Сан-Хуа́н (ісп. San Juan) — провінція Аргентини, розташована на заході країни. Межує з провінціями Ла-Ріоха на півночі і сході, Сан-Луїс на південному заході, Мендоса на півдні та з Чилі на заході. Столиця провінції — місто Сан-Хуан.
Сан-Хуан | |||||
---|---|---|---|---|---|
— Провінція — | |||||
San Juan | |||||
| |||||
Столиця | Сан-Хуан | ||||
Країна | Аргентина | ||||
| |||||
Департаментів | 19 | ||||
Офіційна мова | Іспанська | ||||
Населення | (2010) | ||||
- повне | 680 427 (13-та) | ||||
- густота | 7,59 (15-та) | ||||
Етнікон | sanjuanino | ||||
Площа | |||||
- повна | 89 651 км² (15-та) | ||||
Висота | |||||
- максимальна | 6701 м, 6668 м, 6800 м, 6770 м, 6797 м (Мерседаріо) | ||||
- мінімальна | 2269 м | ||||
Часовий пояс | UTC-3 | ||||
ВВП | 3,85 млрд дол. США | ||||
- на душу населення | 5 827 дол. США | ||||
ІРЛП | 0,814 (2010) | ||||
Дата заснування | 1820 | ||||
Губернатор | Серхіо Уньяк | ||||
Вебсайт | sanjuan.gov.ar | ||||
Код ISO 3166-2 | AR-J | ||||
Провінція Сан-Хуан на мапі Аргентини | |||||
|
Географія
Провінція Сан-Хуан знаходиться на заході Аргентини і входить до складу географічного регіону Куйо.
Рельєф переважно гористий. На заході провінції знаходять Анди, зокрема хребти Головна Кордильєра і . Найвищою точкою є гора Мерседаріо (6770 м), найнижчою — болота Гванакаче (600 м). На сході розташовані посушливі рівнини, над якими знаходяться Пампінські гори. Загалом провінція знаходиться у сейсмонебезпечній зоні.
Клімат Сан-Хуана континентальний посушливий. Переважає вітер Сонда. Середня річна кількість опадів становить близько 100 мм.
Найважливішими річками провінції є , Сан-Хуан, , . На багатьох річках збудовані ГЕС, найбільшими з яких є , Караколес і . У долині річок зосереджена більшість рослинності й осередків сільського господарства.
-
- Долина Уако
- Річка Хачаль
- Гора Алькасар
Історія
До прибуття європейців землі, де зараз знаходиться провінція Сан-Хуан, була заселена індіанськими племенами уарпе (на півдні), олонгаста (на північному заході), капаяни (у долинах річок).
Першим іспанцем, який побував тут, був капітан Франсіско де Вільягра 1551 року. 13 червня 1562 року за наказом Вільягри заснував місто Сан-Хуан-де-ла-Фронтера. На той час землі Сан-Хуана входили до складу регіону Куйо зі столицею у місті Мендоса, який знаходився під владою генерал-капітанства Чилі, залежного від віце-королівства Перу.
25 червня 1751 року Хуан де Ечегарай заснував друге місто на цих землях — Сан-Хосе-де-Хачаль.
1777 року після створення віце-королівства Ріо-де-ла-Плата регіон Куйо опинився у його складі. Королівським указом від 29 липня 1782 року Куйо було включено до новоствореного інтендантства Кордова-де-Тукуман.
7 липня 1810 року уряд Сан-Хуана визнав Травневу революцію і відправив свого депутата до новоствореного парламенту. 29 листопада 1813 року було відновлено інтендантство Куйо.
9 січня 1820 року у Сан-Хуані спалахнуло повстання. 1 березня було оголошено про автономію провінції Сан-Хуан. Мар'яно Мендісабаль став першим її губернатором. 21 травня Мендісабаля було скинуто і його місце зайняв Хосе Ігнасіо Фернандес де Марадона. 23 березня Марадона підписав договір з урядом Мендоси, за яким та визнавала автономію Сан-Хуана.
21 січня 1821 року розпочав роботу парламент провінції. 7 квітня 1856 року було прийнято конституцію Сан-Хуана.
1861 року Хуан Саа вторгся у провінцію, розгромивши її військо і вбивши губернатора. 1862 року губернатором Сан-Хуана став Домінго Фаустіно Сарм'єнто, за правління якого розпочався період процвітання провінції: будувалися нові дороги, школи, ферми, шахти, прибували нові поселенці. Згодом Сарм'єнто став президентом Аргентини.
1870 року було затверджено адміністративно-територіальний поділ провінції на 18 департаментів.
1931 року було проведено залізницю до департаменту Хачаль. 1936 року було збудовано мости над річкою Сан-Хуан.
1944 року відбувся землетрус силою 7,8 балів за шкалою Ріхтера з епіцентром за 20 км від міста Сан-Хуан. Загинуло близько 10 000 людей, місто було майже повністю знищене.
25 червня 1966 року було підписано договір про встановлення кордонів між провінціями Сан-Хуан і Мендоса. 23 грудня 1968 року було законодавчо визначено межі з Ла-Ріохою, хоча згодом Ла-Ріоха відмовилася визнавати цей закон, через що кордони з нею досі остаточно не встановлені.
1973 року було засновано .
23 листопада 1977 року у провінції Сан-Хуан відбувся землетрус силою 7,4 бали за шкалою Ріхтера. Постраждали департаменти Каусете, 25 травня, 9 липня, Сан-Мартін і Ангако. 65 людей загинуло і 300 були поранені.
1980 року була відкрита гідроелектростанція .
1994 року перестала функціонувати залізниця.
1998 року почалося спорудження ГЕС Караколес.
2001 року у провінції сталася політична криза. Багато депутатів пішли у відставку, відбулися громадські заворушення у багатьох містах.
Економіка
Експорт Сан-Хуана за 2009 рік склав 1 млрд доларів, що є шостим результатом серед провінцій Аргентини.
Основою економіки Сан-Хуана є сільське господарство, перш за все виноградарство. Провінція є другою за обсягами виробництва вина в Аргентині, на неї припадає 21,69 % площі виноградників країни. Виноград почали вирощувати у Сан-Хуані ще у 1569—1589 роках.
Також у провінції вирощується багато маслин, виробляється олія і консервовані оливки. Іншими важливими сільськогосподарськими культурами є персик, айва, яблуко, диня, кавун, помідор, цибуля, спаржа, гарбуз.
Як і у решті провінцій регіону Куйо, скотарство розвинене слабко. На Сан-Хуан припадає лише 4 % національної продукції цієї галузі. Найрозвиненішим є вирощування кіз і свиней.
Основною галуззю промисловості є харчова, перш за все виноробство і виробництво соків. Також присутні підприємства хімічної, металургійної, текстильної промисловості, виробництво цементу.
Провінція Сан-Хуан багата на корисні копалини, на гірничодобувну промисловість припадає 58,4 % її прибутків. За місцем знаходження гірничих ресурсів провінцію можна умовно поділити на 3 зони:
- Захід, де видобувають золото, мідь, свинець, срібло, цинк, молібден, миш'як, вісмут, ліпарит.
- Центр (найрозвиненіший), де видобувають вапняк, доломіт, діатоміт, бентоніт, каолін, гравій, сульфат натрію, травертин, мармур, сланці.
- Схід, де видобувають, де видобувають мармур і сланці
Основними центрами гірничодобувної промисловості є Веладеро, Паскуа-Лама, Гвакамайо.
2006 року розпочалися пошуки нафти.
Останнім часом почав розвиватися туризм, особливо привабливі для відвідувачів провінціальний парк Ісчіґуаласто, гори і виноградники.
