Бузина́ (Sambucus) — рід квіткових рослин родини пижмівкових (Adoxaceae), раніше рід включали до родини жимолостевих (Caprifoliaceae). Налічує близько двадцяти п'яти видів. Ареал роду включає помірні та субтропічні пояси Північної півкулі, а також Австралію.
Бузина | |
---|---|
Бузина чорна | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
Клада: | Айстериди (Asterids) |
Порядок: | Черсакоцвіті (Dipsacales) |
Родина: | Пижмівкові (Adoxaceae) |
Рід: | Бузина (Sambucus) L. |
Вікісховище: Sambucus |
Етимологія
Українське слово «бузина» («боз») походить від прасл. *bъzъ < *buzъ (від нього також походить слово «бузок»). Аналогічно звучать назви цієї рослини в інших слов'янських мовах: біл. бузіна, рос. бузина, боз, чеськ. і пол. bez, словац. baza, болг. бъз, серб. базга/bazga, хорв. bazga, словен. bezeg. Слово *bъzъ/*buzъ, за найпоширенішою версією, походить від праіндоєвропейської назви бука — *bʰeh₂ǵos. Причиною перенесення його назви на бузину та бузок вважають відсутність бука на слов'янській прабатьківщині, але чому його назва була перенесена на такі несхожі на нього рослини, неясне. Інша версія пов'язує праслов'янське *bъzъ/*buzъ з коренем *bъz- («бриніти») — через те, що стебла цих рослин уживалися для вироблення дудок та сопілок.
Латинська назва бузини sambucus утворена від слова sambūca — назви стародавнього струнного музичного інструмента азійського походження. Воно запозичене з грецької мови (σαμβύκη), де, у свою чергу, походить від арамейського ܣܐܒܒܥܚܐ, «саббеха». Іноді (рідко) в українській мові вживається латинська назва самбу́к.
Біологічний опис
Рослини цього роду — кущі або дерева, рідше — багаторічні трави (бузина трав'яниста).
Класифікація
Відділ Квіткові | ||
---|---|---|
Порядок | ще 44 порядки квіткових рослин (APG III, 2009) | |
Родина Адоксові | ||
Рід Бузина | Роди Адокса, Калина, | |
бузина червона, та ще більш двадцяти видів |
Види
- Бузина трав'яниста азійська (східна Азія, Гімалаї)
- — Бузина австролазійська або «жовта бузина» (Нова Гвінея, східна Австралія)
- — Бузина південна (Південна Америка)
- — Бузина канадська (схід Північної Америки)
- або — (захід Північної Америки, пустеля Сонора)
- — (гірські райони Східної Азії)
- Sambucus ebulus L. — Бузина трав'яна (Центральна та Південна Європа, північно-західна Африка та Південно-західна Азія)
- (Південно-східна Австралія)
- — (Південно-Східна Азія)
- Sambucus lanceolata — Бузина мадейрська (Мадейра)
- — (Корея, південно-східний Сибір)
- (гірські райони Південного Заходу Північної Америки)
- Sambucus nigra L. — Бузина чорна
- — Бузина канарська (Канарські острови)
- — Бузина перуанська (північ Південної Америки)
- Sambucus racemosa L. — Бузина червона. Підвиди:
- Sambucus racemosa subsp. kamtschatica — Бузина червона камчатська
- Sambucus racemosa var. pubens (Michx.) Koehne — Бузина червона пухната (схід Північної Америки)
- Sambucus racemosa subsp. sibirica (Nakai) H.Hara — Бузина червона сибірська (Північна Азія, Східна Європа)
- Sambucus racemosa subsp. sieboldiana (Miq.) H.Hara — Бузина червона Зібольда (Сахалін, Курили, Японія)
- — Бузина флоридська (Південний Схід США)
- (гірські райони північно-західної Азії)
- — Бузина оксамитова (Південний Захід Північної Америки, гірські райони штату Аризона)
- або — або , кит. 接骨木 дзе ґу му (північно-східна Азія)
Див. також
- Самбука — італійський лікер, чия назва, за одною з версій, походить від родової назви бузини чорної, ягоди якої начебто уживаються для виробництва напою. Втім, існують й інші версії походження назви.
- Снапс — традиційна шведська горілка, що має трав'яний присмак (бузина, кмин звичайний, полин, звіробій звичайний, восковик, смородина чорна).
Джерела та література
- Кисличенко В. С., Вельма В. В. Бузина [ 10 березня 2016 у Wayback Machine.] //Фармацевтична енциклопедія / голова ред. ради та автор передмови В. П. Черних ; Нац. фармац. ун-т України. — 2-ге вид., переробл. і доповн. — Київ: МОРІОН, 2010. — 1632 с., 16 арк. іл. — 2 000 екз. — ББК 52.8Я-20. — УДК 615(031). —
- Бузина http://cooks.kz [ 30 березня 2017 у Wayback Machine.]
- М. Э. Кирпичников. Атлас лекарственных растений СССР, М., 1962. http://enc-dic.com [ 18 липня 2015 у Wayback Machine.]
- http://www.theplantlist.org/1.1/browse/A/Adoxaceae/Sambucus/ [ 7 липня 2019 у Wayback Machine.] // Енциклопедичний словник символів культури України / За заг. ред. В. П. Коцура, О. І. Потапенка, В. В. Куйбіди. — 5-е вид. — Корсунь-Шевченківський: ФОП Гавришенко В.М., 2015. – С. 88–89. – 912 с.
- Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 632 с.
- Appendix:Proto-Indo-European/bʰeh₂ǵos. Архів оригіналу за 27 вересня 2015.
