Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. |
Воли́нська губе́рнія (рос. Волынская губерния) — адміністративно-територіальна одиниця Російської імперії (1797–1917)), УНР, Української Держави (1918) та Української СРР (1919–1925). Розташовувалася на землях історичної Волині (територія сучасних Рівненської, Волинської, більшої частини Житомирської областей, а також північних частинах Тернопільської та Хмельницької областей).
| Волинська губернія | |
| Герб | |
 | |
| Дата створення / заснування | 23 грудня 1796 (3 січня 1797) |
|---|---|
 | |
| Офіційна назва | рос. Изяславская губерния (1792) рос. Волынская губерния (1795) |
| Країна |  Російська імперія |
| Столиця | Житомир і Новоград-Волинський |
| Адміністративна одиниця | Російська імперія УНР Українська СРР |
| Кількість населення | 3 501 600 осіб |
| Адміністративно-територіально поділяється на | Житомирський повіт, Володимирський повіт, Дубенський повіт, Ізяславський повіт, Ковельський повіт, Кременецький повіт, Новоград-Волинський повіт, Овруцький повіт, Острозький повіт, Ровенський повіт, Старокостянтинівський повіт |
| Замінений на | Волинська область |
| На заміну | Волинське намісництво |
| Час/дата припинення існування | 3 червня 1925[2] |
| Площа | 717 362 км² |
 | |
 | |
| Категорія мап на Вікісховищі | d |
 Волинська губернія у Вікісховищі | |
Координати: 50°15′16″ пн. ш. 28°39′28″ сх. д. / 50.25444444447177261° пн. ш. 28.65777777780578006° сх. д.
Створена указом Павла І на території Волинського намісництва (окрім Радомишльського повіту) і Кременецького, Базалійського та Дубенського повітів Подільського намісництва.
Адміністративними центрами губернії були міста Новоград-Волинський (1797–1804) та Житомир (1804–1925).
За Ризьким мирним договором 1921 Волинська губернія була поділена: Новоград-Волинський, Житомирський, Овруцький, Ізяславський, Старокостянтинівський та частина Острозького повітів увійшли до складу УСРР, решта західних повітів – до Польщі, яка на їх території утворила Волинське воєводство, що існувало до 1939.
Волинська губернія була ліквідована постановою ВУЦВК і РНК УСРР від 3 червня 1925. Замість неї утворені Житомирська, Новоград-Волинська і Шепетівська округи УСРР.
Географія
Волинська губернія займала площу[] 63 137 кв. верст (71 736 км²). Найбільша протяжність з заходу на схід була 416 км, з півночі на південь — 293 км. На півночі межувала з Гродненською та Мінською губерніями, на заході з Холмською (до 1912 року — з Люблінською та Седлецькою губерніями), на сході — з Київською, на півдні з Подільською. На південному заході Волинська губернія прилягала до кордону з Австро-Угорською імперією (Королівство Галичини та Володимирії). В межах колишньої Волинської губернії зараз розташовані Волинська, Рівненська, більша частина Житомирської, а також північні частини Тернопільської та Хмельницької областей.
Рельєф
Рельєф Волинської губернії був переважно рівнинний. Лише в південній частині губернії знаходилися відроги Карпат, з Авратинської височиною, яка поблизу Кременця досягала 405 м і була найвищим місцем губернії і одним з найвищих у негірських районах європейської частини імперії. Північна частина губернії (Полісся) була пласкою, болотистою низовиною, покритою торф'яними болотами і лісами.
Клімат
Клімат губернії більш помірний, ніж у східніших губерніях аналогічної широти, зими порівняно теплі, літо прохолодне. Літня спека на півночі пом'якшувалася лісами та болотами, на південному заході — значною висотою над рівнем моря. Зима на заході губернії тепліша, ніж на сході, весна наставала раніше, осінь більш тривала. Середньодобова температура губернії в зимові місяці −10 °C, у весінні та осінні +12 °C. У літні місяці температура могла досягати і +38 °C, а найнижча зафіксована температура взимку −31 °C. Вітри переважали західні та північно західні, в залежності від пори року. Скресання річок відбувалося найчастіше в березні, іноді наприкінці лютого, замерзання — у листопаді.
Для Полісся були дуже характерні тумани, особливо восени. Опадів у губернії випадало достатньо — понад 500 мм на рік, на південному заході до 600 мм. Найбільш дощовий місяць — липень. Тривалих посух не спостерігалося.
Водні ресурси
З водних ресурсів у південній частині губернії переважали річки та джерела, на півночі — болота і озера. Усі річки, за винятком Західного Буга, належали до басейну Дніпра. При цьому тільки Тетерів впадав безпосередньо в Дніпро — інші належали до правих приток Прип'яті. Характер більшості річок губернії одноманітний, з вузькими долинами у верхів'ях та широкими — на півночі, берега здебільшого низинні та болотисті.
Річки губернії, особливо притоки Прип'яті, широко використовувалися у торгово-промислових цілях для сплаву різних товарів (насамперед лісу) у Дніпро, Німан та Віслу. До сплавних річок належали Західний Буг, Турія, Стохід, Стир, Іква, Горинь, Случ, Вілія, Устя, Стубазка, Уж, Тетерів та Ірма. На Західному Бузі, який у межах губернії протікав на відстані близько 180 км, було поширене судноплавство.
Озера у Волинській губернії займали площу 114 км², налічувалося їх близько 200. Найбільшими озерами були Світязьке (22,8 км²) і Пулемецьке (15,9 км²). У північній частині Ковельського повіту знаходилися так звані «водогони», по яким відбувався сплав лісу і які служили допоміжними каналами, що з'єднували річки Прип'ять та Турію з Дніпровсько-Бузькою водною системою. Найдовшим з цих каналів був Турський водогін (42,7 км), який з'єднував озеро Тур з озерами Кисобул, Горіхове та струмком Комар, а також канали Гнилий, Селище та Білозерський.
Земельні ресурси
Ґрунти Волинської губернії були переважно глинисті або піщані. На півдні, ближче до Подільської губернії, зустрічалися чорноземи, часто — змішані з глиною. В середній частині губернії — суглинні і супіщані, на Волинському Поліссі майже суто болотисті та піщані, місцями кам'янисті.
За даними Волинської казенної палати, у 1911 році з 5781,5 тис. десятин землі (включно з лісом) приватним землевласникам належали 3039,5 тис. десятин (52,6 %), селянам 2250,2 тис. (38,9 %), казні 376,3 тис. (6,5 %), чиншовикам 62,6 тис. (1,1 %), іншим 53,0 тис. (0,9 %).
Корисні копалини
Основними видами корисних копалин у губернії були граніт, гірський кришталь, глини — вогнетривка, ліпна і порцелянова, торф, бурий залізняк і болотна руда. Були поклади графіту, кам'яного вугілля, бурштину, але вони майже не експлуатувалися.
- граніти (сірі, червоні) — переважно на берегах річок Горинь, Уж
- гірський кришталь — Житомирський повіт, між селами Дашинка і Краївщина
- мергель — Житомирський та Новоград-Волинський повіти
- крейда — у всіх повітах губернії, найбільші центри видобутку поблизу містечок Клевань та Здолбунів
- вапняки (білі, раковинні) — всі повіти губернії
- глини жовта — у всіх повітах, найбільше — у Старокостянтинівському
- глини вогнетривкі — Острозький повіт, поблизу села Комарівка
- гончарні глини — Кременецький, Острозький повіти
- каоліни (порцелянові глини) — береги річки Тетерів
Рослинність
Волинська губернія була багатою на лісові ресурси. За їх забезпеченістю вона виразно поділялася на 2 частини: лісостепову Волинь та Волинське Полісся. На Поліссі ліси та болота займали більшість території, на Волині же вони розташовувались тільки на крайньому заході, сході та півдні, а також між річками Іквою та Случем, у напрямку від Кременця до Полонного.
| Джерело даних | Площа губернії, десятин | Площа під лісом, десятин | Під лісом |
|---|---|---|---|
| Тенгоборський «О производительныхъ силахъ Россіи» | 6 531 840 | 2 438 856 | 37,3 % |
| За даними губернської креслярні, 1856 рік | 6 367 160 | 2 461 441 | 38,7 % |
| За даними статистичного комітету за 1866 рік | 6 130 402 | 1 772 871 | 28,9 % |
З порід дерев найбільше зустрічалися сосна, дуб та береза. Сосни переважала на півночі, у повітах Овруцькому, Рівненському, Луцькому, Ковельському та північній частині Володимир-Волинського, тоді як дуби та інші листяні породи тут були рідкісними. Змішані ліси (сосна, дуб, клен, осика, береза) переважали на півдні губернії, у повітах Житомирському, Кременецькому, Дубенському, Острозькому, у північній частині Новоград-Волинського та південній Володимир-Волинського. На крайньому півдні губернії, у межах Авратинської височини, сосни та ялини майже зникали, натомість переважали клени, липи та дуби.
На поліській частині губернії були дуже поширені болота. Найбільше їх було на півночі Володимир-Волинського та Ковельського повітів, між верхів'ями Прип'яті та Гродненською губернією. Глибина боліт була тут настільки великою, що перешкоджала нормальному проростанню лісів.
Більша частина болотяних місць прилягала до річок; так, у Рівненському повіті на берегах Случа, були розташовані болотяні простори, на яких були розташовані кілька невеликих сіл, жителі яких майже не займалися землеробством і знаходилися на вкрай низькому рівні економічного та суспільного розвитку. У Луцькому повіті болота були поширені на берегах річки Стир. Овруцький повіт майже весь був покритий болотами та суцільним сосновим лісом, а деякі частини повіту, особливо по берегах річки Уборть, були незаселеними, на площі понад 200 км² не було жодного поселення.
Тваринний світ
Фауна Волинської губернії, особливо Полісся була достатньо різноманітною, хоча внаслідок масової вирубки лісу та неконтрольованого мисливства, популяція тварин скорочувалася, особливо на півдні губернії. Так, вже до XVIII століття на території Волинської губернії зникли останні олені, які водилися в лісах Володимир-Волинського за Заславського повіті, а ще раніше — лісові коти та тури, від яких залишилися назви топомінів (напр. Турове болото в Заславському повіті). У багатьох повітах повністю зникли популяції ведмедів, лосів, рисів, росомах.
До тварин, що в 1860-ті роки зустрічалися по всій губернії, належали дикі кози, дикі свині, вовки, лисиці, зайці та деякі інші. В окремих повітах губернії зустрічалися також лосі (Володимир-Волинський, Ковельський, Рівненський повіти, іноді — Луцький, Острозький та Новоград-Волинський; раніше лосі водилися й у Дубенському повіті, але зникли до початку XIX століття), куниці (Овруцький, Ковельський, Новоград-Волинський, Рівненський), ведмеді (у 1860-х ще зустрічалися в лісах Овруцького та, зрідка, Рівненського повітів; у інших поліських повітах ведмеді зникли ще до початку XIX століття), борсуки (Овруцький, Володимир-Волинський, Заславський, іноді — Дубенський), видри (Овруцький, Володимир-Волинський, Рівненський, Дубенський), рисі (Овруцький, Ковельський повіти, іноді — Рівненський та Острозький; повністю зникли в Новоград-Волинському, Володимир-Волинському, Ковельському та Луцькому повітах), росомахи (зрідка, Овруцький повіт).
 |  |  | |||
| лось | рись | ведмідь |
Серед птахів повсюдно зустрічалися тетеруки, пугачі, сови, орябки, куріпки, перепілки, голуби, чайки, коростелі, дупелі, бекаси, кулики, журавлі, чаплі, дикі качки, шуліки, яструби. Орли зустрічалися в Овруцькому, Володимир-Волинському, Ковельському та Заславському повітах, соколи в Овруцькому та Заславському, кречети в Овруцькому та Дубенському, дрохви в Овруцькому, Новоград-Волинському, Володимир-Волинському, Кременецькому та Старокостянтинівському повітах.
Історія
Після другого поділу Речі Посполитої в 1793 році, східна частина Волині відійшла Російській імперії і стала називатися Заславським намісництвом з центром в Заславі. Після третього поділу Польщі в 1795 році до Росії було приєднано і західну частину Волині (повіти Володимир-Волинський, Ковельський, більшу частину Луцького, Кременецького та Дубенського) і таким чином до нового адміністративного утворення під назвою Волинське намісництво у складі 13 округів з центром у Новоград-Волинському (до 1796 року — Звягель) увійшла більша частина історичної Волині, від назви якої прибрало й собі назву. Але з причини відсутності відповідних будинків для розміщення губернського управління в Новограді, у підсумку центром з 1797 року став Житомир, а саме намісництво було перейменоване на Волинську губернію.
У 1802 році Житомир був викуплений казною у графа Ільїнського, і з 1804 році призначений губернським містом, вважаючи «что в нем помещаются уже губернския присутственныя места, имеются постройки, сделанныя частными людьми и хозяйственныя заведения губернских чиновников». У тому ж 1804 році до складу Волинської губернії увійшов Старокостянтинівський повіт, який у 1795—1804 роках входив до складу Подільського намісництва..
21 лютого 1844 року містечко Бердичів Житомирського повіту Волинської губернії було приєднано до Махновецького повіту Київської губернії.
Адміністративний устрій
Російська імперія
Наприкінці XIX століття адміністративно територія Волинської губернії поділялася на 12 повітів, 48 станів і 201 волость. Кожен повіт складався з 2-х мирових дільниць, які об'єднували декілька волостей, і де знаходилися дільничні мирові суди. Найбільшим за площею був Овруцький повіт, на який припадало 14,7 % території губернії, найменшим — Старокостянтинівський (3,6 %). За чисельністю населенням найбільшим був Житомирський повіт (14,5 % населення губернії в 1897 році), найменшим — Острозький (5,7 %).
| Повіти | Площа, км² | 1897 | 1911 | Густота населення, 1911 осіб/км² |
|---|---|---|---|---|
| Володимир-Волинський | 6431 | 277 265 | 359 600 | 55,9 |
| Дубенський | 3959 | 195 058 | 255 100 | 64,4 |
| Житомирський | 7701 | 433 859 | 578 800 | 75,2 |
| Заславський | 3477 | 208 742 | 259 600 | 74,7 |
| Ковельський | 7483 | 211 493 | 274 800 | 36,7 |
| Кременецький | 3329 | 219 934 | 282 500 | 84,9 |
| Луцький | 7468 | 252 550 | 333 300 | 44,6 |
| Новоград-Волинський | 7205 | 348 950 | 459 000 | 63,7 |
| Овруцький | 10 555 | 205 390 | 282 900 | 26,8 |
| Острозький | 3066 | 169 351 | 220 500 | 71,9 |
| Рівненський | 8611 | 273 001 | 369 200 | 42,9 |
| Старокостянтинівський | 2556 | 193 889 | 245 100 | 95,9 |
| Волинська губернія | 71 742 | 2 989 482 | 3 920 400 | 54,6 |
Карти Волинської губернії
-
![image]()
1821 рік -
![image]()
Кінець XIX століття -
![image]()
1911 рік
Станом на 1917 рік у губернії налічувалося 8239 населених пунктів, зокрема міст — 13, містечок — 143, сіл — 3416 (з них 1628 з церквами), колоній — 1210, слобідок — 296, присілків — 244, хуторів — 2603, фільварків та ферм — 314.
Землі п'яти міст губернії належали приватним власникам.
- Старокостянтинів — ;
- Дубно — ;
- Заслав — Санґушкам;
- Рівне — Любомирським;
- Острог — удільному відомству.
Домовласники цих міст платили власникам чинш. З цих міст у Дубні була міська дума, а в Рівному й Острозі — тільки спрощене міське управління.
1917—1920 роки
Після Лютневої революції в Російській імперії царська влада на місцях впала. Царський губернатор Скаржинський пішов у відставку. Після Другого Універсалу Української Центральної Ради (3 (16) липня 1917) Волинська губернія увійшла до складу автономної України, а з проголошенням Третього Універсалу (7 (20) листопада 1917) — до складу УНР.
Після проголошення незалежності Української Народної Республіки Четвертим Універсалом 9 (22) січня 1918 року Волинська губернія стала її частиною. У цей час її губернаторм (губернським комісаром) був В'язлов Андрій Григорович. Але 28 січня (10 лютого) 1918 року він подав у відставку і покинув Житомир; боячись наступу російських більшовиків. Тому 3 (16) лютого 1918 року губернським комісаром УНР став місцевий житомирський політик який займав цю посаду до 8 травня 1918 року.
Після державного перевороту 29-30 квітня в незалежній Україні УНР була скасована і перейменована в Українську Державу на чолі з гетьманом Павлом Скоропадським. Він призначив новим губернатором Волині (губернським старостою) Дмитра Андро. В період гетьманату Скоропадського до Волинської губернії було приєднані південні повіти Мінської губернії.
Губернія мала бути складеною з 20 повітів: до наявних 12 повітів планувалось долучити 8 повітів з Мінської губернії: Пінський повіт; Гродненської губернії: , Кобринський повіт; Холмської губернії: Томашівський повіт, Грубешівський повіт, Володавський повіт та Більський повіт.
Частину повітів планувалося приєднати до суміжних наявних, або новоприєднаних повітів: з Люблінської губернії: Костянтинівський повіт, і Красниставський повіт; з Гродненської губернії: Пружанський повіт; з Мінської губернії: Слуцький повіт. У серпні 1918 року з південних повітів Мінської губернії була утворена Поліська округа.
Також у документах Української Держави виділяли окремо усю Холмську губернію з доданими до неї Берестейським, Більським, Кобринським, Пружанським повітами і частинами повітів Люблінської губернії. Офіційно Холмська губернія у складі Української держави була утворена 15 листопада 1918 року.
1 грудня 1918 року влада в місті Житомирі перейшла в руки Директорії УНР. Губернським комісаром(губернатором) Волині від неї з грудня 1918 до грудня 1919 року був Федір Сумнєвич.
У січні — лютому 1919 року війська Польщі захопили Володимир-Волинський і Ковель — (Битва за Ковель).
13 березня Житомир був зайнятий військами Радянської Росії ; але 22 березня визволений військами УНР. З 31 березня до 5 травня місто Рівне стало місцем перебування Директорії УНР і уряду УНР; а з 5 по 15 травня — місто Радивилів.
12 квітня більшовики вдруге зайняли Житомир. 14 травня війська Польщі перейшли в загальний наступ проти УНР на Волині і проти ЗУНР у Галичині. 16 травня польські війська захопили Луцьк. Цим скористались війська Радянської Росії, які перейшли в наступ зі сходу і 24 травня захопили місто Рівне. Після цих подій під владою уряду УНР залишився тільки один Кременецький повіт з усієї території України. Війська УНР були змушені перейти в наступ проти російських більшовиків у Подільській губернії, щоб мати взагалі хоч якусь територію.
20 серпня Житомир вдруге звільнили українські війська ЗУНР, які діяли в спілці з УНР, але 17 вересня радянські війська втретє зайняли губернський центр.
Війська Польщі в серпні витіснили радянські війська з території Кременецького, Острозького, Рівненського і Дубненського повітів. На захоплених територіях Польща утворила Волинське воєводство.
1 вересня УНР і Польща підписали угоду про перемир'я, війна між ними закінчилась. Була встановлена демаркаційна лінія між польськими і українськими військами: р. Збруч — м. Шепетівка — м. Олевськ.
До грудня 1919 року влада УНР контролювала Старокостянтинівський, Заславський та частину Новоград-Волинського і Житомирського повітів. Але через поразку у війні з білими росіянами Денікіна влада УНР фактично втратила волю до боротьби і віддала контрольовані нею території Польщі. З району м. Любар Армія УНР вирушила в Перший зимовий похід.
25 квітня 1920 року війська Польщі для виконання умов Варшавського договору між нею і Симоном Петлюрою перейшли в наступ проти радянських військ. Вже 26 квітня польські війська увійшли в Житомир. За згоди Польщі в Житомирі почала діяти адміністрація УНР. Але швидко радянські війська перейшли в конрнаступ і 12 червня 1920 року зайняли Житомир. До початку серпня Червона армія взагалі зайняла всю попередню територію Волинської губернії. Але пізніше вони зазнали поразки від поляків під Варшавою і знову відступили. У вересні польські війська зайняли більшу частину губернії, відтіснивши червоних росіян на схід від р. Случ. 19 жовтня вступило в силу перемир'я між Польщею і Радянською Росією. У листопаді — грудні 1920 війська Польщі відійшли на лінію нового кордону.
1920—1925 роки
1921 року західна частина губернії відійшла до Польщі. Постановою ВУЦВК від 12 жовтня 1921 року у східній частині Волинської губернії, яка залишилася у складі УСРР, було затверджено новий адміністративний поділ у складі таких повітів:
У 1925 році у зв'язку з переходом на триступеневу систему управління (центр — округи — райони) Волинську губернію було ліквідовано, на її території залишилися Житомирська, Шепетівська і Коростенська округи.
-
![image]()
Карта Волинської губернії, 1921 -
![image]()
Карта Волинської губернії, 1922 -
![image]()
Карта Волинської губернії, 1923 -
![image]()
Карта території колишньої Волинської губернії, адміністративні межі станом на 1 жовтня 1925 -
![image]()
Карта території колишньої Волинської губернії, адміністративні межі станом на 1 березня 1927
Населення
Загальна характеристика
| Рік | Населення, тис. осіб | Середньорічний приріст, % |
|---|---|---|
| 1811 | 1212,8 | |
| 1838 | 1314,1 | 0,30 |
| 1851 | 1469,4 | 0,86 |
| 1863 | 1602,7 | 0,73 |
| 1867 | 1643,3 | 0,63 |
| 1885 | 2196,0 | 1,62 |
| 1897 | 2989,5 | 2,60 |
| 1904 | 3316,0 | 1,49 |
| 1911 | 3758,5 | 1,81 |
Для Волинської губернії, як і для більшості інших губерній імперії, була характерна молода вікова структура населення. За переписом 1897 року майже 30 % всього населення (879 тис. осіб) були у віці до 9 років, тоді як населення віком старше 60 років налічувалося лише 157 тис. осіб (5,2 %). Медіанний вік населення Волинської губернії становив близько 18 років (половина населення була молодше 18 років, половина населення — старше). 51,3 % населення губернії (1534 тис. осіб) були молодше 19 років.
Рух населення
Народжуваність
Середній показник народжуваності в 1861—1913 роках становив у Волинській губернії 47,2 народжень на 1000 осіб. За коефіцієнтом народжуваності Волинь посідала 24 місце з 50 губерній європейської Росії.
| 1861–1865 | 1866–1870 | 1871–1875 | 1876–1889 | 1881–1885 | 1886–1890 | 1891–1895 | 1896–1900 | 1901–1905 | 1906–1910 | 1911–1913 |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 46,9 | 48,0 | 50,0 | 48,6 | 49,1 | 51,5 | 50,8 | 48,0 | 45,2 | 42,0 | 39,5 |
У 1911 році на території Волинської губернії народилося 151 409 дітей (40,3 на 1000 осіб), зокрема в містах 9336 дітей (28,0 на 1000 осіб), у селах та містечках — 142 073 дітей (41,5 на 1000 осіб). У загальній кількості народжених на міста припадало 6,2 % народжень, на повітове населення — 93,8 %. Законнонародженими (народженими в церковному шлюбі) у 1911 році були 147 684 дітей (97,5 %), незаконнонародженими (позашлюбними) — 3725 дітей (2,5 %). Позашлюбні народження були більше характерні для міського населення — у 1911 році там було зафіксовано 549 незаконнонароджених дітей, що становило 5,9 % загальної кількості народжень, тоді як у селах та містечках — 3176 (2,2 %). У 1910 році на кожен укладений шлюб у губернії припадало в середньому 4,7 народжених дітей (середнє по губерніях європейської Росії — 5,3).
Смертність
Середній показник смертності в 1861—1913 роках становив 29,6 померлих на 1000 жителів, що на 13 % менше ніж в середньому по європейській частині Російської імперії (34,0 на 1000 жителів). За коефіцієнтом смертності Волинська губернія посідала 14 місце з 50 губерній центральної Росії.
| 1861—1865 | 1866–1870 | 1871–1875 | 1876–1889 | 1881–1885 | 1886–1890 | 1891–1895 | 1896–1900 | 1901–1905 | 1906–1910 | 1911–1913 |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 31,8 | 31,6 | 37,0 | 30,7 | 33,5 | 32,4 | 31,1 | 26,5 | 26,2 | 24,0 | 21,0 |
У 1911 році в губернії було зафіксовано 82 629 смертей, що становило 22,0 випадків на 1000 жителів. Смертність була дещо вищою серед сільського населення, серед якого було зареєстровано 77 001 випадків (22,5 на 1000 осіб), і нижчою — серед жителів міст, 5628 випадків (16,9 на 1000 осіб).
Близько третини випадків смертей припадали на дітей до 5 років, особливо високою була смертність у віці до 1 року. Проте порівняно з середніми показниками по імперії, стан справ з дитячою смертністю на Волині був задовільний — у 1906—1910 роках з 1000 народжених у віці до 1 року померли 175 дітей (в середньому по європейських губерніях — 253).За показником смертності дітей у віці до 1 року Волинська губернія була серед найкращих і посідала 10 місце з 50 губерній (1 місце — Естляндська губернія 138 померлих дітей у віці до 1 року на 1000 народжених, останнє, 50 місце — Нижньогородська губернія — 340 померлих на 1000 народжених)
|
|
Природний рух
Внаслідок перевищення народжуваності над смертністю, населення Волинської області збільшилося в 1911 році на 68 780 осіб (18,3 особи на кожну 1000 мешканців). Внаслідок порівняно низької народжуваності, природний приріст серед міського населення поступався приросту сільського населення. Так, у містах народжуваність перевищила смертність всього на 3708 осіб (11,1 на 1000 мешканців), тоді як у селах — на 65 972 особи (19,3 на 1000 мешканців). У загальній структурі природного приросту 5,4 % припадало на і 94,6 % на сільське та містечкове.
Етномовний склад
Мовний та національний склад населення Волинської губернії станом на 1897 та 1911 роки
| Повіт | населення | українська | єврейська | польська | німецька | російська | чеська | татарська | білоруська | ||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Володимир-Волинський повіт | 277 265 | 199 871 | 72,1 % | 28 903 | 10,4 % | 23 225 | 8,4 % | 15 739 | 5,7 % | 7653 | 2,8 % | 1643 | 0,6 % | 70 | 13 | ||
| Дубенський повіт | 195 058 | 133 086 | 68,2 % | 22 432 | 11,5 % | 12 748 | 6,5 % | 6 942 | 3,6 % | 8 285 | 4,2 % | 10 328 | 5,3 % | 615 | 0,3 % | 446 | 0,2 % |
| Житомирський повіт | 433 859 | 270 729 | 62,4 % | 61 963 | 14,3 % | 24 678 | 5,7 % | 46 922 | 10,8 % | 25 583 | 5,9 % | 2621 | 0,6 % | 278 | 0,1 % | 137 | |
| Заславський повіт | 208 742 | 160 450 | 76,9 % | 27 713 | 13,3 % | 14 608 | 7,0 % | 1 726 | 0,8 % | 3 661 | 1,8 % | 335 | 0,2 % | 89 | 27 | ||
| Ковельський повіт | 211 493 | 166 032 | 78,5 % | 25 224 | 11,9 % | 9700 | 4,6 % | 1920 | 0,9 % | 7451 | 3,5 % | 85 | 168 | 0,1 % | 597 | 0,3 % | |
| Кременецький повіт | 219 934 | 177 472 | 80,7 % | 26 887 | 12,2 % | 6 630 | 3,0 % | 209 | 0,1 % | 7 444 | 3,4 % | 256 | 0,1 % | 628 | 0,3 % | 20 | |
| Луцький повіт | 252 550 | 143 891 | 57,0 % | 35 712 | 14,1 % | 24 504 | 9,7 % | 30 255 | 12,0 % | 12 865 | 5,1 % | 3 818 | 1,5 % | 969 | 0,4 % | 292 | 0,1 % |
| Новоград-Волинський повіт | 348 950 | 228 537 | 65,5 % | 54 549 | 15,6 % | 18 231 | 5,2 % | 38 201 | 10,9 % | 8409 | 2,4 % | 488 | 0,1 % | 51 | 138 | ||
| Овруцький повіт | 205 390 | 171 269 | 83,4 % | 21 851 | 10,6 % | 2757 | 1,3 % | 2381 | 1,2 % | 5 336 | 2,6 % | 651 | 0,3 % | 11 | 1 060 | 0,5 % | |
| Острозький повіт | 169 351 | 129 923 | 76,7 % | 18 283 | 10,8 % | 11 198 | 6,6 % | 2522 | 1,5 % | 4158 | 2,5 % | 2696 | 1,6 % | 207 | 0,1 % | 161 | 0,1 % |
| Рівненський повіт | 273 001 | 165 145 | 60,5 % | 43 554 | 16,0 % | 25 126 | 9,2 % | 24 407 | 8,9 % | 8612 | 3,2 % | 4703 | 1,7 % | 355 | 0,1 % | 810 | 0,3 % |
| Старокостянтинівський повіт | 193 889 | 149 174 | 76,9 % | 27 703 | 14,3 % | 10 756 | 5,5 % | 107 | 0,1 % | 5432 | 2,8 % | 46 | 376 | 0,2 % | 93 | ||
| Волинська губернія | 2 989 482 | 2 095 579 | 70,1 % | 394 774 | 13,2 % | 184 161 | 6,2 % | 171 331 | 5,7 % | 104 889 | 3,5 % | 27 670 | 0,9 % | 3817 | 0,1 % | 3794 | 0,1 % |
Українці
За переписом 1897 року у Волинській губернії налічувалося 2 095 579 україномовного населення, що становило 70,1 % населення губернії. Найвища питома вага українців була зафіксована у Овруцькому повіті (83,4 %), найнижча — у Луцькому (57,0 %). У містах проживало лише 46 060 україномовних (2,2 % загальної чисельності), тоді як у селах та містечках — 2 049 477 (97,8 %). Україномовні в 1897 році становили в губернії 19,7 % населення міст та 74,4 % населення сіл та містечок. Серед міст найвища частка україномовних була зафіксована в Кременці (47,0 %) та Овручі (42,2 %), найнижча — у Луцьку (9,4 %) та Ковелі (11,8 %).