Освіта
Освіта у провінції Сан-Хуан (2009) | |||
---|---|---|---|
Рівень | Навчальних закладів | Учнів | Працівників |
Дошкільні | 362 | 22 335 | 1 088 |
- державні | 317 | 16 429 | 846 |
- приватні | 45 | 5 906 | 242 |
Початкові | 401 | 89 346 | 5 933 |
- державні | 353 | 72 855 | 5 042 |
- приватні | 48 | 16 491 | 891 |
Середні | 279 | 60 401 | 2 547 |
- державні | 232 | 47 880 | 2 093 |
- приватні | 47 | 12 521 | 454 |
Вищі | 35 | 6 923 | 312 |
- державні | 16 | 4 110 | 216 |
- приватні | 19 | 2 813 | 96 |
Адміністративно-територіальний поділ
Провінція Сан-Хуан поділяється на 19 департаментів, межі яких збігаються з муніципалітетами.
Департамент | Адміністративний центр | Площа (км²) | Мапа | Населення (2010) |
Альбардон | Хенераль-Сан-Мартін | 915 | 23.863 | |
Ангако | Ель-Сальвадор | 1.865 | 8.178 | |
Калінгаста | Тамберіас | 22.589 | 8.453 | |
Столичний | Сан-Хуан | 30 | 108.720 | |
Каусете | Каусете | 7.502 | 38.513 | |
Чімбас | Вілья-Паула-Альбаррасін-де-Сарм'єнто | 62 | 87.739 | |
Іглесіа | Родео | 19.801 | 9.141 | |
Хачаль | Сан-Хосе-де-Хачаль | 14.749 | 21.812 | |
9 липня | 9 липня | 185 | 9.314 | |
Посіто | Вілья-Аберастайн | 515 | 51.480 | |
Росон | Вілья-Краусе | 300 | 114.946 | |
Рівадавія | Рівадавія | 157 | 82.985 | |
Сан-Мартін | Вілья-Сан-Мартін | 435 | 10.969 | |
Санта-Лусія | Санта-Лусія | 45 | 48.137 | |
Сарм'єнто | Медья-Агва | 2.782 | 22.176 | |
Ульюм | Вілья-Ібаньєс | 4.391 | 4.982 | |
Вальє-Фертіль | Вілья-Сан-Агустін | 6.419 | 7.201 | |
25 травня | Вілья-Санта-Роса | 4.519 | 17.053 | |
Сонда | Вілья-Басіліо-Ньєвас | 4.391 | 4.765 |
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сан-Хуан (провінція Аргентини) |
- Офіційний сайт
- Туристична інформація
Примітки
- http://www.censo2010.indec.gov.ar/preliminares/cuadro_totalpais.asp
- Архівована копія (PDF). (PDF) оригіналу за 5 січня 2011. Процитовано 5 січня 2011.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - http://www.diariodecuyo.com.ar/home/new_noticia.php?noticia_id=413136
- http://www.iader.org.ar/?x=prov_export
- http://www.diariodecuyo.com.ar/home/new_noticia.php?noticia_id=326582
- http://www.diariodecuyo.com.ar/home/new_noticia.php?noticia_id=311188
- http://www.diariodecuyo.com.ar/home/new_noticia.php?noticia_id=160105
- http://www.diariodecuyo.com.ar/home/new_noticia.php?noticia_id=258233
- . Архів оригіналу за 13 лютого 2009. Процитовано 10 лютого 2011.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - http://www.diariodecuyo.com.ar/home/new_noticia.php?noticia_id=320798
- . Архів оригіналу за 31 серпня 2009. Процитовано 10 лютого 2011.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - http://www.diariodecuyo.com.ar/home/new_noticia.php?noticia_id=322921
- http://www.diariodecuyo.com.ar/home/new_noticia.php?noticia_id=364693
- http://www.diariodecuyo.com.ar/home/new_noticia.php?noticia_id=155778
- . Архів оригіналу за 29 квітня 2011. Процитовано 20 квітня 2011.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - без урахування університетів
