Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Історія євреїв на польських землях налічує близько 800 років. Протягом цього часу були довгі періоди релігійної толерантності з боку держави та сприятливих обставин для польської єврейської спільноти, але було і майже цілковите винищення (Голокост), яке проводилось нацистською Німеччиною під час окупації.
Загальний опис
Перші невеликі групи євреїв почали оселятися в Польщі вже від XIII століття, а протягом подальшого часу їх кількість збільшувалася. Сюди переходили вигнані євреї з цілої Європи, зокрема з Німеччини (1346), Угорщини (1349—1526 і 1686—1740), Франції (1394), Австрії (1420), Іспанії (1492), Португалії (1497), Києва (1886), Москви (1891). Король Казимир III Великий вважається протектором євреїв у Польщі. У 1334 році він звільнив євреїв з-під юрисдикції магдебурзького права і відтоді єврейські общини почали підлягати юрисдикції королівських судів. Завдяки цьому рішенню Казимира Великого, яким оберігалася фізична безпека і майно євреїв, [pl] стало оазою безпеки юдеїв, вигнаних з цілої Європи. Від моменту виникнення Королівства Польського і далі — в Речі Посполитій, аж до військових лихоліть повстання Хмельницького і Шведського потопу в XVII столітті Польща була однією із найтолерантніших держав Європи. Як наслідок, вона стала домом для однієї з найбільших і найдинамічніших у розвитку єврейських спільнот. Невипадково тодішні люди називали сучасну їм Польщу раєм для євреїв (лат. paradisus Iudaeorum), а краківський рабин із шістнадцятого століття Моше Ісерлес зазначав, що якби Господь не дав євреям Польщі, то доля Ізраїля була б насправді нестерпною. Проте коли польсько-литовська унія почала слабнути внаслідок воєн та релігійних конфліктів (між протестантами і католицькою контрреформацією, а також між православними та уніатами), стала занепадати і традиція польської толерантності. Як наслідок, від другої половини XVII століття ситуація євреїв у Польщі погіршилася.
Після Третього поділу Польщі у 1795 році євреї, які тут мешкали (так само, як і християни) стали підданими держав, до яких відійшла територія. Умови життя єврейської спільноти суттєво відрізнялися в залежності від держави. Особливо важко євреям було в Російській імперії, в якій посилювався антисемітизм, а для юдеїв було визначено обмежені зони для проживання. В XIX столітті відбулися суттєві зміни — посилилася міграція євреїв до великих міст, де повставав єврейський пролетаріат, а також еміграція за межі Європи. Стали виникати організовані рухи за культурну асиміляцію і релігійну реформу юдаїзму. У 1812 році в Пруссії, а у 1822 році — в Російській імперії євреям надано громадянські права. Виникали єврейські політичні групи — консервативні, соціалістичні та сіоністичні, частина єврейського пролетаріату підтримувала комунізм. Після отримання Польщею незалежності на її теренах проживали понад 3 мільйони євреїв — одна з найбільших діаспор на світі. Суттєвою проблемою було збільшення рівня антисемітизму.
Незабаром після вторгнення нацистів до Польщі окупанти розпочали організовану акцію винищення єврейського населення, відому під назвою Голокост. Внаслідок цього геноциду загинуло понад 90 % польських євреїв. Багато євреїв воювали як солдати та офіцери в лавах Війська Польського в кампанії 1939 року та в інших битвах, наприклад, при Монте-Кассіно. Їх ховали на загальних цвинтарях разом із польськими християнами і мусульманами.
Після війни значна частина зі 180—240 тисяч євреїв, що пережили Голокост, вирішила емігрувати з комуністичної Польщі до нововиниклої держави Ізраїль, до США чи Південної Америки. Більшість із тих, хто залишився, були вимушені виїхати наприкінці 1960-х внаслідок організованої компартією антисемітської кампанії (червень 1967, березень 1968). Після краху комунізму в Польщі у 1989 році становище євреїв нормалізувалося, а ті з них, хто мав громадянство Польщі до Другої світової, отримали можливість його повернення. Кількість євреїв у сучасній Польщі оцінюється у близько 8-12 тисяч осіб. Разом з тим, кількість людей, що мають єврейські корені, але не пов'язані з юдаїзмом чи єврейською культурою, може бути більшою в кілька разів.
Від перших років і до Золотого віку
966—1385
Перші євреї, які з'явилися на польських землях у X столітті, були мандрівними торговцями слов'янськими невільниками. Работорговці, яких називали раданітами, доставляли невільників до Західної Європи і арабських країн, а їх шлях проходив з Бухари через узбережжя Каспійського моря, Ітиль, Київ і Прагу, і далі через Сілезію, Німеччину та Францію на мусульманський Піренейський півострів. Один із раданітів, сефардійський купець із Тортоси Ібрагім ібн Якуб, у 966 році зробив перший історичний опис держави полян Мешка І.
Перші спогади про євреїв, що жили в Польщі, походять з XI століття. Рабин [pl] з Майнцу близько 1050—1070 років писав про євреїв у Перемишлі на Червенській землі, яких викрали невідомі нападники. Польська хроніка Аноніма Ґалла вказує, що Юдита Богемська, дружина Владислава I Германа, за власні гроші викупила з єврейської неволі багатьох християн. Літописець Козьма Празький писав про першу міграцію євреїв до Польщі та Угорщини з Чехії у 1098 році, яка була викликана переслідуваннями під час Першого хрестовго походу. До них згодом приєдналися прихильники юдаїзму, вигнані з Київської Русі протягом 1113—1158 років. Частина з них була потомками хозарів, кочового племені тюркського походження, частина якого прийняла юдаїзм (так звані [pl]).
У 1187 році, після низки погромів, пов'язаних із хрестовими походами, незначна кількість єврейських поселенців дісталась до Сілезії і заснувала там перші постійні єврейські поселення. Ці люди замешкали, зокрема, в Тиньцю Малому (1150), Болеславцю (1190) та в сучасній місцевості Вроцлава — Сокольніках (про що свідчить найстаріша збережена мацева на єврейському цвинтарі у Вроцлаві — надгробний камінь Давида, сина Сар Шалома, померлого 4 серпня 1203 року). У 1227 році в Битомі вперше з'явилися євреї-селяни, що займалися сільським господарством. Євреї, що спершу жили в Сілезії, мігрували до Великопольщі — заснували там село Жидово (1205) біля Гнезна, а також Жидово біля Каліша (1213), а в 1237 році — кагал у Плоцьку на Мазовії. Князь Великопольський Мешко III Старий здавав євреям в оренду митницю та монетний двір, про що свідчить серія брактеатів — дрібних монет, викарбуваних у 1181 році для Мєшка ІІІ, які було знайдено під Влоцлавком. На цих монетах є написи івритом, польською і кнаанською мовами, виконані гебрейською абеткою.
Вирішальні зміни для польських євреїв спричинила серія монгольських набігів, в результаті яких значна кількість польських територій була в середині XIII століття сплюндрована. Польські князі прагнули для відбудови знищених поселень залучати переселенців з-за кордону, переважно з німецьких земель. Новоприбулі почали жити в багатьох королівських містах, встановлюючи локацію за німецьким (магдебурзьким) правом. Значна кількість іммігрантів формували за німецьким зразком ремісничі цехи, до яких євреї входити не могли. Характерною рисою частини цих переселенців була нетолерантність щодо євреїв, яка у XII столітті була причиною погромів у Німеччині. Суспільні та організаційні зміни, що відбулися в королівських містах, були початком конфліктів між міщанами християнськими та єврейськими, які продовжувались і протягом наступних століть.
Євреї, яких намагались усунути від ремісничих професій, отримали протекцію з боку правителів — у 1264 році каліський князь Болеслав Побожний видав для євреїв, що проживали в його князівстві, Каліський статут, в якому гарантувались їх права. Болеслав забрав євреїв з-під міської юрисдикції і передав під юрисдикцію княжих судів, роблячи з них «слуг королівського скарбу» (лат. servi camerae regis), безпосередніх підданих князя. Каліський статут частково опирався на зразки подібних привілеїв для євреїв, які надавались у середині XIII століття в Австрії, Чехії та Угорщині. Ним підтверджувалась свобода торгівлі та фінансових питань, регулювались аспекти юрисдикції, покарань і присяг, які мусили складати євреї. Безпрецедентною в привілеях (на відміну від інших країн) була відсутність визначення максимальної ставки лихви — відсотку від грошей, які позичали євреї (вони, як нехристияни, мали виключне право позичати «під відсотки»).
У 1334 році король Казимир III Великий підтвердив, а у 1364 році поширив повноваження каліського статуту на все [pl]. У 1368 році Казимир Великий надав статус жупника [pl] своєму банкірові-єврею [pl]. Казимир Великий взагалі був прихильний до євреїв і час його правління вважається періодом їх значного процвітання. За це він навіть отримав прізвисько Короля хлопів та євреїв.
Коли поляки під час війни за галицько-волинську спадщину у 1349 році зайняли Львів і Перемишль, там вже були два єврейські кагали. Ймовірно, вони були утворені євреями, що походили зі сходу — з Києва. До кінця XIV століття до Австрії, Чехії, Угорщини і Польщі прийшла хвиля євреїв-вихідців з Англії (усіх 16511 звідти вигнано у 1290 році), Німеччини (де залишився єдиний кагал у Франкфурті-на-Майні), Чехії (єдиний кагал залишився в Празі) та Франції (в 1306-1372-1394 роках звідти було вигнано всіх євреїв). Причиною цього було поширення епідемії чуми, в якій у цих країнах звинувачували юдеїв.
Подібні інциденти відбувались також у Вроцлаві, звідки євреїв було вигнано у 1319 році під приводом голоду, а також у Кракові, де у 1339 році за збезчещення гостії живцем спалили 13 євреїв. Попри такі випадки кількість єврейських спільнот зростала, а вони (як і німці) заселяли вилюднілі після монгольських набігів польські міста. Спершу займалися головно торгівлею та ремісництвом, конкуруючи з німецькими і польськими міщанами, які почали організовуватись в цехи. Протягом наступних років євреїв було усунуто з ремісництва; вони були змушені зайнятись банківською справою та лихварством.
1385—1505
У 1388 році король Владислав II Ягайло поширив дію каліського статуту на все Велике князівство Литовське. В той час в Польщі почали відбуватись перші переслідування євреїв, спричинені, серед іншого, звинуваченнями в профанації гостії і використання крові християн з релігійною метою. Незважаючи на те, що подібні переслідування були на порядку денному в Західній Європі, польська влада не протидіяла звинуваченням проти євреїв, які часто відбувалися з ініціативи духовенства. До прикладу, в 1399 році [pl].
У 1454 році король Казимир IV Ягеллончик під тиском шляхти запровадив Нешавські статути, в яких забрав у євреїв частину прав, які вони мали раніше. Наступні королі теж проводили схожу, непослідовну політику щодо євреїв.
У 1495—1501 роках євреї були примушені емігрувати з Литви Великим князем литовським Олександром Ягеллончиком, що було елементом політичної гри за польський престол. Він же дозволив їм повернутися за умови обітниці надання тисячі озброєних кіннотників у разі війни.
1505—1572
На початку XVI століття до Речі Посполитої сходились євреї, вигнані з Іспанії, Португалії, Німеччини, Австрії та Чехії. В середині XVI століття на польських землях вже проживало близько 80 % усіх євреїв планети. Швидкий розвиток єврейської культури і мистецтва призвів до того, що Польща на той час стала центром єврейського світу.
Однак найсприятливішою епохою в історії польських євреїв стало панування короля Сигізмунда I Старого, яки намагався їх оберігати, а часто і нагороджувати за особливі досягнення прихильників юдаїзму. До прикладу, в 1525 році король вперше надав євреєві шляхетський титул, а у 1534 році король відмінив розпорядження, що зобов'язувало євреїв одягатись в одяг, який би їх виразно відрізняв від неєвреїв. У 1547 в Любліні була відкрита перша єврейська друкарня.
Під час литовсько-московської війни після захоплення Полоцька московськими військами у 1563 році цар Іван Грозний наказав утопити в Двіні всіх єврейських мешканців цього міста.
Сигізмунд II Август продовжив толерантну політику свого батька, зокрема, надаючи євреям автономію в керуванні ґмінами. У 1567 році відбулось відкриття першої єшиви. Наступного року Сигізмунд II Август надав низку привілеїв de non tolerandis Christianis єврейським містам, за якими християнам заборонялося оселятися, серед іншого, у підкраківському Казімєжі та у єврейському кварталі Любліна.
Протягом XVI—XVII століть до Польщі продовжували переселятись євреї, що прагнули уникнути переслідувань на заході Європи. Зрештою, вони створили найбільшу агломерацію євреїв на континенті — на початку XVI століття їх кількість оцінювалась на польських та литовських землях у 10-24 тисячі осіб, межі XV і XVI століть в Речі Посполитій їх було близько 150 тисяч (2 % від загальної кількості мешканців), а у 1600 році вже 300 тисяч. За іншими оцінками, на початку XVII століття тут проживало 80-100 тисяч євреїв, а у середині того ж століття — 200 тисяч.
Нагляд над євреями в Польщі виконували воєводи, які двічі на рік встановлювали ціни. Це приводило до багатьох зловживань До прикладу, краківський воєвода Пйотр Кміта Собенський брав від краківських євреїв податки золотом, сріблом та іншими коштовностями, одночасно отримуючи [pl] від їх конкурентів — краківських купців та ремісників. Судочинство над євреями, ймовірно, теж мусило приносити значні додаткові доходи понад офіційно визначеними ставками.
Річ Посполита
1573—1648
Після смерті бездітного Сигізмунда Августа і короткого правління Генріха Валуа на польський престол був обраний Стефан Баторій. Як пізніше з'ясувалося, він теж був толерантним правителем, позитивно налаштованим щодо євреїв. До прикладу, він дозволив юдеям будь-яку торгівлю без обмежень, навіть у християнські свята.
Євреї ізолювалися від своїх християнських сусідів. Це було вигідно як і рабинам, які керували кагалами, так і католицькому духовенству, оскільки така ситуація унеможливлювала асиміляцію і глибше взаємне пізнання між обома спільнотами. Хоча євреї, як і особи інших національностей, проживали в містах, вони не брали участі в призначенні міської влади (що було наслідком виключення євреїв з-під міської юрисдикції). У своїх внутрішніх справах вони підпорядковувались владі рабинів, старшин або суддів (даййянім). Окремі юридичні обмеження для єврейських поселень існували тільки в містах Королівської Пруссії, а на практиці вони були реалізовані тільки в Торуні. Іноді в єврейських спільнотах виникали конфлікти і непорозуміння, для вирішення яких скликалися з'їзди рабинів. У 1580 році король Стефан Баторій скликав Сейм Чотирьох Земель (івр. ועד ארבע ארצות), центральну організацію єврейського самоврядування в Короні. В той час євреї сприймалися як п'ятий стан Речі Посполитої — разом із духовенством, шляхтою, міщанством і селянами.
Після смерті Баторія у 1587 році, під час безкоролів'я, юдей [pl] нібито був оголошений шляхтою тимчасовим королем Польщі. Про це говорить єврейська легенда, яку, однак, історичні документи не підтверджують.
Поширена точка зору, ніби хрещення гарантувало неофітам нобілітацію, є помилковою. Цитований на підтвердження цієї тези фрагмент ІІІ Литовського Статуту 1588 року «якби якийсь єврей або єврейка перейшли до християнської віри, тоді кожна особа та їх потомство повинні вважатися за шляхтичів», походить з параграфу VII «o główszczyznach i nawiązkach żydowskich» в XII розділі «O główszczyznach i nawiązkach ludzi prostych». Інтерпретація, за якою таким чином можна було отримати шляхетський титул, суперечить директиві Incivile est nisi tota lege perspecta una aliqua particula eius proposita iudicare vel respondere (укр. Помилкою є присудження вироку чи правового рішення без врахування цілого закону, на підставі лише окремого фрагменту). [pl] так писав з цього приводу:
Важко уявити, аби законодавець в цій категорії правил визначав способи набуття шляхетського титулу, тим паче, що у розділі ІІІ статуту під заголовком «O szlachcie i jej przywilejach» немає жодної згадки про неофітів. Правило інтерпретації права полягає на точному розумінні єдності законів, їх мотивів і мети, а не на частковому та відірваному від цілої частини їх використанню. Усвідомлюючи, що додаток до 3-го статуту стосувався виключно випадків, згаданих у VII параграфі, а саме наслідків кримінальних діянь, убивства єврея євреєм чи єврея християнином, нескладно переконатися, що законотворець у додатку, щодо якого існують суперечки, визначив виключно наслідки вбивства єврея, що прийняв християнство, і що в цьому останньому випадку злочинець отримає таке покарання, як ніби вчинив злочин проти особи шляхтича. Оригінальний текст (пол.)Trudno dopuścić, by prawodawca w tej kategoryi przepisów, określał sposoby zyskiwania szlachectwa, tem więcej, że w rozdz. III. statutu, pod tyt.: 'O szlachcie i jej przywilejach', niema żadnej wzmianki o neofitach. Zasada interpretacyj prawa polega na dokładnem rozmnieniu całości przepisów, ich pobudek i celów, a nie na cząstkowem i oderwanem od całości ich stosowaniu. Mając na względzie, że dodatek do 3-go statutu odnosił się wyłącznie do wypadków w artykule VII wzmiankowanych, a mianowicie do następstw karnych, zabicia żyda przez żyda, lub żyda przez chrześcianina, łatwo przyjść do przekonania, że prawodawca, w dodatku spornym, określił jedynie następstwo zamordowania nawróconego żyda, stanowiąc, że w tym ostatnim wypadku, sprawca ulegnie takiej karze, jak gdyby się zbrodni na osobie szlachcica był dopuścił.
У XVII столітті Річ Посполита мала другу за кількістю (після Туреччини) агломерацію євреїв у Європі. Їх число у 1648 році оцінюється приблизно в півмільйона. Єврейська меншина в ті часи розвивала все ширшу економічну діяльність, успішно конкуруючи з польськими та німецькими міщанами. Це стало причиною того, що пропаганда католицького кліру, в якій євреї звинувачувалися в [en], ритуальних убивствах і використанні крові християнських немовлят для приготування маци отримала відгук головно серед міщан-простолюдів. В той же час повторення подібних тез зазвичай не зустрічаються в думках представників багатих шляхтичів чи міського патриціату.
Польські королі та магнати незмінно оточували євреїв особливим правовим захистом. Вже Александр Яґеллончик запровадив смертну кару за неправдиве звинувачення у ритуальному вбивстві, а Сигізмунд III Ваза заборонив у 1618 році друк і розповсюдження брошур, які могли б спричинити антиєврейські заворушення. В приватних містах на території магнатських ординацій євреї володіли винятковими привілеями і часто не лише брали участь у виборі міської влади, але й самі засідали в міських радах. При дворах магнатів виконували функції факторів, банкірів, секретарів, перекладачів, цирульників та шпигунів.
У 1623 році відбулося перше засідання Вааду Великого Князівства Литовського, а у 1632 році король Владислав IV Ваза підтвердив заборону друку й поширення антисемітських текстів. У 1633 році євреї в Познані отримали від монарха право de non tolerandis Christianis.
Хмельниччина і шведський потоп
Близько 1648 року в Речі Посполитій жило 450 тисяч євреїв, що становило 4,5 % популяції країни. На той час Річ Посполита дуже страждала від наслідків низки збройних конфліктів, в яких втратила близько третини населення (близько 3 мільйонів осіб). Під час повстання козаків під проводом Богдана Хмельницького було вбито десятки тисяч поляків і євреїв. Точне число жертв серед єврейського населення невідоме, але падіння кількості єврейської популяції оцінюється у 100—200 тисяч (в це число включені й емігранти, і померлі внаслідок епідемій, і продані в ясир). За окремими оцінками, під час власне Хмельниччини загинуло від 100 до 150 тисяч прихильників юдаїзму. Ця подія (під назвою Gezerah — «велика катастрофа») вважається єврейськими істориками символічною датою кінця сприятливої епохи в історії польських євреїв.
На ослаблену Річ Посполиту рушили шведи. Незабаром вони захопили територію цілої країни. Поляки, що воювали проти них, часто звинувачували євреїв у співпраці з агресором. Багато юдеїв також загинули внаслідок епідемій, що лютували в той час і під час облог низки міст (серед іншого, Кракова, Каліша, Познані, Пйотркува і Любліна).
Коли ж ситуація нормалізувалася, багато євреїв повернулися до своїх домівок. Попри втрати, Польща залишилась духовним центром єврейського світу, а кількість євреїв у ній перевищувала кількість євреїв у західній Європі. Попри опір шляхти й духовенства, наступні правителі Польщі теж були радше прихильні до польських євреїв.
Саські часи
Напади на євреїв з боку студентів та учнів, які отримали назву Schüler-Gelauf, на межі XVII та XVIII століть стали звичною справою. Відповідальні за дотримання громадського порядку не втручалися у ситуацію.
Німий сейм 1717 року підвищив єврейську поголовщину до 220 тисяч доброї пруської монети. Самоврядний єврейський Сейм Чотирьох Земель закулісно спричинив параліч польського Сейму. Зокрема, євреї зірвали Вальний сейм 1740 року, на якому планувалося збільшити податок з євреїв у чотири рази і спрямувати його на утримання війська Речі Посполитої. За словами пруського дипломата [pl], євреї регулярно фінансово допомагали зривати сейми у 1740—1748 роках.
У 1750 році популяція євреїв досягла кількості у 750 тисяч осіб, що становило 8 % населення Польщі. Перед Поділами Речі Посполитої їх було вже майже 800 тисяч.
У 1753 році коад'ютор київський Каєтан Солтик розпочав у Житомирі процес проти 33 євреїв, неправдиво звинувачуючи їх у ритуальному вбивстві християнської дитини. До підозрюваних застосовувалися тортури, що в ті часи було типовим методом допиту (в Польщі та Литві такі методи слідства були заборонені розпорядженням від 23 жовтня 1776 року). 13 із них засуджено на муки і смерть.
Станіславівські часи
У 1772 році, під час панування останнього короля Станіслава-Августа Понятовського, відбувся Перший поділ Речі Посполитої. В його результаті найбільше євреїв потрапили під владу Російської імперії та Австрії. В Польщі ж наростало переконання про необхідність проведення реформ. У 1773 році була створена Комісія народної освіти, перше у світі міністерство освіти. Один з її членів, канцлер Андрій-Ієронім Замойський, відповідав за створення гарантій особистої недоторканності та права власності, а також релігійної толерантності. Однак виступав він і з пропозиціями, аби євреї, що мешкали в містах, були відокремлені від християн, а ті з них, які не маюсь постійного місця праці, були виселені за межі країни. На його думку, навіть ті євреї, що займаються сільським господарством, не повинні мати права власності на землю. В той же час частина шляхти та інтелектуалів пропонувала запровадження повного рівноправ'я євреїв.
У 1775 році конфедератський суд під керівництвом Великого канцлера коронного і познанського єпископа Анджея Млодзейовського звільнив 30 євреїв, звинувачених у ритуальному вбивстві трирічної дівчинки в селі Ґрабє на Мазовії, оскільки їх взаємосуперечливі зізнання були вибиті тортурами.
Протягом 1788—1792 років Чотирирічний сейм працював, серед іншого, над законами щодо статусу євреїв. У 1792 році їм було надано особисту недоторканність. Наприкінці XVIII століття 2/3 польських євреїв жило в містах, 1/3 займалась торгівлею, 1/3 ремісництвом, менше 1/6 жила з шинкарства і оренди (вони складали 80 % сільських орендодавців). В окремих воєводствах більшість єврейського населення жило по селах, до прикладу, за переписом 1764 року 60,57 % євреїв Мазовецького воєводства жили в селах. Євреї мусили платити спеціальний податок на звільнення від ймовірної мобілізації до війська, а також брати згоду влади на шлюб.
Другий поділ Речі Посполитої у 1793 показав, що вищезгадані дії були спізнілими. Консильяж Тарговицької конфедерації ксьондз [pl] за обіцянку кількох тисяч дукатів розробив проект, за яким закони, отримані варшавськими міщанами-прихильниками Конституції 3 травня, в яких наказувалось виселити євреїв з Варшави, визнавались недійсними.
Євреї брали участь в збройній боротьбі проти дій країн, що поділили Польщу. У 1794 році під час повстання Костюшка [pl] створив Єврейський полк легкої кавалерії. Коли російські війська під керівництвом Олександра Суворова у 1794 році здійснили різанину в Празі (передмістя Варшави), значну кількість їх жертв склали єврейські мешканці Праги.
Внаслідок Третього поділу Речі Посполитої більшість польських євреїв опинилась під російським пануванням.
Розвиток юдаїзму
Сприятливі умови для культурного та інтелектуального розвитку єврейської спільноти в Польщі мали вплив на ввесь юдаїзм. Окремі єврейські історики вважають, що саме слово «Польща», яке на івриті вимовляється як Поланія або [pl] було «добрим знаком» для євреїв. Це твердження виникло внаслідок того, що Поланія можна було розділити на три слова на івриті: по (тут), лан (мешкає), я (Бог; тобто початок Тетраграматону YHWH), А слово Полін на два: по (тут), лін (відпочинь). З цього випливало, що Польща є хорошим місцем для євреїв. Від часів панування Сигізмунда І Старого і аж до часу Голокосту Польща була центром єврейського релігійного життя.
Освіта
В Польщі було засновано велику кількість єшив — вищих талмудичних шкіл. Рабини, що їх очолювали, мали титул ректора. Провідні єшиви діяли в Кракові, Любліні, Познані та низці інших великих міст.
Єврейські друкарні почали діяти від початку XVI століття. У 1530 році в Кракові було надруковано Тору на івриті. Наприкінці XVI століття найбільше єврейських публікацій друкувалося в Любліні; переважно це були книги на релігійну тематику.
Польські рабини, які отримували якісну освіту в талмудичних навчальних закладах, ставали не лише інтерпретаторами єврейського права, але й порадниками, вчителями, суддями та адвокатами. Їх авторитет дозволяв їм бути очільниками своїх спільнот і відповідати на найабстрактніші питання щодо дотримання настанов Галахи — єврейського релігійного права. Його вплив не зводився тільки до синагоги, але поширювався також на дім і школу.
В першій половині XVI століття до Польщі з Чехії потрапив [en], метод аналізу Талмуду, розроблений рабином [en]. Одним із піонерів пілпулу в Польщі став його учень [en] (близько 1500—1558). Він жив і помер в Любліні, де керував єшивою. Син Шахни після його смерті став головним рабином Любліна, а один із учнів — Моше Ісерлес (1520—1572) — здобув міжнародну славу серед євреїв як співавтор кодексу Шульхан арух. Їх сучасник Соломон Лурія (1520—1573) з Любліна теж мав славу видатного інтерпретатора Права.
Поширеними були жваві дискусії на релігійні теми серед славетних учених. Вільнюс, який називали Єрусалимом Півночі, став одним із найбільших на світі осередків талмудичних студій. В той же час популярності набувала Кабала, яку досліджували, серед інших, [en] та [en]. Період великого розвитку, однак, був перерваний Хмельниччиною та Шведським потопом.
Хасидизм та франкізм
Вищезгадані драматичні події XVIII століття залишили тривалий слід не лише на економічній ситуації польських євреїв, але й на їх духовному житті. Талмудична освіта стала доступною для відносно невеликої групи обраних, які могли собі її дозволити з фінансової точки зору. Тоді ж серед євреїв почали з'являтися різні «чудотворці» та самопроголошені Месії (найвідоміший з них, Яків Франк у 1755—1759 роках заснував секту франкістів, які частково були продовжувачами ранішого руху Саббатая Цеві).
В той час містицизму, у 1740 році, на Поділлі Баал Шем Тов (1698—1760) створив сучасний хасидизм, який знайшов багато прихильників як у Речі Посполитій, так і за її межами. Виникнення цього руху мало величезний вплив на ультраортодоксальний юдаїзм по цілому світі. Саме в Польщі проживали династії славетних рабинів: хасиди з [en], [en], [en], [en], [en] i [en]. В Польщі також мешкав рабин [en] (1880—1950), шостий очільник хасидського руху Хабад. Він проживав у Варшаві до 1940 року, до свого виїзду у США.
Польща після поділів
Після поділів Польщі місцеві єврейські спільноти опинилися перед викликами, до яких спричинила ліквідація польської державності, виникнення польського руху за відновлення незалежності та суспільна модернізація, викликана промисловою революцією. На думку Олафа Берґманна, євреї, що жили на поділених польських землях, були нейтрально або негативно налаштовані до прагнення поляків здобути незалежність. За словами цього історика, більшість польських євреїв як національна меншина підтримувала сильнішого володаря, тоді як нечисельна група полонізованих євреїв підтримувала дії польських патріотів і брала участь в повстаннях. На думку Ізраїля Бартала і Маґдалени Опальської, єврейські спільноти шукали можливості розширення своїх (до цього часу обмежених) громадянських прав, намагаючись використати для цього як реформи, що проводились в Російській імперії, так і зміни в раніше неприязних щодо євреїв колах польського міщанства. В результаті виникали партії прихильників модернізації і асиміляції з польською більшістю, релігійні ортодоксальні групи прихильників дотримання нейтральності, а також партії, лояльні щодо анексантів. Протягом цілого періоду поділеної Польщі відбувалась міграція євреїв з сіл та малих поселень до більших міст.
Можновладці усіх трьох держав, до яких відійшли польські території, були проти збереження привілеїв, які мали євреї раніше. Після Першого поділу Фрідріх ІІ Великий і Марія-Терезія вигнали маси євреїв-бідняків до Польщі з заявленою метою «охорони нових підданих». Подальші дії мали на меті вже не стільки зменшення кількості євреїв, скільки відібрання у них привілеїв і спонукання до асиміляції з рештою суспільства.
В Галичині король Йосиф II ліквідував кагали і поширив на євреїв державну систему освіти та військової служби. У 1848 році було впроваджено принцип рівності, який почав діяти у всіх його аспектах у 1867 році. Однак євреїв і надалі дискримінували, зокрема, спеціальними податками на релігійні практики.
В Росії, де опинилася суттєва більшість польських юдеїв, імператриця Катерина II розпочала реалізацію плану, що мав на меті обмеження розселення євреїв. У 1782 році євреям було дозволено селитися виключно в містах, а від 1791 року — в так званій смузі осілості. Протягом подальших років її площа збільшувалася, і зрештою охопила 25 західних губерній імперії. За винятком Криму і Бессарабії на 1835 рік смуга осілості покривала тільки територію колишньої Речі Посполитої. У 1802 році цар створив спеціальну комісію, яка повинна була зайнятися покращенням становища євреїв. Цей орган у 1804 році запропонував низку кроків, що мали призвести до їх асиміляції. Пропонувалося надати євреям доступ до шкіл чи навіть володіння землею, але заборонити володіння броварнями та залишити інші обмеження. Ці пропозиції так ніколи і не були втілені в життя, а ситуація євреїв у Смузі почала погіршуватися. У 1820 році так звані Права Кантоністів, впроваджені царем Миколою I, зберегли подвійне оподаткування євреїв, які на додачу мусили надавати призовників до війська (під час служби найчастіше відбувалася їх примусова конверсія). У 1822 році внаслідок впровадження принципу рівності громадян були ліквідовані кагали. Це правило поширилось на польські землі, анексовані Росією під час поділів. На прусських територіях, переданих Росії за наслідками Віденського конгресу, його впроваджено лише у 1846 році. Інші обмеження, такі як положення De non tolerandis Judaeis в міських статутах зберігалися до 1862 року. Значною мірою ці розпорядження залишились лише на папері, а євреїв і далі було дискриміновано. Їхня ситуація змінювалася зі зміною царів — Микола I запровадив дискримінаційні закони, які згодом були пом'якшені Олександром II так званим емансипаційним актом і заново повернуті Олександром III. Євреям було закрито доступ до вищих позицій військової та бюрократичної ієрархії, заборонено покупку землі, обмежено доступ до середньої та вищої освіти і накладено обмеження на виконання певних професій. Ці обмеження було знову послаблено після революції 1905—1907 років.
В Пруссії король Фрідріх II надав певну охорону групі заможних євреїв з вузького кола професій, але у 1812 році їх привілейоване становище було ліквідоване разом із впровадженням принципу рівноправ'я громадян.
Під час Франко-російської війни у 1812 році хасиди стали на бік Росії. Під впливом хасидів і їх очільника Шнеура Зальмана з Ладів у січні 1812 року євреї Варшавського герцогства за 70 000 польських злотих домовились про їх звільнення від військової служби. Мережу шпигунів, що працювали у Варшавському герцогстві на користь росіян, очолив [en].
У Царстві Польському на 1827 рік євреї складали 9,1 % популяції. 67,7 % євреїв проживали в містах і містечках, займаючись торгівлею і легшими ремеслами, 32,3 % жили по селах, займаючись ремісництвом, а також корчмарством та утриманням млинів, орендованих у шляхти. Вони були позбавлені політичних прав, не забиралися до військової служби, але були змушені платити спеціальні податки.
