Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Передумови повстання
17 листопада 1830 у Варшаві вибухнуло визвольне повстання громадян колишньої Республіки Обидвох Народів - Литви і Польщі - проти утисків і гноблення Російської імперії, що окупувала ці краї. Це перше з двох повстань (друге відбулося у 1863-64 рр.) охопило територію Литви, Білорусі і Польщі, у ньому взяли участь майже всі прошарки мешканців. Царський намісник та його війська змушені були залишити територію, охоплену повстанням. Повстанці перемогли. Проте вони мали різні політичні переконання, не було єдності. Революційна частина їх, об'єднана навколо «Патріотичного товариства», виступала за продовження боротьби, з тим щоб здобути повну незалежність і провести соціальні реформи; консервативна — прагнула до угоди з царизмом при умові додержання ним конституції 1815 р. Незрілість тодішньої еліти зумовила переважання одного, здатного до самостійних дій стану суспільства - шляхти - у повстанні. 23 листопада 1830 р. ставленик шляхетсько-аристократичних верств генерал Ю. Хлопіцький став головнокомандуючим повсталих військ, а 5 грудня оголосив себе диктатором і заборонив діяльність «Патріотичного товариства». Однак диктатура існувала недовго. Під тиском повстанців Хлопицький змушений був 5 січня 1831 р. піти у відставку. Відновилася діяльність «Патріотичного товариства». У ці дні народився знаменитий лозунг литовсько-польських демократів, звернений до населення і правобережної України: «За нашу і вашу свободу!». 17 січня польський сейм утворив Національний уряд (Жонд Народовий), що висунув програму боротьби за відновлення Польщі в межах 1772 р. (тобто Польщі, до складу якої входила б і частина українських, литовські та білоруські землі). Керівники повстання зробили спробу поширити його за межі Польщі — на територію Литви, Білорусі і Правобережної України.
Повстання
За пропозицією члена уряду, голови «Патріотичного товариства» Йоахима Лелевеля сейм звернувся до населення Правобережжя з закликом взяти участь у повстанні. На Правобережжя було послано кавалерійський корпус під командуванням генерала Ю. Дверницького. Тим часом на Київщині в лютому 1831 р. відбулася нарада польських поміщиків та шляхти, яка теж прийняла ухвалу про підготовку до збройного повстання і висловила побажання, щоб поміщики «дали селянам безумовну свободу». Хоч цей пункт на практиці не здійснювався, він свідчив про те, що найдалекоглядніші представники руху розуміли вирішальне значення для перемоги повстання участі в ньому селянства. Інші пункти ухвали зобов'язували поміщиків давати кошти на утримання повстанського війська, містили план організації повстання, пропаганди серед народних мас, встановлення зв'язку між повстанськими силами і Жондом Народовим тощо.
Відсутність єдиного керівництва негативно позначилася на організації сил для боротьби. Тому 10 березня 1831 р. на нараді шляхти Київщини і Поділля у с. Михайлівка Вінницького повіту було вирішено обрати шляхтича В. Тишкевича головним керівником повстання, виробити реальний план спільних дій та негайно розпочати формування військових загонів. Але поміщики все ж побоювалися залучати до цих загонів селян, щоб вони не повернули зброї проти своїх гнобителів.
Важливе значення для координації повстання на Поділлі й Київщині мала нарада, що відбулася 19 березня в с. Глинянка Брацлавського повіту. В цей час уже стало відомо про рух корпусу Дверницького на Волинь. Тому учасники наради вирішили, що повстання повинно розпочатися насамперед у південних повітах Поділля, розташованих між Південним Бугом і Дністром. Головнокомандувачем повстанським військом обрали відставного генерала Б. Колишка, який ще в 1794 р. брав участь у повстанні під проводом литовсько-польського генерала Т. Костюшка, що здобув славу воєначальника у США, воюючи за незалежність цієї держави у 1775 - 1783 рр.
Тим часом корпус Дверницького 2 квітня вступив до містечка Дружкопіль, де передбачалося підписання конфедеративного акта, що мало сприяти розгортанню повстання на Волині. Однак конфедерацію утворити не вдалося. До корпусу приєдналося лише кілька дрібних шляхетських загонів. Він змушений був вести тяжкі бої з царськими військами і під Боремлем (Волинь) зазнав значних втрат.
