Чубу́т (ісп. Chubut) — провінція в південній частині Аргентини, між 42-тою і 46-ю паралелями південної довготи, що межує із провінцією Санта-Крус на півдні, Ріо-Неґро на півночі, із Чилі на заході та омивається Атлантичний океаном на сході. Назва провінції походить з мови теуелче chupat — «прозорий» — назва річки Чубут.
Чубут | |||||
---|---|---|---|---|---|
— Провінція — | |||||
| |||||
Столиця | Росон | ||||
Найбільше місто | Комодоро-Рівадавія | ||||
Країна | Аргентина | ||||
| |||||
Департаментів | 15 | ||||
Офіційна мова | Іспанська | ||||
Населення | (2010) | ||||
- повне | 506 668 (18-та) | ||||
- густота | 0,92 (23-тя) | ||||
Етнікон | Chubutense | ||||
Площа | |||||
- повна | 224 686 км² (3-тя) | ||||
Висота | |||||
- максимальна | (d) | ||||
- мінімальна | (d і d) | ||||
Часовий пояс | UTC-3 | ||||
ВВП | 4,65 млрд. $ | ||||
ІРЛП | 0,833 (2010) | ||||
Дата заснування | 28 липня 1865 | ||||
Губернатор | Маріо Дас Невес | ||||
Вебсайт | chubut.gov.ar | ||||
Код ISO 3166-2 | AR-U | ||||
Провінція Чубут на мапі Аргентини | |||||
|
Географія
Провінція Чубут входить до складу природного регіону Патагонія. На заході провінції розташовуються Анди, решту території займають патагонські плато. Плато вкриті степом, а в горах переважає лісова рослинність.
На сході Чубут омивається Аргентинським морем, яке утворює зокрема півострів Вальдес і затоку Сан-Хорхе.
Клімат у Андах холодний і вологий. Температури знижуються з півночі на південь. Центр провінції має сухий континентальний клімат зі значними коливаннями температур. Саме у цій місцевості 1950 року було зареєстровано найнижчу температуру в Аргентині за ХХ ст.: −34 °C. На узбережжі і в долинах річок клімат більш м'який, хоча також достатньо сухий.
Найбільшими річками провінції є Чубут і Сенгерр. В Андах розташована велика кількість льодовикових озер, зокрема , , , , , Менендес, , Хенераль-Вінтер, і . Поза межами Анд також є два великих озера: і .
- Озеро Футалауфкен
- Озеро Пуело
- Долина річки Чубут
- Льодовик Торресільяс
- Озеро Верде (національний парк Лос-Алерсес)
- Долина Ескель
- Пінгвіни Чубута
- Скам'янілий ліс Сарм'єнто
Історія
До приходу колонізаторів землі, де зараз знаходиться провінція Чубут, були заселені індіанцями теуельче.
Першим європейцем, який побував у цих місцях, став Фернан Магеллан 1520 року. Через десять років Сімон де Алькасаба-і-Сотомайор дослідив значну частину місцевості і заснував тут перше іспанське місто Пуерто-де-лос-Леонес, яке втім не проіснувало довго.
У XVII—XVIII ст. у Чубуті проповідували місіонери, серед яких слід відзначити .
7 січня 1779 року на півострові Вальдес було засновано фортецю і порт Сан-Хосе-де-ла-Канделарья. Поселення було полишене 1784 року, а 7 серпня 1810 року знищене індіанцями.
28 липня 1865 року 153 валлійських іммігранти заснували поселення Росон на берегах річки Чубут.
1866 року розпочалося будівництво залізниці у провінції. Внаслідок цього виникли міста Пуерто-Мадрин і Трелев.
У 1874—1876 роках прибула нова хвиля валлійських поселенців, які заснували ще декілька міст.
11 жовтня 1878 року було створене губернаторство Патагонія, до складу якого входила зокрема і провінція Чубут. Столицею губернаторства стало місто Мерседес-де-Патагонес (нині В'єдма). 21 жовтня було обрано першого губернатора, ним став Альваро Баррос.
1881 року було підписано договір про кордони з Чилі, завдяки чому було законодавчо підкріплене право володіння Аргентини Патагонією.
16 жовтня 1884 року губернаторство Патагонія було поділене на кілька національних територій, зокрема Чубут. Першим губернатором став Луїс Хорхе Фонтана. Столицею було обрано місто Росон.
1902 року після англо-бурської війни до Чубута прибула хвиля бурських переселенців, що оселилися в околицях міста .
31 травня 1944 року від національної території Чубут було відокремлено землі на південь від 45º паралелі (площею 42 330 км²), на яких разом з 55 418 км² території Санта-Крус було утворено військову зону Комодоро-Рівадавія.
Законом від 15 червня 1955 року було розформовано військову зону Комодоро-Рівадавія і надано національній території Чубут статус провінції. Втрата містом Комодоро-Рівадавія статусу і привілеїв столиці спричинила перманентний конфлікт між жителями колишньої військової зони і рештою провінції, який не вичерпано й досі.
У лютому 1957 року було створено єпархію Комодоро-Рівадавія, під юрисдикцію якої підпали провінції Чубут, Санта-Крус і Вогняна Земля.
1 травня 1958 року було обрано першого губернатора провінції Чубут.
Економіка
Основою економіки провінції Чубут є видобування нафти і природного газу бутану. На Чубут припадає 13 % видобутку нафти Аргентини і майже 2 % газу. Вуглеводні становлять 66 % експорту провінції. Також у провінції є значні поклади свинцю, золота і срібла.
Також розвинене рибальство, на Чубут припадає 21 % загальнонаціонального вилову риби.
Найрозвиненішими галузями промисловості є нафтопереробна і металургійна. У місті Пуерто-Мадрин знаходиться найбільший у Південній Америці алюмінієвий завод.
Сільське господарство розвинене у долинах річок. Вирощуються суниця, малина, сарсапарель, вишня, чорниця, яблуко, виноград. На початку XXI ст. розпочалося виробництво білого вина. Скотарство представлене здебільшого вівчарством.
З 1960-х років розвивається туризм. Основними туристичними принадами є півострів Вальдес, Анди, місцеві річки, озера і ліси.
2010 року Чубут став третьою серед провінцій Аргентини за рівнем експорту. 36 % продукції провінції реалізується за кордоном.
- Поля Чубута
- ГЕС Флорентіно-Амегіно
- Гірськолижний курорт Ла-Оя
- Вівчарство у Чубуті
Освіта
Освіта у провінції Чубут (2009) | |||
---|---|---|---|
Рівень | Навчальних закладів | Учнів | Працівників |
Дошкільні | 199 | 21 267 | 1 837 |
- державні | 152 | 17 383 | 1 320 |
- приватні | 47 | 3 884 | 517 |
Початкові | 234 | 59 866 | 4 728 |
- державні | 207 | 53 335 | 4 078 |
- приватні | 27 | 6 531 | 650 |
Середні | 180 | 50 114 | 2 686 |
- державні | 144 | 43 360 | 2 079 |
- приватні | 36 | 6 754 | 607 |
Вищі | 28 | 7 941 | 414 |
- державні | 15 | 6 032 | 259 |
- приватні | 13 | 1 909 | 155 |
Адміністративно-територіальний поділ
Департамент | Адміністративний центр | Рік створення | Населення (2010) | Площа (км²) | Мапа |
---|---|---|---|---|---|
В'єдма | Пуерто-Мадрин | 1955 | 81.025 | 12.940 | |
Кушамен | Лелеке | 1955 | 20.566 | 16.250 | |
Ескаланте | Комодоро-Рівадавія | 1955 | 182.631 | 14.015 | |
Флорентіно-Амегіно | Камаронес | 1955 | 1.558 | 16.088 | |
Футалеуфу | Ескель | 1895 | 43.903 | 9.435 | |
Гайман | Гайман | 1895 | 12.947 | 11.076 | |
Гастре | Гастре | 1955 | 1.693 | 16.335 | |
Лангіньєо | Тека | 1955 | 3.664 | 15.339 | |
Мартірес | Лас-Плумас | 1955 | 774 | 15.445 | |
Пасо-де-Індьйос | Пасо-де-Індьйос | 1955 | 2.079 | 22.300 | |
Росон | Росон | 1895 | 131.148 | 3.922 | |
Ріо-Сенгер | Альто-Ріо-Сенгер | 1955 | 6.192 | 22.335 | |
Сарм'єнто | Сарм'єнто | 1904 | 11.422 | 14.563 | |
Теуельчес | Хосе-де-Сан-Мартін | 1955 | 5.361 | 14.750 | |
Тельсен | Тельсен | 1955 | 1.705 | 19.893 |
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Чубут |
- Офіційний сайт уряду провінції [ 22 липня 2011 у Wayback Machine.]
