Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Нут звичайний, турецький горох (Cicer arietinum) — рослина родини бобові, зернобобова культура.
| Нут звичайний | |
|---|---|
 | |
| Cicer arietinum L. | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Бобовоцвіті (Fabales) |
| Родина: | Бобові (Fabaceae) |
| Рід: | Нут (Cicer) |
| Вид: | Нут звичайний (C. arietinum) |
| Біноміальна назва | |
| Cicer arietinum L., 1753 | |
Плоди (боби) нуту мають діаметр близько 0,5 — 1,5 см і є харчовим продуктом.
Біологічні характеристики
Однорічна рослина. Стебло прямостояче, вкрите залозистими волосками, висота 20 — 70 см.
Листя непарноперисте.
Боби — короткі, надуті, в кожному по 1 — 3 насінини. Насіння за формою подібне до голови барана або сови, має горбкувато-шорстку поверхню. Колір — від жовтого до дуже темного. Маса 1000 зерен в залежності від сорту коливається від 150 до 300 г.
Рослина самозапильна, тому запилення найчастіше відбувається у фазі закритої квітки, але іноді можливе і перехресне запилення.
Біологічні особливості
Період вегетації рослини — 90-110 днів у скороспілих, та 150—220 днів у пізньостиглих сортів.
Нут — культура теплолюбна. Проростання починається при температурі 3-5 °C, сходи можуть витримувати короткочасні заморозки, в період цвітіння-формування бобів оптимальною є температура 24-28 °C.
Захворювання
При тривалій дощовій погоді затримується цвітіння та з'являються захворювання на (захворювання, що викликають гриби, що належать до роду аскохіта (Ascochyta)) та фузаріоз (захворювання, що викликають гриби, що належать до роду фузарій (Fusarium)).
Значення та використання
Історія
Нут вирощувався з древніх часів у Індії, Пакистані, Ефіопії та інших країнах. На територію Греції та Риму нут потрапив у бронзову добу. Стародавні римляни знали вже кілька сортів нуту. На початку IX століття нашої ери Карл Великий називає його повсюдною культурою.
Використання
В наш час нут вирощують та споживають головним чином в країнах західної та південної Азії (в Індії, Пакистані, Туреччині), північної Африки та північної Америки (в Мексиці). Із нього виготовляють закуски хумус і фалафель. Нут активно використовується у вегетаріанському і веганському кухарстві та у ведичній кулінарії. Нут також традиційно вживається в середземноморському регіоні.
Із нуту виготовляється , яке використовується в індійському кухарстві. А в італійському кухарстві, наприклад, воно використовується для приготування коржиків-, хоча обсяги вирощування нуту в самій Італії незначні.
Для споживання в основному використовують білонасіннєві сорти нуту. Теплова обробка відбувається значно довше, ніж для сочевиці та гороху.
Солома та зелена маса іде на корм вівцям.
Харчова цінність
| Країна | 1985 | 1995 | 2005 |
|---|---|---|---|
| Індія | 4 561 | 6 436 | 6 000 |
| Пакистан | 524 | 559 | 868 |
| Туреччина | 400 | 730 | 610 |
| Іран | 122 | 355 | 310 |
| Мексика | 139 | 167 | 240 |
| М'янма | 138 | 76 | 230 |
| Австралія | 36 | 287 | 189 |
| Ефіопія | 0 | 125 | 135 |
| Канада | 0 | 1 | 98 |
| Сирія | 50 | 54 | 55 |
Оптимальними для вирощування нуту є зони тропічного та субтропічного поясів з мінімальною кількістю річних опадів близько 400 мм. Вирощування нуту в помірному кліматі можливе, але урожайність значно нижча.
Примітки
- Cicer arietinum // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — .
- Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987.
- Нут // БСЭ
Література
- Ідентифікація ознак зернобобових культур (квасоля, нут, сочевиця) : Навчальний посібник / В. В. Кириченко, Л. Н. Кобизєва, В. П. Петренкова [та ін.]; за ред. акад. УААН В. В. Кириченка. — Харків : ІР ім. В. Я. Юр'єва УААН, 2009. – 117 с.
- Нут: генетика, селекція, насінництво, технологія вирощування : Монографія / О. В. Бушулян, В. І. Січкар. — Одеса, 2009. — 248 с.
- Нут — перспективна зернобобова культура для Лісостепу України / С. М. Холод, С. Г. Холод, Ю. Г. Ілічов // Вісн. Полтав. держ. аграр. акад.. — 2013. — № 2. — С. 49–54. — Бібліогр.: 19 назв. (Читати он-лайн)
Посилання
- Нут // Аграрна енциклопедія
- Нут звичайний: інформація на сайті GRIN
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Nut znachennya Nut zvichajnij tureckij goroh Cicer arietinum roslina rodini bobovi zernobobova kultura Nut zvichajnijCicer arietinum L Biologichna klasifikaciyaCarstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Evdikoti Eudicots Klada Rozidi Rosids Poryadok Bobovocviti Fabales Rodina Bobovi Fabaceae Rid Nut Cicer Vid Nut zvichajnij C arietinum Binomialna nazvaCicer arietinum L 1753Cicer arietinum noir Tuluzkij muzej Plodi bobi nutu mayut diametr blizko 0 5 1 5 sm i ye harchovim produktom Biologichni harakteristikiOdnorichna roslina Steblo pryamostoyache vkrite zalozistimi voloskami visota 20 70 sm Listya neparnoperiste Bobi korotki naduti v kozhnomu po 1 3 nasinini Nasinnya za formoyu podibne do golovi barana abo sovi maye gorbkuvato shorstku poverhnyu Kolir vid zhovtogo do duzhe temnogo Masa 1000 zeren v zalezhnosti vid sortu kolivayetsya vid 150 do 300 g Roslina samozapilna tomu zapilennya najchastishe vidbuvayetsya u fazi zakritoyi kvitki ale inodi mozhlive i perehresne zapilennya Biologichni osoblivosti Period vegetaciyi roslini 90 110 dniv u skorospilih ta 150 220 dniv u piznostiglih sortiv Nut kultura teplolyubna Prorostannya pochinayetsya pri temperaturi 3 5 C shodi mozhut vitrimuvati korotkochasni zamorozki v period cvitinnya formuvannya bobiv optimalnoyu ye temperatura 24 28 C Zahvoryuvannya Pri trivalij doshovij pogodi zatrimuyetsya cvitinnya ta z yavlyayutsya zahvoryuvannya na zahvoryuvannya sho viklikayut gribi sho nalezhat do rodu askohita Ascochyta ta fuzarioz zahvoryuvannya sho viklikayut gribi sho nalezhat do rodu fuzarij Fusarium Znachennya ta vikoristannyaIstoriya Nut viroshuvavsya z drevnih chasiv u Indiyi Pakistani Efiopiyi ta inshih krayinah Na teritoriyu Greciyi ta Rimu nut potrapiv u bronzovu dobu Starodavni rimlyani znali vzhe kilka sortiv nutu Na pochatku IX stolittya nashoyi eri Karl Velikij nazivaye jogo povsyudnoyu kulturoyu Vikoristannya Nutove pole v Izrayili V nash chas nut viroshuyut ta spozhivayut golovnim chinom v krayinah zahidnoyi ta pivdennoyi Aziyi v Indiyi Pakistani Turechchini pivnichnoyi Afriki ta pivnichnoyi Ameriki v Meksici Iz nogo vigotovlyayut zakuski humus i falafel Nut aktivno vikoristovuyetsya u vegetarianskomu i veganskomu kuharstvi ta u vedichnij kulinariyi Nut takozh tradicijno vzhivayetsya v seredzemnomorskomu regioni Iz nutu vigotovlyayetsya yake vikoristovuyetsya v indijskomu kuharstvi A v italijskomu kuharstvi napriklad vono vikoristovuyetsya dlya prigotuvannya korzhikiv hocha obsyagi viroshuvannya nutu v samij Italiyi neznachni Dlya spozhivannya v osnovnomu vikoristovuyut bilonasinnyevi sorti nutu Teplova obrobka vidbuvayetsya znachno dovshe nizh dlya sochevici ta gorohu Soloma ta zelena masa ide na korm vivcyam Harchova cinnist Plodi nutu ta nasinnyaVirobnictvo nutu po rokah FAOSTAT tis ton Krayina 1985 1995 2005Indiya 4 561 6 436 6 000Pakistan 524 559 868Turechchina 400 730 610Iran 122 355 310Meksika 139 167 240M yanma 138 76 230Avstraliya 36 287 189Efiopiya 0 125 135Kanada 0 1 98Siriya 50 54 55 Optimalnimi dlya viroshuvannya nutu ye zoni tropichnogo ta subtropichnogo poyasiv z minimalnoyu kilkistyu richnih opadiv blizko 400 mm Viroshuvannya nutu v pomirnomu klimati mozhlive ale urozhajnist znachno nizhcha PrimitkiCicer arietinum Slovnik ukrayinskih naukovih i narodnih nazv sudinnih roslin Yu Kobiv Kiyiv Naukova dumka 2004 800 s Slovniki Ukrayini ISBN 966 00 0355 2 Dobrochaeva D N Kotov M I Prokudin Yu N i dr Opredelitel vysshih rastenij Ukrainy K Nauk dumka 1987 Nut BSELiteraturaIdentifikaciya oznak zernobobovih kultur kvasolya nut sochevicya Navchalnij posibnik V V Kirichenko L N Kobizyeva V P Petrenkova ta in za red akad UAAN V V Kirichenka Harkiv IR im V Ya Yur yeva UAAN 2009 117 s Nut genetika selekciya nasinnictvo tehnologiya viroshuvannya Monografiya O V Bushulyan V I Sichkar Odesa 2009 248 s Nut perspektivna zernobobova kultura dlya Lisostepu Ukrayini S M Holod S G Holod Yu G Ilichov Visn Poltav derzh agrar akad 2013 2 S 49 54 Bibliogr 19 nazv Chitati on lajn PosilannyaNut Agrarna enciklopediya Nut zvichajnij informaciya na sajti GRIN