Реформи, які проводились на польських землях, послідовно обмежували незалежність кагалів, внаслідок чого вперше в історії Європи євреї стали повноправними громадянами країн, де проживали. В Речі Посполитій вони самі вирішували свої справи і платили збірний податок до державної скарбниці, а після поділів Польщі стали звичайними платниками податків та призовниками. Внаслідок цього повстала необхідність їх включення до реєстру громадян. В Росії та Австрії від 1791 року, а в Пруссії від 1797 року тривав процес реєстрації євреїв і надання їм прізвищ. В Австрії та Пруссії прізвища надавали звичайні чиновники, що призвело до виникнення родин Апфельблаумів, Розенблюмів, Вейнґартенів, Ґолдфарбів, Сільберштейнів тощо. По-іншому справа виглядала в Росії, де широке поширення отримала практика надання прізвища від місця походження або шляхетського прізвища власника маєтку, в якому працював той чи інший єврей. Таким чином виникли такі прізвища, як Бердичевський, Бродський, Житомирський, а також запозичені від польських шляхетських родів — Потоцький, Чорторийський чи Вишневецький.
Демографічний вибух
Єврейська спільнота характеризувалася дуже високим природним приростом, який призводив до її послідовної пауперизації. Між 1800 і 1880 роками кількість євреїв збільшилась на 500 % — до близько 4 мільйонів. Схожою була і ситуація в Галіції, де бідність також зачіпала все численнішу групу євреїв. У XIX столітті на колишніх землях Речі Посполитої проживало до 4/5 усіх євреїв світу. Внаслідок ліквідації кагалів збільшилась їх соціальна мобільність — ходив жарт, що єдиною вдалою експедицією 1848 року став Довгий Марш Євреїв, двокілометрова дорога з Казімєжа до Кракова. У Варшаві та Лодзі міграція в основному стосувалася багатих євреїв, які переселялися із середмість. Багато із них через кордон переходило до Королівства Галичини та Володимирії, де не було заборон на покупку євреями землі. Послідовно збільшувалася еміграція до країн західної Європи, Палестини та США. Достовірних даних щодо кількості євреїв-емігрантів не існує, але, скоріш за все, більше їх виїхало з польських земель, ніж на них залишилось.
З даних, відомих внаслідок перепису населення у 1931 році випливає, що за рахунок сільського господарства жило 135 тисяч євреїв. Більше 98 тисяч осіб з цієї групи були економічно активними, які у відсоткових значеннях становили близько 75 %. Це був винятково високий показник економічно активного населення щодо загальної популяції серед селян. Велика кількість єврейських сільських господарств Галичини була заснована у перших роках XIX століття. Ті території до Першої світової війни перебували під анексією Австрії, де питання прав євреїв, у тому числі права поселення на землі, були вирішені доволі сприятливим чином.
Євреї та польська боротьба за незалежність
У 1831 році під час Листопадового повстання в обороні Варшави від російської армії брала участь єврейська міська гвардія. До її складу входили переважно ортодоксальні євреї, яким було дозволено не голити бороди навіть тоді, коли вони були у військовому одязі.
Син Берка Йоселевіча, [pl], продовжуючи традицію батька, разом із сином Леоном організував відділ єврейської повстанської кавалерії.
Протягом 1860—1863 років євреї брали участь у пропольських маніфестаціях і конспіративних організаціях, які передували Січневому повстанню. Суттєве значення мала діяльність надрабина [pl], який підтримував поляків у їх боротьбі за незалежність (за що був переслідуваний царською владою). 27 лютого 1861 року під час [pl] повідомив [pl]: І ми відчуваємо, що є поляками, і ми любимо польську землю, як і ви. Символом акультурації єврейської спільноти в Польщі стала постать [pl], який був застрелений, коли ніс хрест під час [pl] на Замковій площі у Варшаві 8 квітня 1861 року, криваво розігнаної російськими військами.
Багаті фінансисти і купці були пов'язані з білим рухом, діяльність якого фінансував [pl]. Внаслідок цього євреї не одразу приєднались до Січневого повстання у 1863 році, більше того — в багатьох місцевостях разом із селянами грабували шляхетські маєтки.
Хоча маніфест 22 січня, виданий повстанською владою, стверджував, що Народний центральний комітет оголошує усіх синів Польщі, незалежно від віри чи роду, походження чи стану вільними та рівними громадянами держави, для більшості євреїв цей документ залишився тільки жестом доброї волі поляків.
Від самого початку повстання єврейські купці зайнялися постачанням зброї та провізії для повстанців. Саме вони налагодили постачання славетних бельгійських штуцерів, які були головною зброєю польських загонів.
Після того, як «білі» приєднались до повстання, ряди повстанців підсилили і євреї. Часто їм доручали відповідальні функції, зокрема, в формуваннях так званих «вішаючих жандармів», які в багатьох випадках мусили карати смертю своїх одновірців, які зрадили чи прислужували російській владі. Однак більшість польських євреїв зайняли нейтральну позицію щодо повстання, чекаючи, поки стане очевидною перевага якоїсь зі сторін. Характерно, що тільки мала частина євреїв платила податок, призначений повстанським Народним урядом.
Під час Січневого повстання міщани і євреї написали 308 вірнопідданських адрес із 69645 підписами.
Юзеф Пілсудський у травні 1893 року видав відозву від імені Польської соціалістичної партії, спрямовану до євреїв-соціалістів у анексованих провінціях, в якій звинувачував євреїв у поширенні в Литві російської мови як інструменту культури, що викликало опір польського та литовського пролетаріату та вимагав припинення русифікації країни.
Сенат Російської імперії видав доповнення до закону про вибори до IV Думи у 1912 році, внаслідок чого євреї Варшави склали більшість виборців міста: в загальній курії мали 46 електорів із 83. Єврейське населення тоді становило 37 % від загальної кількості варшав'ян.
Погроми
Смерть царя Олександра ІІ внаслідок замаху в 1881 році причинила велику хвилю антиєврейських виступів під назвою погроми. Найбільше їх було у 1881—1884 роках. Спершу відбувалися тільки на території Росії, хоча в інцидентах у Варшаві в грудні 1881 року загинуло 2 євреї, багато інших отримали поранення, жінок ґвалтували, крім того, було знищено майна на суму понад 2 млн рублів. Новий цар, Олександр ІІІ, звинуватив самих євреїв у цих інцидентах. Погроми продовжувалися до 1884 року за, як мінімум, неофіційної підтримки царської влади. Ці переслідування були однією із головних причин масової еміграції до США, а також виникнення сіонізму. Попри це, у 1897 році в Царстві Польському жили 1,3 млн євреїв (14 % популяції).
Наступна хвиля погромів відбулася у 1903—1906 роках. Вважається, що принаймні частина з них була організована і підтримана царською таємною поліцією, Охранкою. Окремі погроми відбулись на польських землях, де проживала більшість євреїв імперії. В результаті [pl] було вбито близько 70 євреїв та 6 християн, щонайменше 90 осіб отримали серйозні поранення.
Духовне життя. Гаскала і галаха
Польські землі як територія з найбільшою концентрацією євреїв були місцем, де розвивалися численні релігійні рухи юдаїзму. У Кракові, Вільнюсі, Воложині та Мірі діяли релігійні академії. Поряд із традиційним мистецтвом пілпулу розвивались нові теологічні тенденції, а навчальні методики було доповнено елементами етики і аскетичними тенденціями. У XIX столітті на польських землях розпочалась єврейська просвіта — Гаскала. Цей рух надавав великого значення світським ідеям та цінностям. Прихильники Гаскали, яких називали Маскілім, виступали за асиміляцію та інтеграцію з культурою країни, в якій перебували. В той же час діяла й інша школа — рух [en] з акцентом на традиційність, яка мала стати відповіддю на антисемітизм та переслідування. На польських євреїв Гаскала вплинула не дуже суттєво. Вони були більше зосереджені на будуванні внутрішнього релігійного життя, що опиралося на Галаху («єврейське право»). Галаха використовувалася і ортодоксами, і хасидами, і прихильниками релігійного сіонізму (виниклого наприкінці XIX століття руху [en]).
Політичні рухи
Наприкінці XIX століття Гаскала і дискусія, яку вона спричинила, викликала утворення низки політичних рухів у єврейській спільноті. Ці рухи представляли багато точок зору і бачень майбутнього єврейської спільноти та брали участь у місцевих виборах. Популярним став сіонізм, пропагований через такі організації, як соціалістичний Поалей-Ціон, прив'язаний до релігійної традиції в Мізрахі, а також через так званих «Загальних сіоністів» пол. (Ogólni Syjoniści), підтримка яких різко росла. Натомість асиміляцію і права робітників відстоювала антисіоністична партія Бунд, а так звані [en] — культурну автономію та опір асиміляції. У 1912 році з'явилась єврейська релігійна партія Аґудат Ізраїль.
Єврейська меншина під час Другої Польської Республіки (Речі Посполитої)
Становище євреїв під час військових дій 1918—1920 років
Багато євреїв брали участь в боротьбі за незалежність Польщі у 1918 році (близько 650 євреїв служило в Польських легіонах), окремі долучалися до формувань, організованих Юзефом Пілсудським. Однак значна частина спільноти вирішила зберегти нейтралітет, побоюючись зайняти одну зі сторін, оскільки це могло вилитися в подальші переслідування.
На Паризькій мирній конференції Комітет єврейських делегацій намагався отримати юридичні гарантії для євреїв у країнах Центральної Європи. Його діяльність призвела до підписання так званого малого версальського трактату.
Одразу після завершення І Світової війни на заході з'явилися чутки про масові єврейські погроми в Польщі. Як реакцію на них Президент США Вудро Вільсон доручив першому послові США у відродженій Польщі [en] разом із Борісом Боґеном (директором єврейського Джойнту), [pl], а також полковником Бейлі (представником Червоного хреста) дослідити, наскільки ця інформація є пропагандою євреїв, а наскільки антисемітів чи антиполоністів, які в єврейській агітації вбачали один із методів ослаблення Польщі. 10 червня 1919 неофіційна комісія виїхала до Вільнюса і Ліди, де зустрічалася з місцевими євреями (в тому числі з тими, кого, за матеріалами американської преси, переслідували). Після завершення роботи комісія опублікувала висновок, де твердила, що в Польщі не сталося нічого, що можна було б назвати погромами. Ґібсона згодом було жорстко розкритиковано на шпальтах американських єврейських газет за цей звіт. Зокрема, журналісти New York Times і Луїс Маршал, окрім критичних статей про його діяльність, намагалися ускладнити затвердження Ґібсона на посаді посла в Польщі.
Внаслідок наявності нерозвіяних сумнівів для з'ясування ситуації було сформовано чергову, цього разу офіційну, комісію під керівництвом Генрі Морґентау. 3 листопада 1919 року було опубліковано так званий [en], в якому стверджувалось, що від листопада 1918 року до серпня 1919 року відбулося вісім значних антиєврейських виступів: у Кельцях, Львові, Пінську, Ліді, Вільнюсі, Кольбушовій, Ченстоховій і Мінську. За рапортом, найкривавіші епізоди відбулися 21-23 листопада 1918 року у Львові, де було вбито 72 євреї, та у Вільнюсі, де 19-21 квітня 1919 року польські солдати застрелили 43 євреїв, частину з них — під час сутичок в місті, частину — в результаті самосудів, які відбулися після того, як поляки зайняли місто. В рапорті наголошувалося на правопорушеннях польських солдатів під час подій у Вільнюсі: випадках пограбувань, зґвалтувань та страти без суду, було зазначено і про воєнні умови даних подій (в місті й надалі точилися бої з більшовиками), але заперечувалися звинувачення щодо ролі військового керівництва у цих інцидентах. Інший характер мала різанина в Пінську, де після входження польських військ за наказом командира заарештовано 75 учасників зібрання місцевих сіоністів, після чого 35 з них було розстріляно. Загалом у всіх інцидентах того часу було вбито близько 280 осіб. За даними рапорту, головною причиною даних подій був поширений на пост-російських теренах серед цивільних осіб та солдатів антисемітизм. В документі зазначалося, що як цивільне, так і військове польське керівництво не було ініціатором убивств, натомість намагалося їх припинити.
Два члени комісії, Едгар Джадвін (англ. Edgar Jadwin) і Гомер Джнсон (англ. Homer H. Johnson), опублікували окремий рапорт, в якому не погодились із висновками Морґентау. Вони написали, що в межах Царства Польського було вбито тільки 18 євреїв, тоді як на усій території, окупованій Польщею, сумарна кількість жертв не перевищила 300 осіб. В їх рапорті писалось, що поляки традиційно толерантно ставляться до євреїв. Під час німецької окупації Польщі подібність їдишу до німецької мови і готовність окремих осіб до співпраці зі стороною, яка перемагає, заохочувала противників Польщі до їх використання як агентів у різних цілях; а також до надання євреям не лише особливої протекції, але й обіцянок автономії. Антипатія до євреїв виникала також внаслідок їх ймовірної співпраці з більшовиками — польська спільнота вважала євреїв пропагандистами більшовизму. За даними рапорту, було хибним як називати всіх євреїв більшовиками, так і звинувачувати всіх поляків у знущаннях над євреями. У висновку стверджувалось, що позиція євреїв давала приводи до антисемітизму і загострювала його в критичних моментах.
Уряд Великої Британії у 1920 році вислав до Польщі подібну британську комісію, до якої увійшли Стюард Самуель (англ. Stuart Samuel) — голова, [en] (англ. H. Rumbold) і П. Райт (англ. P. Wright). Кожен із них опублікував окрему доповідь. Сер Румбольд звертав увагу на те, що ситуація євреїв у Польщі значно краща, ніж у сусідніх країнах — до прикладу, Угорщині, Чехословаччині та півдні Росії, а справжні погроми відбуваються переважно в Україні, де їх масштаби порівнянні з геноцидом вірмен у Туреччині. Стюарт Самуель висловив подив тим фактом, що попри низку подібних інцидентів у сусідніх країнах саме на тих, які відбувалися в тогочасній Польщі, акцентувалася найбільша увага. Капітан Райт написав: «Видавалось очевидним, що одна з двох держав, чи Німеччина, чи Росія, мусить перемогти і що євреї, які фінансували обидві сторони, повністю застраховані. В той же час зневажена ними Польща воскресла швидше. Сьогодні навіть євреям важко повірити у її воскресіння».
Усі п'ять висновків та додаток «Typical Hymns of Hate», в якому були зібрані характерні приклади пропаганди в пресі, були зібрані разом і опубліковані під заголовком The Jews in Poland. Official reports of the American and British Investigating Missions.
16 серпня 1920 року під час Варшавської битви з ініціативи новопризначеного міністра військових справ генерала Казімежа Соснковського було інтерновано всіх солдатів та офіцерів єврейського походження. Тоді в таборі в Яблоні під Варшавою опинилося 17 тисяч призовників та добровольців, а також солдатів та офіцерів, що вже були на фронті. За кілька тижнів наказом від 9 вересня 1920 року табір було ліквідовано (переважно внаслідок негативної реакції з-за кордону).
Делегалізовано єврейський Бунд, єврейських солдатів відділяли від їх полків і відправляли з фронту, єврейських медсестер звільняли з польського Червоного Хреста, Єврейський шпиталь у Варшаві був оточений і з нього було вигнано 200 осіб, яких підозрювали в симпатизуванні комуністам. Близько 3 тисяч було вислано до табору для більшовицьких солдатів Домб'є під Краковом.
27 серпня 1920 року був страчений рабин Хаїм Шапіро, якого було засуджено на смерть за інформування більшовицьких військ про пересування оборонців Плоцька і рекомендації щодо напрямку атаки.
Єврейські політичні партії
Єврейська меншина у Другій Речі Посполитій була дуже неоднорідною з політичної точки зору. Ще до здобуття Польщею незалежності виникла низка спілок, часто міжнародного масштабу, діячі яких зустрічалися на різних міжнародних конгресах. Характерним прикладом об'єднання такого типу була Сіоністська організація. Серед єврейських партій, починаючи з правого боку політичного спектру, діяли:
- Аґудат Ізраїль, яка в просторіччі називалась Аґуда. Керувалась релігійними правилами й потужно підтримувала бік Пілсудського;
- Сіоністська організація — найчисленніша партія, однак поділена за територіальною ознакою на низку осередків та фракцій (три головні політичні фракції: Et Libnoth — «Час будувати», Al Hamiszmar — «На сторожі» i Сіоністи-революціоністи);
- Організація сіоністів-ортодоксів [en];
- Сіоністська партія праці Гітахдут (пол. Hitachdut);
- Незалежна єврейська соціалістична робітнича партія «Робітники Сіону» (Поалей-Ціон (правиця)).
До центристських партій належала Єврейська народна партія ([en]), яка відкидала тезу про необхідність створення єврейської держави в Палестині, а натомість концентрувалася на отриманні автономних прав у Польщі.
З лівого боку політичного спектру знаходився поміркований Загальний єврейський робітничий союз Бунд, а також крайні радикали: Єврейська соціал-демократична робітнича партія «Робітники Сіону» (Поалей-Ціон (лівиця)) і [en].
До останньої групи єврейських партій належали організації, що об'єднували прихильників асиміляції в польському суспільстві, зокрема Союз поляків усіх земель польських віри Мойсеєвої (пол. Związek Polaków Wyznania Mojżeszowego Wszystkich Ziem Polskich) і Союз євреїв-учасників битв за незалежність Польщі (пол. Związek Żydów Uczestników Walk o Niepodległość Polski). Усі єврейські партії також проводили різноманітні суспільні та культурні заходи, видавали численні найменування преси (в тому числі багато газет польською мовою).
До найвизначніших єврейських партійних діячів належали: з Аґуди — [en], [en] і [pl]; з Сіоністської організації — [pl], Леон Рейх, [pl] та Ісаак Грюнбаум; з Єврейської народної партії — [pl] і [pl]; з Бунду — Віктор Альтер, [en], [pl] та [pl]; з Поалей-Ціон (лівиці) — Натан Бухсбаум, Леві Левін-Епштейн, Нухім Рафалкес і Якуб Віткін.
Демографія та культура
| Воєводство | Відсоток євреїв |
|---|---|
| Поліське | 49,2 % |
| Волинське | 49,1 % |
| Люблінське | 42,9 % |
| Новогрудське | 42,6 % |
| Білостоцьке | 38,7 % |
| Станиславівське | 34,8 % |
| Варшавське | 34,7 % |
| Тернопільське | 34,7 % |
У Польщі в міжвоєнний період проживала значна єврейська спільнота — у 1921 році тут було 2845,4 тисячі юдеїв, що становило 10,5 % загальної популяції держави. За даними перепису 1931 року в Другій Речі Посполитій мешкало 3113,9 тисяч євреїв (статистика базована на релігії, вказаній при опитуванні), що складало 9,8 % загальної кількості населення. Майже чверть усіх євреїв проживала у п'яти містах: Варшаві (352,6 тисячі; більше євреїв жило тільки в Нью-Йорку), Лодзі (202 тисячі), Вільнюсі, Кракові, Львові. Найбільша частка єврейського населення за повітами станом на 1939 рік була в Білостоці (43 % мешканців), Любліні (34,7 %), Лодзі (33,5 %), Радомі (32,3 %), Львові (32 %), Варшаві (31 %), Вільнюсі (28,2 %), Кракові (25,8 %), а найменша — в західних повітах, де вони не перевищували 1 % від загальної кількості мешканців.
Внаслідок природного приросту та еміграції 1 вересня 1939 року в Польщі проживало 3 474 000 євреїв. Вони були переважно зосереджені у великих та менших містах: 77 % жило у містах, а 23 % — в селах. Під час 1937/1938 навчального року в Польщі діяли 226 початкових і 12 середніх шкіл із викладанням їдишем чи івритом. Єврейські політичні партії, такі як Бунд чи праві та ліві сіоністичні організації були представлені в Сеймі та в органах місцевого самоврядування.
Динамічно розвивалося культурне життя. Було відкрито низку єврейських видавництв, в світ регулярно виходили понад 116 часописів. Автори, які писали мовою їдиш, мали міжнародне визнання (найвідоміший з них, Ісаак Башевіс Зінґер, у 1978 році отримав Нобелівську премію з літератури). Інші письменники-євреї чи особи єврейського походження, такі як Бруно Шульц, Юліан Тувім, Ян Бжехва чи Болеслав Лесьмян зробили величезний вклад у розвиток польської літератури початку XX століття. Видатним письменником та педагогом був Януш Корчак. Важливими постатями в польській культурі стали книговидавець [pl] та Мечислав Ґридзевський, творець найавторитетнішого видання польської літературної критики — тижневика [pl]. Розвивався і театр мовою їдиш — в Польщі діяло 15 театрів і театральних груп. В Варшаві працювала найвидатніша єврейська театральна трупа — Trupa Wileńska (її перший спектакль, Дибук, був поставлений у 1920 році). Заснований у 1912 році в Білостоці театр Габіма зараз є державним театром Ізраїлю і діє в Тель-Авіві. В Польщі знімались і фільми мовою їдиш, серед яких At chet, Der Dibuk, Freylikhe kabtsonim, Mamele. Низка євреїв-режисерів знімали фільми польською мовою. Серед них [pl], Александер Форд, [pl]. Юліан Тувім та Мар'ян Гемар писали тексти для театрів-ревю. Конрад Том був режисером та актором, а також автором [fr] Сенк (пол. Sęk), який після війни виконувався [pl].
Міжвоєнне законодавство щодо єврейських ґмін в Польщі
Євреї в міжвоєнній Польщі становили найчисельнішу нехристиянську релігійну громаду і були організовані в 818 кагалів — релігійних ґмін. Близько 1600 духовних осіб були працевлаштовані в цих кагалах.
Першим нормативним документом, який стосувався виключно теренів Царства Польського і регулював різні аспекти діяльності кагалів, став декрет Глави Уряду Пілсудського від 7 лютого 1919 року «O zmianach w organizacji gmin wyznaniowych żydowskich na terenie byłego Królestwa Polskiego» (укр. Про зміни в організації єврейських релігійних ґмін на теренах колишнього Царства Польського). Це не був цілком новий юридичний документ, а, фактично, поновлення розпорядження німецької окупаційної влади від 1916 року. Видані урядом у 1925—1927 роках акти поширили дію цього декрету на інші воєводства. 5 квітня 1928 року оголошено зведений текст закону, який регулював устрій кагалів у Польщі (крім Сілезького воєводства). Закон доповнили два розпорядження [pl]: від 24 жовтня 1930 року, яке встановлювало правила виборів до органів кагалу (рад і правлінь), вибору рабинів та підрабинів та від 9 вересня 1931 року, яке регулювало фінансові аспекти діяльності кагалів. Згідно з законом від 5 квітня 1928 року всі євреї (використовувався критерій релігії), мешканці Речі Посполитої, утворювали Релігійний Союз (пол. Związek Religijny), складений з кагалів та очолюваний Релігійною Радою. Інституція Релігійної Ради, яка, за прикладом інших релігій, мала би бути головним репрезентаційним органом єврейської спільноти в Польщі, так і не запрацювала. Компетенції кагалів були обмежені до суто релігійних моментів, зокрема організації та утримання рабінату, будівництва та утримання синагог, домів молитви, ритуальних лазень та цвинтарів, нагляду за релігійним вихованням молоді та турботи про постачання кошерного м'яса. Крім того, кагал мав право займатися благодійною допомогою убогим євреям, засновувати та керувати фундаціями, метою яких була допомога. Головний нагляд над усіма кагалами мав міністр Міністерства релігійних справ та народної просвіти, а в так званій другій інстанції — воєвода. Безпосереднім наглядом займалися місцеві повітові старости.
В міжвоєнній Польщі право розглядало євреїв як релігійну групу, повністю оминаючи національний аспект — членами кагалу (на підставі примусу) були всі мешканці-юдеї. Відповідно до законодавства усі євреї становили «релігійну компанію» (пол. «towarzystwo religijne») державно-правового характеру, яка складалася з кагалів. При цьому компетенції кагалів були суттєво обмежені, а державний нагляд сильно розвинений.
До релігійних груп, які визнавались правом у Другій Речі Посполитій, входили: римо-католики, греко-католики, протестанти, старообрядники, православні, юдеї та караїми. Визнання державою етнічних чи релігійних відмінностей спричинило необхідність підготовки окремих нормативно-правових актів для окремих меншин. Поважати свободу діяльності етнічних та релігійних меншин вимагали від Польщі міжнародні договори (серед яких Версальський договір), з яких низку прав було інкорпоровано до конституції 1921 року. Конституція гарантувала право на об'єднання в різні спільноти, що уможливлювало громадянам Польщі, які належали до національних меншин, створювати благодійні та релігійні об'єднання.
Антисемітизм
Переслідування євреїв у Польщі активізувалося в початкових та останніх роках Другої Речі Посполитої. Багато осіб не розцінювало їх як «справжніх поляків», зокрема люди з націоналістичними поглядами, які отримували політичну підтримку від націонал-демократів («ендеції»).
Ще перед початком І Світової війни ендеція та її очільник — Роман Дмовський уважали, що всілякі національні меншини перешкоджають інтеграції Польщі та її возз'єднанню, оскільки не демонструють польської національної свідомості. Після здобуття Польщею незалежності Дмовський писав, що народи, які не піддадуться асиміляції, призведуть до занепаду держави, яка не зможе встановити сильної центральної влади.
Переважна більшість євреїв добровільно жила у єврейських кварталах (гетто) або в містечках-штетлах. Така ізоляція, а також те, що близько 85 % євреїв вказували іврит чи їдиш як свою рідну мову, ускладнювало асиміляцію. Євреї свідомо не асимілювалися, оскільки єврей, що втрачав свою релігійну ідентичність, втрачав і національну ідентичність — «переставав бути євреєм в очах своїх єдиновірців та у власних очах». Виняток становили найвищі суспільні верстви єврейської спільноти (інтелігенція, представники творчих професій).
Суттєво легше євреям жилося за авторитарних урядів Маршала Польщі Юзефа Пілсудського (1926—1935), який оцінював громадян за критерієм заслуг для країни, а не за національним походженням. Особливо високо польські євреї оцінювали підтримуваного Пілсудським прем'єр-міністра Польщі Казимира Бартеля. Але внаслідок низки причин (в тому числі й Великої депресії), їх ситуація ніколи не була задовільною. Крім того, у 1933 році в Переворотах Дмовський означив єврейську меншину як найважчу для неї [Польщі] проблему. Наступні польські уряди не мали чіткої ідеї щодо політики стосовно трьох мільйонів євреїв, які переважно не прагнули асиміляції, а також щодо молодої єврейської інтелігенції з політичними та громадськими амбіціями, які досягали успіхів у престижних професіях, до прикладу, в медицині та юриспруденції.
Ситуація меншини погіршилась після смерті маршала, яку більшість євреїв сприйняла як трагедію. У 1935—1937 роках в антисемітських заворушеннях загинуло 97 євреїв, а близько 500 отримали поранення. Причиною окремих заворушень ставали вбивства поляків євреями, як це трапилось у [pl] чи в [de]. Мішенню агресії багато разів ставали єврейські магазини, багато з яких було знищено. Радикальна правиця оголосила економічний бойкот євреїв (під гаслом свій до свого по своє), який в сумі з Великою депресією і високим природним приростом (тоді кількість євреїв у Польщі була найбільшою в світі) спричинив зниження рівня життя євреїв у Польщі, який був одним із найнижчих серед єврейських спільнот світу. Збільшилась дискримінація в університетах, яку просували польські націоналістичні угруповання як реакцію на велику кількість євреїв на окремих напрямках навчання. У 1937 році впроваджено numerus clausus.
В травні 1938 року Головна Рада Табору національного єднання оголосила про свою позицію щодо єврейського питання. Згідно з прийнятою резолюцією, вирішення єврейського питання в Польщі може бути досягнуто, насамперед, якомога радикальнішим зниженням числа євреїв у Польській державі. Резолюція також проголошувала продовження боротьби за зменшення участі євреїв у культурному та економічному житті.
Виникали ідеї щодо еміграції (наприклад, на Мадагаскар), в яких сіоністські керівники шукали порозуміння з урядом. Розпочались перші, спочатку нечисельні, виїзди до Палестини. Другий відділ Генерального штабу Війська Польського (польська військова розвідка) на підставі таємних договорів тренував та озброював єврейських диверсантів, які потім виїжджали воювати з арабами та британцями в Британському мандаті в Палестині за незалежний Ізраїль.
Сейм Речі Посполитої прийняв закон про позбавлення громадянства тих, хто втратив зв'язок із польською державністю. Міністр внутрішніх справ Феліціян Славой Складковський 8 жовтня 1938 року видав розпорядження про подання до обов'язкового одноразового контролю польських закордонних паспортів, починаючи від 29 жовтня. Це стало приводом для гітлерівців до виселення польських євреїв (які боялися втратити громадянство) до Польщі.
Друга світова війна та винищення польських євреїв
Вереснева кампанія
1 вересня 1939 року в щоденній газеті [pl] була опублікована заява:
Сіоністська організація та єврейський народ стоять із польського боку, готові до бою за свою гідність та незалежність. Ця заява повинна бути дороговказом для світового єврейства. Місце євреїв усього світу — із польського боку. Оригінальний текст (пол.)Organizacja Syjonistyczna i naród żydowski stoją po stronie polskiej, gotowe do walki o swą godność i niepodległość. To oświadczenie winno być drogowskazem dla światowego żydostwa. Miejsce Żydów całego świata jest po stronie polskiej.
2 вересня 1939 у цьому ж виданні опубліковано відозву Головної Ради та Правління Союзу рабинів Речі Посполитої:
Нехай славиться ім'я Споконвічного. Браття в Ізраїлі, Громадяни Найяснішої Польської Речі Посполитої!
Одвічний ворог напав у підлий, нікчемний спосіб на нашу так палко кохану Вітчизну, Польщу. Цілком позбавлений честі, віри та всіх людських почуттів, він несе вбивства, грабежі й пожежі.
Ми, євреї, діти цієї землі з незапам'ятних часів, усі стаємо в дисциплінованих рядах, зосереджені та спокійні за закликом пана Президента Речі Посполитої та Верховного Головнокомандувача, аби боронити нашу кохану Вітчизну, кожен на визначеній йому владою ділянці, і віддамо, коли настане така потреба, на вівтар Вітчизни наше життя і наше майно без решти.
Це наш найпочесніший громадянський та релігійний обов'язок за наказами нашої Святої Віри, який виконаємо із найбільшою радістю — так допоможи нам і Польщі, Боже.
Звертаємо благальні молитви до Творця про перемогу польської зброї та будьмо впевнені, що Він нас почує. Амінь.
Головна Рада та Правління Союзу рабинів Речі Посполитої.
Оригінальний текст (пол.)Niechaj będzie pochwalone imię Wiekuistego.Bracia w Izraelu, Obywatele Najjaśniejszej Rzeczypospolitej Polskiej!
Odwieczny wróg napadł w niecny, nikczemny sposób na naszą tak gorąco przez nas umiłowaną Ojczyznę, Polskę. Wyzuty dosłownie z czci, wiary i wszelkich uczuć ludzkich, niesie on mord, rabunek i pożogę.
My Żydzi, dzieci tej ziemi od zamierzchłych czasów, stajemy wszyscy w karnym ordynku, zwarci i opanowani na wezwanie Pana Prezydenta Rzeczypospolitej i Naczelnego Wodza, aby bronić naszej ukochanej Ojczyzny, każdy na wyznaczonym mu przez władze posterunku i oddamy, gdy zajdzie tego potrzeba, na ołtarzu Ojczyzny, nasze życie i nasze mienie bez reszty.
Jest to naszym najszczytniejszym obowiązkiem obywatelskim i religijnym, według nakazów naszej Świętej Wiary, który z największą radością spełnimy – tak nam i Polsce dopomóż Bóg.
Wznosimy błagalne modły do Stwórcy o zwycięstwo oręża polskiego i bądźmy pewni, że nas usłyszy, Amen.
Zarząd i Rada Naczelna Związku Rabinów Rzeczypospolitej Polskiej.
Під час так званої вересневої кампанії 1939 року близько 120 тисяч громадян Польщі — євреїв або єврейського походження — брало участь у боях із німцями та Червоною армією в рядах польської армії. Встановлено, що протягом ІІ світової війни загинуло 32 216 єврейських солдатів та офіцерів Війська Польського, а близько 61 тисячі потрапили до німецького полону (більшість із них не вижила). Ті з них, хто був звільнений, швидко опинилися в гетто чи в таборах примусової праці, де поділили долю своїх єврейських співгромадян.
Радянська окупація
У завойованій та поділеній згідно з умовами пакту Молотова — Ріббентропа Польщі 61,2 % польських євреїв опинилося під німецькою окупацією, а 38,8 % — під радянською. Серед польських офіцерів, страчених НКВС в Катині у 1940 році, було близько 450 євреїв. В той же час велика кількість євреїв співпрацювала з комуністичним режимом, що стало приводом для пізніших польсько-єврейських сутичок на цих теренах.
За свідченнями посольства Польщі, євреї становили близько 40 % громадян Польщі, перебуваючих на території СРСР. Протягом 1939—1941 років від 100 до 300 тисяч євреїв було депортовано із територій, окупованих СРСР в глибину Радянського союзу. Окремі з них, зокрема комуністи (до прикладу, Якуб Берман), переселялись добровільно. Невеликій групі (близько 6 тисяч осіб) вдалося виїхати з СРСР у 1942 році та приєднатися до армії генерала Владислава Андерса. Серед них був і майбутній Прем'єр-міністр Ізраїлю, Менахем Бегін. Тоді, коли Другий польський корпус перебував у Британському мандаті в Палестині, 67 % (2972) єврейських солдатів дезертувало. Багато з них долучилося до Ірґун цваї леумі, єврейської парамілітарної організації.
Німецька окупація. Голокост
Польські євреї найбільше постраждали під час Голокосту. За період війни загинуло близько 6 мільйонів громадян Польщі; половина з них була євреями. Їх страчували в нацистських таборах смерті, в Аушвіці-Біркенау, Треблінці, Майданеку, Белжці, Собіборі, Хелмні або морили голодом в гетто. Багато із них загинуло внаслідок діяльності гітлерівських ескадронів смерті — айнзатцгруп.
Окремі різанини були тільки ініційовані німцями, а здійснювалися за допомогою поляків або й виключно ними. Прикладом може слугувати погром у Єдвабному, під час якого було вбито (за пізнішими підрахунками Інституту національної пам'яті Польщі) мінімум 340 євреїв. Природа участі поляків у різанинах євреїв під час війни до сьогодні залишається предметом суперечок. Польський Інститут національної пам'яті надав докази того, що інциденти, подібні до подій у Єдвабному, траплялися і в багатьох інших місцевостях регіону. Серед причин такої поведінки називають антисемітизм, бажання помститись євреям, які підтримували комуністів, або банальне прагнення до наживи.
Німці організували велику кількість гетто, в яких ув'язнювали євреїв з усіх окупованих територій. Найбільшим були Варшавське гетто (у 1941 році тут проживало 460 тисяч осіб, у 1942—380 тисяч) та гетто в Лодзі, де перебувало близько 160 тисяч євреїв. Великі гетто повстали і в інших польських містах — Білостоці, Ченстоховій, Кельцях, Кракові, Любліні. Іноді гітлерівці організовували відкритті гетто, як це було у Шидловці.
Варшавське гетто було організоване генеральним губернатором Гансом Франком 16 жовтня 1940 року. В той час 450 тисяч євреїв, зібраних в гетто, складали 30 % популяції Варшави, а займало воно лише близько 2,4 % поверхні міста. 16 листопада був збудований високий мур, який остаточно відгородив їх від решти світу. Протягом наступних півтора років до гетто звозили євреїв із менших міст і сіл. Попри це, кількість мешканців залишалась відносно стабільною, оскільки багато ув'язнених помирало від голоду та інфекційних хвороб, зокрема тифу. Середній харчовий пайок для євреїв у Варшаві становив 253 ккал, для поляків — 669 ккал, а для німців — 2613 ккал.
22 червня 1942 року розпочалась масова депортація і протягом наступних 52 днів (до 12 вересня 1942 року) близько 300 тисяч осіб потягами було вивезено до табору смерті в Треблінці. Депортацію виконали 50 німецьких солдатів СС, 200 литовських солдатів із батальйонів Шуцманшафту, 200 українських поліцаїв та 2500 членів Єврейської поліції гетто. В обмін на співпрацю працівникам Юденрату, Єврейської поліції та їх родинам була гарантована безпека. Цих гарантій дотримувалися лише короткий час; працівників Юденрату теж було страчено.
18 січня 1943 року частина мешканців гетто (серед них члени Єврейської бойової організації та Єврейського військового союзу) здійснила збройний опір проти чергових депортацій. Остаточна ліквідація гетто настала за чотири місяці, коли німці придушили повстання, яке розпочалось 19 квітня 1943 року.
Доля варшавського гетто була ідентичною з долями інших гетто, де концентрували євреїв. Після прийняття гітлерівцями рішення про остаточне розв'язання єврейського питання (нім. Endlösung der Judenfrage) — винищення євреїв Європи, у 1942 році розпочалась операція Рейнгард, протягом якої (тобто до жовтня 1943 року) було страчено близько 2 мільйонів євреїв.
Польща була єдиною країною, окупованою Німеччиною, в якій юридично було впроваджено смертну кару для кожного, хто переховує чи в інший спосіб допомагає євреям. Попри це, поляки становлять найбільшу групу серед Праведників народів світу.
У 1941 році Єврейський реферат відділу інформації [pl] [pl] Армії Крайової розпочав систематичний збір інформації про долі польських євреїв, які потім передавались до Лондону. Реакцією на винищення єврейського населення стало утворення у вересні 1942 року Зофією Коссак-Щуцькою та Вандою Крагельською Тимчасового комітету допомоги євреям, в грудні того ж року реорганізованого в Раду допомоги євреям «Жеґота». В березні 1943 року [pl] (псевдо Венцький) скликав Єврейський реферат [pl].
Уряд Польщі у вигнанні був першим (жовтень 1942 року), хто доповів про існування нацистських таборів смерті та систематичну екстермінацію євреїв через свого кур'єра Яна Карського та організатора руху опору в Аушвіці Вітольда Пілецького. 18 грудня 1942 року Президент Польщі у вигнанні Владислав Рачкевич відіслав до Папи Римського Пія XII драматичний лист із благанням публічно виступити на захист євреїв та поляків.
Часи Польської Народної Республіки
Повоєнні роки
Від 40 до 100 тисяч польських євреїв пережили Голокост, переховуючись або будучи членами партизанських формувань (польських чи радянських). Ще 50-170 тисяч було репатрійовано з СРСР, а 20-40 тисяч — з Німеччини та інших країн. Одразу після війни в Польщі проживало близько 180—240 тисяч євреїв. Місцем їх найбільшої концентрації стала Нижня Сілезія, в якій до весни 1946 року оселилося 86 тисяч осіб. Ще близько 30 тисяч оселилося в Лодзі, 20-31 тисяч — у Щеціні, близько 13 тисяч у Кракові та 8 тисяч у Варшаві.
Провідною установою, яка представляла польських євреїв у 1945—1950 роках, був Центральний комітет польських євреїв (пол. Centralny Komitet Żydów Polskich). Комітет координував репатріацію з Радянського Союзу та східних кресів. Під його покровительством діяло Товариство охорони здоров'я єврейського населення (пол. Towarzystwo Ochrony Zdrowia Ludności Żydowskiej), яке організувало медичну допомогу євреям. Історична комісія збирала свідчення тих, хто пережив Голокост, допомагаючи, серед іншого, у кримінальних переслідуваннях нацистських злочинців, і документувала єврейське життя (у 1947 році Комісію було реорганізовано в Єврейський історичний інститут, пол. Żydowski Instytut Historyczny). У близько 30 школах Центрального комітету польських євреїв навчалося близько 3000 учнів. Комітет також підтримував культурно-мистецьке життя, яке відроджувалося після війни. Спершу склад керівництва Комітету характеризував політичний плюралізм, але згодом, коли у Польщі зміцнився комунізм, владу в Комітеті поступово перебрала єврейська фракція [pl].
За кілька перших повоєнних років більше половини євреїв Польщі [pl]. У школах цього регіону вивчався їдиш, а в кількох ще й іврит. Діяли дві музичні та одна балетна школа. Працювали театри, драматичні гуртки, два оркестри та два хори. Відкривалися бібліотеки, будинки культури, клуби та світлиці. Відбувались експозиції єврейського мистецтва. Протягом кількох років діяли єврейські політичні партії з різним рівнем плюралізму (у всій державі їх було 11, з них 8 — легальні). Виходили дві газети. Вирувало й релігійне життя. Товариство охорони здоров'я єврейського населення керувало санаторіями, амбулаторіями, центрами опіки над матір'ю та дитиною, сиротинцями та яслами. Організація розвитку творчості (пол. Organizacja Rozwoju Twórczości) у 1945-50 роках проводила в регіоні багато курсів підвищення кваліфікації, завдяки яким значна частина населення після перекваліфікації розпочала працю в легкій та важкій промисловості, зокрема на шахтах та металургійних заводах.
Релігійне життя точилося в рамках релігійних спільнот. Головним рабином Польщі був Давид Кагане (він же був і головним рабином Війська Польського).
Відновлене [pl] (пол. Żydowskie Towarzystwo Krzewienia Sztuk Pięknych) протягом 1944—1949 років намагалося зробити можливим для митців продовження їх діяльності у післявоєнних умовах. Воно ж збирало збережену юдаїку для Галереї єврейського мистецтва (пол. Galeria Sztuki Żydowskiej). В ті роки діяли три єврейські театри (Нижньосілезький єврейський театр у Вроцлаві, Єврейський театр у Лодзі та театральний колектив «Mikt» у Дзержонюві), а також значна кількість драматичних гуртків. Протягом кількох років діяла кіностудія [pl]. Одразу після війни в Польщі перебувало близько 40 письменників мовою їдиш, серед яких [pl], [pl], [pl], [pl], [pl], [pl] та [pl]). Частина літераторів писала польською мовою (зокрема, Юліан Тувім, Антоній Слонімський, Ян Бжехва, Леопольд Тирманд, Станіслав Лем, Юліан Стрийковський, Мечислав Яструн, Александер Ват, Казимир та [pl], [pl], [pl], [pl] та [pl]).
Після завершення Другої світової війни і Погрому в Кельцях 1946 року (у результаті цього і низки подібних інцидентів за 1945—1946 роки у Польщі загинуло близько 1150—1500 євреїв, що пережили Голокост), євреї почали поступово покидати країну. Крім того, комуністична влада відмовила в реституції майна євреїв, захопленого протягом війни. Частина євреїв бачила своє майбутнє в розбудові єврейської держави у Британському мандаті Палестини. Сумарно з Польщі у 1944—1947 роках виїхало близько 140 тисяч євреїв. Великій частині цих емігрантів допомогли сіоністські активісти, такі як [pl] чи [pl], які були членами організації [pl]. За окремими підрахунками, загалом близько 170 тисяч осіб виїхало з Польщі завдяки допомозі цього товариства.
В результаті зміцнення комуністичної влади в Польщі на межі 1949—1950 років державний апарат закінчив одержавлення й організацію централізованого керування єврейським життям. Було розпущено політичні партії, поступово закривалися школи з викладанням на івриті, націоналізовано єврейські кооперативи та школи з викладанням мовою їдиш. Більшість суспільних та культурних інституцій було ліквідовано, а на їх місці влада утворила [pl], яке стало майданчиком для поширення державних політичних бачень. Релігійні спільноти було зібрано в Релігійний союз юдаїзму (пол. Związek Religijny Wyznania Mojżeszowego). Театри було реорганізовано в єдину установу, Державний єврейський театр (пол. Państwowy Teatr Żydowski), через який держава контролювала кадрову політику та репертуар. Спершу Державний єврейський театр керував трьома театрами — у Варшаві, Вроцлаві та Лодзі. Згодом залишився тільки [pl]. Було націоналізовано і пресу: відтоді могла виходити лише щоденна газета [pl] та літературний місячник Jidisze Szriftn. Також могло діяти єдине книжкове видавництво, засноване наприкінці 1947 року [pl]. Це видавництво за 21 рік існування опублікувало 350 книг і на початку 1950 років стало одним із найпотужніших осередків друку літератури мовою їдиш у світі. Тут було видано низку знаменитих творів єврейської літератури, але у політичних аспектах видавництво діяло виключно згідно з державною лінією.
Частина польських євреїв брала активну участь в побудові комуністичного режиму в Польщі протягом 1944—1956 років, перебуваючи на високих посадах в ПОРП (до прикладу, Якуб Берман, [pl] — серед іншого, він був відповідальним за відбудову економіки за комуністичною моделлю)), службах безпеки (зокрема в Міністерстві громадської безпеки, військових та цивільних судах, Головному управлінні інформації, [pl], Громадянській міліції, в структурах пенітенціарної служби), а також у дипломатії та розвідці (). За даними аналізу Інституту національної пам'яті, у 1944-54 роках 37,1 % осіб, які обіймали керівні посади в Міністерстві громадської безпеки мали єврейське походження (167 із 450 осіб); в усіх подібних органах їх частка була надзвичайно високою. На високих посадах в Міністерстві громадської безпеки знаходились, серед іншого: Роман Ромковський (справжнє ім'я Натан Ґріншпан-Кікєль), Мечислав Метковський (справжнє ім'я Мойжеш Бобровицький), Леон Анджеєвський (справжнє ім'я Айзен Лайб Вольф), Юзеф Ружанський (справжнє ім'я Юзеф Ґолдберґ), [pl] (справжнє ім'я Шимон Еліяш Тененбаум), [pl] (справжнє ім'я Саломон Пшисуський), [pl] (справжнє ім'я Мойжеш Табориський), [pl], [pl] (справжнє ім'я Нехеміаш Окрент), Юзеф Чаплицький (справжнє ім'я Ізидор Курц), [pl] (справжнє ім'я Юліан Якуб Кохн), [pl] (справжнє ім'я Саломон Дишко), [pl], [pl] (справжнє прізвище Бернштен), Юлія Бристіґер, Вацлав Комар (справжнє ім'я Мендель Коссой), [pl] (справжнє ім'я Марк Фінкєнберґ), Юзеф Швятло (справжнє ім'я Ізаак Флейсхфарб), [pl] (справжнє ім'я Ізраель Хаїм Пессес).
Після 1956 року під час процесу десталінізації за правління Владислава Гомулки окремі функціонери єврейського походження, серед яких Роман Ромковскі, Юзеф Ружаньскі та Анатоль Фейґін були засуджені за звинуваченнями у зловживанні силою та катуванні польських антикомуністів (в тому числі Вітольда Пілецького). Більшість, однак, уникнула ув'язнення, зокрема за кордонами Польщі. Так вчинили Стефан Міхнік, Гелена Воліньська, [pl]. Діяч Міністерства громадської безпеки, Юзеф Швятло, після своєї втечі на Захід у 1953 році за посередництвом (Радіо Вільна Європа) розкрив методи, які використовувались його Міністерством. Це призвело до того, що у 1954 році Міністерство громадської безпеки було розпущене.
Під час відносної лібералізації комуністичного режиму влада знову дозволила євреям емігрувати. Роки перебування в централізованій тоталітарній системі та випадки антисемітизму стали причиною того, до від 1956 до 1959 року близько 50 тисяч євреїв залишили Польщу, зменшивши кількість тих, хто тут залишився, до близько 30 тисяч.
1967—1989
У 1967 році внаслідок підтримки Радянським союзом арабських країн у Шестиденній війні комуністична Польща розірвала дипломатичні стосунки з Ізраїлем. З тієї ж причини багато поляків приховано підтримувало у цьому конфлікті ізраїльтян. До 1968 року євреї, які залишилися в країні, були асимільовані з польською спільнотою, але, попри це, вони стали об'єктом організованої держапаратом акції, коли єврейське походження стало дорівнювати сіонізму, який влада характеризувала як нелояльність щодо Польщі.
У березні 1968 року студентська демонстрація у Варшаві дала підстави урядові Владислава Гомулки до початку антисемітської кампанії. Шеф служби безпеки, Мечислав Мочар, офіційно використовував антисіоністську риторику, але в суспільній думці ці промови мали бути пов'язані з усіма євреями взагалі. В результаті кампанії євреїв було виключено з ПОРП, усунуто з керівних посад на підприємствах, від праці в школах та університетах. З політичних та економічних причин 20 тисяч євреїв були змушені емігрувати у 1968—1970 роках. Кампанія, попри свою спрямованість проти євреїв, які займали високі посади в сталінську епоху, зашкодила і переважно асимільованим польським євреям незалежно від їх поглядів. Березневі події також суттєво зіпсували імідж країни на Заході, зокрема, стосунки зі США. Частина «березневих емігрантів» приєдналася до закордонних організацій, які підтримували польську опозицію, зокрема свободу Польщі від СРСР та компартії.
Наприкінці 1970-х років низка осіб єврейського походження брала активну участь у діяльності нелегальних опозиційних груп (серед них Адам Міхнік, Кароль Модзелевскі, Броніслав Геремек, [pl], [pl], [pl]). На момент краху комунізму в Польщі у 1989 році по всій країні жило тільки 5-10 тисяч євреїв.
Від 1989 року
Починаючи від 90-х років XX століття триває відродження релігійного та культурного життя польських євреїв. Відкриваються релігійні ґміни та заклади освіти. Заблоковані до того часу комуністичною цензурою історичні питання (зокрема пов'язані з Другою світовою війною та періодом від війни до 1989 року, такі, як погром у Єдвабному, різанина в Конюхах, масове вбивство в Налібоках, погром у Кельцях чи польсько-єврейські стосунки протягом війни в цілому) стали об'єктом нових досліджень та оцінок. Так само досліджуються і питання участі євреїв у комуністичних злочинах проти поляків одразу після війни.
За даними дослідження організації Coordination Forum of Countering Antisemitism, від січня 2001 до листопада 2005 року в Польщі трапилось 18 антисемітських інцидентів. Половина з них мала політичний характер, 8 були актами вандалізму або профанації, а один випадок був вербальним актом. Антисемітських нападів із застосуванням зброї в країні не було зафіксовано. Попри те, що, за даними статистичних досліджень у 2005 році, відсоток населення в Польщі, яке поділяє антисемітські погляди, є вищим від рівня окремих країн Західної Європи, ставлення поляків до євреїв з того часу покращується.
За даними опитування, проведеного [pl] у січні 2010 року (анкетованим потрібно було охарактеризувати своє ставлення до інших народів), 27 % опитаних відчуває неприязнь стосовно євреїв, 31 % — симпатію, 35 % нейтральні щодо них, а 7 % не визначилися з відповіддю. Респондентів також просили означити свої відчуття за допомогою простої шкали: від −3 (сильна антипатія) до +3 (сильна симпатія), тоді коли 0 означав нейтральне ставлення. Середнє значення ставлення до євреїв склала +0,05. У подібному дослідженні за січень 2005 року неприязнь задекларували 45 %, симпатію 18 %, нейтральне ставлення 29 %, а середнє значення склало −0,67.
Після 1989 року релігійне життя польських євреїв відродилося, серед іншого, з допомогою [pl]. У 1993 році виник [pl], головною метою якого є організація релігійного та культурного життя членів єврейської спільноти в Польщі. 23 лютого 2008 року в Лодзі був утворений [pl] (перша головна рада рабинів з часів інтербелуму). Єврейська релігійна спільнота оплачує працю дев'яти рабинів ([pl] — 5, [pl] — 2, Хабад — 2), керує невеликою кількістю шкіл, організовує літні табори, видає низку найменувань преси та інші публікації.
Варшавський, Яґеллонський, Вроцлавський університети готують фахівців із юдаїстики. В Кракові запрацював Центр єврейської культури, який сприяв проведенню низки культурних та освітніх програм для неєвреїв.
Могили цадиків (до прикладу, [pl], [pl] чи [pl]) щороку відвідують тисячі хасидів.
Серед країн комуністичного блоку, які (за винятком Румунії) розірвали дипломатичні стосунки з Ізраїлем у 1967 році, Польща першою їх відновила (частково — у 1986 році, повністю — в 1990 році). Організації з Польщі допомагали в масовій еміграції євреїв з СРСР. Зараз міжурядові стосунки між двома країнами приязні, наслідком чого є взаємні візити президентів та міністрів закордонних справ.
Польські політики єврейського походження виконували в III Речі Посполитій важливі державницькі функції: Броніслав Геремек був міністром закордонних справ у 1997—2000 роках, Адам Ротфельд очолював те ж саме міністерство у 2005 році[ а Стефан Меллер протягом 2005—2006 років; [pl] виконував функції віце-прем'єр-міністра та міністра фінансів протягом 1993—1994 років та маршалка Сейму протягом 2001—2004 років; Людвік Дорн у 2005—2007 роках був віце-прем'єр-міністром та міністром внутрішніх справ й адміністрації, а у 2007 році — маршалком Сейму.
За останні роки в Польщі відбулась низка заходів, пов'язаних із Голокостом. У вересні 2000 року державні чиновники найвищого рангу з Польщі, Ізраїлю, США та інших країн (зокрема і князь Хассан з Йорданії) зібралися в Освенцимі задля участі у відкритті синагоги [pl] і Єврейського центру в Освенцимі. Єдина синагога міста, яка залишилася в Освенцимі після Другої світової війни, діє як центр освіти та культури. Гості можуть тут молитися та вивчати історію єврейської спільноти, що жила у довоєнному Освенцимі. Ця божниця стала першим об'єктом, повернутим польською державою єврейській громаді після прийняття у 1997 році закону щодо реституції єврейського майна.
Крім того, щороку в квітні відбувається так званий Марш живих з Аушвіца до Біркенау, в якому беруть участь як поляки, так і ізраїльтяни. До масштабних єврейських фестивалів в Польщі належать також [en] (відбувається, починаючи з 1988 року) і [en] (від 2004 року).
Важливою подією стало утворення у 2005 році Музею історії польських євреїв. Він був заснований з ініціативи [pl] (SŻIH) і став одним із перших закладів у Польщі, який діє на основі державно-приватного партнерства. Він виник і діє завдяки фінансам, які надає уряд (Міністерство культури та національної спадщини Польщі), орган місцевого самоврядування (столичне місто Варшава) та неурядова організація, що акумулює пожертви від меценатів з Польщі та з-за кордону (SŻIH). Музей виконує дві функції: традиційного музею та культурно-освітнього центру. Експозиція не сконцентрована на тематиці Другої світової війни та Голокосту, натомість показує вклад євреїв у розвиток польської культури, літератури та економіки. Громадськість змогла побачити будинок музею зсередини 19 квітня 2013 року. Це так зване «мале відкриття» було приурочене до 70-ї річниці повстання у варшавському гетто. Урочисте відкриття постійної експозиції «1000 lat historii Żydów polskich» (укр. 1000 років історії польських євреїв) президентом Польщі Броніславом Коморовським та президентом Ізраїлю Реувеном Рівліном відбулося 28 жовтня 2014 року. Крім них, в урочистостях взяли участь прем'єр-міністр Польщі Ева Копач, маршалок Сейму Радослав Сікорський, маршалок Сенату Богдан Борусевич та президент Варшави Ганна Гронкевич-Вальц.
У 2000-х число євреїв у Польщі оцінювалося у 8-12 тисяч осіб, які переважно мешкали у Варшаві, Кракові, Лодзі, Вроцлаві, Катовицях, Щеціні, Бельсько-Бялій, Легніці та в окремих менших населених пунктах. Однак офіційних даних, які підтвердили б цю цифру, немає. За даними [en], реальна кількість євреїв може бути значно вищою, оскільки не всі громадяни Польщі єврейської національності є релігійними. Центр припускає, що в країні проживає близько 100 тисяч євреїв (за іншими даними — навіть 150 тисяч), серед яких 30-40 тисяч безпосередньо пов'язані з єврейською культурою чи релігією.
Польща є однією з небагатьох країн, в якій кількість євреїв збільшується. Цей процес є наслідком відкривання єврейських коренів та повернення до юдаїзму молоді (часто у третьому поколінні), у меншій мірі репатріації (повернення частини «березневих емігрантів» та їх нащадків), імміграції з інших країн (Росії, Ізраїлю, США) чи конверсії.
Див. також
Коментарі
- це визначення походить від фрази, що звучала як «Польща була небом для шляхти, чистилищем для міщан, пеклом для хлопів і раєм для євреїв» і походила з початку XVII ст.: [pl]: Księga przysłów, przypowieści i wyrażeń przysłowiowych polskich. 1889—1894, s. 419. [ 2 жовтня 2015 у Wayback Machine.]. За Станіславом Котом, ця фраза вперше з'явилася в пасквілі 1606 року анонімного автора під заголовком Paskwiliusze na królewskim weselu podrzucone. Автор цього тексту, можливо, міщанин або представник католицького духовенства, критикує привілеї шляхти і економічно пов'язаних із нею євреїв. Stanisław Kot: Polska rajem dla Żydów, piekłem dla chłopów, niebem dla szlachty. Warszawa: 1937.
- Король відмінив усі привілеї щодо свобод, надані нами євреям, що мешкають в нашому королівстві, наступного ж дня після нашої коронації всупереч закону Божому і земним законам
- Під час пруської данини був посвячений на лицаря (а згодом і отримав шляхетський титул) Міхал Езофовіч, брат підскарбія литовського. Див. Ryszard T. Komorowski. Herby szlachty pochodzenia żydowskiego. „Genealogia i heraldyka”. 4, 2001.
- Відсутні дані про те, що Румбольд відвідував Україну і робив такі висновки, базуючись на власних спостереженнях
- Доповнення до [pl]
- Під час Операції Рейнгард знищено 1,28 млн євреїв з 4 дистриктів Генерального губернаторства, 530 тисяч євреїв з дистрикту Галичина (включеного до Генерального губернаторства 1 серпня 1941 року), 130 тисяч євреїв з Білостоцького району, яких перевезено до Треблінки, а також багато менших груп з території Генерального губернаторства (Czesław Madajczyk: Polityka III Rzeszy w okupowanej Polsce. T. 2. Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 1970, s. 328. ).
- «Хоча підтримка Ізраїлю під час Шестиденної війни у червні 1967 року в Польщі була широкою, звинувачення євреїв знайшло відгук у певних колах.» Stanisław Krajewski: Żydzi, judaizm, Polska. Warszawa: Vocatio, 1997, s. 188. .
Примітки
- B. Weinryb: The Jews of Poland. A Social Economic History of the Jewish Community in Poland from 1100 to 1800, Philadelphia, The Jewish Publication Society of America, 1972, s. 166.
- Norman Davies: Boże Igrzysko. Kraków: Wydawnictwo ZNAK, 2006. .
- : Słowiańszczyzna pierwotna: wybór tekstów. Materiały źródłowe do historii Polski epoki feudalnej. T. 1. Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 1954, s. 145.
- Zofia Borzymińska: Studia z dziejów Żydów w Polsce. Warszawa: DiG, 1995, ss. 14-26. .
- Dariusz Niemiec. Najstarsze krakowskie synagogi. „Alma Mater”. 99. 2008. Ss. 31-40.
- P. Jaroszczak (2003). Problem Rusi we wczesnym okresie dziejów Polski. Процитовано 19-01-2012.
- Andrzej Żbikowki, Żydzi, Wrocław 1997, s. 17.
- Wacław Aleksander Maciejowski: Żydzi w Polsce, na Rusi i Litwie. Warszawa: 1878, ss. 8-34.
- Teresa Nagrodzka-Majchrzyk: Chazarowie. W: Hunowie europejscy, Protobułgarzy, Chazarowie, Pieczyngowie. Wrocław: Ossolineum, 1975, ss. 463-468.
- : Chazarowie. W: Zapomniane narody Europy. Wrocław: Ossolineum, 2006, ss. 200-226. .
- Majer Bałaban: Kiedy i skąd przybyli Żydzi do Polski. Warszawa: Menora, 1931, ss. 10–17.
- Maria Stecka: Żydzi w Polsce. Warszawa: Menora, 1921, ss. 11-21.
- Poland. W: Michael Berenbaum, Fred Skolnik (red.): Encyclopaedia Judaica. Wyd. 2. T. 16. Detroit: Macmillan Reference USA, 2007, ss. 287-326. . [] помилка: {{lang}}: немає тексту ()
- Janusz Karaczewski (14 kwietnia 2008). Błogosławieństwo Mieszkowi (пол.). Rzeczpospolita. Процитовано 26 września 2009.
- Józef Sieradzki: Bolesława Pobożnego statut kaliski z 1264 dla Żydów.. W: Aleksander Gieysztor: Osiemnaście wieków Kalisza: studia i materiały do dziejów miasta Kalisza i regionu kaliskiego.. T. 1. Kalisz: Społeczny Komitet Obchodu XVIII Wieków Kalisza, 1960, ss. 133–142. [] помилка: {{lang}}: немає тексту ()
- Statut Kaliski – tekst (пол.). Dziedzictwo.ekai.pl Kultura religijna – tradycja – duchowość. Процитовано 26 września 2009.
- Iwo Cyprian Pogonowski: Jews in Poland. A documentary history. Nowy Jork: Hippocrene Books, 1998, s. 14. .
- Bernard Dov Weinryb: The Jews of Poland. A social and economic history of the Jewish community in Poland from 1100 to 1800. Jewish Publication Society, 1973, s. 33. .
- Rafał Jaworski (21 kwietnia 2008). Bakier Lewko żupnikiem krakowskim (пол.). Rzeczpospolita. Процитовано 26 września 2009.
- Jasienica 2007, s. 346—350.
- Stefania Sempołowska: Żydzi w Polsce. Warszawa: 1906, ss. 11–16.
- Rafał Degiel. Żydzi polscy – narodziny czarnej legendy. „Polis”, 4 (27) 1998.
- Bernard Dov Weinryb: The Jews of Poland. A social and economic history of the Jewish community in Poland from 1100 to 1800. Jewish Publication Society, 1973, ss. 38, 50. .
- Rebecca Weiner. The Virtual Jewish History Tour – Poland (англ.). Jewish Virtual Library. Процитовано 26 września 2009.
- Andrzej Trzciński. Historia Żydów Lubelskich (пол.). Żydowski Lublin. Процитовано 26 września 2009.
- Zbigniew Pasek. Żydzi i chrześcijanie na krakowskim Kazimierzu. Wzajemne stosunki w wiekach XVI-XVIII (пол.). Процитовано 26 września 2009.
- Teresa Zielińska, Magnateria polska epoki saskiej, Wrocław 1977, s. 31.
- Bernard Dov Weinryb: The Jews of Poland: a social and economic history of the Jewish community in Poland from 1100 to 1800. Jewish Publication Society, 1973, s. 144. .
- Michał Tyrpa (13 lipca 2007). Żydowska autonomia w dawnej Polsce (пол.). Wiadomości24.pl. Процитовано 26 września 2009.
- Majer Bałaban: Żydowskie miasto w Lublinie. Lublin: Wydawnictwo FIS, 1991, s. 109. .
- Aleksander Kraushar Frank i frankiści polscy tom 1 Kraków 1895 s.259n
- Robert Kuwałek, Wiesław Wyskok: Lublin – Jerozolima Królestwa Polskiego. Lublin: 2001, s. 15. .
- Żydzi (пол.). Encyklopedia PWN. Процитовано 26 września 2009.
- Jakub Petelewicz. Dzieje Żydów w Polsce (PDF) (пол.). Процитовано 26 września 2009.
- Schüler-Gelauf (англ.). JewishEncycylopedia.com. Процитовано 26 września 2009.
- Władysław Konopczyński, Liberum veto, Kraków 1918, s. 330
- Mieczysław Skibiński, Europa a Polska w dobie wojny o sukcesję austryacką w latach 1740—1745, t. I, Kraków 1913, s. 95.
- Norman Davies: Boże Igrzysko. Kraków: Wydawnictwo ZNAK, 2006, s. 721. .
- Zakaz stosowania tortur oraz karania śmiercią za czary [ 29 травня 2014 у Wayback Machine.], Encyklopedia staropolska: Czary i czarownice [Архівовано 28 грудня 2014 у Wayback Machine.]
- Richard Butterwick: Polska rewolucja a Kościół katolicki 1788—1792. Kraków 2012. s. 69
- Richard Butterwick, Polska rewolucja a Kościół katolicki 1788—1792, Kraków 2012, s. 186.
- Żydzi i wieś w dawnej Rzeczypospolitej, w: Żydzi w dawnej Rzeczypospolitej, 1991, s. 244.
- Tadeusz Śliwa, hasło: Michał Sierakowski, w: Polski Słownik Biograficzny, t. XXXVII, s. 290.
- Andrzej Krzysztof Kunert, Andrzej Przewoźnik: Żydzi polscy w służbie Rzeczypospolitej. Warszawa: Rada Ochrony Pamięci Walk i Męczeństwa, 2002, ss. 26 i passim. .
- Rzeź Pragi (пол.). Процитовано 20 kwietnia 2010.
- Heiko Haumann: A history of East European Jews. Central European University Press, 2002, s. 24. .
- Andrzej Kobos. Jerozolima Północy (пол.). Процитовано 26 września 2009.
- Jan Doktór: Jakub Frank i jego nauka na tle kryzysu religijnej tradycji osiemnastowiecznego żydostwa polskiego. Warszawa: 1991. .
- Jon Bloomberg: The Jewish world in the modern age. KTAV Publishing House Inc., 2004, ss. 121-122. .
- Tomasz Pietras (31 marca 2006). Nasi chasydzi – żydowskie dzieje Aleksandrowa Łódzkiego (пол.). Ekumenizm.pl. Процитовано 27 września 2009.
- Hanna Węgrzynek. Chasydzi z Bobowej (пол.). Wirtualny Sztetl. Процитовано 27 września 2009.
- Hanna Węgrzynek. Chasydzi z Góry Kalwarii, chasydzi Ger (пол.). Wirtualny Sztetl. Процитовано 27 września 2009.
- David Assaf. Chasydyzm: Zarys historii (PDF) (пол.). Процитовано 27 września 2009.
- Rabbi Joseph Isaac Schneersohn – the Rebbe Rayatz (англ.). Chabad.org. Процитовано 27 września 2009.
- Olaf Bergmann, Narodowa demokracja wobec problematyki żydowskiej w latach 1918—1929, Poznań 1998, s. 16.
- Magdalena Opalski, Israel Bartal: Poles and Jews: A Failed Brotherhood.. Brandeis, 1992, s. 15.
- Simon Dubnov, Israel Friedlaender: History of the Jews in Russia and Poland. Avotaynu Inc., 2000, s. 166. .
- Robert P. Geraci, Michael Khodarkovsky: Of religion and empire: missions, conversion, and tolerance in Tsarist Russia. Cornell University Press, 2001, s. 97. .
- Dawid Kandel, Żydzi w 1812, [1910], s. 1-16.
- Wacław Tokarz: Wojna polsko-rosyjska 1830 i 1831, Warszawa 1993, s. 33.
- Pochodzenie nazwisk żydowskich (пол.). 26 stycznia 2008. Процитовано 27 września 2009.
- Norman Davies: Boże Igrzysko. Kraków: Wydawnictwo ZNAK, 2006, s. 725. .
- Kalendarz Żydowski-Alamanach 1989—1990
- Hanna Węgrzynek, Alina Cała, Gabriela Zalewska. Polskie powstania narodowe. Wirtualny Sztetl. Процитовано 27 września 2009.
