Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Свя́то-Гео́ргіївський чолові́чий монасти́р на Коза́цьких Моги́лах в с. Пляшева (Радивилівський район, Рівненська область), вул. Козацької слави, 26.
| Свято-Георгіївський чоловічий монастир на Козацьких Могилах | |
|---|---|
| 50°21′19″ пн. ш. 25°11′37″ сх. д. / 50.35528° пн. ш. 25.19361° сх. д.Координати: 50°21′19″ пн. ш. 25°11′37″ сх. д. / 50.35528° пн. ш. 25.19361° сх. д. | |
| Розташування |  Україна, Пляшева |
| Архітектор | [ru], Володимир Леонтович |
| Початок будівництва | 1908 |
| Кінець будівництва | 1914 |
| Належність | ПЦУ |
| Адреса | с. Пляшева (Радивилівський район, Рівненська область), вул. Козацької слави, 26 |
  Георгіївський монастир на Козацьких Могилах (Україна) | |
Історія Козацьких Могил
Як міцна та неприступна фортеця стоїть свята обитель на острові в с. Пляшева на Рівненщині. Але зовсім не фортифікаційне значення монастиря приваблює своєю історією. У 1914 р. тут було облаштовано та уквітчано найбільшу в Україні могилу козаків та селян, що загинули під час Берестецької битви 1651 р. Так було покладено початок створенню духовно-меморіального комплексу «Козацькі могили».
За кількістю війська, Берестецька битва була найбільшою в європейській історії до кінця XIX ст.: загальна кількість учасників перебільшувала 300 тисяч. У битві брали участь козацьке військо Богдана Хмельницького (підтримане повстанцями-селянами) і польське військо короля Яна ІІ Казимира. Через зрадництво союзників-татар, сам гетьман опинився в полоні, а його військо — в оточенні поляків. Трагічна для козаків доля битви була передбачена, але наказний гетьман Іван Богун вивів козаків з оточення і врятував 100-тисячне військо. Ціна за цей порятунок була велика — близько 10 тисяч козаків загинуло під Берестечком…
У Берестецькій битві козаки та селяни виявили виняткову мужність, відвагу, самопожертву та стійкість. Українці не забували принесених жертв: на місцях боїв насипалися земляні кургани, встановлювалися кам'яні хрести, які нагадували про героїчні подвиги.
Протягом віків поле Берестецької битви, о. Журавлиха — де православний люд під хрестом складав знайдені козацькі черепи та кості — притягували до себе нащадків славних козаків. Це місце стали називати Козацькими Могилами.
Починаючи з першої половини 19 століття, маємо незаперечні історичні джерела про народні відвідини Козацьких Могил з метою віддати шану і вклонитися пам'яті героїчним предкам, які тут смертю долали смерть. Тарас Шевченко, Микола Костомаров, Олена Пчілка, Леся Українка — цвіт української нації — перші прочани на Козацьких Могилах.
За часів російської та польської влади, ці пошанування не були масовими, бо правлячі уряди або не звертали на них належної уваги, або просто не допускали проявів українського патріотизму.
Багато вчених, починаючи з середини 19 століття, вивчали феномен національного пантеону під Берестечком: Микола Костомаров, Іван Крип'якевич, Володимир Грабовецький, Михайло Грушевський, Іван Огієнко, Ігор Свєшніков та ін.
Історія монастиря
Через 257 р. царський уряд Росії звернув свою увагу на Козацькі Могили. У червні 1908 р. на о. Журавлиха відбулося перше офіційне вшанування пам'яті козаків. Тоді ж виникла ідея побудови храму-пам'ятника на цьому місці, щоб зібрати тут останки тисяч безіменних героїв.
Ініціатором проведення хресних ходів та будівництва на Козацьких Могилах виступив насельник Почаївської Лаври архімандрит Віталій (Максименко), який був запеклим монархістом. Та все ж таки у його серці ще жевріла любов до рідної землі, пам'ять про її героїв.
На всю країну було оголошено про збір коштів на будівництво. Кошти давали всі — бідні селяни, багаті купці, підприємці і, навіть, цар.
З 1909 р., у 9-у П'ятницю після Великодня, відбулися перші велелюдні хресні ходи до о. Журавлиха, які стали традиційними. У них брали участь тисячі віруючих під керівництвом сотень духовних осіб.
В цьому ж році було придбано землю поблизу Козацьких Могил, а о. його власниця — графиня — віддала безкоштовно. Приклад пожертви на Козацькі Могили дав імператор Микола ІІ, якому наслідували князь В. В. Волконський, купець І. О. Колєсніков, Єрусалимський патріарх Даміан, купці та мануфактурники Москви, кубанські та донські козаки. Але найбільшим внеском у будівництво храму-пам'ятника на Козацьких Могилах був внесок волинського селянства, яке і фінансово, і власною працею спричинилося до побудови величного, монументального пам'ятника загиблим козакам.
На Журавлисі збудували дерев'яну Троїцьку каплицю, куди зносили знайдені кістки та черепи для тимчасового зберігання. Каплицю освятив 28 травня 1909 р. кременецький єпископ Нікон. У ній же відбулися перші масові богослужіння у 9-у П'ятницю 1909 р.
У 1910 р. було виконано проект храму-пам'ятника студентом Санкт-Петербурзької академії архітектури [ru] — учнем О. Щусєва. А 17-18 червня 1910 р., при багатотисячній кількості православного народу, відбулося освячення місця під будівництво храму святого великомученика Георгія Побідоносця та закладення першого каменю, яке здійснив Волинський архієпископ Антоній (Храповицький).
Будівельними роботами з весни 1912 р. керував волинський єпархіальний архітектор Володимир Леонтович, який відстояв в ансамблі Козацьких Могил український козацький стиль і запросив для розпису храму-пам'ятника відомого художника Івана Їжакевича.
З 1909 р. на Козацьких Могилах несли послух перші ченці з Почаївської Лаври. Але думка про постійну чернечу молитву та заснування монастиря-скиту виникла вже при будівництві козацької усипальниці у 1912 р. Першим вніс таку ідею архітектор Леонтович, запропонувавши заснувати обитель разом із дитячим притулком, щоб братія могла доглядати за усипальницею і музеєм, виховуючи молоде покоління. Для проведення богослужінь у зимовий час на о. Журавлиха у 1912 р. перенесли старовинну козацьку Михайлівську церкву (XVII ст.) з с. Острів і з'єднали її з новим храмом підземним переходом.
Водночас з будівництвом Козацьких Могил, велося наукове дослідження території поля Берестецької битви, з метою якнайбільше зібрати пам'яток для майбутнього запланованого історичного музею. На жаль, більшість знайдених експонатів була втрачена під час австрійської окупації й у 1915 р. вивезена до Австрії (у тому числі історичні хоругви Богдана Хмельницького, що були подаровані Козацьким Могилам полком Донських козаків при освячені храму).
На кінець весни 1914 р. майже всі заплановані роботи на о. Журавлиха було закінчено. Було збудовано трьохпрестольний Георгіївський собор, двоповерхове приміщення для проживання братії (з трапезною та архієрейськими покоями), готель, мур з західного боку, будинок для дитячого притулку. Художник І. Їжакевич, який розписував головний фасад храму (зовнішній іконостас), також намалював 11 картин на козацьку тематику, які знаходилися в нішах мурованої стіни (були вивезені до Австрії).
У 9-у П'ятницю після Пасхи, 2 червня 1914 р., відбулося урочисте освячення комплексу Козацьких Могил із заснованим тут монастирем-скитом, яке звершив єпископ Кременецький Діонісій (Валединський). Скит було приписано до Почаївської Лаври.
Після освячення хрестів, освятили та підвісили на тимчасову дзвіницю привезений з Москви велетенський 14-тонний дзвін, язик якого важив 400 кг (дзвін був знищений у Першу світові війну).
Під час Першої світової війни монастир терпеливо зносив усі труднощі лихоліть. Біля Георгіївського храму були поховані три донських козаки, які загинули в боях поблизу Радивилова, та тридцять російських солдат, які загинули під час звільнення Берестечка. У 1920 р. польські легіонери, підозрюючи братію монастиря в симпатіях до Червоної Армії, багнетами вбили двох ченців, яких поховано перед собором.
У 1921 р. на Козацьких Могилах декілька місяців розміщувався жіночий Миколаївський монастир з м. Дубно, а братія була відселена до Почаєва.
За часів Польщі начальником обителі був ієромонах Антоній (Ляшук), який довгий час (1923-31, 1954-58 рр.) залишався її керівником та наставником братії, дослужившись до сану архімандрита. У ті часи на о. Журавлиха діяв дитячий притулок, в якому проживали діти-сироти під опікою ченців.
У 1940-х рр. настоятелем монастиря був архімандрит Мелетій (Надашкевич). У 20-40-х рр. ХХ ст. ченців та послушників у монастирі було до 30 чоловік. Братія молилася, працювала, розбудовувала святу обитель. Монастир пережив і польську, і радянську владу, і Другу світову війну. Після війни радянська система все більше утискала обитель і наближалися тяжкі часи. Згідно з рішенням синоду Російської Православної Церкви від 4 червня 1954 р. монастир-скит було ліквідовано і на Козацьких Могилах була створена парафія, яку обслуговували ченці.
Незважаючи на усі труднощі, ченці не полишала своєї праці. У 1957-58 рр., стараннями архімандрита Антонія, були зроблені розписи Георгіївського храму (худ. О. Корецький і П. Трохимлюк), відремонтовано всі споруди монастиря. Але у 1958 р. ченців з Пляшевої було насильно вивезено, парафію з часом ліквідували і молитва на Козацьких Могилах завмерла.
Насельник монастиря — ієродиякон Севастіан (Пилипчук), духовно зростаючи, став архімандритом — намісником Почаївської Лаври (1953-62), а з 1977 р. — єпископом Кіровоградським і Миколаївським.
З часу закриття обителі в ній було колгоспне господарство, ферма, пізніше — лікарня. А у вересні 1965 р., заради збереження святині, українська інтелігенція добилися від уряду створення тут музею, завдячуючи якому, багато що було збережено на Козацьких Могилах. Експозиція та дирекція музею розмістилися в колишньому двоповерховому монастирському будинку (з 1991 р. — державний історико-меморіальний заповідник «Поле Берестецької битви»).
У кінці 80-х рр. ХХ ст. постало питання про відродження молитви на цьому святому місці і з 1990 р. у Георгіївському соборі почали молитися парафіяни с. Пляшева. Великим проявом свобідної волі українців стало відзначення 340-ї річниці Берестецької битви у червні 1991 р., коли вклонитися козакам прибув Святійший Патріарх Київський Мстислав (Скрипник). Більше півмільйона прочан побувало у ті дні на Козацьких Могилах.
Відродження монастиря у 2000-х
Чернеча молитва над козацькими кістками відновилася у липні 2002 р. з відродженням на Козацьких Могилах Свято-Георгіївської обителі. Благословив відкриття монастиря Високопреосвященнійший архієпископ (пізніше — митрополит) Рівненський і Острозький Даниїл (2005 р.).
Першим намісником обителі у 2002-2011 роках був архимандрит Олексій (Мензатюк), випускник Київської духовної академії, кандидат богослов'я. Архімандрит Олексій прийняв чернечий постриг 10 квітня 1997 р. у Києво-Михайлівському Золотоверхому монастирі, де започаткував відродження чернецтва.
2 липня 2002 р. архиєпископом Рівненським і Острозьким Даниїлом призначений намісником Свято-Георгіївського чоловічого монастиря с. Пляшева (Козацькі Могили), а далі, 10 квітня 2003 р., у зв’язку із затвердженням Священним Синодом УПЦ Київського Патріархату ієромонаха Олексія (Мензатюка) намісником Свято-Георгіївського чоловічого монастиря с. Пляшева (Козацькі Могили), його було возведено в сан ігумена з покладанням хреста з прикрасами. Возведення в сан ігумена та покладання хреста з прикрасами, з благословення Святійшого Патріарха Філарета, було звершено у Свято-Георгіївському соборі чоловічого монастиря с. Пляшева (Козацькі Могили) Високопреосвященнійшим архиєпископом Рівненським і Острозьким Даниїлом.
Першим благочинним обителі, паралельно з архимандритом Олексієм у 2002-2012 роках служив ігумен Никон (в миру – Гайдай Олександр Анатолійович), народився 11 липня 1972 р. у м. Слов’янськ Донецької області.
3 червня 2012 року частина братії обителі, а саме: архимандрит Олексій (Мензатюк) та ігумен Никон (Гайдай), ігумен Григорій (Нерета) та послушник Василь Старжинський змушені була вийти за штат Рівненської єпархії УПЦ КП та покинути Георгіївський монастир.
Надалі настоятелями монастиря служили: архімандрит Митрофан (Бутинський) - у 2012-2013 роках, ігумен Софроній (Бордюк) - з 2013 року.
Ігумен Софроній (в миру Бордюк Володимир Миколайович) народився 15 липня 1982 року в місті Рівне.14 січня 2009 року Божого Митрополитом Рівненським і Острозьким Євсевієм у Свято-Воскресенському кафедральному соборі був рукоположений у сан диякона-целібата. Пізніше зарахований до братії Свято-Георгіївського монастиря на Козацьких Могилах та призначений штатним дияконом цієї обителі. 28 березня 2009 року Божого, з благословення Митрополита Рівненського і Острозького Євсевія, архімандритом Олексієм (Мензатюком) намісником Свято-Георгіївського чоловічого монастиря був пострижений у чернецтво.
До 15 липня 2013 року ніс послух штатного священика Свято-Варваринського монастиря м. Дубно. Пізніше призначений благочинним Свято-Георгіївського монастиря. Відповідно до рішення Священного Синоду УПЦ КП від 27 липня 2013 року (журнал №35) призначений намісником Свято-Георгіївського монастиря на Козацьких Могилах.
Ігумен Софроній (Бордюк) сформував довкола себе нову потужну команду. До братії монастиря з 2013 року увійшли прот. Олег Савчук, монах Гліб (Безушкевич), а також економ обителі - ієромонах Онуфрій (в миру Ляда Тарас Богданович), 1990 року народження.
Останнього, через його переведення на настоятельство до Гурбівського монастиря, у 2015 році замінив ієромонах Даниїл (Шишканинець).
Вшанування пам'яті полеглих козаків останніми роками відзначається урочистими богослужіннями, які традиційно очолює Святійший Патріарх Філарет і в яких беруть участь десятки архієреїв, сотні священиків, десятки тисяч прочан.
Братія відродженого монастиря відбудовує святу обитель, веде власне господарство, займається місіонерською діяльністю, випускає власну газету. В монастирі регулярно несуть послух вихованці Рівненської духовної семінарії.
Поруч з монастирем у 2003—2005 рр. було облаштовано господарче подвір'я.
Храми монастиря
Георгіївський собор – головний храм чоловічого монастиря та центральна споруда духовно-меморіального комплексу на Козацьких Могилах – розтошований у самому центрі острова Журавлиха на штучно насипаному підвищенні. Збудовано собор у 1910 – 1914 р.р. за проектом архітектора В.М. Максимова (1882 – 1942) – учня відомого архітектора О.В. Щусєва. Виконання робіт керував волинський єпархіальний архітектор В.Г. Леонтович.
Борисоглібський храм, який знаходиться на хорах головного монастирського Георгіївського собору, був освячений, як і весь духовно-меморіальний комплекс, єпископом Діонісієм (Валединським) у 1914 р. Своїми перехідними галереями храм з’єднується з правим та лівим клірусами. Оригінальним та неповторним є інтер’єр приділу, до якого ведуть масивно кам’яні сходи з двох боків.
Параскевський храм – цей «теплий» монастирський храм знаходиться в підземній частині Георгіївського собору, саме з нього у червні 1910 р. почалося будівництво храму-усипальниці. У 1911 р. збудований храм освятив архієпископ Антоній (Храповицький). У день освячення в усипальницю, яка вже була підготовлена з західного боку Параскевського храму, офіцери 12-го Донського козачого полку встановили домовину з останками героїв – козаків.
Михайлівський храм – пам’ятка української дерев’яної архітектури середини XVII ст. Козацька Михайлівська церква – була перенесина з сусіднього села Острів на Козацькі Могили у червні 1912 р., де її відбудували та реконструювали у первісному вигляді. Храм дерев’яний, трьохкупольний, зрубний, що є традиційним для архітектурних формах дерев’яних храмів Волині XVII ст.
Примітки
Додаткові джерела інформації
- Державний заповідник "Поле Берестецької битви" [ 28 листопада 2020 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Georgiyivskij monastir Svya to Geo rgiyivskij cholovi chij monasti r na Koza ckih Mogi lah v s Plyasheva Radivilivskij rajon Rivnenska oblast vul Kozackoyi slavi 26 Svyato Georgiyivskij cholovichij monastir na Kozackih Mogilah50 21 19 pn sh 25 11 37 sh d 50 35528 pn sh 25 19361 sh d 50 35528 25 19361 Koordinati 50 21 19 pn sh 25 11 37 sh d 50 35528 pn sh 25 19361 sh d 50 35528 25 19361Roztashuvannya Ukrayina PlyashevaArhitektor ru Volodimir LeontovichPochatok budivnictva 1908Kinec budivnictva 1914Nalezhnist PCUAdresa s Plyasheva Radivilivskij rajon Rivnenska oblast vul Kozackoyi slavi 26Georgiyivskij monastir na Kozackih Mogilah Ukrayina Istoriya Kozackih MogilYak micna ta nepristupna fortecya stoyit svyata obitel na ostrovi v s Plyasheva na Rivnenshini Ale zovsim ne fortifikacijne znachennya monastirya privablyuye svoyeyu istoriyeyu U 1914 r tut bulo oblashtovano ta ukvitchano najbilshu v Ukrayini mogilu kozakiv ta selyan sho zaginuli pid chas Beresteckoyi