Примітки
- . Архів оригіналу за 20 грудня 2010. Процитовано 24 грудня 2010.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Архівована копія (PDF). (PDF) оригіналу за 5 січня 2011. Процитовано 5 січня 2011.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 23 серпня 2010. Процитовано 14 лютого 2011.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 31 травня 2011. Процитовано 14 лютого 2011.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 10 лютого 2012. Процитовано 14 лютого 2011.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 29 квітня 2011. Процитовано 20 квітня 2011.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - без урахування університетів
- INDEC (2010). Перепис 2010. Результати по провінції Чубут. Архів оригіналу (HTML) за 26-06-2013. Процитовано 13-01-2011.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi geografichni ob yekti z nazvoyu Chubut Chubu t isp Chubut provinciya v pivdennij chastini Argentini mizh 42 toyu i 46 yu paralelyami pivdennoyi dovgoti sho mezhuye iz provinciyeyu Santa Krus na pivdni Rio Negro na pivnochi iz Chili na zahodi ta omivayetsya Atlantichnij okeanom na shodi Nazva provinciyi pohodit z movi teuelche chupat prozorij nazva richki Chubut Chubut Provinciya isp Chubut vall Talaith ChubutStolicya RosonNajbilshe misto Komodoro RivadaviyaKrayina ArgentinaMezhuye z susidni adminodiniciRio Negro Santa Krus X Region Los Lagos XI Region Ajsen Departamentiv 15Oficijna mova IspanskaNaselennya 2010 povne 506 668 18 ta gustota 0 92 23 tya Etnikon ChubutensePlosha povna 224 686 km 3 tya Visota maksimalna d minimalna d i d Chasovij poyas UTC 3VVP 4 65 mlrd IRLP 0 833 2010 Data zasnuvannya 28 lipnya 1865Gubernator Mario Das NevesVebsajt chubut gov arKod ISO 3166 2 AR UProvinciya Chubut na mapi ArgentiniProvinciya Chubut na mapi ArgentiniVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu ChubutGeografiyaProvinciya Chubut vhodit do skladu prirodnogo regionu Patagoniya Na zahodi provinciyi roztashovuyutsya Andi reshtu teritoriyi zajmayut patagonski plato Plato vkriti stepom a v gorah perevazhaye lisova roslinnist Na shodi Chubut omivayetsya Argentinskim morem yake utvoryuye zokrema pivostriv Valdes i zatoku San Horhe Klimat u Andah holodnij i vologij Temperaturi znizhuyutsya z pivnochi na pivden Centr provinciyi maye suhij kontinentalnij klimat zi znachnimi kolivannyami temperatur Same u cij miscevosti 1950 roku bulo zareyestrovano najnizhchu temperaturu v Argentini za HH st 34 C Na uzberezhzhi i v dolinah richok klimat bilsh m yakij hocha takozh dostatno suhij Najbilshimi richkami provinciyi ye Chubut i Sengerr V Andah roztashovana velika kilkist lodovikovih ozer zokrema Menendes Heneral Vinter i Poza mezhami And takozh ye dva velikih ozera i Ozero Futalaufken Ozero Puelo Dolina richki Chubut Lodovik Torresilyas Ozero Verde nacionalnij park Los Alerses Dolina Eskel Pingvini Chubuta Skam yanilij lis Sarm yentoIstoriyaPivostriv Valdes Do prihodu kolonizatoriv zemli de zaraz znahoditsya provinciya Chubut buli zaseleni indiancyami teuelche Pershim yevropejcem yakij pobuvav u cih miscyah stav Fernan Magellan 1520 roku Cherez desyat rokiv Simon de Alkasaba i Sotomajor doslidiv znachnu chastinu miscevosti i zasnuvav tut pershe ispanske misto Puerto de los Leones yake vtim ne proisnuvalo dovgo U XVII XVIII st u Chubuti propoviduvali misioneri sered yakih slid vidznachiti 7 sichnya 1779 roku na pivostrovi Valdes bulo zasnovano fortecyu i port San Hose de la Kandelarya Poselennya bulo polishene 1784 roku a 7 serpnya 1810 roku znishene indiancyami Roson 1900 roku 28 lipnya 1865 roku 153 vallijskih immigranti zasnuvali poselennya Roson na beregah richki Chubut 1866 roku rozpochalosya budivnictvo zaliznici u provinciyi Vnaslidok cogo vinikli mista Puerto Madrin i Trelev U 1874 1876 rokah pribula nova hvilya vallijskih poselenciv yaki zasnuvali she dekilka mist 11 zhovtnya 1878 roku bulo stvorene gubernatorstvo Patagoniya do skladu yakogo vhodila zokrema i provinciya Chubut Stoliceyu gubernatorstva stalo misto Mersedes de Patagones nini V yedma 21 zhovtnya bulo obrano pershogo gubernatora nim stav Alvaro Barros 1881 roku bulo pidpisano dogovir pro kordoni z Chili zavdyaki chomu bulo zakonodavcho pidkriplene pravo volodinnya Argentini Patagoniyeyu 16 zhovtnya 1884 roku gubernatorstvo Patagoniya bulo podilene na kilka nacionalnih teritorij zokrema Chubut Pershim gubernatorom stav Luyis Horhe Fontana Stoliceyu bulo obrano misto Roson 1902 roku pislya anglo burskoyi vijni do Chubuta pribula hvilya burskih pereselenciv sho oselilisya v okolicyah mista 31 travnya 1944 roku vid nacionalnoyi teritoriyi Chubut bulo vidokremleno zemli na pivden vid 45º paraleli plosheyu 42 330 km na yakih razom z 55 418 km teritoriyi Santa Krus bulo utvoreno vijskovu zonu Komodoro Rivadaviya Zakonom vid 15 chervnya 1955 roku bulo rozformovano vijskovu zonu Komodoro Rivadaviya i nadano nacionalnij teritoriyi Chubut status provinciyi Vtrata mistom Komodoro Rivadaviya statusu i privileyiv stolici sprichinila permanentnij konflikt mizh zhitelyami kolishnoyi vijskovoyi zoni i reshtoyu provinciyi yakij ne vicherpano j dosi U lyutomu 1957 roku bulo stvoreno yeparhiyu Komodoro Rivadaviya pid yurisdikciyu yakoyi pidpali provinciyi Chubut Santa Krus i Vognyana Zemlya 1 travnya 1958 roku bulo obrano pershogo gubernatora provinciyi Chubut EkonomikaOsnovoyu ekonomiki provinciyi Chubut ye vidobuvannya nafti i prirodnogo gazu butanu Na Chubut pripadaye 13 vidobutku nafti Argentini i majzhe 2 gazu Vuglevodni stanovlyat 66 eksportu provinciyi Takozh u provinciyi ye znachni pokladi svincyu zolota i sribla Takozh rozvinene ribalstvo na Chubut pripadaye 21 zagalnonacionalnogo vilovu ribi Najrozvinenishimi galuzyami promislovosti ye naftopererobna i metalurgijna U misti Puerto Madrin znahoditsya najbilshij u Pivdennij Americi alyuminiyevij zavod Silske gospodarstvo rozvinene u dolinah richok Viroshuyutsya sunicya malina sarsaparel vishnya chornicya yabluko vinograd Na pochatku XXI st rozpochalosya virobnictvo bilogo vina Skotarstvo predstavlene zdebilshogo vivcharstvom Z 1960 h rokiv rozvivayetsya turizm Osnovnimi turistichnimi prinadami ye pivostriv Valdes Andi miscevi richki ozera i lisi 2010 roku Chubut stav tretoyu sered provincij Argentini za rivnem eksportu 36 produkciyi provinciyi realizuyetsya za kordonom Polya Chubuta GES Florentino Amegino Girskolizhnij kurort La Oya Vivcharstvo u ChubutiOsvitaOsvita u provinciyi Chubut 2009 Riven Navchalnih zakladiv Uchniv Pracivnikiv Doshkilni 199 21 267 1 837 derzhavni 152 17 383 1 320 privatni 47 3 884 517 Pochatkovi 234 59 866 4 728 derzhavni 207 53 335 4 078 privatni 27 6 531 650 Seredni 180 50 114 2 686 derzhavni 144 43 360 2 079 privatni 36 6 754 607 Vishi 28 7 941 414 derzhavni 15 6 032 259 privatni 13 1 909 155Administrativno teritorialnij podilDepartament Administrativnij centr Rik stvorennya Naselennya 2010 Plosha km MapaV yedma Puerto Madrin 1955 81 025 12 940Kushamen Leleke 1955 20 566 16 250Eskalante Komodoro Rivadaviya 1955 182 631 14 015Florentino Amegino Kamarones 1955 1 558 16 088Futaleufu Eskel 1895 43 903 9 435Gajman Gajman 1895 12 947 11 076Gastre Gastre 1955 1 693 16 335Langinyeo Teka 1955 3 664 15 339Martires Las Plumas 1955 774 15 445Paso de Indjos Paso de Indjos 1955 2 079 22 300Roson Roson 1895 131 148 3 922Rio Senger Alto Rio Senger 1955 6 192 22 335Sarm yento Sarm yento 1904 11 422 14 563Teuelches Hose de San Martin 1955 5 361 14 750Telsen Telsen 1955 1 705 19 893PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu ChubutOficijnij sajt uryadu provinciyi 22 lipnya 2011 u Wayback Machine Primitki Arhiv originalu za 20 grudnya 2010 Procitovano 24 grudnya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhivovana kopiya PDF PDF originalu za 5 sichnya 2011 Procitovano 5 sichnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 23 serpnya 2010 Procitovano 14 lyutogo 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 31 travnya 2011 Procitovano 14 lyutogo 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 10 lyutogo 2012 Procitovano 14 lyutogo 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 29 kvitnya 2011 Procitovano 20 kvitnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya bez urahuvannya universitetiv INDEC 2010 Perepis 2010 Rezultati po provinciyi Chubut Arhiv originalu HTML za 26 06 2013 Procitovano 13 01 2011