За релігійним складом серед українців Волині переважали православні (94,8 %), втім частка римо-католиків (5,1 %) була найвищою серед усіх південно-західних губерній. Особливо високою (понад 10 %) була частка католиків серед україномовного населення Житомирського та Новоград-Волинського повітів.
| Повіт | україномовні православні | україномовні римокатолики | ||
|---|---|---|---|---|
| Житомирський повіт | 242 444 | 89,6 % | 28 169 | 10,4 % |
| Новоград-Волинський повіт | 204 644 | 89,6 % | 23 736 | 10,4 % |
| Старокостянтинівський повіт | 138 017 | 92,5 % | 11 124 | 7,5 % |
За даними на 1911 рік, у губернії налічувалося 2 630 140 українців, що становило 70,0 % населення. У містах проживало 111 015 українців (4,2 %), у селах та містечках 2 519 125 (95,8 %). Серед міського населення на українців припадало 33,3 % населення, серед сільського та містечкового — 73,6 %.
Згідно з даними перепису 1897 року серед україномовного населення губернії 92,5 % належали до стану селян, 6,2 % до стану міщан. По 0,4 % україномовного населення Волині належали до спадкових дворян та духовенства, 0,2 % — до іноземців. Частка почесних громадян, купців та чиновників не перевищувала 0,1 %. Таким чином, україномовні в 1897 році становили 86,5 % селянства Волинської губернії, 51,0 % християнського духовенства, 44,5 % почесних громадян, 26,4 % спадкових дворян, 20,3 % міщан, 13,7 % особистих дворян та чиновників, 11,1 % іноземних підданих, 4,0 % військових козаків та лише 1,4 % купців.
Самодіяльного україномовного населення в 1897 році налічувалося 432 547 осіб (20,6 % загальної чисельності україномовних), що становило 61,5 % самодіяльного населення губернії. Сільське господарство було домінуючою сферою зайнятості, тут були зайняті 80,3 % самодіяльного україномовного населення (разом з незайнятими членами сімей — близько 89 %). Прислугою та поденниками були 6,9 %, у ремеслах та виробництвах були зайняті 4,5 %, у збройних силах 3,6 %, у торгівлі 0,2 %.
Євреї
Перші відомості про євреїв на Волині датуються кінцем XIII століття. Найдавніша згадка про них у Володимирі-Волинському сягає 1288 року, 1410 року вони вперше згадуються у Луцьку, 1438 року — у Кременці. В Острозі євреї з'явилися наприкінці XIV століття, про що свідчить одна з найбільш ранніх епітафій, яка датується 1444 роком. Відомості про євреїв у Дубному сягають 1532 року, у Ковелі —до 1547 року. За ревізією 1765 року. на Волині мешкало 17 846 євреїв. Зокрема Волинський кагал налічував 1733 осіб, Дубенський — 2492, Заславський — 3891, Кременецький — 1829, Ковельський — 1516, Луцький — 1012, Люблінський — 1226, Острозький — 1777, Новоград-Волинський — 577, Овруцький — 607, Рівненський — 1186.
З 1796 року Волинська губернія увійшла до складу утвореної «смуги осілості», обмеженої території, де дозволялося селитися євреям. Високий приріст єврейського населення, пов'язаний з низькою смертністю та відсутністю значних міграцій за межі смуги осілості, призводили до швидкого зростання їх чисельності та збільшення впливу на життя губернії. На початку 1870-х років у Волинській губернії проживало 211,1 тис. євреїв, що становило 12,4 % всього населення. У містах губернії проживало 69,2 тис. євреїв (32,8 % загальної чисельності), у містечках 105,2 тис. (49,8 %), у селах 36,7 тис. (17,4 %). У 10 з 12 міст губернії вони становили абсолютну більшість населення, і лише в Житомирі та Кременці — відносну. У 1882 році були введені «Тимчасові правила», згідно з якими євреї не мали права селитися в сільській місцевості, що лише посилило їх концентрацію в найбільших містах.
Основними сферами зайнятості євреїв були торгівля, ремесло, оренда маєтків та промислових підприємств. Так, у 1871 році євреї орендували у Волинській губернії 256 маєтків загальною площею 134,2 тис. десятин (147 тис. га або 1/6 загальної площі). У промисловості євреї домінували в таких важливих галузях господарства губернії, як винокуріння, де вони орендували (або мали у володінні) близько 90 % винокурень, близько 80 % пивоваренних та медоваренних заводів. В оренді в євреїв знаходилося близько 90 % млинів губернії і майже вся торгівля зерном. Євреям також належали близько чверті цукрових заводів краю, основної галузі спеціалізації Волині.
| Місто | частка юдеїв у населенні, 1871 | кількість юдеїв, 1897 | частка юдеїв у населенні, 1897 | кількість юдеїв, 1911 | частка юдеїв у населенні, 1911 |
|---|---|---|---|---|---|
| Житомир | ~35 % | 30 572 | 46,4 % | 37 139 | 42,4 % |
| Рівне | ~55 % | 13 704 | 55,8 % | 19 142 | 56,8 % |
| Кременець | ~35 % | 6 476 | 36,6 % | 8 617 | 39,4 % |
| Ковель | ~45 % | 8 502 | 48,0 % | 12 365 | 42,8 % |
| Новоград-Волинський | ~45 % | 9 363 | 55,4 % | 11 063 | 52,3 % |
| Старокостянтинів | ~65 % | 9 164 | 56,0 % | 11 782 | 57,9 % |
| Луцьк | ~65 % | 9 396 | 59,5 % | 23 918 | 85,0 % |
| Острог | > 80 % | 9 185 | 62,3 % | 10 419 | 59,3 % |
| Дубно | ~75 % | 7 096 | 49,8 % | 10 642 | 46,8 % |
| Заслав | ~75 % | 5 991 | 47,5 % | 6 268 | 43,0 % |
| Володимир-Волинський | ~55 % | 5 837 | 59,1 % | 7 060 | 44,9 % |
| Овруч | ~55 % | 3 441 | 46,5 % | 3 035 | 28,0 % |
Серед єврейського населення виділялися євреї-землероби, що проживали в колоніях Рівненського, Дубенського та Луцького повітів. Ці колонії виникли в 1-й половині XIX століття, як спроба залучити єврейське населення до землеробської праці та надалі стимулювати їхнє переселення на малозаселені землі півдня. Станом на 1871 рік на Волині їх налічувалося 3274 осіб у 10 поселеннях. Але цей проєкт не мав великого успіху, до кінця XIX століття їх кількість зменшилась до 1595 осіб. У 1897 році євреї-землероби становили менше 0,5 % загальної кількості єврейського населення губернії і мали у володінні лише 3853 десятин землі.
| повіт | населення | |
|---|---|---|
| сл. Мочулки | Рівненський | 341 |
| сл. Антонівка | Рівненський | 323 |
| с. Мале Сідлище | Рівненський | 358 |
| кол. Осова | Рівненський | 515 |
| кол. Озеряни | Дубенський | 480 |
| кол. Софіївка | Луцький | 422 |
| кол. Гнатівка | Луцький | 245 |
| кол. Руденська | Луцький | 36 |
| кол. Жолудськ | Луцький | 210 |
| кол. Олізарка | Луцький | 344 |
За переписом 1897 року на Волині проживало 394 774 єврейськомовних, що становило 13,2 % населення губернії. У містах їх налічувалося 118 727 (30,1 % загальної чисельності), у містечках та селах 276 047 (69,9 %). Єврейськомовними були 50,8 % населення міст та 10,0 % населення містечок та сіл. У всіх містах губернії, за винятком Кременця, єврейськомовні становили більшість населення, зокрема у 6 містах (Острог, Луцьк, Володимир-Волинський, Старокостянтинів, Рівне, Новоград-Волинський) — абсолютну (55–62 %), у 5 містах (Дубно, Житомир, Заслав, Ковель, Овруч) — відносну (46–49 %).
Більшість самодіяльного єврейськомовного населення були зайняті у ремеслах та виробництвах (34,9 %) та торгівлі (31,2 %), тоді як частка зайнятих у сільському господарстві була найнижчою (1,9 % проти середнього по губернії 60 %). У збройних силах служили 2,5 % самодіяльного населення, ще 29,5 % були зайняті в інших сферах (прислуга, освіта, медицина). У 1897 році євреям у губернії належали 59 з 251 мукомольних заводів, 13 із 40 пивоварень, 50 смолокурних заводів, 40 лісопильних, 15 миловарених, 73 шкіряних (із 161), 4 деревообробних, 6 меблевих, 4 фпорцелянових, 2 сірникових фабрики.
За становим поділом у 1897 році серед єврейськомовних абсолютно переважали міщани (97,7 %), частка інших суспільних станів була незначною. Серед купців губернії єврейськомовними були 85,6 %, серед міщан 60,2 %. Єврейськомовні були відносно слабо представлені серед таких суспільних станів, як почесні громадяни (4,9 %), особисті дворяни та чиновникі (1,3 %) і селяни (0,2 %). Майже відсутні єврейськомовні були серед спадкових дворян (0,003 %), яких у Волинській губернії проживало лише 9, зокрема в Житомирському повіті — 8, у Старокостянтинівському — 1.
У 1911 році у Волинській губернії мешкало 529 257 євреїв, з них у містах 162 752 (30,8 % загальної чисельності), у містечках та селах 366 505 (69,2 %). Євреї становили 14,1 % всього населення губернії, зокрема 48,8 % міського та 10,7 % сільського та містечкового. У населення 5 міст губернії (Луцьк, Новоград, Острог, Рівне, Старокостянтинів) вони мали абсолютну більшість, у 3 містах (Житомир, Володимир, Дубно) — відносну, у 4 містах (Заслав, Ковель, Кременець, Овруч) були другими після українців, а в місті Здолбунів — лише четвертими, поступаючись українцям, полякам та чехам.
Поляки
У 1871 році у Волинській губернії проживало 132 091 католиків (7,9 % населення), більшість з яких були поляками (або полонізованими українцями). Серед католиків дворянами були 22 037 осіб (16,7 %), міщанами 34 189 осіб (25,9 %), однодворцями 45 518 (34,4 %), селянами 30 347 (23,0 %). Найвища питома вага католиків у 1871 році була зафіксована у Житомирському та Новоград-Волинському повітах (13,1 % та 11,5 % відповідно), найнижча — у Овруцькому та Ковельському повітах (4,1 % та 2,8 % відповідно). Поляки становили абсолютну більшість серед заможних верств населення губернії. У дореформенні часи у Волинській губернії полякам належали 2887 панських маєтків з 92 % всієї землі та 817 327 кріпаків (94,7 % загальної чисельності). Але після поразки польського повстання 1863—1864 років їхні економічні позиції стали гіршати. Однією з причин були дискримінаційні земельні закони, згідно з якими католики не мали права купляти землі на території західних губерній. Це призвело до того, що частка польського землеводоління у Волинській губернії скоротилася з 92 % у 1861 до 68 % у 1884 році.
За переписом населення 1897 році у Волинській губернії проживало 184 161 польськомовних, що становило 6,2 % населення губернії (3 місце). Польськомовні були досить рівномірно розселені по губернії (за винятком Овруцького повіту, де їх було лише 1,5 %) — у інших повітах питома вага поляків коливалася в межах від 3,0-4,6 %% у Кременецькому та Ковельському повітах до 9,2–9,7 % у Рівненському та Луцькому повітах. У містах проживало 9,7 % польськомовного населення, що дещо вище ніж в середньому по губернії (7,8 %). У Житомирі питома вага польськомовних була найвищою (11,3 % або 7464 осіб, майже 42 % міських поляків губернії).
Польськомовне населення, як і раніше, мало досить високий соціальний статус. За становим поділом серед польськомовних налічувалося 54,7 % селян, 26,5 % міщан, 9,3 % спадкових дворян (найвища частка серед етномовних груп губернії). Вагомою групою серед поляків були іноземці (переважно вихідці з Австро-Угорської Галичини), яких налічувалося 13 тис. (7,1 % польськомовного населення губернії). Польськомовними в 1897 році були 49,5 % спадкового дворянства Волинської губернії та 26,1 % особистого дворянства та чиновництва. Серед спадкового дворянства Володимир-Волинського, Луцького, Заславського та Старокостянтинівського повітів питома вага польськомовних перевищувала 2/3.
Становлячи лише 7,5 % самодіяльного населення губернії, польськомовні становили 31 % усієї кількості зайнятих у приватній юридичній діяльності, 28 % серед тих, хто отримує доходи з капіталів та нерухомості, 22 % зайнятих у обробці металів та винокурінні, 21 % зайнятих у бджолярстві та шовківництві, 20 % зайнятих у лікарняній та санітарній діяльності, 19 % зайнятих у науці, літературі, мистецтві, а також лісництві. Високою (18 %) була і частка польськомовних серед прислуги та поденників (переважно у фільварках), у цій сфері були зайняті 22 % всього самодіяльного польськомовного населення.
Німці
Першою німецькою колонією на Волині вважається поселення Голендрах у Володимир-Волинському повіті, засноване в 1797 році. У 1804 німці поселилися в Антонівці коло містечка Кунів, у 1817 році з'явилася колонія Вальдгойм. У Рівненському повіті першою німецькою колонією у 1811 році стала Софіївка. До 1840 року виникло близько 11 колоній, у наступні 20 років — ще 21. Найшвидший розвиток німецьких колоній розпочався з 1861 року. Протягом 1861—1871 років на Волині оселилося близько 5,5 тис. німецьких сімей. Якщо в 1862 році у Волинській губернії проживало 4247 німців, то в 1864 році — 6343, у 1866 році — 11 542, 1868 року — 20 505. Більшість колоністів були вихідцями з Пруссії та Австрії, але були і переселенці з Привіслянського краю.
Станом на 1871 рік німці проживали в 56 поселеннях Луцького повіту, 31 — Рівненського повіту, 28 — Житомирського, 22 — Новоград-Волинського, 9 — Володимир-Волинського, 8 — Дубенського (вихідці з Пруссії — меноніти). Незначне німецьке населення проживало в Заславському повіті (3 поселення). У Острозькому повіті до 1866 року існувало дві колонії Ядвінік та Карлсвальд з протестантським населенням голландського походження. У Овруцькому повіті німці проживали в колонії Горщик.
Німецькі колоністи жило замкнено, майже не контактуючи з місцевим українським населенням. Вони утворили своєрідну «державу в державі» з власним самоуправлінням, школами, храмами. Для вирішенням спірних питань з місцевим населенням залучалися дипломатичні представництва своїх країн походження (Пруссії та дрібних німецьких держав). З понад 20 тис. німців 3/4 не побажали отримувати російське підданство та продовжували проживали як іноземці. Тільки починаючи з 1870-х, після припинення заохочення німецької міграції та згортання пільг для колоністів, вони стали отримувати російське підданство, яке в 1897 році вже мали абсолютна більшість німців Волині.
За переписом 1897 року в губернії було зафіксовано 171 331 осіб з рідною мовою німецькою. Найвища питома вага німецькомовних була характерна для Луцького (30 255 осіб, 12,0 % населення), Новоград-Волинського (38 201 осіб, 10,9 %) та Житомирського (46 922 осіб, 10,8 %) повітів. Проживали вони також у повітах Рівненському (24 407 осіб, 8,9 %), Володимир-Волинському (15 739 осіб, 5,7 %) та Дубенському (6942 осіб, 3,6 %). У Овруцькому та Острозькому повітах німці становило 1,2–1,5 % населення, в інших повітах їх було менше 1 %, найменше (0,1 %) у Старокостянтинівському та Кременецькому. До 1911 року кількість німців збільшилася до 200 938 осіб, проте їх частка зменшилася до 5,35 %.
У релігійному складі серед німців абсолютно переважав протестантизм — за переписом 1897 року протестантами (переважно лютеранами та менонітами) були 98,7 % німецькомовного населення. Римокатоликів серед німців Волині налічувалося 1,5 тис. (0,89 %), православних 0,5 тис. (0,33 %). Більшість німців займалися хліборобством, тваринництвом. До сфер зайнятості Волинської губернії з найвищою питомою вагою німецькомовних у 1897 році належали тваринництво та лісництво (14–16 % зайнятого населення губернії), обробка поживних продуктів тваринного та рослинного походження (10,4 %), обробка волокнистих речовин (9,3 %).
У 1861 році у володінні німецьких колоністів знаходилося всього 0,1 тис. десятин землі в 1868 році — 20 тис. десятин землі, у 1871 — близько 45 тис., у 1884 році — 94 тис. і ще 17 тис. в орендному володінні. Станом на середину 1880-х німцям належало близько 5 % сільськогосподарських земель губернії (полякам 69 %, українцям та росіянам 24 %)
Росіяни
На початку 1870-х російське населення Волинської губ. налічувало до 20 000 душ та було представлене переважно військовими, чиновниками та старообрядцями. Старообрядців-росіян у 1871 році налічувалося 3554 осіб, найбільше їх проживало в селах Заріцька Добриця (403), Чолівка (135), Бродник (159), Малинка (103) Овруцького повіту, селі Янушівка (410) Новоград-Волинського повіту, селах Пилипи (245), Довжики (107) Житомирського повіту та містечку Рафалівка Луцького повіту (249).
За переписом 1897 року у Волинській губернії проживало 104 889 російськомовного населення, або 3,5 % від загальної чисельності. У містах їх мешкало 44 351 осіб (42,3 % загальної чисельності), повітах — 60 538 (57,7 %). Найвища питома вага росіян у населенні була зафіксована в повітах з найбільшою кількістю військових та чиновників — Житомирському (5,9 %), Луцькому (5,1 %) та Дубенському (4,2 %), найнижча — у Заславському (1,8 %) та Новоград-Волинському (2,4 %). Серед міст найвищий відсоток російськомовних було зафіксовано у Ковелі (27,3 %) та Житомирі (25,7 %), найнижчий — у Старокостянтинові (8,6 %) та Овручі (8,8 %).
Чверть російськомовного населення губернії становили військослужбовці, яких налічувалося 23 354 особи (разом з членами сімей близько 26 тис.), а в містах військовими були близько половини росіян. Серед самодіяльного російського населення на військових припадало 45,4 %, на зайнятих у сільському господарстві 11,0 %, у ремеслах та промисловості 7,3 %, у торгівлі 1,1 %, у інших сферах 35,2 %. Росіяни переважали серед зайнятих у таких стратегічних сферах, як зв'язок (пошта, телефон, телеграф) — 67 % від загальної кількості зайнятих у губернії, адміністрація, суд та поліція — 58 % зайнятих, православне богослужіння — 53 %. Особливо високою була частка росіян у даних видах діяльності сферах у прикордонних повітах губернії, на які стимулювалася міграція з великоруських губерній.
Чехи
Перші відомості про чехів на Волині припадають на 1863 рік, коли було утворене поселення Людгардівка Дубенського повіту. Колонізація пришвидшилася з 1868 року, коли переселилися одразу 130 сімей. У 1869 році переселилися ще 449 сімей, у 1870 році — 337. На початку 1870-х років чехи проживали в 15 поселенням губернії і мали у власності 17577 десятин землі. З 1870 року чеські переселенці на Волині почали приймати російське підданство, і отримали право організовувати окремі общини та волості. Російський уряд гарантував їм свободу віросповідання і звільняв на 5 років від будь-яких платежів і податей, а також військової служби. У 1871 році найбільше чехів проживали у Дубенському повіті (2915 осіб у 12 поселенням). Значні громади мешкали також у Рівненському (1983 осіб у 8 поселеннях), Володимир-Волинському (812 у 2 поселеннях) та Луцькому (641 у 5 поселеннях) повітах. Найбільшими чеські громади в 1871 році були в Глинську (803 осіб), Квасилівці (698 осіб) Рівненського повіту та Купичеві (615 осіб) Володимир-Волинського повіту.
За переписом 1897 року на території Волині мешкало 27 670 осіб, для яких рідною була чеська мова, що становило 0,9 % населення губернії та майже 55 % всього чеського населення Російської імперії. Найвищою концентрацією чеськомовного населення відзначався Дубенський повіт, де проживало 10 328 чехів (5,3 % населення). Значні чеські громади були також у повітах Рівненському — 4703 ос. (1,7 %), Луцькому — 3818 ос. (1,5 %) та Острозькому — 2696 ос. (1,6 %).
Близько 97 % чеськомовних Волинської губернії за переписом 1897 року були жителями сіл та містечок. Переважна більшість чехів (87,8 %) належали до сільських станів. До міських станів належали 3,9 %, іноземними підданими (переважно Австро-Угорщини) були 7,8 % чеськомовного населення. Понад 70 % самодіяльних чехів (85 % з врахуванням членів сімей) були зайняті в землеробстві. Волинські чехи були широко представлені в деяких видах виробництва (наприклад, фізичних, оптичних та хірургічних інструментів, екіпажів та дерев'яних суден) та добутку руд, де на них припадало понад 5 % зайнятих губернії. Більшість чеськомовного населення губернії (66,2 %) належали до православ'я та римокатолицизму (28,6 %). Протестантами були 5,2 % чехів.
У 1911 році чехів у губернії налічувалося 24 580 (0,65 % населення губернії). Як і раніше, чехи проживали переважно в колоніях Дубенського (10 054 особи), Луцького (2808 осіб) та Володимир-Волинського (2706 осіб) повітів. У містах найвища питома вага чехів була зафіксована в Здолбунові Рівненського повіту (19,5 %, 2027 осіб), де вони посідали за чисельністю друге місце після українців.
Інші
Присутніми на території губернії були і татари, яких за переписом 1897 року налічувалося 3817 осіб. Понад 80 % татар губернії були військовослужбовцями і зосереджувалися переважно в повітових центрах (так, у Луцьку татарськомовні становили 2,6 % населення міста, зокрема серед чоловічого населення — 4,1 %, а серед жіночого тільки 0,5 %. У невеликій кількості мешкали і татари-старожили. У 1884 році їх налічувалося близько 400 осіб, з них близько 300 проживали в селі Ювківці Острозького повіту. За найбільш поширеною версією, вони були нащадками переселених кримських татар, які несли війську службу в одного з магнатів. До початку XX століття вони асимілювалися, майже повністю перейшли на українську мову, але здебільшого залишалися мусульманами.
У селах Ядвінік та Карлсвальд Острозького повіту проживали колоністи голландського походження, що переселилися на Волинь наприкінці XVIII століття. Займалися переважно землеробством, виготовленням сиру, обробкою тканин.
Релігійний склад
Понад 99 % населення Волинської губернії належали до чотирьох віросповідань: православ'я, юдаїзму, римо-католицизму та протестантизму (лютеранського та баптистського напрямків). Існували також невеликі громади старообрядців, мусульман та греко-католиків.
Релігійний склад населення Волинської губернії станом на 1897 та 1912 роки
Серед міського населення найпоширенішою конфесією був юдаїзм, юдеями були 51,0 % жителів міст (без врахування військових — понад 55 %), тоді як православними — 37,1 %, католиками — 9,1 %, мусульманами (майже суто військовослужбовці-татари) — 1,1 %, протестантами та старообрядцями менше ніж по 1 %. Серед сільського населення переважали православні (73,3 %), багато було також католиків, юдеїв (по 10,0 %), протестантів, лютеран (5,9 %) та баптистів (0,4 %).
| населення | православні | юдеї | католики | протестанти | старообрядці | інші | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Житомирський повіт | 433 859 | 265 649 | 61,2 % | 62 203 | 14,3 % | 53 062 | 12,2 % | 47 837 | 11,0 % | 4091 | 0,9 % | 1017 | 0,2 % |
| Володимир-Волинський повіт | 277 265 | 199 560 | 72,0 % | 28 936 | 10,4 % | 31 679 | 11,4 % | 16 837 | 6,1 % | 88 | 165 | 0,1 % | |
| Дубенський повіт | 195 058 | 148 103 | 75,9 % | 22 485 | 11,5 % | 16 983 | 8,7 % | 6848 | 3,5 % | 27 | 612 | 0,3 % | |
| Заславський повіт | 208 742 | 157 035 | 75,2 % | 27 772 | 13,3 % | 22 176 | 10,6 % | 1629 | 0,8 % | 10 | 120 | 0,1 % | |
| Ковельський повіт | 211 493 | 173 171 | 81,9 % | 25 243 | 11,9 % | 9997 | 4,7 % | 2765 | 1,3 % | 121 | 0,1 % | 196 | 0,1 % |
| Кременецький повіт | 219 934 | 176 432 | 80,2 % | 26 965 | 12,3 % | 15 569 | 7,1 % | 222 | 0,1 % | 26 | 720 | 0,3 % | |
| Луцький повіт | 252 550 | 157 910 | 62,5 % | 35 819 | 14,2 % | 26 767 | 10,6 % | 31 107 | 12,3 % | 58 | 889 | 0,4 % | |
| Новоград-Волинський повіт | 348 950 | 211 682 | 60,7 % | 54 557 | 15,6 % | 42 393 | 12,1 % | 38 153 | 10,9 % | 1864 | 0,5 % | 301 | 0,1 % |
| Овруцький повіт | 205 390 | 168 041 | 81,8 % | 21 843 | 10,6 % | 11 208 | 5,5 % | 2434 | 1,2 % | 1846 | 0,9 % | 18 | 0,0 % |
| Острозький повіт | 169 351 | 131 626 | 77,7 % | 18 324 | 10,8 % | 16 441 | 9,7 % | 2554 | 1,5 % | 24 | 382 | 0,2 % | |
| Рівненський повіт | 273 001 | 173 884 | 63,7 % | 44 016 | 16,1 % | 29 126 | 10,7 % | 24 850 | 9,1 % | 80 | 1045 | 0,4 % | |
| Старокостянтинівський повіт | 193 889 | 143 428 | 74,0 % | 27 785 | 14,3 % | 22 039 | 11,4 % | 112 | 0,1 % | 47 | 478 | 0,2 % | |
| Волинська губернія | 2 989 482 | 2 106 521 | 70,5 % | 395 948 | 13,2 % | 297 440 | 9,9 % | 175 348 | 5,9 % | 8282 | 0,3 % | 5943 | 0,2 % |
Серед православного населення губернії україномовними були 94,3 %, російськомовними — 4,5 %, чеськомовними — 0,9 %. Католики губернії поділялися на дві великі групи — польськомовні становили 60,5 % всього католицького населення, україномовні — 35,6 %. Серед протестантів майже всі (96,5 %) були німецькомовними, серед юдеїв — єврейськомовними (99,7 %)
| Мова | Релігія | Чисельність | Відсоток населення |
|---|---|---|---|
| україномовні | православні | 1 987 259 | 66,48 % |
| єврейськомовні | юдеї | 394 575 | 13,20 % |
| польськомовні | римокатолики | 179 957 | 6,02 % |
| німецькомовні | протестанти | 169 141 | 5,66 % |
| україномовні | римокатолики | 105 749 | 3,54 % |
| російськомовні | православні | 94 278 | 3,15 % |
| чеськомовні | православні | 18 323 | 0,61 % |
| російськомовні | старообрядці | 7954 | 0,27 % |
| чеськомовні | римокатолики | 7916 | 0,26 % |
| білоруськомовні | православні | 2837 | 0,09 % |
| польськомовні | протестанти | 2731 | 0,09 % |
| російськомовні | римокатолики | 1733 | 0,06 % |
| україномовні | протестанти | 1697 | 0,06 % |
| німецькомовні | римокатолики | 1525 | 0,05 % |
| чеськомовні | протестанти | 1424 | 0,05 % |
| інша | інша | 12 383 | 0,41 % |
Серед етносів губернії, православні переважали серед україномовних (95 %), російськомовних (90 %), білоруськомовних (75 %) та чеськомовних (66 %), католики серед польськомовних (98 %), юдеї серед єврейськомовних (майже 100 %), протестанти серед німецькомовних (99 %). Католицизм був також доволі поширеним серед чехів (29 %), білорусів (22 %) та українців (5 %). Протестантизм був частково поширений і серед чехів (5 %). Старообрядцями були майже 8 % росіян губернії.
| Рідна мова | Чисельність | Православних, % | Старообрядців, % | Римокатоликів, % | Протестантів, % | Юдеїв, % | Мусульман, % | Інших віросповідань, % |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| українська | 2 095 537 | 94,82 | 0,01 | 5,05 | 0,08 | 0,03 | 0,01 | |
| єврейська | 394 774 | 0,03 | 0,01 | 0,01 | 99,95 | |||
| польська | 184 161 | 0,79 | 97,72 | 1,48 | 0,01 | |||
| німецька | 171 331 | 0,33 | 0,02 | 0,89 | 98,72 | 0,04 | ||
| російська | 104 889 | 89,89 | 7,59 | 1,65 | 0,2 | 0,57 | 0,09 | 0,01 |
| чеська | 27 670 | 66,22 | 28,6 | 5,15 | 0,01 | 0,02 | ||
| татарська | 3 817 | 3,01 | 0,05 | 3,2 | 93,53 | 0,21 | ||
| білоруська | 3 794 | 74,77 | 2,87 | 22,3 | 0,03 | 0,03 | ||
| інша | 3 509 | 42,22 | 0,14 | 9,66 | 6,18 | 1,04 | 30,2 | 7,56 |
Суспільні стани
Більшість населення Волинської губернії, як і всіх інших губерній Російської імперії, належала до непревілейовних селянських та міщанських станів, на які припадало 3/4 та 1/5 населення відповідно. До превілейованих станів, які концентрувалися переважно в губернському та повітових центрах, належало 2,39 % населення губернії. Волинська губернія мала одну з найвищих у імперії частку іноземців серед населення — понад 1 % (понад 30 тис.), переважно громадян Австро-Угорщини та Німеччини.