- Żydzi wobec sprawy polskiej w epoce zaborów (пол.). Процитовано 27 września 2009.
- Artur Eisenbach, Fajnhauz Dawid, Adam Wein: Żydzi a powstanie styczniowe : materiały i dokumenty. Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 1963.
- Stanisław Krzemiński, Dwadzieścia pięć lat Rosji w Polsce (1863—1888), Lwów 1892, s. 108.
- Wacław Jędrzejewicz, Józef Piłsudski 1867—1935, życiorys, Warszawa 2002, s. 10.
- Roman Dmowski, Polityka polska i odbudowanie państwa. Przedmową do obecnego wydania i komentarzem opatrzył Tomasz Wituch, t. I, Warszawa 1988, s. 163—164.
- Alina Cała: Asymilacja Żydów w Królestwie Polskim (1864–1897): postawy, konflikty, stereotypy. Warszawa: Państwowy Instytut Wydawniczy, 1989, s. 27. .
- Białystok – Historia (пол.). Wirtualny Sztetl. Процитовано 27 września 2009.
- Jacob S. Raisin: The Haskalah Movement in Russia. Echo Library, 2007, ss. passim. .
- Żydzi w Legionach (пол.). Uwarzam Że Historia. 10 listopada 2012.
- Roman Dmowski, Polityka polska i odbudowanie państwa. Przedmową do obecnego wydania i komentarzem opatrzył Tomasz Wituch, t. II, Warszawa 1988, s. 48.
- Magdalena Merta (tłum. i oprac.). Hugh Gibson. Polska 1919 oczyma amerykańskiego dyplomaty. „Glaukopis”. 17-18, ss. 10-39, 2010. ISSN 1730-3419.
- Mission of The United States to Poland: Henry Morgenthau, Sr. report (англ.). 3 of November 1919.
- Mission of The United States to Poland: Jadwin and Johnson report (англ.). 31 of November, 1919.
- The Jews in Poland. Official reports of the American and British Investigating Missions (PDF) (англ.). Процитовано 12 липня 2012.
- . Архів оригіналу за 28 грудня 2013. Процитовано 2 травня 2015.
- Norman Davies, Orzeł biały. Czerwona gwiazda, Kraków 1999, s. 163—164.
- Bohdan Urbankowski, Józef Piłsudski. Marzyciel i strateg,, t. I, Warszawa 1997, s. 424.
- Marian Zgórniak: Polska w czasach niepodległości i II wojny światowej (1918–1945). Kraków: Fogra, 2003, ss. 84-86. .
- Hanna Węgrzynek, Gabriela Zalewska. Demografia (пол.). Wirtualny Sztetl. Процитовано 5 października 2009.
- Norman Davies. Fragment odczytu – o mitach: polski antysemityzm (пол.). Процитовано 5 października 2009.
- Szewach Weiss (19 maja 2009). Wielki artysta z małego Drohobycza (пол.). Rzeczpospolita. Процитовано 5 października 2009.
- Piotr Lisiewicz (5 maja 2006). Stworzony lewą ręką (пол.). Niezależna Gazeta Polska. Процитовано 5 października 2009.
- Piotr Łopuszański: Bolesław Leśmian. Marzyciel nad przepaścią. Warszawa: Twój Styl, 2006, ss. passim. .
- Marianna Mlekicka: Jakub Mortkowicz, księgarz i wydawca. Wrocław: Ossolineum, 1974, ss. passim.
- Anna Kuligowska-Korzeniewska (17 listopada 2008). Trupa Wileńska (англ.). Rzeczpospolita. Процитовано 5 października 2009.
- Marian Fuks (10 listopada 2008). „Sfinks”, czyli Hertz (пол.). Rzeczpospolita. Процитовано 5 października 2009.
- Jacek Szczerba (25 lutego 2002). Film żydowski w Polsce, Gross, Natan (пол.). Gazeta Wyborcza. Процитовано 5 października 2009.
- Józef Lejtes (пол.). FilmPolski.pl. Процитовано 5 października 2009.
- Dziennik Praw Państwa Polskiego z 1919, Nr 14, poz. 175
- Dz. U. RP 1930, Nr 75, poz. 592 i 593, oraz Dz. U. RP 1931, Nr 89, poz. 698
- . Архів оригіналу за 29 квітня 2015. Процитовано 2 травня 2015.
- Dziennik Ustaw Poz. 253, 254 i 255. Nr. 36. 931 (Dz. U. P. Nr. 89, poz. 698) [ 29 квітня 2015 у Wayback Machine.] w brzmieniu, ustalonym rozporządzeniem z dnia 1 września 1933
- . Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 2 травня 2015.
- . Архів оригіналу за 25 березня 2015. Процитовано 2 травня 2015.
- Rozporządzenie Ministra Wyznań Religijnych i Oświecenia Publicznego z dnia 5 kwietnia 1928 w sprawie ogłoszenia jednolitego tekstu rozporządzenia Prezydenta Rzeczypospolitej o uporządkowaniu stanu prawnego w organizacji gmin wyznaniowych żydowskich na obszarze Rzeczypospolitej Polskiej z wyjątkiem województwa śląskiego
- . Архів оригіналу за 1 травня 2015. Процитовано 2 травня 2015.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17.03.2014. Процитовано 02.05.2015.
- Grzegorz Krzywiec. Cienie przeszłości (PDF) (пол.). Процитовано 5 października 2009.
- Paweł Wieczorkiewicz: Stosunki narodowościowe. W: Od Mieszka I do Jana Pawła II. Cz. CD 23. Warszawa: Bellona-Polskie Radio, 2005. .
- Alina Cała. Sztetl, Sztetlech. Wirtualny Sztetl. Процитовано 12 липня 2012.
- Roman Dmowski: Myśli nowoczesnego Polaka. Wrocław: 1996, s. 127. .
- Piotr Gontarczyk: Pogrom? Zajścia polsko-żydowskie w Przytyku 9 marca 1936 Mity, fakty, dokumenty. Pruszków: Rachocki i S-ka, 2000, ss. 61-65. .
- Wojciech Śleszyński: Zajścia antyżydowskie w Brześciu nad Bugiem 13 V 1937. Białystok: Prymat, 2004, ss. 9–11. .
- Antysemityzm w II Rzeczypospolitej. Żydzi w Polsce. Процитовано 5 października 2009.
- Szymon Rudnicki, Stanowisko sanacji wobec Żydów w parlamencie lat 1935—1939, w: Parlament, prawo ludzie, Warszawa 1996, s. 226.
- Szymon Rudnicki, Stanowisko sanacji wobec Żydów w parlamencie lat 1935—1939, w: Parlament, prawo ludzie, Warszawa 1996, s. 227—228.
- Kalendarium. 1 września 1939 (piątek) (пол.). Instytut Pamięci Narodowej. Процитовано 18 października 2009.
- Odezwa Zarządu i Naczelnej Rady Rabinów RP z 2 września 1939 2 września 1939 (sobota) (пол.). Nasz Przegląd. Архів оригіналу за 12 липня 2012.
- Władysław Bartoszewski (2001). Polacy – Żydzi – wojna – okupacja. Polacy – Żydzi 1939–1945. Wybór źródeł (пол.). Процитовано 5 października 2009.
- Paweł Wieczorkiewicz: Historia polityczna Polski 1935—1945. Warszawa: Książka i Wiedza, 2005. s. 245.
- Dov Levin. Status Żydów w Armii Andersa (пол.). Żydzi wschodnioeuropejscy podczas II wojny światowej. Процитовано 5 października 2009.
- Komunikat dot. postanowienia o umorzeniu śledztwa w sprawie zabójstwa obywateli polskich narodowości żydowskiej w Jedwabnem w dniu 10 lipca 1941. Instytut Pamięci Narodowej. Процитовано 7 października 2009.
- Andrzej Żbikowski: Pogromy i mordy ludności żydowskiej w Łomżynskiem i na Białostocczyźnie latem 1941 w świetle relacji ocalałych Żydów i dokumentów sądowych. W: Paweł Machewicz, Krzysztof Persak: Wokół Jedwabnego. T. 1. Warszawa: Instytut Pamięci Narodowej, 2002.
- Getto warszawskie (пол.). Процитовано 7 października 2009.
- Robert Szuchta. Reportaż z nieistniejącego miasta. , 12/2002.
- . Архів оригіналу за 3 березня 2012. Процитовано 20 травня 2022.
- Edward Lucaire (1 stycznia 2007). Yad Vashem – The Righteous Among the Nations (англ.). Процитовано 10 października 2009.
- Marek Arczyński, Wiesław Balcerak: Kryptonim „Żegota”. Z dziejów pomocy Żydom w Polsce 1939–1945. Warszawa: Czytelnik, 1983, ss. 76-81. .
- Raporty rotmistrza Witolda Pileckiego (пол.). polandpolska.org. Процитовано 10 października 2009.
- Zofia Nałkowska: Dzienniki 1939–1944. Warszawa: 1996, s. 10.
- 3-5. W: Tamara Włodarczyk: Osiedle żydowskie na Dolnym Śląsku w latach 1945–1950 (na przykładzie Kłodzka). Wrocław: Uniwersytet Wrocławski, 2010.
- Rafał Żebrowski, Zofia Borzymińska: Po-lin. Kultura Żydów polskich w XX wieku, [rozdz.] Po II wojnie światowej. Wydawnictwo Amarant, 1993, ss. 304-318.
- Ewa Waszkiewicz: Powstanie, rozwój i zanik skupiska Żydów na Dolnym Śląsku (1945–1968) [w:] Współcześni Żydzi – Polska i diaspora – red. Ewa Waszkiewicz. Wydawnictwo Uniwersytetu Wrocławskiego, 2007, ss. 13-30. . [] помилка: {{lang}}: немає тексту ()
- Andrzej Żbikowski: Żydzi (seria: A to Polska Właśnie). 1997, s. 280. [] помилка: {{lang}}: немає тексту ()
- Teatr żydowski na Dolnym Śląsku (пол.). Uniwersytet Warszawski. Процитовано 30 marca 2012.
- Joanna Nalewajko-Kulikov,: Kilka uwag o wydawnictwie Idisz Buch. W: Nusech Pojln. Studia z dziejów kultury jidysz w powojennej Polsce. 2008, ss. 129–164.
- Gabriela Zalewska. Emigracja Żydów z Polski (пол.). Wirtualny Sztetl. Процитовано 10 października 2009.
- Alina Cała, Hanna Węgrzynek, Gabriela Zalewska. Wirtualny Sztetł: Bricha (hasło z: Historia i kultura Żydów polskich. Słownik). WSiP. Процитовано 30 жовтня 2011.
- Mirosława M. Bułat: Prasa polska a teatr jidysz w Polsce (1947–1956) – parawany dialogu. Część I: wypisy ze świata pozorów. [w:] Nusech Pojln, Studia z dziejów kultury jidysz w powojennej Polsce [red. Magdalena Ruta]. 2008, ss. 101-127.
- Marek Hajda. Prasa mniejszości narodowych w latach 1945–1989 (PDF) (пол.). Процитовано 10 października 2009.
- Robert Spałek. Jakub Berman – współtwórca podstaw państwa komunistycznego w Polsce (XII 1943-XII 1948). „Wiadomości Historyczne”. 3, s. 131, 2001.
- Marcin Krawczyk (19 kwietnia 2009). Hilary Minc (пол.). Historia Świata. Процитовано 10 października 2009.
- Janusz Rudnicki (19 stycznia 2001). Moje życie, Reich-Ranicki, Marcel (пол.). Gazeta Wyborcza. Процитовано 10 października 2009.
- Krzysztof Szwagrzyk (listopad 2005). Żydzi w kierownictwie UB. Stereotyp czy rzeczywistość?. Biuletyn Instytutu Pamięci Narodowej nr 11(58). ipn.gov.pl. с. 42.
- Krzysztof Szwagrzyk (listopad 2005). Żydzi w kierownictwie UB. Stereotyp czy rzeczywistość?. Biuletyn Instytutu Pamięci Narodowej nr 11(58). ipn.gov.pl. с. 37.
- Jacek Topyło. Józef Światło vel Izak Fleischfarb, wicedyrektor Departamentu X MBP (PDF) (пол.). . Процитовано 10 października 2009.
- Piotr Gontarczyk (22 lipca 2007). Stefan Michnik był agentem Informacji Wojskowej (пол.). Wprost. Процитовано 10 października 2009.
- Prokurator Helena Wolińska nie żyje (пол.). Gazeta Wyborcza. 28 listopada 2008. Процитовано 10 października 2009.
- Salomon Morel (пол.). Instytut Pamięci Narodowej. Процитовано 10 października 2009.
- Jaff Schatz: Komuniści w "sektorze żydowskim": tożsamość, etos i struktura instytucjonalna [w:] Nusech Pojln. Studia z dziejów kultury jidysz w powojennej Polsce (red. Magdalena Ruta). 2008, s. 38.
- A. Stankowski, Zerwanie stosunków dyplomatycznych z Izraelem przez Polskę w czerwcu 1967 w: Rozdział wspólnej historii, Studia z dziejów Żydów w Polsce, Warszawa, 2001, .
- Andrzej Michał Kobos. Syjoniści do Syjonu, czyli zwykły faszyzm (пол.). Процитовано 12 maja 2008.
- Migracje Polaków w latach 1960–1979 (пол.). Muzeum Historii Polski: Rodziny Rozdzielone przez Historię. Процитовано 10 października 2009.
- Opozycja w PRL. Słownik biograficzny 1956–1989. Jan Skórzyński, Paweł Sowiński, Małgorzata Strasz i in. (red.). T. I. Warszawa: Ośrodek Karta, 2000, s. 62. .
- Joanna Sokolińska (18 września 2006). Aniela Steinsbergowa, 1896–1988 (пол.). Gazeta Wyborcza. Процитовано 10 października 2009.
- Seweryn Blumsztajn (пол.). Encyklopedia Solidarności. Процитовано 10 października 2009.
- Anti-Defamation League. ADL Survey in 12 European Countries Finds Anti-Semitic Attitudes Still Strongly Held (англ.). 7 czerwca 2005. Процитовано 10 października 2009.
- Centrum Badania Opinii Społecznej (2010). Stosunek Polaków do innych narodów (PDF) (пол.). Процитовано 14 marca 2010.
- Centrum Badania Opinii Społecznej (2005). Stosunek do innych narodów (PDF) (пол.). Процитовано 10 października 2009.
- Antoni Sułek (18 stycznia 2010). Zwykli Polacy patrzą na Żydów (пол.). Gazeta Wyborcza. Процитовано 27 lutego 2010.
- Waldemar Piasecki (2008). Mój wielki brat. Przegląd.
- Niemcy – 60 lat po zakończeniu wojny. Duchy populizmu. Spiegel Spezial, nr 4/2005. Архів оригіналу за 5 серпня 2012. Процитовано 4 lutego 2010.
- Marcin Szymaniak (5 lutego 2008). Niezłomny. Życie Warszawy. Процитовано 9 października 2010.
- Andrzej Stankiewicz (13 grudnia 2005). Twarze trzeciego bliźniaka (пол.). Rzeczpospolita. Процитовано 10 października 2009.
- Tomasz Urzykowski. Muzeum Żydów z niesamowitymi wystawami (пол.). Процитовано 5 lipca 2012.
- Muzeum jak z Biblii prawie gotowe. warszawa.gazeta.pl. Процитовано 23 października 2012.
- Dawid Krysztofiński (19 квітня 2013). W sobotę "małe otwarcie" Muzeum Historii Żydów (пол.). TVN Warszawa. Процитовано 21 квітня 2013.
- Urzykowski, Tomasz (21 kwietnia 2014). Ćwierć miliona gości przez rok w Muzeum Historii Żydów Polskich. "Gazeta Wyborcza". wyborcza.pl. Процитовано 1 жовтня 2014.
- Urzykowski, Tomasz (28 października 2014). Prezydenci Polski i Izraela otworzyli wystawę Muzeum Historii Żydów Polskich. "Gazeta Stołeczna". warszawa.gazeta.pl. Процитовано 29 жовтня 2014.
- Marszałek Senatu wziął udział w otwarciu wystawy głównej Muzeum POLIN. Senat Rzeczypospolitej Polskiej. senat.gov.pl. 28 października 2014. с. 2. Процитовано 31 жовтня 2014.
Література
- Almanach i leksykon żydostwa polskiego. T. 1. Lwów: 1937.
- Almanach i leksykon żydostwa polskiego. T. 2-3. Lwów: 1938.
- Maria Ambroży: Ludność żydowska w okresie powstania Chmielnickiego. Opole: 2003.
- Majer Bałaban: Historia i literatura żydowska ze szczególnym uwzględnieniem historii żydów w Polsce. T. 1. Lwów: 1929.
- Majer Bałaban: Historia Żydów w Krakowie i na Kazimierzu 1304–1655. 1936.
- Majer Bałaban: Dzieje Żydów w Galicyi i w Rzeczypospolitej Krakowskiej 1772–1868. Lwów: 1916.
- Majer Bałaban: Kiedy i skąd przybyli Żydzi do Polski. Warszawa: Menora, 1931.
- Majer Bałaban: Przegląd literatury historii Żydów w Polsce. Lwów: 1903.
- [Majer Bałaban: Z historii Żydów w Polsce. 1920.
- Majer Bałaban: Z zagadnień ustrojowych żydostwa polskiego. Lwów: 1932.
- Majer Bałaban: Żydzi lwowscy na przełomie XVI i XVII wieku. Lwów: 1909.
- Majer Bałaban: Żydzi w Polsce. 1930.
- Majer Bałaban. Żydzi w powstaniu 1863. „Przegląd Historyczny”. XXXIV, 1938. Warszawa.
- Stefan Bratkowski: Pod wspólnym niebem. Krótka historia Żydów w Polsce i stosunków polsko-żydowskich. Warszawa: 2001. .
- Władysław Bruliński: Czerwone plamy historii. Warszawa: Unia Nowoczesnego Humanizmu, 1981.
- Zofia Borzymińska: Studia z dziejów Żydów w Polsce. Warszawa: Wydawnictwo DiG, 1995. .
- Marek Jan Chodakiewicz: Po zagładzie. Stosunki polsko-żydowskie 1944–1947. Warszawa: Instytut Pamięci Narodowej, 2008. .
- Ludwik Gumplowicz: Prawodawstwo polskie względem Żydów. Kraków: 1867.
- Norman Davies: Boże Igrzysko. Kraków: Społeczny Instytut Wydawniczy „Znak”, 2006. .
- Szymon Dubnow: Historia Żydów. Kraków: 1939.
- Artur Eisenbach: Emancypacja Żydów na ziemiach polskich 1785—1870 na tle europejskim, Warszawa 1988
- Marian Fuks (historyk)|Marian Fuks: Żydzi polscy. Dzieje i kultura, Warszawa 1982
- August Grabski, Maciej Pisarski, Albert Stankowski: Studia z dziejów i kultury Żydów w Polsce po 1945, Warszawa 1997,
- August Grabski: Działalność komunistów wśród Żydów w Polsce (1944—1949), Warszawa: Trio, 2004. .
- Aleksander Hertz (socjolog)|Aleksander Hertz: Żydzi w kulturze polskiej, Warszawa 2003,
- Maurycy Horn: Regesty dokumentów i ekscerpty z Metryki Koronnej do historii Żydów w Polsce (1697—1795), t. 1-2, Wrocław 1984,1988
- Gershon David Hundert: Żydzi w Rzeczypospolitej Obojga Narodów w XVIII wieku. Genealogia nowoczesności. Warszawa 2007
- Łukasz Jasina: Polacy i Żydzi w czasie II wojny światowej w: «Polin. Studies in Polish Jewry», Lublin 2006,
- Anna Jaskóła: Sytuacja prawna mniejszości żydowskiej w Drugiej Rzeczypospolitej. Wrocław: Uniwersytet Wrocławski, 2010.
- Paul Johnson: Historia Żydów. Kraków: Platan, 1996. .
- Adam Kaźmierczyk: Żydzi polscy 1648—1772. Źródła. Kraków 2001
- Krystyna Kersten: Polacy, Żydzi, komunizm. Anatomia półprawd 1939-68. Warszawa: Niezależna Oficyna Wydawnicza, 1992. .
- Wanda Kochowska, Mieczysław Wojecki: Żydzi w Polsce, Zielona Góra 1994,
- Gerard Labuda: Słowiańszczyzna pierwotna: wybór tekstów. Materiały źródłowe do historii Polski epoki feudalnej. T. 1. Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN, 1954.
- Wacław Aleksander Maciejowski: Żydzi w Polsce, na Rusi i Litwie. Warszawa: 1878.
- Bertold Merwin: Żydzi w powstaniu 1863 r. Lwów: 1910.
- Mniejszość żydowska w Polsce — mity i rzeczywistość Materiały z konferencji Sejmowej Komisji Mniejszości Narodowych i Etnicznych, Warszawa, 20 maja 2010.
- Najazd żydowski na Polskę – ulotka Katolicko-Narodowego Komitetu Wyborczego nawołujaca do głosowania w wyborach do Sejmu i Senatu na listę nr 24 w dn. 4 i 11 marca 1928.
- Iwo Cyprian Pogonowski: Jews in Poland. A documentary history. Nowy Jork: Hippocrene Books, 1998. .
- Moshe Rosman Stosunki magnacko-żydowskie w Rzeczypospolitej XVIII wieku, Warszawa 2005
- Ignacy Schiper: Dzieje handlu żydowskiego na ziemiach polskich [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.], Warszawa 1937
- Stefania Sempołowska: Żydzi w Polsce. Warszawa: 1906.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Istoriya yevreyiv na polskih zemlyah nalichuye blizko 800 rokiv Protyagom cogo chasu buli dovgi periodi religijnoyi tolerantnosti z boku derzhavi ta spriyatlivih obstavin dlya polskoyi yevrejskoyi spilnoti ale bulo i majzhe cilkovite vinishennya Golokost yake provodilos nacistskoyu Nimechchinoyu pid chas okupaciyi Prijnyattya yevreyiv u Polshi v 1096 roci Kartina Yana Matejki Svyatij Vojceh zvinuvachuye yevreyiv u torgivli nevilnikami hristiyanami pered knyazem Chehiyi Boleslavom Pobozhnim Relyef iz Gneznenskih voritZagalnij opisOleksandr Gerimskij Yevrejska perekupka z apelsinami 1881 Pershi neveliki grupi yevreyiv pochali oselyatisya v Polshi vzhe vid XIII stolittya a protyagom podalshogo chasu yih kilkist zbilshuvalasya Syudi perehodili vignani yevreyi z ciloyi Yevropi zokrema z Nimechchini 1346 Ugorshini 1349 1526 i 1686 1740 Franciyi 1394 Avstriyi 1420 Ispaniyi 1492 Portugaliyi 1497 Kiyeva 1886 Moskvi 1891 Korol Kazimir III Velikij vvazhayetsya protektorom yevreyiv u Polshi U 1334 roci vin zvilniv yevreyiv z pid yurisdikciyi magdeburzkogo prava i vidtodi yevrejski obshini pochali pidlyagati yurisdikciyi korolivskih sudiv Zavdyaki comu rishennyu Kazimira Velikogo yakim oberigalasya fizichna bezpeka i majno yevreyiv pl stalo oazoyu bezpeki yudeyiv vignanih z ciloyi Yevropi Vid momentu viniknennya Korolivstva Polskogo i dali v Rechi Pospolitij azh do vijskovih liholit povstannya Hmelnickogo i Shvedskogo potopu v XVII stolitti Polsha bula odniyeyu iz najtolerantnishih derzhav Yevropi Yak naslidok vona stala domom dlya odniyeyi z najbilshih i najdinamichnishih u rozvitku yevrejskih spilnot Nevipadkovo todishni lyudi nazivali suchasnu yim Polshu rayem dlya yevreyiv lat paradisus Iudaeorum a krakivskij rabin iz shistnadcyatogo stolittya Moshe Iserles zaznachav sho yakbi Gospod ne dav yevreyam Polshi to dolya Izrayilya bula b naspravdi nesterpnoyu Prote koli polsko litovska uniya pochala slabnuti vnaslidok voyen ta religijnih konfliktiv mizh protestantami i katolickoyu kontrreformaciyeyu a takozh mizh pravoslavnimi ta uniatami stala zanepadati i tradiciya polskoyi tolerantnosti Yak naslidok vid drugoyi polovini XVII stolittya situaciya yevreyiv u Polshi pogirshilasya Pislya Tretogo podilu Polshi u 1795 roci yevreyi yaki tut meshkali tak samo yak i hristiyani stali piddanimi derzhav do yakih vidijshla teritoriya Umovi zhittya yevrejskoyi spilnoti suttyevo vidriznyalisya v zalezhnosti vid derzhavi Osoblivo vazhko yevreyam bulo v Rosijskij imperiyi v yakij posilyuvavsya antisemitizm a dlya yudeyiv bulo viznacheno obmezheni zoni dlya prozhivannya V XIX stolitti vidbulisya suttyevi zmini posililasya migraciya yevreyiv do velikih mist de povstavav yevrejskij proletariat a takozh emigraciya za mezhi Yevropi Stali vinikati organizovani ruhi za kulturnu asimilyaciyu i religijnu reformu yudayizmu U 1812 roci v Prussiyi a u 1822 roci v Rosijskij imperiyi yevreyam nadano gromadyanski prava Vinikali yevrejski politichni grupi konservativni socialistichni ta sionistichni chastina yevrejskogo proletariatu pidtrimuvala komunizm Pislya otrimannya Polsheyu nezalezhnosti na yiyi terenah prozhivali ponad 3 miljoni yevreyiv odna z najbilshih diaspor na sviti Suttyevoyu problemoyu bulo zbilshennya rivnya antisemitizmu Nezabarom pislya vtorgnennya nacistiv do Polshi okupanti rozpochali organizovanu akciyu vinishennya yevrejskogo naselennya vidomu pid nazvoyu Golokost Vnaslidok cogo genocidu zaginulo ponad 90 polskih yevreyiv Bagato yevreyiv voyuvali yak soldati ta oficeri v lavah Vijska Polskogo v kampaniyi 1939 roku ta v inshih bitvah napriklad pri Monte Kassino Yih hovali na zagalnih cvintaryah razom iz polskimi hristiyanami i musulmanami Pislya vijni znachna chastina zi 180 240 tisyach yevreyiv sho perezhili Golokost virishila emigruvati z komunistichnoyi Polshi do novovinikloyi derzhavi Izrayil do SShA chi Pivdennoyi Ameriki Bilshist iz tih hto zalishivsya buli vimusheni viyihati naprikinci 1960 h vnaslidok organizovanoyi kompartiyeyu antisemitskoyi kampaniyi cherven 1967 berezen 1968 Pislya krahu komunizmu v Polshi u 1989 roci stanovishe yevreyiv normalizuvalosya a ti z nih hto mav gromadyanstvo Polshi do Drugoyi svitovoyi otrimali mozhlivist jogo povernennya Kilkist yevreyiv u suchasnij Polshi ocinyuyetsya u blizko 8 12 tisyach osib Razom z tim kilkist lyudej sho mayut yevrejski koreni ale ne pov yazani z yudayizmom chi yevrejskoyu kulturoyu mozhe buti bilshoyu v kilka raziv Vid pershih rokiv i do Zolotogo viku966 1385 Pogromi chasu Pershogo hrestovogo pohodu sprichinili napliv bizhenciv yevreyiv na polski teritoriyi Rizanina yevreyiv u misti Mec 1095 rik Kartina fr Vojceh Gerson Prijnyattya yevreyiv Kazimir Velikij i yevreyi Pershi yevreyi yaki z yavilisya na polskih zemlyah u X stolitti buli mandrivnimi torgovcyami slov yanskimi nevilnikami Rabotorgovci yakih nazivali radanitami dostavlyali nevilnikiv do Zahidnoyi Yevropi i arabskih krayin a yih shlyah prohodiv z Buhari cherez uzberezhzhya Kaspijskogo morya Itil Kiyiv i Pragu i dali cherez Sileziyu Nimechchinu ta Franciyu na musulmanskij Pirenejskij pivostriv Odin iz radanitiv sefardijskij kupec iz Tortosi Ibragim ibn Yakub u 966 roci zrobiv pershij istorichnij opis derzhavi polyan Meshka I Pershi spogadi pro yevreyiv sho zhili v Polshi pohodyat z XI stolittya Rabin pl z Majncu blizko 1050 1070 rokiv pisav pro yevreyiv u Peremishli na Chervenskij zemli yakih vikrali nevidomi napadniki Polska hronika Anonima Galla vkazuye sho Yudita Bogemska druzhina Vladislava I Germana za vlasni groshi vikupila z yevrejskoyi nevoli bagatoh hristiyan Litopisec Kozma Prazkij pisav pro pershu migraciyu yevreyiv do Polshi ta Ugorshini z Chehiyi u 1098 roci yaka bula viklikana peresliduvannyami pid chas Pershogo hrestovgo pohodu Do nih zgodom priyednalisya prihilniki yudayizmu vignani z Kiyivskoyi Rusi protyagom 1113 1158 rokiv Chastina z nih bula potomkami hozariv kochovogo plemeni tyurkskogo pohodzhennya chastina yakogo prijnyala yudayizm tak zvani pl U 1187 roci pislya nizki pogromiv pov yazanih iz hrestovimi pohodami neznachna kilkist yevrejskih poselenciv distalas do Sileziyi i zasnuvala tam pershi postijni yevrejski poselennya Ci lyudi zameshkali zokrema v Tincyu Malomu 1150 Boleslavcyu 1190 ta v suchasnij miscevosti Vroclava Sokolnikah pro sho svidchit najstarisha zberezhena maceva na yevrejskomu cvintari u Vroclavi nadgrobnij kamin Davida sina Sar Shaloma pomerlogo 4 serpnya 1203 roku U 1227 roci v Bitomi vpershe z yavilisya yevreyi selyani sho zajmalisya silskim gospodarstvom Yevreyi sho spershu zhili v Sileziyi migruvali do Velikopolshi zasnuvali tam selo Zhidovo 1205 bilya Gnezna a takozh Zhidovo bilya Kalisha 1213 a v 1237 roci kagal u Plocku na Mazoviyi Knyaz Velikopolskij Meshko III Starij zdavav yevreyam v orendu mitnicyu ta monetnij dvir pro sho svidchit seriya brakteativ dribnih monet vikarbuvanih u 1181 roci dlya Myeshka III yaki bulo znajdeno pid Vloclavkom Na cih monetah ye napisi ivritom polskoyu i knaanskoyu movami vikonani gebrejskoyu abetkoyu Virishalni zmini dlya polskih yevreyiv sprichinila seriya mongolskih nabigiv v rezultati yakih znachna kilkist polskih teritorij bula v seredini XIII stolittya splyundrovana Polski knyazi pragnuli dlya vidbudovi znishenih poselen zaluchati pereselenciv z za kordonu perevazhno z nimeckih zemel Novopribuli pochali zhiti v bagatoh korolivskih mistah vstanovlyuyuchi lokaciyu za nimeckim magdeburzkim pravom Znachna kilkist immigrantiv formuvali za nimeckim zrazkom remisnichi cehi do yakih yevreyi vhoditi ne mogli Harakternoyu risoyu chastini cih pereselenciv bula netolerantnist shodo yevreyiv yaka u XII stolitti bula prichinoyu pogromiv u Nimechchini Suspilni ta organizacijni zmini sho vidbulisya v korolivskih mistah buli pochatkom konfliktiv mizh mishanami hristiyanskimi ta yevrejskimi yaki prodovzhuvalis i protyagom nastupnih stolit Yevreyi yakih namagalis usunuti vid remisnichih profesij otrimali protekciyu z boku praviteliv u 1264 roci kaliskij knyaz Boleslav Pobozhnij vidav dlya yevreyiv sho prozhivali v jogo knyazivstvi Kaliskij statut v yakomu garantuvalis yih prava Boleslav zabrav yevreyiv z pid miskoyi yurisdikciyi i peredav pid yurisdikciyu knyazhih sudiv roblyachi z nih slug korolivskogo skarbu lat servi camerae regis bezposerednih piddanih knyazya Kaliskij statut chastkovo opiravsya na zrazki podibnih privileyiv dlya yevreyiv yaki nadavalis u seredini XIII stolittya v Avstriyi Chehiyi ta Ugorshini Nim pidtverdzhuvalas svoboda torgivli ta finansovih pitan regulyuvalis aspekti yurisdikciyi pokaran i prisyag yaki musili skladati yevreyi Bezprecedentnoyu v privileyah na vidminu vid inshih krayin bula vidsutnist viznachennya maksimalnoyi stavki lihvi vidsotku vid groshej yaki pozichali yevreyi voni yak nehristiyani mali viklyuchne pravo pozichati pid vidsotki U 1334 roci korol Kazimir III Velikij pidtverdiv a u 1364 roci poshiriv povnovazhennya kaliskogo statutu na vse pl U 1368 roci Kazimir Velikij nadav status zhupnika pl svoyemu bankirovi yevreyu pl Kazimir Velikij vzagali buv prihilnij do yevreyiv i chas jogo pravlinnya vvazhayetsya periodom yih znachnogo procvitannya Za ce vin navit otrimav prizvisko Korolya hlopiv ta yevreyiv Koli polyaki pid chas vijni za galicko volinsku spadshinu u 1349 roci zajnyali Lviv i Peremishl tam vzhe buli dva yevrejski kagali Jmovirno voni buli utvoreni yevreyami sho pohodili zi shodu z Kiyeva Do kincya XIV stolittya do Avstriyi Chehiyi Ugorshini i Polshi prijshla hvilya yevreyiv vihidciv z Angliyi usih 16511 zvidti vignano u 1290 roci Nimechchini de zalishivsya yedinij kagal u Frankfurti na Majni Chehiyi yedinij kagal zalishivsya v Prazi ta Franciyi v 1306 1372 1394 rokah zvidti bulo vignano vsih yevreyiv Prichinoyu