Юзеф Дверницький (пол. Józef Dwernicki; 19 березня 1779, Варшава — 23 листопада 1857, Лопатин, Галичині, нині — Львівська область) — польський військовик, генерал, кавалерійський командир під час (польського повстання 1831 року).
Юзеф Дверницький | |
---|---|
пол. Józef Dwernicki | |
Народився | 19 березня 1779[1] Варшава, Річ Посполита |
Помер | 23 вересня 1857 (78 років) Лопатин, Радехівський район, Львівська область, Україна |
Поховання | Радехівський район |
Країна | Російська імперія Річ Посполита |
Діяльність | офіцер |
Учасник | Австро-французька війна |
Військове звання | генерал |
Рід | d |
Діти | d |
Нагороди | |
|
Біографія
Належав до старого шляхетського роду герба Сас. У 20 років пішов добровольцем до кінної артилерії, але через рік покинув службу. У 1809 році разом з набраним особисто кінним відділом вступив до війська Князівства Варшавського, що вело війну із Австрією. Під час війни отримав звання капітана й золотий хрест ордена Virtuti Militari. У 1812 році взяв участь у поході Наполеона на Москву, під час відступу французької армії командував полком та заслужив Срібного Хреста Virtuti Militari та французький Орден Почесного легіону. Він взяв участь у кампанії 1813—1814 років, в тому числі у битві під Лейпцигом 1813 року.
Після повернення до Польщі отримав командування уланським полком. Через свою репутацію доброго кавалериста великий князь Костянтин доручив йому укласти кавалерійський статут для армії Царства Польського, а тоді він працював над перекладом статутів Російської армії. Звання бригадного генерала йому надали в 1829 році, але через відсутність відповідної вакансії продовжував командувати полком (3-й кінно-єгерський полк Царства Польського).
З початком повстання 1830—1831 року займався розбудовою кавалерії польської армії, до січня 1831 року підготувавши 18 нових боєготових ескадронів. 14 лютого 1831 року командував польським корпусом, що розбив [pl] кінно-єгерську російську дивізію [pl]. У подальшій [pl] під (Новою Вессю) переміг російський корпус [pl]. На початку квітня 1831 року очолив експедицію на Волинь, де після (боїв) з корпусом генерала Ридіґера був змушений перейти через австрійський кордон і був інтернований.
З Австрії Дверницький у 1832 році перебрався до Франції, де у 1832—1834 очолював Польський національний комітет. У 1836 році він був висланий з Франції за звинуваченням у підготовці повстання і переїхав до Англії. У 1848 році він повернувся до австрійської Галичини. В останні роки свого життя він написав мемуари, опубліковані в 1870 році.
Помер у 1857 році в Лопатині (нині — Львівська область), де й похований.
Дверницького вважають найкращим кавалерійським генералом повстання 1831 року.
Сім'я
Донька — Гортензія, її син — (Ян Дуклян Пузина) (13 вересня 1842, Гвіздець) — кардинал, краківський єпископ РКЦ.
Вшанування
- У Львові протягом 1885—1946 років була (вулиця Двєрніцького). Нині це три вулиці: Іларіона Свєнціцького, та (Миколи Лемика).
Примітки
- Internetowy Polski Słownik Biograficzny
- Також як місце народження зустрічаються родові маєтності Дверницьких на Поділлі над Збручем, Завалля (так вказано на надгробку Дверницького у Львові) або Балин
- Kunzek T. Przewodnik po województwie Tarnopolskim (z mapą). — Rzeszów Libra PL, 2013. — S. 71. (пол.)
- Jan Kracik Puzyna Jan Duklan Maurycy Paweł // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź: PAU, 1985. — T. XXIX/4, zeszyt 119. — S. 488—492. (пол.)
- Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. ХІІІ—ХХ століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 55. — .
Джерела
- Дверницький // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет