (1771 рік). В околицях — церква в селищі Хач-хорат, місце паломництва Таварахач, Хачкар Григора (IX—X століття).
- Монастир Хатраванк;
- Пам'ятники Атерка: фортеця Акана, цвинтар Мухдусі, селища Караундж, Астхаблур, Шукаванк, Мтнадзор, Хоторашен, Срашен, Сумін, Цос, Срін, Хехехотен, Тхкот, Ткохнут, монастирі Масіс (Масісванк), Іцкар, Колін та інші визначні пам'ятки;
- Пам'ятники села Чапаре: фортеця Акаракаберд, базиліка Сурб Мінас, монастир Карміркаріванк. На південь від села — залишки 36 поселень;
- Монастир Чаректараванк в Чаректарі;
- Монастирі Вардана (1215 рік) і Кармірванк в Вагуасі;
- Монастир Аменапркіч поблизу Газараоха;
- Пам'ятники села Кохочот: три зруйнованих у XX столітті церкви, цінні хачкари, селища Хорастан, Кармір Кар і Ері Оратів;
- Пам'ятники в місцевості на північ від Дрмбона: зруйнована каплиця (1187 рік), два старовинні кладовища, церква Анапат, селища;
- Церква Сурб Аствацацін в селі Мехмана;
- Руїни Кахакатехі поблизу Мец-Шена, що були, ймовірно, наглядовим пунктом;
- Фортеця Джраберд;
- Монастир Еріцманканцванк та Анапат поблизу Джраберда;
- Пам'ятники села Тонашен: камінь з написом «Рубіж Сюніка», дві церкви з загальною назвою Чохт Ехці, селища Тагаворасер, Тутот, Хоторашен-Хохомашен, церква Котрац Ехці (XIII століття), міст Геті Гомер (1902 рік), пам'ятники-джерела;
- Монастир Єгіше Аракял (XIII століття) у підніжжя гори поблизу Тонашена;
- Руїни стародавніх поселень на півночі району: Каланкатуйк (приблизно, поблизу Магавуса), Тутот, Дастакерт, Шінатех, Халваташен, Алахкулі;
- Церква Сурб Єгіше в Мадахісі, монастир Тухкасар;
- Монастир Глхо (Урекі, Орек, Урекаванк, V століття) поблизу села Таліш. Недалеко від села знаходиться також історично значуще село Дютакан і палац Мелік-Бегларянів;
- Пам'ятники Ванкасара;
та інші
Примітки
- Перепис населення НКР 2007 року[недоступне посилання]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Martakertskij rajon virm Մարտակերտի շրջան kolishnya administrativna odinicya u skladi neviznanoyi Nagirno Karabaskoyi Respubliki Administrativnij centr Martakert Martakertskij rajon Մարտակերտի շրջան Rajonnij centr Martakert Najbilshe misto Martakert Krayina Nagirno Karabaska Respublika Oficijna mova virmenska Naselennya povne 19 100 gustota 10 56 Plosha povna 1 795 km Chasovij poyas UTC 4 Data likvidaciyi 1 sichnya 2024 Vebsajt gov nkr am hy regions details 48 GeografiyaNa pivdennomu shodi ta pivdni mezhuvav z Askeranskim rajonom na pivdennomu zahodi z Kashatazkim rajonom na zahodi ta pivnochi z Shaumyanivskim rajonom zashtrihovana na mapi na pivnich vid Martakertskogo rajonu chastina Shaumyanivskogo rajonu kontrolyuyetsya Azerbajdzhanom ta na shodi z Azerbajdzhanom Rajon buv roztashovanij na pivnichnomu shodi Nagirno Karabaskoyi Respubliki V rajoni roztashovana najbilsha vodojma Nagirnogo Karabahu Sarsanske vodoshovishe Najbilshimi richkami buli Trtu Yehsharakyal Trhi Hachenaget Kolatak Bagato ozer a takozh kanal Vankasar TransportU Martakertskomu rajoni bulo kilka osnovnih tras Golovna vnutrishnorespublikanska trasa Pivnich Pivden Martakert Drmbon Stepanakert Karmir Shuka Gadrut Vidgaluzhennya vid trasi Pivnich Pivden do sela Vank v yakomu roztashovanij monastir Gandzasar Trasa Martakert Akn z rozvilkoyu na Askeran Stepanakert i Martuni Gadrut Drmbon Karvachar z rozvilkoyu na Vardenis i Dzhermadzhur NaselennyaPid chas Litnogo nastupu azerbajdzhanskih vijsk 1992 r bilsha chastina rajonu razom z rajcentrom Martakertom perejshla pid kontrol Zbrojnih sil Azerbajdzhanu pislya chogo rozpochalisya etnichni chistki proti virmen najvidomisha Riznya v Marazi Rajon perejshov nazad pid kontrol Armiyi Oboroni Nagirnogo Karabahu u 1993 r Pislya ciyeyi operaciyi naselennya rajonu zmenshilosya vtrichi ta stanovilo 18 963 osib 2005 rik Pam yatniki istoriyi ta arhitekturiNajvidomishij monastir Nagirnogo Karabahu Gandzasar Monastir Gandzasar Hachenski hachkari X XIII stolit s pobutovimi relyefami pustin Koshik poselennya Paravadzor ta Darbasner bilya Vanku V piznomu Serednovichchi podibni hachkari pochali zustrichatisya i v inshih miscyah napriklad v Gadruti ta Tohu Fortecya Hohnaberd XIII stolittya na gori Tarhanasar naproti Gandzasarskogo monastirya Knyazhij palac Hachena na pivnich vid Hohnaberda Monastir Avaptuk 1163 rik 5 km na pivden vid Gandzasara Ruyini hachenskogo poselennya Vachar nepodalik vid sela Cmakaoh cerkvi Surb Stepanos i Manka v seli Ruyini hachenskogo poselennya Kolatak i navkolishnih selish Pam yatniki okolic Kolataka skelya Arsnakar skala narechena ruyini forteci Spitak Pat XIII stolittya skelya Vinniheter z hachkarami XIII stolittya kladovishe ostanki forteci Hlen Kar kamin Cakkar Fortecya Kachahakaberd na gori Gevorgasar bilya sela Ulupap Monastir Akobavank 853 rik Pustin Koshik za 8 km vid Kolataka Pam yatniki Arardzhadzora cerkva Harva XIII stolittya cerkva Surb Astvacacin 1668 rik Monastir Anapat za 3 km vid sela Kichan XII stolittya Pam yatniki sela Chldran ostanki drevnogo poselennya cerkva Amenaprkich 1669 rik cerkva Nahatak cerkva Karmir selishe Hndzahut grot Sarnatun starodavni cvintari Selishe Kazanchi cerkvi Surb Gevorg XIII stolittya Karmir ta Mehraker kladovisha selisha ruyiny IX XIV stolit Pam yatniki Gyulataha fortecya Melik Alaverdyaniv selishe davnye kladovishe cerkva Kotrac Ehci cerkva Ovsep kinnij zavod Pam yatniki Martakerta Martakertska cerkva selishe iz zalishkami yazichnickogo kladovisha mist pochatku XX stolittya Cerkva v seli Nerkin Orativ Pam yatniki Kusapata cerkva Surb Astvacacin 1269 rik misce palomnictva Nahatak cvintar Cerkva v seli Mohratag 1883 rik Monastirskij kompleks Inn Mas Hin Mohratag Starij Mohratag ruyini starovinnih kultovih sporud cerkva 1881 roku palac fortecya Melik Israelyaniv 1771 rik V okolicyah cerkva v selishi Hach horat misce palomnictva Tavarahach Hachkar Grigora IX X stolittya Monastir Hatravank Pam yatniki Aterka fortecya Akana cvintar Muhdusi selisha Karaundzh Asthablur Shukavank Mtnadzor Hotorashen Srashen Sumin Cos Srin Hehehoten Thkot Tkohnut monastiri Masis Masisvank Ickar Kolin ta inshi viznachni pam yatki Pam yatniki sela Chapare fortecya Akarakaberd bazilika Surb Minas monastir Karmirkarivank Na pivden vid sela zalishki 36 poselen Monastir Charektaravank v Charektari Monastiri Vardana 1215 rik i Karmirvank v Vaguasi Monastir Amenaprkich poblizu Gazaraoha Pam yatniki sela Kohochot tri zrujnovanih u XX stolitti cerkvi cinni hachkari selisha Horastan Karmir Kar i Eri Orativ Pam yatniki v miscevosti na pivnich vid Drmbona zrujnovana kaplicya 1187 rik dva starovinni kladovisha cerkva Anapat selisha Cerkva Surb Astvacacin v seli Mehmana Ruyini Kahakatehi poblizu Mec Shena sho buli jmovirno naglyadovim punktom Fortecya Dzhraberd Monastir Ericmankancvank ta Anapat poblizu Dzhraberda Pam yatniki sela Tonashen kamin z napisom Rubizh Syunika dvi cerkvi z zagalnoyu nazvoyu Choht Ehci selisha Tagavoraser Tutot Hotorashen Hohomashen cerkva Kotrac Ehci XIII stolittya mist Geti Gomer 1902 rik pam yatniki dzherela Monastir Yegishe Arakyal XIII stolittya u pidnizhzhya gori poblizu Tonashena Ruyini starodavnih poselen na pivnochi rajonu Kalankatujk priblizno poblizu Magavusa Tutot Dastakert Shinateh Halvatashen Alahkuli Cerkva Surb Yegishe v Madahisi monastir Tuhkasar Monastir Glho Ureki Orek Urekavank V stolittya poblizu sela Talish Nedaleko vid sela znahoditsya takozh istorichno znachushe selo Dyutakan i palac Melik Beglaryaniv Pam yatniki Vankasara ta inshiPrimitkiPerepis naselennya NKR 2007 roku nedostupne posilannya