Іллінці́ — місто в Україні, центр Іллінецької міської територіальної громади Вінницького району Вінницької області.
Іллінці | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
Вид на місто з висоти пташиного лету | |||||||||
Основні дані | |||||||||
Країна | Україна | ||||||||
Область | Вінницька область | ||||||||
Район | Вінницький район | ||||||||
Громада | Іллінецька міська громада | ||||||||
Засноване | 20 червня 1391 (633 роки) | ||||||||
Магдебурзьке право | 22 жовтня 1757 року | ||||||||
Статус міста | з 1 грудня 1986 року | ||||||||
Населення | ▼ 10 405 (01.01.2024) | ||||||||
Площа | 31.06 км² | ||||||||
Густота населення | 1046.37 осіб/км² | ||||||||
Поштові індекси | 22700-22707 | ||||||||
Телефонний код | +380-4345 | ||||||||
Координати | H G O | ||||||||
Висота над рівнем моря | 212 м | ||||||||
Водойма | р. Соб, Собок, В'язовиця | ||||||||
Назва мешканців | іллінча́нин, іллінча́нка, іллінча́ни | ||||||||
Міста-побратими | Влощова Польща Єдинці Молдова Сміжани Словаччина | ||||||||
День міста | 30 вересня поч. з 2016 року. | ||||||||
Відстань | |||||||||
Найближча залізнична станція | Липовець | ||||||||
До станції | 16 км | ||||||||
До обл./респ. центру | |||||||||
- фізична | 57 км | ||||||||
- автошляхами | 65 км | ||||||||
До Києва | |||||||||
- фізична | 174 км | ||||||||
- автошляхами | 212 км | ||||||||
Міська влада | |||||||||
Адреса | 22700, вул. Соборна, 19 | ||||||||
Вебсторінка | Іллінецька міська територіальна громада | ||||||||
Міський голова | Володимир Ящук | ||||||||
Іллінці у Вікісховищі
|
За даними державної служби статистики України, на 1 січня 2022 року, населення Іллінців становило 11 095 мешканців. Наразі місто зазнає стрімкого розвитку, має сильну економіку, та демонструє економічне зростання серед міст Вінниччини. [1] [ 14 лютого 2022 у Wayback Machine.]
Географія
Знаходиться на етнографічній межі Східного Поділля і Наддніпрянщини в низинній місцевості при злитті річок В'язовиці та Собка, котрі тут впадають у річку Соб. Неподалік від міста розташований Іллінецький метеоритний кратер.
Історія
Дата заснування Іллінців як поселення починається у 1391 році, але територія нинішніх Іллінців була заселена осілим населенням близько двох тисяч років тому. В околицях міста збереглися добре помітні залишки скіфських курганів (IV-III ст. до н. е.), досліджено залишки слов'янського селища — одну з найдревніших археологічних пам'яток V століття н. е., де знайдено рештки залізоплавильних печей, житла з кам'яними печами.
Перша письмова згадка — XIV століття. Зафіксована 9 червня 1391 року.
У період XIV—XV ст. тутешнє поселення згадується уже як досить великий, незалежно збудований населений пункт, який король польський Казимир IV Ягеллончик у 1448 році дарує своєму вельможі Менку за ратні подвиги. У цей час поселення називали Линці.
Про Іллінці не раз знаходимо згадки в історичних документах пізнішого періоду, особливо часів Визвольної війни українського народу XVII століття.
Багато видатних діячів визвольного руху українського народу проти турецько-татарських та польсько-шляхетських поневолювачів побували в Іллінцях. Так, у 1650-1651 роках іллінецького сотника Івана Туровця неодноразово відвідував тогочасний кальницький полковник Іван Богун — талановитий полководець, соратник Богдана Хмельницького. А 18 вересня 1655 року та 17 травня 1656 року в місті зупинявся сам гетьман України. Частим гостем Іллінецької сотні (1659, 1661, 1671 роки) був Іван Сірко, який згодом став знаменитим кошовим отаманом Запорізької Січі.
Привілеєм від 22 жовтня 1757 р. король Август III офіційно надав Іллінцям магдебурзьке право, а також герб із зображенням «золотого лебедя з шістьма лебеденятами на срібному тлі». Герб, очевидно, характеризував місто як «родове гніздо» тогочасної власниці Іллінців — княгині Барбари Санґушкової, уродженої Дунін, предки якої мали в гербі зображення лебедя.
Із середини XIX ст. населення Іллінців стало швидко зростати, і в 60-х роках тут проживало майже сім тисяч осіб.
В Іллінцях 1801 року народилися і провели дитинство відомі поети, представники так званої української школи в Польській літературі Тимко Падура і Северин Гощинський.
З 1818 року в Іллінцях знаходився штаб В'ятського полку російських військ, яким з 1821 по 1825 рік командував Павло Пестель — керівник Південного товариства декабристів.
Після скасування кріпацтва в місті почали діяти церковнопарафіяльні школи. 1881 року тут засновано сільське двокласне училище, його першою попечителькою була власниця Іллінецького маєтку княгиня О. П. Демидова-Сан Донато. Із 1882 року в Іллінцях працює лікарня.
Починаючи з 1866 року, коли Іллінці стали волосним центром Липовецького повіту Київської губернії, місто почало активно розширюватись. У 1900 році нараховували близько 5 тисяч жителів (в основному євреїв). А з передмістями населення Іллінець становило 9400 жителів. У 1875 році власниця маєтку Демидова-Сан Донато збудувала цукровий завод.
У грудні 1917 року в місті була встановлена радянська окупація, у березні 1918 місто зайняли війська кайзерівської Німеччини, у травні 1919 року війська генерала Денікіна, а у 1920 році — знову совєти.
Відповідно до нового адміністративного поділу у 1923 році Іллінці стають райцентром Бердичівської округи, з 1925 — райцентром Вінницької округи, з 1932 райцентром Вінницької області.
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 204 жителі міста.
23 липня 1941 року селище було окуповане німецькими військами, майже 3 роки тривала окупація. Діяло гетто, куди нацистами насильно зганялися євреї для компактного мешкання. За цей час в Іллінцях було розстріляно 2489 євреїв. Радянські війська зайняли місто в березні 1944 року. У цьому процесі брали участь партизани 2-ї партизанської бригади, яка базувалась у Шабелянському лісі.
1 грудня 1986 року Іллінцям Верховною радою УРСР, було надано статус міста районного значення.
24 серпня 1991 року місто входить до складу незалежної України.
31 травня 2016 року шляхом об'єднання Іллінецької міської ради та Василівської, Жаданівської, Жорницької, Красненьківської, Павлівської, Хрінівської, Якубівської сільських рад місто Іллінці стає адміністративним центром міської громади.
Пам'ятки архітектури
- Церква Різдва Богородиці
- Свято-Воскресенський собор
- Миколаївська церква с.Борисівка (Іллінецька міська рада)
- Троїцька церква
-
- Єврейське кладовище
- Церква Святої Богородиці, збудована у 1773 році. Є однокупольною церквою — одна з найстаріших дерев'яних храмів Правобережної України, збудована у стилі народного (козацького) бароко.
- Свято-Воскресенський собор, 1897 р. — окраса міста. Збудований як благодійний подарунок Іллінцям княгинею Демидовою.
- Будинок купця Манова — споруда у стилі модерн. Зараз школа естетичного виховання.
- Будівля колишнього млина Маримонт. Зараз у запустінні.
- Будинок Народного училища 1881 року. Зараз середня школа № 1.
- Будівля найбільшої синагоги на Вінниччині. XX ст.
