Дізак (вірм. Դիզակ), також відомий як Ктіш як свій головний оплот, був середньовічним вірменським князівством в історичному Арцасі, а потім одним з п'яти мелікств Карабаху, в яку увійшли південна третина Хачену (в даний час Нагірний Карабах), і з 13 століття також кантон Бахк Сюніку . Засновником цього князівства був Єсаї абу Мусе, в 9 столітті. У 16-18 століттях Дізаком правили вірменські династії Мелік-Аванянів, гілка Сюнік-Хачену . Резиденцією князів Дізаку був місто Тох з сусідньою стародавньою фортецею Ктіш. Один з останніх князів Дізаку, Єсаї Мелік-Аванян, був убитий Ібрагім Халіл-ханом в 1781 році, після тривалого опору в фортеці Ктіш.
Сьогодні назва «Дізак» часто використовується для позначення Гадрутського району Нагірного-Карабаської Республіки.
Див. також
Примітки
- , Armenia: A Historical Atlas. The University of Chicago Press, 2001, p. 163.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dizak virm Դիզակ takozh vidomij yak Ktish yak svij golovnij oplot buv serednovichnim virmenskim knyazivstvom v istorichnomu Arcasi a potim odnim z p yati melikstv Karabahu v yaku uvijshli pivdenna tretina Hachenu v danij chas Nagirnij Karabah i z 13 stolittya takozh kanton Bahk Syuniku Zasnovnikom cogo knyazivstva buv Yesayi abu Muse v 9 stolitti U 16 18 stolittyah Dizakom pravili virmenski dinastiyi Melik Avanyaniv gilka Syunik Hachenu Rezidenciyeyu knyaziv Dizaku buv misto Toh z susidnoyu starodavnoyu forteceyu Ktish Odin z ostannih knyaziv Dizaku Yesayi Melik Avanyan buv ubitij Ibragim Halil hanom v 1781 roci pislya trivalogo oporu v forteci Ktish Sogodni nazva Dizak chasto vikoristovuyetsya dlya poznachennya Gadrutskogo rajonu Nagirnogo Karabaskoyi Respubliki Div takozhYesayi abu MusePrimitki Armenia A Historical Atlas The University of Chicago Press 2001 p 163