Аргенти́нська ку́хня відзначається значним впливом європейської кухні. Вона поєднує риси італійських та іспанських, індіанських страв, африканської та креольської кухні.
Кухня різних регіонів Аргентини
З огляду на гастрономічні уподобання населення, територію Аргентини можна поділити на чотири частини:
- північний захід (провінції Жужуй, Сальта, Катамарка, Тукуман, Сантьяго-дель-Естеро, Ла-Ріоха, Сан-Хуан, Мендоса, Сан-Луїс)
- північний схід (провінції Коррієнтес, Чако, Місьйонес, Формоса, значна частина Ентре-Ріос, північ Санта-Фе, схід Сантьяго-дель-Естеро)
- центр (провінції Буенос-Айрес, Кордова, центр і південь Санта-Фе, Пампа, частина Ентре-Ріос)
- південь (провінції Неукен, Ріо-Неґро, Чубут, Санта-Крус, Вогняна Земля).
Північний захід
Через те що північно-західна частина Аргентини була менш піддана впливу емігрантів, вона зберегла давні доіспанські традиції. Саме тому у раціоні досі відіграють значну роль традиційні маїс, картопля, перець, плоди рожкового дерева (ісп. taco) та . Також з овочів вживають кіноа, амарант, квасолю, помідори, гарбузи, авокадо, чайот.
Як і в інших регіонах Аргентини, найважливішим продуктом харчування є яловичина, але поряд з нею у їжу вживають також місцевих тварин, зокрема ламу, та завезених іспанцями: кіз, овець, свиней. З усіх цих тварин роблять ковбаси, пучеро, емпанадас, асадо, чаркі та чаркікан.
Традиційними стравами північного заходу є емпанадас та локро, а також кукурудзяний пиріг та , запечені у кукурудзяному листі.
Так як цей регіон має значні площі виноградників, вино є важливою частиною раціону його населення. Також п'ють місцевий вид пива під назвою [es].
Також тут готують різноманітні солодощі з батату, айви, чайоту, млинці [es], десерти [es] та [es], козячі сирки з медом, амбросія.
Північний схід
Північно-східна зона відзначена значним впливом індіанців гуарані. Основними продуктами харчування тут є маніок, рис, прісноводна риба, якою повніють річки Парана й Уругвай, та напій мате.
Традиційними стравами є чіпа з маніоку, юки, сиру, яєць, сала та солі, [en] на основі маніоку та соку юки, бульйон ревіро, парагвайський суп. Також поширені емпанадас, які тут часто готують з рису.
У їжу вживають асадо — запечене на камінні м'ясо капібари, кайманів, зебу, корів.
У регіоні росте велика кількість фруктів, тому традиційними є вживання їх соків та меду, кокосів, серцевини пальм. Також на заході вживають сок кактуса укле.
Провінції Коррієнтес та Місьйонес є найбільшими виробниками мате. Тут його вживають у вигляді — в суміші з травами, хвощем, льодом, цитрусовими соками, алкогольним напоєм [es] тощо. П'ють мате з калабасів, або поронго — спеціальних висушених гарбузів.
Центр
Центральний регіон зазнав значного впливу європейської культури, особливо італійців та іспанців. Зараз майже нічого не залишилося від традиційної кухні гаучо, окрім асадо, дульсе-де-лече, локро, мате, млинців, пиріжків та рисової каші з молоком.
У цій частині Аргентини найбільше вживають м'яса (особливо яловичини) у вигляді асадо, міланеси, ескалопів, біфів, чурраско (м'яса, підсмаженого на вугіллі).
Італійське походження мають популярні тут піца та макарони. Макарони часто заправляються сиром рикота, який також використовується у багатьох аргентинських десертах, та томатним соусом [es]. Також з півночі Італії походить популярна в Аргентині полента та особуко.
Ще однією популярною у центрі Аргентини стравою є файна (ісп. fainá) — пиріг з борошна з турецького гороху на оливковій олії. Як і в інших частинах Аргентини, в центрі їдять емпанадас.
Під впливом іспанців у аргентинській кухні з'явилися такі десерти як чурос, ансаїмаза, альфахори, торріхи, пончики-бунюелі, такі страви як тортилья, тефтелі, мондонго, крокети, (хамон) та багато інших. Також з Іспанії походять найпоширеніші солодощі Аргентини — дульсе-де-лече — варене згущене молоко.
Вплив французької кухні можна відзначити у таких розповсюджених стравах як омлет (або яєчна тортилья) та у багатьох холодних закусках.