Демографія
Чисельність
1959 | 1970 | 1979 | 1989 | 2001 | 2010 | 2016 | 2017 | 2020 | 2022 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
▼2193 | ▲3479 | ▲4054 | ▲10 563 | ▲11 186 | ▲10 286 | ▲11 388 | ▼11 374 | ▼11 219 | ▼11 095 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
В період з 1959 по 2022 рік (тис. ос.) |
Національний склад
Національний склад населення за даними перепису 2001 року:
Національність | Відсоток |
---|---|
українці | 96,71% |
росіяни | 2,13% |
роми | 0,28% |
молдовани | 0,14% |
білоруси | 0,14% |
поляки | 0,11% |
вірмени | 0,10% |
інші/не вказали | 0.31% |
Мовний склад
Рідна мова населення за даними перепису 2001 року:
Мова | Чисельність, осіб | Доля |
---|---|---|
Українська | 10 831 | 97,55% |
Російська | 198 | 1,78% |
Ромська | 38 | 0,34% |
Білоруська | 7 | 0,06% |
Вірменська | 7 | 0,06% |
Румунська | 7 | 0,06% |
Польська | 1 | 0,01% |
Болгарська | 1 | 0,01% |
Угорська | 1 | 0,01% |
Інші/Не вказали | 12 | 0,12% |
Разом | 11 103 | 100% |
Стан навколишнього природного середовища
Відомості щодо забруднення атмосферного повітря
Основну частку у забруднення атмосферного повітря у місті і громаді, вносить транспорт і промисловість: у Іллінецькій міській територіальній громаді, частка викидів від автотранспорту до загального обсягу викидів складає на 2017 рік понад 70% (2,1 тис.т), на 1 км2 території громади припадає 2,3 т викидів забруднюючих речовин, а на одного мешканця - 54,5 кг.
Сучасний стан
З 1986 року Іллінці — місто районного значення. Має розвинену соціальну сферу: працює лікарня, Будинок культури, три школи, п'ять дитячих садків, школа естетичного виховання, дитячо-юнацька спортивна школа, бібліотеки, державний аграрний коледж.
1 червня 2016 року була створена Іллінецька міська громада (ОТГ).
Видатні уродженці
- Северин Ґощинський (1801–1876) — польський громадянський діяч, поет, письменник.
- Щавинський Василь Олександрович (1868–1924) — український хімік-технолог, мистецтвознавець і колекціонер.
- Сойфертіс Леонід Володимирович (1911–1996) — народний художник СРСР.
- Захарчук Олекса (1929–2013) — український живописець.
- Жураковська Інна Олександрівна (* 1956) — українська вершниця. Учасниця Олімпійських ігор-1992.
Видатні мешканці міста
- Багнюк Олександр Олександрович — майор, заступник командира 3-го механізованого батальйону з озброєння 72-ї окремої механізованої бригади (Біла Церква). Загинув у бою на передовій від осколкового поранення в районі Старобешеве — Волноваха (Донецька область) під час танкової атаки російських агресорів
- Ямковий Максим Сергійович - Лейтенант, командир 2 танкового взводу 2 танкової роти 36 ОБрМП ВМС ЗС України, учасник російсько-української війни, що загинув під час російського вторгнення в Україну. Загинув 27 лютого 2022 року при виконанні бойового завдання поблизу с. Павлополя Маріупольського району Донецької області. Максим був похований у братській могилі під Маріуполем. В умовах обміну тіл,по встановленою ДНК експертизи, був похований 6 жовтня 2022 року в своєму місті. Черзі пів року після загибелі,змогли поховати вдома. Нагороджений орденом Данила Галицького (2022, посмертно)
Економіка
Іллінці — здебільшого промислове місто з розвинутою сферою послуг.
З промпідприємств на території міста функціонують:
- ТОВ «Люстдорф» монополіст у виробництві Т-молока в Україні; — вул. Коцюбинського, 1
- ТОВ «Іллінецький цукровий завод»; — вул. Європейська, 1
- ТОВ «Іллінцібудматеріали» - Іллінецький цегельний завод; — вул. Соборна, 160
- Компанія Шефф-Групп - багатопрофільне підприємство з виробництва металоконструкцій і машинобудування; — вул. вул. Івана Гонти, 1'
- ТОВ «Ремсільмаш»; — вул. , 50
- Підприємство групи «Укртехнофос» колишній Агрохім
- КП «Іллінціхліб»; — пров. Волонтерів, 2
- Україно-швейцарське підприємство «Технолан»
- Державне підприємство «Іллінецьке лісове господарство»; — пров. Студентський, 1
- Підприємство по виготовленню меблів; — вул. Богдана Хмельницького, 7
- Іллінецьке відділення Липовецької філії ПрАТ Зернопродукт МХП; — вул. Соборна, 165
- Рибопереробне підприємство «Мореман»; вул. Богдана Хмельницького, 5
- Підприємство «Кремінь»; — вул. вул. Івана Гонтии, 6
- будівельні організації та транспортні підприємства.
- Комунальне підприємство «Добробут», що спеціалізується на переробці відходів, а також виготовленні плитки з поліетилену.
- Низка малих приватних підприємств.
Преса
«Трудова слава» — приватна газета, редактор зареєстрований приватний підприємець.
З 2004 року друкується газета приватних оголошень «Партнер» приватної форми власності.
Місто | Країна | Дата угоди |
---|---|---|
Влощова | Польща | 23 серпня 2005 |
Єдинець | Молдова | 13 вересня 2013 |
Сміжани | Словаччина | 5 травня 2017 |
Проблеми
- В Іллінцях в аварійному стані функціонують очисні споруди.
- У багатоповерхових будинках не працюють ліфти.
Див. також
Примітки
- cite-web|url=https://illintsi-mrada.gov.ua/card укр. Картка громади м.Іллінці
- Про зміну і встановлення меж міста Іллінців Вінницького району Вінницької області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 9 січня 2022.
- Чисельність наявного населення України на 1 січня 2022 року (PDF). ukrstat.gov.ua (укр.). ДЕРЖСТАТ УКРАЇНИ.
- Іллінці. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.[недоступне посилання]
- Maryna., Dubyk,; Марина., Дубик, (2000). Dovidnyk pro tabory, ti︠u︡rmy ta hetto na okupovaniĭ terytoriï Ukraïny (1941-1944) = Handbuch der Lager, Gefängnisse und Ghettos auf dem besetzten Territorium der Ukraine (1941-1944). Kyïv: Derz︠h︡avnyĭ komitet arkhiviv Ukraïny. ISBN . OCLC 45595209.
- Національний склад міст. Datatowel.in.ua (укр.). Процитовано 27 квітня 2024.
- Маркетингове дослідження [ 27 лютого 2014 у Wayback Machine.] українського ринку молока агентства KOLORO, 2013
- Як на Вінниччині почали виготовляти тротуарну плитку із поліетилену - vinnytsia.name (укр.). 22 вересня 2022. Процитовано 22 вересня 2022.
- Іллінецький сміттєпереробний завод - vinnytsia.name (укр.). 6 жовтня 2022. Процитовано 8 жовтня 2022.
- Романова, Полина (26 червня 2012). Жители девятиэтажки не хотят платить за лифт. Gazeta.ua. оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 27 січня 2023.
Джерела
- Д. С. Вирський. Іллінці [ 14 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 446. — .
- В. М. Анікеєнко, І. Д. Бабенко, О. Г. Рудник. Іллінці [ 10 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — .
- Сайт міста [ 4 травня 2022 у Wayback Machine.]
- Ilintsy, Ukraine(англ.)
- Ilińce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 259. (пол.)
- Ilińce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 608. (пол.)
- Lińce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 233. (пол.)
- Стаття Іллінці - Інформаційно-пізнавальний портал | Вінницька область у складі УРСР [ 5 березня 2013 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР: Вінницька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972. — 630 с.)
Література
- О. С. Покровська, Л. С. Тарнавський. Іллі́нці // Історія міст і сіл Української РСР: у 26 т. / П. Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967—1974 — том Вінницька область / А. Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.240-248
Посилання
- Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Іллінці
- Погода в Іллінцях [ 4 листопада 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Illinci misto v Ukrayini centr Illineckoyi miskoyi teritorialnoyi gromadi Vinnickogo rajonu Vinnickoyi oblasti Illinci Gerb Illinciv Prapor Illinciv Vid na misto z visoti ptashinogo letu Osnovni dani Krayina Ukrayina Oblast Vinnicka oblast Rajon Vinnickij rajon Gromada Illinecka miska gromada Zasnovane 20 chervnya 1391 633 roki Magdeburzke pravo 22 zhovtnya 1757 roku Status mista z 1 grudnya 1986 roku Naselennya 10 405 01 01 2024 Plosha 31 06 km Gustota naselennya 1046 37 osib km Poshtovi indeksi 22700 22707 Telefonnij kod 380 4345 Koordinati 49 06 pn sh 29 12 sh d H G O Visota nad rivnem morya 212 m Vodojma r Sob Sobok V yazovicya Nazva meshkanciv illincha nin illincha nka illincha ni Mista pobratimi Vloshova Polsha Yedinci Moldova Smizhani Slovachchina Den mista 30 veresnya poch z 2016 roku Vidstan Najblizhcha zaliznichna stanciya Lipovec Do stanciyi 16 km Do obl resp centru fizichna 57 km avtoshlyahami 65 km Do Kiyeva fizichna 174 km avtoshlyahami 212 km Miska vlada Adresa 22700 vul Soborna 19 Vebstorinka Illinecka miska teritorialna gromada Miskij golova Volodimir Yashuk Illinci u Vikishovishi Karta Illinci Illinci Za danimi derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini na 1 sichnya 2022 roku naselennya Illinciv stanovilo 11 095 meshkanciv Narazi misto zaznaye strimkogo rozvitku maye silnu ekonomiku ta demonstruye ekonomichne zrostannya sered mist Vinnichchini 1 14 lyutogo 2022 u Wayback Machine GeografiyaZnahoditsya na etnografichnij mezhi Shidnogo Podillya i Naddnipryanshini v nizinnij miscevosti pri zlitti richok V yazovici ta Sobka kotri tut vpadayut u richku Sob Nepodalik vid mista roztashovanij Illineckij meteoritnij krater IstoriyaData zasnuvannya Illinciv yak poselennya pochinayetsya u 1391 roci ale teritoriya ninishnih Illinciv bula zaselena osilim naselennyam blizko dvoh tisyach rokiv tomu V okolicyah mista zbereglisya dobre pomitni zalishki skifskih kurganiv IV III st do n e doslidzheno zalishki slov yanskogo selisha odnu z najdrevnishih arheologichnih pam yatok V stolittya n e de znajdeno reshtki zalizoplavilnih pechej zhitla z kam yanimi pechami Persha pismova zgadka XIV stolittya Zafiksovana 9 chervnya 1391 roku Illinci na karti Boplana 1648 r Poznacheno yak Elins U period XIV XV st tuteshnye poselennya zgaduyetsya uzhe yak dosit velikij nezalezhno zbudovanij naselenij punkt yakij korol polskij Kazimir IV Yagellonchik u 1448 roci daruye svoyemu velmozhi Menku za ratni podvigi U cej chas poselennya nazivali Linci Pro Illinci ne raz znahodimo zgadki v istorichnih dokumentah piznishogo periodu osoblivo chasiv Vizvolnoyi vijni ukrayinskogo narodu XVII stolittya Bagato vidatnih diyachiv vizvolnogo ruhu ukrayinskogo narodu proti turecko tatarskih ta polsko shlyahetskih ponevolyuvachiv pobuvali v Illincyah Tak u 1650 1651 rokah illineckogo sotnika Ivana Turovcya neodnorazovo vidviduvav togochasnij kalnickij polkovnik Ivan Bogun talanovitij polkovodec soratnik Bogdana Hmelnickogo A 18 veresnya 1655 roku ta 17 travnya 1656 roku v misti zupinyavsya sam getman Ukrayini Chastim gostem Illineckoyi sotni 1659 1661 1671 roki buv Ivan Sirko yakij zgodom stav znamenitim koshovim otamanom Zaporizkoyi Sichi Privileyem vid 22 zhovtnya 1757 r korol Avgust III oficijno nadav Illincyam magdeburzke pravo a takozh gerb iz zobrazhennyam zolotogo lebedya z shistma lebedenyatami na sribnomu tli Gerb ochevidno harakterizuvav misto yak rodove gnizdo togochasnoyi vlasnici Illinciv knyagini Barbari Sangushkovoyi urodzhenoyi Dunin predki yakoyi mali v gerbi zobrazhennya lebedya Velika sinagoga v Illincyah pobudovana v kinci 18 st Iz seredini XIX st naselennya Illinciv stalo shvidko zrostati i v 60 h rokah tut prozhivalo majzhe sim tisyach osib V Illincyah 1801 roku narodilisya i proveli ditinstvo vidomi poeti predstavniki tak zvanoyi ukrayinskoyi shkoli v Polskij literaturi Timko Padura i Severin Goshinskij Gerb Illinciv 1757 roku Z 1818 roku v Illincyah znahodivsya shtab V yatskogo polku rosijskih vijsk yakim z 1821 po 1825 rik komanduvav Pavlo Pestel kerivnik Pivdennogo tovaristva dekabristiv Pislya skasuvannya kripactva v misti pochali diyati cerkovnoparafiyalni shkoli 1881 roku tut zasnovano silske dvoklasne uchilishe jogo pershoyu popechitelkoyu bula vlasnicya Illineckogo mayetku knyaginya O P Demidova San Donato Iz 1882 roku v Illincyah pracyuye likarnya Pochinayuchi z 1866 roku koli Illinci stali volosnim centrom Lipoveckogo povitu Kiyivskoyi guberniyi misto pochalo aktivno rozshiryuvatis U 1900 roci narahovuvali blizko 5 tisyach zhiteliv v osnovnomu yevreyiv A z peredmistyami naselennya Illinec stanovilo 9400 zhiteliv U 1875 roci vlasnicya mayetku Demidova San Donato zbuduvala cukrovij zavod U grudni 1917 roku v misti bula vstanovlena radyanska okupaciya u berezni 1918 misto zajnyali vijska kajzerivskoyi Nimechchini u travni 1919 roku vijska generala Denikina a u 1920 roci znovu sovyeti Vidpovidno do novogo administrativnogo podilu u 1923 roci Illinci stayut rajcentrom Berdichivskoyi okrugi z 1925 rajcentrom Vinnickoyi okrugi z 1932 rajcentrom Vinnickoyi oblasti Pid chas organizovanogo radyanskoyu vladoyu Golodomoru 1932 1933 rokiv pomerlo shonajmenshe 204 zhiteli mista 23 lipnya 1941 roku selishe bulo okupovane nimeckimi vijskami majzhe 3 roki trivala okupaciya Diyalo getto kudi nacistami nasilno zganyalisya yevreyi dlya kompaktnogo meshkannya Za cej chas v Illincyah bulo rozstrilyano 2489 yevreyiv Radyanski vijska zajnyali misto v berezni 1944 roku U comu procesi brali uchast partizani 2 yi partizanskoyi brigadi yaka bazuvalas u Shabelyanskomu lisi 1 grudnya 1986 roku Illincyam Verhovnoyu radoyu URSR bulo nadano status mista rajonnogo znachennya 24 serpnya 1991 roku misto vhodit do skladu nezalezhnoyi Ukrayini 31 travnya 2016 roku shlyahom ob yednannya Illineckoyi miskoyi radi ta Vasilivskoyi Zhadanivskoyi Zhornickoyi Krasnenkivskoyi Pavlivskoyi Hrinivskoyi Yakubivskoyi silskih rad misto Illinci staye administrativnim centrom miskoyi gromadi Pam yatki arhitekturiCerkva Rizdva Bogorodici Svyato Voskresenskij sobor Mikolayivska cerkva s Borisivka Illinecka miska rada Troyicka cerkva Golovna sinagoga Yevrejske kladovishe Cerkva Svyatoyi Bogorodici zbudovana u 1773 roci Ye odnokupolnoyu cerkvoyu odna z najstarishih derev yanih hramiv Pravoberezhnoyi Ukrayini zbudovana u stili narodnogo kozackogo baroko Svyato Voskresenskij sobor 1897 r okrasa mista Zbudovanij yak blagodijnij podarunok Illincyam knyagineyu Demidovoyu Budinok kupcya Manova sporuda u stili modern Zaraz shkola estetichnogo vihovannya Budivlya kolishnogo mlina Marimont Zaraz u zapustinni Budinok Narodnogo uchilisha 1881 roku Zaraz serednya shkola 1 Budivlya najbilshoyi sinagogi na Vinnichchini XX st DemografiyaChiselnist Tablicya demografiyi 1959197019791989200120102016201720202022 2193 3479 4054 10 563 11 186 10 286 11 388 11 374 11 219 11 095 V period z 1959 po 2022 rik tis os Nacionalnij sklad Nacionalnij sklad naselennya za danimi perepisu 2001 roku Nacionalnist Vidsotok ukrayinci 96 71 rosiyani 2 13 romi 0 28 moldovani 0 14 bilorusi 0 14 polyaki 0 11 virmeni 0 10 inshi ne vkazali 0 31 Movnij sklad Ridna mova naselennya za danimi perepisu 2001 roku Mova Chiselnist osib Dolya Ukrayinska 10 831 97 55 Rosijska 198 1 78 Romska 38 0 34 Biloruska 7 0 06 Virmenska 7 0 06 Rumunska 7 0 06 Polska 1 0 01 Bolgarska 1 0 01 Ugorska 1 0 01 Inshi Ne vkazali 12 0 12 Razom 11 103 100 Stan navkolishnogo prirodnogo seredovishaVidomosti shodo zabrudnennya atmosfernogo povitrya Osnovnu chastku u zabrudnennya atmosfernogo povitrya u misti i gromadi vnosit transport i promislovist u Illineckij miskij teritorialnij gromadi chastka vikidiv vid avtotransportu do zagalnogo obsyagu vikidiv skladaye na 2017 rik ponad 70 2 1 tis t na 1 km2 teritoriyi gromadi pripadaye 2 3 t vikidiv zabrudnyuyuchih rechovin a na odnogo meshkancya 54 5 kg Suchasnij stanZ 1986 roku Illinci misto rajonnogo znachennya Maye rozvinenu socialnu sferu pracyuye likarnya Budinok kulturi tri shkoli p yat dityachih sadkiv shkola estetichnogo vihovannya dityacho yunacka sportivna shkola biblioteki derzhavnij agrarnij koledzh Seredmistya kolishnya Proletarska 1 chervnya 2016 roku bula stvorena Illinecka miska gromada OTG Vidatni urodzhenciSeverin Goshinskij 1801 1876 polskij gromadyanskij diyach poet pismennik Shavinskij Vasil Oleksandrovich 1868 1924 ukrayinskij himik tehnolog mistectvoznavec i kolekcioner Sojfertis Leonid Volodimirovich 1911 1996 narodnij hudozhnik SRSR Zaharchuk Oleksa 1929 2013 ukrayinskij zhivopisec Zhurakovska Inna Oleksandrivna 1956 ukrayinska vershnicya Uchasnicya Olimpijskih igor 1992 Vidatni meshkanci mista Bagnyuk Oleksandr Oleksandrovich major zastupnik komandira 3 go mehanizovanogo bataljonu z ozbroyennya 72 yi okremoyi mehanizovanoyi brigadi Bila Cerkva Zaginuv u boyu na peredovij vid oskolkovogo poranennya v rajoni Starobesheve Volnovaha Donecka oblast pid chas tankovoyi ataki rosijskih agresoriv Yamkovij Maksim Sergijovich Lejtenant komandir 2 tankovogo vzvodu 2 tankovoyi roti 36 OBrMP VMS ZS Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni sho zaginuv pid chas rosijskogo vtorgnennya v Ukrayinu Zaginuv 27 lyutogo 2022 roku pri vikonanni bojovogo zavdannya poblizu s Pavlopolya Mariupolskogo rajonu Doneckoyi oblasti Maksim buv pohovanij u bratskij mogili pid Mariupolem V umovah obminu til po vstanovlenoyu DNK ekspertizi buv pohovanij 6 zhovtnya 2022 roku v svoyemu misti Cherzi piv roku pislya zagibeli zmogli pohovati vdoma Nagorodzhenij ordenom Danila Galickogo 2022 posmertno EkonomikaIllinci zdebilshogo promislove misto z rozvinutoyu sferoyu poslug Z prompidpriyemstv na teritoriyi mista funkcionuyut Molokozavod Lyustdorf Illineckij cukrovij zavod TOV Lyustdorf monopolist u virobnictvi T moloka v Ukrayini vul Kocyubinskogo 1 TOV Illineckij cukrovij zavod vul Yevropejska 1 TOV Illincibudmateriali Illineckij cegelnij zavod vul Soborna 160 Kompaniya Sheff Grupp bagatoprofilne pidpriyemstvo z virobnictva metalokonstrukcij i mashinobuduvannya vul vul Ivana Gonti 1 TOV Remsilmash vul 50 Pidpriyemstvo grupi Ukrtehnofos kolishnij Agrohim KP Illincihlib prov Volonteriv 2 Ukrayino shvejcarske pidpriyemstvo Tehnolan Derzhavne pidpriyemstvo Illinecke lisove gospodarstvo prov Studentskij 1 Pidpriyemstvo po vigotovlennyu mebliv vul Bogdana Hmelnickogo 7 Illinecke viddilennya Lipoveckoyi filiyi PrAT Zernoprodukt MHP vul Soborna 165 Ribopererobne pidpriyemstvo Moreman vul Bogdana Hmelnickogo 5 Pidpriyemstvo Kremin vul vul Ivana Gontii 6 budivelni organizaciyi ta transportni pidpriyemstva Komunalne pidpriyemstvo Dobrobut sho specializuyetsya na pererobci vidhodiv a takozh vigotovlenni plitki z polietilenu Nizka malih privatnih pidpriyemstv Presa Trudova slava privatna gazeta redaktor zareyestrovanij privatnij pidpriyemec Z 2004 roku drukuyetsya gazeta privatnih ogoloshen Partner privatnoyi formi vlasnosti Mista pobratimiMisto Krayina Data ugodi Vloshova Polsha 23 serpnya 2005 Yedinec Moldova 13 veresnya 2013 Smizhani Slovachchina 5 travnya 2017ProblemiV Illincyah v avarijnomu stani funkcionuyut ochisni sporudi U bagatopoverhovih budinkah ne pracyuyut lifti Div takozhMorozivka Dzhupinivka Goliki Varvarivka Vulici Illinciv Sob Illinecka volost Hrami Illinciv Illinecka astroblema Pivdenne tovaristvo dekabristiv Podillya PodolyaniPrimitkicite web url https illintsi mrada gov ua card ukr Kartka gromadi m Illinci Pro zminu i vstanovlennya mezh mista Illinciv Vinnickogo rajonu Vinnickoyi oblasti Oficijnij vebportal parlamentu Ukrayini ukr Procitovano 9 sichnya 2022 Chiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2022 roku PDF ukrstat gov ua ukr DERZhSTAT UKRAYiNI Illinci Geoinformacijna sistema misc Golodomor 1932 1933 rokiv v Ukrayini Ukrayinskij institut nacionalnoyi pam yati Procitovano 18 chervnya 2020 nedostupne posilannya Maryna Dubyk Marina Dubik 2000 Dovidnyk pro tabory ti u rmy ta hetto na okupovaniĭ terytorii Ukrainy 1941 1944 Handbuch der Lager Gefangnisse und Ghettos auf dem besetzten Territorium der Ukraine 1941 1944 Kyiv Derz h avnyĭ komitet arkhiviv Ukrainy ISBN 9665041886 OCLC 45595209 Nacionalnij sklad mist Datatowel in ua ukr Procitovano 27 kvitnya 2024 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Marketingove doslidzhennya 27 lyutogo 2014 u Wayback Machine ukrayinskogo rinku moloka agentstva KOLORO 2013 Yak na Vinnichchini pochali vigotovlyati trotuarnu plitku iz polietilenu vinnytsia name ukr 22 veresnya 2022 Procitovano 22 veresnya 2022 Illineckij smittyepererobnij zavod vinnytsia name ukr 6 zhovtnya 2022 Procitovano 8 zhovtnya 2022 Romanova Polina 26 chervnya 2012 Zhiteli devyatietazhki ne hotyat platit za lift Gazeta ua originalu za 8 bereznya 2016 Procitovano 27 sichnya 2023 DzherelaD S Virskij Illinci 14 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J S 446 ISBN 966 00 0610 1 V M Anikeyenko I D Babenko O G Rudnik Illinci 10 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2024 ISBN 966 02 2074 X Sajt mista 4 travnya 2022 u Wayback Machine Ilintsy Ukraine angl Ilince Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1882 T III S 259 pol Ilince Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1900 T XV cz 1 S 608 pol Lince Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1884 T V S 233 pol Stattya Illinci Informacijno piznavalnij portal Vinnicka oblast u skladi URSR 5 bereznya 2013 u Wayback Machine Na osnovi materialiv enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini tom Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Vinnicka oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1972 630 s LiteraturaO S Pokrovska L S Tarnavskij Illi nci Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR u 26 t P T Tronko golova Golovnoyi redkolegiyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 1974 tom Vinnicka oblast A F Olijnik golova redkolegiyi tomu 1972 788s S 240 248PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Illinci Pogoda v Illincyah 4 listopada 2014 u Wayback Machine