bitvi 1651 r Tak bulo pokladeno pochatok stvorennyu duhovno memorialnogo kompleksu Kozacki mogili Za kilkistyu vijska Berestecka bitva bula najbilshoyu v yevropejskij istoriyi do kincya XIX st zagalna kilkist uchasnikiv perebilshuvala 300 tisyach U bitvi brali uchast kozacke vijsko Bogdana Hmelnickogo pidtrimane povstancyami selyanami i polske vijsko korolya Yana II Kazimira Cherez zradnictvo soyuznikiv tatar sam getman opinivsya v poloni a jogo vijsko v otochenni polyakiv Tragichna dlya kozakiv dolya bitvi bula peredbachena ale nakaznij getman Ivan Bogun viviv kozakiv z otochennya i vryatuvav 100 tisyachne vijsko Cina za cej poryatunok bula velika blizko 10 tisyach kozakiv zaginulo pid Berestechkom U Beresteckij bitvi kozaki ta selyani viyavili vinyatkovu muzhnist vidvagu samopozhertvu ta stijkist Ukrayinci ne zabuvali prinesenih zhertv na miscyah boyiv nasipalisya zemlyani kurgani vstanovlyuvalisya kam yani hresti yaki nagaduvali pro geroyichni podvigi Protyagom vikiv pole Beresteckoyi bitvi o Zhuravliha de pravoslavnij lyud pid hrestom skladav znajdeni kozacki cherepi ta kosti prityaguvali do sebe nashadkiv slavnih kozakiv Ce misce stali nazivati Kozackimi Mogilami Pochinayuchi z pershoyi polovini 19 stolittya mayemo nezaperechni istorichni dzherela pro narodni vidvidini Kozackih Mogil z metoyu viddati shanu i vklonitisya pam yati geroyichnim predkam yaki tut smertyu dolali smert Taras Shevchenko Mikola Kostomarov Olena Pchilka Lesya Ukrayinka cvit ukrayinskoyi naciyi pershi prochani na Kozackih Mogilah Za chasiv rosijskoyi ta polskoyi vladi ci poshanuvannya ne buli masovimi bo pravlyachi uryadi abo ne zvertali na nih nalezhnoyi uvagi abo prosto ne dopuskali proyaviv ukrayinskogo patriotizmu Bagato vchenih pochinayuchi z seredini 19 stolittya vivchali fenomen nacionalnogo panteonu pid Berestechkom Mikola Kostomarov Ivan Krip yakevich Volodimir Graboveckij Mihajlo Grushevskij Ivan Ogiyenko Igor Svyeshnikov ta in Istoriya monastiryaCherez 257 r carskij uryad Rosiyi zvernuv svoyu uvagu na Kozacki Mogili U chervni 1908 r na o Zhuravliha vidbulosya pershe oficijne vshanuvannya pam yati kozakiv Todi zh vinikla ideya pobudovi hramu pam yatnika na comu misci shob zibrati tut ostanki tisyach bezimennih geroyiv Iniciatorom provedennya hresnih hodiv ta budivnictva na Kozackih Mogilah vistupiv naselnik Pochayivskoyi Lavri arhimandrit Vitalij Maksimenko yakij buv zapeklim monarhistom Ta vse zh taki u jogo serci she zhevrila lyubov do ridnoyi zemli pam yat pro yiyi geroyiv Na vsyu krayinu bulo ogolosheno pro zbir koshtiv na budivnictvo Koshti davali vsi bidni selyani bagati kupci pidpriyemci i navit car Z 1909 r u 9 u P yatnicyu pislya Velikodnya vidbulisya pershi velelyudni hresni hodi do o Zhuravliha yaki stali tradicijnimi U nih brali uchast tisyachi viruyuchih pid kerivnictvom soten duhovnih osib V comu zh roci bulo pridbano zemlyu poblizu Kozackih Mogil a o jogo vlasnicya grafinya viddala bezkoshtovno Priklad pozhertvi na Kozacki Mogili dav imperator Mikola II yakomu nasliduvali knyaz V V Volkonskij kupec I O Kolyesnikov Yerusalimskij patriarh Damian kupci ta manufakturniki Moskvi kubanski ta donski kozaki Ale najbilshim vneskom u budivnictvo hramu pam yatnika na Kozackih Mogilah buv vnesok volinskogo selyanstva yake i finansovo i vlasnoyu praceyu sprichinilosya do pobudovi velichnogo monumentalnogo pam yatnika zagiblim kozakam Na Zhuravlisi zbuduvali derev yanu Troyicku kaplicyu kudi znosili znajdeni kistki ta cherepi dlya timchasovogo zberigannya Kaplicyu osvyativ 28 travnya 1909 r kremeneckij yepiskop Nikon U nij zhe vidbulisya pershi masovi bogosluzhinnya u 9 u P yatnicyu 1909 r U 1910 r bulo vikonano proekt hramu pam yatnika studentom Sankt Peterburzkoyi akademiyi arhitekturi ru uchnem O Shusyeva A 17 18 chervnya 1910 r pri bagatotisyachnij kilkosti pravoslavnogo narodu vidbulosya osvyachennya miscya pid budivnictvo hramu svyatogo velikomuchenika Georgiya Pobidonoscya ta zakladennya pershogo kamenyu yake zdijsniv Volinskij arhiyepiskop Antonij Hrapovickij Budivelnimi robotami z vesni 1912 r keruvav volinskij yeparhialnij arhitektor Volodimir Leontovich yakij vidstoyav v ansambli Kozackih Mogil ukrayinskij kozackij stil i zaprosiv dlya rozpisu hramu pam yatnika vidomogo hudozhnika Ivana Yizhakevicha Z 1909 r na Kozackih Mogilah nesli posluh pershi chenci z Pochayivskoyi Lavri Ale dumka pro postijnu chernechu molitvu ta zasnuvannya monastirya skitu vinikla vzhe pri budivnictvi kozackoyi usipalnici u 1912 r Pershim vnis taku ideyu arhitektor Leontovich zaproponuvavshi zasnuvati obitel razom iz dityachim pritulkom shob bratiya mogla doglyadati za usipalniceyu i muzeyem vihovuyuchi molode pokolinnya Dlya provedennya bogosluzhin u zimovij chas na o Zhuravliha u 1912 r perenesli starovinnu kozacku Mihajlivsku cerkvu XVII st z s Ostriv i z yednali yiyi z novim hramom pidzemnim perehodom Vodnochas z budivnictvom Kozackih Mogil velosya naukove doslidzhennya teritoriyi polya Beresteckoyi bitvi z metoyu yaknajbilshe zibrati pam yatok dlya majbutnogo zaplanovanogo istorichnogo muzeyu Na zhal bilshist znajdenih eksponativ bula vtrachena pid chas avstrijskoyi okupaciyi j u 1915 r vivezena do Avstriyi u tomu chisli istorichni horugvi Bogdana Hmelnickogo sho buli podarovani Kozackim Mogilam polkom Donskih kozakiv pri osvyacheni hramu Na kinec vesni 1914 r majzhe vsi zaplanovani roboti na o Zhuravliha bulo zakincheno Bulo zbudovano trohprestolnij Georgiyivskij sobor dvopoverhove primishennya dlya prozhivannya bratiyi z trapeznoyu ta arhiyerejskimi pokoyami gotel mur z zahidnogo boku budinok dlya dityachogo pritulku Hudozhnik I Yizhakevich yakij rozpisuvav golovnij fasad hramu zovnishnij ikonostas takozh namalyuvav 11 kartin na kozacku tematiku yaki znahodilisya v nishah murovanoyi stini buli vivezeni do Avstriyi U 9 u P yatnicyu pislya Pashi 2 chervnya 1914 r vidbulosya urochiste osvyachennya kompleksu Kozackih Mogil iz zasnovanim tut monastirem skitom yake zvershiv yepiskop Kremeneckij Dionisij Valedinskij Skit bulo pripisano do Pochayivskoyi Lavri Pislya osvyachennya hrestiv osvyatili ta pidvisili na timchasovu dzvinicyu privezenij z Moskvi veletenskij 14 tonnij dzvin yazik yakogo vazhiv 400 kg dzvin buv znishenij u Pershu svitovi vijnu Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni monastir terpelivo znosiv usi trudnoshi liholit Bilya Georgiyivskogo hramu buli pohovani tri donskih kozaki yaki zaginuli v boyah poblizu Radivilova ta tridcyat rosijskih soldat yaki zaginuli pid chas zvilnennya Berestechka U 1920 r polski legioneri pidozryuyuchi bratiyu monastirya v simpatiyah do Chervonoyi Armiyi bagnetami vbili dvoh chenciv yakih pohovano pered soborom U 1921 r na Kozackih Mogilah dekilka misyaciv rozmishuvavsya zhinochij Mikolayivskij monastir z m Dubno a bratiya bula vidselena do Pochayeva Za chasiv Polshi nachalnikom obiteli buv iyeromonah Antonij Lyashuk yakij dovgij chas 1923 31 1954 58 rr zalishavsya yiyi kerivnikom ta nastavnikom bratiyi dosluzhivshis do sanu arhimandrita U ti chasi na o Zhuravliha diyav dityachij pritulok v yakomu prozhivali diti siroti pid opikoyu chenciv U 1940 h rr nastoyatelem monastirya buv arhimandrit Meletij Nadashkevich U 20 40 h rr HH st chenciv ta poslushnikiv u monastiri bulo do 30 cholovik Bratiya molilasya pracyuvala rozbudovuvala svyatu obitel Monastir perezhiv i polsku i radyansku vladu i Drugu svitovu vijnu Pislya vijni radyanska sistema vse bilshe utiskala obitel i nablizhalisya tyazhki chasi Zgidno z rishennyam sinodu Rosijskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi vid 4 chervnya 1954 r monastir skit bulo likvidovano i na Kozackih Mogilah bula stvorena parafiya yaku obslugovuvali chenci Nezvazhayuchi na usi trudnoshi chenci ne polishala svoyeyi praci U 1957 58 rr starannyami arhimandrita Antoniya buli zrobleni rozpisi Georgiyivskogo hramu hud O Koreckij i P Trohimlyuk vidremontovano vsi sporudi monastirya Ale u 1958 r chenciv z Plyashevoyi bulo nasilno vivezeno parafiyu z chasom likviduvali i molitva na Kozackih Mogilah zavmerla Naselnik monastirya iyerodiyakon Sevastian Pilipchuk duhovno zrostayuchi stav arhimandritom namisnikom Pochayivskoyi Lavri 1953 62 a z 1977 r yepiskopom Kirovogradskim i Mikolayivskim Z chasu zakrittya obiteli v nij bulo kolgospne gospodarstvo ferma piznishe likarnya A u veresni 1965 r zaradi zberezhennya svyatini ukrayinska inteligenciya dobilisya vid uryadu stvorennya tut muzeyu zavdyachuyuchi yakomu bagato sho bulo zberezheno na Kozackih Mogilah Ekspoziciya ta direkciya muzeyu rozmistilisya v kolishnomu dvopoverhovomu monastirskomu budinku z 1991 r derzhavnij istoriko memorialnij zapovidnik Pole Beresteckoyi bitvi U kinci 80 h rr HH st postalo pitannya pro vidrodzhennya molitvi na comu svyatomu misci i z 1990 r u Georgiyivskomu sobori pochali molitisya parafiyani s Plyasheva Velikim proyavom svobidnoyi voli ukrayinciv stalo vidznachennya 340 yi richnici Beresteckoyi bitvi u chervni 1991 r koli vklonitisya kozakam pribuv Svyatijshij Patriarh Kiyivskij Mstislav Skripnik Bilshe pivmiljona prochan pobuvalo u ti dni na Kozackih Mogilah Vidrodzhennya monastirya u 2000 hChernecha molitva nad kozackimi kistkami vidnovilasya u lipni 2002 r z vidrodzhennyam na Kozackih Mogilah Svyato Georgiyivskoyi obiteli Blagosloviv vidkrittya monastirya Visokopreosvyashennijshij arhiyepiskop piznishe mitropolit Rivnenskij i Ostrozkij Daniyil 2005 r Pershim namisnikom obiteli u 2002 2011 rokah buv arhimandrit Oleksij Menzatyuk vipusknik Kiyivskoyi duhovnoyi akademiyi kandidat bogoslov ya Arhimandrit Oleksij prijnyav chernechij postrig 10 kvitnya 1997 r u Kiyevo Mihajlivskomu Zolotoverhomu monastiri de zapochatkuvav vidrodzhennya chernectva 2 lipnya 2002 r arhiyepiskopom Rivnenskim i Ostrozkim Daniyilom priznachenij namisnikom Svyato Georgiyivskogo cholovichogo monastirya s Plyasheva Kozacki Mogili a dali 10 kvitnya 2003 r u zv yazku iz zatverdzhennyam Svyashennim Sinodom UPC Kiyivskogo Patriarhatu iyeromonaha Oleksiya Menzatyuka namisnikom Svyato Georgiyivskogo cholovichogo monastirya s Plyasheva Kozacki Mogili jogo bulo vozvedeno v san igumena z pokladannyam hresta z prikrasami Vozvedennya v san igumena ta pokladannya hresta z prikrasami z blagoslovennya Svyatijshogo Patriarha Filareta bulo zversheno u Svyato Georgiyivskomu sobori cholovichogo monastirya s Plyasheva Kozacki Mogili Visokopreosvyashennijshim arhiyepiskopom Rivnenskim i Ostrozkim Daniyilom Pershim blagochinnim obiteli paralelno z arhimandritom Oleksiyem u 2002 2012 rokah sluzhiv igumen Nikon v miru Gajdaj Oleksandr Anatolijovich narodivsya 11 lipnya 1972 r u m Slov yansk Doneckoyi oblasti 3 chervnya 2012 roku chastina bratiyi obiteli a same arhimandrit Oleksij Menzatyuk ta igumen Nikon Gajdaj igumen Grigorij Nereta ta poslushnik Vasil Starzhinskij zmusheni bula vijti za shtat Rivnenskoyi yeparhiyi UPC KP ta pokinuti Georgiyivskij monastir Nadali nastoyatelyami monastirya sluzhili arhimandrit Mitrofan Butinskij u 2012 2013 rokah igumen Sofronij Bordyuk z 2013 roku Igumen Sofronij v miru Bordyuk Volodimir Mikolajovich narodivsya 15 lipnya 1982 roku v misti Rivne 14 sichnya 2009 roku Bozhogo Mitropolitom Rivnenskim i Ostrozkim Yevseviyem u Svyato Voskresenskomu kafedralnomu sobori buv rukopolozhenij u san diyakona celibata Piznishe zarahovanij do bratiyi Svyato Georgiyivskogo monastirya na Kozackih Mogilah ta priznachenij shtatnim diyakonom ciyeyi obiteli 28 bereznya 2009 roku Bozhogo z blagoslovennya Mitropolita Rivnenskogo i Ostrozkogo Yevseviya arhimandritom Oleksiyem Menzatyukom namisnikom Svyato Georgiyivskogo cholovichogo monastirya buv postrizhenij u chernectvo Do 15 lipnya 2013 roku nis posluh shtatnogo svyashenika Svyato Varvarinskogo monastirya m Dubno Piznishe priznachenij blagochinnim Svyato Georgiyivskogo monastirya Vidpovidno do rishennya Svyashennogo Sinodu UPC KP vid 27 lipnya 2013 roku zhurnal 35 priznachenij namisnikom Svyato Georgiyivskogo monastirya na Kozackih Mogilah Igumen Sofronij Bordyuk sformuvav dovkola sebe novu potuzhnu komandu Do bratiyi monastirya z 2013 roku uvijshli prot Oleg Savchuk monah Glib Bezushkevich a takozh ekonom obiteli iyeromonah Onufrij v miru Lyada Taras Bogdanovich 1990 roku narodzhennya Ostannogo cherez jogo perevedennya na nastoyatelstvo do Gurbivskogo monastirya u 2015 roci zaminiv iyeromonah Daniyil Shishkaninec Vshanuvannya pam yati poleglih kozakiv ostannimi rokami vidznachayetsya urochistimi bogosluzhinnyami yaki tradicijno ocholyuye Svyatijshij Patriarh Filaret i v yakih berut uchast desyatki arhiyereyiv sotni svyashenikiv desyatki tisyach prochan Bratiya vidrodzhenogo monastirya vidbudovuye svyatu obitel vede vlasne gospodarstvo zajmayetsya misionerskoyu diyalnistyu vipuskaye vlasnu gazetu V monastiri regulyarno nesut posluh vihovanci Rivnenskoyi duhovnoyi seminariyi Poruch z monastirem u 2003 2005 rr bulo oblashtovano gospodarche podvir ya Hrami monastiryaGeorgiyivskij sobor golovnij hram cholovichogo monastirya ta centralna sporuda duhovno memorialnogo kompleksu na Kozackih Mogilah roztoshovanij u samomu centri ostrova Zhuravliha na shtuchno nasipanomu pidvishenni Zbudovano sobor u 1910 1914 r r za proektom arhitektora V M Maksimova 1882 1942 uchnya vidomogo arhitektora O V Shusyeva Vikonannya robit keruvav volinskij yeparhialnij arhitektor V G Leontovich Borisoglibskij hram yakij znahoditsya na horah golovnogo monastirskogo Georgiyivskogo soboru buv osvyachenij yak i ves duhovno memorialnij kompleks yepiskopom Dionisiyem Valedinskim u 1914 r Svoyimi perehidnimi galereyami hram z yednuyetsya z pravim ta livim klirusami Originalnim ta nepovtornim ye inter yer pridilu do yakogo vedut masivno kam yani shodi z dvoh bokiv Paraskevskij hram cej teplij monastirskij hram znahoditsya v pidzemnij chastini Georgiyivskogo soboru same z nogo u chervni 1910 r pochalosya budivnictvo hramu usipalnici U 1911 r zbudovanij hram osvyativ arhiyepiskop Antonij Hrapovickij U den osvyachennya v usipalnicyu yaka vzhe bula pidgotovlena z zahidnogo boku Paraskevskogo hramu oficeri 12 go Donskogo kozachogo polku vstanovili domovinu z ostankami geroyiv kozakiv Mihajlivskij hram pam yatka ukrayinskoyi derev yanoyi arhitekturi seredini XVII st Kozacka Mihajlivska cerkva bula perenesina z susidnogo sela Ostriv na Kozacki Mogili u chervni 1912 r de yiyi vidbuduvali ta rekonstruyuvali u pervisnomu viglyadi Hram derev yanij trohkupolnij zrubnij sho ye tradicijnim dlya arhitekturnih formah derev yanih hramiv Volini XVII st PrimitkiDodatkovi dzherela informaciyiDerzhavnij zapovidnik Pole Beresteckoyi bitvi 28 listopada 2020 u Wayback Machine