Під впливом англійців стали популярними налисники (ісп. panqueques) та хлібці есконес, а також чай.
З російської кухні в Аргентину прийшов салат Олів'є, який тут називають просто російським салатом.
Вплив німецької кухні найпомітніший у солодощах, зокрема круасанах (ісп. medialunas), берлінських пончиках (ісп. borla de fraile), солодких рулетах [en].
Іншими традиційними десертами є пиріг пастафрола, бісквіти, кекси, чорний торт шварцвальд (ісп. Torta de la Selva Negra), яблучний штрудель, флан, різноманітні фруктові салати, пудинги (ісп. Budín), тарти, збиті вершки ( крем), десерт [es], [es], [en], печиво, карамель тощо.
Південь
Атлантичне узбережжя дозволяє насолоджуватися різноманіттям і величезною кількістю продуктів моря: креветок, ракоподібних, кальмарів, восьминогів, устриць, мідій, океанічної риби, які використовують для приготування асадо, паштетів та касуели. Окрім риби та яловичини, на півдні Аргентини вживають свинину, козлятину, баранину, оленину.
Перед появою іспанців індіанці вживали в їжу м'ясо гуанако, броненосців, страусів нанду, куріпки і віскаші. М'ясо готували під гарячими каменями, заправляючи перцем та сіллю. Тільки в XIX сторіччі почали варити м'ясо разом з овочами. Також традиційними стравами були [es] (борошно з пшениці, кукурудзи і ячменю), хліб з сім'я араукарії, приправа [en], солодощі льяо-льяо ([en]), фрукти.
У цьому регіоні окрім впливу італійської та іспанської кухні можна відзначити вплив кухні скандинавських країн та центральної Європи. Валлійці, що осіли у Чубуті, привнесли чорні пироги та сир [es]. Центральноєвропейські емігранти поширили рецепти десертів та солодощів з фруктів (вишень, яблук, суниць, шипшини, ожини, бузини, барбарису, милини, порічок, арраяну, черешень) та шоколаду.
Аргентинські солодощі
Дульсе-де-лече
Найвідоміші десерти в аргентинській кухні — це дульсе-де-лече (ісп. dulce de leche) — виготовлене із молока та цукру, схоже на карамель, альфахори — пиріг, начинений дульсе-де-лече і политий шоколадом, і флан — щось на зразок пудинга политого дульсе-де-лече. Інший десерт — товстий шматок сиру зі шматочком мармеладу з айви або желе з батату — queso con dulce. Звісно, в залежності від регіону у десерти додають велику кількість фруктів.
Масаморра
Масаморра — сільський десерт. Раніше в Буенос-Айресі на ринку його продавали звільнені раби. Існує легенда, що їхня масаморра була найкращою, оскільки перевозили її на конях, що сприяло ретельнішому її приготуванню, тому що десерт при такому перевезенні добре збовтувався. У північних провінціях Коррієнтес і Місьйонес цей десерт називали кагійї (ісп. caguiyi), у Сантьяго-дель-Естеро — апі (ісп. api). У провінції Коррієнтес масаморру вживали з медом, що індіанці гуарані збирали в лісі. Масаморру з медом і без молока вживали на півночі країни ще до появи іспанських завойовників.
Компоненти масамора: 1 л молока, 1/2 кг мамалиги, що замочується на ніч у 8 склянках води, 200 грамів цукру, ваніль. Для приготування відварюють кукурудзу у воді. Молоко кип'ятять з цукром і ваніллю і додають кукурудзу. На приготування потрібно 15 хвилин.
Вина
Перші виноградні лози були посаджені в аргентинській провінції Мендоса в 1566 році. Вино Мендоси перевозилося до Буенос-Айресу на мулах багато днів, що не могло сприяти поліпшенню якості вина. Найкращі вина завозилися з Іспанії та Португалії, що викликало хвилю обурення у винних виробників Мендоси. Вони навіть зверталися в іспанський суд, але до їхніх вимог ніколи не виявлялася увага.
Коли в 1885 році в Мендосі була відкрита залізниця, винну продукцію стали транспортувати потягом, унаслідок чого якість вина покращилася.
Зараз виноград вирощують у посушливому районі в передгір'ях Анд, на півночі провінції Сальта й у частині провінції Чубут у Патагонії (рівнина з висотами від 600 до 800 метрів над рівнем моря). Висота рівнини гарантує суворість зим, що необхідно цим рослинам. Дощ у цій провінції велика рідкість. Частіше випадає град, що за кілька секунд може цілком знищити виноградник.
Для поливу виноградників створюється система каналів. Щоб протистояти палючому сонцю, рослини підрізають так, щоб виноград міг дозрівати під листками.
Хоча в провінції Мендоса виробляється 70 відсотків всього аргентинського вина, у провінції Сан-Хуан, Ла-Ріоха, Сальта і Ріо-Неґро також роблять чудові вина.
Аргентина є виробником найкращих червоних вин у всій Південній Америці, а найкраще у світі аргентинське вино Мальбек — робиться в Мендосі. Найвідомішим серед білих вин є ароматне Торронтес, яке роблять у провінціях Ла-Ріоха й Сальта.
Див. також
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Аргентинська кухня |
- Juana Manuela Gorriti (1890): La cocina ecléctica, Félix Lajouane Editor.
- Petrona Carrizo de Gandulfo (1953): El libro de Doña Petrona, Cía. Gral. Fabril S.A.
- Víctor Ego Ducrot (1998): Los sabores de la Patria, Grupo Editorial Norma.
- Blanca Cotta: (1999) Cocina Argentina (por Blanca Cotta), edit. inicial 1999 reeditado 2010, Grupo Clarín.
- Argentina in Pictures — Фотоблог аргентинських вин і страв [ 2 червня 2020 у Wayback Machine.](англ.)
- (укр.)
- (ісп.)
- Традиційні страви [ 5 грудня 2011 у Wayback Machine.](ісп.)
- Словник аргентинської кухні [ 28 квітня 2012 у Wayback Machine.](ісп.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Argenti nska ku hnya vidznachayetsya znachnim vplivom yevropejskoyi kuhni Vona poyednuye risi italijskih ta ispanskih indianskih strav afrikanskoyi ta kreolskoyi kuhni Asado odna z najvidomishih strav argentinskoyi kuhniKuhnya riznih regioniv ArgentiniZ oglyadu na gastronomichni upodobannya naselennya teritoriyu Argentini mozhna podiliti na chotiri chastini pivnichnij zahid provinciyi Zhuzhuj Salta Katamarka Tukuman Santyago del Estero La Rioha San Huan Mendosa San Luyis pivnichnij shid provinciyi Korriyentes Chako Misjones Formosa znachna chastina Entre Rios pivnich Santa Fe shid Santyago del Estero centr provinciyi Buenos Ajres Kordova centr i pivden Santa Fe Pampa chastina Entre Rios pivden provinciyi Neuken Rio Negro Chubut Santa Krus Vognyana Zemlya Pivnichnij zahid Lokro strava z mayisu garbuza kvasoli Cherez te sho pivnichno zahidna chastina Argentini bula mensh piddana vplivu emigrantiv vona zberegla davni doispanski tradiciyi Same tomu u racioni dosi vidigrayut znachnu rol tradicijni mayis kartoplya perec plodi rozhkovogo dereva isp taco ta Takozh z ovochiv vzhivayut kinoa amarant kvasolyu pomidori garbuzi avokado chajot Yak i v inshih regionah Argentini najvazhlivishim produktom harchuvannya ye yalovichina ale poryad z neyu u yizhu vzhivayut takozh miscevih tvarin zokrema lamu ta zavezenih ispancyami kiz ovec svinej Z usih cih tvarin roblyat kovbasi puchero empanadas asado charki ta charkikan Tradicijnimi stravami pivnichnogo zahodu ye empanadas ta lokro a takozh kukurudzyanij pirig ta zapecheni u kukurudzyanomu listi Tak yak cej region maye znachni ploshi vinogradnikiv vino ye vazhlivoyu chastinoyu racionu jogo naselennya Takozh p yut miscevij vid piva pid nazvoyu es Takozh tut gotuyut riznomanitni solodoshi z batatu ajvi chajotu mlinci es deserti es ta es kozyachi sirki z medom ambrosiya Pivnichnij shid Pivnichno shidna zona vidznachena znachnim vplivom indianciv guarani Osnovnimi produktami harchuvannya tut ye maniok ris prisnovodna riba yakoyu povniyut richki Parana j Urugvaj ta napij mate Tradicijnimi stravami ye chipa z manioku yuki siru yayec sala ta soli en na osnovi manioku ta soku yuki buljon reviro paragvajskij sup Takozh poshireni empanadas yaki tut chasto gotuyut z risu U yizhu vzhivayut asado zapechene na kaminni m yaso kapibari kajmaniv zebu koriv U regioni roste velika kilkist fruktiv tomu tradicijnimi ye vzhivannya yih sokiv ta medu kokosiv sercevini palm Takozh na zahodi vzhivayut sok kaktusa ukle Provinciyi Korriyentes ta Misjones ye najbilshimi virobnikami mate Tut jogo vzhivayut u viglyadi v sumishi z travami hvoshem lodom citrusovimi sokami alkogolnim napoyem es tosho P yut mate z kalabasiv abo porongo specialnih visushenih garbuziv Centr Milanesa Spageti z sousom es Centralnij region zaznav znachnogo vplivu yevropejskoyi kulturi osoblivo italijciv ta ispanciv Zaraz majzhe nichogo ne zalishilosya vid tradicijnoyi kuhni gaucho okrim asado dulse de leche lokro mate mlinciv pirizhkiv ta risovoyi kashi z molokom U cij chastini Argentini najbilshe vzhivayut m yasa osoblivo yalovichini u viglyadi asado milanesi eskalopiv bifiv churrasko m yasa pidsmazhenogo na vugilli Italijske pohodzhennya mayut populyarni tut pica ta makaroni Makaroni chasto zapravlyayutsya sirom rikota yakij takozh vikoristovuyetsya u bagatoh argentinskih desertah ta tomatnim sousom es Takozh z pivnochi Italiyi pohodit populyarna v Argentini polenta ta osobuko Fajna She odniyeyu populyarnoyu u centri Argentini stravoyu ye fajna isp faina pirig z boroshna z tureckogo gorohu na olivkovij oliyi Yak i v inshih chastinah Argentini v centri yidyat empanadas Churos Pid vplivom ispanciv u argentinskij kuhni z yavilisya taki deserti yak churos ansayimaza alfahori torrihi ponchiki bunyueli taki stravi yak tortilya tefteli mondongo kroketi hamon ta bagato inshih Takozh z Ispaniyi pohodyat najposhirenishi solodoshi Argentini dulse de leche varene zgushene moloko Vpliv francuzkoyi kuhni mozhna vidznachiti u takih rozpovsyudzhenih stravah yak omlet abo yayechna tortilya ta u bagatoh holodnih zakuskah Pid vplivom anglijciv stali populyarnimi nalisniki isp panqueques ta hlibci eskones a takozh chaj Z rosijskoyi kuhni v Argentinu prijshov salat Oliv ye yakij tut nazivayut prosto rosijskim salatom Vpliv nimeckoyi kuhni najpomitnishij u solodoshah zokrema kruasanah isp medialunas berlinskih ponchikah isp borla de fraile solodkih ruletah en Domashnya pastafrola Inshimi tradicijnimi desertami ye pirig pastafrola biskviti keksi chornij tort shvarcvald isp Torta de la Selva Negra yabluchnij shtrudel flan riznomanitni fruktovi salati pudingi isp Budin tarti zbiti vershki krem desert es es en pechivo karamel tosho Pivden Atlantichne uzberezhzhya dozvolyaye nasolodzhuvatisya riznomanittyam i velicheznoyu kilkistyu produktiv morya krevetok rakopodibnih kalmariv vosminogiv ustric midij okeanichnoyi ribi yaki vikoristovuyut dlya prigotuvannya asado pashtetiv ta kasueli Okrim ribi ta yalovichini na pivdni Argentini vzhivayut svininu kozlyatinu baraninu oleninu Pered poyavoyu ispanciv indianci vzhivali v yizhu m yaso guanako bronenosciv strausiv nandu kuripki i viskashi M yaso gotuvali pid garyachimi kamenyami zapravlyayuchi percem ta sillyu Tilki v XIX storichchi pochali variti m yaso razom z ovochami Takozh tradicijnimi stravami buli es boroshno z pshenici kukurudzi i yachmenyu hlib z sim ya araukariyi priprava en solodoshi lyao lyao en frukti U comu regioni okrim vplivu italijskoyi ta ispanskoyi kuhni mozhna vidznachiti vpliv kuhni skandinavskih krayin ta centralnoyi Yevropi Vallijci sho osili u Chubuti privnesli chorni pirogi ta sir es Centralnoyevropejski emigranti poshirili recepti desertiv ta solodoshiv z fruktiv vishen yabluk sunic shipshini ozhini buzini barbarisu milini porichok arrayanu chereshen ta shokoladu Chilijski emigranti privezli