- . Архів оригіналу за 15 травня 2013. Процитовано 10 лютого 2011.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi geografichni ob yekti z nazvoyu San Huan San Hua n isp San Juan provinciya Argentini roztashovana na zahodi krayini Mezhuye z provinciyami La Rioha na pivnochi i shodi San Luyis na pivdennomu zahodi Mendosa na pivdni ta z Chili na zahodi Stolicya provinciyi misto San Huan San Huan Provinciya San JuanStolicya San HuanKrayina ArgentinaMezhuye z susidni adminodiniciLa Rioha San Luyis Mendosa III Region Atakama IV Region Kokimbo V Region Valparayiso Departamentiv 19Oficijna mova IspanskaNaselennya 2010 povne 680 427 13 ta gustota 7 59 15 ta Etnikon sanjuaninoPlosha povna 89 651 km 15 ta Visota maksimalna 6701 m 6668 m 6800 m 6770 m 6797 m Mersedario minimalna 2269 mChasovij poyas UTC 3VVP 3 85 mlrd dol SShA na dushu naselennya 5 827 dol SShAIRLP 0 814 2010 Data zasnuvannya 1820Gubernator Serhio UnyakVebsajt sanjuan gov arKod ISO 3166 2 AR JProvinciya San Huan na mapi ArgentiniProvinciya San Huan na mapi ArgentiniVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu San HuanGeografiyaMapa prirodnih zon San Huana Sirim pokazani Andi korichnevim zelenim Pampinski gori inshe nizini Provinciya San Huan znahoditsya na zahodi Argentini i vhodit do skladu geografichnogo regionu Kujo Relyef perevazhno goristij Na zahodi provinciyi znahodyat Andi zokrema hrebti Golovna Kordilyera i Najvishoyu tochkoyu ye gora Mersedario 6770 m najnizhchoyu bolota Gvanakache 600 m Na shodi roztashovani posushlivi rivnini nad yakimi znahodyatsya Pampinski gori Zagalom provinciya znahoditsya u sejsmonebezpechnij zoni Klimat San Huana kontinentalnij posushlivij Perevazhaye viter Sonda Serednya richna kilkist opadiv stanovit blizko 100 mm Najvazhlivishimi richkami provinciyi ye San Huan Na bagatoh richkah zbudovani GES najbilshimi z yakih ye Karakoles i U dolini richok zoseredzhena bilshist roslinnosti j oseredkiv silskogo gospodarstva Mersedario Dolina Uako Richka Hachal Gora AlkasarIstoriyaMisto San Huan 1894 rokuZbir vrozhayu vinogradu 1890 rGES Ulyum Do pributtya yevropejciv zemli de zaraz znahoditsya provinciya San Huan bula zaselena indianskimi plemenami uarpe na pivdni olongasta na pivnichnomu zahodi kapayani u dolinah richok Pershim ispancem yakij pobuvav tut buv kapitan Fransisko de Vilyagra 1551 roku 13 chervnya 1562 roku za nakazom Vilyagri zasnuvav misto San Huan de la Frontera Na toj chas zemli San Huana vhodili do skladu regionu Kujo zi stoliceyu u misti Mendosa yakij znahodivsya pid vladoyu general kapitanstva Chili zalezhnogo vid vice korolivstva Peru 25 chervnya 1751 roku Huan de Echegaraj zasnuvav druge misto na cih zemlyah San Hose de Hachal 1777 roku pislya stvorennya vice korolivstva Rio de la Plata region Kujo opinivsya u jogo skladi Korolivskim ukazom vid 29 lipnya 1782 roku Kujo bulo vklyucheno do novostvorenogo intendantstva Kordova de Tukuman 7 lipnya 1810 roku uryad San Huana viznav Travnevu revolyuciyu i vidpraviv svogo deputata do novostvorenogo parlamentu 29 listopada 1813 roku bulo vidnovleno intendantstvo Kujo 9 sichnya 1820 roku u San Huani spalahnulo povstannya 1 bereznya bulo ogolosheno pro avtonomiyu provinciyi San Huan Mar yano Mendisabal stav pershim yiyi gubernatorom 