Поляхова (у 1963–2012 роках — Поляхове) — село в Україні, у Теофіпольській селищній громаді Хмельницького району Хмельницької області. Населення становить 1118 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Поляхівська сільська рада.
село Поляхова | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Хмельницька область |
Район | Хмельницький район |
Громада | Теофіпольська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA68040450440078023 |
Основні дані | |
Засноване | 1421 |
Населення | 1118 |
Площа | 3,131 км² |
Густота населення | 357,07 осіб/км² |
Поштовий індекс | 30620 |
Телефонний код | +380 3844 |
Географічні дані | |
Географічні координати | H G O |
Середня висота над рівнем моря | 283 м |
Водойми | Семенівка |
Місцева влада | |
Адреса ради | 30602, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, смт Теофіполь, вул. Небесної Сотні, 19 |
Карта | |
Поляхова | |
Поляхова | |
Мапа | |
Загальні відомості
Село розташоване на річці Семенівка. Відстань до Теофіполя — 18 км.
Назви
Колишні назви: Лебедин (давньоруське городище, знищене в 1286 р.), Поляхівське болото (1421 р.), Поляхівка, Поляхове (1963-2012 рр.).
Археологічні розвідки
На північній околиці села є близько 20 залишків погребів і підвалів, поблизу яких знаходили залізні вироби та рештки посуду. Також на околицях села є кургани, очевидно, часів Київської Русі, кожен з яких мав назву — "Зайцева могила", "Півнева могила", "Катова могила". В середині ХІХ ст. дворянин Мірецький на городі знайшов великий металевий лускатий панцир із наплічниками. Дані знахідки і рештки можуть, ймовірно, бути підтвердженням існування городища Лебедина.
Історія
Вперше згадується в дарчому акті від 21 серпня 1421 року великого князя литовського Вітовта, який віддав його разом з іншими селами Павлу Єловицькому. У цьому документі Поляхове згадується не як поселення, а як заболочена місцевість.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 727-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області», увійшло до складу Теофіпольської селищної громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Теофіпольського району, село увійшло до складу Хмельницького району.
Релігія
Рік | Православні | Римо-католики | Іудеї | Протестанти |
---|---|---|---|---|
1866 | 732 | 227 | 17 | 6 |
1887 | 1387 | 367 | 43 | |
1930 | 1562 | 503 | ||
1937 | 1510 |
Православні
До 1596 р. жителі села сповідували християнство східного обряду в складі Київської митрополії Константинопольського патріархату.
Після Берестейської церковної унії 1596 р. жителі Поляхови відносились до Заславського деканату Луцької єпархії унійної (греко-католицької) церкви. В часи унії село було приписане до Свято-Михайлівської церкви с. Шарлаївка (суч. Волиця). Свого храму в цей час в селі не було, лише каплиця на кладовищі. Після поділів Речі Посполитої, село увійшло до складу Російської імперії. Фактично відразу царська влада взялася за ліквідацію унійної церкви і змушувала переходити з унії до Російської православної церкви.
Перша дерев'яна кладовищна церква Успіння Пресвятої Богородиці була збудована в XIX ст. З 1889 року церква була приписана до Свято-Дмитріївської церкви в с. Кузьминцях. На поч. XX ст. церква була в аварійному стані, тому в 1911 році підрядчик єврей Рейвах (івр. ריבך) розпочав будівництво нової двоглавої мурованої церкви.
Узимку 1921 р. розпочався процес створення самостійної парафії Свято-Успенської церкви. 19 січня 1921 р. схід села Кузьминець ухвалив рішення наділити священника Олексія Підгородецького та дячка Аристарха Мартишевського землею та всім необхідним, щоб всі недільні служби відправлялись лише в церкві Кузьминець. 15 лютого схід села в Поляхові постановив просити єпископа про виділення села в самостійну парафію, перевести священника Євфимія Никифорова з села Малі Пузирки в Поляхову та допустити жителя села Зиновія Романюка до обов'язків дячка, а також, побудувати впродовж 1921 року будинок та господарські споруди для священника, надати землю та забезпечити зерном. 24 лютого (9 березня за н. ст.) 1921 року, Волинська єпархіальна рада видала дозвіл на створення самостійної парафії в Поляхові та призначення священником Євфимія Никифорова і дячком Зиновія Романюка. Також за церковну агітацію в 1936 році до 5 років виправно-трудових таборів засудили Карпа Томчука.
Під час більшовицьких гонінь на церкву, уже 6 грудня 1930 р. священника Юхима Никанорова та дячка Зиновія Романюка заарештували. Доля священника невідома (можливо був розстріляний), а колишній дячок З. Романюк в 1942 р. вийшов на волю за станом здоров'я. В 1934-1936 р. пройшла хвиля руйнації Успенської церкви (знято куполи, побілено стіни, знищено церковний архів - метричні книги і т. п.). До приходу нацистів будівля церкви використовувалась під магазин.
У 1942 році німці дозволили відновити церкву і відправляти служби українською мовою. Церква діяла до кінця 1945 р. поки знову не була перетворена на магазин, а в 1974-1975 рр. остаточно розібрана. Також постраждало старе кладовище біля зруйнованої церкви, яке розгорнули, а землю і кістяки вивезли до кар'єру.
Процес духовного відновлення розпочався наприкінці перебудови. В 1989 р. схід села обрав общину на чолі з Іваном Стасишиним та постановив добиватись дозволу на будівництво церкви. За сприяння місцевого колгоспу на чолі з Лідією Самойлюк розпочалось будівництво, яке тривало до початку осені 1991 р. 16 листопада 1991 р. було освячено храм, але не як зруйнований Успенськоий, а Покровський.
2018 року на сільському кладовищі збудовано муровану каплицю.
У травні 2023 р. схід села більшості голосів ухвалив рішення про перепідпорядкування храму до Православної Церкви України. 25 травня 2023 р. о. Зиновій, вперше за весь час існування храму, провів молебень за захисників українською мовою.
Священники:
- Євфимій Никифоров, з 24 лютого (9 березня) 1921 р. - кін. 1920-х рр.;
- Юхим Никифорович Никаноров, кінець 1920-х рр. - заарештований 6 березня 1930 р.;
- Іван Лук'янович Дроздовський, 1942-1945 рр.;
- Сергій Якимчук, 1945/1946 р. - ?;
- Василь Іванович Гребенюк, жовтень 1991 р. - жовтень 2003 р.;
- Іван Степанович Штогун, жовтень 2003 р. - травень 2023 р.;
- Зиновій Пилат, з травня 2023 р.
Римо-католики
В Поляхові до 1930-х рр. проживало багато польських сімей римо-католицького віросповідання. Свого храму місцеві римо-католики не мали, тому були приписані до костелу в Білогородці. В костелі зберігались цінні документи, в яких містилася інформація про народження, укладання шлюбів, смерть парафіян, в т. ч. з Поляхови. Станом на 1897 р. в селі проживало 367 католиків, а в 1936 р. - понад 500. Відносини з православними населенням було досить дружнім, нерідко траплялися випадки змішаних шлюбів. Місцеві римо-католики займалися землеробством, а після встановлення більшовицької диктарури — працювали в колгоспах.
19 липня 1936 року під грифом "Цілком таємно" з Вінницького обкому КП(б)У було надіслано директиву Теофіпольському райкому КП(б)У, в якій йшлося про виселення польського населення з прикордонної смуги до Казахстану. В 1936 році до Казахстану з села на довічне поселення без права повернення було депортовано 125 польських сімей (503 особи). В результаті цієї акції римо-католицька конфесія в Поляхові була ліквідована.
Протестанти
Протестантська деномінація представлена Євангельськими християнами баптистами. Також в селі є прихильники свідків Єгови.
Юдеї
В Поляхові в ХІХ - на початку ХХ ст. існувала велика юдейська громада. За переписом населення 1897 р. в селі проживало 43 євреїв. Відомостей про культові споруди в селі відсутні, можемо лише припустити, що вони відвідували найближчу синагогу в Теофіполі. Залишків єврейського окописька на теренах села немає.
Освіта
В 1865 році відкрилась церковно-приходська школа.
На початку XX ст. в школі учитель Н. Ткачук навчав 36 учнів.
В 1917 році у 4-х класах навчався 51 учень (учитель Д. Гнатюк).
В 1921 році відкрилась чотирирічна трудова школа в колишньому поміщицькому будинку. 1924 р. - в школі навчається 141 учень, учитель А. Гнатюк.
1932 р. відкрито неповну середню школу. 1940 - навчається 385 учнів, працює 12 учителів.
1941-1944 рр. - під час нацистської окупації школа не працювала.
1944 р. - відбудова приміщення, відкриття семирічної школи, а з 1945 - вечірньої семирічки.
1950 р. - відкриття середньої школи.
1975 р. будівництво колгоспним коштом нового двоповерхового приміщення школи.
2000 р. середню школу реорганізовано в НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів-колегіум»
2022 р. НВК реорганізовано в ліцей зі статусом опорної школи.
Культура
Наприкінці 1923 р. в Поляхові відкрито хату-читальню, при якій також діяв театр на 120 місць.
Уродженці села
Сергій Поляхов - український військовослужбовець, актор, учасник російсько-української війни.
Примітки
- Постанова Верховної Ради України від 5 липня 2012 року № 5172-VI «Про перейменування села Поляхове Теофіпольського району Хмельницької області»
- Яблонський, Вадим (2020). Нариси історії культових споруд Теофіпольщини. Київ: ТОВ НВП "Інтерсервіс". с. 45. ISBN .
- Собчук, Володимир. Проблема достовірності текстів двох привілеїв великого князя литовського Вітовта 20‑х рр. XV ст. (у контексті спорів за межі маєтків у верхів’ях Случі й Полтви) (PDF).
- Stecki, Tadeusz Jerzy, Wołyń pod względem statystycznym, Lwów 1864 (1864). Wołyń pod względem statystycznym. Lwów. с. 384.
- Стасюк, Іван (2006). Історія міст і сіл Теофіпольщини. Т. 2. Хмельницький: Поділля. с. С. 350. ISBN .
{{}}
:|pages=
має зайвий текст () - Коротка історична довідка про населені пункти громади | Теофіпольська селищна рада Хмельницький район, Хмельницька область. teofipol-gromada.gov.ua (ua) . Процитовано 16 липня 2022.
- Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 15 липня 2022.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Приговорь Поляховскаго Православнаго Общества. ДАЖО. Ф. 1, оп. 71, спр. 102, арк. 7-9.
- Яблонський, Вадим (25 лютого 2021 року). Поляхівській православній парафії 100 років. Життя Теофіпольщини.
- Яблонський, Вадим (2022). Нариси історії культових споруд Теофіпольщини (Вид. 2-ге). Дніпро: Середняк Т. К. с. 145. ISBN .
- Стасюк, Іван (2006). Історія міст і сіл Теофіпольщини (Т. 2). Хмельницький: Поділля. с. 359—361. ISBN .
- Теофіпольщина вкотре завмерла у скорботі, проводжаючи свого Героя, який віддав життя в бою за Україну…. teofipol-gromada.gov.ua (ua) . Процитовано 27 грудня 2023.
Посилання
- Погода в Поляховій
- Polachowa // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1887. — Т. VIII. — S. 561. (пол.)
- Polachowa // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 481. (пол.)
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Polyahova u 1963 2012 rokah Polyahove selo v Ukrayini u Teofipolskij selishnij gromadi Hmelnickogo rajonu Hmelnickoyi oblasti Naselennya stanovit 1118 osib Do 2020 organ miscevogo samovryaduvannya Polyahivska silska rada selo Polyahova Krayina Ukrayina Oblast Hmelnicka oblast Rajon Hmelnickij rajon Gromada Teofipolska selishna gromada Kod KATOTTG UA68040450440078023 Osnovni dani Zasnovane 1421 Naselennya 1118 Plosha 3 131 km Gustota naselennya 357 07 osib km Poshtovij indeks 30620 Telefonnij kod 380 3844 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 54 10 pn sh 26 34 25 sh d H G O Serednya visota nad rivnem morya 283 m Vodojmi Semenivka Misceva vlada Adresa radi 30602 Hmelnicka obl Hmelnickij r n smt Teofipol vul Nebesnoyi Sotni 19 Karta Polyahova Polyahova MapaZagalni vidomostiSelo roztashovane na richci Semenivka Vidstan do Teofipolya 18 km NazviKolishni nazvi Lebedin davnoruske gorodishe znishene v 1286 r Polyahivske boloto 1421 r Polyahivka Polyahove 1963 2012 rr Arheologichni rozvidkiNa pivnichnij okolici sela ye blizko 20 zalishkiv pogrebiv i pidvaliv poblizu yakih znahodili zalizni virobi ta reshtki posudu Takozh na okolicyah sela ye kurgani ochevidno chasiv Kiyivskoyi Rusi kozhen z yakih mav nazvu Zajceva mogila Pivneva mogila Katova mogila V seredini HIH st dvoryanin Mireckij na gorodi znajshov velikij metalevij luskatij pancir iz naplichnikami Dani znahidki i reshtki mozhut jmovirno buti pidtverdzhennyam isnuvannya gorodisha Lebedina IstoriyaVpershe zgaduyetsya v darchomu akti vid 21 serpnya 1421 roku velikogo knyazya litovskogo Vitovta yakij viddav jogo razom z inshimi selami Pavlu Yelovickomu U comu dokumenti Polyahove zgaduyetsya ne yak poselennya a yak zabolochena miscevist 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 727 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Hmelnickoyi oblasti uvijshlo do skladu Teofipolskoyi selishnoyi gromadi 19 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Teofipolskogo rajonu selo uvijshlo do skladu Hmelnickogo rajonu ReligiyaRik Pravoslavni Rimo katoliki Iudeyi Protestanti 1866 732 227 17 6 1887 1387 367 43 1930 1562 503 1937 1510 Pravoslavni Do 1596 r zhiteli sela spoviduvali hristiyanstvo shidnogo obryadu v skladi Kiyivskoyi mitropoliyi Konstantinopolskogo patriarhatu Pislya Berestejskoyi cerkovnoyi uniyi 1596 r zhiteli Polyahovi vidnosilis do Zaslavskogo dekanatu Luckoyi yeparhiyi unijnoyi greko katolickoyi cerkvi V chasi uniyi selo bulo pripisane do Svyato Mihajlivskoyi cerkvi s Sharlayivka such Volicya Svogo hramu v cej chas v seli ne bulo lishe kaplicya na kladovishi Pislya podiliv Rechi Pospolitoyi selo uvijshlo do skladu Rosijskoyi imperiyi Faktichno vidrazu carska vlada vzyalasya za likvidaciyu unijnoyi cerkvi i zmushuvala perehoditi z uniyi do Rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi Persha derev yana kladovishna cerkva Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici bula zbudovana v XIX st Z 1889 roku cerkva bula pripisana do Svyato Dmitriyivskoyi cerkvi v s Kuzmincyah Na poch XX st cerkva bula v avarijnomu stani tomu v 1911 roci pidryadchik yevrej Rejvah ivr ריבך rozpochav budivnictvo novoyi dvoglavoyi murovanoyi cerkvi Uzimku 1921 r rozpochavsya proces stvorennya samostijnoyi parafiyi Svyato Uspenskoyi cerkvi 19 sichnya 1921 r shid sela Kuzminec uhvaliv rishennya nadiliti svyashennika Oleksiya Pidgorodeckogo ta dyachka Aristarha Martishevskogo zemleyu ta vsim neobhidnim shob vsi nedilni sluzhbi vidpravlyalis lishe v cerkvi Kuzminec 15 lyutogo shid sela v Polyahovi postanoviv prositi yepiskopa pro vidilennya sela v samostijnu parafiyu perevesti svyashennika Yevfimiya Nikiforova z sela Mali Puzirki v Polyahovu ta dopustiti zhitelya sela Zinoviya Romanyuka do obov yazkiv dyachka a takozh pobuduvati vprodovzh 1921 roku budinok ta gospodarski sporudi dlya svyashennika nadati zemlyu ta zabezpechiti zernom 24 lyutogo 9 bereznya za n st 1921 roku Volinska yeparhialna rada vidala dozvil na stvorennya samostijnoyi parafiyi v Polyahovi ta priznachennya svyashennikom Yevfimiya Nikiforova i dyachkom Zinoviya Romanyuka Takozh za cerkovnu agitaciyu v 1936 roci do 5 rokiv vipravno trudovih taboriv zasudili Karpa Tomchuka Pid chas bilshovickih gonin na cerkvu uzhe 6 grudnya 1930 r svyashennika Yuhima Nikanorova ta dyachka Zinoviya Romanyuka zaareshtuvali Dolya svyashennika nevidoma mozhlivo buv rozstrilyanij a kolishnij dyachok Z Romanyuk v 1942 r vijshov na volyu za stanom zdorov ya V 1934 1936 r projshla hvilya rujnaciyi Uspenskoyi cerkvi znyato kupoli pobileno stini znisheno cerkovnij arhiv metrichni knigi i t p Do prihodu nacistiv budivlya cerkvi vikoristovuvalas pid magazin U 1942 roci nimci dozvolili vidnoviti cerkvu i vidpravlyati sluzhbi ukrayinskoyu movoyu Cerkva diyala do kincya 1945 r poki znovu ne bula peretvorena na magazin a v 1974 1975 rr ostatochno rozibrana Takozh postrazhdalo stare kladovishe bilya zrujnovanoyi cerkvi yake rozgornuli a zemlyu i kistyaki vivezli do kar yeru Proces duhovnogo vidnovlennya rozpochavsya naprikinci perebudovi V 1989 r shid sela obrav obshinu na choli z Ivanom Stasishinim ta postanoviv dobivatis dozvolu na budivnictvo cerkvi Za spriyannya miscevogo kolgospu na choli z Lidiyeyu Samojlyuk rozpochalos budivnictvo yake trivalo do pochatku oseni 1991 r 16 listopada 1991 r bulo osvyacheno hram ale ne yak zrujnovanij Uspenskoij a Pokrovskij 2018 roku na silskomu kladovishi zbudovano murovanu kaplicyu U travni 2023 r shid sela bilshosti golosiv uhvaliv rishennya pro perepidporyadkuvannya hramu do Pravoslavnoyi Cerkvi Ukrayini 25 travnya 2023 r o Zinovij vpershe za ves chas isnuvannya hramu proviv moleben za zahisnikiv ukrayinskoyu movoyu Cerkva Pokrovu Presvyatoyi Bogorodici v s Polyahova Svyashenniki Yevfimij Nikiforov z 24 lyutogo 9 bereznya 1921 r kin 1920 h rr Yuhim Nikiforovich Nikanorov kinec 1920 h rr zaareshtovanij 6 bereznya 1930 r Ivan Luk yanovich Drozdovskij 1942 1945 rr Sergij Yakimchuk 1945 1946 r Vasil Ivanovich Grebenyuk zhovten 1991 r zhovten 2003 r Ivan Stepanovich Shtogun zhovten 2003 r traven 2023 r Zinovij Pilat z travnya 2023 r Rimo katoliki V Polyahovi do 1930 h rr prozhivalo bagato polskih simej rimo katolickogo virospovidannya Svogo hramu miscevi rimo katoliki ne mali tomu buli pripisani do kostelu v Bilogorodci V kosteli zberigalis cinni dokumenti v yakih mistilasya informaciya pro narodzhennya ukladannya shlyubiv smert parafiyan v t ch z Polyahovi Stanom na 1897 r v seli prozhivalo 367 katolikiv a v 1936 r ponad 500 Vidnosini z pravoslavnimi naselennyam bulo dosit druzhnim neridko traplyalisya vipadki zmishanih shlyubiv Miscevi rimo katoliki zajmalisya zemlerobstvom a pislya vstanovlennya bilshovickoyi diktaruri pracyuvali v kolgospah 19 lipnya 1936 roku pid grifom Cilkom tayemno z Vinnickogo obkomu KP b U bulo nadislano direktivu Teofipolskomu rajkomu KP b U v yakij jshlosya pro viselennya polskogo naselennya z prikordonnoyi smugi do Kazahstanu V 1936 roci do Kazahstanu z sela na dovichne poselennya bez prava povernennya bulo deportovano 125 polskih simej 503 osobi V