cogo bulo poshirennya epidemiyi chumi v yakij u cih krayinah zvinuvachuvali yudeyiv Podibni incidenti vidbuvalis takozh u Vroclavi zvidki yevreyiv bulo vignano u 1319 roci pid privodom golodu a takozh u Krakovi de u 1339 roci za zbezcheshennya gostiyi zhivcem spalili 13 yevreyiv Popri taki vipadki kilkist yevrejskih spilnot zrostala a voni yak i nimci zaselyali vilyudnili pislya mongolskih nabigiv polski mista Spershu zajmalisya golovno torgivleyu ta remisnictvom konkuruyuchi z nimeckimi i polskimi mishanami yaki pochali organizovuvatis v cehi Protyagom nastupnih rokiv yevreyiv bulo usunuto z remisnictva voni buli zmusheni zajnyatis bankivskoyu spravoyu ta lihvarstvom 1385 1505 Vid Krakova Stradoma Klepazha i Lobzuva z atlasu Civitates orbis terrarum de i Franca Hogenberga U 1388 roci korol Vladislav II Yagajlo poshiriv diyu kaliskogo statutu na vse Velike knyazivstvo Litovske V toj chas v Polshi pochali vidbuvatis pershi peresliduvannya yevreyiv sprichineni sered inshogo zvinuvachennyami v profanaciyi gostiyi i vikoristannya krovi hristiyan z religijnoyu metoyu Nezvazhayuchi na te sho podibni peresliduvannya buli na poryadku dennomu v Zahidnij Yevropi polska vlada ne protidiyala zvinuvachennyam proti yevreyiv yaki chasto vidbuvalisya z iniciativi duhovenstva Do prikladu v 1399 roci pl U 1454 roci korol Kazimir IV Yagellonchik pid tiskom shlyahti zaprovadiv Neshavski statuti v yakih zabrav u yevreyiv chastinu prav yaki voni mali ranishe Nastupni koroli tezh provodili shozhu neposlidovnu politiku shodo yevreyiv U 1495 1501 rokah yevreyi buli primusheni emigruvati z Litvi Velikim knyazem litovskim Oleksandrom Yagellonchikom sho bulo elementom politichnoyi gri za polskij prestol Vin zhe dozvoliv yim povernutisya za umovi obitnici nadannya tisyachi ozbroyenih kinnotnikiv u razi vijni 1505 1572 Korol Sigizmund I Starij zaboronyaye yevreyam u Plocku rozdribnu torgivlyu Dokument vid 26 grudnya 1521 roku Na pochatku XVI stolittya do Rechi Pospolitoyi shodilis yevreyi vignani z Ispaniyi Portugaliyi Nimechchini Avstriyi ta Chehiyi V seredini XVI stolittya na polskih zemlyah vzhe prozhivalo blizko 80 usih yevreyiv planeti Shvidkij rozvitok yevrejskoyi kulturi i mistectva prizviv do togo sho Polsha na toj chas stala centrom yevrejskogo svitu Odnak najspriyatlivishoyu epohoyu v istoriyi polskih yevreyiv stalo panuvannya korolya Sigizmunda I Starogo yaki namagavsya yih oberigati a chasto i nagorodzhuvati za osoblivi dosyagnennya prihilnikiv yudayizmu Do prikladu v 1525 roci korol vpershe nadav yevreyevi shlyahetskij titul a u 1534 roci korol vidminiv rozporyadzhennya sho zobov yazuvalo yevreyiv odyagatis v odyag yakij bi yih virazno vidriznyav vid neyevreyiv U 1547 v Lyublini bula vidkrita persha yevrejska drukarnya Pid chas litovsko moskovskoyi vijni pislya zahoplennya Polocka moskovskimi vijskami u 1563 roci car Ivan Groznij nakazav utopiti v Dvini vsih yevrejskih meshkanciv cogo mista Sigizmund II Avgust prodovzhiv tolerantnu politiku svogo batka zokrema nadayuchi yevreyam avtonomiyu v keruvanni gminami U 1567 roci vidbulos vidkrittya pershoyi yeshivi Nastupnogo roku Sigizmund II Avgust nadav nizku privileyiv de non tolerandis Christianis yevrejskim mistam za yakimi hristiyanam zaboronyalosya oselyatisya sered inshogo u pidkrakivskomu Kazimyezhi ta u yevrejskomu kvartali Lyublina Protyagom XVI XVII stolit do Polshi prodovzhuvali pereselyatis yevreyi sho pragnuli uniknuti peresliduvan na zahodi Yevropi Zreshtoyu voni stvorili najbilshu aglomeraciyu yevreyiv na kontinenti na pochatku XVI stolittya yih kilkist ocinyuvalas na polskih ta litovskih zemlyah u 10 24 tisyachi osib mezhi XV i XVI stolit v Rechi Pospolitij yih bulo blizko 150 tisyach 2 vid zagalnoyi kilkosti meshkanciv a u 1600 roci vzhe 300 tisyach Za inshimi ocinkami na pochatku XVII stolittya tut prozhivalo 80 100 tisyach yevreyiv a u seredini togo zh stolittya 200 tisyach Naglyad nad yevreyami v Polshi vikonuvali voyevodi yaki dvichi na rik vstanovlyuvali cini Ce privodilo do bagatoh zlovzhivan Do prikladu krakivskij voyevoda Pjotr Kmita Sobenskij brav vid krakivskih yevreyiv podatki zolotom sriblom ta inshimi koshtovnostyami odnochasno otrimuyuchi pl vid yih konkurentiv krakivskih kupciv ta remisnikiv Sudochinstvo nad yevreyami jmovirno tezh musilo prinositi znachni dodatkovi dohodi ponad oficijno viznachenimi stavkami Rich PospolitaYevrejskij odyag u Polshi XVII ta XVIII stolit Dokladnishe Rich Pospolita 1573 1648 Pislya smerti bezditnogo Sigizmunda Avgusta i korotkogo pravlinnya Genriha Valua na polskij prestol buv obranij Stefan Batorij Yak piznishe z yasuvalosya vin tezh buv tolerantnim pravitelem pozitivno nalashtovanim shodo yevreyiv Do prikladu vin dozvoliv yudeyam bud yaku torgivlyu bez obmezhen navit u hristiyanski svyata Yevreyi izolyuvalisya vid svoyih hristiyanskih susidiv Ce bulo vigidno yak i rabinam yaki keruvali kagalami tak i katolickomu duhovenstvu oskilki taka situaciya unemozhlivlyuvala asimilyaciyu i glibshe vzayemne piznannya mizh oboma spilnotami Hocha yevreyi yak i osobi inshih nacionalnostej prozhivali v mistah voni ne brali uchasti v priznachenni miskoyi vladi sho bulo naslidkom viklyuchennya yevreyiv z pid miskoyi yurisdikciyi U svoyih vnutrishnih spravah voni pidporyadkovuvalis vladi rabiniv starshin abo suddiv dajjyanim Okremi yuridichni obmezhennya dlya yevrejskih poselen isnuvali tilki v mistah Korolivskoyi Prussiyi a na praktici voni buli realizovani tilki v Toruni Inodi v yevrejskih spilnotah vinikali konflikti i neporozuminnya dlya virishennya yakih sklikalisya z yizdi rabiniv U 1580 roci korol Stefan Batorij sklikav Sejm Chotiroh Zemel ivr ועד ארבע ארצות centralnu organizaciyu yevrejskogo samovryaduvannya v Koroni V toj chas yevreyi sprijmalisya yak p yatij stan Rechi Pospolitoyi razom iz duhovenstvom shlyahtoyu mishanstvom i selyanami Pislya smerti Batoriya u 1587 roci pid chas bezkoroliv ya yudej pl nibito buv ogoloshenij shlyahtoyu timchasovim korolem Polshi Pro ce govorit yevrejska legenda yaku odnak istorichni dokumenti ne pidtverdzhuyut Poshirena tochka zoru nibi hreshennya garantuvalo neofitam nobilitaciyu ye pomilkovoyu Citovanij na pidtverdzhennya ciyeyi tezi fragment III Litovskogo Statutu 1588 roku yakbi yakijs yevrej abo yevrejka perejshli do hristiyanskoyi viri todi kozhna osoba ta yih potomstvo povinni vvazhatisya za shlyahtichiv pohodit z paragrafu VII o glowszczyznach i nawiazkach zydowskich v XII rozdili O glowszczyznach i nawiazkach ludzi prostych Interpretaciya za yakoyu takim chinom mozhna bulo otrimati shlyahetskij titul superechit direktivi Incivile est nisi tota lege perspecta una aliqua particula eius proposita iudicare vel respondere ukr Pomilkoyu ye prisudzhennya viroku chi pravovogo rishennya bez vrahuvannya cilogo zakonu na pidstavi lishe okremogo fragmentu pl tak pisav z cogo privodu Vazhko uyaviti abi zakonodavec v cij kategoriyi pravil viznachav sposobi nabuttya shlyahetskogo titulu tim pache sho u rozdili III statutu pid zagolovkom O szlachcie i jej przywilejach nemaye zhodnoyi zgadki pro neofitiv Pravilo interpretaciyi prava polyagaye na tochnomu rozuminni yednosti zakoniv yih motiviv i meti a ne na chastkovomu ta vidirvanomu vid ciloyi chastini yih vikoristannyu Usvidomlyuyuchi sho dodatok do 3 go statutu stosuvavsya viklyuchno vipadkiv zgadanih u VII paragrafi a same naslidkiv kriminalnih diyan ubivstva yevreya yevreyem chi yevreya hristiyaninom neskladno perekonatisya sho zakonotvorec u dodatku shodo yakogo isnuyut superechki viznachiv viklyuchno naslidki vbivstva yevreya sho prijnyav hristiyanstvo i sho v comu ostannomu vipadku zlochinec otrimaye take pokarannya yak nibi vchiniv zlochin proti osobi shlyahticha Originalnij tekst pol Trudno dopuscic by prawodawca w tej kategoryi przepisow okreslal sposoby zyskiwania szlachectwa tem wiecej ze w rozdz III statutu pod tyt O szlachcie i jej przywilejach niema zadnej wzmianki o neofitach Zasada interpretacyj prawa polega na dokladnem rozmnieniu calosci przepisow ich pobudek i celow a nie na czastkowem i oderwanem od calosci ich stosowaniu Majac na wzgledzie ze dodatek do 3 go statutu odnosil sie wylacznie do wypadkow w artykule VII wzmiankowanych a mianowicie do nastepstw karnych zabicia zyda przez zyda lub zyda przez chrzescianina latwo przyjsc do przekonania ze prawodawca w dodatku spornym okreslil jedynie nastepstwo zamordowania nawroconego zyda stanowiac ze w tym ostatnim wypadku sprawca ulegnie takiej karze jak gdyby sie zbrodni na osobie szlachcica byl dopuscil U XVII stolitti Rich Pospolita mala drugu za kilkistyu pislya Turechchini aglomeraciyu yevreyiv u Yevropi Yih chislo u 1648 roci ocinyuyetsya priblizno v pivmiljona Yevrejska menshina v ti chasi rozvivala vse shirshu ekonomichnu diyalnist uspishno konkuruyuchi z polskimi ta nimeckimi mishanami Ce stalo prichinoyu togo sho propaganda katolickogo kliru v yakij yevreyi zvinuvachuvalisya v en ritualnih ubivstvah i vikoristanni krovi hristiyanskih nemovlyat dlya prigotuvannya maci otrimala vidguk golovno sered mishan prostolyudiv V toj zhe chas povtorennya podibnih tez zazvichaj ne zustrichayutsya v dumkah predstavnikiv bagatih shlyahtichiv chi miskogo patriciatu Polski koroli ta magnati nezminno otochuvali yevreyiv osoblivim pravovim zahistom Vzhe Aleksandr Yagellonchik zaprovadiv smertnu karu za nepravdive zvinuvachennya u ritualnomu vbivstvi a Sigizmund III Vaza zaboroniv u 1618 roci druk i rozpovsyudzhennya broshur yaki mogli b sprichiniti antiyevrejski zavorushennya V privatnih mistah na teritoriyi magnatskih ordinacij yevreyi volodili vinyatkovimi privileyami i chasto ne lishe brali uchast u vibori miskoyi vladi ale j sami zasidali v miskih radah Pri dvorah magnativ vikonuvali funkciyi faktoriv bankiriv sekretariv perekladachiv cirulnikiv ta shpiguniv U 1623 roci vidbulosya pershe zasidannya Vaadu Velikogo Knyazivstva Litovskogo a u 1632 roci korol Vladislav IV Vaza pidtverdiv zaboronu druku j poshirennya antisemitskih tekstiv U 1633 roci yevreyi v Poznani otrimali vid monarha pravo de non tolerandis Christianis Hmelnichchina i shvedskij potop Dokladnishe Hmelnichchina ta Shvedskij potop Blizko 1648 roku v Rechi Pospolitij zhilo 450 tisyach yevreyiv sho stanovilo 4 5 populyaciyi krayini Na toj chas Rich Pospolita duzhe strazhdala vid naslidkiv nizki zbrojnih konfliktiv v yakih vtratila blizko tretini naselennya blizko 3 miljoniv osib Pid chas povstannya kozakiv pid provodom Bogdana Hmelnickogo bulo vbito desyatki tisyach polyakiv i yevreyiv Tochne chislo zhertv sered yevrejskogo naselennya nevidome ale padinnya kilkosti yevrejskoyi populyaciyi ocinyuyetsya u 100 200 tisyach v ce chislo vklyucheni j emigranti i pomerli vnaslidok epidemij i prodani v yasir Za okremimi ocinkami pid chas vlasne Hmelnichchini zaginulo vid 100 do 150 tisyach prihilnikiv yudayizmu Cya podiya pid nazvoyu Gezerah velika katastrofa vvazhayetsya yevrejskimi istorikami simvolichnoyu datoyu kincya spriyatlivoyi epohi v istoriyi polskih yevreyiv Na oslablenu Rich Pospolitu rushili shvedi Nezabarom voni zahopili teritoriyu ciloyi krayini Polyaki sho voyuvali proti nih chasto zvinuvachuvali yevreyiv u spivpraci z agresorom Bagato yudeyiv takozh zaginuli vnaslidok epidemij sho lyutuvali v toj chas i pid chas oblog nizki mist sered inshogo Krakova Kalisha Poznani Pjotrkuva i Lyublina Koli zh situaciya normalizuvalasya bagato yevreyiv povernulisya do svoyih domivok Popri vtrati Polsha zalishilas duhovnim centrom yevrejskogo svitu a kilkist yevreyiv u nij perevishuvala kilkist yevreyiv u zahidnij Yevropi Popri opir shlyahti j duhovenstva nastupni praviteli Polshi tezh buli radshe prihilni do polskih yevreyiv Saski chasi Para polskih yevreyiv 1765 rik Napadi na yevreyiv z boku studentiv ta uchniv yaki otrimali nazvu Schuler Gelauf na mezhi XVII ta XVIII stolit stali zvichnoyu spravoyu Vidpovidalni za dotrimannya gromadskogo poryadku ne vtruchalisya u situaciyu Nimij sejm 1717 roku pidvishiv yevrejsku pogolovshinu do 220 tisyach dobroyi pruskoyi moneti Samovryadnij yevrejskij Sejm Chotiroh Zemel zakulisno sprichiniv paralich polskogo Sejmu Zokrema yevreyi zirvali Valnij sejm 1740 roku na yakomu planuvalosya zbilshiti podatok z yevreyiv u chotiri razi i spryamuvati jogo na utrimannya vijska Rechi Pospolitoyi Za slovami pruskogo diplomata pl yevreyi regulyarno finansovo dopomagali zrivati sejmi u 1740 1748 rokah U 1750 roci populyaciya yevreyiv dosyagla kilkosti u 750 tisyach osib sho stanovilo 8 naselennya Polshi Pered Podilami Rechi Pospolitoyi yih bulo vzhe majzhe 800 tisyach U 1753 roci koad yutor kiyivskij Kayetan Soltik rozpochav u Zhitomiri proces proti 33 yevreyiv nepravdivo zvinuvachuyuchi yih u ritualnomu vbivstvi hristiyanskoyi ditini Do pidozryuvanih zastosovuvalisya torturi sho v ti chasi bulo tipovim metodom dopitu v Polshi ta Litvi taki metodi slidstva buli zaboroneni rozporyadzhennyam vid 23 zhovtnya 1776 roku 13 iz nih zasudzheno na muki i smert Stanislavivski chasi Dokladnishe Podili Rechi Pospolitoyi U 1772 roci pid chas panuvannya ostannogo korolya Stanislava Avgusta Ponyatovskogo vidbuvsya Pershij podil Rechi Pospolitoyi V jogo rezultati najbilshe yevreyiv potrapili pid vladu Rosijskoyi imperiyi ta Avstriyi V Polshi zh narostalo perekonannya pro neobhidnist provedennya reform U 1773 roci bula stvorena Komisiya narodnoyi osviti pershe u sviti ministerstvo osviti Odin z yiyi chleniv kancler Andrij Iyeronim Zamojskij vidpovidav za stvorennya garantij osobistoyi nedotorkannosti ta prava vlasnosti a takozh religijnoyi tolerantnosti Odnak vistupav vin i z propoziciyami abi yevreyi sho meshkali v mistah buli vidokremleni vid hristiyan a ti z nih yaki ne mayus postijnogo miscya praci buli viseleni za mezhi krayini Na jogo dumku navit ti yevreyi sho zajmayutsya silskim gospodarstvom ne povinni mati prava vlasnosti na zemlyu V toj zhe chas chastina shlyahti ta intelektualiv proponuvala zaprovadzhennya povnogo rivnoprav ya yevreyiv Berek Joselevich 1764 1809 U 1775 roci konfederatskij sud pid kerivnictvom Velikogo kanclera koronnogo i poznanskogo yepiskopa Andzheya Mlodzejovskogo zvilniv 30 yevreyiv zvinuvachenih u ritualnomu vbivstvi tririchnoyi divchinki v seli Grabye na Mazoviyi oskilki yih vzayemosuperechlivi ziznannya buli vibiti torturami Protyagom 1788 1792 rokiv Chotiririchnij sejm pracyuvav sered inshogo nad zakonami shodo statusu yevreyiv U 1792 roci yim bulo nadano osobistu nedotorkannist Naprikinci XVIII stolittya 2 3 polskih yevreyiv zhilo v mistah 1 3 zajmalas torgivleyu 1 3 remisnictvom menshe 1 6 zhila z shinkarstva i orendi voni skladali 80 silskih orendodavciv V okremih voyevodstvah bilshist yevrejskogo naselennya zhilo po selah do prikladu za perepisom 1764 roku 60 57 yevreyiv Mazoveckogo voyevodstva zhili v selah Yevreyi musili platiti specialnij podatok na zvilnennya vid jmovirnoyi mobilizaciyi do vijska a takozh brati zgodu vladi na shlyub Drugij podil Rechi Pospolitoyi u 1793 pokazav sho vishezgadani diyi buli spiznilimi Konsilyazh Targovickoyi konfederaciyi ksondz pl za obicyanku kilkoh tisyach dukativ rozrobiv proekt za yakim zakoni otrimani varshavskimi mishanami prihilnikami Konstituciyi 3 travnya v yakih nakazuvalos viseliti yevreyiv z Varshavi viznavalis nedijsnimi Yevreyi brali uchast v zbrojnij borotbi proti dij krayin sho podilili Polshu U 1794 roci pid chas povstannya Kostyushka pl stvoriv Yevrejskij polk legkoyi kavaleriyi Koli rosijski vijska pid kerivnictvom Oleksandra Suvorova u 1794 roci zdijsnili rizaninu v Prazi peredmistya Varshavi znachnu kilkist yih zhertv sklali yevrejski meshkanci Pragi Vnaslidok Tretogo podilu Rechi Pospolitoyi bilshist polskih yevreyiv opinilas pid rosijskim panuvannyam Rozvitok yudayizmuSpriyatlivi umovi dlya kulturnogo ta intelektualnogo rozvitku yevrejskoyi spilnoti v Polshi mali vpliv na vves yudayizm Okremi yevrejski istoriki vvazhayut sho same slovo Polsha yake na ivriti vimovlyayetsya yak Polaniya abo pl bulo dobrim znakom dlya yevreyiv Ce tverdzhennya viniklo vnaslidok togo sho Polaniya mozhna bulo rozdiliti na tri slova na ivriti po tut lan meshkaye ya Bog tobto pochatok Tetragramatonu YHWH A slovo Polin na dva po tut lin vidpochin Z cogo viplivalo sho Polsha ye horoshim miscem dlya yevreyiv Vid chasiv panuvannya Sigizmunda I Starogo i azh do chasu Golokostu Polsha bula centrom yevrejskogo religijnogo zhittya Osvita V Polshi bulo zasnovano veliku kilkist yeshiv vishih talmudichnih shkil Rabini sho yih ocholyuvali mali titul rektora Providni yeshivi diyali v Krakovi Lyublini Poznani ta nizci inshih velikih mist Yevrejski drukarni pochali diyati vid pochatku XVI stolittya U 1530 roci v Krakovi bulo nadrukovano Toru na ivriti Naprikinci XVI stolittya najbilshe yevrejskih publikacij drukuvalosya v Lyublini perevazhno ce buli knigi na religijnu tematiku Polski rabini yaki otrimuvali yakisnu osvitu v talmudichnih navchalnih zakladah stavali ne lishe interpretatorami yevrejskogo prava ale j poradnikami vchitelyami suddyami ta advokatami Yih avtoritet dozvolyav yim buti ochilnikami svoyih spilnot i vidpovidati na najabstraktnishi pitannya shodo dotrimannya nastanov Galahi yevrejskogo religijnogo prava Jogo vpliv ne zvodivsya tilki do sinagogi ale poshiryuvavsya takozh na dim i shkolu V pershij polovini XVI stolittya do Polshi z Chehiyi potrapiv en metod analizu Talmudu rozroblenij rabinom en Odnim iz pioneriv pilpulu v Polshi stav jogo uchen en blizko 1500 1558 Vin zhiv i pomer v Lyublini de keruvav yeshivoyu Sin Shahni pislya jogo smerti stav golovnim rabinom Lyublina a odin iz uchniv Moshe Iserles 1520 1572 zdobuv mizhnarodnu slavu sered yevreyiv yak spivavtor kodeksu Shulhan aruh Yih suchasnik Solomon Luriya 1520 1573 z Lyublina tezh mav slavu vidatnogo interpretatora Prava Poshirenimi buli zhvavi diskusiyi na religijni temi sered slavetnih uchenih Vilnyus yakij nazivali Yerusalimom Pivnochi stav odnim iz najbilshih na sviti oseredkiv talmudichnih studij V toj zhe chas populyarnosti nabuvala Kabala yaku doslidzhuvali sered inshih en ta en Period velikogo rozvitku odnak buv perervanij Hmelnichchinoyu ta Shvedskim potopom Hasidizm ta frankizm Yakiv Frank Vishezgadani dramatichni podiyi XVIII stolittya zalishili trivalij slid ne lishe na ekonomichnij situaciyi polskih yevreyiv ale j na yih duhovnomu zhitti Talmudichna osvita stala dostupnoyu dlya vidnosno nevelikoyi grupi obranih yaki mogli sobi yiyi dozvoliti z finansovoyi tochki zoru Todi zh sered yevreyiv pochali z yavlyatisya rizni chudotvorci ta samoprogolosheni Mesiyi najvidomishij z nih Yakiv Frank u 1755 1759 rokah zasnuvav sektu frankistiv yaki chastkovo buli prodovzhuvachami ranishogo ruhu Sabbataya Cevi V toj chas misticizmu u 1740 roci na Podilli Baal Shem Tov 1698 1760 stvoriv suchasnij hasidizm yakij znajshov bagato prihilnikiv yak u Rechi Pospolitij tak i za yiyi mezhami Viniknennya cogo ruhu malo velicheznij vpliv na ultraortodoksalnij yudayizm po cilomu sviti Same v Polshi prozhivali dinastiyi slavetnih rabiniv hasidi z en en en en en i en V Polshi takozh meshkav rabin en 1880 1950 shostij ochilnik hasidskogo ruhu Habad Vin prozhivav u Varshavi do 1940 roku do svogo viyizdu u SShA Polsha pislya podilivVarshavski kupci yevreyi XIX stolittya Pislya podiliv Polshi miscevi yevrejski spilnoti opinilisya pered viklikami do yakih sprichinila likvidaciya polskoyi derzhavnosti viniknennya polskogo ruhu za vidnovlennya nezalezhnosti ta suspilna modernizaciya viklikana promislovoyu revolyuciyeyu Na dumku Olafa Bergmanna yevreyi sho zhili na podilenih polskih zemlyah buli nejtralno abo negativno nalashtovani do pragnennya polyakiv zdobuti nezalezhnist Za slovami cogo istorika bilshist polskih yevreyiv yak nacionalna menshina pidtrimuvala silnishogo volodarya todi yak nechiselna grupa polonizovanih yevreyiv pidtrimuvala diyi polskih patriotiv i brala uchast v povstannyah Na dumku Izrayilya Bartala i Magdaleni Opalskoyi yevrejski spilnoti shukali mozhlivosti rozshirennya svoyih do cogo chasu obmezhenih gromadyanskih prav namagayuchis vikoristati dlya cogo yak reformi sho provodilis v Rosijskij imperiyi tak i zmini v ranishe nepriyaznih shodo yevreyiv kolah polskogo mishanstva V rezultati vinikali partiyi prihilnikiv modernizaciyi i asimilyaciyi z polskoyu bilshistyu religijni ortodoksalni grupi prihilnikiv dotrimannya nejtralnosti a takozh partiyi loyalni shodo aneksantiv Protyagom cilogo periodu podilenoyi Polshi vidbuvalas migraciya yevreyiv z sil ta malih poselen do bilshih mist Mozhnovladci usih troh derzhav do yakih vidijshli polski teritoriyi buli proti zberezhennya privileyiv yaki mali yevreyi ranishe Pislya Pershogo podilu Fridrih II Velikij i Mariya Tereziya vignali masi yevreyiv bidnyakiv do Polshi z zayavlenoyu metoyu ohoroni novih piddanih Podalshi diyi mali na meti vzhe ne stilki zmenshennya kilkosti yevreyiv skilki vidibrannya u nih privileyiv i sponukannya do asimilyaciyi z reshtoyu suspilstva V Galichini korol Josif II likviduvav kagali i poshiriv na yevreyiv derzhavnu sistemu osviti ta vijskovoyi sluzhbi U 1848 roci bulo vprovadzheno princip rivnosti yakij pochav diyati u vsih jogo aspektah u 1867 roci Odnak yevreyiv i nadali diskriminuvali zokrema specialnimi podatkami na religijni praktiki Karta tak zvanoyi smugi osilosti V Rosiyi de opinilasya suttyeva bilshist polskih yudeyiv imperatricya Katerina II rozpochala realizaciyu planu sho mav na meti obmezhennya rozselennya yevreyiv U 1782 roci yevreyam bulo dozvoleno selitisya viklyuchno v mistah a vid 1791 roku v tak zvanij smuzi osilosti Protyagom podalshih rokiv yiyi plosha zbilshuvalasya i zreshtoyu ohopila 25 zahidnih gubernij imperiyi Za vinyatkom Krimu i Bessarabiyi na 1835 rik smuga osilosti pokrivala tilki teritoriyu kolishnoyi Rechi Pospolitoyi U 1802 roci car stvoriv specialnu komisiyu yaka povinna bula zajnyatisya pokrashennyam stanovisha yevreyiv Cej organ u 1804 roci zaproponuvav nizku krokiv sho mali prizvesti do yih asimilyaciyi Proponuvalosya nadati yevreyam dostup do shkil chi navit volodinnya zemleyu ale zaboroniti volodinnya brovarnyami ta zalishiti inshi obmezhennya Ci propoziciyi tak nikoli i ne buli vtileni v zhittya a situaciya yevreyiv u Smuzi pochala pogirshuvatisya U 1820 roci tak zvani Prava Kantonistiv vprovadzheni carem Mikoloyu I zberegli podvijne opodatkuvannya yevreyiv yaki na dodachu musili nadavati prizovnikiv do vijska pid chas sluzhbi najchastishe vidbuvalasya yih primusova konversiya U 1822 roci vnaslidok vprovadzhennya principu rivnosti gromadyan buli likvidovani kagali Ce pravilo poshirilos na polski zemli aneksovani Rosiyeyu pid chas podiliv Na prusskih teritoriyah peredanih Rosiyi za naslidkami Videnskogo kongresu jogo vprovadzheno lishe u 1846 roci Inshi obmezhennya taki yak polozhennya De non tolerandis Judaeis v miskih statutah zberigalisya do 1862 roku Znachnoyu miroyu ci rozporyadzhennya zalishilis lishe na paperi a yevreyiv i dali bulo diskriminovano Yihnya situaciya zminyuvalasya zi zminoyu cariv Mikola I zaprovadiv diskriminacijni zakoni yaki zgodom buli pom yaksheni Oleksandrom II tak zvanim emansipacijnim aktom i zanovo povernuti Oleksandrom III Yevreyam bulo zakrito dostup do vishih pozicij vijskovoyi ta byurokratichnoyi iyerarhiyi zaboroneno pokupku zemli obmezheno dostup do serednoyi ta vishoyi osviti i nakladeno obmezhennya na vikonannya pevnih profesij Ci obmezhennya bulo znovu poslableno pislya revolyuciyi 1905 1907 rokiv V Prussiyi korol Fridrih II nadav pevnu ohoronu grupi zamozhnih yevreyiv z vuzkogo kola profesij ale u 1812 roci yih privilejovane stanovishe bulo likvidovane razom iz vprovadzhennyam principu rivnoprav ya gromadyan Pid chas Franko rosijskoyi vijni u 1812 roci hasidi stali na bik Rosiyi Pid vplivom hasidiv i yih ochilnika Shneura Zalmana z Ladiv u sichni 1812 roku yevreyi Varshavskogo gercogstva za 70 000 polskih zlotih domovilis pro yih zvilnennya vid vijskovoyi sluzhbi Merezhu shpiguniv sho pracyuvali u Varshavskomu gercogstvi na korist rosiyan ocholiv en U Carstvi Polskomu na 1827 rik yevreyi skladali 9 1 populyaciyi 67 7 yevreyiv prozhivali v mistah i mistechkah zajmayuchis torgivleyu i legshimi remeslami 32 3 zhili po selah zajmayuchis remisnictvom a takozh korchmarstvom ta utrimannyam mliniv orendovanih u shlyahti Voni buli pozbavleni politichnih prav ne zabiralisya do vijskovoyi sluzhbi ale buli zmusheni platiti specialni podatki Reformi yaki provodilis na polskih zemlyah poslidovno obmezhuvali nezalezhnist kagaliv vnaslidok chogo vpershe v istoriyi Yevropi yevreyi stali povnopravnimi gromadyanami krayin de prozhivali V Rechi Pospolitij voni sami virishuvali svoyi spravi i platili zbirnij podatok do derzhavnoyi skarbnici a pislya podiliv Polshi stali zvichajnimi platnikami podatkiv ta prizovnikami Vnaslidok cogo povstala neobhidnist yih vklyuchennya do reyestru gromadyan V Rosiyi ta Avstriyi vid 1791 roku a v Prussiyi vid 1797 roku trivav proces reyestraciyi yevreyiv i nadannya yim prizvish V Avstriyi ta Prussiyi prizvisha nadavali zvichajni chinovniki sho prizvelo do viniknennya rodin Apfelblaumiv Rozenblyumiv Vejngarteniv Goldfarbiv Silbershtejniv tosho Po inshomu sprava viglyadala v Rosiyi de shiroke poshirennya otrimala praktika nadannya prizvisha vid miscya pohodzhennya abo shlyahetskogo prizvisha vlasnika mayetku v yakomu pracyuvav toj chi inshij yevrej Takim chinom vinikli taki prizvisha yak Berdichevskij Brodskij Zhitomirskij a takozh zapozicheni vid polskih shlyahetskih rodiv Potockij Chortorijskij chi Vishneveckij Demografichnij vibuh Rozselennya yevreyiv u Yevropi na 1881 rik Yevrejska spilnota harakterizuvalasya duzhe visokim prirodnim prirostom yakij prizvodiv do yiyi poslidovnoyi pauperizaciyi Mizh 1800 i 1880 rokami kilkist yevreyiv zbilshilas na 500 do blizko 4 miljoniv Shozhoyu bula i situaciya v Galiciyi de bidnist takozh zachipala vse chislennishu grupu yevreyiv U XIX stolitti na kolishnih zemlyah Rechi Pospolitoyi prozhivalo do 4 5 usih yevreyiv svitu Vnaslidok likvidaciyi kagaliv zbilshilas yih socialna mobilnist hodiv zhart sho yedinoyu vdaloyu ekspediciyeyu 1848 roku stav Dovgij Marsh Yevreyiv dvokilometrova doroga z Kazimyezha do Krakova U Varshavi ta Lodzi migraciya v osnovnomu stosuvalasya bagatih yevreyiv yaki pereselyalisya iz seredmist Bagato iz nih cherez kordon perehodilo do Korolivstva Galichini ta Volodimiriyi de ne bulo zaboron na pokupku yevreyami zemli Poslidovno zbilshuvalasya emigraciya do krayin zahidnoyi Yevropi Palestini ta SShA Dostovirnih danih shodo kilkosti yevreyiv emigrantiv ne isnuye ale skorish za vse bilshe yih viyihalo z polskih zemel nizh na nih zalishilos Z danih vidomih vnaslidok perepisu naselennya u 1931 roci viplivaye sho za rahunok silskogo gospodarstva zhilo 135 tisyach yevreyiv Bilshe 98 tisyach osib z ciyeyi grupi buli ekonomichno aktivnimi yaki u vidsotkovih znachennyah stanovili blizko 75 Ce buv vinyatkovo visokij pokaznik ekonomichno aktivnogo naselennya shodo zagalnoyi populyaciyi sered selyan Velika kilkist yevrejskih silskih gospodarstv Galichini bula zasnovana u pershih rokah XIX stolittya Ti teritoriyi do Pershoyi svitovoyi vijni perebuvali pid aneksiyeyu Avstriyi de pitannya prav yevreyiv u tomu chisli prava poselennya na zemli buli virisheni dovoli spriyatlivim chinom Yevreyi ta polska borotba za nezalezhnist pl Mihal Landi gine vid kul rosijskih soldativ 8 kvitnya 1861 roku U 1831 roci pid chas Listopadovogo povstannya v oboroni Varshavi vid rosijskoyi armiyi brala uchast yevrejska miska gvardiya Do yiyi skladu vhodili perevazhno ortodoksalni yevreyi yakim bulo dozvoleno ne goliti borodi navit todi koli voni buli u vijskovomu odyazi Sin Berka Joselevicha pl prodovzhuyuchi tradiciyu batka razom iz sinom Leonom organizuvav viddil yevrejskoyi povstanskoyi kavaleriyi Protyagom 1860 1863 rokiv yevreyi brali uchast u propolskih manifestaciyah i konspirativnih organizaciyah yaki pereduvali Sichnevomu povstannyu Suttyeve znachennya mala diyalnist nadrabina pl yakij pidtrimuvav polyakiv u yih borotbi za nezalezhnist za sho buv peresliduvanij carskoyu vladoyu 27 lyutogo 1861 roku pid chas pl povidomiv pl I mi vidchuvayemo sho ye polyakami i mi lyubimo polsku zemlyu yak i vi Simvolom akulturaciyi yevrejskoyi spilnoti v Polshi stala postat pl yakij buv zastrelenij koli nis hrest pid chas pl na Zamkovij ploshi u Varshavi 8 kvitnya 1861 roku krivavo rozignanoyi rosijskimi vijskami Bagati finansisti i kupci buli pov yazani z bilim ruhom diyalnist yakogo finansuvav pl Vnaslidok cogo yevreyi ne odrazu priyednalis do Sichnevogo povstannya u 1863 roci bilshe togo v bagatoh miscevostyah razom iz selyanami grabuvali shlyahetski mayetki Hocha manifest 22 sichnya vidanij povstanskoyu vladoyu stverdzhuvav sho Narodnij centralnij komitet ogoloshuye usih siniv Polshi nezalezhno vid viri chi rodu pohodzhennya chi stanu vilnimi ta rivnimi gromadyanami derzhavi dlya bilshosti yevreyiv cej dokument zalishivsya tilki zhestom dobroyi voli polyakiv Vid samogo pochatku povstannya yevrejski kupci zajnyalisya postachannyam zbroyi ta proviziyi dlya povstanciv Same voni nalagodili postachannya slavetnih belgijskih shtuceriv yaki buli golovnoyu zbroyeyu polskih zagoniv Pislya togo yak bili priyednalis do povstannya ryadi povstanciv pidsilili i yevreyi Chasto yim doruchali vidpovidalni funkciyi zokrema v formuvannyah tak zvanih vishayuchih zhandarmiv yaki v bagatoh vipadkah musili karati smertyu svoyih odnovirciv yaki zradili chi prisluzhuvali rosijskij vladi Odnak bilshist polskih yevreyiv zajnyali nejtralnu poziciyu shodo povstannya chekayuchi poki stane ochevidnoyu perevaga yakoyis zi storin Harakterno sho tilki mala chastina yevreyiv platila podatok priznachenij povstanskim Narodnim uryadom Pid chas Sichnevogo povstannya mishani i yevreyi napisali 308 virnopiddanskih adres iz 69645 pidpisami Yuzef Pilsudskij u travni 1893 roku vidav vidozvu vid imeni Polskoyi socialistichnoyi partiyi spryamovanu do yevreyiv socialistiv u aneksovanih provinciyah v yakij zvinuvachuvav yevreyiv u poshirenni v Litvi rosijskoyi movi yak instrumentu kulturi sho viklikalo opir polskogo ta litovskogo proletariatu ta vimagav pripinennya rusifikaciyi krayini Senat Rosijskoyi imperiyi vidav dopovnennya do zakonu pro vibori do IV Dumi u 1912 roci vnaslidok chogo yevreyi Varshavi sklali bilshist viborciv mista v zagalnij kuriyi mali 46 elektoriv iz 83 Yevrejske naselennya todi stanovilo 37 vid zagalnoyi kilkosti varshav yan Pogromi Karikatura na temu bilostockogo pogromu Agresor zobrazhenij iz golovnim uborom rosijskoyi carskoyi armiyi Smert carya Oleksandra II vnaslidok zamahu v 1881 roci prichinila veliku hvilyu antiyevrejskih vistupiv pid nazvoyu pogromi Najbilshe yih bulo u 1881 1884 rokah Spershu vidbuvalisya tilki na teritoriyi Rosiyi hocha v incidentah u Varshavi v grudni 1881 roku zaginulo 2 yevreyi bagato inshih otrimali poranennya zhinok gvaltuvali krim togo bulo znisheno majna na sumu ponad 2 mln rubliv Novij car Oleksandr III zvinuvativ samih yevreyiv u cih incidentah Pogromi prodovzhuvalisya do 1884 roku za yak minimum neoficijnoyi pidtrimki carskoyi vladi Ci peresliduvannya buli odniyeyu iz golovnih prichin masovoyi emigraciyi do SShA a takozh viniknennya sionizmu Popri ce u 1897 roci v Carstvi Polskomu zhili 1 3 mln yevreyiv 14 populyaciyi Nastupna hvilya pogromiv vidbulasya u 1903 1906 rokah Vvazhayetsya sho prinajmni chastina z nih bula organizovana i pidtrimana carskoyu tayemnoyu policiyeyu Ohrankoyu Okremi pogromi vidbulis na polskih zemlyah de prozhivala bilshist yevreyiv imperiyi V rezultati pl bulo vbito blizko 70 yevreyiv ta 6 hristiyan shonajmenshe 90 osib otrimali serjozni poranennya Duhovne zhittya Gaskala i galaha Polski zemli yak teritoriya z najbilshoyu koncentraciyeyu yevreyiv buli miscem de rozvivalisya chislenni religijni ruhi yudayizmu U Krakovi Vilnyusi Volozhini ta Miri diyali religijni akademiyi Poryad iz tradicijnim mistectvom pilpulu rozvivalis novi teologichni tendenciyi a navchalni metodiki bulo dopovneno elementami etiki i asketichnimi tendenciyami U XIX stolitti na polskih zemlyah rozpochalas yevrejska prosvita Gaskala Cej ruh nadavav velikogo znachennya svitskim ideyam ta cinnostyam Prihilniki Gaskali yakih nazivali Maskilim vistupali za asimilyaciyu ta integraciyu z kulturoyu krayini v yakij perebuvali V toj zhe chas diyala j insha shkola ruh en z akcentom na tradicijnist yaka mala stati vidpoviddyu na antisemitizm ta peresliduvannya Na polskih yevreyiv Gaskala vplinula ne duzhe suttyevo Voni buli bilshe zoseredzheni na buduvanni vnutrishnogo religijnogo zhittya sho opiralosya na Galahu yevrejske pravo Galaha vikoristovuvalasya i ortodoksami i hasidami i prihilnikami religijnogo sionizmu viniklogo naprikinci XIX stolittya ruhu en Politichni ruhi Demonstraciya Bundu 1917 rik Naprikinci XIX stolittya Gaskala i diskusiya yaku vona sprichinila viklikala utvorennya nizki politichnih ruhiv u yevrejskij spilnoti Ci ruhi predstavlyali bagato tochok zoru i bachen majbutnogo yevrejskoyi spilnoti ta brali uchast u miscevih viborah Populyarnim stav sionizm propagovanij cherez taki organizaciyi yak socialistichnij Poalej Cion priv yazanij do religijnoyi tradiciyi v Mizrahi a takozh cherez tak zvanih Zagalnih sionistiv pol Ogolni Syjonisci pidtrimka yakih rizko rosla Natomist asimilyaciyu i prava robitnikiv vidstoyuvala antisionistichna partiya Bund a tak zvani en kulturnu avtonomiyu ta opir asimilyaciyi U 1912 roci z yavilas yevrejska religijna partiya Agudat Izrayil Yevrejska menshina pid chas Drugoyi Polskoyi Respubliki Rechi Pospolitoyi Chastka naselennya Polshi u 1931 roci yaka vkazala svoyeyu ridnoyu movoyu yidish abo ivrit Stanovishe yevreyiv pid chas vijskovih dij 1918 1920 rokiv Dokladnishe Polsko radyanska vijna 1920 Bagato yevreyiv brali uchast v borotbi za nezalezhnist Polshi u 1918 roci blizko 650 yevreyiv sluzhilo v Polskih legionah okremi doluchalisya do formuvan organizovanih Yuzefom Pilsudskim Odnak znachna chastina spilnoti virishila zberegti nejtralitet poboyuyuchis zajnyati odnu zi storin oskilki ce moglo vilitisya v podalshi peresliduvannya Na Parizkij mirnij konferenciyi Komitet yevrejskih delegacij namagavsya otrimati yuridichni garantiyi dlya yevreyiv u krayinah Centralnoyi Yevropi Jogo diyalnist prizvela do pidpisannya tak zvanogo malogo versalskogo traktatu Odrazu pislya zavershennya I Svitovoyi vijni na zahodi z yavilisya chutki pro masovi yevrejski pogromi v Polshi Yak reakciyu na nih Prezident SShA Vudro Vilson doruchiv pershomu poslovi SShA u vidrodzhenij Polshi en razom iz Borisom Bogenom direktorom yevrejskogo Dzhojntu pl a takozh polkovnikom Bejli predstavnikom Chervonogo hresta dosliditi naskilki cya informaciya ye propagandoyu yevreyiv a naskilki antisemitiv chi antipolonistiv yaki v yevrejskij agitaciyi vbachali odin iz metodiv oslablennya Polshi 10 chervnya 1919 neoficijna komisiya viyihala do Vilnyusa i Lidi de zustrichalasya z miscevimi yevreyami v tomu chisli z timi kogo za materialami amerikanskoyi presi peresliduvali Pislya zavershennya roboti komisiya opublikuvala visnovok de tverdila sho v Polshi ne stalosya nichogo sho mozhna bulo b nazvati pogromami Gibsona zgodom bulo zhorstko rozkritikovano na shpaltah amerikanskih yevrejskih gazet za cej zvit Zokrema zhurnalisti New York Times i Luyis Marshal okrim kritichnih statej pro jogo diyalnist namagalisya uskladniti zatverdzhennya Gibsona na posadi posla v Polshi Vnaslidok nayavnosti nerozviyanih sumniviv dlya z yasuvannya situaciyi bulo sformovano chergovu cogo razu oficijnu komisiyu pid kerivnictvom Genri Morgentau 3 listopada 1919 roku bulo opublikovano tak zvanij en v yakomu stverdzhuvalos sho vid listopada 1918 roku do serpnya 1919 roku vidbulosya visim znachnih antiyevrejskih vistupiv u Kelcyah Lvovi Pinsku Lidi Vilnyusi Kolbushovij Chenstohovij i Minsku Za raportom najkrivavishi epizodi vidbulisya 21 23 listopada 1918 roku u Lvovi de bulo vbito 72 yevreyi ta u Vilnyusi de 19 21 kvitnya 1919 roku polski soldati zastrelili 43 yevreyiv chastinu z nih pid chas sutichok v misti chastinu v rezultati samosudiv yaki vidbulisya pislya togo yak polyaki zajnyali misto V raporti nagoloshuvalosya na pravoporushennyah polskih soldativ pid chas podij u Vilnyusi vipadkah pograbuvan zgvaltuvan ta strati bez sudu bulo zaznacheno i pro voyenni umovi danih podij v misti j nadali tochilisya boyi z bilshovikami ale zaperechuvalisya zvinuvachennya shodo roli vijskovogo kerivnictva u cih incidentah Inshij harakter mala rizanina v Pinsku de pislya vhodzhennya polskih vijsk za nakazom komandira zaareshtovano 75 uchasnikiv zibrannya miscevih sionistiv pislya chogo 35 z nih bulo rozstrilyano Zagalom u vsih incidentah togo chasu bulo vbito blizko 280 osib Za danimi raportu golovnoyu prichinoyu danih podij buv poshirenij na post rosijskih terenah sered civilnih osib ta soldativ antisemitizm V dokumenti zaznachalosya sho yak civilne tak i vijskove polske kerivnictvo ne bulo iniciatorom ubivstv natomist namagalosya yih pripiniti Dva chleni komisiyi Edgar Dzhadvin angl Edgar Jadwin i Gomer Dzhnson angl Homer H Johnson opublikuvali okremij raport v yakomu ne pogodilis iz visnovkami Morgentau Voni napisali sho v mezhah Carstva Polskogo bulo vbito tilki 18 yevreyiv todi yak na usij teritoriyi okupovanij Polsheyu sumarna kilkist zhertv ne perevishila 300 osib V yih raporti pisalos sho polyaki tradicijno tolerantno stavlyatsya do yevreyiv Pid chas nimeckoyi okupaciyi Polshi podibnist yidishu do nimeckoyi movi i gotovnist okremih osib do spivpraci zi storonoyu yaka peremagaye zaohochuvala protivnikiv Polshi do yih vikoristannya yak agentiv u riznih cilyah a takozh do nadannya yevreyam ne lishe osoblivoyi protekciyi ale j obicyanok avtonomiyi Antipatiya do yevreyiv vinikala takozh vnaslidok yih jmovirnoyi spivpraci z bilshovikami polska spilnota vvazhala yevreyiv propagandistami bilshovizmu Za danimi raportu bulo hibnim yak nazivati vsih yevreyiv bilshovikami tak i zvinuvachuvati vsih polyakiv u znushannyah nad yevreyami U visnovku stverdzhuvalos sho poziciya yevreyiv davala privodi do antisemitizmu i zagostryuvala jogo v kritichnih momentah Uryad Velikoyi Britaniyi u 1920 roci vislav do Polshi podibnu britansku komisiyu do yakoyi uvijshli Styuard Samuel angl Stuart Samuel golova en angl H Rumbold i P Rajt angl P Wright Kozhen iz nih opublikuvav okremu dopovid Ser Rumbold zvertav uvagu na te sho situaciya yevreyiv u Polshi znachno krasha nizh u susidnih krayinah do prikladu Ugorshini Chehoslovachchini ta pivdni Rosiyi a spravzhni pogromi vidbuvayutsya perevazhno v Ukrayini de yih masshtabi porivnyanni z genocidom virmen u Turechchini Styuart Samuel visloviv podiv tim faktom sho popri nizku podibnih incidentiv u susidnih krayinah same na tih yaki vidbuvalisya v togochasnij Polshi akcentuvalasya najbilsha uvaga Kapitan Rajt napisav Vidavalos ochevidnim sho odna z dvoh derzhav chi Nimechchina chi Rosiya musit peremogti i sho yevreyi yaki finansuvali obidvi storoni povnistyu zastrahovani V toj zhe chas znevazhena nimi Polsha voskresla shvidshe Sogodni navit yevreyam vazhko poviriti u yiyi voskresinnya Yuzef Pilsudskij prijmaye yevrejsku delegaciyu Usi p yat visnovkiv ta dodatok Typical Hymns of Hate v yakomu buli zibrani harakterni prikladi propagandi v presi buli zibrani razom i opublikovani pid zagolovkom The Jews in Poland Official reports of the American and British Investigating Missions 16 serpnya 1920 roku pid chas Varshavskoyi bitvi z iniciativi novopriznachenogo ministra vijskovih sprav generala Kazimezha Sosnkovskogo bulo internovano vsih soldativ ta oficeriv yevrejskogo pohodzhennya Todi v tabori v Yabloni pid Varshavoyu opinilosya 17 tisyach prizovnikiv ta dobrovolciv a takozh soldativ ta oficeriv sho vzhe buli na fronti Za kilka tizhniv nakazom vid 9 veresnya 1920 roku tabir bulo likvidovano perevazhno vnaslidok negativnoyi reakciyi z za kordonu Delegalizovano yevrejskij Bund yevrejskih soldativ viddilyali vid yih polkiv i vidpravlyali z frontu yevrejskih medsester zvilnyali z polskogo Chervonogo Hresta Yevrejskij shpital u Varshavi buv otochenij i z nogo bulo vignano 200 osib yakih pidozryuvali v simpatizuvanni komunistam Blizko 3 tisyach bulo vislano do taboru dlya bilshovickih soldativ Domb ye pid Krakovom 27 serpnya 1920 roku buv strachenij rabin Hayim Shapiro yakogo bulo zasudzheno na smert za informuvannya bilshovickih vijsk pro peresuvannya oboronciv Plocka i rekomendaciyi shodo napryamku ataki Yevrejski politichni partiyi Yevrejska menshina u Drugij Rechi Pospolitij bula duzhe neodnoridnoyu z politichnoyi tochki zoru She do zdobuttya Polsheyu nezalezhnosti vinikla nizka spilok chasto mizhnarodnogo masshtabu diyachi yakih zustrichalisya na riznih mizhnarodnih kongresah Harakternim prikladom ob yednannya takogo tipu bula Sionistska organizaciya Sered yevrejskih partij pochinayuchi z pravogo boku politichnogo spektru diyali Agudat Izrayil yaka v prostorichchi nazivalas Aguda Keruvalas religijnimi pravilami j potuzhno pidtrimuvala bik Pilsudskogo Sionistska organizaciya najchislennisha partiya odnak podilena za teritorialnoyu oznakoyu na nizku oseredkiv ta frakcij tri golovni politichni frakciyi Et Libnoth Chas buduvati Al Hamiszmar Na storozhi i Sionisti revolyucionisti Organizaciya sionistiv ortodoksiv en Sionistska partiya praci Gitahdut pol Hitachdut Nezalezhna yevrejska socialistichna robitnicha partiya Robitniki Sionu Poalej Cion pravicya Do centristskih partij nalezhala Yevrejska narodna partiya en yaka vidkidala tezu pro neobhidnist stvorennya yevrejskoyi derzhavi v Palestini a natomist koncentruvalasya na otrimanni avtonomnih prav u Polshi Z livogo boku politichnogo spektru znahodivsya pomirkovanij Zagalnij yevrejskij robitnichij soyuz Bund a takozh krajni radikali Yevrejska social demokratichna robitnicha partiya Robitniki Sionu Poalej Cion livicya i en Do ostannoyi grupi yevrejskih partij nalezhali organizaciyi sho ob yednuvali prihilnikiv asimilyaciyi v polskomu suspilstvi zokrema Soyuz polyakiv usih zemel polskih viri Mojseyevoyi pol Zwiazek Polakow Wyznania Mojzeszowego Wszystkich Ziem Polskich i Soyuz yevreyiv uchasnikiv bitv za nezalezhnist Polshi pol Zwiazek Zydow Uczestnikow Walk o Niepodleglosc Polski Usi yevrejski partiyi takozh provodili riznomanitni suspilni ta kulturni zahodi vidavali chislenni najmenuvannya presi v tomu chisli bagato gazet polskoyu movoyu Do najviznachnishih yevrejskih partijnih diyachiv nalezhali z Agudi en en i pl z Sionistskoyi organizaciyi pl Leon Rejh pl ta Isaak Gryunbaum z Yevrejskoyi narodnoyi partiyi pl i pl z Bundu Viktor Alter en pl ta pl z Poalej Cion livici Natan Buhsbaum Levi Levin Epshtejn Nuhim Rafalkes i Yakub Vitkin Demografiya ta kultura Vidsotok yevreyiv sered naselennya u miskih oseredkah za voyevodstvami II Rich Pospolita u 1939 Voyevodstvo Vidsotok yevreyiv Poliske 49 2 Volinske 49 1 Lyublinske 42 9 Novogrudske 42 6 Bilostocke 38 7 Stanislavivske 34 8 Varshavske 34 7 Ternopilske 34 7 U Polshi v mizhvoyennij period prozhivala znachna yevrejska spilnota u 1921 roci tut bulo 2845 4 tisyachi yudeyiv sho stanovilo 10 5 zagalnoyi populyaciyi derzhavi Za danimi perepisu 1931 roku v Drugij Rechi Pospolitij meshkalo 3113 9 tisyach yevreyiv statistika bazovana na religiyi vkazanij pri opituvanni sho skladalo 9 8 zagalnoyi kilkosti naselennya Majzhe chvert usih yevreyiv prozhivala u p yati mistah Varshavi 352 6 tisyachi bilshe yevreyiv zhilo tilki v Nyu Jorku Lodzi 202 tisyachi Vilnyusi Krakovi Lvovi Najbilsha chastka yevrejskogo naselennya za povitami stanom na 1939 rik bula v Bilostoci 43 meshkanciv Lyublini 34 7 Lodzi 33 5 Radomi 32 3 Lvovi 32 Varshavi 31 Vilnyusi 28 2 Krakovi 25 8 a najmensha v zahidnih povitah de voni ne perevishuvali 1 vid zagalnoyi kilkosti meshkanciv Vnaslidok prirodnogo prirostu ta emigraciyi 1 veresnya 1939 roku v Polshi prozhivalo 3 474 000 yevreyiv Voni buli perevazhno zoseredzheni u velikih ta menshih mistah 77 zhilo u mistah a 23 v selah Pid chas 1937 1938 navchalnogo roku v Polshi diyali 226 pochatkovih i 12 serednih shkil iz vikladannyam yidishem chi ivritom Yevrejski politichni partiyi taki yak Bund chi pravi ta livi sionistichni organizaciyi buli predstavleni v Sejmi ta v organah miscevogo samovryaduvannya Boleslav Lesmyan Dinamichno rozvivalosya kulturne zhittya Bulo vidkrito nizku yevrejskih vidavnictv v svit regulyarno vihodili ponad 116 chasopisiv Avtori yaki pisali movoyu yidish mali mizhnarodne viznannya najvidomishij z nih Isaak Bashevis Zinger u 1978 roci otrimav Nobelivsku premiyu z literaturi Inshi pismenniki yevreyi chi osobi yevrejskogo pohodzhennya taki yak Bruno Shulc Yulian Tuvim Yan Bzhehva chi Boleslav Lesmyan zrobili velicheznij vklad u rozvitok polskoyi literaturi pochatku XX stolittya Vidatnim pismennikom ta pedagogom buv Yanush Korchak Vazhlivimi postatyami v polskij kulturi stali knigovidavec pl ta Mechislav Gridzevskij tvorec najavtoritetnishogo vidannya polskoyi literaturnoyi kritiki tizhnevika pl Rozvivavsya i teatr movoyu yidish v Polshi diyalo 15 teatriv i teatralnih grup V Varshavi pracyuvala najvidatnisha yevrejska teatralna trupa Trupa Wilenska yiyi pershij spektakl Dibuk buv postavlenij u 1920 roci Zasnovanij u 1912 roci v Bilostoci teatr Gabima zaraz ye derzhavnim teatrom Izrayilyu i diye v Tel Avivi V Polshi znimalis i filmi movoyu yidish sered yakih At chet Der Dibuk Freylikhe kabtsonim Mamele Nizka yevreyiv rezhiseriv znimali filmi polskoyu movoyu Sered nih pl Aleksander Ford pl Yulian Tuvim ta Mar yan Gemar pisali teksti dlya teatriv revyu Konrad Tom buv rezhiserom ta aktorom a takozh avtorom fr Senk pol Sek yakij pislya vijni vikonuvavsya pl Mizhvoyenne zakonodavstvo shodo yevrejskih gmin v Polshi Yevreyi v mizhvoyennij Polshi stanovili najchiselnishu nehristiyansku religijnu gromadu i buli organizovani v 818 kagaliv religijnih gmin Blizko 1600 duhovnih osib buli pracevlashtovani v cih kagalah Pershim normativnim dokumentom yakij stosuvavsya viklyuchno tereniv Carstva Polskogo i regulyuvav rizni aspekti diyalnosti kagaliv stav dekret Glavi Uryadu Pilsudskogo vid 7 lyutogo 1919 roku O zmianach w organizacji gmin wyznaniowych zydowskich na terenie bylego Krolestwa Polskiego ukr Pro zmini v organizaciyi yevrejskih religijnih gmin na terenah kolishnogo Carstva Polskogo Ce ne buv cilkom novij yuridichnij dokument a faktichno ponovlennya rozporyadzhennya nimeckoyi okupacijnoyi vladi vid 1916 roku Vidani uryadom u 1925 1927 rokah akti poshirili diyu cogo dekretu na inshi voyevodstva 5 kvitnya 1928 roku ogolosheno zvedenij tekst zakonu yakij regulyuvav ustrij kagaliv u Polshi krim Silezkogo voyevodstva Zakon dopovnili dva rozporyadzhennya pl vid 24 zhovtnya 1930 roku yake vstanovlyuvalo pravila viboriv do organiv kagalu rad i pravlin viboru rabiniv ta pidrabiniv ta vid 9 veresnya 1931 roku yake regulyuvalo finansovi aspekti diyalnosti kagaliv Zgidno z zakonom vid 5 kvitnya 1928 roku vsi yevreyi vikoristovuvavsya kriterij religiyi meshkanci Rechi Pospolitoyi utvoryuvali Religijnij Soyuz pol Zwiazek Religijny skladenij z kagaliv ta ocholyuvanij Religijnoyu Radoyu Instituciya Religijnoyi Radi yaka za prikladom inshih religij mala bi buti golovnim reprezentacijnim organom yevrejskoyi spilnoti v Polshi tak i ne zapracyuvala Kompetenciyi kagaliv buli obmezheni do suto religijnih momentiv zokrema organizaciyi ta utrimannya rabinatu budivnictva ta utrimannya sinagog domiv molitvi ritualnih lazen ta cvintariv naglyadu za religijnim vihovannyam molodi ta turboti pro postachannya koshernogo m yasa Krim togo kagal mav pravo zajmatisya blagodijnoyu dopomogoyu ubogim yevreyam zasnovuvati ta keruvati fundaciyami metoyu yakih bula dopomoga Golovnij naglyad nad usima kagalami mav ministr Ministerstva religijnih sprav ta narodnoyi prosviti a v tak zvanij drugij instanciyi voyevoda Bezposerednim naglyadom zajmalisya miscevi povitovi starosti V mizhvoyennij Polshi pravo rozglyadalo yevreyiv yak religijnu grupu povnistyu ominayuchi nacionalnij aspekt chlenami kagalu na pidstavi primusu buli vsi meshkanci yudeyi Vidpovidno do zakonodavstva usi yevreyi stanovili religijnu kompaniyu pol towarzystwo religijne derzhavno pravovogo harakteru yaka skladalasya z kagaliv Pri comu kompetenciyi kagaliv buli suttyevo obmezheni a derzhavnij naglyad silno rozvinenij Do religijnih grup yaki viznavalis pravom u Drugij Rechi Pospolitij vhodili rimo katoliki greko katoliki protestanti staroobryadniki pravoslavni yudeyi ta karayimi Viznannya derzhavoyu etnichnih chi religijnih vidminnostej sprichinilo neobhidnist pidgotovki okremih normativno pravovih aktiv dlya okremih menshin Povazhati svobodu diyalnosti etnichnih ta religijnih menshin vimagali vid Polshi mizhnarodni dogovori sered yakih Versalskij dogovir z yakih nizku prav bulo inkorporovano do konstituciyi 1921 roku Konstituciya garantuvala pravo na ob yednannya v rizni spilnoti sho umozhlivlyuvalo gromadyanam Polshi yaki nalezhali do nacionalnih menshin stvoryuvati blagodijni ta religijni ob yednannya Antisemitizm Dokladnishe Antisemitizm Zalikova knizhka studenta Varshavskogo universitetu yevreya za nacionalnistyu iz poznachenim miscem u lavkovomu getto Peresliduvannya yevreyiv u Polshi aktivizuvalosya v pochatkovih ta ostannih rokah Drugoyi Rechi Pospolitoyi Bagato osib ne rozcinyuvalo yih yak spravzhnih polyakiv zokrema lyudi z nacionalistichnimi poglyadami yaki otrimuvali politichnu pidtrimku vid nacional demokrativ endeciyi She pered pochatkom I Svitovoyi vijni endeciya ta yiyi ochilnik Roman Dmovskij uvazhali sho vsilyaki nacionalni menshini pereshkodzhayut integraciyi Polshi ta yiyi vozz yednannyu oskilki ne demonstruyut polskoyi nacionalnoyi svidomosti Pislya zdobuttya Polsheyu nezalezhnosti Dmovskij pisav sho narodi yaki ne piddadutsya asimilyaciyi prizvedut do zanepadu derzhavi yaka ne zmozhe vstanoviti silnoyi centralnoyi vladi Perevazhna bilshist yevreyiv dobrovilno zhila u yevrejskih kvartalah getto abo v mistechkah shtetlah Taka izolyaciya a takozh te sho blizko 85 yevreyiv vkazuvali ivrit chi yidish yak svoyu ridnu movu uskladnyuvalo asimilyaciyu Yevreyi svidomo ne asimilyuvalisya oskilki yevrej sho vtrachav svoyu religijnu identichnist vtrachav i nacionalnu identichnist perestavav buti yevreyem v ochah svoyih yedinovirciv ta u vlasnih ochah Vinyatok stanovili najvishi suspilni verstvi yevrejskoyi spilnoti inteligenciya predstavniki tvorchih profesij Suttyevo legshe yevreyam zhilosya za avtoritarnih uryadiv Marshala Polshi Yuzefa Pilsudskogo 1926 1935 yakij ocinyuvav gromadyan za kriteriyem zaslug dlya krayini a ne za nacionalnim pohodzhennyam Osoblivo visoko polski yevreyi ocinyuvali pidtrimuvanogo Pilsudskim prem yer ministra Polshi Kazimira Bartelya Ale vnaslidok nizki prichin v tomu chisli j Velikoyi depresiyi yih situaciya nikoli ne bula zadovilnoyu Krim togo u 1933 roci v Perevorotah Dmovskij oznachiv yevrejsku menshinu yak najvazhchu dlya neyi Polshi problemu Nastupni polski uryadi ne mali chitkoyi ideyi shodo politiki stosovno troh miljoniv yevreyiv yaki perevazhno ne pragnuli asimilyaciyi a takozh shodo molodoyi yevrejskoyi inteligenciyi z politichnimi ta gromadskimi ambiciyami yaki dosyagali uspihiv u prestizhnih profesiyah do prikladu v medicini ta yurisprudenciyi Situaciya menshini pogirshilas pislya smerti marshala yaku bilshist yevreyiv sprijnyala yak tragediyu U 1935 1937 rokah v antisemitskih zavorushennyah zaginulo 97 yevreyiv a blizko 500 otrimali poranennya Prichinoyu okremih zavorushen stavali vbivstva polyakiv yevreyami yak ce trapilos u pl chi v de Mishennyu agresiyi bagato raziv stavali yevrejski magazini bagato z yakih bulo znisheno Radikalna pravicya ogolosila ekonomichnij bojkot yevreyiv pid gaslom svij do svogo po svoye yakij v sumi z Velikoyu depresiyeyu i visokim prirodnim prirostom todi kilkist yevreyiv u Polshi bula najbilshoyu v sviti sprichiniv znizhennya rivnya zhittya yevreyiv u Polshi yakij buv odnim iz najnizhchih sered yevrejskih spilnot svitu Zbilshilas diskriminaciya v universitetah yaku prosuvali polski nacionalistichni ugrupovannya yak reakciyu na veliku kilkist yevreyiv na okremih napryamkah navchannya U 1937 roci vprovadzheno numerus clausus V travni 1938 roku Golovna Rada Taboru nacionalnogo yednannya