Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Купе́ль — село в Україні, у Рокитнівській селищній громаді Сарненського району Рівненської області. Населення становить 402 осіб.
| село Купель | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Рівненська область |
| Район | Сарненський район |
| Громада | Рокитнівська селищна громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1640 |
| Населення | 402 |
| Площа | 52,307 км² |
| Густота населення | 7,69 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 34223 |
| Телефонний код | +380 3635 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | H G O |
| Середня висота над рівнем моря | 160 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 34200, Рівненська обл., Сарненський р-н, смт. Рокитне, вул. Незалежності, 15. |
| Карта | |
  Купель | |
 Купель | |
| Мапа | |
| Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . (липень 2018) |
Розташоване в північно-східній частині району. Недалеко на схід від села проходить межа між Рівненською та Житомирською областями, 20 кілометрів північніше проходить державний кордон України та Республіки Білорусь. Старожили розповідають легенду про виникнення назви населеного пункту. Назва пішла від однойменної назви річки Купель, що протікає понад селом.
Історія
Перші відомості про село Купель відносяться до глибокої давнини 1640 року, проте якоїсь писемної згадки про село в давнину або точні відомості про його заснування, на жаль, не відомі.
Існують дані, проте не зовсім точні, що в цій місцевості раніше видобували якусь руду. З різних країв приїжджали сюди наймані робочі і прості селяни на видобуток руди, проте працювали вони лише в теплий період року. Але поселення тут так і не побудували — жили в тимчасових будівлях.
Пізніше земля навколо села переходить у власність пана Мошлинського. Поступово в цьому краї починають одне за одним виникати невеликі поселення. Населення, що проживало на цій території в основному займалося сільським господарством: сіяли жито, гречку, просо, льон, садили різні овочеві культури, м'яли коноплі, розводили свійських тварин — свиней, корів, коней, тримали птицю.
Цей процес активного заселення припадає на розвиток в царській Росії кріпацтва із усіма випливаючими звідси наслідками. Селянин дуже залежав від поміщика. Він повинен був у першу чергу відробити панщину, а потім уже працювати у себе в дома. Проте сам поміщик жив у Скалах Житомирської губернії, а слідкувати за господарством та наглядати за кріпаками залишав свого керуючого. Було збудовано невеликий млин, на якому селяни могли молоти своє зерно. Приїжджали сюди і з інших сіл та хуторів.
В 1861 році відбулося скасування кріпосного права. Купель з опіки пана Мошлинського переходить під опіку пана Шабинського. Проте село все одно залишалось не дуже великим. В 1913 році село викупив пан Булгак.
Під час подій Першої Світової війни через Купель проходили різні військові частини Південно-Західного фронту.
У період з 1917 по 1920 рр. через с. Купель проходили різноманітні військові частини та формування, проте ніяких воєнних дій вони за собою не приносили і місцеве населення залишалось вдома біля своїх господарств.
Після відступу поляків Купель перейшло до Радянського Союзу, та незабаром російські війська відступили і село стало нейтральною територією. Пізніше сюди приїжджає спільна російсько-польська комісія по встановленню кордону і Купель відходить до Польщі.
У 1918—1939 роках була організована невелика 4-х класна школа.
У вересні 1939 року село перейшло до складу УРСР. Після цього селяни чинили опір примусовій колективізації.
Під час Другої світової війни на нашій території поряд з німецькими та радянськими військами у воєнних діях брали участь також вояки із УПА.
У післявоєнний час життя в селі почало помаленьку налагоджуватись. Збудували колгосп імені Кірова, головою якого був обраний Котвицький О. Г. Головою сільської сади обрали Марца Дворецького. В 1947 році в будинку К. Лукаша створили перший магазин і першим продавцем в ньому була Шимкевич Ніна Станіславівна. Іще перед війною в селі створили сільську раду, яку очолив Юзік Рудницький. Пізніше сільську раду перевозять в Біловіж. У 50-х роках в приміщені школи запрацювала перша бібліотека. В післявоєнний час запрацювала й пошта (перший поштар — Кайданович Леонтій Іванович). В 60-70-ті роки соціальне та економічне життя населення набагато покращилось. Люди почали отримувати непогану заробітну плату, у цей час будують дорогу з кам'яним покриттям від Рокитного до Кам'яного, яка пройшла і через село Купель. В 70-ті роки проводиться масштабна меліорація заболочених земель, внаслідок якої купельчани отримали додатково значні площі сільськогосподорських угідь та пасовищ.
Купель має невелику кількість населення — 439 чоловік. В цьому селі нараховується понад 130 дворів. Особливістю села є багатонаціональне населення. За національним складом переважає українське населення. В селі є загальноосвітня школа І-ІІ ст., бібліотека, клуб, два магазини, храм української православної церкви «Всіх скорботливих радості», молитовний дім «Християн Віри Євангельської» і невеликий костьол.
Населення
За переписом населення 2001 року в селі мешкала 401 особа.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,50 % |
| російська | 0,50 % |
Відомі люди
Перев'язко Вячеслав Павлович народився 18 серпня 1925 року в с. Купеля Рокитнівського району Рівненської обл. До війни закінчив 7 класів. В березні 1943 року пішов в партизанський загін ім. Дзержинського, з'єднання генерал-майора В. А. Бегми, де пробув до грудня в диверсійній групі. Захворів на тиф. Літаком був відправлений в м. Рязань де пролікувався до березня 1944 року. Потім поступив в військове училище. Після закінчення навчання було присвоєно звання молодшого лейтенанта і відправлено в війська Далекосхідного військового округу, де і зустрів Японську агресію. Був поранений на Китайській границі. Після одужання був переведений в внутрішні війська де прослужив до 1948 року. Помер в січні 2006 року. Нагороджений Орденом « За мужність» « Вітчизняної війни ıı ст.» Медаллю Жукова, Медаллю « Захиснику Вітчизни».
Примітки
- . Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 2 лютого 2019.
- . Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 2 лютого 2019.
Посилання
- Облікова картка с. Купель. Верховна Рада України. оригіналу за 2 лютого 2019. Процитовано 2 лютого 2019.
| Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (грудень 2016) |
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kupe l selo v Ukrayini u Rokitnivskij selishnij gromadi Sarnenskogo rajonu Rivnenskoyi oblasti Naselennya stanovit 402 osib selo Kupel Krayina Ukrayina Oblast Rivnenska oblast Rajon Sarnenskij rajon Gromada Rokitnivska selishna gromada Osnovni dani Zasnovane 1640 Naselennya 402 Plosha 52 307 km Gustota naselennya 7 69 osib km Poshtovij indeks 34223 Telefonnij kod 380 3635 Geografichni dani Geografichni koordinati 51 26 03 pn sh 27 34 12 sh d H G O Serednya visota nad rivnem morya 160 m Misceva vlada Adresa radi 34200 Rivnenska obl Sarnenskij r n smt Rokitne vul Nezalezhnosti 15 Karta Kupel Kupel Mapa Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno lipen 2018 Ne slid plutati z Kupil i Kupil hrestilna Roztashovane v pivnichno shidnij chastini rajonu Nedaleko na shid vid sela prohodit mezha mizh Rivnenskoyu ta Zhitomirskoyu oblastyami 20 kilometriv pivnichnishe prohodit derzhavnij kordon Ukrayini ta Respubliki Bilorus Starozhili rozpovidayut legendu pro viniknennya nazvi naselenogo punktu Nazva pishla vid odnojmennoyi nazvi richki Kupel sho protikaye ponad selom IstoriyaPershi vidomosti pro selo Kupel vidnosyatsya do glibokoyi davnini 1640 roku prote yakoyis pisemnoyi zgadki pro selo v davninu abo tochni vidomosti pro jogo zasnuvannya na zhal ne vidomi Isnuyut dani prote ne zovsim tochni sho v cij miscevosti ranishe vidobuvali yakus rudu Z riznih krayiv priyizhdzhali syudi najmani robochi i prosti selyani na vidobutok rudi prote pracyuvali voni lishe v teplij period roku Ale poselennya tut tak i ne pobuduvali zhili v timchasovih budivlyah Piznishe zemlya navkolo sela perehodit u vlasnist pana Moshlinskogo Postupovo v comu krayi pochinayut odne za odnim vinikati neveliki poselennya Naselennya sho prozhivalo na cij teritoriyi v osnovnomu zajmalosya silskim gospodarstvom siyali zhito grechku proso lon sadili rizni ovochevi kulturi m yali konopli rozvodili svijskih tvarin svinej koriv konej trimali pticyu Cej proces aktivnogo zaselennya pripadaye na rozvitok v carskij Rosiyi kripactva iz usima viplivayuchimi zvidsi naslidkami Selyanin duzhe zalezhav vid pomishika Vin povinen buv u pershu chergu vidrobiti panshinu a potim uzhe pracyuvati u sebe v doma Prote sam pomishik zhiv u Skalah Zhitomirskoyi guberniyi a slidkuvati za gospodarstvom ta naglyadati za kripakami zalishav svogo keruyuchogo Bulo zbudovano nevelikij mlin na yakomu selyani mogli moloti svoye zerno Priyizhdzhali syudi i z inshih sil ta hutoriv V 1861 roci vidbulosya skasuvannya kriposnogo prava Kupel z opiki pana Moshlinskogo perehodit pid opiku pana Shabinskogo Prote selo vse odno zalishalos ne duzhe velikim V 1913 roci selo vikupiv pan Bulgak Pid chas podij Pershoyi Svitovoyi vijni cherez Kupel prohodili rizni vijskovi chastini Pivdenno Zahidnogo frontu U period z 1917 po 1920 rr cherez s Kupel prohodili riznomanitni vijskovi chastini ta formuvannya prote niyakih voyennih dij voni za soboyu ne prinosili i misceve naselennya zalishalos vdoma bilya svoyih gospodarstv Pislya vidstupu polyakiv Kupel perejshlo do Radyanskogo Soyuzu ta nezabarom rosijski vijska vidstupili i selo stalo nejtralnoyu teritoriyeyu Piznishe syudi priyizhdzhaye spilna rosijsko polska komisiya po vstanovlennyu kordonu i Kupel vidhodit do Polshi U 1918 1939 rokah bula organizovana nevelika 4 h klasna shkola U veresni 1939 roku selo perejshlo do skladu URSR Pislya cogo selyani chinili opir primusovij kolektivizaciyi Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni na nashij teritoriyi poryad z nimeckimi ta radyanskimi vijskami u voyennih diyah brali uchast takozh voyaki iz UPA U pislyavoyennij chas zhittya v seli pochalo pomalenku nalagodzhuvatis Zbuduvali kolgosp imeni Kirova golovoyu yakogo buv obranij Kotvickij O G Golovoyu silskoyi sadi obrali Marca Dvoreckogo V 1947 roci v budinku K Lukasha stvorili pershij magazin i pershim prodavcem v nomu bula Shimkevich Nina Stanislavivna Ishe pered vijnoyu v seli stvorili silsku radu yaku ocholiv Yuzik Rudnickij Piznishe silsku radu perevozyat v Bilovizh U 50 h rokah v primisheni shkoli zapracyuvala persha biblioteka V pislyavoyennij chas zapracyuvala j poshta pershij poshtar Kajdanovich Leontij Ivanovich V 60 70 ti roki socialne ta ekonomichne zhittya naselennya nabagato pokrashilos Lyudi pochali otrimuvati nepoganu zarobitnu platu u cej chas buduyut dorogu z kam yanim pokrittyam vid Rokitnogo do Kam yanogo yaka projshla i cherez selo Kupel V 70 ti roki provoditsya masshtabna melioraciya zabolochenih zemel vnaslidok yakoyi kupelchani otrimali dodatkovo znachni ploshi silskogospodorskih ugid ta pasovish Kupel maye neveliku kilkist naselennya 439 cholovik V comu seli narahovuyetsya ponad 130 dvoriv Osoblivistyu sela ye bagatonacionalne naselennya Za nacionalnim skladom perevazhaye ukrayinske naselennya V seli ye zagalnoosvitnya shkola I II st biblioteka klub dva magazini hram ukrayinskoyi pravoslavnoyi cerkvi Vsih skorbotlivih radosti molitovnij dim Hristiyan Viri Yevangelskoyi i nevelikij kostol NaselennyaZa perepisom naselennya 2001 roku v seli meshkala 401 osoba Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 99 50 rosijska 0 50 Vidomi lyudiPerev yazko Vyacheslav Pavlovich narodivsya 18 serpnya 1925 roku v s Kupelya Rokitnivskogo rajonu Rivnenskoyi obl Do vijni zakinchiv 7 klasiv V berezni 1943 roku pishov v partizanskij zagin im Dzerzhinskogo z yednannya general majora V A Begmi de probuv do grudnya v diversijnij grupi Zahvoriv na tif Litakom buv vidpravlenij v m Ryazan de prolikuvavsya do bereznya 1944 roku Potim postupiv v vijskove uchilishe Pislya zakinchennya navchannya bulo prisvoyeno zvannya molodshogo lejtenanta i vidpravleno v vijska Dalekoshidnogo vijskovogo okrugu de i zustriv Yaponsku agresiyu Buv poranenij na Kitajskij granici Pislya oduzhannya buv perevedenij v vnutrishni vijska de prosluzhiv do 1948 roku Pomer v sichni 2006 roku Nagorodzhenij Ordenom Za muzhnist Vitchiznyanoyi vijni ii st Medallyu Zhukova Medallyu Zahisniku Vitchizni Primitki Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 2 lyutogo 2019 Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 2 lyutogo 2019 PosilannyaOblikova kartka s Kupel Verhovna Rada Ukrayini originalu za 2 lyutogo 2019 Procitovano 2 lyutogo 2019 Cya stattya ye zagotovkoyu Vi mozhete dopomogti proyektu dorobivshi yiyi Ce povidomlennya varto zaminiti tochnishim Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti gruden 2016 Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi