Великі Цепце́вичі — село в Антонівській сільській громаді Вараського району Рівненської області України. Населення становить 2837 осіб.
село Великі Цепцевичі | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Рівненська область |
Район | Вараський район |
Громада | Антонівська сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA56020010020030944 |
Облікова картка | Великі Цепцевичі |
Основні дані | |
Засноване | 1577 |
Населення | 2837 |
Площа | 63,528 км² |
Густота населення | 44,66 осіб/км² |
Поштовий індекс | 34341 |
Телефонний код | +380 3634 |
Географічні дані | |
Географічні координати | H G O |
Середня висота над рівнем моря | 151 м |
Водойми | р. Горинь |
Місцева влада | |
Адреса ради | 34341, Рівненська обл., Вараський р-н, с. Великі Цепцевичі, вул. Лесі Українки, 118 |
Карта | |
Великі Цепцевичі | |
Великі Цепцевичі | |
Мапа | |
Великі Цепцевичі у Вікісховищі |
Історія
У письмових джерелах село вперше згадується у 1577 році.
Село зростало поступово. Згідно з податковими реєстрами у 1629 році тут налічувалось 94 дими з населенням близько 600 чоловік. Власники часто перепродували його, що призводило до більшого закріпачення селян. Особливої гостроти ця боротьба набула під час визвольної війни українського народу 1648—1657 рр. Доведені до відчаю жителі Великих Цепцевичів не раз повставали. Такий виступ стався, зокрема, у березні 1648 року. В цій боротьбі брали участь і жінки села. В серпні 1649 року повстанці напали на Цепцевицький хутір й розгромили панський маєток.
Коли закінчилася визвольна війна, Великі Цепцевичі залишились у складі Польщі. Село майже не зростало. У 1775 році тут налічувалось 100 будинків.
Після 1795 року Великі Цепцевичі, окуповані Росією, увійшли до складу Волинського воєводства, а з 1797 — Луцького повіту Волинської губернії Росії.
27 червня 1831 року поблизу села зазнав поразки загін польських повстанців, у якому були й жителі Великих Цепцевичів.
У 1851 році поміщик І. Млодзяновський відкрив у Великих Цепцевичах винокурний завод.
Реформа 1861 року не поліпшила економічного становища селян. Великі Цепцевичі лишалися глухим селом, віддаленим від губернського центру на 300, а від повітового — на 112 верст. Про це писали в кінці XIX ст. два етнографи — В. А. Мошков та Л. М. Фельдман, які відвідали село, збираючи етнографічний матеріал. За реформою 1861 року селяни мали викупити в поміщика 211 десятин землі, в основному піщаної або болотної, та й за цю землю слід було сплатити 707 крб. 50 коп. Тимчасом поміщик мав 4476 десятин кращої землі.
Етнографи описали село та зібрали цікавий матеріал з життя й побуту селян. Село простягалося довгою стрічкою обабіч шляху. Хатки невеличкі, курні, з несиметрично розставленими маленькими підсліпуватими вікнами. Селянський одяг і взуття в основному саморобні: постоли й чоботи, свитки — білі, сірі, бурі прикрашалися кольоровими шнурками, саморобні шапки і картузи.
Невеличку парафіяльну школу, яка містилася в приватній хаті, відкрили тут у 1882 році.
Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Городецької волості Луцького повіту Волинської губернії мешкало 750 осіб, налічувалось 83 двори, існували православна церква, постоялий будинок, водяний млин.
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1209 осіб (565 чоловічої статі та 644 — жіночої), з яких 103 — протестантської віри.
Процес дроблення селянських господарств відбувався швидко. З 1900 по 1909 рік кількість господарств зросла з 160 до 226. Населення за цей час збільшилось з 1209 до 1533 чоловік. Відповідно кількість землі у середньому на селянське господарство зменшувалась.
Поміщик А. Понятовський вимагав від Луцької повітової землевпорядної комісії у 1913 році виділити селянину Н. Ю. Кусковцю землю в іншому місці, бо його земля клаптиком «врізалася» у поміщицькі володіння.
З початком Першої світової війни більшість працездатних чоловіків віком до 50 років була мобілізована. З травня 1915 року Західну Волинь окупували австрійські та німецькі війська.
Під час визвольних змагань влада в селі декілька раз переходила з рук в руки.
За Ризьким мирним договором західноукраїнські землі увійшли до складу Польщі.
Населення
За переписом населення 2001 року в селі мешкало 2 818 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,12 % |
російська | 0,78 % |
білоруська | 0,04 % |
польська | 0,04 % |
Великоцепцевицька публічно-шкільна бібліотека
Бібліотека вперше згадується в літературних джерелах у 1939 році. Це була хата — читальня, книг нараховувалось 200 екземплярів. Завідувала хатою-читальнею господарка хати на ім'я Ганна. Там знаходились книги революційного характеру російською мовою. В роки Великоїх Вітчизняної війни хату-читальню разом з господаркою спалили. В 50-х роках бібліотеку розмістили в старому клубі. На той час там працювала Марія Миколаївна Дейнек, вона вміла добре писати і читати. Книг в бібліотеці було 500 екземплярів. Марія Дейнек пропрацювала рік, після неї бібліотекарем став Василь Зотович Росошик, який пропрацював 2 роки. У 1953 році бібліотекарем стала Юсин Віра Степанівна. Поступово бібліотека поповнювалась книгами.
У 1957 році в сільській бібліотеці стала працювати Ганна Мацібора, пізніше Галина Лосік. З 1964 по 1972 рік бібліотекарем була Олександра Іванівна Оштук. З 1967 року в бібліотеці працювала Надія Микитівна Мацелик. На той час книжковий фонд нараховував 11 тисяч книг, надходило багато періодики. Бібліотека мала філіал в Теклівці. Там Олександра Іванівна працювала один раз на тиждень, фонд становив 2 тисячі книг.
В 1989 році знову було введено другу одиницю, і працювати в бібліотеку прийшла Доминікін РаЇса Дмитрівна, яка стала завідувачкою бібліотеки після виходу на пенсію Мацелик Надії Микитівни.
У 2002 році було проведено реорганізацію бібліотек. Сільську та шкільну бібліотеки було об'єднано в публічно-шкільну бібліотеку. Завідувачкою Великоцепцевицької публічно-шкільної бібліотеки залишилась і працює по даний час Доминікін Р. Д., а бібліотекарем працювала Самулік Т. П.,потім Кібиш Т. М.,а з серпня 2009 року — Кірдей Т. М. Шкільна бібліотека спочатку була розміщена у приміщені Великоцепцевицької загальноосвітньої школи, потім у колишній попівській хаті.
У 2009 році в одному з приміщень, де знаходилась колись кіноустановка, був проведений ремонт. Весь книжковий фонд з шкільної бібліотеки, а це 14815 екземплярів книг, був перенесений в одне приміщення. На даний час фонд бібліотеки становить понад 36000 примірників книг, 8 назв періодики. Бібліотека обслуговує 1005 читачів –в. ч. 660 учнів, постійно вивчає читацькі запити і на основі їх планує свою роботу.
В листопаді 2010 році взявши участь і вигравши проект конкурсу програми «Бібліоміст» бібліотека отримала три комп'ютери, принтер, сканер, вебкамери, навушники та безкоштовний доступ до Інтернет.
Археологічні знахідки
На території села знайдено кам'яні сокири, кременевий серп та інші знаряддя праці доби бронзи. На околицях Великих Цепцевичів збереглося кілька курганів.
Див. також
Примітки
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-29. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- . Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 лютого 2019.
- . Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 лютого 2019.
Посилання
- Облікова картка с. Великі Цепцевичі. Верховна Рада України. оригіналу за 15 лютого 2019. Процитовано 15 лютого 2019.