- Самбук // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Buzina znachennya Buzina Sambucus rid kvitkovih roslin rodini pizhmivkovih Adoxaceae ranishe rid vklyuchali do rodini zhimolostevih Caprifoliaceae Nalichuye blizko dvadcyati p yati vidiv Areal rodu vklyuchaye pomirni ta subtropichni poyasi Pivnichnoyi pivkuli a takozh Avstraliyu Buzina Buzina chorna Biologichna klasifikaciya Carstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Evdikoti Eudicots Klada Ajsteridi Asterids Poryadok Chersakocviti Dipsacales Rodina Pizhmivkovi Adoxaceae Rid Buzina Sambucus L Vikishovishe SambucusEtimologiyaKviti buzini Ukrayinske slovo buzina boz pohodit vid prasl bz lt buz vid nogo takozh pohodit slovo buzok Analogichno zvuchat nazvi ciyeyi roslini v inshih slov yanskih movah bil buzina ros buzina boz chesk i pol bez slovac baza bolg bz serb bazga bazga horv bazga sloven bezeg Slovo bz buz za najposhirenishoyu versiyeyu pohodit vid praindoyevropejskoyi nazvi buka bʰeh ǵos Prichinoyu perenesennya jogo nazvi na buzinu ta buzok vvazhayut vidsutnist buka na slov yanskij prabatkivshini ale chomu jogo nazva bula perenesena na taki neshozhi na nogo roslini neyasne Insha versiya pov yazuye praslov yanske bz buz z korenem bz briniti cherez te sho stebla cih roslin uzhivalisya dlya viroblennya dudok ta sopilok Div takozh Bukovij argument Latinska nazva buzini sambucus utvorena vid slova sambuca nazvi starodavnogo strunnogo muzichnogo instrumenta azijskogo pohodzhennya Vono zapozichene z greckoyi movi sambykh de u svoyu chergu pohodit vid aramejskogo ܣܐܒܒܥܚܐ sabbeha Inodi ridko v ukrayinskij movi vzhivayetsya latinska nazva sambu k Div takozh SambikaBiologichnij opisRoslini cogo rodu kushi abo dereva ridshe bagatorichni travi buzina trav yanista KlasifikaciyaViddil Kvitkovi Poryadok she 44 poryadki kvitkovih roslin APG III 2009 Rodina Adoksovi Rid Buzina Rodi Adoksa Kalina buzina chervona buzina trav yana buzina chorna ta she bilsh dvadcyati vidivVidiBuzina trav yanista azijska shidna Aziya Gimalayi Buzina avstrolazijska abo zhovta buzina Nova Gvineya shidna Avstraliya Buzina pivdenna Pivdenna Amerika Buzina kanadska shid Pivnichnoyi Ameriki abo zahid Pivnichnoyi Ameriki pustelya Sonora girski rajoni Shidnoyi Aziyi Sambucus ebulus L Buzina trav yana Centralna ta Pivdenna Yevropa pivnichno zahidna Afrika ta Pivdenno zahidna Aziya Pivdenno shidna Avstraliya Pivdenno Shidna Aziya Sambucus lanceolata Buzina madejrska Madejra Koreya pivdenno shidnij Sibir girski rajoni Pivdennogo Zahodu Pivnichnoyi Ameriki Sambucus nigra L Buzina chorna Buzina kanarska Kanarski ostrovi Buzina peruanska pivnich Pivdennoyi Ameriki Sambucus racemosa L Buzina chervona Pidvidi Sambucus racemosa subsp kamtschatica Buzina chervona kamchatska Sambucus racemosa var pubens Michx Koehne Buzina chervona puhnata shid Pivnichnoyi Ameriki Sambucus racemosa subsp sibirica Nakai H Hara Buzina chervona sibirska Pivnichna Aziya Shidna Yevropa Sambucus racemosa subsp sieboldiana Miq H Hara Buzina chervona Zibolda Sahalin Kurili Yaponiya Buzina floridska Pivdennij Shid SShA girski rajoni pivnichno zahidnoyi Aziyi Buzina oksamitova Pivdennij Zahid Pivnichnoyi Ameriki girski rajoni shtatu Arizona abo abo kit 接骨木 dze gu mu pivnichno shidna Aziya Div takozhSambuka italijskij liker chiya nazva za odnoyu z versij pohodit vid rodovoyi nazvi buzini chornoyi yagodi yakoyi nachebto uzhivayutsya dlya virobnictva napoyu Vtim isnuyut j inshi versiyi pohodzhennya nazvi Snaps tradicijna shvedska gorilka sho maye trav yanij prismak buzina kmin zvichajnij polin zvirobij zvichajnij voskovik smorodina chorna Dzherela ta literaturaKislichenko V S Velma V V Buzina 10 bereznya 2016 u Wayback Machine Farmacevtichna enciklopediya golova red radi ta avtor peredmovi V P Chernih Nac farmac un t Ukrayini 2 ge vid pererobl i dopovn Kiyiv MORION 2010 1632 s 16 ark il 2 000 ekz BBK 52 8Ya 20 UDK 615 031 ISBN 978 966 2066 34 0 Buzina http cooks kz 30 bereznya 2017 u Wayback Machine M E Kirpichnikov Atlas lekarstvennyh rastenij SSSR M 1962 http enc dic com 18 lipnya 2015 u Wayback Machine http www theplantlist org 1 1 browse A Adoxaceae Sambucus 7 lipnya 2019 u Wayback Machine Enciklopedichnij slovnik simvoliv kulturi Ukrayini Za zag red V P Kocura O I Potapenka V V Kujbidi 5 e vid Korsun Shevchenkivskij FOP Gavrishenko V M 2015 S 88 89 912 s Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1982 T 1 A G In t movoznavstva im O O Potebni AN URSR ukl R V Boldiryev ta in 632 s Appendix Proto Indo European bʰeh ǵos Arhiv originalu za 27 veresnya 2015 Sambuk Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980