49°36′29″ пн. ш.26°30′35″ сх. д. / 49.60806° пн. ш. 26.50972° сх. д. / 49.60806; 26.50972Координати: 49°36′29″ пн. ш.26°30′35″ сх. д. / 49.60806° пн. ш. 26.50972° сх. д. / 49.60806; 26.50972
Через село протікає Південний Буг. На Південному Бузі і його притоках в межах території села споруджено щонайменше 5 ставків, зокрема найбільший з них — , а також Старий став, став Забровар, Єврейський та ін.
Історія
Перша документальна історична згадка про Купіль датується 1573 роком.
У XVI—XVIII ст. — у складі Речі Посполитої.
З 1793 р. — у складі Російської імперії.
У XIX — на початку XX ст. — містечко Староконстантинівського повіту Волинської губернії.
З 1923 р. — центр еврейської національної сільради.
У 1924—1930 рр. — у Войтовецькому районі Проскуровского округу, в 1932—1937 рр. — у Волочиському районі Вінницької області, 1937—1945 рр. — Кам'янець-Подольській області, з 1945 р. — Хмельницької області.
1847 року в Купелі жили 1 170 євреїв, 1897 р. — 2 720 (52,8 %), 1923 р. —1 530. Євреї жили у Купелі, ймовірно, з часів Речі Посполитої.
Наприкінці XVIII ст. за підтримки місцевого поміщика С. Вислоцького у селі була заснована єврейська типографія (одна з перших у Росії).
На початку XIX ст. в селі було кілька синагог, діяли кілька хедерів. За клопотанням єврейського населення в Купелі було відкрито поштову станцію (згадується з 1852 р.).
Головним чином євреї Купеля в XIX ст. займалися ремеслами, були кравцями, швецями, кушнірами, бондарями, ковалями та ін.
З 1859 р. рабином у Купелі був Койфман, у 1880-х рр. — Лейзер Харіф, наприкінці XIX ст. — Йосель-Лейб Глейзер. 1865 р. у Купелі було три синагоги, 1871 року було відкрито однокласне народне училище, 1907 року — єврейська школа.
У 1910-х рр. підприємці Гольдберг, Вейгман, Маргуліс, Каплан і Шварцман орендували парові млини.
Зубним лікарем у Купелі працював Мендель Янкелевич Стружа.
1914 р. євреям належало три аптеки, трактир, 47 лавок (зокрема усі 11 мануфактурних, усі 21 бакалейні та ін.); серед євреїв був один скотопромисловець. У Купелі діяла сіоністська організація.
У 1793—1923 рр. містечко Купіль — адміністративний центр Купільської волості Старокостянтинівського повіту Волинської губернії. До складу волості входили такі населені пункти: містечко Купіль, села — Богданівна, Клинини, Кушнирівка, Кржачки (Кущівка), Левківці, Рябіївка, Слобідка Нурчина (Нучина), Холодець, Чернява (Чернявка).
У 1923—1924 рр. містечко Купіль — центр новоствореного Війтовецького району.
До 1944 року в межах Купеля існувало дві адміністративно-територіальні одиниці — Купільська сільська рада та Купільська містечкова рада. З 1924 року і до сьогодні Купіль — центр Купільської сільської ради, якій підпорядковане також село Гайдайки.
Село стало свідком Українсько-радянської війни. 1 червня 1919 року в районі села Купіль відбувалися криваві бої між Таращанським полком Червоної армії і 10-м полком сірожупанниківАрмії Української Народної Республіки. Того ж дня українці були відтиснуті більшовиками на захід. Сімнадцять українців потрапили у полон до червоних. Надвечір червоноармійці стратили військовополонених у селі Холодець, на березі місцевого ставка. Селяни зібрали помордовані тіла бійців та поховали на сільському цвинтарі. 24 серпня 1919 року командир 10-го полку сірожупанників Анатолій Костик, у числі інших бійців, відвідав село. Над могилою поставили дерев'яного хреста, відправили панахиду, військовою сальвою віддали шану полеглим.
Об'єкти культурно-освітньої, соціальної і виробничої інфраструктури
Церква Архістратига Михаїла УПЦ;
Купільська загальноосвітня школа І—ІІІ ступенів;
Дитячий дошкільний заклад «Зернятко»;
Купільський сільський будинок культури;
Купільська сільська бібліотека;
Споживче товариство «Купільське»;
Купільська дільнича лікарня;
Купільська ветеринарна дільнича лікарня;
Купільське відділення районних електромереж
Відділення зв'язку «Укртелеком»
Відділення «Укрпошти»
Відділення «Ощадбанку»
Функціонують понад 5 об'єктів торгівлі та 4 заклади харчування, виробничий відділ сільськогосподарського підприємства. Діють місцеві фермерські господарства.