ogolosila pro svoyu poziciyu shodo yevrejskogo pitannya Zgidno z prijnyatoyu rezolyuciyeyu virishennya yevrejskogo pitannya v Polshi mozhe buti dosyagnuto nasampered yakomoga radikalnishim znizhennyam chisla yevreyiv u Polskij derzhavi Rezolyuciya takozh progoloshuvala prodovzhennya borotbi za zmenshennya uchasti yevreyiv u kulturnomu ta ekonomichnomu zhitti Vinikali ideyi shodo emigraciyi napriklad na Madagaskar v yakih sionistski kerivniki shukali porozuminnya z uryadom Rozpochalis pershi spochatku nechiselni viyizdi do Palestini Drugij viddil Generalnogo shtabu Vijska Polskogo polska vijskova rozvidka na pidstavi tayemnih dogovoriv trenuvav ta ozbroyuvav yevrejskih diversantiv yaki potim viyizhdzhali voyuvati z arabami ta britancyami v Britanskomu mandati v Palestini za nezalezhnij Izrayil Sejm Rechi Pospolitoyi prijnyav zakon pro pozbavlennya gromadyanstva tih hto vtrativ zv yazok iz polskoyu derzhavnistyu Ministr vnutrishnih sprav Feliciyan Slavoj Skladkovskij 8 zhovtnya 1938 roku vidav rozporyadzhennya pro podannya do obov yazkovogo odnorazovogo kontrolyu polskih zakordonnih pasportiv pochinayuchi vid 29 zhovtnya Ce stalo privodom dlya gitlerivciv do viselennya polskih yevreyiv yaki boyalisya vtratiti gromadyanstvo do Polshi Druga svitova vijna ta vinishennya polskih yevreyivYevrejski nadgrobni kameni pomizh hrestiv misce pohovannya poleglih pid chas veresnevoyi kampaniyi Vijskovij cvintar na Povonzkah Varshava Veresneva kampaniya 1 veresnya 1939 roku v shodennij gazeti pl bula opublikovana zayava Sionistska organizaciya ta yevrejskij narod stoyat iz polskogo boku gotovi do boyu za svoyu gidnist ta nezalezhnist Cya zayava povinna buti dorogovkazom dlya svitovogo yevrejstva Misce yevreyiv usogo svitu iz polskogo boku Originalnij tekst pol Organizacja Syjonistyczna i narod zydowski stoja po stronie polskiej gotowe do walki o swa godnosc i niepodleglosc To oswiadczenie winno byc drogowskazem dla swiatowego zydostwa Miejsce Zydow calego swiata jest po stronie polskiej 2 veresnya 1939 u comu zh vidanni opublikovano vidozvu Golovnoyi Radi ta Pravlinnya Soyuzu rabiniv Rechi Pospolitoyi Nehaj slavitsya im ya Spokonvichnogo Brattya v Izrayili Gromadyani Najyasnishoyi Polskoyi Rechi Pospolitoyi Odvichnij vorog napav u pidlij nikchemnij sposib na nashu tak palko kohanu Vitchiznu Polshu Cilkom pozbavlenij chesti viri ta vsih lyudskih pochuttiv vin nese vbivstva grabezhi j pozhezhi Mi yevreyi diti ciyeyi zemli z nezapam yatnih chasiv usi stayemo v disciplinovanih ryadah zoseredzheni ta spokijni za zaklikom pana Prezidenta Rechi Pospolitoyi ta Verhovnogo Golovnokomanduvacha abi boroniti nashu kohanu Vitchiznu kozhen na viznachenij jomu vladoyu dilyanci i viddamo koli nastane taka potreba na vivtar Vitchizni nashe zhittya i nashe majno bez reshti Ce nash najpochesnishij gromadyanskij ta religijnij obov yazok za nakazami nashoyi Svyatoyi Viri yakij vikonayemo iz najbilshoyu radistyu tak dopomozhi nam i Polshi Bozhe Zvertayemo blagalni molitvi do Tvorcya pro peremogu polskoyi zbroyi ta budmo vpevneni sho Vin nas pochuye Amin Golovna Rada ta Pravlinnya Soyuzu rabiniv Rechi Pospolitoyi Originalnij tekst pol Niechaj bedzie pochwalone imie Wiekuistego Bracia w Izraelu Obywatele Najjasniejszej Rzeczypospolitej Polskiej Odwieczny wrog napadl w niecny nikczemny sposob na nasza tak goraco przez nas umilowana Ojczyzne Polske Wyzuty doslownie z czci wiary i wszelkich uczuc ludzkich niesie on mord rabunek i pozoge My Zydzi dzieci tej ziemi od zamierzchlych czasow stajemy wszyscy w karnym ordynku zwarci i opanowani na wezwanie Pana Prezydenta Rzeczypospolitej i Naczelnego Wodza aby bronic naszej ukochanej Ojczyzny kazdy na wyznaczonym mu przez wladze posterunku i oddamy gdy zajdzie tego potrzeba na oltarzu Ojczyzny nasze zycie i nasze mienie bez reszty Jest to naszym najszczytniejszym obowiazkiem obywatelskim i religijnym wedlug nakazow naszej Swietej Wiary ktory z najwieksza radoscia spelnimy tak nam i Polsce dopomoz Bog Wznosimy blagalne modly do Stworcy o zwyciestwo oreza polskiego i badzmy pewni ze nas uslyszy Amen Zarzad i Rada Naczelna Zwiazku Rabinow Rzeczypospolitej Polskiej Pid chas tak zvanoyi veresnevoyi kampaniyi 1939 roku blizko 120 tisyach gromadyan Polshi yevreyiv abo yevrejskogo pohodzhennya bralo uchast u boyah iz nimcyami ta Chervonoyu armiyeyu v ryadah polskoyi armiyi Vstanovleno sho protyagom II svitovoyi vijni zaginulo 32 216 yevrejskih soldativ ta oficeriv Vijska Polskogo a blizko 61 tisyachi potrapili do nimeckogo polonu bilshist iz nih ne vizhila Ti z nih hto buv zvilnenij shvidko opinilisya v getto chi v taborah primusovoyi praci de podilili dolyu svoyih yevrejskih spivgromadyan Radyanska okupaciya Dokladnishe Vtorgnennya SRSR do Polshi U zavojovanij ta podilenij zgidno z umovami paktu Molotova Ribbentropa Polshi 61 2 polskih yevreyiv opinilosya pid nimeckoyu okupaciyeyu a 38 8 pid radyanskoyu Sered polskih oficeriv strachenih NKVS v Katini u 1940 roci bulo blizko 450 yevreyiv V toj zhe chas velika kilkist yevreyiv spivpracyuvala z komunistichnim rezhimom sho stalo privodom dlya piznishih polsko yevrejskih sutichok na cih terenah Za svidchennyami posolstva Polshi yevreyi stanovili blizko 40 gromadyan Polshi perebuvayuchih na teritoriyi SRSR Protyagom 1939 1941 rokiv vid 100 do 300 tisyach yevreyiv bulo deportovano iz teritorij okupovanih SRSR v glibinu Radyanskogo soyuzu Okremi z nih zokrema komunisti do prikladu Yakub Berman pereselyalis dobrovilno Nevelikij grupi blizko 6 tisyach osib vdalosya viyihati z SRSR u 1942 roci ta priyednatisya do armiyi generala Vladislava Andersa Sered nih buv i majbutnij Prem yer ministr Izrayilyu Menahem Begin Todi koli Drugij polskij korpus perebuvav u Britanskomu mandati v Palestini 67 2972 yevrejskih soldativ dezertuvalo Bagato z nih doluchilosya do Irgun cvayi leumi yevrejskoyi paramilitarnoyi organizaciyi Nimecka okupaciya Golokost V yizni vorota do konctaboru Aushvic Ogoloshennya vladi Generalnogo gubernatorstva vid veresnya 1942 roku v yakomu govoritsya pro smertnu karu za perehovuvannya yevreyiv a takozh za prodazh chi postachannya dlya nih yizhi Nimecki soldati pidpalyuyut zhitlovi budinki pid chas povstannya u Varshavskomu getto Yevreyiv zaganyayut u poyizd do taboru smerti v Treblinci na rampi varshavskogo Umshlagplacu Dokladnishe Golokost Polski yevreyi najbilshe postrazhdali pid chas Golokostu Za period vijni zaginulo blizko 6 miljoniv gromadyan Polshi polovina z nih bula yevreyami Yih strachuvali v nacistskih taborah smerti v Aushvici Birkenau Treblinci Majdaneku Belzhci Sobibori Helmni abo morili golodom v getto Bagato iz nih zaginulo vnaslidok diyalnosti gitlerivskih eskadroniv smerti ajnzatcgrup Okremi rizanini buli tilki inicijovani nimcyami a zdijsnyuvalisya za dopomogoyu polyakiv abo j viklyuchno nimi Prikladom mozhe sluguvati pogrom u Yedvabnomu pid chas yakogo bulo vbito za piznishimi pidrahunkami Institutu nacionalnoyi pam yati Polshi minimum 340 yevreyiv Priroda uchasti polyakiv u rizaninah yevreyiv pid chas vijni do sogodni zalishayetsya predmetom superechok Polskij Institut nacionalnoyi pam yati nadav dokazi togo sho incidenti podibni do podij u Yedvabnomu traplyalisya i v bagatoh inshih miscevostyah regionu Sered prichin takoyi povedinki nazivayut antisemitizm bazhannya pomstitis yevreyam yaki pidtrimuvali komunistiv abo banalne pragnennya do nazhivi Nimci organizuvali veliku kilkist getto v yakih uv yaznyuvali yevreyiv z usih okupovanih teritorij Najbilshim buli Varshavske getto u 1941 roci tut prozhivalo 460 tisyach osib u 1942 380 tisyach ta getto v Lodzi de perebuvalo blizko 160 tisyach yevreyiv Veliki getto povstali i v inshih polskih mistah Bilostoci Chenstohovij Kelcyah Krakovi Lyublini Inodi gitlerivci organizovuvali vidkritti getto yak ce bulo u Shidlovci Varshavske getto bulo organizovane generalnim gubernatorom Gansom Frankom 16 zhovtnya 1940 roku V toj chas 450 tisyach yevreyiv zibranih v getto skladali 30 populyaciyi Varshavi a zajmalo vono lishe blizko 2 4 poverhni mista 16 listopada buv zbudovanij visokij mur yakij ostatochno vidgorodiv yih vid reshti svitu Protyagom nastupnih pivtora rokiv do getto zvozili yevreyiv iz menshih mist i sil Popri ce kilkist meshkanciv zalishalas vidnosno stabilnoyu oskilki bagato uv yaznenih pomiralo vid golodu ta infekcijnih hvorob zokrema tifu Serednij harchovij pajok dlya yevreyiv u Varshavi stanoviv 253 kkal dlya polyakiv 669 kkal a dlya nimciv 2613 kkal 22 chervnya 1942 roku rozpochalas masova deportaciya i protyagom nastupnih 52 dniv do 12 veresnya 1942 roku blizko 300 tisyach osib potyagami bulo vivezeno do taboru smerti v Treblinci Deportaciyu vikonali 50 nimeckih soldativ SS 200 litovskih soldativ iz bataljoniv Shucmanshaftu 200 ukrayinskih policayiv ta 2500 chleniv Yevrejskoyi policiyi getto V obmin na spivpracyu pracivnikam Yudenratu Yevrejskoyi policiyi ta yih rodinam bula garantovana bezpeka Cih garantij dotrimuvalisya lishe korotkij chas pracivnikiv Yudenratu tezh bulo stracheno Dokladnishe Povstannya u Varshavskomu getto 18 sichnya 1943 roku chastina meshkanciv getto sered nih chleni Yevrejskoyi bojovoyi organizaciyi ta Yevrejskogo vijskovogo soyuzu zdijsnila zbrojnij opir proti chergovih deportacij Ostatochna likvidaciya getto nastala za chotiri misyaci koli nimci pridushili povstannya yake rozpochalos 19 kvitnya 1943 roku Dolya varshavskogo getto bula identichnoyu z dolyami inshih getto de koncentruvali yevreyiv Pislya prijnyattya gitlerivcyami rishennya pro ostatochne rozv yazannya yevrejskogo pitannya nim Endlosung der Judenfrage vinishennya yevreyiv Yevropi u 1942 roci rozpochalas operaciya Rejngard protyagom yakoyi tobto do zhovtnya 1943 roku bulo stracheno blizko 2 miljoniv yevreyiv Dokladnishe Pravedniki narodiv svitu Polsha bula yedinoyu krayinoyu okupovanoyu Nimechchinoyu v yakij yuridichno bulo vprovadzheno smertnu karu dlya kozhnogo hto perehovuye chi v inshij sposib dopomagaye yevreyam Popri ce polyaki stanovlyat najbilshu grupu sered Pravednikiv narodiv svitu U 1941 roci Yevrejskij referat viddilu informaciyi pl pl Armiyi Krajovoyi rozpochav sistematichnij zbir informaciyi pro doli polskih yevreyiv yaki potim peredavalis do Londonu Reakciyeyu na vinishennya yevrejskogo naselennya stalo utvorennya u veresni 1942 roku Zofiyeyu Kossak Shuckoyu ta Vandoyu Kragelskoyu Timchasovogo komitetu dopomogi yevreyam v grudni togo zh roku reorganizovanogo v Radu dopomogi yevreyam Zhegota V berezni 1943 roku pl psevdo Venckij sklikav Yevrejskij referat pl Uryad Polshi u vignanni buv pershim zhovten 1942 roku hto dopoviv pro isnuvannya nacistskih taboriv smerti ta sistematichnu eksterminaciyu yevreyiv cherez svogo kur yera Yana Karskogo ta organizatora ruhu oporu v Aushvici Vitolda Pileckogo 18 grudnya 1942 roku Prezident Polshi u vignanni Vladislav Rachkevich vidislav do Papi Rimskogo Piya XII dramatichnij list iz blagannyam publichno vistupiti na zahist yevreyiv ta polyakiv Chasi Polskoyi Narodnoyi RespublikiPovoyenni roki Vid 40 do 100 tisyach polskih yevreyiv perezhili Golokost perehovuyuchis abo buduchi chlenami partizanskih formuvan polskih chi radyanskih She 50 170 tisyach bulo repatrijovano z SRSR a 20 40 tisyach z Nimechchini ta inshih krayin Odrazu pislya vijni v Polshi prozhivalo blizko 180 240 tisyach yevreyiv Miscem yih najbilshoyi koncentraciyi stala Nizhnya Sileziya v yakij do vesni 1946 roku oselilosya 86 tisyach osib She blizko 30 tisyach oselilosya v Lodzi 20 31 tisyach u Shecini blizko 13 tisyach u Krakovi ta 8 tisyach u Varshavi Providnoyu ustanovoyu yaka predstavlyala polskih yevreyiv u 1945 1950 rokah buv Centralnij komitet polskih yevreyiv pol Centralny Komitet Zydow Polskich Komitet koordinuvav repatriaciyu z Radyanskogo Soyuzu ta shidnih kresiv Pid jogo pokrovitelstvom diyalo Tovaristvo ohoroni zdorov ya yevrejskogo naselennya pol Towarzystwo Ochrony Zdrowia Ludnosci Zydowskiej yake organizuvalo medichnu dopomogu yevreyam Istorichna komisiya zbirala svidchennya tih hto perezhiv Golokost dopomagayuchi sered inshogo u kriminalnih peresliduvannyah nacistskih zlochinciv i dokumentuvala yevrejske zhittya u 1947 roci Komisiyu bulo reorganizovano v Yevrejskij istorichnij institut pol Zydowski Instytut Historyczny U blizko 30 shkolah Centralnogo komitetu polskih yevreyiv navchalosya blizko 3000 uchniv Komitet takozh pidtrimuvav kulturno mistecke zhittya yake vidrodzhuvalosya pislya vijni Spershu sklad kerivnictva Komitetu harakterizuvav politichnij plyuralizm ale zgodom koli u Polshi zmicnivsya komunizm vladu v Komiteti postupovo perebrala yevrejska frakciya pl Za kilka pershih povoyennih rokiv bilshe polovini yevreyiv Polshi pl U shkolah cogo regionu vivchavsya yidish a v kilkoh she j ivrit Diyali dvi muzichni ta odna baletna shkola Pracyuvali teatri dramatichni gurtki dva orkestri ta dva hori Vidkrivalisya biblioteki budinki kulturi klubi ta svitlici Vidbuvalis ekspoziciyi yevrejskogo mistectva Protyagom kilkoh rokiv diyali yevrejski politichni partiyi z riznim rivnem plyuralizmu u vsij derzhavi yih bulo 11 z nih 8 legalni Vihodili dvi gazeti Viruvalo j religijne zhittya Tovaristvo ohoroni zdorov ya yevrejskogo naselennya keruvalo sanatoriyami ambulatoriyami centrami opiki nad matir yu ta ditinoyu sirotincyami ta yaslami Organizaciya rozvitku tvorchosti pol Organizacja Rozwoju Tworczosci u 1945 50 rokah provodila v regioni bagato kursiv pidvishennya kvalifikaciyi zavdyaki yakim znachna chastina naselennya pislya perekvalifikaciyi rozpochala pracyu v legkij ta vazhkij promislovosti zokrema na shahtah ta metalurgijnih zavodah Religijne zhittya tochilosya v ramkah religijnih spilnot Golovnim rabinom Polshi buv David Kagane vin zhe buv i golovnim rabinom Vijska Polskogo Vidnovlene pl pol Zydowskie Towarzystwo Krzewienia Sztuk Pieknych protyagom 1944 1949 rokiv namagalosya zrobiti mozhlivim dlya mitciv prodovzhennya yih diyalnosti u pislyavoyennih umovah Vono zh zbiralo zberezhenu yudayiku dlya Galereyi yevrejskogo mistectva pol Galeria Sztuki Zydowskiej V ti roki diyali tri yevrejski teatri Nizhnosilezkij yevrejskij teatr u Vroclavi Yevrejskij teatr u Lodzi ta teatralnij kolektiv Mikt u Dzerzhonyuvi a takozh znachna kilkist dramatichnih gurtkiv Protyagom kilkoh rokiv diyala kinostudiya pl Odrazu pislya vijni v Polshi perebuvalo blizko 40 pismennikiv movoyu yidish sered yakih pl pl pl pl pl pl ta pl Chastina literatoriv pisala polskoyu movoyu zokrema Yulian Tuvim Antonij Slonimskij Yan Bzhehva Leopold Tirmand Stanislav Lem Yulian Strijkovskij Mechislav Yastrun Aleksander Vat Kazimir ta pl pl pl pl ta pl Pislya zavershennya Drugoyi svitovoyi vijni i Pogromu v Kelcyah 1946 roku u rezultati cogo i nizki podibnih incidentiv za 1945 1946 roki u Polshi zaginulo blizko 1150 1500 yevreyiv sho perezhili Golokost yevreyi pochali postupovo pokidati krayinu Krim togo komunistichna vlada vidmovila v restituciyi majna yevreyiv zahoplenogo protyagom vijni Chastina yevreyiv bachila svoye majbutnye v rozbudovi yevrejskoyi derzhavi u Britanskomu mandati Palestini Sumarno z Polshi u 1944 1947 rokah viyihalo blizko 140 tisyach yevreyiv Velikij chastini cih emigrantiv dopomogli sionistski aktivisti taki yak pl chi pl yaki buli chlenami organizaciyi pl Za okremimi pidrahunkami zagalom blizko 170 tisyach osib viyihalo z Polshi zavdyaki dopomozi cogo tovaristva V rezultati zmicnennya komunistichnoyi vladi v Polshi na mezhi 1949 1950 rokiv derzhavnij aparat zakinchiv oderzhavlennya j organizaciyu centralizovanogo keruvannya yevrejskim zhittyam Bulo rozpusheno politichni partiyi postupovo zakrivalisya shkoli z vikladannyam na ivriti nacionalizovano yevrejski kooperativi ta shkoli z vikladannyam movoyu yidish Bilshist suspilnih ta kulturnih institucij bulo likvidovano a na yih misci vlada utvorila pl yake stalo majdanchikom dlya poshirennya derzhavnih politichnih bachen Religijni spilnoti bulo zibrano v Religijnij soyuz yudayizmu pol Zwiazek Religijny Wyznania Mojzeszowego Teatri bulo reorganizovano v yedinu ustanovu Derzhavnij yevrejskij teatr pol Panstwowy Teatr Zydowski cherez yakij derzhava kontrolyuvala kadrovu politiku ta repertuar Spershu Derzhavnij yevrejskij teatr keruvav troma teatrami u Varshavi Vroclavi ta Lodzi Zgodom zalishivsya tilki pl Bulo nacionalizovano i presu vidtodi mogla vihoditi lishe shodenna gazeta pl ta literaturnij misyachnik Jidisze Szriftn Takozh moglo diyati yedine knizhkove vidavnictvo zasnovane naprikinci 1947 roku pl Ce vidavnictvo za 21 rik isnuvannya opublikuvalo 350 knig i na pochatku 1950 rokiv stalo odnim iz najpotuzhnishih oseredkiv druku literaturi movoyu yidish u sviti Tut bulo vidano nizku znamenitih tvoriv yevrejskoyi literaturi ale u politichnih aspektah vidavnictvo diyalo viklyuchno zgidno z derzhavnoyu liniyeyu Chastina polskih yevreyiv brala aktivnu uchast v pobudovi komunistichnogo rezhimu v Polshi protyagom 1944 1956 rokiv perebuvayuchi na visokih posadah v PORP do prikladu Yakub Berman pl sered inshogo vin buv vidpovidalnim za vidbudovu ekonomiki za komunistichnoyu modellyu sluzhbah bezpeki zokrema v Ministerstvi gromadskoyi bezpeki vijskovih ta civilnih sudah Golovnomu upravlinni informaciyi pl Gromadyanskij miliciyi v strukturah penitenciarnoyi sluzhbi a takozh u diplomatiyi ta rozvidci Za danimi analizu Institutu nacionalnoyi pam yati u 1944 54 rokah 37 1 osib yaki obijmali kerivni posadi v Ministerstvi gromadskoyi bezpeki mali yevrejske pohodzhennya 167 iz 450 osib v usih podibnih organah yih chastka bula nadzvichajno visokoyu Na visokih posadah v Ministerstvi gromadskoyi bezpeki znahodilis sered inshogo Roman Romkovskij spravzhnye im ya Natan Grinshpan Kikyel Mechislav Metkovskij spravzhnye im ya Mojzhesh Bobrovickij Leon Andzheyevskij spravzhnye im ya Ajzen Lajb Volf Yuzef Ruzhanskij spravzhnye im ya Yuzef Goldberg pl spravzhnye im ya Shimon Eliyash Tenenbaum pl spravzhnye im ya Salomon Pshisuskij pl spravzhnye im ya Mojzhesh Taboriskij pl pl spravzhnye im ya Nehemiash Okrent Yuzef Chaplickij spravzhnye im ya Izidor Kurc pl spravzhnye im ya Yulian Yakub Kohn pl spravzhnye im ya Salomon Dishko pl pl spravzhnye prizvishe Bernshten Yuliya Bristiger Vaclav Komar spravzhnye im ya Mendel Kossoj pl spravzhnye im ya Mark Finkyenberg Yuzef Shvyatlo spravzhnye im ya Izaak Flejshfarb pl spravzhnye im ya Izrael Hayim Pesses Pislya 1956 roku pid chas procesu destalinizaciyi za pravlinnya Vladislava Gomulki okremi funkcioneri yevrejskogo pohodzhennya sered yakih Roman Romkovski Yuzef Ruzhanski ta Anatol Fejgin buli zasudzheni za zvinuvachennyami u zlovzhivanni siloyu ta katuvanni polskih antikomunistiv v tomu chisli Vitolda Pileckogo Bilshist odnak uniknula uv yaznennya zokrema za kordonami Polshi Tak vchinili Stefan Mihnik Gelena Volinska pl Diyach Ministerstva gromadskoyi bezpeki Yuzef Shvyatlo pislya svoyeyi vtechi na Zahid u 1953 roci za poserednictvom Radio Vilna Yevropa rozkriv metodi yaki vikoristovuvalis jogo Ministerstvom Ce prizvelo do togo sho u 1954 roci Ministerstvo gromadskoyi bezpeki bulo rozpushene Pid chas vidnosnoyi liberalizaciyi komunistichnogo rezhimu vlada znovu dozvolila yevreyam emigruvati Roki perebuvannya v centralizovanij totalitarnij sistemi ta vipadki antisemitizmu stali prichinoyu togo do vid 1956 do 1959 roku blizko 50 tisyach yevreyiv zalishili Polshu zmenshivshi kilkist tih hto tut zalishivsya do blizko 30 tisyach 1967 1989 U 1967 roci vnaslidok pidtrimki Radyanskim soyuzom arabskih krayin u Shestidennij vijni komunistichna Polsha rozirvala diplomatichni stosunki z Izrayilem Z tiyeyi zh prichini bagato polyakiv prihovano pidtrimuvalo u comu konflikti izrayiltyan Do 1968 roku yevreyi yaki zalishilisya v krayini buli asimilovani z polskoyu spilnotoyu ale popri ce voni stali ob yektom organizovanoyi derzhaparatom akciyi koli yevrejske pohodzhennya stalo dorivnyuvati sionizmu yakij vlada harakterizuvala yak neloyalnist shodo Polshi Dokladnishe Polska politichna kriza 1968 U berezni 1968 roku studentska demonstraciya u Varshavi dala pidstavi uryadovi Vladislava Gomulki do pochatku antisemitskoyi kampaniyi Shef sluzhbi bezpeki Mechislav Mochar oficijno vikoristovuvav antisionistsku ritoriku ale v suspilnij dumci ci promovi mali buti pov yazani z usima yevreyami vzagali V rezultati kampaniyi yevreyiv bulo viklyucheno z PORP usunuto z kerivnih posad na pidpriyemstvah vid praci v shkolah ta universitetah Z politichnih ta ekonomichnih prichin 20 tisyach yevreyiv buli zmusheni emigruvati u 1968 1970 rokah Kampaniya popri svoyu spryamovanist proti yevreyiv yaki zajmali visoki posadi v stalinsku epohu zashkodila i perevazhno asimilovanim polskim yevreyam nezalezhno vid yih poglyadiv Bereznevi podiyi takozh suttyevo zipsuvali imidzh krayini na Zahodi zokrema stosunki zi SShA Chastina bereznevih emigrantiv priyednalasya do zakordonnih organizacij yaki pidtrimuvali polsku opoziciyu zokrema svobodu Polshi vid SRSR ta kompartiyi Naprikinci 1970 h rokiv nizka osib yevrejskogo pohodzhennya brala aktivnu uchast u diyalnosti nelegalnih opozicijnih grup sered nih Adam Mihnik Karol Modzelevski Bronislav Geremek pl pl pl Na moment krahu komunizmu v Polshi u 1989 roci po vsij krayini zhilo tilki 5 10 tisyach yevreyiv Vid 1989 rokuMarsh zhivih 2000 rik Szalom na Szerokiej finalnij koncert en Urochiste zakladannya narizhnogo kamenyu Muzeyu istoriyi polskih yevreyiv Prezidentom Polshi Lehom Kachinskim Odna iz vistavkovih zal Muzeyu istoriyi polskih yevreyiv Pochinayuchi vid 90 h rokiv XX stolittya trivaye vidrodzhennya religijnogo ta kulturnogo zhittya polskih yevreyiv Vidkrivayutsya religijni gmini ta zakladi osviti Zablokovani do togo chasu komunistichnoyu cenzuroyu istorichni pitannya zokrema pov yazani z Drugoyu svitovoyu vijnoyu ta periodom vid vijni do 1989 roku taki yak pogrom u Yedvabnomu rizanina v Konyuhah masove vbivstvo v Nalibokah pogrom u Kelcyah chi polsko yevrejski stosunki protyagom vijni v cilomu stali ob yektom novih doslidzhen ta ocinok Tak samo doslidzhuyutsya i pitannya uchasti yevreyiv u komunistichnih zlochinah proti polyakiv odrazu pislya vijni Za danimi doslidzhennya organizaciyi Coordination Forum of Countering Antisemitism vid sichnya 2001 do listopada 2005 roku v Polshi trapilos 18 antisemitskih incidentiv Polovina z nih mala politichnij harakter 8 buli aktami vandalizmu abo profanaciyi a odin vipadok buv verbalnim aktom Antisemitskih napadiv iz zastosuvannyam zbroyi v krayini ne bulo zafiksovano Popri te sho za danimi statistichnih doslidzhen u 2005 roci vidsotok naselennya v Polshi yake podilyaye antisemitski poglyadi ye vishim vid rivnya okremih krayin Zahidnoyi Yevropi stavlennya polyakiv do yevreyiv z togo chasu pokrashuyetsya Za danimi opituvannya provedenogo pl u sichni 2010 roku anketovanim potribno bulo oharakterizuvati svoye stavlennya do inshih narodiv 27 opitanih vidchuvaye nepriyazn stosovno yevreyiv 31 simpatiyu 35 nejtralni shodo nih a 7 ne viznachilisya z vidpoviddyu Respondentiv takozh prosili oznachiti svoyi vidchuttya za dopomogoyu prostoyi shkali vid 3 silna antipatiya do 3 silna simpatiya todi koli 0 oznachav nejtralne stavlennya Serednye znachennya stavlennya do yevreyiv sklala 0 05 U podibnomu doslidzhenni za sichen 2005 roku nepriyazn zadeklaruvali 45 simpatiyu 18 nejtralne stavlennya 29 a serednye znachennya sklalo 0 67 Pislya 1989 roku religijne zhittya polskih yevreyiv vidrodilosya sered inshogo z dopomogoyu pl U 1993 roci vinik pl golovnoyu metoyu yakogo ye organizaciya religijnogo ta kulturnogo zhittya chleniv yevrejskoyi spilnoti v Polshi 23 lyutogo 2008 roku v Lodzi buv utvorenij pl persha golovna rada rabiniv z chasiv interbelumu Yevrejska religijna spilnota oplachuye pracyu dev yati rabiniv pl 5 pl 2 Habad 2 keruye nevelikoyu kilkistyu shkil organizovuye litni tabori vidaye nizku najmenuvan presi ta inshi publikaciyi Varshavskij Yagellonskij Vroclavskij universiteti gotuyut fahivciv iz yudayistiki V Krakovi zapracyuvav Centr yevrejskoyi kulturi yakij spriyav provedennyu nizki kulturnih ta osvitnih program dlya neyevreyiv Mogili cadikiv do prikladu pl pl chi pl shoroku vidviduyut tisyachi hasidiv Sered krayin komunistichnogo bloku yaki za vinyatkom Rumuniyi rozirvali diplomatichni stosunki z Izrayilem u 1967 roci Polsha pershoyu yih vidnovila chastkovo u 1986 roci povnistyu v 1990 roci Organizaciyi z Polshi dopomagali v masovij emigraciyi yevreyiv z SRSR Zaraz mizhuryadovi stosunki mizh dvoma krayinami priyazni naslidkom chogo ye vzayemni viziti prezidentiv ta ministriv zakordonnih sprav Polski politiki yevrejskogo pohodzhennya vikonuvali v III Rechi Pospolitij vazhlivi derzhavnicki funkciyi Bronislav Geremek buv ministrom zakordonnih sprav u 1997 2000 rokah Adam Rotfeld ocholyuvav te zh same ministerstvo u 2005 roci a Stefan Meller protyagom 2005 2006 rokiv pl vikonuvav funkciyi vice prem yer ministra ta ministra finansiv protyagom 1993 1994 rokiv ta marshalka Sejmu protyagom 2001 2004 rokiv Lyudvik Dorn u 2005 2007 rokah buv vice prem yer ministrom ta ministrom vnutrishnih sprav j administraciyi a u 2007 roci marshalkom Sejmu Za ostanni roki v Polshi vidbulas nizka zahodiv pov yazanih iz Golokostom U veresni 2000 roku derzhavni chinovniki najvishogo rangu z Polshi Izrayilyu SShA ta inshih krayin zokrema i knyaz Hassan z Jordaniyi zibralisya v Osvencimi zadlya uchasti u vidkritti sinagogi pl i Yevrejskogo centru v Osvencimi Yedina sinagoga mista yaka zalishilasya v Osvencimi pislya Drugoyi svitovoyi vijni diye yak centr osviti ta kulturi Gosti mozhut tut molitisya ta vivchati istoriyu yevrejskoyi spilnoti sho zhila u dovoyennomu Osvencimi Cya bozhnicya stala pershim ob yektom povernutim polskoyu derzhavoyu yevrejskij gromadi pislya prijnyattya u 1997 roci zakonu shodo restituciyi yevrejskogo majna Krim togo shoroku v kvitni vidbuvayetsya tak zvanij Marsh zhivih z Aushvica do Birkenau v yakomu berut uchast yak polyaki tak i izrayiltyani Do masshtabnih yevrejskih festivaliv v Polshi nalezhat takozh en vidbuvayetsya pochinayuchi z 1988 roku i en vid 2004 roku Vazhlivoyu podiyeyu stalo utvorennya u 2005 roci Muzeyu istoriyi polskih yevreyiv Vin buv zasnovanij z iniciativi Tovaristva Yevrejskij istorichnij institut pl SZIH i stav odnim iz pershih zakladiv u Polshi yakij diye na osnovi derzhavno privatnogo partnerstva Vin vinik i diye zavdyaki finansam yaki nadaye uryad Ministerstvo kulturi ta nacionalnoyi spadshini Polshi organ miscevogo samovryaduvannya stolichne misto Varshava ta neuryadova organizaciya sho akumulyuye pozhertvi vid mecenativ z Polshi ta z za kordonu SZIH Muzej vikonuye dvi funkciyi tradicijnogo muzeyu ta kulturno osvitnogo centru Ekspoziciya ne skoncentrovana na tematici Drugoyi svitovoyi vijni ta Golokostu natomist pokazuye vklad yevreyiv u rozvitok polskoyi kulturi literaturi ta ekonomiki Gromadskist zmogla pobachiti budinok muzeyu zseredini 19 kvitnya 2013 roku Ce tak zvane male vidkrittya bulo priurochene do 70 yi richnici povstannya u varshavskomu getto Urochiste vidkrittya postijnoyi ekspoziciyi 1000 lat historii Zydow polskich ukr 1000 rokiv istoriyi polskih yevreyiv prezidentom Polshi Bronislavom Komorovskim ta prezidentom Izrayilyu Reuvenom Rivlinom vidbulosya 28 zhovtnya 2014 roku Krim nih v urochistostyah vzyali uchast prem yer ministr Polshi Eva Kopach marshalok Sejmu Radoslav Sikorskij marshalok Senatu Bogdan Borusevich ta prezident Varshavi Ganna Gronkevich Valc U 2000 h chislo yevreyiv u Polshi ocinyuvalosya u 8 12 tisyach osib yaki perevazhno meshkali u Varshavi Krakovi Lodzi Vroclavi Katovicyah Shecini Belsko Byalij Legnici ta v okremih menshih naselenih punktah Odnak oficijnih danih yaki pidtverdili b cyu cifru nemaye Za danimi en realna kilkist yevreyiv mozhe buti znachno vishoyu oskilki ne vsi gromadyani Polshi yevrejskoyi nacionalnosti ye religijnimi Centr pripuskaye sho v krayini prozhivaye blizko 100 tisyach yevreyiv za inshimi danimi navit 150 tisyach sered yakih 30 40 tisyach bezposeredno pov yazani z yevrejskoyu kulturoyu chi religiyeyu Polsha ye odniyeyu z nebagatoh krayin v yakij kilkist yevreyiv zbilshuyetsya Cej proces ye naslidkom vidkrivannya yevrejskih koreniv ta povernennya do yudayizmu molodi chasto u tretomu pokolinni u menshij miri repatriaciyi povernennya chastini bereznevih emigrantiv ta yih nashadkiv immigraciyi z inshih krayin Rosiyi Izrayilyu SShA chi konversiyi Div takozhVaad yevreyiv KoroniKomentarice viznachennya pohodit vid frazi sho zvuchala yak Polsha bula nebom dlya shlyahti chistilishem dlya mishan peklom dlya hlopiv i rayem dlya yevreyiv i pohodila z pochatku XVII st pl Ksiega przyslow przypowiesci i wyrazen przyslowiowych polskich 1889 1894 s 419 2 zhovtnya 2015 u Wayback Machine Za Stanislavom Kotom cya fraza vpershe z yavilasya v paskvili 1606 roku anonimnogo avtora pid zagolovkom Paskwiliusze na krolewskim weselu podrzucone Avtor cogo tekstu mozhlivo mishanin abo predstavnik katolickogo duhovenstva kritikuye privileyi shlyahti i ekonomichno pov yazanih iz neyu yevreyiv Stanislaw Kot Polska rajem dla Zydow pieklem dla chlopow niebem dla szlachty Warszawa 1937 Korol vidminiv usi privileyi shodo svobod nadani nami yevreyam sho meshkayut v nashomu korolivstvi nastupnogo zh dnya pislya nashoyi koronaciyi vsuperech zakonu Bozhomu i zemnim zakonam Pid chas pruskoyi danini buv posvyachenij na licarya a zgodom i otrimav shlyahetskij titul Mihal Ezofovich brat pidskarbiya litovskogo Div Ryszard T Komorowski Herby szlachty pochodzenia zydowskiego Genealogia i heraldyka 4 2001 Vidsutni dani pro te sho Rumbold vidviduvav Ukrayinu i robiv taki visnovki bazuyuchis na vlasnih sposterezhennyah Dopovnennya do pl Pid chas Operaciyi Rejngard znisheno 1 28 mln yevreyiv z 4 distriktiv Generalnogo gubernatorstva 530 tisyach yevreyiv z distriktu Galichina vklyuchenogo do Generalnogo gubernatorstva 1 serpnya 1941 roku 130 tisyach yevreyiv z Bilostockogo rajonu yakih perevezeno do Treblinki a takozh bagato menshih grup z teritoriyi Generalnogo gubernatorstva Czeslaw Madajczyk Polityka III Rzeszy w okupowanej Polsce T 2 Warszawa Panstwowe Wydawnictwo Naukowe 1970 s 328 Hocha pidtrimka Izrayilyu pid chas Shestidennoyi vijni u chervni 1967 roku v Polshi bula shirokoyu zvinuvachennya yevreyiv znajshlo vidguk u pevnih kolah Stanislaw Krajewski Zydzi judaizm Polska Warszawa Vocatio 1997 s 188 ISBN 83 7146 073 2 PrimitkiB Weinryb The Jews of Poland A Social Economic History of the Jewish Community in Poland from 1100 to 1800 Philadelphia The Jewish Publication Society of America 1972 s 166 Norman Davies Boze Igrzysko Krakow Wydawnictwo ZNAK 2006 ISBN 83 240 0654 0 Slowianszczyzna pierwotna wybor tekstow Materialy zrodlowe do historii Polski epoki feudalnej T 1 Warszawa Panstwowe Wydawnictwo Naukowe 1954 s 145 Zofia Borzyminska Studia z dziejow Zydow w Polsce Warszawa DiG 1995 ss 14 26 ISBN 83 85888 79 9 Dariusz Niemiec Najstarsze krakowskie synagogi Alma Mater 99 2008 Ss 31 40 P Jaroszczak 2003 Problem Rusi we wczesnym okresie dziejow Polski Procitovano 19 01 2012 Andrzej Zbikowki Zydzi Wroclaw 1997 s 17 Waclaw Aleksander Maciejowski Zydzi w Polsce na Rusi i Litwie Warszawa 1878 ss 8 34 Teresa Nagrodzka Majchrzyk Chazarowie W Hunowie europejscy Protobulgarzy Chazarowie Pieczyngowie Wroclaw Ossolineum 1975 ss 463 468 Chazarowie W Zapomniane narody Europy Wroclaw Ossolineum 2006 ss 200 226 ISBN 978 83 04 04769 3 Majer Balaban Kiedy i skad przybyli Zydzi do Polski Warszawa Menora 1931 ss 10 17 Maria Stecka Zydzi w Polsce Warszawa Menora 1921 ss 11 21 Poland W Michael Berenbaum Fred Skolnik red Encyclopaedia Judaica Wyd 2 T 16 Detroit Macmillan Reference USA 2007 ss 287 326 ISBN 978 0 02 865928 2 pomilka lang nemaye tekstu dopomoga Janusz Karaczewski 14 kwietnia 2008 Blogoslawienstwo Mieszkowi pol Rzeczpospolita Procitovano 26 wrzesnia 2009 Jozef Sieradzki Boleslawa Poboznego statut kaliski z 1264 dla Zydow W Aleksander Gieysztor Osiemnascie wiekow Kalisza studia i materialy do dziejow miasta Kalisza i regionu kaliskiego T 1 Kalisz Spoleczny Komitet Obchodu XVIII Wiekow Kalisza 1960 ss 133 142 pomilka lang nemaye tekstu dopomoga Statut Kaliski tekst pol Dziedzictwo ekai pl Kultura religijna tradycja duchowosc Procitovano 26 wrzesnia 2009 Iwo Cyprian Pogonowski Jews in Poland A documentary history Nowy Jork Hippocrene Books 1998 s 14 ISBN 0 7818 0116 8 Bernard Dov Weinryb The Jews of Poland A social and economic history of the Jewish community in Poland from 1100 to 1800 Jewish Publication Society 1973 s 33 ISBN 082760016X Rafal Jaworski 21 kwietnia 2008 Bakier Lewko zupnikiem krakowskim pol Rzeczpospolita Procitovano 26 wrzesnia 2009 Jasienica 2007 s 346 350 Stefania Sempolowska Zydzi w Polsce Warszawa 1906 ss 11 16 Rafal Degiel Zydzi polscy narodziny czarnej legendy Polis 4 27 1998 Bernard Dov Weinryb The Jews of Poland A social and economic history of the Jewish community in Poland from 1100 to 1800 Jewish Publication Society 1973 ss 38 50 ISBN 082760016X Rebecca Weiner The Virtual Jewish History Tour Poland angl Jewish Virtual Library Procitovano 26 wrzesnia 2009 Andrzej Trzcinski Historia Zydow Lubelskich pol Zydowski Lublin Procitovano 26 wrzesnia 2009 Zbigniew Pasek Zydzi i chrzescijanie na krakowskim Kazimierzu Wzajemne stosunki w wiekach XVI XVIII pol Procitovano 26 wrzesnia 2009 Teresa Zielinska Magnateria polska epoki saskiej Wroclaw 1977 s 31 Bernard Dov Weinryb The Jews of Poland a social and economic history of the Jewish community in Poland from 1100 to 1800 Jewish Publication Society 1973 s 144 ISBN 082760016X Michal Tyrpa 13 lipca 2007 Zydowska autonomia w dawnej Polsce pol Wiadomosci24 pl Procitovano 26 wrzesnia 2009 Majer Balaban Zydowskie miasto w Lublinie Lublin Wydawnictwo FIS 1991 s 109 ISBN 83 227 2057 2 Aleksander Kraushar Frank i frankisci polscy tom 1 Krakow 1895 s 259n Robert Kuwalek Wieslaw Wyskok Lublin Jerozolima Krolestwa Polskiego Lublin 2001 s 15 ISBN 83 914697 2 7 Zydzi pol Encyklopedia PWN Procitovano 26 wrzesnia 2009 Jakub Petelewicz Dzieje Zydow w Polsce PDF pol Procitovano 26 wrzesnia 2009 Schuler Gelauf angl JewishEncycylopedia com Procitovano 26 wrzesnia 2009 Wladyslaw Konopczynski Liberum veto Krakow 1918 s 330 Mieczyslaw Skibinski Europa a Polska w dobie wojny o sukcesje austryacka w latach 1740 1745 t I Krakow 1913 s 95 Norman Davies Boze Igrzysko Krakow Wydawnictwo ZNAK 2006 s 721 ISBN 83 240 0654 0 Zakaz stosowania tortur oraz karania smiercia za czary 29 travnya 2014 u Wayback Machine Encyklopedia staropolska Czary i czarownice Arhivovano 28 grudnya 2014 u Wayback Machine Richard Butterwick Polska rewolucja a Kosciol katolicki 1788 1792 Krakow 2012 s 69 Richard Butterwick Polska rewolucja a Kosciol katolicki 1788 1792 Krakow 2012 s 186 Zydzi i wies w dawnej Rzeczypospolitej w Zydzi w dawnej Rzeczypospolitej 1991 s 244 Tadeusz Sliwa haslo Michal Sierakowski w Polski Slownik Biograficzny t XXXVII s 290 Andrzej Krzysztof Kunert Andrzej Przewoznik Zydzi polscy w sluzbie Rzeczypospolitej Warszawa Rada Ochrony Pamieci Walk i Meczenstwa 2002 ss 26 i passim ISBN 8391666336 Rzez Pragi pol Procitovano 20 kwietnia 2010 Heiko Haumann A history of East European Jews Central European University Press 2002 s 24 ISBN 9639241261 Andrzej Kobos Jerozolima Polnocy pol Procitovano 26 wrzesnia 2009 Jan Doktor Jakub Frank i jego nauka na tle kryzysu religijnej tradycji osiemnastowiecznego zydostwa polskiego Warszawa 1991 ISBN 83 85 19421 5 Jon Bloomberg The Jewish world in the modern age KTAV Publishing House Inc 2004 ss 121 122 ISBN 088125844X Tomasz Pietras 31 marca 2006 Nasi chasydzi zydowskie dzieje Aleksandrowa Lodzkiego pol Ekumenizm pl Procitovano 27 wrzesnia 2009 Hanna Wegrzynek Chasydzi z Bobowej pol Wirtualny Sztetl Procitovano 27 wrzesnia 2009 Hanna Wegrzynek Chasydzi z Gory Kalwarii chasydzi Ger pol Wirtualny Sztetl Procitovano 27 wrzesnia 2009 David Assaf Chasydyzm Zarys historii PDF pol Procitovano 27 wrzesnia 2009 Rabbi Joseph Isaac Schneersohn the Rebbe Rayatz angl Chabad org Procitovano 27 wrzesnia 2009 Olaf Bergmann Narodowa demokracja wobec problematyki zydowskiej w latach 1918 1929 Poznan 1998 s 16 Magdalena Opalski Israel Bartal Poles and Jews A Failed Brotherhood Brandeis 1992 s 15 Simon Dubnov Israel Friedlaender History of the Jews in Russia and Poland Avotaynu Inc 2000 s 166 ISBN 1886223114 Robert P Geraci Michael Khodarkovsky Of religion and empire missions conversion and tolerance in Tsarist Russia Cornell University Press 2001 s 97 ISBN 080148703X Dawid Kandel Zydzi w 1812 1910 s 1 16 Waclaw Tokarz Wojna polsko rosyjska 1830 i 1831 Warszawa 1993 s 33 Pochodzenie nazwisk zydowskich pol 26 stycznia 2008 Procitovano 27 wrzesnia 2009 Norman Davies Boze Igrzysko Krakow Wydawnictwo ZNAK 2006 s 725 ISBN 83 240 0654 0 Kalendarz Zydowski Alamanach 1989 1990 Hanna Wegrzynek Alina Cala Gabriela Zalewska Polskie powstania narodowe Wirtualny Sztetl Procitovano 27 wrzesnia 2009 Zydzi wobec sprawy polskiej w epoce zaborow pol Procitovano 27 wrzesnia 2009 Artur Eisenbach Fajnhauz Dawid Adam Wein Zydzi a powstanie styczniowe materialy i dokumenty Warszawa Panstwowe Wydawnictwo Naukowe 1963 Stanislaw Krzeminski Dwadziescia piec lat Rosji w Polsce 1863 1888 Lwow 1892 s 108 Waclaw Jedrzejewicz Jozef Pilsudski 1867 1935 zyciorys Warszawa 2002 s 10 Roman Dmowski Polityka polska i odbudowanie panstwa Przedmowa do obecnego wydania i komentarzem opatrzyl Tomasz Wituch t I Warszawa 1988 s 163 164 Alina Cala Asymilacja Zydow w Krolestwie Polskim 1864 1897 postawy konflikty stereotypy Warszawa Panstwowy Instytut Wydawniczy 1989 s 27 ISBN 8306017897 Bialystok Historia pol Wirtualny Sztetl Procitovano 27 wrzesnia 2009 Jacob S Raisin The Haskalah Movement in Russia Echo Library 2007 ss passim ISBN 1406837210 Zydzi w Legionach pol Uwarzam Ze Historia 10 listopada 2012 Roman Dmowski Polityka polska i odbudowanie panstwa Przedmowa do obecnego wydania i komentarzem opatrzyl Tomasz Wituch t II Warszawa 1988 s 48 Magdalena Merta tlum i oprac Hugh Gibson Polska 1919 oczyma amerykanskiego dyplomaty Glaukopis 17 18 ss 10 39 2010 ISSN 1730 3419 Mission of The United States to Poland Henry Morgenthau Sr report angl 3 of November 1919 Mission of The United States to Poland Jadwin and Johnson report angl 31 of November 1919 The Jews in Poland Official reports of the American and British Investigating Missions PDF angl Procitovano 12 lipnya 2012 Arhiv originalu za 28 grudnya 2013 Procitovano 2 travnya 2015 Norman Davies Orzel bialy Czerwona gwiazda Krakow 1999 s 163 164 Bohdan Urbankowski Jozef Pilsudski Marzyciel i strateg t I Warszawa 1997 s 424 Marian Zgorniak Polska w czasach niepodleglosci i II wojny swiatowej 1918 1945 Krakow Fogra 2003 ss 84 86 ISBN 8385719784 Hanna Wegrzynek Gabriela Zalewska Demografia pol Wirtualny Sztetl Procitovano 5 pazdziernika 2009 Norman Davies Fragment odczytu o mitach polski antysemityzm pol Procitovano 5 pazdziernika 2009 Szewach Weiss 19 maja 2009 Wielki artysta z malego Drohobycza pol Rzeczpospolita Procitovano 5 pazdziernika 2009 Piotr Lisiewicz 5 maja 2006 Stworzony lewa reka pol Niezalezna Gazeta Polska Procitovano 5 pazdziernika 2009 Piotr Lopuszanski Boleslaw Lesmian Marzyciel nad przepascia Warszawa Twoj Styl 2006 ss passim ISBN 83 7163 491 9 Marianna Mlekicka Jakub Mortkowicz ksiegarz i wydawca Wroclaw Ossolineum 1974 ss passim Anna Kuligowska Korzeniewska 17 listopada 2008 Trupa Wilenska angl Rzeczpospolita Procitovano 5 pazdziernika 2009 Marian Fuks 10 listopada 2008 Sfinks czyli Hertz pol Rzeczpospolita Procitovano 5 pazdziernika 2009 Jacek Szczerba 25 lutego 2002 Film zydowski w Polsce Gross Natan pol Gazeta Wyborcza Procitovano 5 pazdziernika 2009 Jozef Lejtes pol FilmPolski pl Procitovano 5 pazdziernika 2009 Dziennik Praw Panstwa Polskiego z 1919 Nr 14 poz 175 Dz U RP 1930 Nr 75 poz 592 i 593 oraz Dz U RP 1931 Nr 89 poz 698 Arhiv originalu za 29 kvitnya 2015 Procitovano 2 travnya 2015 Dziennik Ustaw Poz 253 254 i 255 Nr 36 931 Dz U P Nr 89 poz 698 29 kvitnya 2015 u Wayback Machine w brzmieniu ustalonym rozporzadzeniem z dnia 1 wrzesnia 1933 Arhiv originalu za 7 bereznya 2016 Procitovano 2 travnya 2015 Arhiv originalu za 25 bereznya 2015 Procitovano 2 travnya 2015 Rozporzadzenie Ministra Wyznan Religijnych i Oswiecenia Publicznego z dnia 5 kwietnia 1928 w sprawie ogloszenia jednolitego tekstu rozporzadzenia Prezydenta Rzeczypospolitej o uporzadkowaniu stanu prawnego w organizacji gmin wyznaniowych zydowskich na obszarze Rzeczypospolitej Polskiej z wyjatkiem wojewodztwa slaskiego Arhiv originalu za 1 travnya 2015 Procitovano 2 travnya 2015 PDF Arhiv originalu PDF za 17 03 2014 Procitovano 02 05 2015 Grzegorz Krzywiec Cienie przeszlosci PDF pol Procitovano 5 pazdziernika 2009 Pawel Wieczorkiewicz Stosunki narodowosciowe W Od Mieszka I do Jana Pawla II Cz CD 23 Warszawa Bellona Polskie Radio 2005 ISBN 83 11 10241 4 Alina Cala Sztetl Sztetlech Wirtualny Sztetl Procitovano 12 lipnya 2012 Roman Dmowski Mysli nowoczesnego Polaka Wroclaw 1996 s 127 ISBN 83 85829 16 4 Piotr Gontarczyk Pogrom Zajscia polsko zydowskie w Przytyku 9 marca 1936 Mity fakty dokumenty Pruszkow Rachocki i S ka 2000 ss 61 65 ISBN 83 909046 4 0 Wojciech Sleszynski Zajscia antyzydowskie w Brzesciu nad Bugiem 13 V 1937 Bialystok Prymat 2004 ss 9 11 ISBN 83 88097 56 3 Antysemityzm w II Rzeczypospolitej Zydzi w Polsce Procitovano 5 pazdziernika 2009 Szymon Rudnicki Stanowisko sanacji wobec Zydow w parlamencie lat 1935 1939 w Parlament prawo ludzie Warszawa 1996 s 226 Szymon Rudnicki Stanowisko sanacji wobec Zydow w parlamencie lat 1935 1939 w Parlament prawo ludzie Warszawa 1996 s 227 228 Kalendarium 1 wrzesnia 1939 piatek pol Instytut Pamieci Narodowej Procitovano 18 pazdziernika 2009 Odezwa Zarzadu i Naczelnej Rady Rabinow RP z 2 wrzesnia 1939 2 wrzesnia 1939 sobota pol Nasz Przeglad Arhiv originalu za 12 lipnya 2012 Wladyslaw Bartoszewski 2001 Polacy Zydzi wojna okupacja Polacy Zydzi 1939 1945 Wybor zrodel pol Procitovano 5 pazdziernika 2009 Pawel Wieczorkiewicz Historia polityczna Polski 1935 1945 Warszawa Ksiazka i Wiedza 2005 s 245 ISBN 83 05 13378 8 Dov Levin Status Zydow w Armii Andersa pol Zydzi wschodnioeuropejscy podczas II wojny swiatowej Procitovano 5 pazdziernika 2009 Komunikat dot postanowienia o umorzeniu sledztwa w sprawie zabojstwa obywateli polskich narodowosci zydowskiej w Jedwabnem w dniu 10 lipca 1941 Instytut Pamieci Narodowej Procitovano 7 pazdziernika 2009 Andrzej Zbikowski Pogromy i mordy ludnosci zydowskiej w Lomzynskiem i na Bialostocczyznie latem 1941 w swietle relacji ocalalych Zydow i dokumentow sadowych W Pawel Machewicz Krzysztof Persak Wokol Jedwabnego T 1 Warszawa Instytut Pamieci Narodowej 2002 Getto warszawskie pol Procitovano 7 pazdziernika 2009 Robert Szuchta Reportaz z nieistniejacego miasta 12 2002 Arhiv originalu za 3 bereznya 2012 Procitovano 20 travnya 2022 Edward Lucaire 1 stycznia 2007 Yad Vashem The Righteous Among the Nations angl Procitovano 10 pazdziernika 2009 Marek Arczynski Wieslaw Balcerak Kryptonim Zegota Z dziejow pomocy Zydom w Polsce 1939 1945 Warszawa Czytelnik 1983 ss 76 81 ISBN 978 83 07 00016 9 Raporty rotmistrza Witolda Pileckiego pol polandpolska org Procitovano 10 pazdziernika 2009 Zofia Nalkowska Dzienniki 1939 1944 Warszawa 1996 s 10 3 5 W Tamara Wlodarczyk Osiedle zydowskie na Dolnym Slasku w latach 1945 1950 na przykladzie Klodzka Wroclaw Uniwersytet Wroclawski 2010 Rafal Zebrowski Zofia Borzyminska Po lin Kultura Zydow polskich w XX wieku rozdz Po II wojnie swiatowej Wydawnictwo Amarant 1993 ss 304 318 Ewa Waszkiewicz Powstanie rozwoj i zanik skupiska Zydow na Dolnym Slasku 1945 1968 w Wspolczesni Zydzi Polska i diaspora red Ewa Waszkiewicz Wydawnictwo Uniwersytetu Wroclawskiego 2007 ss 13 30 ISBN 978 83 229 2899 8 pomilka lang nemaye tekstu dopomoga Andrzej Zbikowski Zydzi seria A to Polska Wlasnie 1997 s 280 pomilka lang nemaye tekstu dopomoga Teatr zydowski na Dolnym Slasku pol Uniwersytet Warszawski Procitovano 30 marca 2012 Joanna Nalewajko Kulikov Kilka uwag o wydawnictwie Idisz Buch W Nusech Pojln Studia z dziejow kultury jidysz w powojennej Polsce 2008 ss 129 164 Gabriela Zalewska Emigracja Zydow z Polski pol Wirtualny Sztetl Procitovano 10 pazdziernika 2009 Alina Cala Hanna Wegrzynek Gabriela Zalewska Wirtualny Sztetl Bricha haslo z Historia i kultura Zydow polskich Slownik WSiP Procitovano 30 zhovtnya 2011 Miroslawa M Bulat Prasa polska a teatr jidysz w Polsce 1947 1956 parawany dialogu Czesc I wypisy ze swiata pozorow w Nusech Pojln Studia z dziejow kultury jidysz w powojennej Polsce red Magdalena Ruta 2008 ss 101 127 Marek Hajda Prasa mniejszosci narodowych w latach 1945 1989 PDF pol Procitovano 10 pazdziernika 2009 Robert Spalek Jakub Berman wspoltworca podstaw panstwa komunistycznego w Polsce XII 1943 XII 1948 Wiadomosci Historyczne 3 s 131 2001 Marcin Krawczyk 19 kwietnia 2009 Hilary Minc pol Historia Swiata Procitovano 10 pazdziernika 2009 Janusz Rudnicki 19 stycznia 2001 Moje zycie Reich Ranicki Marcel pol Gazeta Wyborcza Procitovano 10 pazdziernika 2009 Krzysztof Szwagrzyk listopad 2005 Zydzi w kierownictwie UB Stereotyp czy rzeczywistosc Biuletyn Instytutu Pamieci Narodowej nr 11 58 ipn gov pl s 42 Krzysztof Szwagrzyk listopad 2005 Zydzi w kierownictwie UB Stereotyp czy rzeczywistosc Biuletyn Instytutu Pamieci Narodowej nr 11 58 ipn gov pl s 37 Jacek Topylo Jozef Swiatlo vel Izak Fleischfarb wicedyrektor Departamentu X MBP PDF pol Procitovano 10 pazdziernika 2009 Piotr Gontarczyk 22 lipca 2007 Stefan Michnik byl agentem Informacji Wojskowej pol Wprost Procitovano 10 pazdziernika 2009 Prokurator Helena Wolinska nie zyje pol Gazeta Wyborcza 28 listopada 2008 Procitovano 10 pazdziernika 2009 Salomon Morel pol Instytut Pamieci Narodowej Procitovano 10 pazdziernika 2009 Jaff Schatz Komunisci w sektorze zydowskim tozsamosc etos i struktura instytucjonalna w Nusech Pojln Studia z dziejow kultury jidysz w powojennej Polsce red Magdalena Ruta 2008 s 38 A Stankowski Zerwanie stosunkow dyplomatycznych z Izraelem przez Polske w czerwcu 1967 w Rozdzial wspolnej historii Studia z dziejow Zydow w Polsce Warszawa 2001 ISBN 83 86859 65 2 Andrzej Michal Kobos Syjonisci do Syjonu czyli zwykly faszyzm pol Procitovano 12 maja 2008 Migracje Polakow w latach 1960 1979 pol Muzeum Historii Polski Rodziny Rozdzielone przez Historie Procitovano 10 pazdziernika 2009 Opozycja w PRL Slownik biograficzny 1956 1989 Jan Skorzynski Pawel Sowinski Malgorzata Strasz i in red T I Warszawa Osrodek Karta 2000 s 62 ISBN 83 88288 11 3 Joanna Sokolinska 18 wrzesnia 2006 Aniela Steinsbergowa 1896 1988 pol Gazeta Wyborcza Procitovano 10 pazdziernika 2009 Seweryn Blumsztajn pol Encyklopedia Solidarnosci Procitovano 10 pazdziernika 2009 Anti Defamation League ADL Survey in 12 European Countries Finds Anti Semitic Attitudes Still Strongly Held angl 7 czerwca 2005 Procitovano 10 pazdziernika 2009 Centrum Badania Opinii Spolecznej 2010 Stosunek Polakow do innych narodow PDF pol Procitovano 14 marca 2010 Centrum Badania Opinii Spolecznej 2005 Stosunek do innych narodow PDF pol Procitovano 10 pazdziernika 2009 Antoni Sulek 18 stycznia 2010 Zwykli Polacy patrza na Zydow pol Gazeta Wyborcza Procitovano 27 lutego 2010 Waldemar Piasecki 2008 Moj wielki brat Przeglad Niemcy 60 lat po zakonczeniu wojny Duchy populizmu Spiegel Spezial nr 4 2005 Arhiv originalu za 5 serpnya 2012 Procitovano 4 lutego 2010 Marcin Szymaniak 5 lutego 2008 Niezlomny Zycie Warszawy Procitovano 9 pazdziernika 2010 Andrzej Stankiewicz 13 grudnia 2005 Twarze trzeciego blizniaka pol Rzeczpospolita Procitovano 10 pazdziernika 2009 Tomasz Urzykowski Muzeum Zydow z niesamowitymi wystawami pol Procitovano 5 lipca 2012 Muzeum jak z Biblii prawie gotowe warszawa gazeta pl Procitovano 23 pazdziernika 2012 Dawid Krysztofinski 19 kvitnya 2013 W sobote male otwarcie Muzeum Historii Zydow pol TVN Warszawa Procitovano 21 kvitnya 2013 Urzykowski Tomasz 21 kwietnia 2014 Cwierc miliona gosci przez rok w Muzeum Historii Zydow Polskich Gazeta Wyborcza wyborcza pl Procitovano 1 zhovtnya 2014 Urzykowski Tomasz 28 pazdziernika 2014 Prezydenci Polski i Izraela otworzyli wystawe Muzeum Historii Zydow Polskich Gazeta Stoleczna warszawa gazeta pl Procitovano 29 zhovtnya 2014 Marszalek Senatu wzial udzial w otwarciu wystawy glownej Muzeum POLIN Senat Rzeczypospolitej Polskiej senat gov pl 28 pazdziernika 2014 s 2 Procitovano 31 zhovtnya 2014 LiteraturaAlmanach i leksykon zydostwa polskiego T 1 Lwow 1937 Almanach i leksykon zydostwa polskiego T 2 3 Lwow 1938 Maria Ambrozy Ludnosc zydowska w okresie powstania Chmielnickiego Opole 2003 Majer Balaban Historia i literatura zydowska ze szczegolnym uwzglednieniem historii zydow w Polsce T 1 Lwow 1929 Majer Balaban Historia Zydow w Krakowie i na Kazimierzu 1304 1655 1936 Majer Balaban Dzieje Zydow w Galicyi i w Rzeczypospolitej Krakowskiej 1772 1868 Lwow 1916 Majer Balaban Kiedy i skad przybyli Zydzi do Polski Warszawa Menora 1931 Majer Balaban Przeglad literatury historii Zydow w Polsce Lwow 1903 Majer Balaban Z historii Zydow w Polsce 1920 Majer Balaban Z zagadnien ustrojowych zydostwa polskiego Lwow 1932 Majer Balaban Zydzi lwowscy na przelomie XVI i XVII wieku Lwow 1909 Majer Balaban Zydzi w Polsce 1930 Majer Balaban Zydzi w powstaniu 1863 Przeglad Historyczny XXXIV 1938 Warszawa Stefan Bratkowski Pod wspolnym niebem Krotka historia Zydow w Polsce i stosunkow polsko zydowskich Warszawa 2001 ISBN 83 88072 51 X Wladyslaw Brulinski Czerwone plamy historii Warszawa Unia Nowoczesnego Humanizmu 1981 Zofia Borzyminska Studia z dziejow Zydow w Polsce Warszawa Wydawnictwo DiG 1995 ISBN 83 85888 79 9 Marek Jan Chodakiewicz Po zagladzie Stosunki polsko zydowskie 1944 1947 Warszawa Instytut Pamieci Narodowej 2008 ISBN 978 83 60 46464 9 Ludwik Gumplowicz Prawodawstwo polskie wzgledem Zydow Krakow 1867 Norman Davies Boze Igrzysko Krakow Spoleczny Instytut Wydawniczy Znak 2006 ISBN 83 24 00654 0 Szymon Dubnow Historia Zydow Krakow 1939 Artur Eisenbach Emancypacja Zydow na ziemiach polskich 1785 1870 na tle europejskim Warszawa 1988 Marian Fuks historyk Marian Fuks Zydzi polscy Dzieje i kultura Warszawa 1982 August Grabski Maciej Pisarski Albert Stankowski Studia z dziejow i kultury Zydow w Polsce po 1945 Warszawa 1997 ISBN 83 85660 74 7 August Grabski Dzialalnosc komunistow wsrod Zydow w Polsce 1944 1949 Warszawa Trio 2004 ISBN 83 88542 87 7 Aleksander Hertz socjolog Aleksander Hertz Zydzi w kulturze polskiej Warszawa 2003 ISBN 83 88032 56 9 Maurycy Horn Regesty dokumentow i ekscerpty z Metryki Koronnej do historii Zydow w Polsce 1697 1795 t 1 2 Wroclaw 1984 1988 Gershon David Hundert Zydzi w Rzeczypospolitej Obojga Narodow w XVIII wieku Genealogia nowoczesnosci Warszawa 2007 Lukasz Jasina Polacy i Zydzi w czasie II wojny swiatowej w Polin Studies in Polish Jewry Lublin 2006 ISBN 83 60695 05 9 Anna Jaskola Sytuacja prawna mniejszosci zydowskiej w Drugiej Rzeczypospolitej Wroclaw Uniwersytet Wroclawski 2010 Paul Johnson Historia Zydow Krakow Platan 1996 ISBN 33 85222 25 1 Adam Kazmierczyk Zydzi polscy 1648 1772 Zrodla Krakow 2001 Krystyna Kersten Polacy Zydzi komunizm Anatomia polprawd 1939 68 Warszawa Niezalezna Oficyna Wydawnicza 1992 ISBN 83 70 54026 0 Wanda Kochowska Mieczyslaw Wojecki Zydzi w Polsce Zielona Gora 1994 ISBN 83 86335 04 1 Gerard Labuda Slowianszczyzna pierwotna wybor tekstow Materialy zrodlowe do historii Polski epoki feudalnej T 1 Warszawa Wydawnictwo Naukowe PWN 1954 Waclaw Aleksander Maciejowski Zydzi w Polsce na Rusi i Litwie Warszawa 1878 Bertold Merwin Zydzi w powstaniu 1863 r Lwow 1910 Mniejszosc zydowska w Polsce mity i rzeczywistosc Materialy z konferencji Sejmowej Komisji Mniejszosci Narodowych i Etnicznych Warszawa 20 maja 2010 Najazd zydowski na Polske ulotka Katolicko Narodowego Komitetu Wyborczego nawolujaca do glosowania w wyborach do Sejmu i Senatu na liste nr 24 w dn 4 i 11 marca 1928 Iwo Cyprian Pogonowski Jews in Poland A documentary history Nowy Jork Hippocrene Books 1998 ISBN 0 7818 0116 8 Moshe Rosman Stosunki magnacko zydowskie w Rzeczypospolitej XVIII wieku Warszawa 2005 Ignacy Schiper Dzieje handlu zydowskiego na ziemiach polskich 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Warszawa 1937 Stefania Sempolowska Zydzi w Polsce Warszawa 1906