Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Би́тва під Боре́млем відбулася 19 квітня (7 квітня за старим стилем) 1831 року під час Польського повстання 1831 року. Польський відділ генерала Дверницького зустрівся в бою із російським корпусом генерала Рідигера. Обидві сторони вважають цей бій своєю перемогою.
Вступ
17 листопада 1830 р. у Варшаві, столиці Королівства (Царства) Польського, зв'язаного особистою унією з Російською Імперією, вибухнуло визвольне повстання. Царський намісник великий князь Костянтин Павлович та його війська змушені були залишити столицю, а у грудні 1830 року і всю територію «Конґресівки». 17 січня польський сейм утворив Національний уряд (Жонд Народовий), що висунув програму боротьби за відновлення Польщі в межах 1772 р. (тобто Польщі, до складу якої входила б і частина українських, литовські та білоруські землі). Керівники повстання зробили спробу поширити його за межі Польщі — на територію Литви, Білорусі і Правобережної України.
Царська армія, що вторглася на початку лютого 1831 року в Королівство, була зупинена повстанцями 25 лютого в бою під Грохувом. В кінці березня — початку квітня польські війська проводять успішні дії проти корпуса російської гвардії. Повстання в Литві ще більш ускладнює положення царських військ.
Польський сейм звернувся до населення Правобережної України з закликом взяти участь у повстанні. Тим часом на Київщині в лютому 1831 р. відбулася нарада польських поміщиків та шляхти, яка теж прийняла ухвалу про підготовку до збройного повстання і висловила побажання, щоб поміщики «дали селянам безумовну свободу». У ці дні народився знаменитий лозунг польських демократів, звернений до народів Росії: «За нашу і вашу свободу!». Для допомоги очікуваному повстанню на Правобережжя було послано дивізію під командуванням генерала Ю. Дверницького. Після кількох успішних сутичок із російськими військами шлях Дверницькому перепинив російський корпус під командуванням генерала Рідиґера. Під Боремлем, недалеко від іншого історичного поля бою, Берестечка, відбулася найбільша битва польського «листопадового повстання» на теренах України.
Битва
Генерал Дверницький мав під своїм проводом 7000 війська із 12 гарматами. Йому протистояло 11 тисяч росіян із 36 гарматами. 18 квітня поляки навели міст через Стир в околиці Боремля, але на іншому березі річки наштовхнулися на росіян. Росіяни намагалися захопити міст, але їм це не вдалося через вправні дії польських гармашів та піхотинців.
Наступного дня відбувся бій, у якому взяли участь всі сили сторін. Вночі Рідигер переправив свої війська на лівий берег Стиру коло Хрінників та дав наказ атакувати позицію поляків, розраховуючи на свою велику чисельну та вогневу перевагу.
Бій почався атакою польської першої лінії (кінноти). Вона нанесла поразку першій лінії кінноти росіян. Російська кіннота контратакувала та відкинула поляків, але сама зазнала поразки від другої лінії польської кінноти. Полякам вдалося захопити частину російських гармат, із яких 5 вони змогли взяти з собою. Дії піхоти з обох боків були досить нерішучими, і бій припинився після сильної зливи. Обидві стороони, росіяни і поляки, у битві втратили по 500 солдатів.
Наслідки
Незважаючи на перемогу над переважаючими російськими силами і зрозумівши, що сили повстанців на Волині слабкі й нездатні подати допомогу корпусові, Дверницький вирішив пробиватися на Поділля. Він відійшов до Берестечка, щоб там переправитися через Стир. Рідигер із переважаючими силами перешкодив йому здійснити цей намір, заступивши дорогу у Кременці. Дверницький повернув на Почаїв і Колодне; але Рідигер невідступно стежив за ним, наздогнав авангард поляків коло Вишгородка і відкинув його від цього села. Дверницькій, відрізаний від шляху на Поділля, зайняв міцну позицію коло Літинської корчми, де 15 квітня його атакували російські війська. під їхнім тиском корпус Дверницького перейшов через кордон у Східну Галичину, де його роззброїли австрійські власті. Більшість рядових солдатів повернулася до Польщі, але сам Дверницький був висланий австрійцями до Лайбаху.
Попри це, ватажки повстання на Правобережжі вирішили продовжити боротьбу, але розрізнені повстання, що відбулися на Волині, Поділлі й Київщині з початку квітня до середини червня 1831 p., закінчилися поразкою. Поразка польського повстання на Правобережжі була зумовлена тим, що його не підтримали українські селяни.
Повстання за межами Королівства незабаром було повністю придушене, а після поразки польської регулярної армії 26 травня 1831 року під Остроленкою (див. Битва під Остроленкою) польське командування повністю втратило ініціативу. 26 серпня 1831 р. царські війська зайняли Варшаву і придушили повстання в самій Польщі.
Царський уряд розпочав репресії після придушення повстання, скасував конституцію польської держави, а на Правобережній Україні почав кампанію за знищення польського культурного впливу, що включала заборону греко-католицької церкви у Російській Імперії і насильницьке навернення уніатів до православ'я.
Див. також
Посилання
- [1] [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bi tva pid Bore mlem vidbulasya 19 kvitnya 7 kvitnya za starim stilem 1831 roku pid chas Polskogo povstannya 1831 roku Polskij viddil generala Dvernickogo zustrivsya v boyu iz rosijskim korpusom generala Ridigera Obidvi storoni vvazhayut cej bij svoyeyu peremogoyu Vstup17 listopada 1830 r u Varshavi stolici Korolivstva Carstva Polskogo zv yazanogo osobistoyu uniyeyu z Rosijskoyu Imperiyeyu vibuhnulo vizvolne povstannya Carskij namisnik velikij knyaz Kostyantin Pavlovich ta jogo vijska zmusheni buli zalishiti stolicyu a u grudni 1830 roku i vsyu teritoriyu Kongresivki 17 sichnya polskij sejm utvoriv Nacionalnij uryad Zhond Narodovij sho visunuv programu borotbi za vidnovlennya Polshi v mezhah 1772 r tobto Polshi do skladu yakoyi vhodila b i chastina ukrayinskih litovski ta biloruski zemli Kerivniki povstannya zrobili sprobu poshiriti jogo za mezhi Polshi na teritoriyu Litvi Bilorusi i Pravoberezhnoyi Ukrayini Carska armiya sho vtorglasya na pochatku lyutogo 1831 roku v Korolivstvo bula zupinena povstancyami 25 lyutogo v boyu pid Grohuvom V kinci bereznya pochatku kvitnya polski vijska provodyat uspishni diyi proti korpusa rosijskoyi gvardiyi Povstannya v Litvi she bilsh uskladnyuye polozhennya carskih vijsk Povstannya 1831 roku na Pravoberezhnij Ukrayini Diyi korpusu Dvernickogo j partizanskih zagoniv Polskij sejm zvernuvsya do naselennya Pravoberezhnoyi Ukrayini z zaklikom vzyati uchast u povstanni Tim chasom na Kiyivshini v lyutomu 1831 r vidbulasya narada polskih pomishikiv ta shlyahti yaka tezh prijnyala uhvalu pro pidgotovku do zbrojnogo povstannya i vislovila pobazhannya shob pomishiki dali selyanam bezumovnu svobodu U ci dni narodivsya znamenitij lozung polskih demokrativ zvernenij do narodiv Rosiyi Za nashu i vashu svobodu Dlya dopomogi ochikuvanomu povstannyu na Pravoberezhzhya bulo poslano diviziyu pid komanduvannyam generala Yu Dvernickogo Pislya kilkoh uspishnih sutichok iz rosijskimi vijskami shlyah Dvernickomu perepiniv rosijskij korpus pid komanduvannyam generala Ridigera Pid Boremlem nedaleko vid inshogo istorichnogo polya boyu Berestechka vidbulasya najbilsha bitva polskogo listopadovogo povstannya na terenah Ukrayini BitvaGeneral Dvernickij mav pid svoyim provodom 7000 vijska iz 12 garmatami Jomu protistoyalo 11 tisyach rosiyan iz 36 garmatami 18 kvitnya polyaki naveli mist cherez Stir v okolici Boremlya ale na inshomu berezi richki nashtovhnulisya na rosiyan Rosiyani namagalisya zahopiti mist ale yim ce ne vdalosya cherez vpravni diyi polskih garmashiv ta pihotinciv Mapa boyu pid Boremlem Nastupnogo dnya vidbuvsya bij u yakomu vzyali uchast vsi sili storin Vnochi Ridiger perepraviv svoyi vijska na livij bereg Stiru kolo Hrinnikiv ta dav nakaz atakuvati poziciyu polyakiv rozrahovuyuchi na svoyu veliku chiselnu ta vognevu perevagu Bij pochavsya atakoyu polskoyi pershoyi liniyi kinnoti Vona nanesla porazku pershij liniyi kinnoti rosiyan Rosijska kinnota kontratakuvala ta vidkinula polyakiv ale sama zaznala porazki vid drugoyi liniyi polskoyi kinnoti Polyakam vdalosya zahopiti chastinu rosijskih garmat iz yakih 5 voni zmogli vzyati z soboyu Diyi pihoti z oboh bokiv buli dosit nerishuchimi i bij pripinivsya pislya silnoyi zlivi Obidvi storooni rosiyani i polyaki u bitvi vtratili po 500 soldativ NaslidkiNezvazhayuchi na peremogu nad perevazhayuchimi rosijskimi silami i zrozumivshi sho sili povstanciv na Volini slabki j nezdatni podati dopomogu korpusovi Dvernickij virishiv probivatisya na Podillya Vin vidijshov do Berestechka shob tam perepravitisya cherez Stir Ridiger iz perevazhayuchimi silami pereshkodiv jomu zdijsniti cej namir zastupivshi dorogu u Kremenci Dvernickij povernuv na Pochayiv i Kolodne ale Ridiger nevidstupno stezhiv za nim nazdognav avangard polyakiv kolo Vishgorodka i vidkinuv jogo vid cogo sela Dvernickij vidrizanij vid shlyahu na Podillya zajnyav micnu poziciyu kolo Litinskoyi korchmi de 15 kvitnya jogo atakuvali rosijski vijska pid yihnim tiskom korpus Dvernickogo perejshov cherez kordon u Shidnu Galichinu de jogo rozzbroyili avstrijski vlasti Bilshist ryadovih soldativ povernulasya do Polshi ale sam Dvernickij buv vislanij avstrijcyami do Lajbahu Popri ce vatazhki povstannya na Pravoberezhzhi virishili prodovzhiti borotbu ale rozrizneni povstannya sho vidbulisya na Volini Podilli j Kiyivshini z pochatku kvitnya do seredini chervnya 1831 p zakinchilisya porazkoyu Porazka polskogo povstannya na Pravoberezhzhi bula zumovlena tim sho jogo ne pidtrimali ukrayinski selyani Povstannya za mezhami Korolivstva nezabarom bulo povnistyu pridushene a pislya porazki polskoyi regulyarnoyi armiyi 26 travnya 1831 roku pid Ostrolenkoyu div Bitva pid Ostrolenkoyu polske komanduvannya povnistyu vtratilo iniciativu 26 serpnya 1831 r carski vijska zajnyali Varshavu i pridushili povstannya v samij Polshi Carskij uryad rozpochav represiyi pislya pridushennya povstannya skasuvav konstituciyu polskoyi derzhavi a na Pravoberezhnij Ukrayini pochav kampaniyu za znishennya polskogo kulturnogo vplivu sho vklyuchala zaboronu greko katolickoyi cerkvi u Rosijskij Imperiyi i nasilnicke navernennya uniativ do pravoslav ya Div takozhPolske povstannya 1830 1831 na Pravoberezhnij UkrayiniPosilannya 1 4 bereznya 2016 u Wayback Machine