Щенсний Адамович Понятовський (22 квітня 1857, Цепцевичі над Горинем, Волинська губернія — 31 травня 1936, Цепцевичі над Горинем, Луцького повяту, Волинського воєводства) — землевласник, член Державної думи Російської імперії.
Понятовський Щенсний Адамович | |
---|---|
Szczęsny Leon Poniatowski | |
Народився | 22 квітня 1857 Волинська губернія |
Помер | 31 травня 1936 (79 років) Цепцевичі |
Поховання | Бережниця |
Громадянство | Росія |
Національність | Поляки |
Діяльність | політик, адвокат |
Alma mater | d[1] |
Знання мов | польська |
Посада | депутат Державної думи Російської імперії[d] |
Партія | Крайове коло Литви та Руси |
Нагороди | |
|
Біографія
Польський дворянин. Народився в родині Адама Станіслава Понятовського та Зофії уродженої Фелінської. Під час Повстання 1864 його батьків заслали до Сибіру, тому виховався у родичів (Фелінських і Вижгів). Він навчався в середній школі спочатку у Варшаві, а з 1874 року в Ярославі на Волзі, де після смерті батька перебував під опікою свого дядька, архієпископа Фелінського. Середню школу він склав близько 1879 року у Влодзімежі.
Випускник юридичного факультету Київського університету. Служив присяжним повіреним(адвокатом) в адвокатській конторі Влодзімєжа Спасовича в Санкт-Петербурзі. Володів землею у Луцькому повіті Волинської губернії.
У 1890—1897 роках керував власною адвокатською конторою в Даугавпілсі, а потім повернувся до відновленого маєтку в Цепцевичах. Крім хліборобської діяльності, він займався громадсько-політичною роботою і був одним із найвідоміших польських діячів на Поліссі та Волині. У 1900 р. брав участь в організації Товариства взаємного кредитування «Bank Polski» в Луцьку, а потім довголітнім його президентом. Під його керівництвом товариство розгорнуло плідну сільськогосподарську та комерційну діяльність, засновану на комісійних принципах. У 1904–6, коли полякам вдалося добитися певних поступок від російського уряду, він налагодив контакти з політичними діячами Житомира, Кам'янця, Києва, Варшави, Москви, Петербурга. У 1905 р. брав участь у двох всеросійських з'їздах земельних діячів у Москві (у вересні та листопаді), на яких обговорювалося національне питання, зокрема польське. П. тоді виступав за надання Україні політичної автономії. У 1903 році разом з Влодзімєжем Грохольським, Томашем Міхаловським, Вільгельмом Куліковським та ін. він заснував підпільну організацію «Zrzzenie», метою якої був захист інтересів поляків у Росії, заснування таємних польських шкіл, а згодом агітація за вибори до І Думи. У цей період він брав участь у створенні «Dziennik Kijowski», в якому публікував свої статті, зокрема: "Про аграрну справу "(Р. 1: 1906 № 2, 19).
14 квітня 1906 був обраний депутатом від Волинської губернії до І Державної Думи, поряд з Юзефом Потоцьким і Влодзімєжем Ґрохольським, і був єдиним поляком, який увійшов до президії Думи як заступник секретаря.
Увійшов до складу групи Західних околиць. Товариш секретаря Першої Державної Думи, входив до Аграрної комісії. Брав участь у дебатах з аграрного питання, про Білостоцький погром тощо.
За уряду П.Столипіна, органи місцевого самоврядування, які мали стати знаряддям русифікації на Волині, сприяли значному розвитку цих територій завдяки перевазі в їхньому правлінні поляків. Понятовський діяв в окружних і губернських землях, де він був головою комітетів зв'язку і фінансів. Завдяки його ініціативі на Волині було розгорнуто дорожнє будівництво, розширено телефонну мережу, розпочато розробку детальної карти Волині, у 1915 році для розробки волинських родовищ корисних копалин було створено товариство «Камень», досягнення якого використовувалися вже в 1920-х роках. У цей період входив до складу окружного комітету Південно-Західної залізниці та комісії з удосконалення сільського господарства, належав до Товариства сприяння польській сільськогосподарській науці, брав участь в організації споживчого кооперативу в Цепцевичах, подарувавши для цього майдан і будинок, де згодом була створена школа. Створив лучно-болотної дослідної станції на Чемерненському торфовищі, яка спочатку була філією Інституту грязелікування в Мінську. Її роботи охоплювали важливі для Полісся питання водовідведення, екології та метеорології[1].
12-15 серпня 1917 року в Москві взяв участь у роботі Державної наради.
У 1919 р. приїхав до Варшави, де на прохання польської делегації, що їхала на Паризьку конференцію, написав доповіді про корисні копалини та винокуріння Волині. У березні 1919 року він повернувся до Влодзімежа. Очолив Товариство Допомоги жертвам війни та протягом року керував акцією надання харчової допомоги населенню. У 1920 р. став суддею окружного суду в Луцьку й організовував польське судочинство на Волині. У 1922–32 рр. — нотаріус у Сарнах. Почав відновлювати роботу лучно-болотної станції, роботу якої перервала війна. У 1924 році він був запущений Експериментальний завод з вирощування торфу поблизу Сарн під керівництвом родича пана Броніслава Хамета. До 1936 р. П. входив до складу правління кафедри, яка перетворилася на найбільший у Польщі науково-дослідний центр з вирощування та осушення торфовищ, лук і пасовищ. Писав статті про діяльність комбінату та благоустрій Полісся в «Gazeta Rolnicza», зокрема: «Полісся, майбутні польські Нідерланди» (Р. 66: 1926), «Про осушення Полісся» (Р. 68: 1928). Працював на громадських засадах у Гуртку окружної ради, кошторисній комісії з податкових справ, був радником повітового збору в Сарнах, куратором фундації ім. Марії Чижевичової для офіцерів-інвалідів у маєтку Бережки (до 1936 р.), а сам подарував 100 га землі для осадників — колишніх вояків Війська Польського.
Помер 31 травня 1936 у Цепцевичах над Горинем, Луцького повяту, Волинського воєводства. Похований у Брежницькій парафії.
Родина
- Брат — Казимир Юзеф Понятовський (1854—1934).
Література
- Szczęsny Leon Poniatowski // IPSB
- Державна дума Російської імперії: 1906—1917. // Б. Ю. Іванов, А. А. Комзолова, І. С. Ряховська. — М. .: РОЗСПЕН. 2008. — С. 481.
- Боїович М. М. Члени Державної думи (Портрети та біографії). Перше скликання. — М. .: Тип. Товариства І. Д. Ситіна. 1906 — С. 50.
- Перша Державна Дума. Алфавітний список та докладні біографії та характеристики членів Державної Думи. — М. .: Тип. Товариства І. Д. Ситіна, 1906. — 114 с.
- Російський державний історичний архів. Фонд 1278. Опис 1 (1-й скликання). Справа 123. Аркуш 21 оборот; Фонд 1327. Опис 1. 1905 рік. Справа Лист 41. Аркуш 61; Справа 143. Аркуш 23 оборот.
Примітки
- https://www.ipsb.nina.gov.pl/a/biografia/szczesny-leon-poniatowski
- Szczęsny Leon Poniatowski - Potomkowie Sejmu Wielkiego. оригіналу за 5 жовтня 2015. Процитовано 3 жовтня 2015.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shensnij Adamovich Ponyatovskij 22 kvitnya 1857 Cepcevichi nad Gorinem Volinska guberniya 31 travnya 1936 Cepcevichi nad Gorinem Luckogo povyatu Volinskogo voyevodstva zemlevlasnik chlen Derzhavnoyi dumi Rosijskoyi imperiyi Ponyatovskij Shensnij AdamovichSzczesny Leon PoniatowskiNarodivsya22 kvitnya 1857 1857 04 22 Volinska guberniyaPomer31 travnya 1936 1936 05 31 79 rokiv CepcevichiPohovannyaBerezhnicyaGromadyanstvo RosiyaNacionalnistPolyakiDiyalnistpolitik advokatAlma materd 1 Znannya movpolskaPosadadeputat Derzhavnoyi dumi Rosijskoyi imperiyi d PartiyaKrajove kolo Litvi ta RusiNagorodi Mediafajli u VikishovishiBiografiyaPolskij dvoryanin Narodivsya v rodini Adama Stanislava Ponyatovskogo ta Zofiyi urodzhenoyi Felinskoyi Pid chas Povstannya 1864 jogo batkiv zaslali do Sibiru tomu vihovavsya u rodichiv Felinskih i Vizhgiv Vin navchavsya v serednij shkoli spochatku u Varshavi a z 1874 roku v Yaroslavi na Volzi de pislya smerti batka perebuvav pid opikoyu svogo dyadka arhiyepiskopa Felinskogo Serednyu shkolu vin sklav blizko 1879 roku u Vlodzimezhi Vipusknik yuridichnogo fakultetu Kiyivskogo universitetu Sluzhiv prisyazhnim povirenim advokatom v advokatskij kontori Vlodzimyezha Spasovicha v Sankt Peterburzi Volodiv zemleyu u Luckomu poviti Volinskoyi guberniyi U 1890 1897 rokah keruvav vlasnoyu advokatskoyu kontoroyu v Daugavpilsi a potim povernuvsya do vidnovlenogo mayetku v Cepcevichah Krim hliborobskoyi diyalnosti vin zajmavsya gromadsko politichnoyu robotoyu i buv odnim iz najvidomishih polskih diyachiv na Polissi ta Volini U 1900 r brav uchast v organizaciyi Tovaristva vzayemnogo kredituvannya Bank Polski v Lucku a potim dovgolitnim jogo prezidentom Pid jogo kerivnictvom tovaristvo rozgornulo plidnu silskogospodarsku ta komercijnu diyalnist zasnovanu na komisijnih principah U 1904 6 koli polyakam vdalosya dobitisya pevnih postupok vid rosijskogo uryadu vin nalagodiv kontakti z politichnimi diyachami Zhitomira Kam yancya Kiyeva Varshavi Moskvi Peterburga U 1905 r brav uchast u dvoh vserosijskih z yizdah zemelnih diyachiv u Moskvi u veresni ta listopadi na yakih obgovoryuvalosya nacionalne pitannya zokrema polske P todi vistupav za nadannya Ukrayini politichnoyi avtonomiyi U 1903 roci razom z Vlodzimyezhem Groholskim Tomashem Mihalovskim Vilgelmom Kulikovskim ta in vin zasnuvav pidpilnu organizaciyu Zrzzenie metoyu yakoyi buv zahist interesiv polyakiv u Rosiyi zasnuvannya tayemnih polskih shkil a zgodom agitaciya za vibori do I Dumi U cej period vin brav uchast u stvorenni Dziennik Kijowski v yakomu publikuvav svoyi statti zokrema Pro agrarnu spravu R 1 1906 2 19 14 kvitnya 1906 buv obranij deputatom vid Volinskoyi guberniyi do I Derzhavnoyi Dumi poryad z Yuzefom Potockim i Vlodzimyezhem Groholskim i buv yedinim polyakom yakij uvijshov do prezidiyi Dumi yak zastupnik sekretarya Uvijshov do skladu grupi Zahidnih okolic Tovarish sekretarya Pershoyi Derzhavnoyi Dumi vhodiv do Agrarnoyi komisiyi Brav uchast u debatah z agrarnogo pitannya pro Bilostockij pogrom tosho Za uryadu P Stolipina organi miscevogo samovryaduvannya yaki mali stati znaryaddyam rusifikaciyi na Volini spriyali znachnomu rozvitku cih teritorij zavdyaki perevazi v yihnomu pravlinni polyakiv Ponyatovskij diyav v okruzhnih i gubernskih zemlyah de vin buv golovoyu komitetiv zv yazku i finansiv Zavdyaki jogo iniciativi na Volini bulo rozgornuto dorozhnye budivnictvo rozshireno telefonnu merezhu rozpochato rozrobku detalnoyi karti Volini u 1915 roci dlya rozrobki volinskih rodovish korisnih kopalin bulo stvoreno tovaristvo Kamen dosyagnennya yakogo vikoristovuvalisya vzhe v 1920 h rokah U cej period vhodiv do skladu okruzhnogo komitetu Pivdenno Zahidnoyi zaliznici ta komisiyi z udoskonalennya silskogo gospodarstva nalezhav do Tovaristva spriyannya polskij silskogospodarskij nauci brav uchast v organizaciyi spozhivchogo kooperativu v Cepcevichah podaruvavshi dlya cogo majdan i budinok de zgodom bula stvorena shkola Stvoriv luchno bolotnoyi doslidnoyi stanciyi na Chemernenskomu torfovishi yaka spochatku bula filiyeyu Institutu gryazelikuvannya v Minsku Yiyi roboti ohoplyuvali vazhlivi dlya Polissya pitannya vodovidvedennya ekologiyi ta meteorologiyi 1 12 15 serpnya 1917 roku v Moskvi vzyav uchast u roboti Derzhavnoyi naradi U 1919 r priyihav do Varshavi de na prohannya polskoyi delegaciyi sho yihala na Parizku konferenciyu napisav dopovidi pro korisni kopalini ta vinokurinnya Volini U berezni 1919 roku vin povernuvsya do Vlodzimezha Ocholiv Tovaristvo Dopomogi zhertvam vijni ta protyagom roku keruvav akciyeyu nadannya harchovoyi dopomogi naselennyu U 1920 r stav suddeyu okruzhnogo sudu v Lucku j organizovuvav polske sudochinstvo na Volini U 1922 32 rr notarius u Sarnah Pochav vidnovlyuvati robotu luchno bolotnoyi stanciyi robotu yakoyi perervala vijna U 1924 roci vin buv zapushenij Eksperimentalnij zavod z viroshuvannya torfu poblizu Sarn pid kerivnictvom rodicha pana Bronislava Hameta Do 1936 r P vhodiv do skladu pravlinnya kafedri yaka peretvorilasya na najbilshij u Polshi naukovo doslidnij centr z viroshuvannya ta osushennya torfovish luk i pasovish Pisav statti pro diyalnist kombinatu ta blagoustrij Polissya v Gazeta Rolnicza zokrema Polissya majbutni polski Niderlandi R 66 1926 Pro osushennya Polissya R 68 1928 Pracyuvav na gromadskih zasadah u Gurtku okruzhnoyi radi koshtorisnij komisiyi z podatkovih sprav buv radnikom povitovogo zboru v Sarnah kuratorom fundaciyi im Mariyi Chizhevichovoyi dlya oficeriv invalidiv u mayetku Berezhki do 1936 r a sam podaruvav 100 ga zemli dlya osadnikiv kolishnih voyakiv Vijska Polskogo Pomer 31 travnya 1936 u Cepcevichah nad Gorinem Luckogo povyatu Volinskogo voyevodstva Pohovanij u Brezhnickij parafiyi Prezidiya I Derzhavnoyi Dumi Zliva napravo G M Shaposhnikov vid Trudovoyi grupi D I Shahovskij F F Kokoshkin P D Dolgorukov S A Murovcev G A Shershenevich N A Gredeskul Sh Ponyatovskij vid avtonomistiv ta golova Byuro druku M G Bolkvadze RodinaBrat Kazimir Yuzef Ponyatovskij 1854 1934 LiteraturaSzczesny Leon Poniatowski IPSB Derzhavna duma Rosijskoyi imperiyi 1906 1917 B Yu Ivanov A A Komzolova I S Ryahovska M ROZSPEN 2008 S 481 Boyiovich M M Chleni Derzhavnoyi dumi Portreti ta biografiyi Pershe sklikannya M Tip Tovaristva I D Sitina 1906 S 50 Persha Derzhavna Duma Alfavitnij spisok ta dokladni biografiyi ta harakteristiki chleniv Derzhavnoyi Dumi M Tip Tovaristva I D Sitina 1906 114 s Rosijskij derzhavnij istorichnij arhiv Fond 1278 Opis 1 1 j sklikannya Sprava 123 Arkush 21 oborot Fond 1327 Opis 1 1905 rik Sprava List 41 Arkush 61 Sprava 143 Arkush 23 oborot Primitkihttps www ipsb nina gov pl a biografia szczesny leon poniatowski Szczesny Leon Poniatowski Potomkowie Sejmu Wielkiego originalu za 5 zhovtnya 2015 Procitovano 3 zhovtnya 2015