21 travnya Mendisabalya bulo skinuto i jogo misce zajnyav Hose Ignasio Fernandes de Maradona 23 bereznya Maradona pidpisav dogovir z uryadom Mendosi za yakim ta viznavala avtonomiyu San Huana 21 sichnya 1821 roku rozpochav robotu parlament provinciyi 7 kvitnya 1856 roku bulo prijnyato konstituciyu San Huana 1861 roku Huan Saa vtorgsya u provinciyu rozgromivshi yiyi vijsko i vbivshi gubernatora 1862 roku gubernatorom San Huana stav Domingo Faustino Sarm yento za pravlinnya yakogo rozpochavsya period procvitannya provinciyi buduvalisya novi dorogi shkoli fermi shahti pribuvali novi poselenci Zgodom Sarm yento stav prezidentom Argentini 1870 roku bulo zatverdzheno administrativno teritorialnij podil provinciyi na 18 departamentiv 1931 roku bulo provedeno zaliznicyu do departamentu Hachal 1936 roku bulo zbudovano mosti nad richkoyu San Huan 1944 roku vidbuvsya zemletrus siloyu 7 8 baliv za shkaloyu Rihtera z epicentrom za 20 km vid mista San Huan Zaginulo blizko 10 000 lyudej misto bulo majzhe povnistyu znishene 25 chervnya 1966 roku bulo pidpisano dogovir pro vstanovlennya kordoniv mizh provinciyami San Huan i Mendosa 23 grudnya 1968 roku bulo zakonodavcho viznacheno mezhi z La Riohoyu hocha zgodom La Rioha vidmovilasya viznavati cej zakon cherez sho kordoni z neyu dosi ostatochno ne vstanovleni 1973 roku bulo zasnovano 23 listopada 1977 roku u provinciyi San Huan vidbuvsya zemletrus siloyu 7 4 bali za shkaloyu Rihtera Postrazhdali departamenti Kausete 25 travnya 9 lipnya San Martin i Angako 65 lyudej zaginulo i 300 buli poraneni 1980 roku bula vidkrita gidroelektrostanciya 1994 roku perestala funkcionuvati zaliznicya 1998 roku pochalosya sporudzhennya GES Karakoles 2001 roku u provinciyi stalasya politichna kriza Bagato deputativ pishli u vidstavku vidbulisya gromadski zavorushennya u bagatoh mistah EkonomikaVinogradniki San HuanaVeladeroprovincialnij park IschigualastoSkotarstvo Eksport San Huana za 2009 rik sklav 1 mlrd dolariv sho ye shostim rezultatom sered provincij Argentini Osnovoyu ekonomiki San Huana ye silske gospodarstvo persh za vse vinogradarstvo Provinciya ye drugoyu za obsyagami virobnictva vina v Argentini na neyi pripadaye 21 69 ploshi vinogradnikiv krayini Vinograd pochali viroshuvati u San Huani she u 1569 1589 rokah Takozh u provinciyi viroshuyetsya bagato maslin viroblyayetsya oliya i konservovani olivki Inshimi vazhlivimi silskogospodarskimi kulturami ye persik ajva yabluko dinya kavun pomidor cibulya sparzha garbuz Yak i u reshti provincij regionu Kujo skotarstvo rozvinene slabko Na San Huan pripadaye lishe 4 nacionalnoyi produkciyi ciyeyi galuzi Najrozvinenishim ye viroshuvannya kiz i svinej Osnovnoyu galuzzyu promislovosti ye harchova persh za vse vinorobstvo i virobnictvo sokiv Takozh prisutni pidpriyemstva himichnoyi metalurgijnoyi tekstilnoyi promislovosti virobnictvo cementu Provinciya San Huan bagata na korisni kopalini na girnichodobuvnu promislovist pripadaye 58 4 yiyi pributkiv Za miscem znahodzhennya girnichih resursiv provinciyu mozhna umovno podiliti na 3 zoni Zahid de vidobuvayut zoloto mid svinec sriblo cink molibden mish yak vismut liparit Centr najrozvinenishij de vidobuvayut vapnyak dolomit diatomit bentonit kaolin gravij sulfat natriyu travertin marmur slanci Shid de vidobuvayut de vidobuvayut marmur i slanci Osnovnimi centrami girnichodobuvnoyi promislovosti ye Veladero Paskua Lama Gvakamajo 2006 roku rozpochalisya poshuki nafti Ostannim chasom pochav rozvivatisya turizm osoblivo privablivi dlya vidviduvachiv provincialnij park Ischigualasto gori i vinogradniki OsvitaOsvita u provinciyi San Huan 2009 Riven Navchalnih zakladiv Uchniv Pracivnikiv Doshkilni 362 22 335 1 088 derzhavni 317 16 429 846 privatni 45 5 906 242 Pochatkovi 401 89 346 5 933 derzhavni 353 72 855 5 042 privatni 48 16 491 891 Seredni 279 60 401 2 547 derzhavni 232 47 880 2 093 privatni 47 12 521 454 Vishi 35 6 923 312 derzhavni 16 4 110 216 privatni 19 2 813 96Administrativno teritorialnij podilProvinciya San Huan podilyayetsya na 19 departamentiv mezhi yakih zbigayutsya z municipalitetami Departament Administrativnij centr Plosha km Mapa Naselennya 2010 Albardon Heneral San Martin 915 23 863Angako El Salvador 1 865 8 178Kalingasta Tamberias 22 589 8 453Stolichnij San Huan 30 108 720Kausete Kausete 7 502 38 513Chimbas Vilya Paula Albarrasin de Sarm yento 62 87 739Iglesia Rodeo 19 801 9 141Hachal San Hose de Hachal 14 749 21 8129 lipnya 9 lipnya 185 9 314Posito Vilya Aberastajn 515 51 480Roson Vilya Krause 300 114 946Rivadaviya Rivadaviya 157 82 985San Martin Vilya San Martin 435 10 969Santa Lusiya Santa Lusiya 45 48 137Sarm yento Medya Agva 2 782 22 176Ulyum Vilya Ibanyes 4 391 4 982Valye Fertil Vilya San Agustin 6 419 7 20125 travnya Vilya Santa Rosa 4 519 17 053Sonda Vilya Basilio Nyevas 4 391 4 765PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu San Huan provinciya Argentini Oficijnij sajt Turistichna informaciyaPrimitkihttp www censo2010 indec gov ar preliminares cuadro totalpais asp Arhivovana kopiya PDF PDF originalu za 5 sichnya 2011 Procitovano 5 sichnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya http www diariodecuyo com ar home new noticia php noticia id 413136 http www iader org ar x prov export http www diariodecuyo com ar home new noticia php noticia id 326582 http www diariodecuyo com ar home new noticia php noticia id 311188 http www diariodecuyo com ar home new noticia php noticia id 160105 http www diariodecuyo com ar home new noticia php noticia id 258233 Arhiv originalu za 13 lyutogo 2009 Procitovano 10 lyutogo 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya http www diariodecuyo com ar home new noticia php noticia id 320798 Arhiv originalu za 31 serpnya 2009 Procitovano 10 lyutogo 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya http www diariodecuyo com ar home new noticia php noticia id 322921 http www diariodecuyo com ar home new noticia php noticia id 364693 http www diariodecuyo com ar home new noticia php noticia id 155778 Arhiv originalu za 29 kvitnya 2011 Procitovano 20 kvitnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya bez urahuvannya universitetiv Arhiv originalu za 15 travnya 2013 Procitovano 10 lyutogo 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya