Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Габріель Феліксович Шершеневич | |
|---|---|
 | |
| Народився | 31 грудня 1862 (12 січня 1863) Херсонська губернія |
| Помер | 31 серпня (13 вересня) 1912 (49 років) Москва |
| Країна |  Російська імперія |
| Діяльність | правник, політик |
| Alma mater | Казанський університет |
| Галузь | цивільне право |
| Заклад | Казанський університет, Московський університет |
| Посада | депутат Державної думи Російської імперії[d] |
| Партія | Конституційно-демократична партія |
| Батько | Q104622214? |
| Діти | |
 Шершеневич Габріель Феліксович у Вікісховищі | |
Габріель Феліксович Шершеневич (31 грудня 1862 (12 січня 1863), Херсонська губернія — 31 серпня (13 вересня) 1912, Москва) — російський юрист, цивіліст, професор Казанського та Московського університетів, депутат I Державної Думи.
Середню освіту здобув у Казані. У 1885 р. закінчив юридичний факультет Казанського університету. У 1888 р. захистив магістерську дисертацію («Система торговых действий», Казань, 1888), а в 1891 р. – докторську («Авторское право на литературные произведения»); У 1892 р. був призначений професором Казанського університету по кафедрі торгового права і торгового судочинства; з 1896 р. – на кафедрі цивільного права та судочинства.
Викладацька діяльність Шершеневича перервалася в кінці 1905 р. в зв’язку з обранням до 1-ї Державної Думи від м. Казань (від кадетської партії). У 1906 р. він переїхав з Казані до Санкт-Петербургу. Дотримуючись ліберальних поглядів, протестував проти розпуску Думи і підписав Виборзьку відозву ряду депутатів із закликом до населення відмовитися платити податки і виконувати військовий обов’язок до скликання Думи. Після розпуску Думи переїхав до Москви, де разом з деякими іншими депутатами деякий час сидів у Таганській в’язниці через ций заклик. Після виходу з в’язниці працював на юридичному факультеті Московського університету, потім в Московському комерційному інституті.
Г. Ф. Шершеневич зробив значний внесок у цивільне і торгове право і в законотворчість, активно брав участь у підготовці та обговоренні проекту Цивільного уложення, займався аналізом і узагальненням правозастосовної практики. Шершеневич був учасником, членом і головою Київського юридичного товариства, брав активну участь в Московському товаристві народних університетів, Московському комерційному інституті та Юридичному товаристві при Московському університеті.
В початку 1911 р. на знак протесту проти обмеження університетських свобод з боку Міністра народної освіти Л. Кассо разом з групою професорів покинув Московський університет.
Концепція держави і права Габріеля Шершеневича
Г. Шершеневич виходив з того, що «держава передує праву історично і логічно», «держава є явище первинне, право — вторинне», держава є джерелом права. Тому він критично оцінював ідею зв´язаності держави створеним нею правом. «Річ не в тім, щоб зв´язувати державу правовими нитками подібно тому, як ліліпути зв´язували Гуллівера. Питання в тім, як організувати владу так, щоб неможливий був чи був доведений до мінімуму конфлікт між правом, що виходить від влади, і моральними переконаннями підвладних». Він цілком поділяв положення Ієрінга про те, що «право є добре зрозуміла політика сили».
Усі влади в державі спираються на державну владу з її споконвічним авторитетом, тоді як державна влада спирається безпосередньо на суспільні сили. Такою є держава з позиції соціології. «Поняття про державу тільки одне — соціологічне».
Поняття про державу
Поняття про державу Шершеневич зводить до трьох основних ознак:
- сукупність людей, об´єднаних за політичними мотивами;
- простір (територія), на яку поширюється дія державної влади;
- наявність державної влади.
Влада за Шершеневичем — можливість нав´язувати свою волю іншому чи іншим, змушувати інших погоджувати свою поведінку з волею пануючих. Те ж і державна влада — «це здатність пануючих робити свої веління чинником, що визначає поведінку підлеглих, і в основі такої можливості лежить інстинкт самозбереження людини. Страх за своє благополуччя і довіра до органів державної влади, як найкращому засобу його забезпечення, складає індивідуально-психологічну основу державної влади».
Чим забезпечується правовий порядок проти сваволі державної влади? ступенем готовності громадянина принести жертви державі, від уявлення, що він втрачає з цією державою. «Громадянин держави, що забезпечує йому особисту і майнову недоторканність, законність і свободу, захист усюди, де б він не був, — готовий на більші жертви, ніж громадянин тієї держави, яка ставиться до нього як до безправного раба. Перший буде захищати державу, як свій будинок, другий — як будинок свого господаря». Таким чином, дії державної влади знаходяться цілком під санкцією громадської думки, тобто в сфері моралі.
Поняття про право
зводиться до поняття про позитивне право: «тільки те право, що діє, але не те право, що повинно б діяти». Основне поняття права — об´єктивне право. Суб´єктивне право — похідне. Перше — сукупність правових норм, друге — можливість здійснення своїх інтересів суб´єктом права.
Сутнісні риси права
1) право передбачає поведінку особи; 2) право має примусовий характер; 3) право завжди зв´язане з державною владою.
Норми права Шершеневич вважав виразом вимог, звернених державною владою до підлеглих їй осіб, «всяка норма права — наказ». Правила, що визначають лад і діяльність самої державної влади (тобто конституція), не можуть мати для неї правового характеру, адже «писана Конституція є фіксування суспільного погляду на взаємини елементів державної влади». Таке праворозу-міння й одержало назву позитивістського, нормативного.
Переважаючою формою права Шершеневич називає закон. «Під ім´ям закону розуміється норма права, що виходить безпосередньо від державної влади у встановленому заздалегідь порядку». Ознаками закону він називає: 1) загальне правило, розраховане на необмежену кількість випадків, у формальному сенсі закон — акт законодавчої влади; 2) норма права виходить безпосередньо від державної влади, є вираженням волі органів влади; 3) ця воля повинна виразитися у встановленому заздалегідь порядку. Вчений вважав, що примусовий характер права не дозволяє відносити до норм права конституційне, міжнародне і канонічне право.
Вивчати догму і техніку права, вважав Шершеневич, особливо важливо для юриста-практика, що стоїть поза ідеологією і політикою права. Розроблена ним теорія права і держави на основі формально-догматичного методу не втратила свого пізнавального значення і сьогодні.
Література
Список праць
- Общая теория права. — 2-е изд. — М.: Тип. Т-ва Кушнерев и К, 1912. — VII, 805 с.
- Общее учение о праве и государстве. — 1-е изд. — М.: Тип. Т-ва И. Д. Сытина, 1908. — 156 с.
- История философии права / Шершеневич Г. Ф., проф. Моск. ун-та. — 2-е изд. — С.-Пб.: Бр. Башмаковы, 1907. — 593 с.
- Габриэль Феликсович Шершеневич // Г. Ф. Шершеневич. Учебник торгового права /по изданию 1914 г./. — М.: Фирма Спарк, 1994. — 335 с.
- Шершеневич Г. Ф. Избранное / Вступ. слово, сост.: П. В. Крашенинников. — М.: Статут, 2016. — 496 с. — (Юристы, изменившие право, государство.) [ 3 березня 2022 у Wayback Machine.]
Бібліографія
- Мироненко О. М. Шершеневич Гавриїл (Габрієль) Феліксович [ 3 липня 2013 у Wayback Machine.]
- Шигабутдинов Р. Р. Политико-правовые воззрения, общественная и научно-педагогическая деятельность Г.Ф. Шершеневича: дис. ... кандидата исторических наук: 23.00.01 / Шигабутдинов Рафаэль Рустамович; - Казань: КГУ, 2009.
- Studia Iuridica / Uniw. Warszawski, Wydz. Prawa i Administracji. - Warszawa : WUW. Т. 57 : Prawo prywatne ponad granicami : księga pamięci profesora Gabriela Szerszeniewicza w setną rocznicę śmierci = Частное право без границ : сб., посвящ. памяти проф. Габриэля Шершеневича (к столетию со времени кончины ученого) / red. nauk. J. Turłukowski. - Warszawa: WUW, 2013. - 306 s.
- Шершеневич Габріель Феліксович // Велика українська юридична енциклопедія : у 20 т. / О. В. Петришин (відп. ред.) та ін.. — 2017. — Т. 3 : Загальна теорія права. — С. 842. — .