taki stravi yak kuranto i Tradicijnimi napoyami ye pivo mate bile vino tipu rislingArgentinski solodoshiDulse de leche Alfahori Dulse de leche Najvidomishi deserti v argentinskij kuhni ce dulse de leche isp dulce de leche vigotovlene iz moloka ta cukru shozhe na karamel alfahori pirig nachinenij dulse de leche i politij shokoladom i flan shos na zrazok pudinga politogo dulse de leche Inshij desert tovstij shmatok siru zi shmatochkom marmeladu z ajvi abo zhele z batatu queso con dulce Zvisno v zalezhnosti vid regionu u deserti dodayut veliku kilkist fruktiv Masamorra Masamorra silskij desert Ranishe v Buenos Ajresi na rinku jogo prodavali zvilneni rabi Isnuye legenda sho yihnya masamorra bula najkrashoyu oskilki perevozili yiyi na konyah sho spriyalo retelnishomu yiyi prigotuvannyu tomu sho desert pri takomu perevezenni dobre zbovtuvavsya U pivnichnih provinciyah Korriyentes i Misjones cej desert nazivali kagijyi isp caguiyi u Santyago del Estero api isp api U provinciyi Korriyentes masamorru vzhivali z medom sho indianci guarani zbirali v lisi Masamorru z medom i bez moloka vzhivali na pivnochi krayini she do poyavi ispanskih zavojovnikiv Komponenti masamora 1 l moloka 1 2 kg mamaligi sho zamochuyetsya na nich u 8 sklyankah vodi 200 gramiv cukru vanil Dlya prigotuvannya vidvaryuyut kukurudzu u vodi Moloko kip yatyat z cukrom i vanillyu i dodayut kukurudzu Na prigotuvannya potribno 15 hvilin VinaDokladnishe Vinorobstvo v Argentini Pershi vinogradni lozi buli posadzheni v argentinskij provinciyi Mendosa v 1566 roci Vino Mendosi perevozilosya do Buenos Ajresu na mulah bagato dniv sho ne moglo spriyati polipshennyu yakosti vina Najkrashi vina zavozilisya z Ispaniyi ta Portugaliyi sho viklikalo hvilyu oburennya u vinnih virobnikiv Mendosi Voni navit zvertalisya v ispanskij sud ale do yihnih vimog nikoli ne viyavlyalasya uvaga Koli v 1885 roci v Mendosi bula vidkrita zaliznicya vinnu produkciyu stali transportuvati potyagom unaslidok chogo yakist vina pokrashilasya Zaraz vinograd viroshuyut u posushlivomu rajoni v peredgir yah And na pivnochi provinciyi Salta j u chastini provinciyi Chubut u Patagoniyi rivnina z visotami vid 600 do 800 metriv nad rivnem morya Visota rivnini garantuye suvorist zim sho neobhidno cim roslinam Dosh u cij provinciyi velika ridkist Chastishe vipadaye grad sho za kilka sekund mozhe cilkom znishiti vinogradnik Dlya polivu vinogradnikiv stvoryuyetsya sistema kanaliv Shob protistoyati palyuchomu soncyu roslini pidrizayut tak shob vinograd mig dozrivati pid listkami Hocha v provinciyi Mendosa viroblyayetsya 70 vidsotkiv vsogo argentinskogo vina u provinciyi San Huan La Rioha Salta i Rio Negro takozh roblyat chudovi vina Argentina ye virobnikom najkrashih chervonih vin u vsij Pivdennij Americi a najkrashe u sviti argentinske vino Malbek robitsya v Mendosi Najvidomishim sered bilih vin ye aromatne Torrontes yake roblyat u provinciyah La Rioha j Salta Div takozhAndijska kuhnyaPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Argentinska kuhnya Juana Manuela Gorriti 1890 La cocina eclectica Felix Lajouane Editor Petrona Carrizo de Gandulfo 1953 El libro de Dona Petrona Cia Gral Fabril S A Victor Ego Ducrot 1998 Los sabores de la Patria Grupo Editorial Norma Blanca Cotta 1999 Cocina Argentina por Blanca Cotta edit inicial 1999 reeditado 2010 Grupo Clarin Argentina in Pictures Fotoblog argentinskih vin i strav 2 chervnya 2020 u Wayback Machine angl ukr isp Tradicijni stravi 5 grudnya 2011 u Wayback Machine isp Slovnik argentinskoyi kuhni 28 kvitnya 2012 u Wayback Machine isp