Серед спадкового дворянства найчисельнішими були польськомовні (49,5 %). Вони переважали в усіх повітах губернії за винятком Овруцького та Новоград-Волинського, де проживала україномовна околична шляхта. Серед особистих дворян та чиновників переважали російськомовні (56,7 %), серед купецтва та міщанства — єврейськомовні (85,6 % та 60,2 % відповідно), серед духовенства та селянства — україномовні (51,0 % та 86,5 % відповідно). Серед іноземців, більшість з яких були вихідцями з Австро-Угорщини та Німеччини, переважали поляки (43,4 %) та німці (35,3 %), багато було також українців і чехів.
| чисельність | українська | єврейська | польська | німецька | російська | чеська | інша | |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| дворяни спадкові | 34 682 | 26,4 % | 0,03 % | 49,5 % | 0,5 % | 22,9 % | 0,1 % | 0,6 % |
| дворяни особисті, чиновники | 12 342 | 13,7 % | 1,3 % | 26,1 % | 1,4 % | 56,7 % | 0,1 % | 0,6 % |
| християнське духовенство | 14 955 | 51,0 % | 1,1 % | 0,2 % | 47,5 % | 0,1 % | 0,1 % | |
| почесні громадяни | 5 739 | 44,5 % | 4,9 % | 4,6 % | 1,1 % | 44,1 % | 0,1 % | 0,7 % |
| купці | 3 883 | 1,4 % | 85,6 % | 1,5 % | 2,0 % | 8,2 % | 0,9 % | 0,5 % |
| міщани | 640 210 | 20,3 % | 60,2 % | 7,6 % | 7,7 % | 3,8 % | 0,2 % | 0,1 % |
| селяни | 2 241 062 | 86,5 % | 0,2 % | 4,5 % | 4,9 % | 2,3 % | 1,1 % | 0,4 % |
| військові козаки | 1 645 | 4,0 % | 0,1 % | 95,9 % | 0,1 % | |||
| іноземні піддані | 30 112 | 11,1 % | 0,7 % | 43,4 % | 35,3 % | 1,5 % | 7,1 % | 0,9 % |
| інші | 4 852 | 40,6 % | 4,1 % | 15,3 % | 19,9 % | 18,4 % | 0,9 % | 0,6 % |
| все населення | 2 989 482 | 70,1 % | 13,2 % | 6,2 % | 5,7 % | 3,5 % | 0,9 % | 0,4 % |
Серед різних мовних та релігійних груп губернії спостерігалися значні відмінності в становому складі. Так, селянами були 92,5 % українців, 87,8 % чехів та лише 1,5 % євреїв. Міщанами були 97,7 %% єврейськомовних та лише 3,9 % чеськомовних. Найвища питома вага дворян була зафіксована серед поляків — майже кожен десятий польськомовний мешканець губернії належав до стану спадкових дворян. Найвищий відсоток особистих дворян та чиновників (6,7 %) було зафіксовано серед росіян губернії, тоді як серед серед українців, євреїв, німців та чехів ними були 0,1 % і менше населення.
| чисельність | дворяни спадкові | дворяни особисті, чиновники | християнське духовенство | почесні громадяни | купці | міщани | селяни | військові козаки | іноземні піддані | інші | |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| українська | 2 095 579 | 0,4 % | 0,1 % | 0,4 % | 0,1 % | 6,2 % | 92,5 % | 0,2 % | 0,1 % | ||
| єврейська | 394 774 | 0,1 % | 0,8 % | 97,7 % | 1,3 % | 0,1 % | 0,1 % | ||||
| польська | 184 161 | 9,3 % | 1,8 % | 0,1 % | 0,1 % | 0,03 % | 26,5 % | 54,7 % | 7,1 % | 0,4 % | |
| німецька | 171 331 | 0,1 % | 0,1 % | 28,9 % | 64,0 % | 6,2 % | 0,6 % | ||||
| російська | 104 889 | 7,6 % | 6,7 % | 6,8 % | 2,4 % | 0,3 % | 23,5 % | 50,0 % | 1,5 % | 0,4 % | 0,9 % |
| чеська | 27 670 | 0,1 % | 0,1 % | 0,1 % | 0,1 % | 3,9 % | 87,8 % | 7,8 % | 0,2 % | ||
| інша | 11 078 | 1,9 % | 0,6 % | 0,2 % | 0,4 % | 0,2 % | 6,6 % | 87,5 % | 2,4 % | 0,3 % |
Міста
Губернія належала до числа слабоурбанізованих. За переписом 1897 року налічувалося 12 міст, в яких проживало 233 847 осіб, або 7,8 % населення губернії. Найбільшим містом був губернський центр Житомир з 65,9 тис. мешканців, де зосереджувалося майже 30 % міського населення губернії. Станом на 1911 рік у губернії налічувалося вже 13 міст (у 1903 році до категорії заштатних міст було віднесено Здолбунів), в яких проживало 333 651 осіб (8,9 % населення). Найбільшим містом залишався Житомир, де проживало 87,7 тис. осіб (23,3 % міського населення губернії). Унаслідок повільного розвитку промисловості та високого природного приросту сільського населення, рівень урбанізації в губернії зростав дуже повільно (1858 рік — 7,1 %, 1897 рік — 7,8 %, 1911 рік — 8,9 %).
| місто | ревізія 1858 | ревізія 1867 | перепис 1897 | дані 1911 | дані 1915 | |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1 | Житомир | 33 717 | 37 640 | 65 895 | 87 650 | 102 997 |
| 2 | Рівне | 5 054 | 24 573 | 33 722 | 34 341 | |
| 3 | Ковель | 3 646 | 17 697 | 28 912 | ||
| 4 | Луцьк | 6 362 | 10 656 | 15 804 | 28 141 | |
| 5 | Дубно | 8 222 | 14 257 | 22 748 | ||
| 6 | Кременець | 10 486 | 10 968 | 17 704 | 21 871 | |
| 7 | Новоград-Волинський | 6 561 | 16 904 | 21 173 | 15 536 | |
| 8 | Старокостянтинів | 10 113 | 16 377 | 20 344 | 12 531 | |
| 9 | Острог | 7 645 | 14 749 | 17 560 | 18 058 | |
| 10 | Володимир-Волинський | 5 306 | 9 883 | 15 720 | ||
| 11 | Заслав | 8 622 | 12 611 | 14 593 | 14 315 | |
| 12 | Овруч | 4 511 | 7 393 | 10 830 | 11 314 |
Етномовний склад
Серед населення міст Волинської губернії найчисельнішою групою населення були євреї. За переписом 1897 року на єврейськомовних припадало 50,8 % населення, що в 2,6 і 2,7 рази більше, ніж на україномовних та російськомовних відповідно. З врахуванням перебування в містах губернії значної кількості військових, переважно росіян та українців, серед чоловічого населення євреї становили тільки 45,1 %, тоді як серед жіночого населення — 57,6 %.
| Мовна група | Чисельність у містах | Рівень урбанізації |
|---|---|---|
| російськомовні | 44 351 | 42,3 % |
| єврейськомовні | 118 727 | 30,1 % |
| польськомовні | 17 834 | 9,7 % |
| чеськомовні | 962 | 3,5 % |
| українськомовні | 46 060 | 2,2 % |
| німецькомовні | 2009 | 1,2 % |
| Волинська губернія | 233 847 | 7,8 % |
Найвищим відсотком єврейськомовних за переписом 1897 року відзначалися міста Острог (62,3 %, серед жінок — 70,5 %), Луцьк (59,5 %, серед жінок 72,4 %), Володимир-Волинський (59,1 %, серед жінок — 66,4 %). Україномовні найширше були представлені серед населення Кременця (47,0 %), який був єдиним містом губернії з неєврейською більшістю, та Овруча (42,5 %). Російськомовні концентрувалися в губернському центрі (25,7 %) та містах зі значною присутністю військових: Ковелі (25,7 %, серед чоловіків — 33,3 %, серед жінок — 18,9 %), Дубному (20,8 %, серед чоловіків — 27,4 %, серед жінок — 10,2 %). Польськомовне населення зосереджувалися в Житомирі (11,3 %), в інших містах їх частка коливалася від 2,1 % в Овручі до 9,3 % у Ковелі.
| місто | українська | російська | єврейська | польська | німецька | інша |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Житомир | 13,9 % | 25,7 % | 46,4 % | 11,3 % | 1,0 % | 1,7 % |
| Володимир-Волинський | 13,8 % | 17,6 % | 59,1 % | 7,9 % | 1,0 % | 0,6 % |
| Дубно | 17,4 % | 20,8 % | 49,8 % | 6,4 % | 0,7 % | 4,9 % |
| Заслав | 31,6 % | 13,7 % | 47,5 % | 5,4 % | 0,2 % | 1,6 % |
| Ковель | 11,8 % | 27,3 % | 48,0 % | 9,3 % | 1,1 % | 2,5 % |
| Кременець | 47,0 % | 10,5 % | 36,6 % | 3,9 % | 0,2 % | 1,8 % |
| Луцьк | 9,4 % | 17,0 % | 59,5 % | 7,8 % | 1,3 % | 5,0 % |
| Новоград-Волинський | 15,7 % | 17,4 % | 55,4 % | 7,6 % | 2,0 % | 1,9 % |
| Овруч | 42,2 % | 8,8 % | 46,5 % | 2,1 % | 0,4 % | |
| Острог | 16,6 % | 14,9 % | 62,3 % | 3,7 % | 0,4 % | 2,1 % |
| Рівне | 16,6 % | 17,4 % | 55,8 % | 6,8 % | 1,0 % | 2,4 % |
| Старокостянтинів | 29,8 % | 8,6 % | 56,0 % | 4,7 % | 0,1 % | 0,8 % |
| міста губернії | 19,7 % | 19,0 % | 50,8 % | 7,6 % | 0,9 % | 2,0 % |
Бюджети міст
| доходи крб | витрати крб | сальдо крб | |
|---|---|---|---|
| Житомир | 573 646 | 562 582 | 11 064 |
| Володимир-Волинський | 39 244 | 38 627 | 617 |
| Дубно | 46 010 | 41 006 | 5 004 |
| Заслав | 20 116 | 16 540 | 3 576 |
| Ковель | 56 020 | 55 804 | 216 |
| Кременець | 44 180 | 44 574 | -394 |
| Луцьк | 64 118 | 59 382 | 4 736 |
| Новоград-Волинський | 71 686 | 71 686 | 0 |
| Овруч | 10 542 | 10 541 | 1 |
| Острог | 40 819 | 44 453 | -3 634 |
| Рівне | 88 037 | 87 548 | 489 |
| Старокостянтинів | 24 501 | 24 411 | 90 |
| Здолбунів | 13 487 | 13 037 | 450 |
Економіка
Економіка Волинської губернії мала аграрний профіль. За переписом у сільському господарстві було зайнято 60 % самодіяльного населення (з врахуванням членів сімей понад 80 %), тоді як у промисловості та ремеслах лише 10,7 %. Основою сільського господарства було землеробство, особливо вирощування зернових та цукрових буряків. Промисловість, представлена переважно дрібними підприємствами з менше ніж 10 зайнятими та оборотом менше 1 тис. крб, спеціалізувалася на переробці місцевої сировини, зокрема сільськогосподарської.
Сільське господарство
Головними продуктами землеробства були: озиме жито (середній збір за 1900–1904: 32,7 мільйон пудів), озима пшениця (середній збір 16,8 мільйон пудів), ячмінь (середній збір 7,2 мільйон пудів), овес (средн. збір 19,4 мільйон пудів), гречка (середній збір 3,6 мільйон пудів), просо (середній збір 2,3 мільйон пудів), горох (середній збір 2 мільйон пудів), картопля (середній збір 53 мільйон пудів), цукровий буряк для цукрових заводів близько 2 мільйонів берковців. Вирощувалися також тютюн та хміль. На півдні губернії було розвинене садівництво: персики, абрикоси і виноград. У лісистих місцевостях селяни займались бджільництвом (вуликів 182 тисяч, виробництво меду 35 тисяч пудів, воску 4 тисяч пудів).
Завдяки великій кількості косовиць і пасовищ було розвинене скотарство. У 1911 році налічувалося 3199,0 тис. голів худоби, зокрема коней 721,6 тис., великої рогатої худоби 1057,7 тис., овець 734,4 тис. (тонкорунних 47,3 тис.), свиней 681,5 тис., кіз 3,7 тис., віслюків та мулів 69 шт. Конярство було найбільш поширене в повітах Житомирському, Новоград-Волинському та Кременецькому, вівчарство у Володимир-Волинському, свинарство в Житомирському, Новоград-Волинському та Володимир-Волинському, розведення великої рогатої худоби — у Ковельському, Житомирському та Новоград-Волинському. Овеча шерсть була одним з основним статей експорту Волині (близько 15 % від загального обсягу), частково вона йшла на внутрішнє споживання в інші губернії імперії, частково до Австро-Угорщини. У південних повітах губернії (особливо Старокостянтинівському та Острозькому) поширення тваринництва було меншим.
Промисловість
Промисловість губернії характеризувалася низьким рівнем розвитку. У 1889 році налічувалося 218 середніх та крупних фабрик та заводів з виробництвом продукції на 9,9 млн крб і 4816 робітниками (серед яких 89 % чоловіків і 11 % жінок). У дрібних фабриках (з річним оборотом менше 1 тис. крб), яких налічувалося в 1889 році 1189 штук, працювало 8661 робітників, з загальним виробництвом на 2,8 млн крб.
Основними галузями промисловості були цукрова промисловість та винокуріння, на які припадало близько 3/4 всієї промисловості губернії. Серед інших галузей важливе місце посідали деревообробна промисловість (у 1889 році — 36 лісопильних заводів з оборотом 608 тис. крб), шкіряна промисловість (447 підприємств з оборотом у 211,5 тис. крб), скляна промисловість (25 підприємств з оборотом 198 тис. крб), виробництво черепиці (143 підприємств, 154 тис. крб), порцеляни та фаянсу (8 підприємств, 178 тис. крб). Існувало також 3 машинобудівні заводи з оборотом у 142 тис. крб.
Станом на 1911 рік у Волинській губернії налічувалося кілька сотень промислових підприємств з обсягом виробництва в десятки мільйонів карбованців. Більшість з них були дрібними, з річним обсягом виробництва менше 20 тис. крб і кількістю робітників менше 30. На третині підприємств було зайнято менше 10 робітників. В той же час існували і великі підприємства з сотнями робітників і значними обсягами виробництва. Переважно це були цукрові заводи (серед 12 найбільших підприємств губернії їх було 10), деякі з яких мали обсяги виробництва понад 1 млн крб.
Найбільші підприємства Волинської губернії в 1911 році за річним обсягом виробництва:
| № | підприємство | населений пункт | повіт | річний обсяг виробництва, тис.крб | робітників |
|---|---|---|---|---|---|
| 1 | Цукровий завод Житинського Товариства | село Великий Житин | Рівненський | 2000,0 | 470 |
| 2 | Цукровий завод Товариства Янушпільського рафінадного та пісочного заводу | містечко Янушпіль | Житомирський | 1647,0 | 629 |
| 3 | Ректифікаційний завод винноочисного складу № 4 | місто Рівне | Рівненський | 1250,5 | 75 |
| 4 | Паперова фабрика Дитятківського Товариства | село Гута | Заславський | 1238,3 | 666 |
| 5 | Цукровий завод графа І. А. Потоцького | містечко Шепетівка | Заславський | 1000,0 | 870 |
| 6 | Цукровий завод графа І. А. Потоцького | село Кременчуки | Заславський | 931,4 | 400 |
| 7 | Цукровий завод Ф. А. Терещенка | село Великі Коровинці | Житомирський | 804,9 | 794 |
| 8 | Цукровий завод Іванківського Товариства | село Іванків | Житомирський | 700,0 | 482 |
| 9 | Цукровий завод Ф. Ф. Терещенка | містечко Червоне | Житомирський | 672,0 | |
| 10 | Цукровий завод Красилівського Товариства | містечко Красилів | Старокостянтинівський | 600,0 | 75 |
| 11 | Цукровий завод Олексинського Товариства | село Великий Олексин | Рівненський | 590,0 | 408 |
| 12 | Цукровий завод Старокостянтинівського Товариства | місто Старокостянтинів | Старокостянтинівський | 576,0 | 338 |
Цукрова промисловість
Цукрова промисловість була найважливішою галуззю промисловості Волинської губернії. У 2-й половині XIX століття вона швидко розвивалася завдяки дешевизні робочої сили, близькості до сировини, здешевленню транспортних перевезень внаслідок будівництва залізниць, а також завдяки державному протекціонізму і кредитуванню. У 1876 році цукрові заводи Волині виробили продукції на 3 334 792 крб, реалізація якої дала майже 50 % прибутків, одержаних всіма заводами і фабриками краю. У 1890 році цукрові заводи губернії виробили цукру-піску і рафінаду на 9 013 287 крб, що в 2,7 рази більше ніж у 1876 році, у 1911 році — на 11 720 095 крб. Значна частка продукції цукрової промисловості йшла на експорт у Європу (Велика Британія, Італія) та Азію (Хіва, Бухара, Персія, Афганістан, Китай).
| № | повіт | кількість цукрових заводів | обсяг виробництва в 1911 році, тис. крб | частка в губернському виробництві |
|---|---|---|---|---|
| 1 | Житомирський | 4 | 3823,9 | 32,6 % |
| 2 | Рівненський | 2 | 2590,0 | 22,1 % |
| 3 | Заславський | 3 | 2308,3 | 19,7 % |
| 4 | Старокостянтинівський | 3 | 1639,0 | 14,0 % |
| 5 | Новоград-Волинський | 2 | 733,9 | 6,3 % |
| 6 | Дубенський | 1 | 625,0 | 5,3 % |
| Волинська губ. | 15 | 11720,1 | 100,0 % |
Винокуріння
Винокуріння (спиртова промисловість) було другою за значенням галуззю промисловості губернії. У 1875 році на Волині діяло близько 150 винокурних заводів, які випускали продукції на 1 882 923 крб. Процес розорення дрібних винокурних підприємств, технічне переоснащення в галузі призводили до того, що кількість заводів зменшувалася (наприкінці 1870-х до 108), але загальний обсяг виробленої продукції збільшувався (до 3 464 990 крб у 1879 році). У 1911 році діяло 128 винокурних та ректифікаційних підприємств з загальним обсягом виробництва 6,32 млн крб. Майже 2/3 виробництва припадало на Луцький та Рівненський повіти, де знаходилися найкрупніші підприємства галузі (зокрема найбільший у губернії Рівненський ректифікаційний завод з річним обсягом виробництва 1,25 млн крб).
| № | повіт | кількість винокурінних та ректифікаційних заводів | обсяг виробництва в 1911 році, тис. крб | частка в губернському виробництві |
|---|---|---|---|---|
| 1 | Луцький | 14 | 2516,1 | 39,8 % |
| 2 | Рівненський | 13 | 1598,9 | 25,3 % |
| 3 | Дубенський | 16 | 499,0 | 7,9 % |
| 4 | Житомирський | 15 | 456,5 | 7,2 % |
| 5 | Володимир-Волинський | 12 | 288,0 | 4,6 % |
| 6 | Новоград-Волинський | 10 | 209,6 | 3,3 % |
| 7 | Заславський | 8 | 195,4 | 3,1 % |
| 8 | Кременецький | 10 | 159,9 | 2,5 % |
| 9 | Острозький | 9 | 156,5 | 2,5 % |
| 10 | Ковельський | 6 | 100,6 | 1,6 % |
| 11 | Старокостянтинівський | 8 | 77,6 | 1,2 % |
| 12 | Овруцький | 7 | 61,2 | 1,0 % |
| Волинська губ. | 128 | 6319,3 | 100,0 % |
Стан цієї галузі залежав від економічної політики уряду і погодних умов. Скорочення виробництва під час неврожаїв (1891 рік) чергувалося з періодичними кризами перевиробництва (1894 рік). Але галузь продовжувала розвиватися і надходження від реалізації алкогольних виробів стало одним з найважливіших джерел прибутків держави і важливою статтею експорту краю — у 1900 році на Волинську губернію припадало більше половини загальноросійського експорту спирту.
Торгівля
Внутрішня торгівля губернії була представлена базарами та ярмарками, яких наприкінці 1880-х років було близько 730, з загальним оборотом 600 тис. крб.
Зовнішня торгівля характеризувалася переважанням експорту товарів над імпортом. Так, за 1879—1883 роки з губернії було вивезено товарів на 16,1 млн крб, а ввезено тільки на 8,1 млн. Основними статтями експорту були спирт, зерно (25 %), овеча шерсть (15 %), ліс. Зернові продукти вирушали переважно залізницею в порти Прибалтики та Царство Польське (за 1879—1883 роки було вивезено з губернії близько 3,8 млн пудів зерна), товарний ліс експортувався за кордон, до Німеччини та Великої Британії (близько 5–7 млн пудів щорічно). Серед імпорту переважала продукція важкої промисловості (вироби з металу, машини та сільськогосподарське знаряддя). Зовнішня торгівля проводилася через Волочиську, Радивилівську та Дружкопільську митниці, через 2 митні застави (Збаразьку і Мервинську) а також через 2 перехідних пункти.
1911 року було вивезено товарів на суму 33,9 млн крб, ввезено — на 17,5 млн крб. Понад 2/3 зовнішньої торгівлі губернії здійснювалася через Волочиську митницю, на неї припадало 69,8 % експорту (23,7 млн крб) та 71,6 % імпорту (12,6 млн крб), загальний оборот 36,2 млн крб. Другою за обсягом була Радивилівська митниця з оборотом 11,1 млн крб, третьою — Волочиська митна застава з оборотом у 2,9 млн крб.
| Митниця | Експортовано товарів за кордон, крб | Імпортовано іноземних товарів, крб |
|---|---|---|
| Волочиська митниця | 23 656 037 | 12 550 643 |
| Радивилівська митниця | 6 221 975 | 4 922 605 |
| Волочиська митна застава | 2 874 479 | 7408 |
| Радивилівський перехідний пункт | 334 618 | 1147 |
| Збаразька митна застава | 275 963 | 2671 |
| Дружкопільська митна застава | 393 462 | 2596 |
| Мервенська застава | 130 138 | 42 048 |
| Всього | 33 886 672 | 17 529 118 |
Зайнятість
За результатами перепису 1897 року у Волинській губернії налічувалося 703 477 самодіяльного населення (23,5 %) і 2 286 005 несамодіяльного населення (76,5 %). На кожних 4 зайнятих жителів губернії припадало 13 незайнятих. Серед населення чоловічої статі зайнятими були 603 160 з 1 502 803 осіб (40,1 %), жіночої — тільки 100 371 з 1 486 679 (6,8 %).
Більшість самодіяльного населення губернії була задіяна в землеробстві. Тут були зайняті 407 тис. осіб (57,8 % зайнятого населення), з врахуванням членів сімей — 2 219 тис. осіб (74,2 % всього населення губернії). Серед переважаючого в губернії україномовного населення в землеробстві були зайняті 79,1 % самодіяльного населення (з врахуванням членів сімей — 91,1 % населення).
У 1897 році найбільшими видами зайнятості у Волинській губернії за кількістю працюючих були:
| Вид зайнятості | Кількість зайнятих | Частка в самодіяльному населенні |
|---|---|---|
| Землеробство | 406 950 | 57,8 % |
| Прислуга, поденники | 63 956 | 9,1 % |
| Збройні сили | 49 793 | 7,1 % |
| Виготовлення одягу | 24 410 | 3,5 % |
| Торгівля продуктами с/г (крім зерна) | 11 659 | 1,7 % |
| Доходи з капіталів, нерухомості | 11 009 | 1,6 % |
| Будівництво, ремонт | 10 627 | 1,5 % |
| Обробка дерева | 8899 | 1,3 % |
| Торгівля без точного визначення | 8606 | 1,2 % |
| Обробка металів | 7488 | 1,1 % |
| Обробка тваринних та рослинних поживн. продуктів | 7218 | 1,0 % |
| Навчальна та виховна діяльність | 6157 | 0,9 % |
| Кошти від казни, сусп. закладів та приватн. осіб | 5864 | 0,8 % |
| Тваринництво | 5548 | 0,8 % |
| Інше | 75 293 | 10,7 % |
Загалом, у сільськогосподарських сферах було зайнято 416 тис. осіб, 59,1 % самодіяльного населення губернії (разом з членами сімей — понад 70 %), у торговельних — 39,4 тис., (5,6 %), у сферах транспорту та зв'язку 9,2 тис. (1,3 %), у сфері ремесел, виробництва та будівництва 75 тис. (10,6 %), у збройних силах 49,8 тис. (7,1 %), у адміністрації, судах, освіті, культурі та медицині 13,7 тис. (1,9 %), прислугою та поденниками 64,0 тис. (9,1 %).
Транспорт
На початку 1880-х років довжина шосейних доріг у губернії дорівнювала 400 верст, загальна довжина поштових доріг — 903 версти. Основний шосейний маршрут губернії — дорога Житомир-Рівне протяжністю 172,5 верст (184 км). Основні поштові дороги — Житомир-Овруч (через Черняхів), Полонне-Кобилля (через Старокостянтинів), Шепетівка-Заслав.
Залізниця
Через губернію проходили залізниці Південно-Західна (лінія Київ-Брест на 459 верст та Жмеринка-Волочись — 22 версти), Поліська (ділянка Вільно-Рівне на 128 верст) та Привіслянська (64 версти). Діяли також три залізниці, що належали приватним особам та товариствам:
- Степанська залізниця — Рівненський повіт (51 верста);
- від станції Кам'янка Радивилівської гілки до лісових дач графа Берга (7 верст);
- від станції Озеряни Радивилівської гілки до цукрового заводу в містечку Мізоч.
У 1879 році залізницями було перевезено 321,4 тис. пасажирів, у 1883 році — 402,1 тис.
Станом на 1911 рік в межах губернії відбувалися перевезення пасажирів за залізничними маршрутами:
- Здолбунів — Радивилів (через Дубно);
- Озеряни — Мізоч;
- Дубно — Кременець;
- Ківерці — Луцьк.
Міжгубернські пасажирські залізничні маршрути, що проходили через територію Волинської губернії:
- Київ (Київська губ.) — Ковель (через Коростень, Сарни);
- Козятин (Подільська губ.) — Ковель (через Шепетівку, Рівне, Ківерці);
- Ковель — Просткен (Привіслянський край);
- Жмеринка (Подільська губ.) — Волочиськ (через Проскурів).
Діяла також приватна вузькоколійна залізниця Бердичів — Житомир, яка належала «Першому товариству вузькоколійних під'їзних шляхів».
Річковий транспорт
Наприкінці 1880-х років у губернії діяло 4 річкових пристані, через які здійснювалися торгові операції. Найбільша торговельна пристань діяла в містечку Устилуг, звідси щорічно відправлялося по 0,9 млн пудів товарів, понад 2/3 обсягу річкового експорту губернії. Активні торговельні маршрути проходили річками Стир, Горинь, Случ, Івка, якими щорічно вирушали десятки суден та тисячі плотів з товарами на суму в 500—600 тис. крб
Зв'язок
У губернії в 1911 році налічувалося 113 поштово-телеграфних контор та відділень, які розташовувалися в усіх містах, більшості містечок та деяких великих селах (напр. Коровинцях Житомирського повіту, Вовковиях Дубенського повіту).
У 1883 році жителями Волинської губернії було отримано 145296 екз газет і періодичних видань.
Релігія
Освіта
Загальна характеристика
Стан освіти у Волинській губернії був одним із найгірших серед південно-західних губерній Російської імперії. За переписом 1897 року майже 83 % населення губернії були неграмотними (не вміли читати), зокрема серед жінок — понад 90 %. Освіту вище початкової мав лише 1 мешканець губернії зі 150, були відсутні заклади вищої освіти.
У 1862 році в губернії налічувалося близько 18 тис. учнів шкіл та гімназій, що становило лише 1 % населення губернії. У 1862 році діяло 1238 сільських шкіл, переважно церковно-парафіяльних, де навчалося 11841 учнів (хлопців 10984, дівчат 857), менше 5 % від загальної чисельності населення шкільного віку. Існували 2 гімназії — Житомирська (560 учнів) та Рівненська (500 учнів), 4 повітових училища — у Овручі, Теофіполі, Острозі, Луцьку з 260 учнями, 30 парафіяльних училищ з 300 учнями, зразковий жіночий пансіон, відкритий у 1843 році. Діяли декілька приватних жіночих пансіонатів і дві семінарії (православна в Кременці та у Житомирі). Діяли також 11 єврейських училищ (одне з яких, Старокостянтинівське — 2-го розряду), де загалом навчалося 325 осіб, та одне раббинське училище у Житомирі з 42 вихованцями.
Серед призовників Волинської губернії в 1874—1885 роках тільки 12 % вміли читати. До 1894 року ця частка виросла до 22 %, у 1904 році — до 35 %.
За даними перепису населення 1897 року, вміли читати 17,2 % населення Волинської губернії, зокрема серед чоловіків 24,4 %, серед жінок тільки 9,8 %. У губернському Житомирському повіті відсоток письменних сягав 21,4 %, тоді як у віддаленому Овруцькому повіті на Поліссі — лише 7,1 %
| Повіт | Грамотного населення | Населення з середньою та вищою освітою |
|---|---|---|
| Житомирський повіт | 21,4 % | 1,41 % |
| Новоград-Волинський повіт | 19,4 % | 0,30 % |
| Рівненський повіт | 19,0 % | 0,69 % |
| Дубенський повіт | 18,9 % | 0,53 % |
| Заславський повіт | 18,6 % | 0,49 % |
| Острозький повіт | 17,7 % | 1,04 % |
| Луцький повіт | 17,5 % | 0,54 % |
| Старокостянтинівський повіт | 16,2 % | 0,51 % |
| Володимир-Волинський повіт | 15,6 % | 0,37 % |
| Кременецький повіт | 15,3 % | 1,00 % |
| Ковельський повіт | 13,1 % | 0,53 % |
| Овруцький повіт | 7,1 % | 0,22 % |
| Волинська губернія | 17,2 % | 0,67 % |
При середньому рівні грамотності в губернії в 17,2 %, серед православного населення вміли читати тільки 11,7 % населення (серед україномовних 9,3 %, серед російськомовних 49,6 %), серед юдеїв 32,8 %, серед протестантів (майже суто німців) — 38,2 %. Серед римокатоликів грамотними були 22,8 %, при цьому серед польськомовних католиків, яких налічувалося 180 тис. — 27,8 %, серед україномовних (106 тис.) — 10,7 %, серед чеськомовних (7,9 тис.) — 59,3 %.
Серед духовенства губернії грамотними були 70,6 % населення, серед дворянства та чиновництва — 63,5 %, серед переважно міських станів (почесних громадян, купців та міщан) — 29,1 %, серед сільських станів — 12,1 %
| Вік | Усе населення | Міське населення | Повітове населення |
|---|---|---|---|
| 1–9 | 3,8 % | 10,7 % | 3,4 % |
| 10–19 | 25,1 % | 51,2 % | 23,0 % |
| 20–29 | 26,7 % | 54,7 % | 22,7 % |
| 30–39 | 22,5 % | 50,8 % | 20,2 % |
| 40–49 | 19,6 % | 46,4 % | 17,5 % |
| 50–59 | 16,5 % | 41,7 % | 14,5 % |
| 60–69 | 16,1 % | 40,7 % | 14,0 % |
| 70–79 | 15,2 % | 40,1 % | 13,0 % |
| 80–89 | 10,6 % | 29,9 % | 9,0 % |
| 90–99 | 7,1 % | 24,0 % | 5,8 % |
| понад 100 | 6,2 % | 28,6 % | 4,3 % |
| Волинська губернія | 17,2 % | 41,4 % | 15,1 % |
Грамотність російською мовою мали 360 387 жителів губернії, що становило 73 % від загальної кількості грамотних. 132 516 осіб були грамотними тільки іншою мовою (переважно німецькою, єврейською та польською), не володіючи російською. Серед грамотних російськомовних майже всі (99,7 %) володіли російською грамотою, серед україномовних таких було 97,8 %, серед польськомовних — 68,6 %. Серед грамотних чехів та євреїв володіли російською грамотою 60,0 % та 53,2 % відповідно. Серед чисельних народів губернії тільки серед німців більшість письменного населення (70,5 %) не володіли російською грамотою.
Характерною особливістю було те, що грамотність російською мовою серед чоловіків була поширена набагато більше ніж серед жінок. Так серед грамотних україномовних російською грамотою володіли 99,0 % чоловіків та лише 89,0 % жінок, серед польськомовних 76,5 % чоловіків та 60,7 % жінок, серед єврейськомовних 55,1 % чоловіків та 49,5 % жінок. Серед грамотних німців російською грамотою володіли 38,7 % чоловіків та лише 19,4 % жінок.
Освіту вище початкової в 1897 році мали 20009 мешканців Волинської губернії. Серед них налічувалося російськомовних 10 332 (51,6 %), польськомовних 4405 (22,0 %), україномовних 3534 (17,7 %), німецькомовних 702 (3,5 %), єврейськомовних 671 (3,4 %). Середню та вищу освіту мав лише 1 житель губернії зі 150, зокрема серед російськомовних 1 з 10, серед польськомовних 1 з 42, серед німецькомовних 1 з 244, серед єврейськомовних 1 з 588, серед україномовних 1 з 592.
Навчальні заклади
Станом на 1903 рік у губернії діяло 3003 навчальних заклади з 129 454 учнями, зокрема:
- 727 початкових училищ
- 956 церковно-парафіяльних шкіл
- 523 шкіл письменності (106 634 учнів)
- 10 середніх навчальних закладів (3 649 учнів)
- 7 духовних училищ
- 1 вчительська семінарія
- 5 сільських шкіл
- 1 фельдшерська школа
- 770 єврейських шкіл (17 265 учнів)
Медицина
На початку 1910-х у губернії діяло 172 лікарняних заклади різних типів, з них більшістю (62 %) опікувалися земства. Продаж ліків вели 210 аптек, які діяли в усіх містах та більшості містечок.
| Повіти | Земські медичні заклади | Лікарні Червоного хреста | Приватні та спеціалізовані медичні заклади | Військові медичні заклади | Єврейські лікарні | Лікарняні заклади при залізницях | Лікарні при заводах | Лікарні при реліг. закладах | Всього |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| м. Житомир | 1 | 1 | 6 | 3 | 1 | 1 | 13 | ||
| Житомирський | 14 | 1 | 4 | 19 | |||||
| Володимир-Волинський | 11 | 1 | 1 | 13 | |||||
| Дубенський | 8 | 1 | 9 | ||||||
| Заславський | 8 | 1 | 3 | 3 | 4 | 19 | |||
| Ковельський | 9 | 1 | 1 | 11 | |||||
| Кременецький | 7 | 4 | 1 | 1 | 13 | ||||
| Луцький | 8 | 1 | 1 | 10 | |||||
| Новоград-Волинський | 9 | 1 | 5 | 3 | 18 | ||||
| Овруцький | 8 | 1 | 9 | ||||||
| Острозький | 7 | 1 | 1 | 1 | 10 | ||||
| Рівненський | 9 | 1 | 1 | 1 | 3 | 1 | 16 | ||
| Старокостянтинівський | 7 | 2 | 1 | 2 | 12 | ||||
| Волинська губернія | 106 | 2 | 13 | 3 | 21 | 4 | 19 | 4 | 172 |
За даними перепису 1897 року поширення основних фізичних недоліків серед населення Волинської губернії характеризувалося наступними цифрами:
- сліпих — 4101
- сліпих від народження — 1870
- з набутою сліпотою — 2231
- глухонімих — 3205
- німих — 1159
- божевільних — 1716
- всього — 10 181
Пожежна служба
Пожежна служба губернії в 1911 році складался з 12 повітових відділень (7 брандмейстерів та 109 робітників). На її утримання було виділено 46,5 тис. крб, з них тільки на Житомирську повітову пожежну частину — 15 831 крб (34 %). Використовувалося примітивне знаряддя.
У 1911 році у Волинській губернії було зафіксовано 1563 пожежі, найбільше — у осінні (528) та літні (424) місяці. Було спричинено збитків на суму 2776,3 тис. крб, що майже в 60 разів перевищувало витрати на пожежні частини. Серед причин пожеж виділялися:
- навмисні підпали — 319
- необачність — 202
- блискавки — 131
- неправильна експлуатація печей та труб — 123
- невідомі причини — 788
Збройні сили
Як прикордонна з Австро-Угорщиною, Волинська губернія була місцем дислокації значної кількості військових частин. За переписом 1897 року на території Волинської губернії було зафіксовано перебування 49 793 військових, членами сімей військовослужбовців були ще 3317 осіб. Особливо високою їх концентрацією відзначалися Житомирський повіт (7583 військових), Луцький (7196), Кременецький (6839), Рівненський (5740), Дубенський (5215), Ковельський (4267), найменше їх було в Овруцькому повіті (100 осіб).
У містах знаходилося 29 441 військових (59,1 % загальної чисельності), у повітах (переважно містечках) — 20 352 військових (40,9 %). За мовним складом серед військових переважали російськомовні, яких налічувалося 23 354 осіб (46,9 % чисельності військових) та україномовні, 15 708 осіб (31,5 %). Понад 10 % військових Волинської губернії становили народи Надволжя, серед них татарськомовних налічувалося 3553 осіб (7,1 %), башкирськомовних 981 (2,0 %), мордовськомовних, чуваськомовних, марійськомовних разом 782 (1,6 %). На єврейськомовних припадало 5,5 % (2714 ос.), на польськомовних 2,6 % (1279 ос.), на німецькомовних 1,0 % (521 ос.).
| Місто | Військово- службовців | Частка військових у населенні міста |
|---|---|---|
| Дубно | 3605 | 25,3 % |
| Рівне | 4836 | 19,7 % |
| Ковель | 3356 | 19,0 % |
| Луцьк | 2879 | 18,2 % |
| Заслав | 1940 | 15,4 % |
| Острог | 1795 | 12,2 % |
| Новоград-Волинський | 1783 | 10,5 % |
| Володимир-Волинський | 1012 | 10,3 % |
| Кременець | 1656 | 9,4 % |
| Житомир | 5577 | 8,5 % |
| Старокостянтинів | 966 | 5,9 % |
| Овруч | 37 | 0,5 % |
У 1911 році у Волинській губернії були розквартировані наступні військові частини:
м. Володимир-Волинський
- 7-й гусарський Білоруський полк
- 68-й лейб-піхотний Бородинський полк
- 11-й Донський козачий полк
м. Дубно (штаб 11-ї кавалерійської дивізії)
- 11-та Артилерійська бригада
- 41-й піхотний Селенгінський полк
- 11-й уланський Чугуївський полк
- Дубенський дисциплінарний батальйон
м. Заслав
- 128-й піхотний Старооскольський полк
м. Ковель (штаб 7-ї кавалерійської дивізії)
- 7-й драгунський Кінбурнський полк
- 67-й піхотний Тарутинський полк
м. Кременець
- 11-й драгунський Ризький полк
- 42-й піхотний Якутський полк
м. Радивилів Кременецького повіту
- 12-й Донський козачий полк
- 18-та Прикордонна Волинська бригада
м. Луцьк (штаб 11-ї піхотної дивізії)
- 11-а артилерійська бригада
- 11-й гусарський Ізюмський полк
- 43-й піхотний Охотський полк
- 44-й піхотний Камчатський полк
м. Новоград-Волинський
- 18-й піхотний Вологодський полк
м. Острог
- 126-й піхотний Рильський полк
- 2-й дивізіон 32 Артилерійської бригади (м. Рівне)
м. Рівне (штаб 11-го Армійського корпусу)
- 32-га піхотна дивізія (нач. — ген.-лейт. Федір Христіанович Вендт)
- 125-й піхотний Курський полк
- 127-й піхотний Путивльський полк
- 21-й саперний батальйон
- 32-га артилерійська бригада
м. Волочиськ Старокостянтинівського повіту
- 12-й драгунський Стародубський полк
- 3-й Оренбурзький козачий полк
- 45-й піхотний Азовський полк
Культура
На початку 1910-х років у губернії діяло 70 закладів культури різного типу (театри, кінотеатрів, клубів, громадських зборів), переважно в містах:
- Житомир — 14 (зокрема 4 театри, 2 електротеатри)
- Рівне — 7 (2 театри, 1 елетробіоскоп, 2 біоскопи)
- Ковель — 7 (2 театри, 2 електротеатри)
- Володимир-Волинський — 7 (2 електротеатри)
- Луцьк — 6 (1 театр, 2 кінотеатри)
- Новоград-Волинський — 5 (2 театри)
- Кременець — 3 (1 театр)
- Острог — 3 (1 електро-біограф)
- Старокостянтинів — 3 (1 кінотеатр))
- Дубно — 2 (1 електротеатр)
- Ізяслав — 2 (1 електротеатр)
- Овруч — 2 (1 театр)
- Здолбунів — 1
У селах та містечках діяли 8 закладів такого типу, зокрема в селі Фрідріхівка (зараз у складі Волочиська) — 4 (1 кінотеатр), містечку Радивилів — 3, Купель — 1 (кінотеатр).
Перший кіносеанс у губернії відбувся 21 серпня 1897 року в Житомирському міському театрі. Перший стаціонарний кінотеатр відкрився в 1906 році, під назвою електротеатр «Біограф». Пізніше вони почали з'являтися і в інших містах губернії.
На початку 1910-х років у губернії налічувалося 208 закладів розповсюдження книжок, зокрема:
- бібліотек — 76 (міста — 44, повіти — 32)
- книжкових магазинів — 54 (міста — 47, повіти — 7)
- книжкових лавок — 78 (міста — 44, повіти — 34)
Засоби масової інформації
Станом на 1911 рік у Волинській губернії видавалося 11 періодичних видань, з них 7 у Житомирі, та 4 у Кременецькому повіті (у Кременці та Почаєві). Зокрема в Житомирі видавалися:
- «Волынскія Губернскія ВѢдомости»
- «Волынскія Епархіальныя ВѢдомости»
- «Жизнь Волыни» (щоденна газета)
- «Волынь» (щоденна газета)
- «Волынская почта» (щоденна газета)
- «Листокъ хмелевода»
- «ИзвѢстія Волынскаго Губернскаго Земства»
У Кременецькому повіті (Кремененці та Почаєві) виходили наступні періодичні видання:
- «Почаевскій листокъ» (журнал тижневик)
- «Русскій инокъ» (журнал виходив 2 рази на тиждень)
- «Кременецкая искра»
- «Волынская земля» (щоденна газета)
 |  |  |  | ||||
| «Волынь» | «Волынская почта» | «Жизнь Волыни» | «Почаевскій листокъ» |
Маршалки шляхти
Губернськими маршалками шляхи у Волинській губернії були:
- Йосип Август Ілінський 1796-1799
- Каєтан Адам Мячинський 1799-1801
- Йоахим Вільга 1801-1802
- Станіслав Григорій Ворцель 1802-1808
- Алойзій Гостинський 1808-1811
- Вацлав Ганський 1811-1814
- Бартоломій Гіжицький 1814-1815
- Генрих Ілінський 1816-1817
- Євстахій Еразм Санґушко 1817-1820
- Вінсентій Ледоховський 1820-1823
- Петро Мошинський 1823-1826
- Михайло Чацький 1826-1829
- Граціян Ленкевич-Іпогорський 1829-1838
- Януш Ілінський 1838-1841
- Костянтин Станіслав Любомирський VIII-IX 1841
- Якуб Омечинський 1841-1844
- Теодор Бобр-Петровський 1844-1850
- Ромульд Ледоховський 1850-1852
- Володимир Свяковський 1852-1856
- Кароль Микулич-Радецький 1856-1863
- Олександр (Владислав) Заліський 1863-1866.
- князь Микола Імеретинський 09.11.1866—12.1869
- вакантне 1870—1872
- Модест Карамишев 01.03.1872—1877
- вакантне 1877—1880
- князь Микола Кудашев 04.01.1880—1881
- вакантне 1881—1882
- Сергій Уваров 08.05.1882—22.01.1900
- граф Нирод Максиміліанович 27.03.1901—31.12.1901
- князь Володимир Волконський 23.03.1902—17.08.1907
- Павло Демидов 17.08.1907—1914
- Борис Лелявський 1914—1915
- Ілля Папа-Афанасопуло 1915—1917
Політика
Вибори до Державної Думи
6 серпня 1905 року Маніфестом Миколи II було оголошено маніфест-декларацію про створення Державної думи, як «особливого законодорадчого органу». Згідно з законом про діяльність Державної Думи до її складу мало бути обрано 412 депутатів, які повинні були представляти 130 мільйонне населення держави. Від Волинської губернії мало бути обрано 13 депутатів — ця кількість залежала від чисельності населення губернії.
Обирати депутатів Державної Думи мали виборщики. Усі 12 повітів Волинської губернії на губернських зборах у Житомирі мали представляти 195 виборщиків (зокрема 69 — від волостей, 86 — від землевласників, 40 — від міщан). Селяни від кожної волості обирали на повітовий з'їзд 2 представників, з числа яких потім обиралися делегати на губернський з'їзд, а останні вже мали обирати депутатів до Державної Думи. Майновий ценз землевласників, які мали право на повітовому з'їзді напряму обирати делегатів на губернський з'їзд, був неоднаковим у різних частинах губернії. В залежності під повіту потрібно було мати у своєму користуванні не менше 100—500 десятин землі (десятина — 1,0925 га), наприклад у Заславському повіті — 100 дес., Старокостянтинівському — 150 дес., Житомирському, Кременецькому, Острозькому — 200 дес., Володимир-Волинському, Новоград-Волинському — 250 дес., Ковельському — 300 дес., Луцькому — 300 дес., Рівненському — 300 дес., Овруцькому — 500 дес. Дрібні землевласники, які мали у своєму володінні меншу кількість землі та священнослужителі, що володіли церковними землями чи власними мали проводити попередні з'їзди, наяких обирали делегатів на повітовий. Брати участь у з'їздах міських виборщиків мали право особи, що володіли майном вартістю не менше 1,5 тис. руб. Міщани, які не володіли відповідним майновим цензом, не мали права брати участь у попередніх з'їздах жителів міст. До участі у виборах не допускалися жінки, особи молодші 25 р., ув'язнені, позбавлені духовного сану чи в позбавлені посади судовому порядку, а також всі хто навчався або перебував на дійсній військовій службі.
До I Державної Думи (27.04.1906 — 09.07.1906) від Волинської губернії потрапили:
- Андро Дмитро Федорович — Рівненський предводитель дворянства
- Бобровник Петро Миколайович — селянин с. Ізабелівка Новоград-Волинського повіту
- — селянин с. Сколобове Житомирського повіту
- Гринюк Авксентій Григорович — селянин с. Махнівки Старокостянтинівського повіту
- — граф, с. Гриців Заславського повіту
- — Старокостянтинівський предводитель дворянства
- Концевич Авдій Васильович — священик с. Седлище Ковельського повіту
- Лопатюк Трохим Назарович — селянин с. Сарновичі Овруцького повіту
- Марчук Прокопій Павлович — селянин с. Мала Клітинка Старокостянтинівського повіту
- Погрібняк Павло Ісидорович — селянин с. Унієва Острозького повіту
- Понятовський Щенсний Адамович — поміщик, присяжний повірений з с. Великі Цепцевичі Луцького повіту
- Потоцький Йосип Альфредович — граф, с. Антоніни Заславського повіту
- Фурман Артемій Григорович — селянин с. Люлінці Кременецького повіту
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami Voli nska gube rniya ros Volynskaya guberniya administrativno teritorialna odinicya Rosijskoyi imperiyi 1797 1917 UNR Ukrayinskoyi Derzhavi 1918 ta Ukrayinskoyi SRR 1919 1925 Roztashovuvalasya na zemlyah istorichnoyi Volini teritoriya suchasnih Rivnenskoyi Volinskoyi bilshoyi chastini Zhitomirskoyi oblastej a takozh pivnichnih chastinah Ternopilskoyi ta Hmelnickoyi oblastej Volinska guberniya Gerb Data stvorennya zasnuvannya23 grudnya 1796 3 sichnya 1797 Oficijna nazvaros Izyaslavskaya guberniya 1792 ros Volynskaya guberniya 1795 Krayina Rosijska imperiya StolicyaZhitomir i Novograd Volinskij Administrativna odinicyaRosijska imperiya UNR Ukrayinska SRR Kilkist naselennya3 501 600 osib Administrativno teritorialno podilyayetsya naZhitomirskij povit Volodimirskij povit Dubenskij povit Izyaslavskij povit Kovelskij povit Kremeneckij povit Novograd Volinskij povit Ovruckij povit Ostrozkij povit Rovenskij povit Starokostyantinivskij povit Zaminenij naVolinska oblast Na zaminuVolinske namisnictvo Chas data pripinennya isnuvannya3 chervnya 1925 2 Plosha717 362 km Kategoriya map na Vikishovishid Volinska guberniya u Vikishovishi Koordinati 50 15 16 pn sh 28 39 28 sh d 50 25444444447177261 pn sh 28 65777777780578006 sh d 50 25444444447177261 28 65777777780578006 Stvorena ukazom Pavla I na teritoriyi Volinskogo namisnictva okrim Radomishlskogo povitu i Kremeneckogo Bazalijskogo ta Dubenskogo povitiv Podilskogo namisnictva Administrativnimi centrami guberniyi buli mista Novograd Volinskij 1797 1804 ta Zhitomir 1804 1925 Za Rizkim mirnim dogovorom 1921 Volinska guberniya bula podilena Novograd Volinskij Zhitomirskij Ovruckij Izyaslavskij Starokostyantinivskij ta chastina Ostrozkogo povitiv uvijshli do skladu USRR reshta zahidnih povitiv do Polshi yaka na yih teritoriyi utvorila Volinske voyevodstvo sho isnuvalo do 1939 Volinska guberniya bula likvidovana postanovoyu VUCVK i RNK USRR vid 3 chervnya 1925 Zamist neyi utvoreni Zhitomirska Novograd Volinska i Shepetivska okrugi USRR GeografiyaNajvisha tochka Volinskoyi guberniyi gora Bona poblizu Kremencya z ruyinami zamku 2 ga polovina XIX stolittya Volinska guberniya zajmala ploshu koli 63 137 kv verst 71 736 km Najbilsha protyazhnist z zahodu na shid bula 416 km z pivnochi na pivden 293 km Na pivnochi mezhuvala z Grodnenskoyu ta Minskoyu guberniyami na zahodi z Holmskoyu do 1912 roku z Lyublinskoyu ta Sedleckoyu guberniyami na shodi z Kiyivskoyu na pivdni z Podilskoyu Na pivdennomu zahodi Volinska guberniya prilyagala do kordonu z Avstro Ugorskoyu imperiyeyu Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi V mezhah kolishnoyi Volinskoyi guberniyi zaraz roztashovani Volinska Rivnenska bilsha chastina Zhitomirskoyi a takozh pivnichni chastini Ternopilskoyi ta Hmelnickoyi oblastej Relyef Skelya Chackogo bilya Zhitomira 1870 ti Relyef Volinskoyi guberniyi buv perevazhno rivninnij Lishe v pivdennij chastini guberniyi znahodilisya vidrogi Karpat z Avratinskoyi visochinoyu yaka poblizu Kremencya dosyagala 405 m i bula najvishim miscem guberniyi i odnim z najvishih u negirskih rajonah yevropejskoyi chastini imperiyi Pivnichna chastina guberniyi Polissya bula plaskoyu bolotistoyu nizovinoyu pokritoyu torf yanimi bolotami i lisami Klimat Klimat guberniyi bilsh pomirnij nizh u shidnishih guberniyah analogichnoyi shiroti zimi porivnyano tepli lito proholodne Litnya speka na pivnochi pom yakshuvalasya lisami ta bolotami na pivdennomu zahodi znachnoyu visotoyu nad rivnem morya Zima na zahodi guberniyi teplisha nizh na shodi vesna nastavala ranishe osin bilsh trivala Serednodobova temperatura guberniyi v zimovi misyaci 10 C u vesinni ta osinni 12 C U litni misyaci temperatura mogla dosyagati i 38 C a najnizhcha zafiksovana temperatura vzimku 31 C Vitri perevazhali zahidni ta pivnichno zahidni v zalezhnosti vid pori roku Skresannya richok vidbuvalosya najchastishe v berezni inodi naprikinci lyutogo zamerzannya u listopadi Dlya Polissya buli duzhe harakterni tumani osoblivo voseni Opadiv u guberniyi vipadalo dostatno ponad 500 mm na rik na pivdennomu zahodi do 600 mm Najbilsh doshovij misyac lipen Trivalih posuh ne sposterigalosya Vodni resursi Richka Teteriv v okolicyah Zhitomira pochatok XX stolittya Richka Stubla Stubazka bilya Klevanskogo zamku pochatok XX stolittya Z vodnih resursiv u pivdennij chastini guberniyi perevazhali richki ta dzherela na pivnochi bolota i ozera Usi richki za vinyatkom Zahidnogo Buga nalezhali do basejnu Dnipra Pri comu tilki Teteriv vpadav bezposeredno v Dnipro inshi nalezhali do pravih pritok Prip yati Harakter bilshosti richok guberniyi odnomanitnij z vuzkimi dolinami u verhiv yah ta shirokimi na pivnochi berega zdebilshogo nizinni ta bolotisti Richki guberniyi osoblivo pritoki Prip yati shiroko vikoristovuvalisya u torgovo promislovih cilyah dlya splavu riznih tovariv nasampered lisu u Dnipro Niman ta Vislu Do splavnih richok nalezhali Zahidnij Bug Turiya Stohid Stir Ikva Gorin Sluch Viliya Ustya Stubazka Uzh Teteriv ta Irma Na Zahidnomu Buzi yakij u mezhah guberniyi protikav na vidstani blizko 180 km bulo poshirene sudnoplavstvo Ozera u Volinskij guberniyi zajmali ploshu 114 km nalichuvalosya yih blizko 200 Najbilshimi ozerami buli Svityazke 22 8 km i Pulemecke 15 9 km U pivnichnij chastini Kovelskogo povitu znahodilisya tak zvani vodogoni po yakim vidbuvavsya splav lisu i yaki sluzhili dopomizhnimi kanalami sho z yednuvali richki Prip yat ta Turiyu z Dniprovsko Buzkoyu vodnoyu sistemoyu Najdovshim z cih kanaliv buv Turskij vodogin 42 7 km yakij z yednuvav ozero Tur z ozerami Kisobul Gorihove ta strumkom Komar a takozh kanali Gnilij Selishe ta Bilozerskij Zemelni resursi Geologichna mapa Volinskoyi guberniyi 1866 roku Grunti Volinskoyi guberniyi buli perevazhno glinisti abo pishani Na pivdni blizhche do Podilskoyi guberniyi zustrichalisya chornozemi chasto zmishani z glinoyu V serednij chastini guberniyi suglinni i supishani na Volinskomu Polissi majzhe suto bolotisti ta pishani miscyami kam yanisti Za danimi Volinskoyi kazennoyi palati u 1911 roci z 5781 5 tis desyatin zemli vklyuchno z lisom privatnim zemlevlasnikam nalezhali 3039 5 tis desyatin 52 6 selyanam 2250 2 tis 38 9 kazni 376 3 tis 6 5 chinshovikam 62 6 tis 1 1 inshim 53 0 tis 0 9 Korisni kopalini Osnovnimi vidami korisnih kopalin u guberniyi buli granit girskij krishtal glini vognetrivka lipna i porcelyanova torf burij zaliznyak i bolotna ruda Buli pokladi grafitu kam yanogo vugillya burshtinu ale voni majzhe ne ekspluatuvalisya graniti siri chervoni perevazhno na beregah richok Gorin Uzh girskij krishtal Zhitomirskij povit mizh selami Dashinka i Krayivshina mergel Zhitomirskij ta Novograd Volinskij poviti krejda u vsih povitah guberniyi najbilshi centri vidobutku poblizu mistechok Klevan ta Zdolbuniv vapnyaki bili rakovinni vsi poviti guberniyi glini zhovta u vsih povitah najbilshe u Starokostyantinivskomu glini vognetrivki Ostrozkij povit poblizu sela Komarivka goncharni glini Kremeneckij Ostrozkij poviti kaolini porcelyanovi glini beregi richki Teteriv Roslinnist Plosha lisiv bez vrahuvannya bolit u zagalnij ploshi povitiv Volinskoyi guberniyi za danimi gubernskoyi kreslyarni stanom na 1856 rik Volinska guberniya bula bagatoyu na lisovi resursi Za yih zabezpechenistyu vona virazno podilyalasya na 2 chastini lisostepovu Volin ta Volinske Polissya Na Polissi lisi ta bolota zajmali bilshist teritoriyi na Volini zhe voni roztashovuvalis tilki na krajnomu zahodi shodi ta pivdni a takozh mizh richkami Ikvoyu ta Sluchem u napryamku vid Kremencya do Polonnogo Ocinka lisovih resursiv Volinskoyi guberniyi v 1850 1860 rokah Dzherelo danih Plosha guberniyi desyatin Plosha pid lisom desyatin Pid lisom Tengoborskij O proizvoditelnyh silah Rossii amp amp amp amp amp amp amp amp 06531840 amp amp amp amp 00 6 531 840 amp amp amp amp amp amp amp amp 02438856 amp amp amp amp 00 2 438 856 37 3 Za danimi gubernskoyi kreslyarni 1856 rik amp amp amp amp amp amp amp amp 06367160 amp amp amp amp 00 6 367 160 amp amp amp amp amp amp amp amp 02461441 amp amp amp amp 00 2 461 441 38 7 Za danimi statistichnogo komitetu za 1866 rik amp amp amp amp amp amp amp amp 06130402 amp amp amp amp 00 6 130 402 amp amp amp amp amp amp amp amp 01772871 amp amp amp amp 00 1 772 871 28 9 Z porid derev najbilshe zustrichalisya sosna dub ta bereza Sosni perevazhala na pivnochi u povitah Ovruckomu Rivnenskomu Luckomu Kovelskomu ta pivnichnij chastini Volodimir Volinskogo todi yak dubi ta inshi listyani porodi tut buli ridkisnimi Zmishani lisi sosna dub klen osika bereza perevazhali na pivdni guberniyi u povitah Zhitomirskomu Kremeneckomu Dubenskomu Ostrozkomu u pivnichnij chastini Novograd Volinskogo ta pivdennij Volodimir Volinskogo Na krajnomu pivdni guberniyi u mezhah Avratinskoyi visochini sosni ta yalini majzhe znikali natomist perevazhali kleni lipi ta dubi Na poliskij chastini guberniyi buli duzhe poshireni bolota Najbilshe yih bulo na pivnochi Volodimir Volinskogo ta Kovelskogo povitiv mizh verhiv yami Prip yati ta Grodnenskoyu guberniyeyu Glibina bolit bula tut nastilki velikoyu sho pereshkodzhala normalnomu prorostannyu lisiv Bilsha chastina bolotyanih misc prilyagala do richok tak u Rivnenskomu poviti na beregah Slucha buli roztashovani bolotyani prostori na yakih buli roztashovani kilka nevelikih sil zhiteli yakih majzhe ne zajmalisya zemlerobstvom i znahodilisya na vkraj nizkomu rivni ekonomichnogo ta suspilnogo rozvitku U Luckomu poviti bolota buli poshireni na beregah richki Stir Ovruckij povit majzhe ves buv pokritij bolotami ta sucilnim sosnovim lisom a deyaki chastini povitu osoblivo po beregah richki Ubort buli nezaselenimi na ploshi ponad 200 km ne bulo zhodnogo poselennya Tvarinnij svit Fauna Volinskoyi guberniyi osoblivo Polissya bula dostatno riznomanitnoyu hocha vnaslidok masovoyi virubki lisu ta nekontrolovanogo mislivstva populyaciya tvarin skorochuvalasya osoblivo na pivdni guberniyi Tak vzhe do XVIII stolittya na teritoriyi Volinskoyi guberniyi znikli ostanni oleni yaki vodilisya v lisah Volodimir Volinskogo za Zaslavskogo poviti a she ranishe lisovi koti ta turi vid yakih zalishilisya nazvi topominiv napr Turove boloto v Zaslavskomu poviti U bagatoh povitah povnistyu znikli populyaciyi vedmediv losiv risiv rosomah Do tvarin sho v 1860 ti roki zustrichalisya po vsij guberniyi nalezhali diki kozi diki svini vovki lisici zajci ta deyaki inshi V okremih povitah guberniyi zustrichalisya takozh losi Volodimir Volinskij Kovelskij Rivnenskij poviti inodi Luckij Ostrozkij ta Novograd Volinskij ranishe losi vodilisya j u Dubenskomu poviti ale znikli do pochatku XIX stolittya kunici Ovruckij Kovelskij Novograd Volinskij Rivnenskij vedmedi u 1860 h she zustrichalisya v lisah Ovruckogo ta zridka Rivnenskogo povitiv u inshih poliskih povitah vedmedi znikli she do pochatku XIX stolittya borsuki Ovruckij Volodimir Volinskij Zaslavskij inodi Dubenskij vidri Ovruckij Volodimir Volinskij Rivnenskij Dubenskij risi Ovruckij Kovelskij poviti inodi Rivnenskij ta Ostrozkij povnistyu znikli v Novograd Volinskomu Volodimir Volinskomu Kovelskomu ta Luckomu povitah rosomahi zridka Ovruckij povit Poshirennya deyakih vidiv lisovih tvarin stanom na seredinu 1860 h rokiv los ris vedmid Sered ptahiv povsyudno zustrichalisya teteruki pugachi sovi oryabki kuripki perepilki golubi chajki korosteli dupeli bekasi kuliki zhuravli chapli diki kachki shuliki yastrubi Orli zustrichalisya v Ovruckomu Volodimir Volinskomu Kovelskomu ta Zaslavskomu povitah sokoli v Ovruckomu ta Zaslavskomu krecheti v Ovruckomu ta Dubenskomu drohvi v Ovruckomu Novograd Volinskomu Volodimir Volinskomu Kremeneckomu ta Starokostyantinivskomu povitah IstoriyaDokladnishe Volinske voyevodstvo 1566 1795 ta Volinske namisnictvo Volinske namisnictvo 1796 rik Pislya drugogo podilu Rechi Pospolitoyi v 1793 roci shidna chastina Volini vidijshla Rosijskij imperiyi i stala nazivatisya Zaslavskim namisnictvom z centrom v Zaslavi Pislya tretogo podilu Polshi v 1795 roci do Rosiyi bulo priyednano i zahidnu chastinu Volini poviti Volodimir Volinskij Kovelskij bilshu chastinu Luckogo Kremeneckogo ta Dubenskogo i takim chinom do novogo administrativnogo utvorennya pid nazvoyu Volinske namisnictvo u skladi 13 okrugiv z centrom u Novograd Volinskomu do 1796 roku Zvyagel uvijshla bilsha chastina istorichnoyi Volini vid nazvi yakoyi pribralo j sobi nazvu Ale z prichini vidsutnosti vidpovidnih budinkiv dlya rozmishennya gubernskogo upravlinnya v Novogradi u pidsumku centrom z 1797 roku stav Zhitomir a same namisnictvo bulo perejmenovane na Volinsku guberniyu U 1802 roci Zhitomir buv vikuplenij kaznoyu u grafa Ilyinskogo i z 1804 roci priznachenij gubernskim mistom vvazhayuchi chto v nem pomeshayutsya uzhe gubernskiya prisutstvennyya mesta imeyutsya postrojki sdelannyya chastnymi lyudmi i hozyajstvennyya zavedeniya gubernskih chinovnikov U tomu zh 1804 roci do skladu Volinskoyi guberniyi uvijshov Starokostyantinivskij povit yakij u 1795 1804 rokah vhodiv do skladu Podilskogo namisnictva 21 lyutogo 1844 roku mistechko Berdichiv Zhitomirskogo povitu Volinskoyi guberniyi bulo priyednano do Mahnoveckogo povitu Kiyivskoyi guberniyi Administrativnij ustrijRosijska imperiya Poviti Volinskoyi guberniyi Naprikinci XIX stolittya administrativno teritoriya Volinskoyi guberniyi podilyalasya na 12 povitiv 48 staniv i 201 volost Kozhen povit skladavsya z 2 h mirovih dilnic yaki ob yednuvali dekilka volostej i de znahodilisya dilnichni mirovi sudi Najbilshim za plosheyu buv Ovruckij povit na yakij pripadalo 14 7 teritoriyi guberniyi najmenshim Starokostyantinivskij 3 6 Za chiselnistyu naselennyam najbilshim buv Zhitomirskij povit 14 5 naselennya guberniyi v 1897 roci najmenshim Ostrozkij 5 7 Teritoriya ta gustota naselennya za povitami guberniyi Poviti Plosha km 1897 1911 Gustota naselennya 1911 osib km Volodimir Volinskij amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 06431 amp amp amp amp 00 6431 amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0277265 amp amp amp amp 00 277 265 amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0359600 amp amp amp amp 00 359 600 55 9 Dubenskij amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 03959 amp amp amp amp 00 3959 amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0195058 amp amp amp amp 00 195 058 amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0255100 amp amp amp amp 00 255 100 64 4 Zhitomirskij amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 07701 amp amp amp amp 00 7701 amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0433859 amp amp amp amp 00 433 859 amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0578800 amp amp amp amp 00 578 800 75 2 Zaslavskij amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 03477 amp amp amp amp 00 3477 amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0208742 amp amp amp amp 00 208 742 amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0259600 amp amp amp amp 00 259 600 74 7 Kovelskij amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 07483 amp amp amp amp 00 7483 amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0211493 amp amp amp amp 00 211 493 amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0274800 amp amp amp amp 00 274 800 36 7 Kremeneckij amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 03329 amp amp amp amp 00 3329 amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0219934 amp amp amp amp 00 219 934 amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0282500 amp amp amp amp 00 282 500 84 9 Luckij amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 07468 amp amp amp amp 00 7468 amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0252550 amp amp amp amp 00 252 550 amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0333300 amp amp amp amp 00 333 300 44 6 Novograd Volinskij amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 07205 amp amp amp amp 00 7205 amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0348950 amp amp amp amp 00 348 950 amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0459000 amp amp amp amp 00 459 000 63 7 Ovruckij amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 010555 amp amp amp amp 00 10 555 amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0205390 amp amp amp amp 00 205 390 amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0282900 amp amp amp amp 00 282 900 26 8 Ostrozkij amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 03066 amp amp amp amp 00 3066 amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0169351 amp amp amp amp 00 169 351 amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0220500 amp amp amp amp 00 220 500 71 9 Rivnenskij amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 08611 amp amp amp amp 00 8611 amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0273001 amp amp amp amp 00 273 001 amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0369200 amp amp amp amp 00 369 200 42 9 Starokostyantinivskij amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 02556 amp amp amp amp 00 2556 amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0193889 amp amp amp amp 00 193 889 amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0245100 amp amp amp amp 00 245 100 95 9 Volinska guberniya amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 071742 amp amp amp amp 00 71 742 amp amp amp amp amp amp amp amp 02989482 amp amp amp amp 00 2 989 482 amp amp amp amp amp amp amp amp 03920400 amp amp amp amp 00 3 920 400 54 6 Karti Volinskoyi guberniyi 1821 rik Kinec XIX stolittya 1911 rik Stanom na 1917 rik u guberniyi nalichuvalosya 8239 naselenih punktiv zokrema mist 13 mistechok 143 sil 3416 z nih 1628 z cerkvami kolonij 1210 slobidok 296 prisilkiv 244 hutoriv 2603 filvarkiv ta ferm 314 Zemli p yati mist guberniyi nalezhali privatnim vlasnikam Starokostyantiniv Dubno Zaslav Sangushkam Rivne Lyubomirskim Ostrog udilnomu vidomstvu Domovlasniki cih mist platili vlasnikam chinsh Z cih mist u Dubni bula miska duma a v Rivnomu j Ostrozi tilki sproshene miske upravlinnya 1917 1920 roki Dokladnishe Ukrayinska Derzhava Volinska guberniya u skladi Ukrayinskoyi Derzhavi 1918 rik Pislya Lyutnevoyi revolyuciyi v Rosijskij imperiyi carska vlada na miscyah vpala Carskij gubernator Skarzhinskij pishov u vidstavku Pislya Drugogo Universalu Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi 3 16 lipnya 1917 Volinska guberniya uvijshla do skladu avtonomnoyi Ukrayini a z progoloshennyam Tretogo Universalu 7 20 listopada 1917 do skladu UNR Pislya progoloshennya nezalezhnosti Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Chetvertim Universalom 9 22 sichnya 1918 roku Volinska guberniya stala yiyi chastinoyu U cej chas yiyi gubernatorm gubernskim komisarom buv V yazlov Andrij Grigorovich Ale 28 sichnya 10 lyutogo 1918 roku vin podav u vidstavku i pokinuv Zhitomir boyachis nastupu rosijskih bilshovikiv Tomu 3 16 lyutogo 1918 roku gubernskim komisarom UNR stav miscevij zhitomirskij politik yakij zajmav cyu posadu do 8 travnya 1918 roku Pislya derzhavnogo perevorotu 29 30 kvitnya v nezalezhnij Ukrayini UNR bula skasovana i perejmenovana v Ukrayinsku Derzhavu na choli z getmanom Pavlom Skoropadskim Vin priznachiv novim gubernatorom Volini gubernskim starostoyu Dmitra Andro V period getmanatu Skoropadskogo do Volinskoyi guberniyi bulo priyednani pivdenni poviti Minskoyi guberniyi Guberniya mala buti skladenoyu z 20 povitiv do nayavnih 12 povitiv planuvalos doluchiti 8 povitiv z Minskoyi guberniyi Pinskij povit Grodnenskoyi guberniyi Kobrinskij povit Holmskoyi guberniyi Tomashivskij povit Grubeshivskij povit Volodavskij povit ta Bilskij povit Chastinu povitiv planuvalosya priyednati do sumizhnih nayavnih abo novopriyednanih povitiv z Lyublinskoyi guberniyi Kostyantinivskij povit i Krasnistavskij povit z Grodnenskoyi guberniyi Pruzhanskij povit z Minskoyi guberniyi Sluckij povit U serpni 1918 roku z pivdennih povitiv Minskoyi guberniyi bula utvorena Poliska okruga Takozh u dokumentah Ukrayinskoyi Derzhavi vidilyali okremo usyu Holmsku guberniyu z dodanimi do neyi Berestejskim Bilskim Kobrinskim Pruzhanskim povitami i chastinami povitiv Lyublinskoyi guberniyi Oficijno Holmska guberniya u skladi Ukrayinskoyi derzhavi bula utvorena 15 listopada 1918 roku 1 grudnya 1918 roku vlada v misti Zhitomiri perejshla v ruki Direktoriyi UNR Gubernskim komisarom gubernatorom Volini vid neyi z grudnya 1918 do grudnya 1919 roku buv Fedir Sumnyevich U sichni lyutomu 1919 roku vijska Polshi zahopili Volodimir Volinskij i Kovel Bitva za Kovel 13 bereznya Zhitomir buv zajnyatij vijskami Radyanskoyi Rosiyi ale 22 bereznya vizvolenij vijskami UNR Z 31 bereznya do 5 travnya misto Rivne stalo miscem perebuvannya Direktoriyi UNR i uryadu UNR a z 5 po 15 travnya misto Radiviliv 12 kvitnya bilshoviki vdruge zajnyali Zhitomir 14 travnya vijska Polshi perejshli v zagalnij nastup proti UNR na Volini i proti ZUNR u Galichini 16 travnya polski vijska zahopili Luck Cim skoristalis vijska Radyanskoyi Rosiyi yaki perejshli v nastup zi shodu i 24 travnya zahopili misto Rivne Pislya cih podij pid vladoyu uryadu UNR zalishivsya tilki odin Kremeneckij povit z usiyeyi teritoriyi Ukrayini Vijska UNR buli zmusheni perejti v nastup proti rosijskih bilshovikiv u Podilskij guberniyi shob mati vzagali hoch yakus teritoriyu 20 serpnya Zhitomir vdruge zvilnili ukrayinski vijska ZUNR yaki diyali v spilci z UNR ale 17 veresnya radyanski vijska vtretye zajnyali gubernskij centr Vijska Polshi v serpni vitisnili radyanski vijska z teritoriyi Kremeneckogo Ostrozkogo Rivnenskogo i Dubnenskogo povitiv Na zahoplenih teritoriyah Polsha utvorila Volinske voyevodstvo 1 veresnya UNR i Polsha pidpisali ugodu pro peremir ya vijna mizh nimi zakinchilas Bula vstanovlena demarkacijna liniya mizh polskimi i ukrayinskimi vijskami r Zbruch m Shepetivka m Olevsk Do grudnya 1919 roku vlada UNR kontrolyuvala Starokostyantinivskij Zaslavskij ta chastinu Novograd Volinskogo i Zhitomirskogo povitiv Ale cherez porazku u vijni z bilimi rosiyanami Denikina vlada UNR faktichno vtratila volyu do borotbi i viddala kontrolovani neyu teritoriyi Polshi Z rajonu m Lyubar Armiya UNR virushila v Pershij zimovij pohid 25 kvitnya 1920 roku vijska Polshi dlya vikonannya umov Varshavskogo dogovoru mizh neyu i Simonom Petlyuroyu perejshli v nastup proti radyanskih vijsk Vzhe 26 kvitnya polski vijska uvijshli v Zhitomir Za zgodi Polshi v Zhitomiri pochala diyati administraciya UNR Ale shvidko radyanski vijska perejshli v konrnastup i 12 chervnya 1920 roku zajnyali Zhitomir Do pochatku serpnya Chervona armiya vzagali zajnyala vsyu poperednyu teritoriyu Volinskoyi guberniyi Ale piznishe voni zaznali porazki vid polyakiv pid Varshavoyu i znovu vidstupili U veresni polski vijska zajnyali bilshu chastinu guberniyi vidtisnivshi chervonih rosiyan na shid vid r Sluch 19 zhovtnya vstupilo v silu peremir ya mizh Polsheyu i Radyanskoyu Rosiyeyu U listopadi grudni 1920 vijska Polshi vidijshli na liniyu novogo kordonu 1920 1925 roki1921 roku zahidna chastina guberniyi vidijshla do Polshi Postanovoyu VUCVK vid 12 zhovtnya 1921 roku u shidnij chastini Volinskoyi guberniyi yaka zalishilasya u skladi USRR bulo zatverdzheno novij administrativnij podil u skladi takih povitiv Zhitomirskij Zaslavskij Shepetovskij Korostenskij Novograd Volinskij Ovruckij Polonskij Staro Kostyantinivskij U 1925 roci u zv yazku z perehodom na tristupenevu sistemu upravlinnya centr okrugi rajoni Volinsku guberniyu bulo likvidovano na yiyi teritoriyi zalishilisya Zhitomirska Shepetivska i Korostenska okrugi Karta Volinskoyi guberniyi 1921 Karta Volinskoyi guberniyi 1922 Karta Volinskoyi guberniyi 1923 Karta teritoriyi kolishnoyi Volinskoyi guberniyi administrativni mezhi stanom na 1 zhovtnya 1925 Karta teritoriyi kolishnoyi Volinskoyi guberniyi administrativni mezhi stanom na 1 bereznya 1927NaselennyaDokladnishe Naselennya Volinskoyi guberniyi Zagalna harakteristika Dinamika naselennya Volinskoyi guberniyi 1811 1911 roki Dinamika chiselnosti naselennya Volinskoyi guberniyi Rik Naselennya tis osib Serednorichnij pririst 1811 1212 8 1838 1314 1 0 30 1851 1469 4 0 86 1863 1602 7 0 73 1867 1643 3 0 63 1885 2196 0 1 62 1897 2989 5 2 60 1904 3316 0 1 49 1911 3758 5 1 81 Statevo vikova struktura naselennya Volinskoyi guberniyi v 1897 roci Demografiya prihodu cerkvi sil Habarishe Nevir Zaluhiv Shitinska Volya z 1842 po 1914 roki Dlya Volinskoyi guberniyi yak i dlya bilshosti inshih gubernij imperiyi bula harakterna moloda vikova struktura naselennya Za perepisom 1897 roku majzhe 30 vsogo naselennya 879 tis osib buli u vici do 9 rokiv todi yak naselennya vikom starshe 60 rokiv nalichuvalosya lishe 157 tis osib 5 2 Mediannij vik naselennya Volinskoyi guberniyi stanoviv blizko 18 rokiv polovina naselennya bula molodshe 18 rokiv polovina naselennya starshe 51 3 naselennya guberniyi 1534 tis osib buli molodshe 19 rokiv Ruh naselennya Narodzhuvanist Serednij pokaznik narodzhuvanosti v 1861 1913 rokah stanoviv u Volinskij guberniyi 47 2 narodzhen na 1000 osib Za koeficiyentom narodzhuvanosti Volin posidala 24 misce z 50 gubernij yevropejskoyi Rosiyi Dinamika koeficiyentu narodzhuvanosti v 1861 1913 rokah narodzhen na 1000 naselennya 1861 1865 1866 1870 1871 1875 1876 1889 1881 1885 1886 1890 1891 1895 1896 1900 1901 1905 1906 1910 1911 1913 46 9 48 0 50 0 48 6 49 1 51 5 50 8 48 0 45 2 42 0 39 5 U 1911 roci na teritoriyi Volinskoyi guberniyi narodilosya 151 409 ditej 40 3 na 1000 osib zokrema v mistah 9336 ditej 28 0 na 1000 osib u selah ta mistechkah 142 073 ditej 41 5 na 1000 osib U zagalnij kilkosti narodzhenih na mista pripadalo 6 2 narodzhen na povitove naselennya 93 8 Zakonnonarodzhenimi narodzhenimi v cerkovnomu shlyubi u 1911 roci buli 147 684 ditej 97 5 nezakonnonarodzhenimi pozashlyubnimi 3725 ditej 2 5 Pozashlyubni narodzhennya buli bilshe harakterni dlya miskogo naselennya u 1911 roci tam bulo zafiksovano 549 nezakonnonarodzhenih ditej sho stanovilo 5 9 zagalnoyi kilkosti narodzhen todi yak u selah ta mistechkah 3176 2 2 U 1910 roci na kozhen ukladenij shlyub u guberniyi pripadalo v serednomu 4 7 narodzhenih ditej serednye po guberniyah yevropejskoyi Rosiyi 5 3 Smertnist Serednij pokaznik smertnosti v 1861 1913 rokah stanoviv 29 6 pomerlih na 1000 zhiteliv sho na 13 menshe nizh v serednomu po yevropejskij chastini Rosijskoyi imperiyi 34 0 na 1000 zhiteliv Za koeficiyentom smertnosti Volinska guberniya posidala 14 misce z 50 gubernij centralnoyi Rosiyi Dinamika koeficiyentu smertnosti v 1861 1913 rokah pomerlih na 1000 naselennya 1861 1865 1866 1870 1871 1875 1876 1889 1881 1885 1886 1890 1891 1895 1896 1900 1901 1905 1906 1910 1911 1913 31 8 31 6 37 0 30 7 33 5 32 4 31 1 26 5 26 2 24 0 21 0 U 1911 roci v guberniyi bulo zafiksovano 82 629 smertej sho stanovilo 22 0 vipadkiv na 1000 zhiteliv Smertnist bula desho vishoyu sered silskogo naselennya sered yakogo bulo zareyestrovano 77 001 vipadkiv 22 5 na 1000 osib i nizhchoyu sered zhiteliv mist 5628 vipadkiv 16 9 na 1000 osib Blizko tretini vipadkiv smertej pripadali na ditej do 5 rokiv osoblivo visokoyu bula smertnist u vici do 1 roku Prote porivnyano z serednimi pokaznikami po imperiyi stan sprav z dityachoyu smertnistyu na Volini buv zadovilnij u 1906 1910 rokah z 1000 narodzhenih u vici do 1 roku pomerli 175 ditej v serednomu po yevropejskih guberniyah 253 Za pokaznikom smertnosti ditej u vici do 1 roku Volinska guberniya bula sered najkrashih i posidala 10 misce z 50 gubernij 1 misce Estlyandska guberniya 138 pomerlih ditej u vici do 1 roku na 1000 narodzhenih ostannye 50 misce Nizhnogorodska guberniya 340 pomerlih na 1000 narodzhenih Dinamika koeficiyentu smertnosti ditej u vici do 1 roku v 1867 1910 rokah kilkist pomerlih na 1000 narodzhenih 1867 1881 1886 1897 1908 1910 Volinska guberniya 169 187 175 50 gubernij yevropejskoyi chastini RI 271 274 253 Dinamika koeficiyentu smertnosti ditej u vici do 5 rokiv u 1867 1910 rokah kilkist pomerlih na 1000 narodzhenih 1867 1881 1886 1897 1908 1910 Volinska guberniya 350 355 302 50 gubernij yevropejskoyi chastini RI 423 432 389 Prirodnij ruh Vnaslidok perevishennya narodzhuvanosti nad smertnistyu naselennya Volinskoyi oblasti zbilshilosya v 1911 roci na 68 780 osib 18 3 osobi na kozhnu 1000 meshkanciv Vnaslidok porivnyano nizkoyi narodzhuvanosti prirodnij pririst sered miskogo naselennya postupavsya prirostu silskogo naselennya Tak u mistah narodzhuvanist perevishila smertnist vsogo na 3708 osib 11 1 na 1000 meshkanciv todi yak u selah na 65 972 osobi 19 3 na 1000 meshkanciv U zagalnij strukturi prirodnogo prirostu 5 4 pripadalo na i 94 6 na silske ta mistechkove Etnomovnij sklad Movnij sklad naselennya povitiv Volinskoyi guberniyi zgidno z perepisom 1897 roku Movnij ta nacionalnij sklad naselennya Volinskoyi guberniyi stanom na 1897 ta 1911 roki Movnij sklad 1897 rik Mova ukrayinska 70 10 yidish 13 21 polska 6 15 nimecka 5 73 rosijska 3 51 cheska 0 93 tatarska 0 13 biloruska 0 13 insha 0 12 Nacionalnij sklad 1911 rik Nacionalnist ukrayinci 69 98 yevreyi 14 08 polyaki 8 81 nimci 5 35 rosiyani 1 01 chehi 0 65 insha 0 12 Movnij sklad naselennya povitiv Volinskoyi guberniyi za danimi perepisu 1897 roku Povit naselennya ukrayinska yevrejska polska nimecka rosijska cheska tatarska biloruska Volodimir Volinskij povit 277 265 199 871 72 1 28 903 10 4 23 225 8 4 15 739 5 7 7653 2 8 1643 0 6 70 13 Dubenskij povit 195 058 133 086 68 2 22 432 11 5 12 748 6 5 6 942 3 6 8 285 4 2 10 328 5 3 615 0 3 446 0 2 Zhitomirskij povit 433 859 270 729 62 4 61 963 14 3 24 678 5 7 46 922 10 8 25 583 5 9 2621 0 6 278 0 1 137 Zaslavskij povit 208 742 160 450 76 9 27 713 13 3 14 608 7 0 1 726 0 8 3 661 1 8 335 0 2 89 27 Kovelskij povit 211 493 166 032 78 5 25 224 11 9 9700 4 6 1920 0 9 7451 3 5 85 168 0 1 597 0 3 Kremeneckij povit 219 934 177 472 80 7 26 887 12 2 6 630 3 0 209 0 1 7 444 3 4 256 0 1 628 0 3 20 Luckij povit 252 550 143 891 57 0 35 712 14 1 24 504 9 7 30 255 12 0 12 865 5 1 3 818 1 5 969 0 4 292 0 1 Novograd Volinskij povit 348 950 228 537 65 5 54 549 15 6 18 231 5 2 38 201 10 9 8409 2 4 488 0 1 51 138 Ovruckij povit 205 390 171 269 83 4 21 851 10 6 2757 1 3 2381 1 2 5 336 2 6 651 0 3 11 1 060 0 5 Ostrozkij povit 169 351 129 923 76 7 18 283 10 8 11 198 6 6 2522 1 5 4158 2 5 2696 1 6 207 0 1 161 0 1 Rivnenskij povit 273 001 165 145 60 5 43 554 16 0 25 126 9 2 24 407 8 9 8612 3 2 4703 1 7 355 0 1 810 0 3 Starokostyantinivskij povit 193 889 149 174 76 9 27 703 14 3 10 756 5 5 107 0 1 5432 2 8 46 376 0 2 93 Volinska guberniya 2 989 482 2 095 579 70 1 394 774 13 2 184 161 6 2 171 331 5 7 104 889 3 5 27 670 0 9 3817 0 1 3794 0 1 Ukrayinci Chastka ukrayinskomovnogo naselennya u povitah Volinskoyi guberniyi za danimi perepisu 1897 roku Za perepisom 1897 roku u Volinskij guberniyi nalichuvalosya 2 095 579 ukrayinomovnogo naselennya sho stanovilo 70 1 naselennya guberniyi Najvisha pitoma vaga ukrayinciv bula zafiksovana u Ovruckomu poviti 83 4 najnizhcha u Luckomu 57 0 U mistah prozhivalo lishe 46 060 ukrayinomovnih 2 2 zagalnoyi chiselnosti todi yak u selah ta mistechkah 2 049 477 97 8 Ukrayinomovni v 1897 roci stanovili v guberniyi 19 7 naselennya mist ta 74 4 naselennya sil ta mistechok Sered mist najvisha chastka ukrayinomovnih bula zafiksovana v Kremenci 47 0 ta Ovruchi 42 2 najnizhcha u Lucku 9 4 ta Koveli 11 8 Za religijnim skladom sered ukrayinciv Volini perevazhali pravoslavni 94 8 vtim chastka rimo katolikiv 5 1 bula najvishoyu sered usih pivdenno zahidnih gubernij Osoblivo visokoyu ponad 10 bula chastka katolikiv sered ukrayinomovnogo naselennya Zhitomirskogo ta Novograd Volinskogo povitiv Poviti z najvishoyu pitomoyu vagoyu ukrayinomovnih katolikiv za perepisom 1897 roku Povit ukrayinomovni pravoslavni ukrayinomovni rimokatoliki Zhitomirskij povit amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0242444 amp amp amp amp 00 242 444 89 6 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 028169 amp amp amp amp 00 28 169 10 4 Novograd Volinskij povit amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0204644 amp amp amp amp 00 204 644 89 6 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 023736 amp amp amp amp 00 23 736 10 4 Starokostyantinivskij povit amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0138017 amp amp amp amp 00 138 017 92 5 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 011124 amp amp amp amp 00 11 124 7 5 Za danimi na 1911 rik u guberniyi nalichuvalosya 2 630 140 ukrayinciv sho stanovilo 70 0 naselennya U mistah prozhivalo 111 015 ukrayinciv 4 2 u selah ta mistechkah 2 519 125 95 8 Sered miskogo naselennya na ukrayinciv pripadalo 33 3 naselennya sered silskogo ta mistechkovogo 73 6 Zgidno z danimi perepisu 1897 roku sered ukrayinomovnogo naselennya guberniyi 92 5 nalezhali do stanu selyan 6 2 do stanu mishan Po 0 4 ukrayinomovnogo naselennya Volini nalezhali do spadkovih dvoryan ta duhovenstva 0 2 do inozemciv Chastka pochesnih gromadyan kupciv ta chinovnikiv ne perevishuvala 0 1 Takim chinom ukrayinomovni v 1897 roci stanovili 86 5 selyanstva Volinskoyi guberniyi 51 0 hristiyanskogo duhovenstva 44 5 pochesnih gromadyan 26 4 spadkovih dvoryan 20 3 mishan 13 7 osobistih dvoryan ta chinovnikiv 11 1 inozemnih piddanih 4 0 vijskovih kozakiv ta lishe 1 4 kupciv Samodiyalnogo ukrayinomovnogo naselennya v 1897 roci nalichuvalosya 432 547 osib 20 6 zagalnoyi chiselnosti ukrayinomovnih sho stanovilo 61 5 samodiyalnogo naselennya guberniyi Silske gospodarstvo bulo dominuyuchoyu sferoyu zajnyatosti tut buli zajnyati 80 3 samodiyalnogo ukrayinomovnogo naselennya razom z nezajnyatimi chlenami simej blizko 89 Prislugoyu ta podennikami buli 6 9 u remeslah ta virobnictvah buli zajnyati 4 5 u zbrojnih silah 3 6 u torgivli 0 2 Yevreyi Chastka yevrejskomovnogo naselennya u povitah Volinskoyi guberniyi za danimi perepisu 1897 roku Yevrej minyajlo wekslarz osoba sho zajmalasya obminom groshej na yarmarkah z Volinskoyi guberniyi Pershi vidomosti pro yevreyiv na Volini datuyutsya kincem XIII stolittya Najdavnisha zgadka pro nih u Volodimiri Volinskomu syagaye 1288 roku 1410 roku voni vpershe zgaduyutsya u Lucku 1438 roku u Kremenci V Ostrozi yevreyi z yavilisya naprikinci XIV stolittya pro sho svidchit odna z najbilsh rannih epitafij yaka datuyetsya 1444 rokom Vidomosti pro yevreyiv u Dubnomu syagayut 1532 roku u Koveli do 1547 roku Za reviziyeyu 1765 roku na Volini meshkalo 17 846 yevreyiv Zokrema Volinskij kagal nalichuvav 1733 osib Dubenskij 2492 Zaslavskij 3891 Kremeneckij 1829 Kovelskij 1516 Luckij 1012 Lyublinskij 1226 Ostrozkij 1777 Novograd Volinskij 577 Ovruckij 607 Rivnenskij 1186 Z 1796 roku Volinska guberniya uvijshla do skladu utvorenoyi smugi osilosti obmezhenoyi teritoriyi de dozvolyalosya selitisya yevreyam Visokij pririst yevrejskogo naselennya pov yazanij z nizkoyu smertnistyu ta vidsutnistyu znachnih migracij za mezhi smugi osilosti prizvodili do shvidkogo zrostannya yih chiselnosti ta zbilshennya vplivu na zhittya guberniyi Na pochatku 1870 h rokiv u Volinskij guberniyi prozhivalo 211 1 tis yevreyiv sho stanovilo 12 4 vsogo naselennya U mistah guberniyi prozhivalo 69 2 tis yevreyiv 32 8 zagalnoyi chiselnosti u mistechkah 105 2 tis 49 8 u selah 36 7 tis 17 4 U 10 z 12 mist guberniyi voni stanovili absolyutnu bilshist naselennya i lishe v Zhitomiri ta Kremenci vidnosnu U 1882 roci buli vvedeni Timchasovi pravila zgidno z yakimi yevreyi ne mali prava selitisya v silskij miscevosti sho lishe posililo yih koncentraciyu v najbilshih mistah Osnovnimi sferami zajnyatosti yevreyiv buli torgivlya remeslo orenda mayetkiv ta promislovih pidpriyemstv Tak u 1871 roci yevreyi orenduvali u Volinskij guberniyi 256 mayetkiv zagalnoyu plosheyu 134 2 tis desyatin 147 tis ga abo 1 6 zagalnoyi ploshi U promislovosti yevreyi dominuvali v takih vazhlivih galuzyah gospodarstva guberniyi yak vinokurinnya de voni orenduvali abo mali u volodinni blizko 90 vinokuren blizko 80 pivovarennih ta medovarennih zavodiv V orendi v yevreyiv znahodilosya blizko 90 mliniv guberniyi i majzhe vsya torgivlya zernom Yevreyam takozh nalezhali blizko chverti cukrovih zavodiv krayu osnovnoyi galuzi specializaciyi Volini Naselennya yudejskogo virospovidannya v mistah Volinskoyi guberniyi v 1871 1911 rokah Misto chastka yudeyiv u naselenni 1871 kilkist yudeyiv 1897 chastka yudeyiv u naselenni 1897 kilkist yudeyiv 1911 chastka yudeyiv u naselenni 1911 Zhitomir 35 30 572 46 4 37 139 42 4 Rivne 55 13 704 55 8 19 142 56 8 Kremenec 35 6 476 36 6 8 617 39 4 Kovel 45 8 502 48 0 12 365 42 8 Novograd Volinskij 45 9 363 55 4 11 063 52 3 Starokostyantiniv 65 9 164 56 0 11 782 57 9 Luck 65 9 396 59 5 23 918 85 0 Ostrog gt 80 9 185 62 3 10 419 59 3 Dubno 75 7 096 49 8 10 642 46 8 Zaslav 75 5 991 47 5 6 268 43 0 Volodimir Volinskij 55 5 837 59 1 7 060 44 9 Ovruch 55 3 441 46 5 3 035 28 0 Sered yevrejskogo naselennya vidilyalisya yevreyi zemlerobi sho prozhivali v koloniyah Rivnenskogo Dubenskogo ta Luckogo povitiv Ci koloniyi vinikli v 1 j polovini XIX stolittya yak sproba zaluchiti yevrejske naselennya do zemlerobskoyi praci ta nadali stimulyuvati yihnye pereselennya na malozaseleni zemli pivdnya Stanom na 1871 rik na Volini yih nalichuvalosya 3274 osib u 10 poselennyah Ale cej proyekt ne mav velikogo uspihu do kincya XIX stolittya yih kilkist zmenshilas do 1595 osib U 1897 roci yevreyi zemlerobi stanovili menshe 0 5 zagalnoyi kilkosti yevrejskogo naselennya guberniyi i mali u volodinni lishe 3853 desyatin zemli Yevrejski zemlerobski koloniyi Volini v 1871 roci povit naselennya sl Mochulki Rivnenskij 341 sl Antonivka Rivnenskij 323 s Male Sidlishe Rivnenskij 358 kol Osova Rivnenskij 515 kol Ozeryani Dubenskij 480 kol Sofiyivka Luckij 422 kol Gnativka Luckij 245 kol Rudenska Luckij 36 kol Zholudsk Luckij 210 kol Olizarka Luckij 344 Za perepisom 1897 roku na Volini prozhivalo 394 774 yevrejskomovnih sho stanovilo 13 2 naselennya guberniyi U mistah yih nalichuvalosya 118 727 30 1 zagalnoyi chiselnosti u mistechkah ta selah 276 047 69 9 Yevrejskomovnimi buli 50 8 naselennya mist ta 10 0 naselennya mistechok ta sil U vsih mistah guberniyi za vinyatkom Kremencya yevrejskomovni stanovili bilshist naselennya zokrema u 6 mistah Ostrog Luck Volodimir Volinskij Starokostyantiniv Rivne Novograd Volinskij absolyutnu 55 62 u 5 mistah Dubno Zhitomir Zaslav Kovel Ovruch vidnosnu 46 49 Bilshist samodiyalnogo yevrejskomovnogo naselennya buli zajnyati u remeslah ta virobnictvah 34 9 ta torgivli 31 2 todi yak chastka zajnyatih u silskomu gospodarstvi bula najnizhchoyu 1 9 proti serednogo po guberniyi 60 U zbrojnih silah sluzhili 2 5 samodiyalnogo naselennya she 29 5 buli zajnyati v inshih sferah prisluga osvita medicina U 1897 roci yevreyam u guberniyi nalezhali 59 z 251 mukomolnih zavodiv 13 iz 40 pivovaren 50 smolokurnih zavodiv 40 lisopilnih 15 milovarenih 73 shkiryanih iz 161 4 derevoobrobnih 6 meblevih 4 fporcelyanovih 2 sirnikovih fabriki Za stanovim podilom u 1897 roci sered yevrejskomovnih absolyutno perevazhali mishani 97 7 chastka inshih suspilnih staniv bula neznachnoyu Sered kupciv guberniyi yevrejskomovnimi buli 85 6 sered mishan 60 2 Yevrejskomovni buli vidnosno slabo predstavleni sered takih suspilnih staniv yak pochesni gromadyani 4 9 osobisti dvoryani ta chinovniki 1 3 i selyani 0 2 Majzhe vidsutni yevrejskomovni buli sered spadkovih dvoryan 0 003 yakih u Volinskij guberniyi prozhivalo lishe 9 zokrema v Zhitomirskomu poviti 8 u Starokostyantinivskomu 1 U 1911 roci u Volinskij guberniyi meshkalo 529 257 yevreyiv z nih u mistah 162 752 30 8 zagalnoyi chiselnosti u mistechkah ta selah 366 505 69 2 Yevreyi stanovili 14 1 vsogo naselennya guberniyi zokrema 48 8 miskogo ta 10 7 silskogo ta mistechkovogo U naselennya 5 mist guberniyi Luck Novograd Ostrog Rivne Starokostyantiniv voni mali absolyutnu bilshist u 3 mistah Zhitomir Volodimir Dubno vidnosnu u 4 mistah Zaslav Kovel Kremenec Ovruch buli drugimi pislya ukrayinciv a v misti Zdolbuniv lishe chetvertimi postupayuchis ukrayincyam polyakam ta cheham Polyaki Chastka polskomovnogo naselennya v povitah Volinskoyi guberniyi za danimi perepisu 1897 roku Kulig tradicijna rozvaga shlyahti u Masnicyu na Volini XIX stolittya U 1871 roci u Volinskij guberniyi prozhivalo 132 091 katolikiv 7 9 naselennya bilshist z yakih buli polyakami abo polonizovanimi ukrayincyami Sered katolikiv dvoryanami buli 22 037 osib 16 7 mishanami 34 189 osib 25 9 odnodvorcyami 45 518 34 4 selyanami 30 347 23 0 Najvisha pitoma vaga katolikiv u 1871 roci bula zafiksovana u Zhitomirskomu ta Novograd Volinskomu povitah 13 1 ta 11 5 vidpovidno najnizhcha u Ovruckomu ta Kovelskomu povitah 4 1 ta 2 8 vidpovidno Polyaki stanovili absolyutnu bilshist sered zamozhnih verstv naselennya guberniyi U doreformenni chasi u Volinskij guberniyi polyakam nalezhali 2887 panskih mayetkiv z 92 vsiyeyi zemli ta 817 327 kripakiv 94 7 zagalnoyi chiselnosti Ale pislya porazki polskogo povstannya 1863 1864 rokiv yihni ekonomichni poziciyi stali girshati Odniyeyu z prichin buli diskriminacijni zemelni zakoni zgidno z yakimi katoliki ne mali prava kuplyati zemli na teritoriyi zahidnih gubernij Ce prizvelo do togo sho chastka polskogo zemlevodolinnya u Volinskij guberniyi skorotilasya z 92 u 1861 do 68 u 1884 roci Za perepisom naselennya 1897 roci u Volinskij guberniyi prozhivalo 184 161 polskomovnih sho stanovilo 6 2 naselennya guberniyi 3 misce Polskomovni buli dosit rivnomirno rozseleni po guberniyi za vinyatkom Ovruckogo povitu de yih bulo lishe 1 5 u inshih povitah pitoma vaga polyakiv kolivalasya v mezhah vid 3 0 4 6 u Kremeneckomu ta Kovelskomu povitah do 9 2 9 7 u Rivnenskomu ta Luckomu povitah U mistah prozhivalo 9 7 polskomovnogo naselennya sho desho vishe nizh v serednomu po guberniyi 7 8 U Zhitomiri pitoma vaga polskomovnih bula najvishoyu 11 3 abo 7464 osib majzhe 42 miskih polyakiv guberniyi Polskomovne naselennya yak i ranishe malo dosit visokij socialnij status Za stanovim podilom sered polskomovnih nalichuvalosya 54 7 selyan 26 5 mishan 9 3 spadkovih dvoryan najvisha chastka sered etnomovnih grup guberniyi Vagomoyu grupoyu sered polyakiv buli inozemci perevazhno vihidci z Avstro Ugorskoyi Galichini yakih nalichuvalosya 13 tis 7 1 polskomovnogo naselennya guberniyi Polskomovnimi v 1897 roci buli 49 5 spadkovogo dvoryanstva Volinskoyi guberniyi ta 26 1 osobistogo dvoryanstva ta chinovnictva Sered spadkovogo dvoryanstva Volodimir Volinskogo Luckogo Zaslavskogo ta Starokostyantinivskogo povitiv pitoma vaga polskomovnih perevishuvala 2 3 Stanovlyachi lishe 7 5 samodiyalnogo naselennya guberniyi polskomovni stanovili 31 usiyeyi kilkosti zajnyatih u privatnij yuridichnij diyalnosti 28 sered tih hto otrimuye dohodi z kapitaliv ta neruhomosti 22 zajnyatih u obrobci metaliv ta vinokurinni 21 zajnyatih u bdzholyarstvi ta shovkivnictvi 20 zajnyatih u likarnyanij ta sanitarnij diyalnosti 19 zajnyatih u nauci literaturi mistectvi a takozh lisnictvi Visokoyu 18 bula i chastka polskomovnih sered prislugi ta podennikiv perevazhno u filvarkah u cij sferi buli zajnyati 22 vsogo samodiyalnogo polskomovnogo naselennya Nimci Dokladnishe Nimci Volini Chastka nimeckomovnogo naselennya u povitah Volinskoyi guberniyi za danimi perepisu 1897 roku Predstavniki nimeckoyi gromadi Zhitomira 1913 rik Pershoyu nimeckoyu koloniyeyu na Volini vvazhayetsya poselennya Golendrah u Volodimir Volinskomu poviti zasnovane v 1797 roci U 1804 nimci poselilisya v Antonivci kolo mistechka Kuniv u 1817 roci z yavilasya koloniya Valdgojm U Rivnenskomu poviti pershoyu nimeckoyu koloniyeyu u 1811 roci stala Sofiyivka Do 1840 roku viniklo blizko 11 kolonij u nastupni 20 rokiv she 21 Najshvidshij rozvitok nimeckih kolonij rozpochavsya z 1861 roku Protyagom 1861 1871 rokiv na Volini oselilosya blizko 5 5 tis nimeckih simej Yaksho v 1862 roci u Volinskij guberniyi prozhivalo 4247 nimciv to v 1864 roci 6343 u 1866 roci 11 542 1868 roku 20 505 Bilshist kolonistiv buli vihidcyami z Prussiyi ta Avstriyi ale buli i pereselenci z Privislyanskogo krayu Stanom na 1871 rik nimci prozhivali v 56 poselennyah Luckogo povitu 31 Rivnenskogo povitu 28 Zhitomirskogo 22 Novograd Volinskogo 9 Volodimir Volinskogo 8 Dubenskogo vihidci z Prussiyi menoniti Neznachne nimecke naselennya prozhivalo v Zaslavskomu poviti 3 poselennya U Ostrozkomu poviti do 1866 roku isnuvalo dvi koloniyi Yadvinik ta Karlsvald z protestantskim naselennyam gollandskogo pohodzhennya U Ovruckomu poviti nimci prozhivali v koloniyi Gorshik Nimecki kolonisti zhilo zamkneno majzhe ne kontaktuyuchi z miscevim ukrayinskim naselennyam Voni utvorili svoyeridnu derzhavu v derzhavi z vlasnim samoupravlinnyam shkolami hramami Dlya virishennyam spirnih pitan z miscevim naselennyam zaluchalisya diplomatichni predstavnictva svoyih krayin pohodzhennya Prussiyi ta dribnih nimeckih derzhav Z ponad 20 tis nimciv 3 4 ne pobazhali otrimuvati rosijske piddanstvo ta prodovzhuvali prozhivali yak inozemci Tilki pochinayuchi z 1870 h pislya pripinennya zaohochennya nimeckoyi migraciyi ta zgortannya pilg dlya kolonistiv voni stali otrimuvati rosijske piddanstvo yake v 1897 roci vzhe mali absolyutna bilshist nimciv Volini Za perepisom 1897 roku v guberniyi bulo zafiksovano 171 331 osib z ridnoyu movoyu nimeckoyu Najvisha pitoma vaga nimeckomovnih bula harakterna dlya Luckogo 30 255 osib 12 0 naselennya Novograd Volinskogo 38 201 osib 10 9 ta Zhitomirskogo 46 922 osib 10 8 povitiv Prozhivali voni takozh u povitah Rivnenskomu 24 407 osib 8 9 Volodimir Volinskomu 15 739 osib 5 7 ta Dubenskomu 6942 osib 3 6 U Ovruckomu ta Ostrozkomu povitah nimci stanovilo 1 2 1 5 naselennya v inshih povitah yih bulo menshe 1 najmenshe 0 1 u Starokostyantinivskomu ta Kremeneckomu Do 1911 roku kilkist nimciv zbilshilasya do 200 938 osib prote yih chastka zmenshilasya do 5 35 U religijnomu skladi sered nimciv absolyutno perevazhav protestantizm za perepisom 1897 roku protestantami perevazhno lyuteranami ta menonitami buli 98 7 nimeckomovnogo naselennya Rimokatolikiv sered nimciv Volini nalichuvalosya 1 5 tis 0 89 pravoslavnih 0 5 tis 0 33 Bilshist nimciv zajmalisya hliborobstvom tvarinnictvom Do sfer zajnyatosti Volinskoyi guberniyi z najvishoyu pitomoyu vagoyu nimeckomovnih u 1897 roci nalezhali tvarinnictvo ta lisnictvo 14 16 zajnyatogo naselennya guberniyi obrobka pozhivnih produktiv tvarinnogo ta roslinnogo pohodzhennya 10 4 obrobka voloknistih rechovin 9 3 U 1861 roci u volodinni nimeckih kolonistiv znahodilosya vsogo 0 1 tis desyatin zemli v 1868 roci 20 tis desyatin zemli u 1871 blizko 45 tis u 1884 roci 94 tis i she 17 tis v orendnomu volodinni Stanom na seredinu 1880 h nimcyam nalezhalo blizko 5 silskogospodarskih zemel guberniyi polyakam 69 ukrayincyam ta rosiyanam 24 Rosiyani Chastka rosijskomovnogo naselennya v povitah Volinskoyi guberniyi za danimi perepisu 1897 roku Na pochatku 1870 h rosijske naselennya Volinskoyi gub nalichuvalo do 20 000 dush ta bulo predstavlene perevazhno vijskovimi chinovnikami ta staroobryadcyami Staroobryadciv rosiyan u 1871 roci nalichuvalosya 3554 osib najbilshe yih prozhivalo v selah Zaricka Dobricya 403 Cholivka 135 Brodnik 159 Malinka 103 Ovruckogo povitu seli Yanushivka 410 Novograd Volinskogo povitu selah Pilipi 245 Dovzhiki 107 Zhitomirskogo povitu ta mistechku Rafalivka Luckogo povitu 249 Za perepisom 1897 roku u Volinskij guberniyi prozhivalo 104 889 rosijskomovnogo naselennya abo 3 5 vid zagalnoyi chiselnosti U mistah yih meshkalo 44 351 osib 42 3 zagalnoyi chiselnosti povitah 60 538 57 7 Najvisha pitoma vaga rosiyan u naselenni bula zafiksovana v povitah z najbilshoyu kilkistyu vijskovih ta chinovnikiv Zhitomirskomu 5 9 Luckomu 5 1 ta Dubenskomu 4 2 najnizhcha u Zaslavskomu 1 8 ta Novograd Volinskomu 2 4 Sered mist najvishij vidsotok rosijskomovnih bulo zafiksovano u Koveli 27 3 ta Zhitomiri 25 7 najnizhchij u Starokostyantinovi 8 6 ta Ovruchi 8 8 Chvert rosijskomovnogo naselennya guberniyi stanovili vijskosluzhbovci yakih nalichuvalosya 23 354 osobi razom z chlenami simej blizko 26 tis a v mistah vijskovimi buli blizko polovini rosiyan Sered samodiyalnogo rosijskogo naselennya na vijskovih pripadalo 45 4 na zajnyatih u silskomu gospodarstvi 11 0 u remeslah ta promislovosti 7 3 u torgivli 1 1 u inshih sferah 35 2 Rosiyani perevazhali sered zajnyatih u takih strategichnih sferah yak zv yazok poshta telefon telegraf 67 vid zagalnoyi kilkosti zajnyatih u guberniyi administraciya sud ta policiya 58 zajnyatih pravoslavne bogosluzhinnya 53 Osoblivo visokoyu bula chastka rosiyan u danih vidah diyalnosti sferah u prikordonnih povitah guberniyi na yaki stimulyuvalasya migraciya z velikoruskih gubernij Chehi Chastka cheskomovnogo naselennya v povitah Volinskoyi guberniyi za danimi perepisu 1897 roku Dokladnishe Volinski chehi Pershi vidomosti pro chehiv na Volini pripadayut na 1863 rik koli bulo utvorene poselennya Lyudgardivka Dubenskogo povitu Kolonizaciya prishvidshilasya z 1868 roku koli pereselilisya odrazu 130 simej U 1869 roci pereselilisya she 449 simej u 1870 roci 337 Na pochatku 1870 h rokiv chehi prozhivali v 15 poselennyam guberniyi i mali u vlasnosti 17577 desyatin zemli Z 1870 roku cheski pereselenci na Volini pochali prijmati rosijske piddanstvo i otrimali pravo organizovuvati okremi obshini ta volosti Rosijskij uryad garantuvav yim svobodu virospovidannya i zvilnyav na 5 rokiv vid bud yakih platezhiv i podatej a takozh vijskovoyi sluzhbi U 1871 roci najbilshe chehiv prozhivali u Dubenskomu poviti 2915 osib u 12 poselennyam Znachni gromadi meshkali takozh u Rivnenskomu 1983 osib u 8 poselennyah Volodimir Volinskomu 812 u 2 poselennyah ta Luckomu 641 u 5 poselennyah povitah Najbilshimi cheski gromadi v 1871 roci buli v Glinsku 803 osib Kvasilivci 698 osib Rivnenskogo povitu ta Kupichevi 615 osib Volodimir Volinskogo povitu Za perepisom 1897 roku na teritoriyi Volini meshkalo 27 670 osib dlya yakih ridnoyu bula cheska mova sho stanovilo 0 9 naselennya guberniyi ta majzhe 55 vsogo cheskogo naselennya Rosijskoyi imperiyi Najvishoyu koncentraciyeyu cheskomovnogo naselennya vidznachavsya Dubenskij povit de prozhivalo 10 328 chehiv 5 3 naselennya Znachni cheski gromadi buli takozh u povitah Rivnenskomu 4703 os 1 7 Luckomu 3818 os 1 5 ta Ostrozkomu 2696 os 1 6 Blizko 97 cheskomovnih Volinskoyi guberniyi za perepisom 1897 roku buli zhitelyami sil ta mistechok Perevazhna bilshist chehiv 87 8 nalezhali do silskih staniv Do miskih staniv nalezhali 3 9 inozemnimi piddanimi perevazhno Avstro Ugorshini buli 7 8 cheskomovnogo naselennya Ponad 70 samodiyalnih chehiv 85 z vrahuvannyam chleniv simej buli zajnyati v zemlerobstvi Volinski chehi buli shiroko predstavleni v deyakih vidah virobnictva napriklad fizichnih optichnih ta hirurgichnih instrumentiv ekipazhiv ta derev yanih suden ta dobutku rud de na nih pripadalo ponad 5 zajnyatih guberniyi Bilshist cheskomovnogo naselennya guberniyi 66 2 nalezhali do pravoslav ya ta rimokatolicizmu 28 6 Protestantami buli 5 2 chehiv U 1911 roci chehiv u guberniyi nalichuvalosya 24 580 0 65 naselennya guberniyi Yak i ranishe chehi prozhivali perevazhno v koloniyah Dubenskogo 10 054 osobi Luckogo 2808 osib ta Volodimir Volinskogo 2706 osib povitiv U mistah najvisha pitoma vaga chehiv bula zafiksovana v Zdolbunovi Rivnenskogo povitu 19 5 2027 osib de voni posidali za chiselnistyu druge misce pislya ukrayinciv Inshi Prisutnimi na teritoriyi guberniyi buli i tatari yakih za perepisom 1897 roku nalichuvalosya 3817 osib Ponad 80 tatar guberniyi buli vijskovosluzhbovcyami i zoseredzhuvalisya perevazhno v povitovih centrah tak u Lucku tatarskomovni stanovili 2 6 naselennya mista zokrema sered cholovichogo naselennya 4 1 a sered zhinochogo tilki 0 5 U nevelikij kilkosti meshkali i tatari starozhili U 1884 roci yih nalichuvalosya blizko 400 osib z nih blizko 300 prozhivali v seli Yuvkivci Ostrozkogo povitu Za najbilsh poshirenoyu versiyeyu voni buli nashadkami pereselenih krimskih tatar yaki nesli vijsku sluzhbu v odnogo z magnativ Do pochatku XX stolittya voni asimilyuvalisya majzhe povnistyu perejshli na ukrayinsku movu ale zdebilshogo zalishalisya musulmanami U selah Yadvinik ta Karlsvald Ostrozkogo povitu prozhivali kolonisti gollandskogo pohodzhennya sho pereselilisya na Volin naprikinci XVIII stolittya Zajmalisya perevazhno zemlerobstvom vigotovlennyam siru obrobkoyu tkanin Religijnij sklad Pravoslavna hresna hoda do Uspenskoyi katedri u Volodimiri Volinskomu 10 travnya 1892 roku Vid na Pochayivsku lavru 1830 ti 1840 vi roki Ponad 99 naselennya Volinskoyi guberniyi nalezhali do chotiroh virospovidan pravoslav ya yudayizmu rimo katolicizmu ta protestantizmu lyuteranskogo ta baptistskogo napryamkiv Isnuvali takozh neveliki gromadi staroobryadciv musulman ta greko katolikiv Religijnij sklad naselennya Volinskoyi guberniyi stanom na 1897 ta 1912 roki Religijnij sklad 1897 rik Religiya pravoslavni 70 46 yudeyi 13 24 katoliki 9 95 protestanti 5 87 staroobryadci 0 28 inshi 0 20 Religijnij sklad 1912 rik Religiya pravoslavni 70 73 yudeyi 14 37 katoliki 9 13 protestanti 5 37 staroobryadci 0 32 inshi 0 08 Sered miskogo naselennya najposhirenishoyu konfesiyeyu buv yudayizm yudeyami buli 51 0 zhiteliv mist bez vrahuvannya vijskovih ponad 55 todi yak pravoslavnimi 37 1 katolikami 9 1 musulmanami majzhe suto vijskovosluzhbovci tatari 1 1 protestantami ta staroobryadcyami menshe nizh po 1 Sered silskogo naselennya perevazhali pravoslavni 73 3 bagato bulo takozh katolikiv yudeyiv po 10 0 protestantiv lyuteran 5 9 ta baptistiv 0 4 Religijnij sklad naselennya povitiv za perepisom 1897 roku naselennya pravoslavni yudeyi katoliki protestanti staroobryadci inshi Zhitomirskij povit amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0433859 amp amp amp amp 00 433 859 amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0265649 amp amp amp amp 00 265 649 61 2 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 062203 amp amp amp amp 00 62 203 14 3 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 053062 amp amp amp amp 00 53 062 12 2 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 047837 amp amp amp amp 00 47 837 11 0 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 04091 amp amp amp amp 00 4091 0 9 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 01017 amp amp amp amp 00 1017 0 2 Volodimir Volinskij povit amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0277265 amp amp amp amp 00 277 265 amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0199560 amp amp amp amp 00 199 560 72 0 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 028936 amp amp amp amp 00 28 936 10 4 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 031679 amp amp amp amp 00 31 679 11 4 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 016837 amp amp amp amp 00 16 837 6 1 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 088 amp amp amp amp 00 88 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0165 amp amp amp amp 00 165 0 1 Dubenskij povit amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0195058 amp amp amp amp 00 195 058 amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0148103 amp amp amp amp 00 148 103 75 9 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 022485 amp amp amp amp 00 22 485 11 5 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 016983 amp amp amp amp 00 16 983 8 7 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 06848 amp amp amp amp 00 6848 3 5 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 027 amp amp amp amp 00 27 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0612 amp amp amp amp 00 612 0 3 Zaslavskij povit amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0208742 amp amp amp amp 00 208 742 amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0157035 amp amp amp amp 00 157 035 75 2 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 027772 amp amp amp amp 00 27 772 13 3 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 022176 amp amp amp amp 00 22 176 10 6 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 01629 amp amp amp amp 00 1629 0 8 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 010 amp amp amp amp 00 10 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0120 amp amp amp amp 00 120 0 1 Kovelskij povit amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0211493 amp amp amp amp 00 211 493 amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0173171 amp amp amp amp 00 173 171 81 9 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 025243 amp amp amp amp 00 25 243 11 9 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 09997 amp amp amp amp 00 9997 4 7 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 02765 amp amp amp amp 00 2765 1 3 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0121 amp amp amp amp 00 121 0 1 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0196 amp amp amp amp 00 196 0 1 Kremeneckij povit amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0219934 amp amp amp amp 00 219 934 amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0176432 amp amp amp amp 00 176 432 80 2 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 026965 amp amp amp amp 00 26 965 12 3 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 015569 amp amp amp amp 00 15 569 7 1 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0222 amp amp amp amp 00 222 0 1 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 026 amp amp amp amp 00 26 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0720 amp amp amp amp 00 720 0 3 Luckij povit amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0252550 amp amp amp amp 00 252 550 amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0157910 amp amp amp amp 00 157 910 62 5 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 035819 amp amp amp amp 00 35 819 14 2 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 026767 amp amp amp amp 00 26 767 10 6 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 031107 amp amp amp amp 00 31 107 12 3 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 058 amp amp amp amp 00 58 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0889 amp amp amp amp 00 889 0 4 Novograd Volinskij povit amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0348950 amp amp amp amp 00 348 950 amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0211682 amp amp amp amp 00 211 682 60 7 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 054557 amp amp amp amp 00 54 557 15 6 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 042393 amp amp amp amp 00 42 393 12 1 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 038153 amp amp amp amp 00 38 153 10 9 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 01864 amp amp amp amp 00 1864 0 5 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0301 amp amp amp amp 00 301 0 1 Ovruckij povit amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0205390 amp amp amp amp 00 205 390 amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0168041 amp amp amp amp 00 168 041 81 8 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 021843 amp amp amp amp 00 21 843 10 6 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 011208 amp amp amp amp 00 11 208 5 5 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 02434 amp amp amp amp 00 2434 1 2 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 01846 amp amp amp amp 00 1846 0 9 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 018 amp amp amp amp 00 18 0 0 Ostrozkij povit amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0169351 amp amp amp amp 00 169 351 amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0131626 amp amp amp amp 00 131 626 77 7 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 018324 amp amp amp amp 00 18 324 10 8 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 016441 amp amp amp amp 00 16 441 9 7 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 02554 amp amp amp amp 00 2554 1 5 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 024 amp amp amp amp 00 24 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0382 amp amp amp amp 00 382 0 2 Rivnenskij povit amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0273001 amp amp amp amp 00 273 001 amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0173884 amp amp amp amp 00 173 884 63 7 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 044016 amp amp amp amp 00 44 016 16 1 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 029126 amp amp amp amp 00 29 126 10 7 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 024850 amp amp amp amp 00 24 850 9 1 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 080 amp amp amp amp 00 80 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 01045 amp amp amp amp 00 1045 0 4 Starokostyantinivskij povit amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0193889 amp amp amp amp 00 193 889 amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0143428 amp amp amp amp 00 143 428 74 0 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 027785 amp amp amp amp 00 27 785 14 3 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 022039 amp amp amp amp 00 22 039 11 4 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0112 amp amp amp amp 00 112 0 1 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 047 amp amp amp amp 00 47 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0478 amp amp amp amp 00 478 0 2 Volinska guberniya amp amp amp amp amp amp amp amp 02989482 amp amp amp amp 00 2 989 482 amp amp amp amp amp amp amp amp 02106521 amp amp amp amp 00 2 106 521 70 5 amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0395948 amp amp amp amp 00 395 948 13 2 amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0297440 amp amp amp amp 00 297 440 9 9 amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0175348 amp amp amp amp 00 175 348 5 9 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 08282 amp amp amp amp 00 8282 0 3 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 05943 amp amp amp amp 00 5943 0 2 Velika Sinagoga v Lucku pochatok 1870 h rokiv Katolicka katedra v Zhitomiri pochatok 1870 h rokiv Sered pravoslavnogo naselennya guberniyi ukrayinomovnimi buli 94 3 rosijskomovnimi 4 5 cheskomovnimi 0 9 Katoliki guberniyi podilyalisya na dvi veliki grupi polskomovni stanovili 60 5 vsogo katolickogo naselennya ukrayinomovni 35 6 Sered protestantiv majzhe vsi 96 5 buli nimeckomovnimi sered yudeyiv yevrejskomovnimi 99 7 Nimecka kirha v Lucku 1915 rik Najbilshi movno religijni grupi naselennya Volinskoyi guberniyi za perepisom 1897 roku chiselnistyu ponad 1 tis osib Mova Religiya Chiselnist Vidsotok naselennya ukrayinomovni pravoslavni amp amp amp amp amp amp amp amp 01987259 amp amp amp amp 00 1 987 259 66 48 yevrejskomovni yudeyi amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0394575 amp amp amp amp 00 394 575 13 20 polskomovni rimokatoliki amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0179957 amp amp amp amp 00 179 957 6 02 nimeckomovni protestanti amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0169141 amp amp amp amp 00 169 141 5 66 ukrayinomovni rimokatoliki amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0105749 amp amp amp amp 00 105 749 3 54 rosijskomovni pravoslavni amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 094278 amp amp amp amp 00 94 278 3 15 cheskomovni pravoslavni amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 018323 amp amp amp amp 00 18 323 0 61 rosijskomovni staroobryadci amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 07954 amp amp amp amp 00 7954 0 27 cheskomovni rimokatoliki amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 07916 amp amp amp amp 00 7916 0 26 biloruskomovni pravoslavni amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 02837 amp amp amp amp 00 2837 0 09 polskomovni protestanti amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 02731 amp amp amp amp 00 2731 0 09 rosijskomovni rimokatoliki amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 01733 amp amp amp amp 00 1733 0 06 ukrayinomovni protestanti amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 01697 amp amp amp amp 00 1697 0 06 nimeckomovni rimokatoliki amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 01525 amp amp amp amp 00 1525 0 05 cheskomovni protestanti amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 01424 amp amp amp amp 00 1424 0 05 insha insha 12 383 0 41 Sered etnosiv guberniyi pravoslavni perevazhali sered ukrayinomovnih 95 rosijskomovnih 90 biloruskomovnih 75 ta cheskomovnih 66 katoliki sered polskomovnih 98 yudeyi sered yevrejskomovnih majzhe 100 protestanti sered nimeckomovnih 99 Katolicizm buv takozh dovoli poshirenim sered chehiv 29 bilorusiv 22 ta ukrayinciv 5 Protestantizm buv chastkovo poshirenij i sered chehiv 5 Staroobryadcyami buli majzhe 8 rosiyan guberniyi Religijnij sklad osnovnih movnih grup Volinskoyi guberniyi za perepisom 1897 roku Ridna mova Chiselnist Pravoslavnih Staroobryadciv Rimokatolikiv Protestantiv Yudeyiv Musulman Inshih virospovidan ukrayinska 2 095 537 94 82 0 01 5 05 0 08 0 03 0 01 yevrejska 394 774 0 03 0 01 0 01 99 95 polska 184 161 0 79 97 72 1 48 0 01 nimecka 171 331 0 33 0 02 0 89 98 72 0 04 rosijska 104 889 89 89 7 59 1 65 0 2 0 57 0 09 0 01 cheska 27 670 66 22 28 6 5 15 0 01 0 02 tatarska 3 817 3 01 0 05 3 2 93 53 0 21 biloruska 3 794 74 77 2 87 22 3 0 03 0 03 insha 3 509 42 22 0 14 9 66 6 18 1 04 30 2 7 56 Suspilni stani Zhitomirskij mishanin 1840 h rokiv Bilshist naselennya Volinskoyi guberniyi yak i vsih inshih gubernij Rosijskoyi imperiyi nalezhala do neprevilejovnih selyanskih ta mishanskih staniv na yaki pripadalo 3 4 ta 1 5 naselennya vidpovidno Do previlejovanih staniv yaki koncentruvalisya perevazhno v gubernskomu ta povitovih centrah nalezhalo 2 39 naselennya guberniyi Volinska guberniya mala odnu z najvishih u imperiyi chastku inozemciv sered naselennya ponad 1 ponad 30 tis perevazhno gromadyan Avstro Ugorshini ta Nimechchini Stanovij sklad 1897 rik Suspilnij stan spadkovi dvoryani 1b16 dvoryani osobisti chinovniki 0b41 hristiyanske duhovenstvo 0b50 pochesni gromadyani 0b19 kupci 0b13 mishani 21b42 selyani 74b96 vijskovi kozaki 0b06 inozemni piddani 1b01 inshi 0b16 Dubenski mishani na progulyanci v Pantaliyi pochatok XX stolittya Sered spadkovogo dvoryanstva najchiselnishimi buli polskomovni 49 5 Voni perevazhali v usih povitah guberniyi za vinyatkom Ovruckogo ta Novograd Volinskogo de prozhivala ukrayinomovna okolichna shlyahta Sered osobistih dvoryan ta chinovnikiv perevazhali rosijskomovni 56 7 sered kupectva ta mishanstva yevrejskomovni 85 6 ta 60 2 vidpovidno sered duhovenstva ta selyanstva ukrayinomovni 51 0 ta 86 5 vidpovidno Sered inozemciv bilshist z yakih buli vihidcyami z Avstro Ugorshini ta Nimechchini perevazhali polyaki 43 4 ta nimci 35 3 bagato bulo takozh ukrayinciv i chehiv Movnij rozpodil sered predstavnikiv suspilnih staniv za perepisom 1897 roku chiselnist ukrayinska yevrejska polska nimecka rosijska cheska insha dvoryani spadkovi 34 682 26 4 0 03 49 5 0 5 22 9 0 1 0 6 dvoryani osobisti chinovniki 12 342 13 7 1 3 26 1 1 4 56 7 0 1 0 6 hristiyanske duhovenstvo 14 955 51 0 1 1 0 2 47 5 0 1 0 1 pochesni gromadyani 5 739 44 5 4 9 4 6 1 1 44 1 0 1 0 7 kupci 3 883 1 4 85 6 1 5 2 0 8 2 0 9 0 5 mishani 640 210 20 3 60 2 7 6 7 7 3 8 0 2 0 1 selyani 2 241 062 86 5 0 2 4 5 4 9 2 3 1 1 0 4 vijskovi kozaki 1 645 4 0 0 1 95 9 0 1 inozemni piddani 30 112 11 1 0 7 43 4 35 3 1 5 7 1 0 9 inshi 4 852 40 6 4 1 15 3 19 9 18 4 0 9 0 6 vse naselennya 2 989 482 70 1 13 2 6 2 5 7 3 5 0 9 0 4 Volinska shlyahta v rezidenciyi Potockih v Antoninah pochatok XX stolittya Shlyahta na polyuvanni rezidenciya Potockih u Antoninah pochatok XX stolittya Sered riznih movnih ta religijnih grup guberniyi sposterigalisya znachni vidminnosti v stanovomu skladi Tak selyanami buli 92 5 ukrayinciv 87 8 chehiv ta lishe 1 5 yevreyiv Mishanami buli 97 7 yevrejskomovnih ta lishe 3 9 cheskomovnih Najvisha pitoma vaga dvoryan bula zafiksovana sered polyakiv majzhe kozhen desyatij polskomovnij meshkanec guberniyi nalezhav do stanu spadkovih dvoryan Najvishij vidsotok osobistih dvoryan ta chinovnikiv 6 7 bulo zafiksovano sered rosiyan guberniyi todi yak sered sered ukrayinciv yevreyiv nimciv ta chehiv nimi buli 0 1 i menshe naselennya Stanovij rozpodil sered predstavnikiv movnih grup za perepisom 1897 roku chiselnist dvoryani spadkovi dvoryani osobisti chinovniki hristiyanske duhovenstvo pochesni gromadyani kupci mishani selyani vijskovi kozaki inozemni piddani inshi ukrayinska 2 095 579 0 4 0 1 0 4 0 1 6 2 92 5 0 2 0 1 yevrejska 394 774 0 1 0 8 97 7 1 3 0 1 0 1 polska 184 161 9 3 1 8 0 1 0 1 0 03 26 5 54 7 7 1 0 4 nimecka 171 331 0 1 0 1 28 9 64 0 6 2 0 6 rosijska 104 889 7 6 6 7 6 8 2 4 0 3 23 5 50 0 1 5 0 4 0 9 cheska 27 670 0 1 0 1 0 1 0 1 3 9 87 8 7 8 0 2 insha 11 078 1 9 0 6 0 2 0 4 0 2 6 6 87 5 2 4 0 3 MistaKremenec 1 sha polovina XIX stolittya Kremenec 2 ga polovina XIX stolittya Guberniya nalezhala do chisla slabourbanizovanih Za perepisom 1897 roku nalichuvalosya 12 mist v yakih prozhivalo 233 847 osib abo 7 8 naselennya guberniyi Najbilshim mistom buv gubernskij centr Zhitomir z 65 9 tis meshkanciv de zoseredzhuvalosya majzhe 30 miskogo naselennya guberniyi Stanom na 1911 rik u guberniyi nalichuvalosya vzhe 13 mist u 1903 roci do kategoriyi zashtatnih mist bulo vidneseno Zdolbuniv v yakih prozhivalo 333 651 osib 8 9 naselennya Najbilshim mistom zalishavsya Zhitomir de prozhivalo 87 7 tis osib 23 3 miskogo naselennya guberniyi Unaslidok povilnogo rozvitku promislovosti ta visokogo prirodnogo prirostu silskogo naselennya riven urbanizaciyi v guberniyi zrostav duzhe povilno 1858 rik 7 1 1897 rik 7 8 1911 rik 8 9 Naselennya mist Volinskoyi guberniyi za rezultatami revizij ta perepisiv misto reviziya 1858 reviziya 1867 perepis 1897 dani 1911 dani 1915 1 Zhitomir 33 717 37 640 65 895 87 650 102 997 2 Rivne 5 054 24 573 33 722 34 341 3 Kovel 3 646 17 697 28 912 4 Luck 6 362 10 656 15 804 28 141 5 Dubno 8 222 14 257 22 748 6 Kremenec 10 486 10 968 17 704 21 871 7 Novograd Volinskij 6 561 16 904 21 173 15 536 8 Starokostyantiniv 10 113 16 377 20 344 12 531 9 Ostrog 7 645 14 749 17 560 18 058 10 Volodimir Volinskij 5 306 9 883 15 720 11 Zaslav 8 622 12 611 14 593 14 315 12 Ovruch 4 511 7 393 10 830 11 314 Etnomovnij sklad Soborna plosha v Zhitomiri kinec XIX stolittya Vulicya v Kremenci kinec XIX stolittya Ovruch pochatok 1870 h Sered naselennya mist Volinskoyi guberniyi najchiselnishoyu grupoyu naselennya buli yevreyi Za perepisom 1897 roku na yevrejskomovnih pripadalo 50 8 naselennya sho v 2 6 i 2 7 razi bilshe nizh na ukrayinomovnih ta rosijskomovnih vidpovidno Z vrahuvannyam perebuvannya v mistah guberniyi znachnoyi kilkosti vijskovih perevazhno rosiyan ta ukrayinciv sered cholovichogo naselennya yevreyi stanovili tilki 45 1 todi yak sered zhinochogo naselennya 57 6 Urbanizaciya osnovnih movnih grup Volinskoyi guberniyi za danimi perepisu 1897 roku Movna grupa Chiselnist u mistah Riven urbanizaciyi rosijskomovni amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 044351 amp amp amp amp 00 44 351 42 3 yevrejskomovni amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0118727 amp amp amp amp 00 118 727 30 1 polskomovni amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 017834 amp amp amp amp 00 17 834 9 7 cheskomovni amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0962 amp amp amp amp 00 962 3 5 ukrayinskomovni amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 046060 amp amp amp amp 00 46 060 2 2 nimeckomovni amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 02009 amp amp amp amp 00 2009 1 2 Volinska guberniya amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0233847 amp amp amp amp 00 233 847 7 8 Najvishim vidsotkom yevrejskomovnih za perepisom 1897 roku vidznachalisya mista Ostrog 62 3 sered zhinok 70 5 Luck 59 5 sered zhinok 72 4 Volodimir Volinskij 59 1 sered zhinok 66 4 Ukrayinomovni najshirshe buli predstavleni sered naselennya Kremencya 47 0 yakij buv yedinim mistom guberniyi z neyevrejskoyu bilshistyu ta Ovrucha 42 5 Rosijskomovni koncentruvalisya v gubernskomu centri 25 7 ta mistah zi znachnoyu prisutnistyu vijskovih Koveli 25 7 sered cholovikiv 33 3 sered zhinok 18 9 Dubnomu 20 8 sered cholovikiv 27 4 sered zhinok 10 2 Polskomovne naselennya zoseredzhuvalisya v Zhitomiri 11 3 v inshih mistah yih chastka kolivalasya vid 2 1 v Ovruchi do 9 3 u Koveli Ostrog 2 ga polovina XIX stolittya Movnij sklad naselennya mist Volinskoyi guberniyi za danimi perepisu 1897 roku misto ukrayinska rosijska yevrejska polska nimecka insha Zhitomir 13 9 25 7 46 4 11 3 1 0 1 7 Volodimir Volinskij 13 8 17 6 59 1 7 9 1 0 0 6 Dubno 17 4 20 8 49 8 6 4 0 7 4 9 Zaslav 31 6 13 7 47 5 5 4 0 2 1 6 Kovel 11 8 27 3 48 0 9 3 1 1 2 5 Kremenec 47 0 10 5 36 6 3 9 0 2 1 8 Luck 9 4 17 0 59 5 7 8 1 3 5 0 Novograd Volinskij 15 7 17 4 55 4 7 6 2 0 1 9 Ovruch 42 2 8 8 46 5 2 1 0 4 Ostrog 16 6 14 9 62 3 3 7 0 4 2 1 Rivne 16 6 17 4 55 8 6 8 1 0 2 4 Starokostyantiniv 29 8 8 6 56 0 4 7 0 1 0 8 mista guberniyi 19 7 19 0 50 8 7 6 0 9 2 0 Byudzheti mist Dohodi ta vitrati mist Volinskoyi guberniyi v 1911 roci dohodi krb vitrati krb saldo krb Zhitomir 573 646 562 582 11 064 Volodimir Volinskij 39 244 38 627 617 Dubno 46 010 41 006 5 004 Zaslav 20 116 16 540 3 576 Kovel 56 020 55 804 216 Kremenec 44 180 44 574 394 Luck 64 118 59 382 4 736 Novograd Volinskij 71 686 71 686 0 Ovruch 10 542 10 541 1 Ostrog 40 819 44 453 3 634 Rivne 88 037 87 548 489 Starokostyantiniv 24 501 24 411 90 Zdolbuniv 13 487 13 037 450EkonomikaEkonomika Volinskoyi guberniyi mala agrarnij profil Za perepisom u silskomu gospodarstvi bulo zajnyato 60 samodiyalnogo naselennya z vrahuvannyam chleniv simej ponad 80 todi yak u promislovosti ta remeslah lishe 10 7 Osnovoyu silskogo gospodarstva bulo zemlerobstvo osoblivo viroshuvannya zernovih ta cukrovih buryakiv Promislovist predstavlena perevazhno dribnimi pidpriyemstvami z menshe nizh 10 zajnyatimi ta oborotom menshe 1 tis krb specializuvalasya na pererobci miscevoyi sirovini zokrema silskogospodarskoyi Silske gospodarstvo Golovnimi produktami zemlerobstva buli ozime zhito serednij zbir za 1900 1904 32 7 miljon pudiv ozima pshenicya serednij zbir 16 8 miljon pudiv yachmin serednij zbir 7 2 miljon pudiv oves sredn zbir 19 4 miljon pudiv grechka serednij zbir 3 6 miljon pudiv proso serednij zbir 2 3 miljon pudiv goroh serednij zbir 2 miljon pudiv kartoplya serednij zbir 53 miljon pudiv cukrovij buryak dlya cukrovih zavodiv blizko 2 miljoniv berkovciv Viroshuvalisya takozh tyutyun ta hmil Na pivdni guberniyi bulo rozvinene sadivnictvo persiki abrikosi i vinograd U lisistih miscevostyah selyani zajmalis bdzhilnictvom vulikiv 182 tisyach virobnictvo medu 35 tisyach pudiv vosku 4 tisyach pudiv Zavdyaki velikij kilkosti kosovic i pasovish bulo rozvinene skotarstvo U 1911 roci nalichuvalosya 3199 0 tis goliv hudobi zokrema konej 721 6 tis velikoyi rogatoyi hudobi 1057 7 tis ovec 734 4 tis tonkorunnih 47 3 tis svinej 681 5 tis kiz 3 7 tis vislyukiv ta muliv 69 sht Konyarstvo bulo najbilsh poshirene v povitah Zhitomirskomu Novograd Volinskomu ta Kremeneckomu vivcharstvo u Volodimir Volinskomu svinarstvo v Zhitomirskomu Novograd Volinskomu ta Volodimir Volinskomu rozvedennya velikoyi rogatoyi hudobi u Kovelskomu Zhitomirskomu ta Novograd Volinskomu Ovecha sherst bula odnim z osnovnim statej eksportu Volini blizko 15 vid zagalnogo obsyagu chastkovo vona jshla na vnutrishnye spozhivannya v inshi guberniyi imperiyi chastkovo do Avstro Ugorshini U pivdennih povitah guberniyi osoblivo Starokostyantinivskomu ta Ostrozkomu poshirennya tvarinnictva bulo menshim Promislovist Zhitomirskij pivovarennij zavod Mahacheka i Yansa na Podoli Na pochatku 1910 h roku tretye za obsyagom virobnictva pidpriyemstvo Zhitomira pislya Tyutyunovoyi fabriki Boyarskih ta Kotelno mehanichnogo zavodu Linnikovih z obsyagom virobnictva v 1911 roci 105 tis krb pochatok XX stolittya Promislovist guberniyi harakterizuvalasya nizkim rivnem rozvitku U 1889 roci nalichuvalosya 218 serednih ta krupnih fabrik ta zavodiv z virobnictvom produkciyi na 9 9 mln krb i 4816 robitnikami sered yakih 89 cholovikiv i 11 zhinok U dribnih fabrikah z richnim oborotom menshe 1 tis krb yakih nalichuvalosya v 1889 roci 1189 shtuk pracyuvalo 8661 robitnikiv z zagalnim virobnictvom na 2 8 mln krb Pivovarennij zavod Shnajdera v Lucku pochatok XX stolittya Osnovnimi galuzyami promislovosti buli cukrova promislovist ta vinokurinnya na yaki pripadalo blizko 3 4 vsiyeyi promislovosti guberniyi Sered inshih galuzej vazhlive misce posidali derevoobrobna promislovist u 1889 roci 36 lisopilnih zavodiv z oborotom 608 tis krb shkiryana promislovist 447 pidpriyemstv z oborotom u 211 5 tis krb sklyana promislovist 25 pidpriyemstv z oborotom 198 tis krb virobnictvo cherepici 143 pidpriyemstv 154 tis krb porcelyani ta fayansu 8 pidpriyemstv 178 tis krb Isnuvalo takozh 3 mashinobudivni zavodi z oborotom u 142 tis krb Stanom na 1911 rik u Volinskij guberniyi nalichuvalosya kilka soten promislovih pidpriyemstv z obsyagom virobnictva v desyatki miljoniv karbovanciv Bilshist z nih buli dribnimi z richnim obsyagom virobnictva menshe 20 tis krb i kilkistyu robitnikiv menshe 30 Na tretini pidpriyemstv bulo zajnyato menshe 10 robitnikiv V toj zhe chas isnuvali i veliki pidpriyemstva z sotnyami robitnikiv i znachnimi obsyagami virobnictva Perevazhno ce buli cukrovi zavodi sered 12 najbilshih pidpriyemstv guberniyi yih bulo 10 deyaki z yakih mali obsyagi virobnictva ponad 1 mln krb Najbilshi pidpriyemstva Volinskoyi guberniyi v 1911 roci za richnim obsyagom virobnictva pidpriyemstvo naselenij punkt povit richnij obsyag virobnictva tis krb robitnikiv 1 Cukrovij zavod Zhitinskogo Tovaristva selo Velikij Zhitin Rivnenskij 2000 0 470 2 Cukrovij zavod Tovaristva Yanushpilskogo rafinadnogo ta pisochnogo zavodu mistechko Yanushpil Zhitomirskij 1647 0 629 3 Rektifikacijnij zavod vinnoochisnogo skladu 4 misto Rivne Rivnenskij 1250 5 75 4 Paperova fabrika Dityatkivskogo Tovaristva selo Guta Zaslavskij 1238 3 666 5 Cukrovij zavod grafa I A Potockogo mistechko Shepetivka Zaslavskij 1000 0 870 6 Cukrovij zavod grafa I A Potockogo selo Kremenchuki Zaslavskij 931 4 400 7 Cukrovij zavod F A Tereshenka selo Veliki Korovinci Zhitomirskij 804 9 794 8 Cukrovij zavod Ivankivskogo Tovaristva selo Ivankiv Zhitomirskij 700 0 482 9 Cukrovij zavod F F Tereshenka mistechko Chervone Zhitomirskij 672 0 10 Cukrovij zavod Krasilivskogo Tovaristva mistechko Krasiliv Starokostyantinivskij 600 0 75 11 Cukrovij zavod Oleksinskogo Tovaristva selo Velikij Oleksin Rivnenskij 590 0 408 12 Cukrovij zavod Starokostyantinivskogo Tovaristva misto Starokostyantiniv Starokostyantinivskij 576 0 338 Cukrova promislovist Cukrova promislovist bula najvazhlivishoyu galuzzyu promislovosti Volinskoyi guberniyi U 2 j polovini XIX stolittya vona shvidko rozvivalasya zavdyaki deshevizni robochoyi sili blizkosti do sirovini zdeshevlennyu transportnih perevezen vnaslidok budivnictva zaliznic a takozh zavdyaki derzhavnomu protekcionizmu i kredituvannyu U 1876 roci cukrovi zavodi Volini virobili produkciyi na 3 334 792 krb realizaciya yakoyi dala majzhe 50 pributkiv oderzhanih vsima zavodami i fabrikami krayu U 1890 roci cukrovi zavodi guberniyi virobili cukru pisku i rafinadu na 9 013 287 krb sho v 2 7 razi bilshe nizh u 1876 roci u 1911 roci na 11 720 095 krb Znachna chastka produkciyi cukrovoyi promislovosti jshla na eksport u Yevropu Velika Britaniya Italiya ta Aziyu Hiva Buhara Persiya Afganistan Kitaj Poviti Volinskoyi guberniyi za obsyagom virobnictva produkciyi cukrovoyi promislovosti v 1911 roci povit kilkist cukrovih zavodiv obsyag virobnictva v 1911 roci tis krb chastka v gubernskomu virobnictvi 1 Zhitomirskij 4 3823 9 32 6 2 Rivnenskij 2 2590 0 22 1 3 Zaslavskij 3 2308 3 19 7 4 Starokostyantinivskij 3 1639 0 14 0 5 Novograd Volinskij 2 733 9 6 3 6 Dubenskij 1 625 0 5 3 Volinska gub 15 11720 1 100 0 Vinokurinnya Vinokurinnya spirtova promislovist bulo drugoyu za znachennyam galuzzyu promislovosti guberniyi U 1875 roci na Volini diyalo blizko 150 vinokurnih zavodiv yaki vipuskali produkciyi na 1 882 923 krb Proces rozorennya dribnih vinokurnih pidpriyemstv tehnichne pereosnashennya v galuzi prizvodili do togo sho kilkist zavodiv zmenshuvalasya naprikinci 1870 h do 108 ale zagalnij obsyag viroblenoyi produkciyi zbilshuvavsya do 3 464 990 krb u 1879 roci U 1911 roci diyalo 128 vinokurnih ta rektifikacijnih pidpriyemstv z zagalnim obsyagom virobnictva 6 32 mln krb Majzhe 2 3 virobnictva pripadalo na Luckij ta Rivnenskij poviti de znahodilisya najkrupnishi pidpriyemstva galuzi zokrema najbilshij u guberniyi Rivnenskij rektifikacijnij zavod z richnim obsyagom virobnictva 1 25 mln krb Poviti Volinskoyi guberniyi za obsyagom virobnictva produkciyi vinokurinnya v 1911 roci povit kilkist vinokurinnih ta rektifikacijnih zavodiv obsyag virobnictva v 1911 roci tis krb chastka v gubernskomu virobnictvi 1 Luckij 14 2516 1 39 8 2 Rivnenskij 13 1598 9 25 3 3 Dubenskij 16 499 0 7 9 4 Zhitomirskij 15 456 5 7 2 5 Volodimir Volinskij 12 288 0 4 6 6 Novograd Volinskij 10 209 6 3 3 7 Zaslavskij 8 195 4 3 1 8 Kremeneckij 10 159 9 2 5 9 Ostrozkij 9 156 5 2 5 10 Kovelskij 6 100 6 1 6 11 Starokostyantinivskij 8 77 6 1 2 12 Ovruckij 7 61 2 1 0 Volinska gub 128 6319 3 100 0 Stan ciyeyi galuzi zalezhav vid ekonomichnoyi politiki uryadu i pogodnih umov Skorochennya virobnictva pid chas nevrozhayiv 1891 rik cherguvalosya z periodichnimi krizami perevirobnictva 1894 rik Ale galuz prodovzhuvala rozvivatisya i nadhodzhennya vid realizaciyi alkogolnih virobiv stalo odnim z najvazhlivishih dzherel pributkiv derzhavi i vazhlivoyu statteyu eksportu krayu u 1900 roci na Volinsku guberniyu pripadalo bilshe polovini zagalnorosijskogo eksportu spirtu Torgivlya Rinok u misti Ostrog kinec XIX pochatok XX stolittya Vnutrishnya torgivlya guberniyi bula predstavlena bazarami ta yarmarkami yakih naprikinci 1880 h rokiv bulo blizko 730 z zagalnim oborotom 600 tis krb Zovnishnya torgivlya harakterizuvalasya perevazhannyam eksportu tovariv nad importom Tak za 1879 1883 roki z guberniyi bulo vivezeno tovariv na 16 1 mln krb a vvezeno tilki na 8 1 mln Osnovnimi stattyami eksportu buli spirt zerno 25 ovecha sherst 15 lis Zernovi produkti virushali perevazhno zalizniceyu v porti Pribaltiki ta Carstvo Polske za 1879 1883 roki bulo vivezeno z guberniyi blizko 3 8 mln pudiv zerna tovarnij lis eksportuvavsya za kordon do Nimechchini ta Velikoyi Britaniyi blizko 5 7 mln pudiv shorichno Sered importu perevazhala produkciya vazhkoyi promislovosti virobi z metalu mashini ta silskogospodarske znaryaddya Zovnishnya torgivlya provodilasya cherez Volochisku Radivilivsku ta Druzhkopilsku mitnici cherez 2 mitni zastavi Zbarazku i Mervinsku a takozh cherez 2 perehidnih punkti 1911 roku bulo vivezeno tovariv na sumu 33 9 mln krb vvezeno na 17 5 mln krb Ponad 2 3 zovnishnoyi torgivli guberniyi zdijsnyuvalasya cherez Volochisku mitnicyu na neyi pripadalo 69 8 eksportu 23 7 mln krb ta 71 6 importu 12 6 mln krb zagalnij oborot 36 2 mln krb Drugoyu za obsyagom bula Radivilivska mitnicya z oborotom 11 1 mln krb tretoyu Volochiska mitna zastava z oborotom u 2 9 mln krb Eksport ta import tovariv cherez mitni ustanovi Volinskoyi guberniyi v 1911 roci Mitnicya Eksportovano tovariv za kordon krb Importovano inozemnih tovariv krb Volochiska mitnicya amp amp amp amp amp amp amp 023656037 amp amp amp amp 00 23 656 037 amp amp amp amp amp amp amp 012550643 amp amp amp amp 00 12 550 643 Radivilivska mitnicya amp amp amp amp amp amp amp amp 06221975 amp amp amp amp 00 6 221 975 amp amp amp amp amp amp amp amp 04922605 amp amp amp amp 00 4 922 605 Volochiska mitna zastava amp amp amp amp amp amp amp amp 02874479 amp amp amp amp 00 2 874 479 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 07408 amp amp amp amp 00 7408 Radivilivskij perehidnij punkt amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0334618 amp amp amp amp 00 334 618 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 01147 amp amp amp amp 00 1147 Zbarazka mitna zastava amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0275963 amp amp amp amp 00 275 963 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 02671 amp amp amp amp 00 2671 Druzhkopilska mitna zastava amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0393462 amp amp amp amp 00 393 462 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 02596 amp amp amp amp 00 2596 Mervenska zastava amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0130138 amp amp amp amp 00 130 138 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 042048 amp amp amp amp 00 42 048 Vsogo amp amp amp amp amp amp amp 033886672 amp amp amp amp 00 33 886 672 amp amp amp amp amp amp amp 017529118 amp amp amp amp 00 17 529 118 Zajnyatist Za rezultatami perepisu 1897 roku u Volinskij guberniyi nalichuvalosya 703 477 samodiyalnogo naselennya 23 5 i 2 286 005 nesamodiyalnogo naselennya 76 5 Na kozhnih 4 zajnyatih zhiteliv guberniyi pripadalo 13 nezajnyatih Sered naselennya cholovichoyi stati zajnyatimi buli 603 160 z 1 502 803 osib 40 1 zhinochoyi tilki 100 371 z 1 486 679 6 8 Bilshist samodiyalnogo naselennya guberniyi bula zadiyana v zemlerobstvi Tut buli zajnyati 407 tis osib 57 8 zajnyatogo naselennya z vrahuvannyam chleniv simej 2 219 tis osib 74 2 vsogo naselennya guberniyi Sered perevazhayuchogo v guberniyi ukrayinomovnogo naselennya v zemlerobstvi buli zajnyati 79 1 samodiyalnogo naselennya z vrahuvannyam chleniv simej 91 1 naselennya U 1897 roci najbilshimi vidami zajnyatosti u Volinskij guberniyi za kilkistyu pracyuyuchih buli Vid zajnyatosti Kilkist zajnyatih Chastka v samodiyalnomu naselenni Zemlerobstvo amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0406950 amp amp amp amp 00 406 950 57 8 Prisluga podenniki amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 063956 amp amp amp amp 00 63 956 9 1 Zbrojni sili amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 049793 amp amp amp amp 00 49 793 7 1 Vigotovlennya odyagu amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 024410 amp amp amp amp 00 24 410 3 5 Torgivlya produktami s g krim zerna amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 011659 amp amp amp amp 00 11 659 1 7 Dohodi z kapitaliv neruhomosti amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 011009 amp amp amp amp 00 11 009 1 6 Budivnictvo remont amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 010627 amp amp amp amp 00 10 627 1 5 Obrobka dereva amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 08899 amp amp amp amp 00 8899 1 3 Torgivlya bez tochnogo viznachennya amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 08606 amp amp amp amp 00 8606 1 2 Obrobka metaliv amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 07488 amp amp amp amp 00 7488 1 1 Obrobka tvarinnih ta roslinnih pozhivn produktiv amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 07218 amp amp amp amp 00 7218 1 0 Navchalna ta vihovna diyalnist amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 06157 amp amp amp amp 00 6157 0 9 Koshti vid kazni susp zakladiv ta privatn osib amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 05864 amp amp amp amp 00 5864 0 8 Tvarinnictvo amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 05548 amp amp amp amp 00 5548 0 8 Inshe amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 075293 amp amp amp amp 00 75 293 10 7 Zagalom u silskogospodarskih sferah bulo zajnyato 416 tis osib 59 1 samodiyalnogo naselennya guberniyi razom z chlenami simej ponad 70 u torgovelnih 39 4 tis 5 6 u sferah transportu ta zv yazku 9 2 tis 1 3 u sferi remesel virobnictva ta budivnictva 75 tis 10 6 u zbrojnih silah 49 8 tis 7 1 u administraciyi sudah osviti kulturi ta medicini 13 7 tis 1 9 prislugoyu ta podennikami 64 0 tis 9 1 TransportTramvaj u Zhitomiri 1910 rik Na pochatku 1880 h rokiv dovzhina shosejnih dorig u guberniyi dorivnyuvala 400 verst zagalna dovzhina poshtovih dorig 903 versti Osnovnij shosejnij marshrut guberniyi doroga Zhitomir Rivne protyazhnistyu 172 5 verst 184 km Osnovni poshtovi dorogi Zhitomir Ovruch cherez Chernyahiv Polonne Kobillya cherez Starokostyantiniv Shepetivka Zaslav Zaliznicya Zaliznichnij vokzal u Zhitomiri v roki gromadyanskoyi vijni 1918 rik Cherez guberniyu prohodili zaliznici Pivdenno Zahidna liniya Kiyiv Brest na 459 verst ta Zhmerinka Volochis 22 versti Poliska dilyanka Vilno Rivne na 128 verst ta Privislyanska 64 versti Diyali takozh tri zaliznici sho nalezhali privatnim osobam ta tovaristvam Stepanska zaliznicya Rivnenskij povit 51 versta vid stanciyi Kam yanka Radivilivskoyi gilki do lisovih dach grafa Berga 7 verst vid stanciyi Ozeryani Radivilivskoyi gilki do cukrovogo zavodu v mistechku Mizoch U 1879 roci zaliznicyami bulo perevezeno 321 4 tis pasazhiriv u 1883 roci 402 1 tis Stanom na 1911 rik v mezhah guberniyi vidbuvalisya perevezennya pasazhiriv za zaliznichnimi marshrutami Zdolbuniv Radiviliv cherez Dubno Ozeryani Mizoch Dubno Kremenec Kiverci Luck Mizhgubernski pasazhirski zaliznichni marshruti sho prohodili cherez teritoriyu Volinskoyi guberniyi Kiyiv Kiyivska gub Kovel cherez Korosten Sarni Kozyatin Podilska gub Kovel cherez Shepetivku Rivne Kiverci Kovel Prostken Privislyanskij kraj Zhmerinka Podilska gub Volochisk cherez Proskuriv Diyala takozh privatna vuzkokolijna zaliznicya Berdichiv Zhitomir yaka nalezhala Pershomu tovaristvu vuzkokolijnih pid yiznih shlyahiv Richkovij transport Naprikinci 1880 h rokiv u guberniyi diyalo 4 richkovih pristani cherez yaki zdijsnyuvalisya torgovi operaciyi Najbilsha torgovelna pristan diyala v mistechku Ustilug zvidsi shorichno vidpravlyalosya po 0 9 mln pudiv tovariv ponad 2 3 obsyagu richkovogo eksportu guberniyi Aktivni torgovelni marshruti prohodili richkami Stir Gorin Sluch Ivka yakimi shorichno virushali desyatki suden ta tisyachi plotiv z tovarami na sumu v 500 600 tis krbZv yazokU guberniyi v 1911 roci nalichuvalosya 113 poshtovo telegrafnih kontor ta viddilen yaki roztashovuvalisya v usih mistah bilshosti mistechok ta deyakih velikih selah napr Korovincyah Zhitomirskogo povitu Vovkoviyah Dubenskogo povitu U 1883 roci zhitelyami Volinskoyi guberniyi bulo otrimano 145296 ekz gazet i periodichnih vidan ReligiyaGeorgiyivskij monastir na Kozackih MogilahOsvitaZagalna harakteristika Stan osviti u Volinskij guberniyi buv odnim iz najgirshih sered pivdenno zahidnih gubernij Rosijskoyi imperiyi Za perepisom 1897 roku majzhe 83 naselennya guberniyi buli negramotnimi ne vmili chitati zokrema sered zhinok ponad 90 Osvitu vishe pochatkovoyi mav lishe 1 meshkanec guberniyi zi 150 buli vidsutni zakladi vishoyi osviti U 1862 roci v guberniyi nalichuvalosya blizko 18 tis uchniv shkil ta gimnazij sho stanovilo lishe 1 naselennya guberniyi U 1862 roci diyalo 1238 silskih shkil perevazhno cerkovno parafiyalnih de navchalosya 11841 uchniv hlopciv 10984 divchat 857 menshe 5 vid zagalnoyi chiselnosti naselennya shkilnogo viku Isnuvali 2 gimnaziyi Zhitomirska 560 uchniv ta Rivnenska 500 uchniv 4 povitovih uchilisha u Ovruchi Teofipoli Ostrozi Lucku z 260 uchnyami 30 parafiyalnih uchilish z 300 uchnyami zrazkovij zhinochij pansion vidkritij u 1843 roci Diyali dekilka privatnih zhinochih pansionativ i dvi seminariyi pravoslavna v Kremenci ta u Zhitomiri Diyali takozh 11 yevrejskih uchilish odne z yakih Starokostyantinivske 2 go rozryadu de zagalom navchalosya 325 osib ta odne rabbinske uchilishe u Zhitomiri z 42 vihovancyami Poshirennya gramotnosti vminnya chitati u povitah Volinskoyi guberniyi za rezultatami perepisu 1897 roku vidsotok gramotnogo naselennya Sered prizovnikiv Volinskoyi guberniyi v 1874 1885 rokah tilki 12 vmili chitati Do 1894 roku cya chastka virosla do 22 u 1904 roci do 35 Za danimi perepisu naselennya 1897 roku vmili chitati 17 2 naselennya Volinskoyi guberniyi zokrema sered cholovikiv 24 4 sered zhinok tilki 9 8 U gubernskomu Zhitomirskomu poviti vidsotok pismennih syagav 21 4 todi yak u viddalenomu Ovruckomu poviti na Polissi lishe 7 1 Gramotnist naselennya v povitah guberniyi za perepisom 1897 roku Povit Gramotnogo naselennya Naselennya z serednoyu ta vishoyu osvitoyu Zhitomirskij povit 21 4 1 41 Novograd Volinskij povit 19 4 0 30 Rivnenskij povit 19 0 0 69 Dubenskij povit 18 9 0 53 Zaslavskij povit 18 6 0 49 Ostrozkij povit 17 7 1 04 Luckij povit 17 5 0 54 Starokostyantinivskij povit 16 2 0 51 Volodimir Volinskij povit 15 6 0 37 Kremeneckij povit 15 3 1 00 Kovelskij povit 13 1 0 53 Ovruckij povit 7 1 0 22 Volinska guberniya 17 2 0 67 Gimnaziya v misti Ostrog kinec XIX pochatok XX stolittya Pri serednomu rivni gramotnosti v guberniyi v 17 2 sered pravoslavnogo naselennya vmili chitati tilki 11 7 naselennya sered ukrayinomovnih 9 3 sered rosijskomovnih 49 6 sered yudeyiv 32 8 sered protestantiv majzhe suto nimciv 38 2 Sered rimokatolikiv gramotnimi buli 22 8 pri comu sered polskomovnih katolikiv yakih nalichuvalosya 180 tis 27 8 sered ukrayinomovnih 106 tis 10 7 sered cheskomovnih 7 9 tis 59 3 Sered duhovenstva guberniyi gramotnimi buli 70 6 naselennya sered dvoryanstva ta chinovnictva 63 5 sered perevazhno miskih staniv pochesnih gromadyan kupciv ta mishan 29 1 sered silskih staniv 12 1 Cholovicha gimnaziya v Lucku 1916 rik Gramotnist naselennya Volinskoyi guberniyi v zalezhnosti vid viku za perepisom 1897 roku Vik Use naselennya Miske naselennya Povitove naselennya 1 9 3 8 10 7 3 4 10 19 25 1 51 2 23 0 20 29 26 7 54 7 22 7 30 39 22 5 50 8 20 2 40 49 19 6 46 4 17 5 50 59 16 5 41 7 14 5 60 69 16 1 40 7 14 0 70 79 15 2 40 1 13 0 80 89 10 6 29 9 9 0 90 99 7 1 24 0 5 8 ponad 100 6 2 28 6 4 3 Volinska guberniya 17 2 41 4 15 1 Gramotnist rosijskoyu movoyu mali 360 387 zhiteliv guberniyi sho stanovilo 73 vid zagalnoyi kilkosti gramotnih 132 516 osib buli gramotnimi tilki inshoyu movoyu perevazhno nimeckoyu yevrejskoyu ta polskoyu ne volodiyuchi rosijskoyu Sered gramotnih rosijskomovnih majzhe vsi 99 7 volodili rosijskoyu gramotoyu sered ukrayinomovnih takih bulo 97 8 sered polskomovnih 68 6 Sered gramotnih chehiv ta yevreyiv volodili rosijskoyu gramotoyu 60 0 ta 53 2 vidpovidno Sered chiselnih narodiv guberniyi tilki sered nimciv bilshist pismennogo naselennya 70 5 ne volodili rosijskoyu gramotoyu Zhinocha gimnaziya v Lucku 1916 rik Harakternoyu osoblivistyu bulo te sho gramotnist rosijskoyu movoyu sered cholovikiv bula poshirena nabagato bilshe nizh sered zhinok Tak sered gramotnih ukrayinomovnih rosijskoyu gramotoyu volodili 99 0 cholovikiv ta lishe 89 0 zhinok sered polskomovnih 76 5 cholovikiv ta 60 7 zhinok sered yevrejskomovnih 55 1 cholovikiv ta 49 5 zhinok Sered gramotnih nimciv rosijskoyu gramotoyu volodili 38 7 cholovikiv ta lishe 19 4 zhinok Osvitu vishe pochatkovoyi v 1897 roci mali 20009 meshkanciv Volinskoyi guberniyi Sered nih nalichuvalosya rosijskomovnih 10 332 51 6 polskomovnih 4405 22 0 ukrayinomovnih 3534 17 7 nimeckomovnih 702 3 5 yevrejskomovnih 671 3 4 Serednyu ta vishu osvitu mav lishe 1 zhitel guberniyi zi 150 zokrema sered rosijskomovnih 1 z 10 sered polskomovnih 1 z 42 sered nimeckomovnih 1 z 244 sered yevrejskomovnih 1 z 588 sered ukrayinomovnih 1 z 592 Navchalni zakladi Stanom na 1903 rik u guberniyi diyalo 3003 navchalnih zakladi z 129 454 uchnyami zokrema 727 pochatkovih uchilish 956 cerkovno parafiyalnih shkil 523 shkil pismennosti 106 634 uchniv 10 serednih navchalnih zakladiv 3 649 uchniv 7 duhovnih uchilish 1 vchitelska seminariya 5 silskih shkil 1 feldsherska shkola 770 yevrejskih shkil 17 265 uchniv MedicinaGidropatichnij sanatorij Sangushkiv u Slavuti 1870 ti roki Na pochatku 1910 h u guberniyi diyalo 172 likarnyanih zakladi riznih tipiv z nih bilshistyu 62 opikuvalisya zemstva Prodazh likiv veli 210 aptek yaki diyali v usih mistah ta bilshosti mistechok Medichni zakladi v povitah Volinskoyi guberniyi yaki diyali v 1911 roci Poviti Zemski medichni zakladi Likarni Chervonogo hresta Privatni ta specializovani medichni zakladi Vijskovi medichni zakladi Yevrejski likarni Likarnyani zakladi pri zaliznicyah Likarni pri zavodah Likarni pri relig zakladah Vsogo m Zhitomir 1 1 6 3 1 1 13 Zhitomirskij 14 1 4 19 Volodimir Volinskij 11 1 1 13 Dubenskij 8 1 9 Zaslavskij 8 1 3 3 4 19 Kovelskij 9 1 1 11 Kremeneckij 7 4 1 1 13 Luckij 8 1 1 10 Novograd Volinskij 9 1 5 3 18 Ovruckij 8 1 9 Ostrozkij 7 1 1 1 10 Rivnenskij 9 1 1 1 3 1 16 Starokostyantinivskij 7 2 1 2 12 Volinska guberniya 106 2 13 3 21 4 19 4 172 Za danimi perepisu 1897 roku poshirennya osnovnih fizichnih nedolikiv sered naselennya Volinskoyi guberniyi harakterizuvalosya nastupnimi ciframi slipih 4101 slipih vid narodzhennya 1870 z nabutoyu slipotoyu 2231 gluhonimih 3205 nimih 1159 bozhevilnih 1716 vsogo 10 181Pozhezhna sluzhbaPozhezhna sluzhba guberniyi v 1911 roci skladalsya z 12 povitovih viddilen 7 brandmejsteriv ta 109 robitnikiv Na yiyi utrimannya bulo vidileno 46 5 tis krb z nih tilki na Zhitomirsku povitovu pozhezhnu chastinu 15 831 krb 34 Vikoristovuvalosya primitivne znaryaddya U 1911 roci u Volinskij guberniyi bulo zafiksovano 1563 pozhezhi najbilshe u osinni 528 ta litni 424 misyaci Bulo sprichineno zbitkiv na sumu 2776 3 tis krb sho majzhe v 60 raziv perevishuvalo vitrati na pozhezhni chastini Sered prichin pozhezh vidilyalisya navmisni pidpali 319 neobachnist 202 bliskavki 131 nepravilna ekspluataciya pechej ta trub 123 nevidomi prichini 788Zbrojni siliKilkist vijskovih u povitah za perepisom 1897 roku zahidna chastina Volinskoyi guberniyi sho mezhuvala z Avstro Ugorshinoyu ta Privislyanskim krayem vidznachalasya najvishoyu koncentraciyeyu vijskovih v mezhah ukrayinskih povitiv Rosijskoyi imperiyi Movnij sklad vijskovih u povitah ukrayinskih gubernij za perepisom 1897 roku dlya Volinskoyi guberniyi osoblivo yiyi prikordonnih povitiv bula harakterna pidvishena koncentraciya vijskovih chastin ukoplektovanih vihidcyami z centralnoyi Rosiyi Yak prikordonna z Avstro Ugorshinoyu Volinska guberniya bula miscem dislokaciyi znachnoyi kilkosti vijskovih chastin Za perepisom 1897 roku na teritoriyi Volinskoyi guberniyi bulo zafiksovano perebuvannya 49 793 vijskovih chlenami simej vijskovosluzhbovciv buli she 3317 osib Osoblivo visokoyu yih koncentraciyeyu vidznachalisya Zhitomirskij povit 7583 vijskovih Luckij 7196 Kremeneckij 6839 Rivnenskij 5740 Dubenskij 5215 Kovelskij 4267 najmenshe yih bulo v Ovruckomu poviti 100 osib U mistah znahodilosya 29 441 vijskovih 59 1 zagalnoyi chiselnosti u povitah perevazhno mistechkah 20 352 vijskovih 40 9 Za movnim skladom sered vijskovih perevazhali rosijskomovni yakih nalichuvalosya 23 354 osib 46 9 chiselnosti vijskovih ta ukrayinomovni 15 708 osib 31 5 Ponad 10 vijskovih Volinskoyi guberniyi stanovili narodi Nadvolzhya sered nih tatarskomovnih nalichuvalosya 3553 osib 7 1 bashkirskomovnih 981 2 0 mordovskomovnih chuvaskomovnih marijskomovnih razom 782 1 6 Na yevrejskomovnih pripadalo 5 5 2714 os na polskomovnih 2 6 1279 os na nimeckomovnih 1 0 521 os Kilkist ta chastka vijskovih bez chleniv simej u mistah guberniyi za perepisom 1897 roku Misto Vijskovo sluzhbovciv Chastka vijskovih u naselenni mista Dubno 3605 25 3 Rivne 4836 19 7 Kovel 3356 19 0 Luck 2879 18 2 Zaslav 1940 15 4 Ostrog 1795 12 2 Novograd Volinskij 1783 10 5 Volodimir Volinskij 1012 10 3 Kremenec 1656 9 4 Zhitomir 5577 8 5 Starokostyantiniv 966 5 9 Ovruch 37 0 5 U 1911 roci u Volinskij guberniyi buli rozkvartirovani nastupni vijskovi chastini m Volodimir Volinskij 7 j gusarskij Biloruskij polk 68 j lejb pihotnij Borodinskij polk 11 j Donskij kozachij polk m Dubno shtab 11 yi kavalerijskoyi diviziyi 11 ta Artilerijska brigada 41 j pihotnij Selenginskij polk 11 j ulanskij Chuguyivskij polk Dubenskij disciplinarnij bataljon m Zaslav 128 j pihotnij Starooskolskij polk m Kovel shtab 7 yi kavalerijskoyi diviziyi 7 j dragunskij Kinburnskij polk 67 j pihotnij Tarutinskij polk m Kremenec 11 j dragunskij Rizkij polk 42 j pihotnij Yakutskij polk m Radiviliv Kremeneckogo povitu 12 j Donskij kozachij polk 18 ta Prikordonna Volinska brigada m Luck shtab 11 yi pihotnoyi diviziyi 11 a artilerijska brigada 11 j gusarskij Izyumskij polk 43 j pihotnij Ohotskij polk 44 j pihotnij Kamchatskij polk m Novograd Volinskij 18 j pihotnij Vologodskij polk m Ostrog 126 j pihotnij Rilskij polk 2 j divizion 32 Artilerijskoyi brigadi m Rivne m Rivne shtab 11 go Armijskogo korpusu 32 ga pihotna diviziya nach gen lejt Fedir Hristianovich Vendt 125 j pihotnij Kurskij polk 127 j pihotnij Putivlskij polk 21 j sapernij bataljon 32 ga artilerijska brigada m Volochisk Starokostyantinivskogo povitu 12 j dragunskij Starodubskij polk 3 j Orenburzkij kozachij polk 45 j pihotnij Azovskij polkKulturaTeatr u Zhitomiri 1870 ti roki Na pochatku 1910 h rokiv u guberniyi diyalo 70 zakladiv kulturi riznogo tipu teatri kinoteatriv klubiv gromadskih zboriv perevazhno v mistah Zhitomir 14 zokrema 4 teatri 2 elektroteatri Rivne 7 2 teatri 1 eletrobioskop 2 bioskopi Kovel 7 2 teatri 2 elektroteatri Volodimir Volinskij 7 2 elektroteatri Luck 6 1 teatr 2 kinoteatri Novograd Volinskij 5 2 teatri Kremenec 3 1 teatr Ostrog 3 1 elektro biograf Starokostyantiniv 3 1 kinoteatr Dubno 2 1 elektroteatr Izyaslav 2 1 elektroteatr Ovruch 2 1 teatr Zdolbuniv 1 U selah ta mistechkah diyali 8 zakladiv takogo tipu zokrema v seli Fridrihivka zaraz u skladi Volochiska 4 1 kinoteatr mistechku Radiviliv 3 Kupel 1 kinoteatr Pershij kinoseans u guberniyi vidbuvsya 21 serpnya 1897 roku v Zhitomirskomu miskomu teatri Pershij stacionarnij kinoteatr vidkrivsya v 1906 roci pid nazvoyu elektroteatr Biograf Piznishe voni pochali z yavlyatisya i v inshih mistah guberniyi Na pochatku 1910 h rokiv u guberniyi nalichuvalosya 208 zakladiv rozpovsyudzhennya knizhok zokrema bibliotek 76 mista 44 poviti 32 knizhkovih magaziniv 54 mista 47 poviti 7 knizhkovih lavok 78 mista 44 poviti 34 Zasobi masovoyi informaciyiObkladinka vipusku Pochayivskogo listka v 1905 roci z temoyu Za sho mi katolikiv vvazhayemo za yeretikiv i yak mi mayemo do nih stavitisya Stanom na 1911 rik u Volinskij guberniyi vidavalosya 11 periodichnih vidan z nih 7 u Zhitomiri ta 4 u Kremeneckomu poviti u Kremenci ta Pochayevi Zokrema v Zhitomiri vidavalisya Volynskiya Gubernskiya VѢdomosti Volynskiya Eparhialnyya VѢdomosti Zhizn Volyni shodenna gazeta Volyn shodenna gazeta Volynskaya pochta shodenna gazeta Listok hmelevoda IzvѢstiya Volynskago Gubernskago Zemstva U Kremeneckomu poviti Kremenenci ta Pochayevi vihodili nastupni periodichni vidannya Pochaevskij listok zhurnal tizhnevik Russkij inok zhurnal vihodiv 2 razi na tizhden Kremeneckaya iskra Volynskaya zemlya shodenna gazeta Reklama pidpiski na deyaki gazeti ta zhurnali sho vidavalisya u Volinskij guberniyi Volyn Volynskaya pochta Zhizn Volyni Pochaevskij listok Marshalki shlyahtiGubernskimi marshalkami shlyahi u Volinskij guberniyi buli Josip Avgust Ilinskij 1796 1799 Kayetan Adam Myachinskij 1799 1801 Joahim Vilga 1801 1802 Stanislav Grigorij Vorcel 1802 1808 Alojzij Gostinskij 1808 1811 Vaclav Ganskij 1811 1814 Bartolomij Gizhickij 1814 1815 Genrih Ilinskij 1816 1817 Yevstahij Erazm Sangushko 1817 1820 Vinsentij Ledohovskij 1820 1823 Petro Moshinskij 1823 1826 Mihajlo Chackij 1826 1829 Graciyan Lenkevich Ipogorskij 1829 1838 Yanush Ilinskij 1838 1841 Kostyantin Stanislav Lyubomirskij VIII IX 1841 Yakub Omechinskij 1841 1844 Teodor Bobr Petrovskij 1844 1850 Romuld Ledohovskij 1850 1852 Volodimir Svyakovskij 1852 1856 Karol Mikulich Radeckij 1856 1863 Oleksandr Vladislav Zaliskij 1863 1866 knyaz Mikola Imeretinskij 09 11 1866 12 1869 vakantne 1870 1872 Modest Karamishev 01 03 1872 1877 vakantne 1877 1880 knyaz Mikola Kudashev 04 01 1880 1881 vakantne 1881 1882 Sergij Uvarov 08 05 1882 22 01 1900 graf Nirod Maksimilianovich 27 03 1901 31 12 1901 knyaz Volodimir Volkonskij 23 03 1902 17 08 1907 Pavlo Demidov 17 08 1907 1914 Boris Lelyavskij 1914 1915 Illya Papa Afanasopulo 1915 1917PolitikaVibori do Derzhavnoyi Dumi 6 serpnya 1905 roku Manifestom Mikoli II bulo ogolosheno manifest deklaraciyu pro stvorennya Derzhavnoyi dumi yak osoblivogo zakonodoradchogo organu Zgidno z zakonom pro diyalnist Derzhavnoyi Dumi do yiyi skladu malo buti obrano 412 deputativ yaki povinni buli predstavlyati 130 miljonne naselennya derzhavi Vid Volinskoyi guberniyi malo buti obrano 13 deputativ cya kilkist zalezhala vid chiselnosti naselennya guberniyi Obirati deputativ Derzhavnoyi Dumi mali viborshiki Usi 12 povitiv Volinskoyi guberniyi na gubernskih zborah u Zhitomiri mali predstavlyati 195 viborshikiv zokrema 69 vid volostej 86 vid zemlevlasnikiv 40 vid mishan Selyani vid kozhnoyi volosti obirali na povitovij z yizd 2 predstavnikiv z chisla yakih potim obiralisya delegati na gubernskij z yizd a ostanni vzhe mali obirati deputativ do Derzhavnoyi Dumi Majnovij cenz zemlevlasnikiv yaki mali pravo na povitovomu z yizdi napryamu obirati delegativ na gubernskij z yizd buv neodnakovim u riznih chastinah guberniyi V zalezhnosti pid povitu potribno bulo mati u svoyemu koristuvanni ne menshe 100 500 desyatin zemli desyatina 1 0925 ga napriklad u Zaslavskomu poviti 100 des Starokostyantinivskomu 150 des Zhitomirskomu Kremeneckomu Ostrozkomu 200 des Volodimir Volinskomu Novograd Volinskomu 250 des Kovelskomu 300 des Luckomu 300 des Rivnenskomu 300 des Ovruckomu 500 des Dribni zemlevlasniki yaki mali u svoyemu volodinni menshu kilkist zemli ta svyashennosluzhiteli sho volodili cerkovnimi zemlyami chi vlasnimi mali provoditi poperedni z yizdi nayakih obirali delegativ na povitovij Brati uchast u z yizdah miskih viborshikiv mali pravo osobi sho volodili majnom vartistyu ne menshe 1 5 tis rub Mishani yaki ne volodili vidpovidnim majnovim cenzom ne mali prava brati uchast u poperednih z yizdah zhiteliv mist Do uchasti u viborah ne dopuskalisya zhinki osobi molodshi 25 r uv yazneni pozbavleni duhovnogo sanu chi v pozbavleni posadi sudovomu poryadku a takozh vsi hto navchavsya abo perebuvav na dijsnij vijskovij sluzhbi Yuzef Potockij polskij zemlevlasnik blizko 60 tis desyatin u Starokostyantinivskomu ta Zaslavskomu povitah zokrema v Antoninah ostannij nashadok volinskoyi gilki Potockih deputat I Dumi vid Volinskoyi guberniyi Do I Derzhavnoyi Dumi 27 04 1906 09 07 1906 vid Volinskoyi guberniyi potrapili Andro Dmitro Fedorovich Rivnenskij predvoditel dvoryanstva Bobrovnik Petro Mikolajovich selyanin s Izabelivka Novograd Volinskogo povitu selyanin s Skolobove Zhitomirskogo povitu Grinyuk Avksentij Grigorovich selyanin s Mahnivki Starokostyantinivskogo povitu graf s Griciv Zaslavskogo povitu Starokostyantinivskij predvoditel dvoryanstva Koncevich Avdij Vasilovich svyashenik s Sedlishe Kovelskogo povitu Lopatyuk Trohim Nazarovich selyanin s Sarnovichi Ovruckogo povitu Marchuk Prokopij Pavlovich selyanin s Mala Klitinka Starokostyantinivskogo povitu Pogribnyak Pavlo Isidorovich selyanin s Uniyeva Ostrozkogo povitu Ponyatovskij Shensnij Adamovich pomishik prisyazhnij povirenij z s Veliki Cepcevichi Luckogo povitu Potockij Josip Alfredovich graf s Antonini Zaslavskogo povitu Furman Artemij Grigorovich selyanin s Lyulinci Kremeneckogo povitu