Посилання
- Шершеневич Г. Ф. [ 19 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — С. 438. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Batko Posada Diti Mati Druzhina Cholovik Gabriel Feliksovich ShershenevichNarodivsya31 grudnya 1862 12 sichnya 1863 1863 01 12 Hersonska guberniyaPomer31 serpnya 13 veresnya 1912 1912 09 13 49 rokiv MoskvaKrayinaRosijska imperiyaDiyalnistpravnik politikAlma materKazanskij universitetGaluzcivilne pravoZakladKazanskij universitet Moskovskij universitetPosadadeputat Derzhavnoyi dumi Rosijskoyi imperiyi d PartiyaKonstitucijno demokratichna partiyaBatkoQ104622214 Diti Shershenevich Gabriel Feliksovich u Vikishovishi Gabriel Feliksovich Shershenevich 31 grudnya 1862 12 sichnya 1863 18630112 Hersonska guberniya 31 serpnya 13 veresnya 1912 Moskva rosijskij yurist civilist profesor Kazanskogo ta Moskovskogo universitetiv deputat I Derzhavnoyi Dumi Serednyu osvitu zdobuv u Kazani U 1885 r zakinchiv yuridichnij fakultet Kazanskogo universitetu U 1888 r zahistiv magistersku disertaciyu Sistema torgovyh dejstvij Kazan 1888 a v 1891 r doktorsku Avtorskoe pravo na literaturnye proizvedeniya U 1892 r buv priznachenij profesorom Kazanskogo universitetu po kafedri torgovogo prava i torgovogo sudochinstva z 1896 r na kafedri civilnogo prava ta sudochinstva Vikladacka diyalnist Shershenevicha perervalasya v kinci 1905 r v zv yazku z obrannyam do 1 yi Derzhavnoyi Dumi vid m Kazan vid kadetskoyi partiyi U 1906 r vin pereyihav z Kazani do Sankt Peterburgu Dotrimuyuchis liberalnih poglyadiv protestuvav proti rozpusku Dumi i pidpisav Viborzku vidozvu ryadu deputativ iz zaklikom do naselennya vidmovitisya platiti podatki i vikonuvati vijskovij obov yazok do sklikannya Dumi Pislya rozpusku Dumi pereyihav do Moskvi de razom z deyakimi inshimi deputatami deyakij chas sidiv u Taganskij v yaznici cherez cij zaklik Pislya vihodu z v yaznici pracyuvav na yuridichnomu fakulteti Moskovskogo universitetu potim v Moskovskomu komercijnomu instituti G F Shershenevich zrobiv znachnij vnesok u civilne i torgove pravo i v zakonotvorchist aktivno brav uchast u pidgotovci ta obgovorenni proektu Civilnogo ulozhennya zajmavsya analizom i uzagalnennyam pravozastosovnoyi praktiki Shershenevich buv uchasnikom chlenom i golovoyu Kiyivskogo yuridichnogo tovaristva brav aktivnu uchast v Moskovskomu tovaristvi narodnih universitetiv Moskovskomu komercijnomu instituti ta Yuridichnomu tovaristvi pri Moskovskomu universiteti V pochatku 1911 r na znak protestu proti obmezhennya universitetskih svobod z boku Ministra narodnoyi osviti L Kasso razom z grupoyu profesoriv pokinuv Moskovskij universitet Koncepciya derzhavi i prava Gabrielya ShershenevichaG Shershenevich vihodiv z togo sho derzhava pereduye pravu istorichno i logichno derzhava ye yavishe pervinne pravo vtorinne derzhava ye dzherelom prava Tomu vin kritichno ocinyuvav ideyu zv yazanosti derzhavi stvorenim neyu pravom Rich ne v tim shob zv yazuvati derzhavu pravovimi nitkami podibno tomu yak liliputi zv yazuvali Gullivera Pitannya v tim yak organizuvati vladu tak shob nemozhlivij buv chi buv dovedenij do minimumu konflikt mizh pravom sho vihodit vid vladi i moralnimi perekonannyami pidvladnih Vin cilkom podilyav polozhennya Iyeringa pro te sho pravo ye dobre zrozumila politika sili Usi vladi v derzhavi spirayutsya na derzhavnu vladu z yiyi spokonvichnim avtoritetom todi yak derzhavna vlada spirayetsya bezposeredno na suspilni sili Takoyu ye derzhava z poziciyi sociologiyi Ponyattya pro derzhavu tilki odne sociologichne Ponyattya pro derzhavu Ponyattya pro derzhavu Shershenevich zvodit do troh osnovnih oznak sukupnist lyudej ob yednanih za politichnimi motivami prostir teritoriya na yaku poshiryuyetsya diya derzhavnoyi vladi nayavnist derzhavnoyi vladi Vlada za Shershenevichem mozhlivist nav yazuvati svoyu volyu inshomu chi inshim zmushuvati inshih pogodzhuvati svoyu povedinku z voleyu panuyuchih Te zh i derzhavna vlada ce zdatnist panuyuchih robiti svoyi velinnya chinnikom sho viznachaye povedinku pidleglih i v osnovi takoyi mozhlivosti lezhit instinkt samozberezhennya lyudini Strah za svoye blagopoluchchya i dovira do organiv derzhavnoyi vladi yak najkrashomu zasobu jogo zabezpechennya skladaye individualno psihologichnu osnovu derzhavnoyi vladi Chim zabezpechuyetsya pravovij poryadok proti svavoli derzhavnoyi vladi stupenem gotovnosti gromadyanina prinesti zhertvi derzhavi vid uyavlennya sho vin vtrachaye z ciyeyu derzhavoyu Gromadyanin derzhavi sho zabezpechuye jomu osobistu i majnovu nedotorkannist zakonnist i svobodu zahist usyudi de b vin ne buv gotovij na bilshi zhertvi nizh gromadyanin tiyeyi derzhavi yaka stavitsya do nogo yak do bezpravnogo raba Pershij bude zahishati derzhavu yak svij budinok drugij yak budinok svogo gospodarya Takim chinom diyi derzhavnoyi vladi znahodyatsya cilkom pid sankciyeyu gromadskoyi dumki tobto v sferi morali Ponyattya pro pravo zvoditsya do ponyattya pro pozitivne pravo tilki te pravo sho diye ale ne te pravo sho povinno b diyati Osnovne ponyattya prava ob yektivne pravo Sub yektivne pravo pohidne Pershe sukupnist pravovih norm druge mozhlivist zdijsnennya svoyih interesiv sub yektom prava Sutnisni risi prava 1 pravo peredbachaye povedinku osobi 2 pravo maye primusovij harakter 3 pravo zavzhdi zv yazane z derzhavnoyu vladoyu Normi prava Shershenevich vvazhav virazom vimog zvernenih derzhavnoyu vladoyu do pidleglih yij osib vsyaka norma prava nakaz Pravila sho viznachayut lad i diyalnist samoyi derzhavnoyi vladi tobto konstituciya ne mozhut mati dlya neyi pravovogo harakteru adzhe pisana Konstituciya ye fiksuvannya suspilnogo poglyadu na vzayemini elementiv derzhavnoyi vladi Take pravorozu minnya j oderzhalo nazvu pozitivistskogo normativnogo Perevazhayuchoyu formoyu prava Shershenevich nazivaye zakon Pid im yam zakonu rozumiyetsya norma prava sho vihodit bezposeredno vid derzhavnoyi vladi u vstanovlenomu zazdalegid poryadku Oznakami zakonu vin nazivaye 1 zagalne pravilo rozrahovane na neobmezhenu kilkist vipadkiv u formalnomu sensi zakon akt zakonodavchoyi vladi 2 norma prava vihodit bezposeredno vid derzhavnoyi vladi ye virazhennyam voli organiv vladi 3 cya volya povinna virazitisya u vstanovlenomu zazdalegid poryadku Vchenij vvazhav sho primusovij harakter prava ne dozvolyaye vidnositi do norm prava konstitucijne mizhnarodne i kanonichne pravo Vivchati dogmu i tehniku prava vvazhav Shershenevich osoblivo vazhlivo dlya yurista praktika sho stoyit poza ideologiyeyu i politikoyu prava Rozroblena nim teoriya prava i derzhavi na osnovi formalno dogmatichnogo metodu ne vtratila svogo piznavalnogo znachennya i sogodni LiteraturaSpisok prac Obshaya teoriya prava 2 e izd M Tip T va Kushnerev i K 1912 VII 805 s Obshee uchenie o prave i gosudarstve 1 e izd M Tip T va I D Sytina 1908 156 s Istoriya filosofii prava Shershenevich G F prof Mosk un ta 2 e izd S Pb Br Bashmakovy 1907 593 s Gabriel Feliksovich Shershenevich G F Shershenevich Uchebnik torgovogo prava po izdaniyu 1914 g M Firma Spark 1994 335 s Shershenevich G F Izbrannoe Vstup slovo sost P V Krasheninnikov M Statut 2016 496 s Yuristy izmenivshie pravo gosudarstvo 3 bereznya 2022 u Wayback Machine Bibliografiya Mironenko O M Shershenevich Gavriyil Gabriyel Feliksovich 3 lipnya 2013 u Wayback Machine Shigabutdinov R R Politiko pravovye vozzreniya obshestvennaya i nauchno pedagogicheskaya deyatelnost G F Shershenevicha dis kandidata istoricheskih nauk 23 00 01 Shigabutdinov Rafael Rustamovich Kazan KGU 2009 Studia Iuridica Uniw Warszawski Wydz Prawa i Administracji Warszawa WUW T 57 Prawo prywatne ponad granicami ksiega pamieci profesora Gabriela Szerszeniewicza w setna rocznice smierci Chastnoe pravo bez granic sb posvyash pamyati prof Gabrielya Shershenevicha k stoletiyu so vremeni konchiny uchenogo red nauk J Turlukowski Warszawa WUW 2013 306 s Shershenevich Gabriel Feliksovich Velika ukrayinska yuridichna enciklopediya u 20 t O V Petrishin vidp red ta in 2017 T 3 Zagalna teoriya prava S 842 ISBN 978 966 937 233 8 PosilannyaShershenevich G F 19 listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2004 T 6 T Ya S 438 ISBN 966 7492 06 0