Берковець

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Берковець (значення).

Беркове́ць, також Биркове́ць або Берківці́ — історична місцевість, селище, колишній хутір у Святошинському та Подільському районах міста Києва. Розташована вздовж вулиць Берковецької, Газопровідної, Синьоозерної та Стеценка. Межує з місцевостями Виноградар, Нивки, Новобіличі, Веселий майдан та .

Берковець Київ
Загальна інформація
50°29′26″ пн. ш. 30°22′33″ сх. д. / 50.49056° пн. ш. 30.37583° сх. д. / 50.49056; 30.37583Координати: 50°29′26″ пн. ш. 30°22′33″ сх. д. / 50.49056° пн. ш. 30.37583° сх. д. / 50.49056; 30.37583
Країна	Україна
Район	Святошинський, Подільський
Адмінодиниця	Святошинський район
Транспорт
Метрополітен	Академмістечко
Залізнична інфраструктура	з. п. Новобіличі
Карта
Берковець Берковець (Київ)

Історія

За однією з версій походження назви виводять з давньослов'янських слів: «бір» — фортеця, укріплення; «бірка» — вівця (припущення про наявність тут монастирського пасовиська) або ціпок із зарубками — атрибут бірича (бірюча, борича) — збирача податків за часів Київської Русі (ймовірно, Берковець був місцем поселення бірича або біричів). Можлива версія походження назви — старовинна міра ваги берковець, що дорівнювала 10 пудам, або 10 беркам (звідси і слово цеберко).

Вперше згадані 1240 року як поселення Берков, що належали тоді Києво-Печерському монастирю. В XVII столітті — хутір Берковець належить спершу католицькому монастирю, а згодом — Братському монастирю. З 1731 року — належав Київському магістрату. Територію хутора Берковець приєднано до Києва 1923 року.

У 1950-ті роки навколо облаштоване дачне селище, а між Берковцем і Нивками — Міське кладовище.

Приміське селище Коцюбинське до 1941 року також мало назву Берковець, оскільки було засноване колишніми мешканцями хутора.

Примітки

1. Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — 352 с. — .
2. 1923 — расширение черты Киева. (рос.)(укр.)

Джерела

• Берковець, Берківці, Бирковець // Веб-енциклопедія Києва.
• Берковець // Вулиці Києва. Довідник / упоряд. О. І. Марчук та ін. — К. : Державне видавництво технічної літератури, 1958. — С. 359.
• Берківці // Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — 2-ге вид., випр. — К. : Реклама, 1979. — С. 240.

• Берковець, Берківці, Бирковець // Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 266. — .
• Берковец // Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1982. — С. 57–58. (рос.)

• Берковець, Берківці // Київ. Короткий топонімічний довідник. Довідкове видання / Л. А. Пономаренко, О. О. Різник — К. : Видавництво «Павлім», 2003. — 124 с. : іл. — .
• Початок подорожі в минуле // Невідомі та маловідомі сторінки історії Києва / М. О. Рибаков. — К. : Кидавництво «Кий», 1997. — С. 28. — .