rezultati ciyeyi akciyi rimo katolicka konfesiya v Polyahovi bula likvidovana Protestanti Protestantska denominaciya predstavlena Yevangelskimi hristiyanami baptistami Takozh v seli ye prihilniki svidkiv Yegovi Yudeyi V Polyahovi v HIH na pochatku HH st isnuvala velika yudejska gromada Za perepisom naselennya 1897 r v seli prozhivalo 43 yevreyiv Vidomostej pro kultovi sporudi v seli vidsutni mozhemo lishe pripustiti sho voni vidviduvali najblizhchu sinagogu v Teofipoli Zalishkiv yevrejskogo okopiska na terenah sela nemaye OsvitaV 1865 roci vidkrilas cerkovno prihodska shkola Na pochatku XX st v shkoli uchitel N Tkachuk navchav 36 uchniv V 1917 roci u 4 h klasah navchavsya 51 uchen uchitel D Gnatyuk V 1921 roci vidkrilas chotiririchna trudova shkola v kolishnomu pomishickomu budinku 1924 r v shkoli navchayetsya 141 uchen uchitel A Gnatyuk 1932 r vidkrito nepovnu serednyu shkolu 1940 navchayetsya 385 uchniv pracyuye 12 uchiteliv 1941 1944 rr pid chas nacistskoyi okupaciyi shkola ne pracyuvala 1944 r vidbudova primishennya vidkrittya semirichnoyi shkoli a z 1945 vechirnoyi semirichki 1950 r vidkrittya serednoyi shkoli 1975 r budivnictvo kolgospnim koshtom novogo dvopoverhovogo primishennya shkoli 2000 r serednyu shkolu reorganizovano v NVK ZOSh I III stupeniv kolegium 2022 r NVK reorganizovano v licej zi statusom opornoyi shkoli KulturaNaprikinci 1923 r v Polyahovi vidkrito hatu chitalnyu pri yakij takozh diyav teatr na 120 misc Urodzhenci selaSergij Polyahov ukrayinskij vijskovosluzhbovec aktor uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni PrimitkiPostanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 5 lipnya 2012 roku 5172 VI Pro perejmenuvannya sela Polyahove Teofipolskogo rajonu Hmelnickoyi oblasti Yablonskij Vadim 2020 Narisi istoriyi kultovih sporud Teofipolshini Kiyiv TOV NVP Interservis s 45 ISBN 978 617 696 554 1 Sobchuk Volodimir Problema dostovirnosti tekstiv dvoh privileyiv velikogo knyazya litovskogo Vitovta 20 h rr XV st u konteksti sporiv za mezhi mayetkiv u verhiv yah Sluchi j Poltvi PDF Stecki Tadeusz Jerzy Wolyn pod wzgledem statystycznym Lwow 1864 1864 Wolyn pod wzgledem statystycznym Lwow s 384 Stasyuk Ivan 2006 Istoriya mist i sil Teofipolshini T 2 Hmelnickij Podillya s S 350 ISBN 966 8261 44 5 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a pages maye zajvij tekst dovidka Korotka istorichna dovidka pro naseleni punkti gromadi Teofipolska selishna rada Hmelnickij rajon Hmelnicka oblast teofipol gromada gov ua ua Procitovano 16 lipnya 2022 Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Hmelnickoyi oblasti Oficijnij vebportal parlamentu Ukrayini ukr Procitovano 15 lipnya 2022 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Prigovor Polyahovskago Pravoslavnago Obshestva DAZhO F 1 op 71 spr 102 ark 7 9 Yablonskij Vadim 25 lyutogo 2021 roku Polyahivskij pravoslavnij parafiyi 100 rokiv Zhittya Teofipolshini Yablonskij Vadim 2022 Narisi istoriyi kultovih sporud Teofipolshini Vid 2 ge Dnipro Serednyak T K s 145 ISBN 978 617 8111 46 5 Stasyuk Ivan 2006 Istoriya mist i sil Teofipolshini T 2 Hmelnickij Podillya s 359 361 ISBN 966 8261 44 5 Teofipolshina vkotre zavmerla u skorboti provodzhayuchi svogo Geroya yakij viddav zhittya v boyu za Ukrayinu teofipol gromada gov ua ua Procitovano 27 grudnya 2023 PosilannyaPogoda v Polyahovij Polachowa Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1887 T VIII S 561 pol Polachowa Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1902 T XV cz 2 S 481 pol Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi