Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Монастир Амарас (вірм. Ամարաս վանք) — ранньосередньовічний монастир на південному сході Нагірного Карабаху. Відомий релігійний та культурний центр середньовічної Вірменії (провінція Мюс Абанд історичного Арцаху). Амарас, як і увесь Східний край, знаходився в підпорядкуванні Вірменської апостольської церкви. Монастир розташований у Мартунинському районі Нагірно-Карабаської Республіки.
| Амарас вірм. Ամարաս վանք | |
|---|---|
 | |
| 39°41′01″ пн. ш. 47°03′26″ сх. д. / 39.683750° пн. ш. 47.05722° сх. д.Координати: 39°41′01″ пн. ш. 47°03′26″ сх. д. / 39.683750° пн. ш. 47.05722° сх. д. | |
| Країна |  Азербайджан |
| Місто | село Мачкалашен |
| Район | Мартунинський |
| Конфесія | Вірменська апостольська церква |
| Єпископство | Арцаська |
| Тип | монастир |
| Стиль | вірменська архітектура |
| Засновник | Григорій Просвітитель |
| Дата заснування | IV століття |
| Статус | діючий, ведуться відновлювальні роботи |
  Амарас Амарас (Азербайджан) | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Історія
За свідченнями вірменського історика IV−V ст. Фавстоса Бузанда, монастир Амарас був заснованиц на початку IV ст. святим Григорієм Просвітителем.
Найбільшої популярності Амарас досяг у середині IV ст., після того як тут був похований онук св. Григора Просвітителя — Григоріс. Григоріс загинув у 338 році і був похований з східного боку церкви, заснованої Григором Просвітителем.
На початку V століття творець вірменського алфавіту святий Месроп Маштоц заснував в Амарасі першу вірменську школу, звідси ж почалося поширення вірменської писемності. У 489 році, вже після того, як за договором між Персією та Візантією ці землі були відторгнуті від Вірменії, албанський цар Вачаган III (Благочестивий) з місцевої гілки парфянської династії Аршакідів (за іншою версією, з вірменського роду Араншахіков), знаходить вже забуту могилу св. Григоріса, будує над нею каплицю і відновлює побудовану св. Григорієм Просвітителем церкву. Саме ця каплиця збереглася до цього дня майже без змін під вівтарем церкви монастиря Амарас. Однак наприкінці V ст. гробниця Григоріс була розташована поруч з церквою. Згодом, в процесі численних перебудов безпосередньо над каплицею-усипальницею була зведена церква.
У V−VIII століттях Амарас перебував у вірменонаселеній частині поліетнічної Кавказької Албанії. Починаючи зV ст., Амарас стає одним з найбільших релігійних центрів середньовічної Вірменії.
У 821 році Амарас, як і вся область, був завойований арабами, у XIII ст. розграбований монголами, а в 1387 році, в період нашестя Тамерлана, зруйнований. Проте монастир з постійно функціонуючої школою завжди залишався релігійним і культурним центром.
У XVII ст. монастир був ґрунтовно перебудований. Гандзасарський католікос Петрос у другій чверті XVII ст. відреставрував Амарас, побудувавши тут церкву св. Григоріса.
У другій половині XIX ст., Після приєднання Східної Вірменії до Росії, монастирський комплекс Амарас, що мав досить сильно укріплені оборонні споруди, використовувався як прикордона фортеця, а в 1832−1844 рр. — російсько-перська митниця.
У 1848 році, при гандзасарському митрополиті Тер-Багдасарові, Амарас був повернутий Вірменській Церкві. На відміну від самої церкви, оборонні стіни монастиря і цивільні будівлі збереглися без істотних пошкоджень. У 1858 р. на кошти шушинських вірмен тут була побудована нова монастирська церква на місці старої, пошкодженої. У її північному нефі було встановлено надгробний камінь св. Григоріса, виготовлений шушинським архітектором Мікаелом Тер-Ісраеляном в 1898 році.
У 1992 році, коли в ході карабаської війни Амарас був захоплений , гробниця онука Григорія Просвітителя, св. Григоріса, була зруйнована
Фотогалерея
Посилання
- Інформація про монастир Амарас [ 29 липня 2005 у Wayback Machine.] (англ.)
