Бу́рий залізня́к (англ. limonite, brown(iron) ore, bog iron ore; нім. Eisenstein, Eisenerz) — природне скупчення гідроксидів заліза. Осадова гірська порода.
осадова гірська порода | ||||
---|---|---|---|---|
Загальні відомості | ||||
Мінеральний склад | ґетит, лімоніт | |||
Ідентифікація | ||||
Колір | бурий | |||
Використання | ||||
|
Складається з ґетиту, лімоніту, азовськіту та інших мінералів. Руда заліза.
В Гренландії виявлено бурий залізняк віком 3,76 млрд років.
В Україні є в Керченському й Криворізькому залізорудних басейнах.
Загальна хімічна формула: nFe2O3+nH2O (починаючи від найбіднішого на гідратну воду гідрогематиту і закінчуючи лімонітом). Містить також гідроксиди і оксигідрати алюмінію і мангану, кремнезем, глинисті мінерали, сорбовану воду.
Родовища
- на території України — в Керченському та Криворізькому залізорудних басейнах.
- на території Росії — в Західносибірському залізорудному басейні: Колпашівське родовище в Томській області. На Уралі — Киштимське і Карабаське родовища. На Середньому Уралі — Алапаєвське і Бакальське родовища. В Липецькій і Тульській областях. В Курській магнітній аномалії. На Таманському півострові. В Карелії залягає на дні сучасних озер. У Башкортостані — Комарово-Зігазинське родовище.
- в Казахстані — Кустанайський і Приаральський залізорудні райони. Джангельдінське родовище в пустелі Кизилкум.
- в Таджикистані — поблизу Янтака.
- в Західній Європі — на території Франції в Лотарингії. На території Люксембургу.
- в Гренландії виявлено бурий залізняк віком 3,76 млрд років.
Переробка
Бурі залізняки збагачують з використанням комбінованих схем з попереднім знешламлюванням руди. Гравітаційно-магнітна схема включає видобування відсадкою грубозернистих , іншу частину — магнітною сепарацією. У випал-магнітних схемах застосовується магнетизувальний випал з подальшою магнітною сепарацією. Для збагачення тонких класів, а також для очищення проміжних концентратів використовують флотацію.
Галерея
Див. також
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — .
Посилання
- БОЛО́ТНА РУДА́ [ 12 травня 2016 у Wayback Machine.] // ЕСУ
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bu rij zaliznya k angl limonite brown iron ore bog iron ore nim Eisenstein Eisenerz prirodne skupchennya gidroksidiv zaliza Osadova girska poroda Burij zaliznyakosadova girska poroda Zagalni vidomostiMineralnij sklad getit limonit IdentifikaciyaKolir burij Vikoristannya Skladayetsya z getitu limonitu azovskitu ta inshih mineraliv Ruda zaliza V Grenlandiyi viyavleno burij zaliznyak vikom 3 76 mlrd rokiv V Ukrayini ye v Kerchenskomu j Krivorizkomu zalizorudnih basejnah Zagalna himichna formula nFe2O3 nH2O pochinayuchi vid najbidnishogo na gidratnu vodu gidrogematitu i zakinchuyuchi limonitom Mistit takozh gidroksidi i oksigidrati alyuminiyu i manganu kremnezem glinisti minerali sorbovanu vodu Rodovishana teritoriyi Ukrayini v Kerchenskomu ta Krivorizkomu zalizorudnih basejnah na teritoriyi Rosiyi v Zahidnosibirskomu zalizorudnomu basejni Kolpashivske rodovishe v Tomskij oblasti Na Urali Kishtimske i Karabaske rodovisha Na Serednomu Urali Alapayevske i Bakalske rodovisha V Lipeckij i Tulskij oblastyah V Kurskij magnitnij anomaliyi Na Tamanskomu pivostrovi V Kareliyi zalyagaye na dni suchasnih ozer U Bashkortostani Komarovo Zigazinske rodovishe v Kazahstani Kustanajskij i Priaralskij zalizorudni rajoni Dzhangeldinske rodovishe v pusteli Kizilkum v Tadzhikistani poblizu Yantaka v Zahidnij Yevropi na teritoriyi Franciyi v Lotaringiyi Na teritoriyi Lyuksemburgu v Grenlandiyi viyavleno burij zaliznyak vikom 3 76 mlrd rokiv PererobkaBuri zaliznyaki zbagachuyut z vikoristannyam kombinovanih shem z poperednim zneshlamlyuvannyam rudi Gravitacijno magnitna shema vklyuchaye vidobuvannya vidsadkoyu grubozernistih inshu chastinu magnitnoyu separaciyeyu U vipal magnitnih shemah zastosovuyetsya magnetizuvalnij vipal z podalshoyu magnitnoyu separaciyeyu Dlya zbagachennya tonkih klasiv a takozh dlya ochishennya promizhnih koncentrativ vikoristovuyut flotaciyu GalereyaBuri zaliznyaki v kolekciyiDiv takozhBurozaliznyakovi rudiLiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2004 T 1 A K 640 s ISBN 966 7804 14 3 PosilannyaBOLO TNA RUDA 12 travnya 2016 u Wayback Machine ESU