Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Павло Олекса ндрович Деми дов 15 грудня 1869 27 червня 1935 Ніцца маршалок шляхти Волинської губернії 1907 1915 на посад

Демидов Павло Олександрович

Демидов Павло Олександрович

Павло́ Олекса́ндрович Деми́дов (15 грудня 1869 — 27 червня 1935 Ніцца) — маршалок шляхти Волинської губернії (1907—1915), на посаді шталмейстера (1910), автор родоводу роду Демидових. Представник другої лінії старшої гілки роду Демидових.

Павло Олександрович Демидов
Павел Александрович Демидов
image
Народився3 (15) грудня 1869
Київська губернія, Російська імперія
Помер27 червня 1935(1935-06-27) (65 років)
Ніцца
ПохованняРосійський цвинтар Кокад
Країнаimage Російська імперія
Діяльністьгромадський діяч
Alma materd
РідДемидови
Батькоd
Матиd
У шлюбі зd
Нагороди

Біографія

Походить з дворян Бессарабської губернії. Син камер-юнкера Олександра Павловича Демидова та Олександри Олександрівни, уродженої Абаза. По лінії батька — онук і графині Софії Олександрівни Бенкендорф, по матері — майора Олександра Михайловича Абази (1826—1889) та Олени Олексіївни Золотарьової. Мати фактично покинула чоловіка і п'ятьох дітей. У 1874 році у неї почався роман з великим князем , який перебував під опікою «через хворобливий стан здоров'я». Вона шокувала сім'ю та суспільство неординарними вчинками, наприклад, пробиралася до будинку, де князь перебував під арештом, і жила там з ним протягом десяти днів. Олександр Павлович домігся розлучення.

Закінчив Миколаївський кадетський корпус (1888) і Миколаївське кавалерійське училище по 1-му розряду (1890), після чого був звільнений з училища з чином губернського секретаря. 28 вересня 1890 року вступив на службу в кавалергардський полк юнкером, 19 листопада назначений корнетом. 29 травня 1893 року був затверджений почесним попечителем Демидівського юридичного ліцею. У 1894 році вийшов у запас гвардійської кавалерії. У 1896—1901 роках перебував Кременецьким повітовим предводителем дворянства. 20 липня 1902 року призначений чиновником особливих доручень V класу при міністрі внутрішніх справ, а у 1903 році отримав чин камер-юнкера.

У 1904 році пішов на війну з Японією підосавулом Забайкальського козачого війська, супроводжуючи великого князя . 15 липня 1905 призначений ад'ютантом великого князя. 17 серпня 1907 року призначений головою дворянства Волинської губернії. На цій посаді перебував до 1915 року. У 1910 році був назначений на посаду шталмейстера, а у 1914 році отримав чин дійсного статського радника. Був почесним попечителем Кременецького комерційного училища, дійсним членом Історико-родовідного товариства, членом ради Міністерства народної освіти, почесним членом господарського комітету Санкт-Петербурзької Миколаївської дитячої лікарні, попечителем дитячого притулку Волинської губернії, також почесний мировий суддя Житомирського і Кременецького повітів.

Успадкував від діда сімейний архів, та у 1910 році видав у Житомирі книгу «Родовід роду Демидових», один з примірників подарував свїй родичці Олені Петрівні Демидовій, княгині Сан-Донато, який зараз зберігається в Одеській державній науковій бібліотеці імені М. Горького.

Був власником 16000 десятин у Бессарабській губернії. Наприкінці XIX — початку XX століття придбав старовинний волинський маєток Вишнівець, де провів реконструкцію палацу під керівництвом київського архітектора Владислава Городецького (1863—1930). Проте незабаром був змушений продати маєток графу С. Грохольському.

Від своїх предків Павло Олександрович успадкував художню колекцію та колекцію книг, для відновлення і поповнення яких він доклав чимало зусиль. Бібліотека із Сукунського району була перевезена у маєток Вишнівець Волинської губернії, а після його продажу у 1900-ті роки у Крим, де у Демидова була дача в Ялті, та, можливо, до маєтку у Кореїзі. Обидві колекції після революції залишилися у Криму, де були націоналізовані та розподілені між державними установами культури. Насьогодні велика частина колекцій втрачена.

Влітку 1913 року під час проведення Олімпійських ігор в Києві голова дворянства Волинської губернії Демидов заснував свій особистий приз. У 1919 році Павло Олександрович з сім'єю емігрував з Криму до Франції. Проживав у Ніцці, де продовжував займатися громадською роботою. З 1920 року брав участь у роботі місцевого православного приходу.

image
Ольга Василівна
image
Елла Федорівна

У 1921 році став одним з засновників Академії мистецтв у Ніцці, а у 1929 році — Товариства друзів Російського музею. У 1931—1934 роках виступав з доповідями з російської історії та давньоруського мистецтва в Гуртку ревнителів російського минулого. Товариш голови Російського історико-генеалогічного товариства у Франції. Помер 27 червня 1935 року в Ніцці. Похований на Руському цвинтарі Кокад. Був одружений двічі.

Сім'я

Перша дружина (з 1894) — Ольга Василівна Шереметєва (08.09.1874—02.08.1967), дочка Василя Петровича Шереметєва та фрейліни Ольги Дмитрівни Скобелєвої, онуки воєнного діяча Д. І. Скобелєва. Шлюб з Демидовим закінчився розлученням і Ольга Василівна вийшла заміж за князя Михайла Михайловича Кочубея (1860—1937), сина князя М. В. Кочубея. Жила з дочками постійно в Парижі, інколи бувала у Росії, літо й осінь зазвичай проводила у Динарі та у м. Біарриц. Дочки її були прекрасні музикантки і мали великі здібності до танцю та драматичного мистецтва, якому навчалися у знаменитої Сари Бернар, вони часто брали участь у різних благодійних і аматорських виставах, що влаштовували у Парижі французькі аристократи. У 1917 році після смерті брата Ольга Василівна стала співспадкоємицею маєтку Шереметєва у поселенні Юріно. Похована на цвинтарі Сент-Женев'єв-де-Буа. У шлюбах народилися:

Друга дружина (з 1905?) — Єлизавета (Елла) Федорівна Трепова (24.09.1885—20.10.1978), фрейліна двору (17.04.1905), дочка генерала від кавалерії Ф. Ф. Трепова. Померла в Ніцці. Діти:

Нагороди

image
На військовій службі

Іноземні:

Примітки

  1. Демидовы // БРЭ. — М: Большая российская энциклопедия, 2007. — Т. 8. — С. 496. — 768 с. — 65 000 прим. — .
  2. Крім Павла були брат Олександр, який помер немовлям, і сестри Софія, Марія і Олена, які дожили до 1906, 1965 і 1949 рр. відповідно.
  3. Пчелов Е. В. Романовы. История династии. — М: ОЛМА-ПРЕСС, 2004. — С. 289. — 494 с. — (Архив). — 3000 прим. — .
  4. Е. П. Пирогова,. От Санкт-Петербурга до Крыма: новые адреса книжных собраний Демидовых. Архів оригіналу за 5 вересня 2013. Процитовано 23 липня 2013.
  5. Вишневецкий замок в пгт Вишневец. Архів оригіналу за 5 вересня 2013. Процитовано 23 липня 2013.
  6. С чего это русские женщины распрыгались? Первые Всероссийские Олимпийские игры 1913 // Родина: журнал. — М, 2004. — № 7.
  7. Российское зарубежье во Франции (1919—2000). Биографический словарь в трёх томах. Архів оригіналу за 5 вересня 2013. Процитовано 23 липня 2013.
  8. Ольга Дмитрівна (08.07.1847-1898), фрейліна, сестра милосердя в російсько-турецькій війні 1877—1878 років, учениця знаменитої співачки Поліни Віардо, під керівництвом якої складала романси, вальси, марші. Від шлюбу з Шереметєвим мала 7 дітей. Одна з найбагатших жінок Росії, господиня Юрінского замку.
  9. Демидовы: древо рода (фрагмент). Архів оригіналу за 5 вересня 2013. Процитовано 23 липня 2013.
  10. Новое в генеалогии Демидовых. Архів оригіналу за 5 вересня 2013. Процитовано 23 липня 2013.
  11. . Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 14 березня 2019.
  12. Л. Мнухин, М. Авриль, В. Лосская. Российское зарубежье во Франции (1919—2000). Биографический словарь в трёх томах. Архів оригіналу за 5 вересня 2013. Процитовано 23 липня 2013.
  13. Л.А Мнухин, М. Авриль, В. Лосская. Российское зарубежье во Франции (1919—2000). Биографический словарь в трёх томах. Архів оригіналу за 5 вересня 2013. Процитовано 23 липня 2013.

Література

  • Сборник биографий Кавалергардов: 1826—1908. — Санкт-Петербург, 1908. — С. 353.
  • Демидов Павел Александрович // Список гражданским чинам первых четырех классов. Чины четвертого класса. Исправлен по 1-е сентября 1915 года. Часть вторая. — Петроград: Издание инспекторского отдела Собственной Его Императорского Величества канцелярии. Сенатская типография, 1915. — С. 2195—2196.


На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії.
Будь ласка розставте посилання відповідно до .

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Pavlo Oleksa ndrovich Demi dov 15 grudnya 1869 27 chervnya 1935 Nicca marshalok shlyahti Volinskoyi guberniyi 1907 1915 na posadi shtalmejstera 1910 avtor rodovodu rodu Demidovih Predstavnik drugoyi liniyi starshoyi gilki rodu Demidovih Pavlo Oleksandrovich DemidovPavel Aleksandrovich DemidovNarodivsya3 15 grudnya 1869 Kiyivska guberniya Rosijska imperiyaPomer27 chervnya 1935 1935 06 27 65 rokiv NiccaPohovannyaRosijskij cvintar KokadKrayina Rosijska imperiyaDiyalnistgromadskij diyachAlma materdRidDemidoviBatkodMatidU shlyubi zdNagorodiSuverennij vijskovij Orden Gospitalyeriv Svyatogo Ivana Yerusalimskogo licariv Rodosu i Malti Mediafajli u VikishovishiBiografiyaPohodit z dvoryan Bessarabskoyi guberniyi Sin kamer yunkera Oleksandra Pavlovicha Demidova ta Oleksandri Oleksandrivni urodzhenoyi Abaza Po liniyi batka onuk i grafini Sofiyi Oleksandrivni Benkendorf po materi majora Oleksandra Mihajlovicha Abazi 1826 1889 ta Oleni Oleksiyivni Zolotarovoyi Mati faktichno pokinula cholovika i p yatoh ditej U 1874 roci u neyi pochavsya roman z velikim knyazem yakij perebuvav pid opikoyu cherez hvoroblivij stan zdorov ya Vona shokuvala sim yu ta suspilstvo neordinarnimi vchinkami napriklad probiralasya do budinku de knyaz perebuvav pid areshtom i zhila tam z nim protyagom desyati dniv Oleksandr Pavlovich domigsya rozluchennya Zakinchiv Mikolayivskij kadetskij korpus 1888 i Mikolayivske kavalerijske uchilishe po 1 mu rozryadu 1890 pislya chogo buv zvilnenij z uchilisha z chinom gubernskogo sekretarya 28 veresnya 1890 roku vstupiv na sluzhbu v kavalergardskij polk yunkerom 19 listopada naznachenij kornetom 29 travnya 1893 roku buv zatverdzhenij pochesnim popechitelem Demidivskogo yuridichnogo liceyu U 1894 roci vijshov u zapas gvardijskoyi kavaleriyi U 1896 1901 rokah perebuvav Kremeneckim povitovim predvoditelem dvoryanstva 20 lipnya 1902 roku priznachenij chinovnikom osoblivih doruchen V klasu pri ministri vnutrishnih sprav a u 1903 roci otrimav chin kamer yunkera U 1904 roci pishov na vijnu z Yaponiyeyu pidosavulom Zabajkalskogo kozachogo vijska suprovodzhuyuchi velikogo knyazya 15 lipnya 1905 priznachenij ad yutantom velikogo knyazya 17 serpnya 1907 roku priznachenij golovoyu dvoryanstva Volinskoyi guberniyi Na cij posadi perebuvav do 1915 roku U 1910 roci buv naznachenij na posadu shtalmejstera a u 1914 roci otrimav chin dijsnogo statskogo radnika Buv pochesnim popechitelem Kremeneckogo komercijnogo uchilisha dijsnim chlenom Istoriko rodovidnogo tovaristva chlenom radi Ministerstva narodnoyi osviti pochesnim chlenom gospodarskogo komitetu Sankt Peterburzkoyi Mikolayivskoyi dityachoyi likarni popechitelem dityachogo pritulku Volinskoyi guberniyi takozh pochesnij mirovij suddya Zhitomirskogo i Kremeneckogo povitiv Uspadkuvav vid dida simejnij arhiv ta u 1910 roci vidav u Zhitomiri knigu Rodovid rodu Demidovih odin z primirnikiv podaruvav svyij rodichci Oleni Petrivni Demidovij knyagini San Donato yakij zaraz zberigayetsya v Odeskij derzhavnij naukovij biblioteci imeni M Gorkogo Buv vlasnikom 16000 desyatin u Bessarabskij guberniyi Naprikinci XIX pochatku XX stolittya pridbav starovinnij volinskij mayetok Vishnivec de proviv rekonstrukciyu palacu pid kerivnictvom kiyivskogo arhitektora Vladislava Gorodeckogo 1863 1930 Prote nezabarom buv zmushenij prodati mayetok grafu S Groholskomu Vid svoyih predkiv Pavlo Oleksandrovich uspadkuvav hudozhnyu kolekciyu ta kolekciyu knig dlya vidnovlennya i popovnennya yakih vin doklav chimalo zusil Biblioteka iz Sukunskogo rajonu bula perevezena u mayetok Vishnivec Volinskoyi guberniyi a pislya jogo prodazhu u 1900 ti roki u Krim de u Demidova bula dacha v Yalti ta mozhlivo do mayetku u Koreyizi Obidvi kolekciyi pislya revolyuciyi zalishilisya u Krimu de buli nacionalizovani ta rozpodileni mizh derzhavnimi ustanovami kulturi Nasogodni velika chastina kolekcij vtrachena Vlitku 1913 roku pid chas provedennya Olimpijskih igor v Kiyevi golova dvoryanstva Volinskoyi guberniyi Demidov zasnuvav svij osobistij priz U 1919 roci Pavlo Oleksandrovich z sim yeyu emigruvav z Krimu do Franciyi Prozhivav u Nicci de prodovzhuvav zajmatisya gromadskoyu robotoyu Z 1920 roku brav uchast u roboti miscevogo pravoslavnogo prihodu Olga VasilivnaElla Fedorivna U 1921 roci stav odnim z zasnovnikiv Akademiyi mistectv u Nicci a u 1929 roci Tovaristva druziv Rosijskogo muzeyu U 1931 1934 rokah vistupav z dopovidyami z rosijskoyi istoriyi ta davnoruskogo mistectva v Gurtku revniteliv rosijskogo minulogo Tovarish golovi Rosijskogo istoriko genealogichnogo tovaristva u Franciyi Pomer 27 chervnya 1935 roku v Nicci Pohovanij na Ruskomu cvintari Kokad Buv odruzhenij dvichi Sim yaPersha druzhina z 1894 Olga Vasilivna Sheremetyeva 08 09 1874 02 08 1967 dochka Vasilya Petrovicha Sheremetyeva ta frejlini Olgi Dmitrivni Skobelyevoyi onuki voyennogo diyacha D I Skobelyeva Shlyub z Demidovim zakinchivsya rozluchennyam i Olga Vasilivna vijshla zamizh za knyazya Mihajla Mihajlovicha Kochubeya 1860 1937 sina knyazya M V Kochubeya Zhila z dochkami postijno v Parizhi inkoli buvala u Rosiyi lito j osin zazvichaj provodila u Dinari ta u m Biarric Dochki yiyi buli prekrasni muzikantki i mali veliki zdibnosti do tancyu ta dramatichnogo mistectva yakomu navchalisya u znamenitoyi Sari Bernar voni chasto brali uchast u riznih blagodijnih i amatorskih vistavah sho vlashtovuvali u Parizhi francuzki aristokrati U 1917 roci pislya smerti brata Olga Vasilivna stala spivspadkoyemiceyu mayetku Sheremetyeva u poselenni Yurino Pohovana na cvintari Sent Zhenev yev de Bua U shlyubah narodilisya Olga Pavlivna 1895 1982 z 1913 cholovik kapitan lejb gvardiyi Kinnogo polku knyaz Sergij Petrovich Trubeckoj 1881 1882 1965 Oleksandra Pavlivna 1897 1989 Zinayida Pavlivna 1899 1980 cholovik graf de Tolosan u 1945 roci buv rozstrilyanij bijcyami Francuzkogo oporu Druga druzhina z 1905 Yelizaveta Ella Fedorivna Trepova 24 09 1885 20 10 1978 frejlina dvoru 17 04 1905 dochka generala vid kavaleriyi F F Trepova Pomerla v Nicci Diti Pavlo Pavlovich 1906 1988 kavaler ordeniv Pochesnogo legionu i Za zaslugi pered naciyeyu buv nagorodzhenij medallyu francuzkogo Oporu Yedinij sin Pavla Pavlovicha Oleksandr narod 1930 mav troh ditej Mikolu nar 1962 Gabriel nar 1961 ta Elizabet nar 1969 Yelizaveta 1909 1979 cholovik knyaz Mikola Mikolajovich Obolenskij 1905 1993 NagorodiNa vijskovij sluzhbiOrden Svyatoyi Anni 4 st z napisom za horobrist 1896 Orden Svyatoyi Anni 2 st z mechami 1907 Orden Svyatogo Volodimira 3 st 1910 Orden Svyatogo Stanislava 1 st 1915 Medal V pam yat caryuvannya imperatora Oleksandra III Medal V pam yat koronaciyi Imperatora Mikoli II Medal V pam yat rosijsko yaponskoyi vijni Medal Chervonogo Hresta V pam yat rosijsko yaponskoyi vijni Medal V pam yat 25 richchya cerkovno parafiyalnih shkil Medal V pam yat 200 richchya Poltavskoyi bitvi Medal V pam yat 100 richchya Vitchiznyanoyi vijni 1812 r Medal V pam yat 300 richchya caryuvannya domu Romanovih 1913 Vidznaka za trudi z zemleustroyu Inozemni Chornogorskij Orden Knyazya Danila I 4 st 1894 Meklenburg Shverinskij Orden Grifona 3 st 1902 Maltijskij orden komandorskij hrest 1913 Buharskij Orden Zolotoyi Zirki 2 st PrimitkiDemidovy BRE M Bolshaya rossijskaya enciklopediya 2007 T 8 S 496 768 s 65 000 prim ISBN 978 5 85270 338 5 Krim Pavla buli brat Oleksandr yakij pomer nemovlyam i sestri Sofiya Mariya i Olena yaki dozhili do 1906 1965 i 1949 rr vidpovidno Pchelov E V Romanovy Istoriya dinastii M OLMA PRESS 2004 S 289 494 s Arhiv 3000 prim ISBN 5 224 01678 9 E P Pirogova Ot Sankt Peterburga do Kryma novye adresa knizhnyh sobranij Demidovyh Arhiv originalu za 5 veresnya 2013 Procitovano 23 lipnya 2013 Vishneveckij zamok v pgt Vishnevec Arhiv originalu za 5 veresnya 2013 Procitovano 23 lipnya 2013 S chego eto russkie zhenshiny rasprygalis Pervye Vserossijskie Olimpijskie igry 1913 Rodina zhurnal M 2004 7 Rossijskoe zarubezhe vo Francii 1919 2000 Biograficheskij slovar v tryoh tomah Arhiv originalu za 5 veresnya 2013 Procitovano 23 lipnya 2013 Olga Dmitrivna 08 07 1847 1898 frejlina sestra miloserdya v rosijsko tureckij vijni 1877 1878 rokiv uchenicya znamenitoyi spivachki Polini Viardo pid kerivnictvom yakoyi skladala romansi valsi marshi Vid shlyubu z Sheremetyevim mala 7 ditej Odna z najbagatshih zhinok Rosiyi gospodinya Yurinskogo zamku Demidovy drevo roda fragment Arhiv originalu za 5 veresnya 2013 Procitovano 23 lipnya 2013 Novoe v genealogii Demidovyh Arhiv originalu za 5 veresnya 2013 Procitovano 23 lipnya 2013 Arhiv originalu za 29 listopada 2014 Procitovano 14 bereznya 2019 L Mnuhin M Avril V Losskaya Rossijskoe zarubezhe vo Francii 1919 2000 Biograficheskij slovar v tryoh tomah Arhiv originalu za 5 veresnya 2013 Procitovano 23 lipnya 2013 L A Mnuhin M Avril V Losskaya Rossijskoe zarubezhe vo Francii 1919 2000 Biograficheskij slovar v tryoh tomah Arhiv originalu za 5 veresnya 2013 Procitovano 23 lipnya 2013 LiteraturaSbornik biografij Kavalergardov 1826 1908 Sankt Peterburg 1908 S 353 Demidov Pavel Aleksandrovich Spisok grazhdanskim chinam pervyh chetyreh klassov Chiny chetvertogo klassa Ispravlen po 1 e sentyabrya 1915 goda Chast vtoraya Petrograd Izdanie inspektorskogo otdela Sobstvennoj Ego Imperatorskogo Velichestva kancelyarii Senatskaya tipografiya 1915 S 2195 2196 Na cyu stattyu ne posilayutsya inshi statti Vikipediyi Bud laska rozstavte posilannya vidpovidno do prijnyatih rekomendacij

Дата публікації:
Топ