Див. також
Примітки
- .А.Шнирельман, «Войны памяти. Мифы, идентичность и политика в Закавказье», М., ИКЦ, «Академкнига», 2003. [ 4 квітня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
- Peter Harrison. Castles of God: fortified religious buildings of the world, p. 195 [ 5 січня 2014 у Wayback Machine.](англ.)
- Robert H. Hewsen, Armenia: A Historical Atlas. The University of Chicago Press, 2001, p. 72. (англ.)
- Игорь КУЗНЕЦОВ, Удины [ 7 травня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
- К. В. Тревер. Очерки по истории и культуре Кавказской Албании IV в. до н. э. — VII в. н. э. (источники и литература). Издание Академии наук СССР, М.-Л., 1959, стр., 232 Не имеем ли мы тут дело с захватом власти местным гардманским владетелем (может быть, с помощью персов), уничтожившим представителей армянских княжеских родов, владевших землями в этой области. Историк в рассказе своем говорит о враждебности Михрана к древнему армянскому роду Ераншахиков (владетели Арцаха), членов которого он почти поголовно истребляет(рос.)
- В. А. Шнирельман, «Войны памяти. Мифы, идентичность и политика в Закавказье», М., 2003 После гибели ее последнего представителя в 821 г. власть перешла к старой армянской династии Араншахиков, хотя ее суверенитет ограничивался только горными районами; а в низменностях безраздельно правили арабы (рос.)
- Б. А. Рыбаков., Очерки истории СССР. Кризис рабовладельческой системы и зарождение системы феодализма на территории СССР III—IX вв. М., 1958, стр., сс. 303—313(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Monastir Amaras virm Ամարաս վանք rannoserednovichnij monastir na pivdennomu shodi Nagirnogo Karabahu Vidomij religijnij ta kulturnij centr serednovichnoyi Virmeniyi provinciya Myus Aband istorichnogo Arcahu Amaras yak i uves Shidnij kraj znahodivsya v pidporyadkuvanni Virmenskoyi apostolskoyi cerkvi Monastir roztashovanij u Martuninskomu rajoni Nagirno Karabaskoyi Respubliki lon sec lat dir region lon dir lat sec lat min CoordScale skasovanij lon min Amaras virm Ամարաս վանքMonastir u 2008 rociMonastir u 2008 roci39 41 01 pn sh 47 03 26 sh d 39 683750 pn sh 47 05722 sh d 39 683750 47 05722 Koordinati 39 41 01 pn sh 47 03 26 sh d 39 683750 pn sh 47 05722 sh d 39 683750 47 05722Krayina AzerbajdzhanMistoselo MachkalashenRajonMartuninskijKonfesiyaVirmenska apostolska cerkvaYepiskopstvoArcaskaTipmonastirStilvirmenska arhitekturaZasnovnikGrigorij ProsvititelData zasnuvannyaIV stolittyaStatus diyuchij vedutsya vidnovlyuvalni robotiAmarasAmaras Azerbajdzhan Mediafajli u VikishovishiIstoriyaZa svidchennyami virmenskogo istorika IV V st Favstosa Buzanda monastir Amaras buv zasnovanic na pochatku IV st svyatim Grigoriyem Prosvititelem Najbilshoyi populyarnosti Amaras dosyag u seredini IV st pislya togo yak tut buv pohovanij onuk sv Grigora Prosvititelya Grigoris Grigoris zaginuv u 338 roci i buv pohovanij z shidnogo boku cerkvi zasnovanoyi Grigorom Prosvititelem Na pochatku V stolittya tvorec virmenskogo alfavitu svyatij Mesrop Mashtoc zasnuvav v Amarasi pershu virmensku shkolu zvidsi zh pochalosya poshirennya virmenskoyi pisemnosti U 489 roci vzhe pislya togo yak za dogovorom mizh Persiyeyu ta Vizantiyeyu ci zemli buli vidtorgnuti vid Virmeniyi albanskij car Vachagan III Blagochestivij z miscevoyi gilki parfyanskoyi dinastiyi Arshakidiv za inshoyu versiyeyu z virmenskogo rodu Aranshahikov znahodit vzhe zabutu mogilu sv Grigorisa buduye nad neyu kaplicyu i vidnovlyuye pobudovanu sv Grigoriyem Prosvititelem cerkvu Same cya kaplicya zbereglasya do cogo dnya majzhe bez zmin pid vivtarem cerkvi monastirya Amaras Odnak naprikinci V st grobnicya Grigoris bula roztashovana poruch z cerkvoyu Zgodom v procesi chislennih perebudov bezposeredno nad kapliceyu usipalniceyu bula zvedena cerkva U V VIII stolittyah Amaras perebuvav u virmenonaselenij chastini polietnichnoyi Kavkazkoyi Albaniyi Pochinayuchi zV st Amaras staye odnim z najbilshih religijnih centriv serednovichnoyi Virmeniyi U 821 roci Amaras yak i vsya oblast buv zavojovanij arabami u XIII st rozgrabovanij mongolami a v 1387 roci v period nashestya Tamerlana zrujnovanij Prote monastir z postijno funkcionuyuchoyi shkoloyu zavzhdi zalishavsya religijnim i kulturnim centrom U XVII st monastir buv gruntovno perebudovanij Gandzasarskij katolikos Petros u drugij chverti XVII st vidrestavruvav Amaras pobuduvavshi tut cerkvu sv Grigorisa U drugij polovini XIX st Pislya priyednannya Shidnoyi Virmeniyi do Rosiyi monastirskij kompleks Amaras sho mav dosit silno ukripleni oboronni sporudi vikoristovuvavsya yak prikordona fortecya a v 1832 1844 rr rosijsko perska mitnicya U 1848 roci pri gandzasarskomu mitropoliti Ter Bagdasarovi Amaras buv povernutij Virmenskij Cerkvi Na vidminu vid samoyi cerkvi oboronni stini monastirya i civilni budivli zbereglisya bez istotnih poshkodzhen U 1858 r na koshti shushinskih virmen tut bula pobudovana nova monastirska cerkva na misci staroyi poshkodzhenoyi U yiyi pivnichnomu nefi bulo vstanovleno nadgrobnij kamin sv Grigorisa vigotovlenij shushinskim arhitektorom Mikaelom Ter Israelyanom v 1898 roci U 1992 roci koli v hodi karabaskoyi vijni Amaras buv zahoplenij grobnicya onuka Grigoriya Prosvititelya sv Grigorisa bula zrujnovanaFotogalereyaPosilannyaInformaciya pro monastir Amaras 29 lipnya 2005 u Wayback Machine angl Div takozhTurizm u Virmeniyi Martuninskij rajon Nagirno Karabaska RespublikaPrimitki A Shnirelman Vojny pamyati Mify identichnost i politika v Zakavkaze M IKC Akademkniga 2003 4 kvitnya 2013 u Wayback Machine ros Peter Harrison Castles of God fortified religious buildings of the world p 195 5 sichnya 2014 u Wayback Machine angl Robert H Hewsen Armenia A Historical Atlas The University of Chicago Press 2001 p 72 angl Igor KUZNECOV Udiny 7 travnya 2015 u Wayback Machine ros K V Trever Ocherki po istorii i kulture Kavkazskoj Albanii IV v do n e VII v n e istochniki i literatura Izdanie Akademii nauk SSSR M L 1959 str 232 Ne imeem li my tut delo s zahvatom vlasti mestnym gardmanskim vladetelem mozhet byt s pomoshyu persov unichtozhivshim predstavitelej armyanskih knyazheskih rodov vladevshih zemlyami v etoj oblasti Istorik v rasskaze svoem govorit o vrazhdebnosti Mihrana k drevnemu armyanskomu rodu Eranshahikov vladeteli Arcaha chlenov kotorogo on pochti pogolovno istreblyaet ros V A Shnirelman Vojny pamyati Mify identichnost i politika v Zakavkaze M 2003 Posle gibeli ee poslednego predstavitelya v 821 g vlast pereshla k staroj armyanskoj dinastii Aranshahikov hotya ee suverenitet ogranichivalsya tolko gornymi rajonami a v nizmennostyah bezrazdelno pravili araby ros B A Rybakov Ocherki istorii SSSR Krizis rabovladelcheskoj sistemy i zarozhdenie sistemy feodalizma na territorii SSSR III IX vv M 1958 str ss 303 313 ros