Зрозумівши, що сили повстанців на Волині слабкі й нездатні подати допомогу корпусові, Дверницький вирішив пробиватися на Поділля, але переважаючі сили царського війська перешкодили йому здійснити цей намір. 15 квітня корпус перейшов через кордон у Східну Галичину, де його роззброїли австрійські власті.
Незважаючи на невдачі корпусу Дверницького, на Волині 10 квітня ватажки кількох загонів урочисто ухвалили рішення продовжувати боротьбу, створити свою військову та цивільну владу. 19 квітня повстанці захопили Ковель. Царський уряд надіслав військові сили, яким вдалося розгромити повстанців і зайняти Ковель. Частина повстанців відступила в Східну Галичину, а кілька сотень, прорвавши заслони царських військ, переправилися через Західний Буг і 29 травня пробилися до фортеці Замостя. На початку травня зазнав поразки повстанський загін в Овруцькому повіті. Лише в Луцькому повіті деякий час ще діяв загін під керівництвом графа С. Ворцеля — пізніше відомого польського революціонера-демократа і соціаліста-утопіста. Однак і цей загін під тиском царських військ мусив відступити в Польщу.
У середині квітня 1831 р. вибухнуло повстання в Ольгопільському та Ушицькому повітах Поділля. Збірним пунктом повстанців стало с. Красносілки Гайсинського повіту, розташоване над Південним Бугом, куди з Гайсинського, Ушицького, Балтського, Ямпільського та інших повітів зібралося близько 1200 чоловік, переважно дрібної польської шляхти. 25 квітня 1831 р. розпочалося повстання шляхти в Таращанському, Радомишльському, Махнівському, Липовецькому й Уманському повітах Київської губернії.
Однак масового повстання на Правобережжі шляхті підняти не вдалося: українське селянство сприймало цю боротьбу як чужу для себе «панську справу», що не могла принести йому визволення від кріпосного рабства.
У кінці квітня 1831 р. військо генерала Колишка зібралося в містечку Гранів, куди підходили нові підкріплення. Повстанці мали вже понад 3 тис. озброєних воїнів.
Готуючись до боїв з царськими військами, генерал Колишко вирішив перенести свій військовий табір до містечка Дашів, що знаходилося на межі Поділля й Київщини. 2 травня повстанське військо вирушило з Трапова. У той же день під містечком Дашів і селом Городок Гайсинського повіту відбулася 5-годинна битва, в якій повстанці зазнали поразки. Останній їхній виступ під керівництвом К. Ружицького стався в Житомирському повіті 17 травня — 12 червня 1831 р. Царські каральні війська швидко придушили й це повстання.
У повстанні у Правобережній Україні взяло участь 5627 чоловік, у тому числі дворян (шляхта, поміщики) — 4017 (74%) і селян — 1273 (23,4%).
Розрізнені повстання, що відбулися на Волині, Поділлі й Київщині з початку квітня до середини червня 1831 р., закінчилися поразкою. 29 серпня 1831 р. царські війська зайняли Варшаву і придушили повстання в самій Польщі.
Незважаючи на політичні невдачі й повну поразку, повстання 1830—1831 рр. активізувало діяльність прогресивних сил, сприяло дальшому розвитку суспільно-політичного руху в Польщі, Україні, Білорусі та Литві, виникненню нових таємних товариств і зростанню прагнення патріотів цих країн до самовизначення їх як націй та до створення своїх держав, що й сталося у недалекому майбутньому, вже на руїнах монархічних імперій Європи.
Джерела
- Історія Української РСР, том III. — С. 112—114.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Peredumovi povstannya17 listopada 1830 u Varshavi vibuhnulo vizvolne povstannya gromadyan kolishnoyi Respubliki Obidvoh Narodiv Litvi i Polshi proti utiskiv i gnoblennya Rosijskoyi imperiyi sho okupuvala ci krayi Ce pershe z dvoh povstan druge vidbulosya u 1863 64 rr ohopilo teritoriyu Litvi Bilorusi i Polshi u nomu vzyali uchast majzhe vsi prosharki meshkanciv Carskij namisnik ta jogo vijska zmusheni buli zalishiti teritoriyu ohoplenu povstannyam Povstanci peremogli Prote voni mali rizni politichni perekonannya ne bulo yednosti Revolyucijna chastina yih ob yednana navkolo Patriotichnogo tovaristva vistupala za prodovzhennya borotbi z tim shob zdobuti povnu nezalezhnist i provesti socialni reformi konservativna pragnula do ugodi z carizmom pri umovi doderzhannya nim konstituciyi 1815 r Nezrilist todishnoyi eliti zumovila perevazhannya odnogo zdatnogo do samostijnih dij stanu suspilstva shlyahti u povstanni 23 listopada 1830 r stavlenik shlyahetsko aristokratichnih verstv general Yu Hlopickij stav golovnokomanduyuchim povstalih vijsk a 5 grudnya ogolosiv sebe diktatorom i zaboroniv diyalnist Patriotichnogo tovaristva Odnak diktatura isnuvala nedovgo Pid tiskom povstanciv Hlopickij zmushenij buv 5 sichnya 1831 r piti u vidstavku Vidnovilasya diyalnist Patriotichnogo tovaristva U ci dni narodivsya znamenitij lozung litovsko polskih demokrativ zvernenij do naselennya i pravoberezhnoyi Ukrayini Za nashu i vashu svobodu 17 sichnya polskij sejm utvoriv Nacionalnij uryad Zhond Narodovij sho visunuv programu borotbi za vidnovlennya Polshi v mezhah 1772 r tobto Polshi do skladu yakoyi vhodila b i chastina ukrayinskih litovski ta biloruski zemli Kerivniki povstannya zrobili sprobu poshiriti jogo za mezhi Polshi na teritoriyu Litvi Bilorusi i Pravoberezhnoyi Ukrayini PovstannyaZa propoziciyeyu chlena uryadu golovi Patriotichnogo tovaristva Joahima Lelevelya sejm zvernuvsya do naselennya Pravoberezhzhya z zaklikom vzyati uchast u povstanni Na Pravoberezhzhya bulo poslano kavalerijskij korpus pid komanduvannyam generala Yu Dvernickogo Tim chasom na Kiyivshini v lyutomu 1831 r vidbulasya narada polskih pomishikiv ta shlyahti yaka tezh prijnyala uhvalu pro pidgotovku do zbrojnogo povstannya i vislovila pobazhannya shob pomishiki dali selyanam bezumovnu svobodu Hoch cej punkt na praktici ne zdijsnyuvavsya vin svidchiv pro te sho najdalekoglyadnishi predstavniki ruhu rozumili virishalne znachennya dlya peremogi povstannya uchasti v nomu selyanstva Inshi punkti uhvali zobov yazuvali pomishikiv davati koshti na utrimannya povstanskogo vijska mistili plan organizaciyi povstannya propagandi sered narodnih mas vstanovlennya zv yazku mizh povstanskimi silami i Zhondom Narodovim tosho Vidsutnist yedinogo kerivnictva negativno poznachilasya na organizaciyi sil dlya borotbi Tomu 10 bereznya 1831 r na naradi shlyahti Kiyivshini i Podillya u s Mihajlivka Vinnickogo povitu bulo virisheno obrati shlyahticha V Tishkevicha golovnim kerivnikom povstannya virobiti realnij plan spilnih dij ta negajno rozpochati formuvannya vijskovih zagoniv Ale pomishiki vse zh poboyuvalisya zaluchati do cih zagoniv selyan shob voni ne povernuli zbroyi proti svoyih gnobiteliv Vazhlive znachennya dlya koordinaciyi povstannya na Podilli j Kiyivshini mala narada sho vidbulasya 19 bereznya v s Glinyanka Braclavskogo povitu V cej chas uzhe stalo vidomo pro ruh korpusu Dvernickogo na Volin Tomu uchasniki naradi virishili sho povstannya povinno rozpochatisya nasampered u pivdennih povitah Podillya roztashovanih mizh Pivdennim Bugom i Dnistrom Golovnokomanduvachem povstanskim vijskom obrali vidstavnogo generala B Kolishka yakij she v 1794 r brav uchast u povstanni pid provodom litovsko polskogo generala T Kostyushka sho zdobuv slavu voyenachalnika u SShA voyuyuchi za nezalezhnist ciyeyi derzhavi u 1775 1783 rr Yuzef Dvernickij Tim chasom korpus Dvernickogo 2 kvitnya vstupiv do mistechka Druzhkopil de peredbachalosya pidpisannya konfederativnogo akta sho malo spriyati rozgortannyu povstannya na Volini Odnak konfederaciyu utvoriti ne vdalosya Do korpusu priyednalosya lishe kilka dribnih shlyahetskih zagoniv Vin zmushenij buv vesti tyazhki boyi z carskimi vijskami i pid Boremlem Volin zaznav znachnih vtrat Zrozumivshi sho sili povstanciv na Volini slabki j nezdatni podati dopomogu korpusovi Dvernickij virishiv probivatisya na Podillya ale perevazhayuchi sili carskogo vijska pereshkodili jomu zdijsniti cej namir 15 kvitnya korpus perejshov cherez kordon u Shidnu Galichinu de jogo rozzbroyili avstrijski vlasti Nezvazhayuchi na nevdachi korpusu Dvernickogo na Volini 10 kvitnya vatazhki kilkoh zagoniv urochisto uhvalili rishennya prodovzhuvati borotbu stvoriti svoyu vijskovu ta civilnu vladu 19 kvitnya povstanci zahopili Kovel Carskij uryad nadislav vijskovi sili yakim vdalosya rozgromiti povstanciv i zajnyati Kovel Chastina povstanciv vidstupila v Shidnu Galichinu a kilka soten prorvavshi zasloni carskih vijsk perepravilisya cherez Zahidnij Bug i 29 travnya probilisya do forteci Zamostya Na pochatku travnya zaznav porazki povstanskij zagin v Ovruckomu poviti Lishe v Luckomu poviti deyakij chas she diyav zagin pid kerivnictvom grafa S Vorcelya piznishe vidomogo polskogo revolyucionera demokrata i socialista utopista Odnak i cej zagin pid tiskom carskih vijsk musiv vidstupiti v Polshu Povstannya 1831 roku u Pravoberezhnij Ukrayini Diyi korpusu Dvernickogo j partizanskih zagoniv U seredini kvitnya 1831 r vibuhnulo povstannya v Olgopilskomu ta Ushickomu povitah Podillya Zbirnim punktom povstanciv stalo s Krasnosilki Gajsinskogo povitu roztashovane nad Pivdennim Bugom kudi z Gajsinskogo Ushickogo Baltskogo Yampilskogo ta inshih povitiv zibralosya blizko 1200 cholovik perevazhno dribnoyi polskoyi shlyahti 25 kvitnya 1831 r rozpochalosya povstannya shlyahti v Tarashanskomu Radomishlskomu Mahnivskomu Lipoveckomu j Umanskomu povitah Kiyivskoyi guberniyi Odnak masovogo povstannya na Pravoberezhzhi shlyahti pidnyati ne vdalosya ukrayinske selyanstvo sprijmalo cyu borotbu yak chuzhu dlya sebe pansku spravu sho ne mogla prinesti jomu vizvolennya vid kriposnogo rabstva U kinci kvitnya 1831 r vijsko generala Kolishka zibralosya v mistechku Graniv kudi pidhodili novi pidkriplennya Povstanci mali vzhe ponad 3 tis ozbroyenih voyiniv Gotuyuchis do boyiv z carskimi vijskami general Kolishko virishiv perenesti svij vijskovij tabir do mistechka Dashiv sho znahodilosya na mezhi Podillya j Kiyivshini 2 travnya povstanske vijsko virushilo z Trapova U toj zhe den pid mistechkom Dashiv i selom Gorodok Gajsinskogo povitu vidbulasya 5 godinna bitva v yakij povstanci zaznali porazki Ostannij yihnij vistup pid kerivnictvom K Ruzhickogo stavsya v Zhitomirskomu poviti 17 travnya 12 chervnya 1831 r Carski karalni vijska shvidko pridushili j ce povstannya U povstanni u Pravoberezhnij Ukrayini vzyalo uchast 5627 cholovik u tomu chisli dvoryan shlyahta pomishiki 4017 74 i selyan 1273 23 4 Rozrizneni povstannya sho vidbulisya na Volini Podilli j Kiyivshini z pochatku kvitnya do seredini chervnya 1831 r zakinchilisya porazkoyu 29 serpnya 1831 r carski vijska zajnyali Varshavu i pridushili povstannya v samij Polshi Nezvazhayuchi na politichni nevdachi j povnu porazku povstannya 1830 1831 rr aktivizuvalo diyalnist progresivnih sil spriyalo dalshomu rozvitku suspilno politichnogo ruhu v Polshi Ukrayini Bilorusi ta Litvi viniknennyu novih tayemnih tovaristv i zrostannyu pragnennya patriotiv cih krayin do samoviznachennya yih yak nacij ta do stvorennya svoyih derzhav sho j stalosya u nedalekomu majbutnomu vzhe na ruyinah monarhichnih imperij Yevropi DzherelaIstoriya Ukrayinskoyi RSR tom III S 112 114