Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Євстахій Еразм Санґушко — князь гербу Погоня (нар. 26 жовтня 1768, Радинь — пом. 2 грудня 1844, Славута) — пан на Тарнові, Вежхославицях, Лукавиці, Порембі, Скжишові, Шонвальді, Залясовій, Лісягужій, Славуті, Антонінах, Білогородці, Корниці, Поляховій, Шепетівці, Іллінцях. Річпосполитський генерал, учасник польсько-російської війни 1792 року, повстання під проводом Костюшка, наполеонівських війн, масон.
| Євстахій Еразм Санґушко | |
|---|---|
| пол. Eustachy Erazm Sanguszko | |
 | |
| Народився | 26 жовтня 1768 Радинь-Підляський, Річ Посполита або Волинь, Корона Королівства Польського, Річ Посполита |
| Помер | 2 грудня 1844 (76 років) Славута, Ізяславський повіт, Волинська губернія, Російська імперія |
| Країна |  Російська імперія Річ Посполита |
| Діяльність | історик, військовослужбовець, офіцер, політик, селекціонер, поет |
| Галузь | військова служба[1], політична діяльність[1], d[1] і племінна справа[1] |
| Знання мов | польська[1] |
| Учасник | Наполеонівські війни, Російсько-польська війна 1792, Повстання Костюшка, Французько-російська війна 1812 і Війна шостої коаліції |
| Посада | посол Сейму Речі Посполитої[d] |
| Військове звання | дивізійний генерал |
| Рід | Санґушки |
| Батько | Ієронім Януш Санґушко |
| Мати | d |
| У шлюбі з | d |
| Діти | Владислав Санґушко, d і Роман Адам Санґушко |
| Нагороди |   |
 | |
| |
Біографічні дані
Народився в сім'ї князя Ієроніма Януша Санґушка і . У віці 4-х років втратив матір, виховувався у 1771—1774 р. під наглядом сестри бабусі Катажини Коссаковскої з Потоцьких. Пізніше перебував на дворі бабці Барбари з Дунінів, яка опікувалась його освітою. Навчався в «Collegium Nobilium» (Варшава). Після повторного одруження батька за його бажанням був відісланий здобувати військову освіту до Варшави, а згодом до Страсбурга.
У п'ятнадцятирічному віці вступив на французьку військову службу до [fr]. 1783 повернувся до Речі Посполитої на службу до лав національної кавалерії. У 1785 р. подорожував Європою, зокрема, був у Італії. Разом з ним перебував Станіслав Костка Потоцький.
Повернувся додому, вступив до лав війська польського. Незважаючи на молодий вік, у 1788 р. просив Анджея Козьмяна відмовитись бути послом; був обраний на Чотирирічний сейм від Любельського воєводства. Засідав у Посольській ізбі. На сесії 9 січня 1789 р. інформував, що під час Різдва, перебуваючи на Волині, помітив збурення серед селян, тому просив короля вислати туди військо. 3 лютого став ротмістром, 5 листопада майором кавалерії народової в бригаді Міхала Вельгорського.
З початком війни з Росією, 1792 року повернувся до війська в званні майора національної кавалерії.
Герой битви під Заславом 18 червня 1792 року. Нагороджений Орденом Virtuti Militari особисто з рук короля Станіслава II Августа Понятовського.
1793 року через загрозу конфіскації маєтків перебував на аудієнції в російської імператриці Катерини ІІ, яка, на знак приязні, подарувала йому білого скакуна і призначила командувачем Тамбовського драгунського полку в званні генерал-майора.
1794 р., прямуючи до Варшави на підтримку костюшківського повстання, був затриманий польським генералом Мадаліньським і зарахований до війська як стрілець, проте згодом призначений на командувача дивізії. Відзначився в , врятувавши життя провідникові Тадеушу Костюшку.
Після поразки повстання смертний вирок князеві замінено на обмеження у праві пересування. Мешкав як невиїзний в своїй славутській резиденції аж до смерті імператриці. Поновлений у правах імператором Павлом І.
Наприкінці 1811 долучився до війська французького імператора Наполеона Бонапарта. За своє звитяжство у війні проти росіян був нагороджений Великим Хрестом ордену Почесного легіону і отримав звання генерала дивізії.
21 грудня 1812 обраний віце-регіментарем Польського королівства. Після перетину французькою армією кордону Німеччини подав у відставку і поїхав до Галичини, звідки, отримавши помилування від російського імператора Олександра, повернувся на Волинь. Важко переживав заслання сина вглиб Росії, докладав зусиль для його повернення додому: 2 рази, за дозволом царя Ніколая І, Роман відвідував батьків. До кінця життя мешкав у Славуті. Помер в місті, був похований в місцевому костелі святої Дороти 10 грудня 1844 р.
Сім'я
Одружився з . Залишив двох синів: Романа і Владислава. Дочка (13.4.1799 — 3.5.1821) за порадою тата (для утримання статків в родині) вийшла заміж за його стриєчного брата Кароля — сина Януша Санґушка, дідича маєтків заславських, також Смолян, Толочина. 19 липня 1819 р. розлучилися, чоловік до смерті у 1840 р. самотньо жив у Заславі. Разом з мамою виїхала до бабці, померла від запалення легень в Римі. Забальзамоване тіло Климентина привезла 1822 р. до Славути, було поховане в крипті костелу святої Дороти. Смерть доньки важко переживав, написав вірші «На смерть доньки Дороти», «Доньці» (польською).
Власність, економічна діяльність
По смерті батька успадкував величезний маєток: Славута, Антоніни (після одруження було збудовано літню резиденцію; були парк, сад, оранжерея (1803 р.), колекція з 3500 видів квітів, якими опікувалась дружина), Білогородка (Волинська губернія), Іллінецький ключ (Київська губернія), Тарновське графство з Гумниськами.
Засновував громадські каси, дешеві магазини живності, одягу, взуття, реманенту. В Славуті, Білогородці, Шепетівці, Корниці заснував допомогові банки. У Тарнові у 1813—1826 р. було його коштом збудовано броварню — перше сучасне підприємство у місті. Мав у Славуті стада расових коней арабської породи, привезених з Сирії (в Алеппо мав агента — араба Арутина, який допомагав у 1816 р. купувати коней конюшому Томашу Мошиньскі).
Вшанування
На честь Євстахія Еразма Санґушка названо Західних Карпат.
Примітки
- Czech National Authority Database
- Orman E. Sanguszko Eustachy Erazm, książę (1768—1844)… — S. 474.
- Orman E. Sanguszko Eustachy Erazm, książę (1768—1844)… — S. 477.
- Orman E. Sanguszko Eustachy Erazm, książę (1768—1844)… — S. 476—477.
Джерела та література
- Ададуров В. «Наполеоніда» на сході Європи: уявлення, проекти та діяльність уряду Франції щодо південно-західних окраїн Російської імперії на початку XIX століття. — Львів, 2007. — .
- Ададуров В. Призначення Наполеоном I «імперського комісара-організатора у провінціях Поділля, Волинь й Україна» і діяльність на цій посаді графа Тадеуша Морського // Український археографічний щорічник. Вип. 12. — Київ, 2007.
- Берковський В. Г. Санґушко Євстафій Еразм [ 9 липня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 440. — .
- Dunin Borkowski J. Almanach błękitny: genealogia żyjących rodów polskich. — Lwów — Warszawa, 1908. (пол.)
- Eustachy Sanguszko. — Kraków, 1907. (пол.)
- Księcia Eustachego Sanguszki Pamiętnik: 1786—1815. — Kraków, 1876. (пол.)
- Orman E. Sanguszko Eustachy Erazm, książę (1768—1844) [ 15 квітня 2019 у Wayback Machine.] // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1993. — T. XXXIV/4. — Zeszyt 143. — S. 473—478 (пол.).
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Євстахій Еразм Санґушко
- Adam Kłodziński. Nekrolog księcia Eustachego Sanguszki. 1846 [ 26 квітня 2014 у Wayback Machine.] (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Sangushko Yevstahij Erazm Sangushko knyaz gerbu Pogonya nar 26 zhovtnya 1768 Radin pom 2 grudnya 1844 Slavuta pan na Tarnovi Vezhhoslavicyah Lukavici Porembi Skzhishovi Shonvaldi Zalyasovij Lisyaguzhij Slavuti Antoninah Bilogorodci Kornici Polyahovij Shepetivci Illincyah Richpospolitskij general uchasnik polsko rosijskoyi vijni 1792 roku povstannya pid provodom Kostyushka napoleonivskih vijn mason Yevstahij Erazm Sangushkopol Eustachy Erazm SanguszkoNarodivsya 26 zhovtnya 1768 1768 10 26 Radin Pidlyaskij Rich Pospolita abo Volin Korona Korolivstva Polskogo Rich PospolitaPomer 2 grudnya 1844 1844 12 02 76 rokiv Slavuta Izyaslavskij povit Volinska guberniya Rosijska imperiyaKrayina Rosijska imperiya Rich PospolitaDiyalnist istorik vijskovosluzhbovec oficer politik selekcioner poetGaluz vijskova sluzhba 1 politichna diyalnist 1 d 1 i pleminna sprava 1 Znannya mov polska 1 Uchasnik Napoleonivski vijni Rosijsko polska vijna 1792 Povstannya Kostyushka Francuzko rosijska vijna 1812 i Vijna shostoyi koaliciyiPosada posol Sejmu Rechi Pospolitoyi d Vijskove zvannya divizijnij generalRid SangushkiBatko Iyeronim Yanush SangushkoMati dU shlyubi z dDiti Vladislav Sangushko d i Roman Adam SangushkoNagorodiGerb Mediafajli u VikishovishiBiografichni dani Collegium Nobilium Varshava Narodivsya v sim yi knyazya Iyeronima Yanusha Sangushka i U vici 4 h rokiv vtrativ matir vihovuvavsya u 1771 1774 r pid naglyadom sestri babusi Katazhini Kossakovskoyi z Potockih Piznishe perebuvav na dvori babci Barbari z Duniniv yaka opikuvalas jogo osvitoyu Navchavsya v Collegium Nobilium Varshava Pislya povtornogo odruzhennya batka za jogo bazhannyam buv vidislanij zdobuvati vijskovu osvitu do Varshavi a zgodom do Strasburga U p yatnadcyatirichnomu vici vstupiv na francuzku vijskovu sluzhbu do fr 1783 povernuvsya do Rechi Pospolitoyi na sluzhbu do lav nacionalnoyi kavaleriyi U 1785 r podorozhuvav Yevropoyu zokrema buv u Italiyi Razom z nim perebuvav Stanislav Kostka Potockij Povernuvsya dodomu vstupiv do lav vijska polskogo Nezvazhayuchi na molodij vik u 1788 r prosiv Andzheya Kozmyana vidmovitis buti poslom buv obranij na Chotiririchnij sejm vid Lyubelskogo voyevodstva Zasidav u Posolskij izbi Na sesiyi 9 sichnya 1789 r informuvav sho pid chas Rizdva perebuvayuchi na Volini pomitiv zburennya sered selyan tomu prosiv korolya vislati tudi vijsko 3 lyutogo stav rotmistrom 5 listopada majorom kavaleriyi narodovoyi v brigadi Mihala Velgorskogo Z pochatkom vijni z Rosiyeyu 1792 roku povernuvsya do vijska v zvanni majora nacionalnoyi kavaleriyi Geroj bitvi pid Zaslavom 18 chervnya 1792 roku Nagorodzhenij Ordenom Virtuti Militari osobisto z ruk korolya Stanislava II Avgusta Ponyatovskogo 1793 roku cherez zagrozu konfiskaciyi mayetkiv perebuvav na audiyenciyi v rosijskoyi imperatrici Katerini II yaka na znak priyazni podaruvala jomu bilogo skakuna i priznachila komanduvachem Tambovskogo dragunskogo polku v zvanni general majora 1794 r pryamuyuchi do Varshavi na pidtrimku kostyushkivskogo povstannya buv zatrimanij polskim generalom Madalinskim i zarahovanij do vijska yak strilec prote zgodom priznachenij na komanduvacha diviziyi Vidznachivsya v vryatuvavshi zhittya providnikovi Tadeushu Kostyushku Pislya porazki povstannya smertnij virok knyazevi zamineno na obmezhennya u pravi peresuvannya Meshkav yak neviyiznij v svoyij slavutskij rezidenciyi azh do smerti imperatrici Ponovlenij u pravah imperatorom Pavlom I Naprikinci 1811 doluchivsya do vijska francuzkogo imperatora Napoleona Bonaparta Za svoye zvityazhstvo u vijni proti rosiyan buv nagorodzhenij Velikim Hrestom ordenu Pochesnogo legionu i otrimav zvannya generala diviziyi 21 grudnya 1812 obranij vice regimentarem Polskogo korolivstva Pislya peretinu francuzkoyu armiyeyu kordonu Nimechchini podav u vidstavku i poyihav do Galichini zvidki otrimavshi pomiluvannya vid rosijskogo imperatora Oleksandra povernuvsya na Volin Vazhko perezhivav zaslannya sina vglib Rosiyi dokladav zusil dlya jogo povernennya dodomu 2 razi za dozvolom carya Nikolaya I Roman vidviduvav batkiv Do kincya zhittya meshkav u Slavuti Pomer v misti buv pohovanij v miscevomu kosteli svyatoyi Doroti 10 grudnya 1844 r Sim yaOdruzhivsya z Zalishiv dvoh siniv Romana i Vladislava Dochka 13 4 1799 3 5 1821 za poradoyu tata dlya utrimannya statkiv v rodini vijshla zamizh za jogo striyechnogo brata Karolya sina Yanusha Sangushka didicha mayetkiv zaslavskih takozh Smolyan Tolochina 19 lipnya 1819 r rozluchilisya cholovik do smerti u 1840 r samotno zhiv u Zaslavi Razom z mamoyu viyihala do babci pomerla vid zapalennya legen v Rimi Zabalzamovane tilo Klimentina privezla 1822 r do Slavuti bulo pohovane v kripti kostelu svyatoyi Doroti Smert donki vazhko perezhivav napisav virshi Na smert donki Doroti Donci polskoyu Vlasnist ekonomichna diyalnistPo smerti batka uspadkuvav velicheznij mayetok Slavuta Antonini pislya odruzhennya bulo zbudovano litnyu rezidenciyu buli park sad oranzhereya 1803 r kolekciya z 3500 vidiv kvitiv yakimi opikuvalas druzhina Bilogorodka Volinska guberniya Illineckij klyuch Kiyivska guberniya Tarnovske grafstvo z Gumniskami Zasnovuvav gromadski kasi deshevi magazini zhivnosti odyagu vzuttya remanentu V Slavuti Bilogorodci Shepetivci Kornici zasnuvav dopomogovi banki U Tarnovi u 1813 1826 r bulo jogo koshtom zbudovano brovarnyu pershe suchasne pidpriyemstvo u misti Mav u Slavuti stada rasovih konej arabskoyi porodi privezenih z Siriyi v Aleppo mav agenta araba Arutina yakij dopomagav u 1816 r kupuvati konej konyushomu Tomashu Moshinski VshanuvannyaNa chest Yevstahiya Erazma Sangushka nazvano Zahidnih Karpat PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Orman E Sanguszko Eustachy Erazm ksiaze 1768 1844 S 474 Orman E Sanguszko Eustachy Erazm ksiaze 1768 1844 S 477 Orman E Sanguszko Eustachy Erazm ksiaze 1768 1844 S 476 477 Dzherela ta literaturaAdadurov V Napoleonida na shodi Yevropi uyavlennya proekti ta diyalnist uryadu Franciyi shodo pivdenno zahidnih okrayin Rosijskoyi imperiyi na pochatku XIX stolittya Lviv 2007 ISBN 966 8197 35 6 Adadurov V Priznachennya Napoleonom I imperskogo komisara organizatora u provinciyah Podillya Volin j Ukrayina i diyalnist na cij posadi grafa Tadeusha Morskogo Ukrayinskij arheografichnij shorichnik Vip 12 Kiyiv 2007 Berkovskij V G Sangushko Yevstafij Erazm 9 lipnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 440 ISBN 978 966 00 1290 5 Dunin Borkowski J Almanach blekitny genealogia zyjacych rodow polskich Lwow Warszawa 1908 pol Eustachy Sanguszko Krakow 1907 pol Ksiecia Eustachego Sanguszki Pamietnik 1786 1815 Krakow 1876 pol Orman E Sanguszko Eustachy Erazm ksiaze 1768 1844 15 kvitnya 2019 u Wayback Machine Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Gdansk Lodz Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1993 T XXXIV 4 Zeszyt 143 S 473 478 pol PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Yevstahij Erazm Sangushko Adam Klodzinski Nekrolog ksiecia Eustachego Sanguszki 1846 26 kvitnya 2014 u Wayback Machine pol