Визначні місця, пам'ятки історії та культури села Купіль
Меморіальний комплексКостел Успіння Пресвятої Богородиці, збудований Анною Понятовською у 1847 році. Зараз це Свято-Михайлівська Церква УПЦ МП;
Родинна усипальня (каплиця) Чілінських, друга половина XIX століття (польське кладовище);
Братська Могила Воїнів-Визволителів с. Купіль. Зокрема тут покояться Герої Радянського Союзу Олександр Іванович Жилін та Ілля Кирилович Хахерін;
Єврейське кладовище із пам'ятником на місці знищення єврейського населення містечка Купіль у період Німецько-радянської війни;
Польське кладовище;
Православне кладовище;
Базарна площа (Базар) — місце торгівлі та проведення щорічних ярмарків аж до 1980-х років;
Залишки палацового парку на правому березі Південного Бугу (залишились лише поодинокі каштани). Купільчани називають це місце Каштани або Під Каштанами;
Житлові та адміністративні будинки довоєнного періоду (сильно змінені та перебудовані).
Не збереглися або були зруйновані
Церква Святого архістратига Михайла, збудована у 1884—1888 роках за сприяння прихожан, священика Іоана Яновського та архітектора Миколи Юргенса
Свято-Троїцька дерев'яна «цвинтарна» церква
Єврейська синагога
Палац Чілінських
Забудова центра містечка, зруйнована у період Другої світової війни.
Голодомор в Купелі
За даними різних джерел в селі в 1932—1933 роках загинуло близько 80 осіб. На сьогодні встановлено імена 67 із них. Мартиролог укладений на підставі поіменних списків жертв Голодомору 1932—1933 років, складених Купільською сільською радою. Поіменні списки зберігаються в Державному архіві Хмельницької області.
Відомі люди
В селі народилися:
Бейдер Хаїм Волькович — єврейський письменник, журналіст, літературознавець, ідишист.
— Український медик. Заслужений лікар України (1996). Народився 02.02.1930 р., с. Купіль Волочиського району Хмельницької області. Закінчив медичний факультет Ужгородського університету. Працював хірургом у Якутії, Росія. У 1956 р. обраний асистентом кафедри госпітальної хірургії Чернівецького медінституту., з 1964 р. — доцент цієї кафедри, з 1977 р. обраний за конкурсом завідувачем кафедри загальної хірургії, у 1988—1995 рр. — доцент. Нагороджений знаком «Відмінник охорони здоров'я».
Гольденберг Шимон — єврейський письменник.
Задворний Володимир — письменник, публіцист, літературознавець, педагог, краєзнавець, автор історичного нарису «Село моє, Купіль…».
Кшивінська Ольга — поетеса, учасниця Проскурівського підпілля.
Ku pil selo do 1944 roku mistechko v Ukrayini u Vijtoveckij selishnij gromadi Hmelnickogo rajonu Hmelnickoyi oblasti Naselennya stanovit 786 osib Istorichnij kulturnij osvitnij i torgovo ekonomichnij centr Verhnogo Pobuzhzhya Do 2020 organ miscevogo samovryaduvannya Kupilska silska rada selo Kupil Krayina Ukrayina Oblast Hmelnicka oblast Rajon Hmelnickij rajon Gromada Vijtovecka selishna gromada Kod KATOTTG UA68040030110078761 Oblikova kartka kartka Osnovni dani Zasnovane 1573 Naselennya 786 Plosha 3 99 km Gustota naselennya 196 99 osib km Poshtovij indeks 31226 Telefonnij kod 380 3845 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 36 29 pn sh 26 30 35 sh d 49 60806 pn sh 26 50972 sh d 49 60806 26 50972 Koordinati 49 36 29 pn sh 26 30 35 sh d 49 60806 pn sh 26 50972 sh d 49 60806 26 50972 Serednya visota nad rivnem morya 305 m Vodojmi Pivdennij Bug Misceva vlada Adresa radi 31256 Hmelnicka obl Volochiskij r n smt Vijtivci Geroyiv Ukrayini bud 4 Vebstorinka http kupil volorada gov ua Karta Kupil Kupil Mapa Kupil u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kupil znachennya Ne plutati z Kupil hrestilna Cherez selo protikaye Pivdennij Bug Na Pivdennomu Buzi i jogo pritokah v mezhah teritoriyi sela sporudzheno shonajmenshe 5 stavkiv zokrema najbilshij z nih a takozh Starij stav stav Zabrovar Yevrejskij ta in Istoriya Persha dokumentalna istorichna zgadka pro Kupil datuyetsya 1573 rokom U XVI XVIII st u skladi Rechi Pospolitoyi Z 1793 r u skladi Rosijskoyi imperiyi U XIX na pochatku XX st mistechko Starokonstantinivskogo povitu Volinskoyi guberniyi Z 1923 r centr evrejskoyi nacionalnoyi silradi U 1924 1930 rr u Vojtoveckomu rajoni Proskurovskogo okrugu v 1932 1937 rr u Volochiskomu rajoni Vinnickoyi oblasti 1937 1945 rr Kam yanec Podolskij oblasti z 1945 r Hmelnickoyi oblasti 1847 roku v Kupeli zhili 1 170 yevreyiv 1897 r 2 720 52 8 1923 r 1 530 Yevreyi zhili u Kupeli jmovirno z chasiv Rechi Pospolitoyi Naprikinci XVIII st za pidtrimki miscevogo pomishika S Vislockogo u seli bula zasnovana yevrejska tipografiya odna z pershih u Rosiyi Na pochatku XIX st v seli bulo kilka sinagog diyali kilka hederiv Za klopotannyam yevrejskogo naselennya v Kupeli bulo vidkrito poshtovu stanciyu zgaduyetsya z 1852 r Golovnim chinom yevreyi Kupelya v XIX st zajmalisya remeslami buli kravcyami shvecyami kushnirami bondaryami kovalyami ta in Z 1859 r rabinom u Kupeli buv Kojfman u 1880 h rr Lejzer Harif naprikinci XIX st Josel Lejb Glejzer 1865 r u Kupeli bulo tri sinagogi 1871 roku bulo vidkrito odnoklasne narodne uchilishe 1907 roku yevrejska shkola U 1910 h rr pidpriyemci Goldberg Vejgman Margulis Kaplan i Shvarcman orenduvali parovi mlini Zubnim likarem u Kupeli pracyuvav Mendel Yankelevich Struzha 1914 r yevreyam nalezhalo tri apteki traktir 47 lavok zokrema usi 11 manufakturnih usi 21 bakalejni ta in sered yevreyiv buv odin skotopromislovec U Kupeli diyala sionistska organizaciya U 1793 1923 rr mistechko Kupil administrativnij centr Kupilskoyi volosti Starokostyantinivskogo povitu Volinskoyi guberniyi Do skladu volosti vhodili taki naseleni punkti mistechko Kupil sela Bogdanivna Klinini Kushnirivka Krzhachki Kushivka Levkivci Ryabiyivka Slobidka Nurchina Nuchina Holodec Chernyava Chernyavka U 1923 1924 rr mistechko Kupil centr novostvorenogo Vijtoveckogo rajonu Do 1944 roku v mezhah Kupelya isnuvalo dvi administrativno teritorialni odinici Kupilska silska rada ta Kupilska mistechkova rada Z 1924 roku i do sogodni Kupil centr Kupilskoyi silskoyi radi yakij pidporyadkovane takozh selo Gajdajki Selo stalo svidkom Ukrayinsko radyanskoyi vijni 1 chervnya 1919 roku v rajoni sela Kupil vidbuvalisya krivavi boyi mizh Tarashanskim polkom Chervonoyi armiyi i 10 m polkom sirozhupannikiv Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Togo zh dnya ukrayinci buli vidtisnuti bilshovikami na zahid Simnadcyat ukrayinciv potrapili u polon do chervonih Nadvechir chervonoarmijci stratili vijskovopolonenih u seli Holodec na berezi miscevogo stavka Selyani zibrali pomordovani tila bijciv ta pohovali na silskomu cvintari 24 serpnya 1919 roku komandir 10 go polku sirozhupannikiv Anatolij Kostik u chisli inshih bijciv vidvidav selo Nad mogiloyu postavili derev yanogo hresta vidpravili panahidu vijskovoyu salvoyu viddali shanu poleglim NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi Mova Kilkist Vidsotok ukrayinska 780 99 24 rosijska 5 0 64 inshi ne vkazali 1 0 12 Usogo 786 100 Vulici KupelyaO Zhilina golovna vulicya I Haherina Chornoostrivska C Malinovskogo P Teodorovicha Yu Gagarina O Kshivinskoyi Peremogi Sadova Polova Naberezhna Ob yekti kulturno osvitnoyi socialnoyi i virobnichoyi infrastrukturiCerkva Arhistratiga Mihayila UPC Kupilska zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv Dityachij doshkilnij zaklad Zernyatko Kupilskij silskij budinok kulturi Kupilska silska biblioteka Spozhivche tovaristvo Kupilske Kupilska dilnicha likarnya Kupilska veterinarna dilnicha likarnya Kupilske viddilennya rajonnih elektromerezh Viddilennya zv yazku Ukrtelekom Viddilennya Ukrposhti Viddilennya Oshadbanku Funkcionuyut ponad 5 ob yektiv torgivli ta 4 zakladi harchuvannya virobnichij viddil silskogospodarskogo pidpriyemstva Diyut miscevi fermerski gospodarstva Viznachni miscya pam yatki istoriyi ta kulturi sela KupilMemorialnij kompleksKostel Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici zbudovanij Annoyu Ponyatovskoyu u 1847 roci Zaraz ce Svyato Mihajlivska Cerkva UPC MP Rodinna usipalnya kaplicya Chilinskih druga polovina XIX stolittya polske kladovishe Bratska Mogila Voyiniv Vizvoliteliv s Kupil Zokrema tut pokoyatsya Geroyi Radyanskogo Soyuzu Oleksandr Ivanovich Zhilin ta Illya Kirilovich Haherin Yevrejske kladovishe iz pam yatnikom na misci znishennya yevrejskogo naselennya mistechka Kupil u period Nimecko radyanskoyi vijni Polske kladovishe Pravoslavne kladovishe Bazarna plosha Bazar misce torgivli ta provedennya shorichnih yarmarkiv azh do 1980 h rokiv Zalishki palacovogo parku na pravomu berezi Pivdennogo Bugu zalishilis lishe poodinoki kashtani Kupilchani nazivayut ce misce Kashtani abo Pid Kashtanami Zhitlovi ta administrativni budinki dovoyennogo periodu silno zmineni ta perebudovani Ne zbereglisya abo buli zrujnovani Cerkva Svyatogo arhistratiga Mihajla zbudovana u 1884 1888 rokah za spriyannya prihozhan svyashenika Ioana Yanovskogo ta arhitektora Mikoli Yurgensa Svyato Troyicka derev yana cvintarna cerkva Yevrejska sinagoga Palac Chilinskih Zabudova centra mistechka zrujnovana u period Drugoyi svitovoyi vijni Golodomor v KupeliZa danimi riznih dzherel v seli v 1932 1933 rokah zaginulo blizko 80 osib Na sogodni vstanovleno imena 67 iz nih Martirolog ukladenij na pidstavi poimennih spiskiv zhertv Golodomoru 1932 1933 rokiv skladenih Kupilskoyu silskoyu radoyu Poimenni spiski zberigayutsya v Derzhavnomu arhivi Hmelnickoyi oblasti Vidomi lyudiV seli narodilisya Bejder Hayim Volkovich yevrejskij pismennik zhurnalist literaturoznavec idishist Ukrayinskij medik Zasluzhenij likar Ukrayini 1996 Narodivsya 02 02 1930 r s Kupil Volochiskogo rajonu Hmelnickoyi oblasti Zakinchiv medichnij fakultet Uzhgorodskogo universitetu Pracyuvav hirurgom u Yakutiyi Rosiya U 1956 r obranij asistentom kafedri gospitalnoyi hirurgiyi Cherniveckogo medinstitutu z 1964 r docent ciyeyi kafedri z 1977 r obranij za konkursom zaviduvachem kafedri zagalnoyi hirurgiyi u 1988 1995 rr docent Nagorodzhenij znakom Vidminnik ohoroni zdorov ya Goldenberg Shimon yevrejskij pismennik Zadvornij Volodimir pismennik publicist literaturoznavec pedagog krayeznavec avtor istorichnogo narisu Selo moye Kupil Kshivinska Olga poetesa uchasnicya Proskurivskogo pidpillya Lizen Oleksandr yevrejskij pismennik Malinovskij Cezar Kazimirovich Geroj Radyanskogo Soyuzu Perelshtejn Rubman Tova yevrejska pismennicya politv yazen Vilyam Homskij Zyeyev Homskij profesor batko lingvista i filosofa Noama Chomski Kravec Maksim yevrejskij pismennik vijskovij V seli pomerli Zhilin Oleksandr Ivanovich Geroj Radyanskogo Soyuzu PosilannyaIstoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR 1917 s 174 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Krayeznavcha ekspediciya miscyami boyiv Armiyi UNR 22 lyutogo 2020 u Wayback Machine Kupiel Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1883 T IV S 885 pol DzherelaIstoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Hmelnicka oblast 1971 Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi
Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Україна 