- Великі Цепцевичі [ 1 жовтня 2020 у Wayback Machine.] — Замки та Храми України
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Veliki Cepce vichi selo v Antonivskij silskij gromadi Varaskogo rajonu Rivnenskoyi oblasti Ukrayini Naselennya stanovit 2837 osib selo Veliki Cepcevichi Krayina Ukrayina Oblast Rivnenska oblast Rajon Varaskij rajon Gromada Antonivska silska gromada Kod KATOTTG UA56020010020030944 Oblikova kartka Veliki Cepcevichi Osnovni dani Zasnovane 1577 Naselennya 2837 Plosha 63 528 km Gustota naselennya 44 66 osib km Poshtovij indeks 34341 Telefonnij kod 380 3634 Geografichni dani Geografichni koordinati 51 23 29 pn sh 26 23 44 sh d H G O Serednya visota nad rivnem morya 151 m Vodojmi r Gorin Misceva vlada Adresa radi 34341 Rivnenska obl Varaskij r n s Veliki Cepcevichi vul Lesi Ukrayinki 118 Karta Veliki Cepcevichi Veliki Cepcevichi Mapa Veliki Cepcevichi u VikishovishiIstoriyaU pismovih dzherelah selo vpershe zgaduyetsya u 1577 roci Selo zrostalo postupovo Zgidno z podatkovimi reyestrami u 1629 roci tut nalichuvalos 94 dimi z naselennyam blizko 600 cholovik Vlasniki chasto pereproduvali jogo sho prizvodilo do bilshogo zakripachennya selyan Osoblivoyi gostroti cya borotba nabula pid chas vizvolnoyi vijni ukrayinskogo narodu 1648 1657 rr Dovedeni do vidchayu zhiteli Velikih Cepcevichiv ne raz povstavali Takij vistup stavsya zokrema u berezni 1648 roku V cij borotbi brali uchast i zhinki sela V serpni 1649 roku povstanci napali na Cepcevickij hutir j rozgromili panskij mayetok Koli zakinchilasya vizvolna vijna Veliki Cepcevichi zalishilis u skladi Polshi Selo majzhe ne zrostalo U 1775 roci tut nalichuvalos 100 budinkiv Pislya 1795 roku Veliki Cepcevichi okupovani Rosiyeyu uvijshli do skladu Volinskogo voyevodstva a z 1797 Luckogo povitu Volinskoyi guberniyi Rosiyi 27 chervnya 1831 roku poblizu sela zaznav porazki zagin polskih povstanciv u yakomu buli j zhiteli Velikih Cepcevichiv U 1851 roci pomishik I Mlodzyanovskij vidkriv u Velikih Cepcevichah vinokurnij zavod Reforma 1861 roku ne polipshila ekonomichnogo stanovisha selyan Veliki Cepcevichi lishalisya gluhim selom viddalenim vid gubernskogo centru na 300 a vid povitovogo na 112 verst Pro ce pisali v kinci XIX st dva etnografi V A Moshkov ta L M Feldman yaki vidvidali selo zbirayuchi etnografichnij material Za reformoyu 1861 roku selyani mali vikupiti v pomishika 211 desyatin zemli v osnovnomu pishanoyi abo bolotnoyi ta j za cyu zemlyu slid bulo splatiti 707 krb 50 kop Timchasom pomishik mav 4476 desyatin krashoyi zemli Etnografi opisali selo ta zibrali cikavij material z zhittya j pobutu selyan Selo prostyagalosya dovgoyu strichkoyu obabich shlyahu Hatki nevelichki kurni z nesimetrichno rozstavlenimi malenkimi pidslipuvatimi viknami Selyanskij odyag i vzuttya v osnovnomu samorobni postoli j choboti svitki bili siri buri prikrashalisya kolorovimi shnurkami samorobni shapki i kartuzi Nevelichku parafiyalnu shkolu yaka mistilasya v privatnij hati vidkrili tut u 1882 roci Stanom na 1885 rik u kolishnomu vlasnickomu seli Gorodeckoyi volosti Luckogo povitu Volinskoyi guberniyi meshkalo 750 osib nalichuvalos 83 dvori isnuvali pravoslavna cerkva postoyalij budinok vodyanij mlin Za perepisom 1897 roku kilkist meshkanciv zrosla do 1209 osib 565 cholovichoyi stati ta 644 zhinochoyi z yakih 103 protestantskoyi viri Proces droblennya selyanskih gospodarstv vidbuvavsya shvidko Z 1900 po 1909 rik kilkist gospodarstv zrosla z 160 do 226 Naselennya za cej chas zbilshilos z 1209 do 1533 cholovik Vidpovidno kilkist zemli u serednomu na selyanske gospodarstvo zmenshuvalas Pomishik A Ponyatovskij vimagav vid Luckoyi povitovoyi zemlevporyadnoyi komisiyi u 1913 roci vidiliti selyaninu N Yu Kuskovcyu zemlyu v inshomu misci bo jogo zemlya klaptikom vrizalasya u pomishicki volodinnya Z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni bilshist pracezdatnih cholovikiv vikom do 50 rokiv bula mobilizovana Z travnya 1915 roku Zahidnu Volin okupuvali avstrijski ta nimecki vijska Pid chas vizvolnih zmagan vlada v seli dekilka raz perehodila z ruk v ruki Za Rizkim mirnim dogovorom zahidnoukrayinski zemli uvijshli do skladu Polshi NaselennyaZa perepisom naselennya 2001 roku v seli meshkalo 2 818 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 99 12 rosijska 0 78 biloruska 0 04 polska 0 04 Velikocepcevicka publichno shkilna bibliotekaBiblioteka vpershe zgaduyetsya v literaturnih dzherelah u 1939 roci Ce bula hata chitalnya knig narahovuvalos 200 ekzemplyariv Zaviduvala hatoyu chitalneyu gospodarka hati na im ya Ganna Tam znahodilis knigi revolyucijnogo harakteru rosijskoyu movoyu V roki Velikoyih Vitchiznyanoyi vijni hatu chitalnyu razom z gospodarkoyu spalili V 50 h rokah biblioteku rozmistili v staromu klubi Na toj chas tam pracyuvala Mariya Mikolayivna Dejnek vona vmila dobre pisati i chitati Knig v biblioteci bulo 500 ekzemplyariv Mariya Dejnek propracyuvala rik pislya neyi bibliotekarem stav Vasil Zotovich Rososhik yakij propracyuvav 2 roki U 1953 roci bibliotekarem stala Yusin Vira Stepanivna Postupovo biblioteka popovnyuvalas knigami U 1957 roci v silskij biblioteci stala pracyuvati Ganna Macibora piznishe Galina Losik Z 1964 po 1972 rik bibliotekarem bula Oleksandra Ivanivna Oshtuk Z 1967 roku v biblioteci pracyuvala Nadiya Mikitivna Macelik Na toj chas knizhkovij fond narahovuvav 11 tisyach knig nadhodilo bagato periodiki Biblioteka mala filial v Teklivci Tam Oleksandra Ivanivna pracyuvala odin raz na tizhden fond stanoviv 2 tisyachi knig V 1989 roci znovu bulo vvedeno drugu odinicyu i pracyuvati v biblioteku prijshla Dominikin RaYisa Dmitrivna yaka stala zaviduvachkoyu biblioteki pislya vihodu na pensiyu Macelik Nadiyi Mikitivni U 2002 roci bulo provedeno reorganizaciyu bibliotek Silsku ta shkilnu biblioteki bulo ob yednano v publichno shkilnu biblioteku Zaviduvachkoyu Velikocepcevickoyi publichno shkilnoyi biblioteki zalishilas i pracyuye po danij chas Dominikin R D a bibliotekarem pracyuvala Samulik T P potim Kibish T M a z serpnya 2009 roku Kirdej T M Shkilna biblioteka spochatku bula rozmishena u primisheni Velikocepcevickoyi zagalnoosvitnoyi shkoli potim u kolishnij popivskij hati U 2009 roci v odnomu z primishen de znahodilas kolis kinoustanovka buv provedenij remont Ves knizhkovij fond z shkilnoyi biblioteki a ce 14815 ekzemplyariv knig buv perenesenij v odne primishennya Na danij chas fond biblioteki stanovit ponad 36000 primirnikiv knig 8 nazv periodiki Biblioteka obslugovuye 1005 chitachiv v ch 660 uchniv postijno vivchaye chitacki zapiti i na osnovi yih planuye svoyu robotu V listopadi 2010 roci vzyavshi uchast i vigravshi proekt konkursu programi Bibliomist biblioteka otrimala tri komp yuteri printer skaner vebkameri navushniki ta bezkoshtovnij dostup do Internet Arheologichni znahidkiNa teritoriyi sela znajdeno kam yani sokiri kremenevij serp ta inshi znaryaddya praci dobi bronzi Na okolicyah Velikih Cepcevichiv zbereglosya kilka kurganiv Div takozhCepcevicke dzhereloPrimitkiVolosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 ros doref Naselennye mesta Rossijskoj imperii v 500 i bolee zhitelej s ukazaniem vsego nalichnogo v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih veroispovedanij po dannym pervoj vseobshej perepisi naseleniya 1897 g Pod red N A Trojnickogo S Pb Tipografiya Obshestvennaya polza parovaya tipolitografiya N L Nyrkina 1905 S 1 29 X 270 120 s ros doref Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 15 lyutogo 2019 Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 15 lyutogo 2019 PosilannyaOblikova kartka s Veliki Cepcevichi Verhovna Rada Ukrayini originalu za 15 lyutogo 2019 Procitovano 15 lyutogo 2019 Veliki Cepcevichi 1 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Zamki ta Hrami Ukrayini